Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рід Джон Сайлас Рід англ John Silas Reed 22 жовтня 1887 18871022 19 жо

Джон Рід

Джон Рід
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рід.

Джон Сайлас Рід (англ. John Silas Reed; 22 жовтня 1887(18871022) — 19 жовтня 1920) — американський журналіст, комуністичний діяч. Автор книги (1919).

Джон Сайлас Рід
англ. John Silas Reed
image
Народився 22 жовтня 1887(1887-10-22)
Портленд
Помер 19 жовтня 1920(1920-10-19) (32 роки)
Москва
·цуцугамуші
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни[1]
Громадянство image США
Діяльність журналіст, поет, письменник, сценарист, профспілковий діяч
Галузь журналіст
Alma mater Гарвардський університет і d
Знання мов іспанська і англійська[2]
Magnum opus d і d
Партія КП США
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Луїза Браянт
Автограф image
IMDb ID 0715487

Біографія

Народився у Портленді, штат Орегон, США в заможній родині.

Здобуття освіти

Навчався у приватній школі «Портлендська Академія», а з 1904 року — в «Морістоун скул» (англ. Morristown School у Нью-Джерсі.

1906 року вступив до Гарвардського університету. Був активним членом команди з плавання, Драматичного клубу, редколегії студентських видань «Lampoon» і «Harvard Monthly», а також президентом студентського хору Університету. На політичні погляди Джона Ріда певним чином вплинула участь у засіданнях Клубу Соціалістів, який очолював його товариш.

Закінчивши Університет у 1910 році, Рід здійснив подорож до Європи, під час якої відвідав Англію, Францію й Іспанію.

Початок журналістської кар'єри

Повернувшись до США, Рід вирішив пов'язати свою кар'єру з журналістикою. Університетське знайомство з журналістом Лінкольном Стеффенсом сприяло тому, що його взяли на не надто значну посаду до Нью-Йоркського журналу «American Magazine». В обов'язки Джона входили читання рукописів, коректура, а згодом і редакторська робота. Аби заробити більше, Джон обійняв посаду керуючого у нещодавно відкритому щоквартальному журналі «Landscape Architecture». Протягом півроку Рід марно намагався опублікувати свої оповідання та есе про враження від перебування в Європі, скрізь отримуючи відмову. Врешті він таки домігся успіху — газета «Saturday Evening Post» погодилася надрукувати його твори. Протягом того ж року, Ріда надрукували в журналах «Collier's», «The Forum», і The «Century Magazine». Один з його віршів було покладено на музику композитором , а журнал «The American» запропонував йому місце в штаті й розпочав друкувати його твори. Кар'єра Джона Ріда пішла в гору.

Зацікавленість соціальними проблемами, викликана знайомством з Стеффенсом і Ідою Тарбелл, досить швидко призвела до більш радикальної позиції Ріда, ніж вони. У 1913 році Джон став співробітникам журналу «The Masses», де головним редактором був Макс Істмен. У цьому виданні Джон опублікував понад 50 статей і оглядів.

Однією з основних тем, що цікавили його, була революція. За участь у робітничому страйку в Паттерсоні Джон Рід був вперше заарештований. Жорстоке придушення виступу робітників, а також короткочасний арешт, зробили погляди Ріда ще більш радикальними. У цей час Джон зближується з синдикалістською профспілкою «Індустріальні робітники світу». Своє бачення про події Рід виклав у статті «Війна в Паттерсоні», надрукованій у червні 1913 року.

Восени того ж року журнал «Metropolitan Magazine» відрядив Ріда до Мексики з завданням підготувати репортаж про Мексиканську революцію.

Перебуваючи протягом чотирьох місяців у таборі Панчо Вільї, був представником Конституційних сил після перемоги над Федеральними військами під Торреоном разом з останнім. За цей час Рід опублікував серію репортажів про Мексиканську революцію, які створили йому репутацію військового журналіста. Джон Рід глибоко співчував важкому становищу повстанців і був категорично проти американської інтервенції. Згодом мексиканські репортажі були перевидані у книзі, яка отримала назву «Повстала Мексика» й побачила світ у 1914 році.

30 квітня 1914 року Джон Рід прибув у Колорадо, де нещодавно сталася Лудлоуська бійня. Понад тиждень він досліджував подію, виступав на мітингах від імені шахтарів. Підсумками поїздки стала яскрава стаття «Колорадська війна» й усвідомлення того, що класовий конфлікт у суспільстві куди серйозніше, ніж здавалося раніше.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни Джон Рід як репортер «Metropolitan» відряджується до нейтральної на той час Італії. Він вважав, що війна — це лише новий виток торговельної боротьби між імперіалістами й не співчував жодній зі сторін конфлікту.

Переїхівши до Парижу, Джон Рід перебував у апатії через цензуру, введену на час війни, а також через складнощі з потраплянням на фронт. Рід вирушив до Лондона. Перебування в Європі дозволило Ріду познайомитися з низкою видатних діячів культури, такими, наприклад, як Пабло Пікассо й Артур Рубінштейн.

Повернувшись у Нью-Йорк, залишок 1914 року Джон провів у засланні разом з лідером мексиканської революції — Панчо Вілья, де і написав свою книгу «Повстала Мексика», а також займаючись написанням статей про війну.

1915 рік ознаменувався відрядженням у Східну Європу разом з канадським художником і журналістом «The Masses» Боурдменом Робінсоном. Вони почали свою подорож з Салонік, звідки попрямували до Сербії, де стали свідками спустошення, відвідали зруйнований бомбардуваннями Белград, також вони відвідали Болгарію і Румунію. У Холмі Рід і Робінсон були заарештовані, кілька тижнів провели в ув'язненні. Втручання посла США врятувало журналістів від ймовірного засудження і страти за шпигунство.

Джон Рід змалював Рівне у нарисі «Оптимістичне паломництво». Він перебував у місті у 1915 році як військовий журналіст.

Подорож по Росії не пройшла непоміченою — американський посол у Петрограді вважав, що Рід і Боурдмен є шпигунами. Вони були знов арештовані при спробі нелегального переходу кордону з Румунією. Цього разу допомогло втручання британського посла (Робінсон був британським підданим), який допоміг отримати дозвіл на виїзд, але це сталося тільки після того, як всі документи були вилучені в Києві. З Бухареста вони попрямували у Константинополь, в надії побачити Галіполійську кампанію.

Повернення у США

Незабаром Джон Рід повернувся в США, відвідав у Портленді свою матір. В цей час Джон знайомиться з Луїзою Брайант, яка згодом переїздить до нього на Східне узбережжя.

1916 рік був дуже насиченим подіями в житті Джона Ріда. На початку року Рід познайомився з Юджином О'Нілом, майбутнім нобелівським лауреатом з літератури. У квітні того ж року опублікована книга Джона Ріда «Війна у Східній Європі». На початку травня вони втрьох орендували котедж у Провінстауні. Невдовзі у Брайант і О'Ніла зав'язався роман.

У листопаді в Пікскіллі Джон Рід одружується з Луїзою Брайант. Наприкінці року він переносить операцію з видалення нирки, проведену в клініці Джона Хопкінса в Балтіморі, де Джон залишався до кінця грудня. У 1916 році Джон також опублікував власним коштом книгу «Тамерлан та інші вірші» накладом у 500 примірників.

Загроза вступу США у війну призводить до ще більшої радикалізації поглядів Джона Ріда, він пориває співпрацю з «Metropolitan».

Після того, як 2 квітня 1917 року Вудро Вільсон оголосив війну, Джон Рід кричав на спішно скликаній нараді Народної Ради у Вашингтоні:

«.. Це не моя війна, і я не буду підтримувати його. Це не моя війна, і я не буду мати нічого спільного з нею»

У липні та серпні 1917 року Рід продовжував писати агресивні й злі статті для «Masses», який відмовилася доставляти поштою Поштова служба США. Також Джон Рід писав статті для журналу «Seven Arts», який, зрештою, втратив через них фінансову підтримку й перестав виходити. Рід був приголомшений провоєнними мілітаристськими настроями, популярними в країні — його кар'єра руйнувалася.

У Радянській Росії

17 серпня 1917 року Джон Рід і Луїза Брайант відпливли з Нью-Йорка в Європу, попередньо запевнивши Державний департамент США, що вони не будуть представляти Соціалістичну партію на майбутній конференції в Стокгольмі.

Джон і Луїза хотіли відвідати Росію як журналісти, щоб засвідчити те, що відбувається там, а також для того, щоб зібрати матеріал для репортажу про події що відбуваються в молодій Російській республіці. Подорожуючи через Фінляндію, пара прибула до Петрограда відразу після невдалої спроби військового перевороту генерала Корнілова. Тут вони опинилися в епіцентрі Жовтневого перевороту.

Більшовики прагнули негайного припинення участі Росії у Першій світовій війні, передачі влади Керенським з'їзду Рад, який мав бути скликаний у жовтні 1917 року. Керенський вбачав у цьому прагнення усунути його від влади і вирішив закрити газети більшовиків, наказав заарештувати більшовицьких лідерів, зібрався відправити війська Петроградського гарнізону, який вважався ненадійним, назад на фронт. Військово-революційний комітет Рад, у якому більшість становили більшовики, готувався до захоплення влади від імені майбутнього з'їзду. Ввечері 7 листопада (25 жовтня) 1917 року був захоплений Зимовий палац, резиденція уряду Керенського. Джон Рід і Луїза Брайант були присутні під час захоплення Зимового палацу.

Джон став активним прихильником нового більшовицького уряду, він брав участь у роботі Наркомату закордонних справ, переводячи укази і новини про дії нового уряду на англійську мову. «Я також брав участь у зборі матеріалів і даних і розповсюдження документів, які йшли у німецькі окопи», — пізніше згадував Рід. Джон був близько знайомий з багатьма членами нового уряду. Він зустрівся з Левом Троцьким і познайомився з Володимиром Леніним під час розгону Установчих зборів (6)19 січня 1918 року.

Витративши майже всі свої кошти, Джон Рід став працювати на американця Раймонда Роббінса — представника Червоного Хреста. Роббінс хотів створити газету яка б захищала американські інтереси. Рід погодився, але в першому ж номері газети, який готував до друку саме він, розмістив попередження прямо під заголовком: «Ця газета присвячена захисту інтересів американського капіталу».

Пізніше Джон Рід написав книгу про ці події в Росії — «Десять днів, що потрясли світ».

Останні роки життя

Два місяці Державний департамент США відмовлявся давати Джону Ріду в'їзну візу в США. Лише 28 квітня 1918 року Рід повернувся до Нью-Йорку.

Рід здійснив близько 20 агітаційних поїздок по США, виступаючи на захист Жовтневої революції, проти американської інтервенції в Радянській Росії, через що 5 разів притягався до судової відповідальності за звинуваченням у «антиамериканській діяльності».

У лютому 1919 року разом з Луїзою Брайант, Альбертом Рісом Вільямсом і Бессі Бетті свідчив перед антикомуністично налаштованим комітетом Сенату США.

image
Під час похорону Дж. Ріда в Москві (1920)

Став одним із засновників Комуністичної робітничої партії США в серпні-вересні 1919 року.

У жовтні 1919 року приїхав до Москви і був обраний членом Виконкому Комінтерну. У липні-серпні 1920 року став делегатом на Другому конгресі Комінтерну. Багато їздив по Радянській Росії, збираючи матеріал для нової книги.

Помер від епідемічного висипного тифу 19 жовтня 1920 року в Москві. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.

Пам'ять

  • Про життя Джона Ріда і Луїзи Брайант знято фільм «Червоні».
  • Ім'ям Джона Ріда названо вулиці в низці міст України.

Примітки

  1. https://fr.rbth.com/histoire/87541-etrangers-enterres-place-rouge
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Сербін, Г. П. (1980). Ровенщина туристська: Путівник. Львів: Каменяр. с. 166.
  4. Рід Дж. Десять днів, що потрясли світ. — К. : Молодь, 1977. — 216 с.

Джерела

  • Панкова Л. Г. Джон Рід. Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1977. — 109 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rid Dzhon Sajlas Rid angl John Silas Reed 22 zhovtnya 1887 18871022 19 zhovtnya 1920 amerikanskij zhurnalist komunistichnij diyach Avtor knigi 1919 Dzhon Sajlas Ridangl John Silas ReedNarodivsya 22 zhovtnya 1887 1887 10 22 PortlendPomer 19 zhovtnya 1920 1920 10 19 32 roki Moskva cucugamushiPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stini 1 Gromadyanstvo SShADiyalnist zhurnalist poet pismennik scenarist profspilkovij diyachGaluz zhurnalistAlma mater Garvardskij universitet i dZnannya mov ispanska i anglijska 2 Magnum opus d i dPartiya KP SShAKonfesiya ateyizmU shlyubi z Luyiza BrayantAvtografIMDb ID 0715487 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Portlendi shtat Oregon SShA v zamozhnij rodini Zdobuttya osviti Navchavsya u privatnij shkoli Portlendska Akademiya a z 1904 roku v Moristoun skul angl Morristown School u Nyu Dzhersi 1906 roku vstupiv do Garvardskogo universitetu Buv aktivnim chlenom komandi z plavannya Dramatichnogo klubu redkolegiyi studentskih vidan Lampoon i Harvard Monthly a takozh prezidentom studentskogo horu Universitetu Na politichni poglyadi Dzhona Rida pevnim chinom vplinula uchast u zasidannyah Klubu Socialistiv yakij ocholyuvav jogo tovarish Zakinchivshi Universitet u 1910 roci Rid zdijsniv podorozh do Yevropi pid chas yakoyi vidvidav Angliyu Franciyu j Ispaniyu Pochatok zhurnalistskoyi kar yeri Povernuvshis do SShA Rid virishiv pov yazati svoyu kar yeru z zhurnalistikoyu Universitetske znajomstvo z zhurnalistom Linkolnom Steffensom spriyalo tomu sho jogo vzyali na ne nadto znachnu posadu do Nyu Jorkskogo zhurnalu American Magazine V obov yazki Dzhona vhodili chitannya rukopisiv korektura a zgodom i redaktorska robota Abi zarobiti bilshe Dzhon obijnyav posadu keruyuchogo u neshodavno vidkritomu shokvartalnomu zhurnali Landscape Architecture Protyagom pivroku Rid marno namagavsya opublikuvati svoyi opovidannya ta ese pro vrazhennya vid perebuvannya v Yevropi skriz otrimuyuchi vidmovu Vreshti vin taki domigsya uspihu gazeta Saturday Evening Post pogodilasya nadrukuvati jogo tvori Protyagom togo zh roku Rida nadrukuvali v zhurnalah Collier s The Forum i The Century Magazine Odin z jogo virshiv bulo pokladeno na muziku kompozitorom a zhurnal The American zaproponuvav jomu misce v shtati j rozpochav drukuvati jogo tvori Kar yera Dzhona Rida pishla v goru Zacikavlenist socialnimi problemami viklikana znajomstvom z Steffensom i Idoyu Tarbell dosit shvidko prizvela do bilsh radikalnoyi poziciyi Rida nizh voni U 1913 roci Dzhon stav spivrobitnikam zhurnalu The Masses de golovnim redaktorom buv Maks Istmen U comu vidanni Dzhon opublikuvav ponad 50 statej i oglyadiv Odniyeyu z osnovnih tem sho cikavili jogo bula revolyuciya Za uchast u robitnichomu strajku v Pattersoni Dzhon Rid buv vpershe zaareshtovanij Zhorstoke pridushennya vistupu robitnikiv a takozh korotkochasnij aresht zrobili poglyadi Rida she bilsh radikalnimi U cej chas Dzhon zblizhuyetsya z sindikalistskoyu profspilkoyu Industrialni robitniki svitu Svoye bachennya pro podiyi Rid viklav u statti Vijna v Pattersoni nadrukovanij u chervni 1913 roku Voseni togo zh roku zhurnal Metropolitan Magazine vidryadiv Rida do Meksiki z zavdannyam pidgotuvati reportazh pro Meksikansku revolyuciyu Perebuvayuchi protyagom chotiroh misyaciv u tabori Pancho Vilyi buv predstavnikom Konstitucijnih sil pislya peremogi nad Federalnimi vijskami pid Torreonom razom z ostannim Za cej chas Rid opublikuvav seriyu reportazhiv pro Meksikansku revolyuciyu yaki stvorili jomu reputaciyu vijskovogo zhurnalista Dzhon Rid gliboko spivchuvav vazhkomu stanovishu povstanciv i buv kategorichno proti amerikanskoyi intervenciyi Zgodom meksikanski reportazhi buli perevidani u knizi yaka otrimala nazvu Povstala Meksika j pobachila svit u 1914 roci 30 kvitnya 1914 roku Dzhon Rid pribuv u Kolorado de neshodavno stalasya Ludlouska bijnya Ponad tizhden vin doslidzhuvav podiyu vistupav na mitingah vid imeni shahtariv Pidsumkami poyizdki stala yaskrava stattya Koloradska vijna j usvidomlennya togo sho klasovij konflikt u suspilstvi kudi serjoznishe nizh zdavalosya ranishe Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Dzhon Rid yak reporter Metropolitan vidryadzhuyetsya do nejtralnoyi na toj chas Italiyi Vin vvazhav sho vijna ce lishe novij vitok torgovelnoyi borotbi mizh imperialistami j ne spivchuvav zhodnij zi storin konfliktu Pereyihivshi do Parizhu Dzhon Rid perebuvav u apatiyi cherez cenzuru vvedenu na chas vijni a takozh cherez skladnoshi z potraplyannyam na front Rid virushiv do Londona Perebuvannya v Yevropi dozvolilo Ridu poznajomitisya z nizkoyu vidatnih diyachiv kulturi takimi napriklad yak Pablo Pikasso j Artur Rubinshtejn Povernuvshis u Nyu Jork zalishok 1914 roku Dzhon proviv u zaslanni razom z liderom meksikanskoyi revolyuciyi Pancho Vilya de i napisav svoyu knigu Povstala Meksika a takozh zajmayuchis napisannyam statej pro vijnu 1915 rik oznamenuvavsya vidryadzhennyam u Shidnu Yevropu razom z kanadskim hudozhnikom i zhurnalistom The Masses Bourdmenom Robinsonom Voni pochali svoyu podorozh z Salonik zvidki popryamuvali do Serbiyi de stali svidkami spustoshennya vidvidali zrujnovanij bombarduvannyami Belgrad takozh voni vidvidali Bolgariyu i Rumuniyu U Holmi Rid i Robinson buli zaareshtovani kilka tizhniv proveli v uv yaznenni Vtruchannya posla SShA vryatuvalo zhurnalistiv vid jmovirnogo zasudzhennya i strati za shpigunstvo Dzhon Rid zmalyuvav Rivne u narisi Optimistichne palomnictvo Vin perebuvav u misti u 1915 roci yak vijskovij zhurnalist Podorozh po Rosiyi ne projshla nepomichenoyu amerikanskij posol u Petrogradi vvazhav sho Rid i Bourdmen ye shpigunami Voni buli znov areshtovani pri sprobi nelegalnogo perehodu kordonu z Rumuniyeyu Cogo razu dopomoglo vtruchannya britanskogo posla Robinson buv britanskim piddanim yakij dopomig otrimati dozvil na viyizd ale ce stalosya tilki pislya togo yak vsi dokumenti buli vilucheni v Kiyevi Z Buharesta voni popryamuvali u Konstantinopol v nadiyi pobachiti Galipolijsku kampaniyu Povernennya u SShA Nezabarom Dzhon Rid povernuvsya v SShA vidvidav u Portlendi svoyu matir V cej chas Dzhon znajomitsya z Luyizoyu Brajant yaka zgodom pereyizdit do nogo na Shidne uzberezhzhya 1916 rik buv duzhe nasichenim podiyami v zhitti Dzhona Rida Na pochatku roku Rid poznajomivsya z Yudzhinom O Nilom majbutnim nobelivskim laureatom z literaturi U kvitni togo zh roku opublikovana kniga Dzhona Rida Vijna u Shidnij Yevropi Na pochatku travnya voni vtroh orenduvali kotedzh u Provinstauni Nevdovzi u Brajant i O Nila zav yazavsya roman U listopadi v Pikskilli Dzhon Rid odruzhuyetsya z Luyizoyu Brajant Naprikinci roku vin perenosit operaciyu z vidalennya nirki provedenu v klinici Dzhona Hopkinsa v Baltimori de Dzhon zalishavsya do kincya grudnya U 1916 roci Dzhon takozh opublikuvav vlasnim koshtom knigu Tamerlan ta inshi virshi nakladom u 500 primirnikiv Zagroza vstupu SShA u vijnu prizvodit do she bilshoyi radikalizaciyi poglyadiv Dzhona Rida vin porivaye spivpracyu z Metropolitan Pislya togo yak 2 kvitnya 1917 roku Vudro Vilson ogolosiv vijnu Dzhon Rid krichav na spishno sklikanij naradi Narodnoyi Radi u Vashingtoni Ce ne moya vijna i ya ne budu pidtrimuvati jogo Ce ne moya vijna i ya ne budu mati nichogo spilnogo z neyu U lipni ta serpni 1917 roku Rid prodovzhuvav pisati agresivni j zli statti dlya Masses yakij vidmovilasya dostavlyati poshtoyu Poshtova sluzhba SShA Takozh Dzhon Rid pisav statti dlya zhurnalu Seven Arts yakij zreshtoyu vtrativ cherez nih finansovu pidtrimku j perestav vihoditi Rid buv prigolomshenij provoyennimi militaristskimi nastroyami populyarnimi v krayini jogo kar yera rujnuvalasya U Radyanskij Rosiyi 17 serpnya 1917 roku Dzhon Rid i Luyiza Brajant vidplivli z Nyu Jorka v Yevropu poperedno zapevnivshi Derzhavnij departament SShA sho voni ne budut predstavlyati Socialistichnu partiyu na majbutnij konferenciyi v Stokgolmi Dzhon i Luyiza hotili vidvidati Rosiyu yak zhurnalisti shob zasvidchiti te sho vidbuvayetsya tam a takozh dlya togo shob zibrati material dlya reportazhu pro podiyi sho vidbuvayutsya v molodij Rosijskij respublici Podorozhuyuchi cherez Finlyandiyu para pribula do Petrograda vidrazu pislya nevdaloyi sprobi vijskovogo perevorotu generala Kornilova Tut voni opinilisya v epicentri Zhovtnevogo perevorotu Bilshoviki pragnuli negajnogo pripinennya uchasti Rosiyi u Pershij svitovij vijni peredachi vladi Kerenskim z yizdu Rad yakij mav buti sklikanij u zhovtni 1917 roku Kerenskij vbachav u comu pragnennya usunuti jogo vid vladi i virishiv zakriti gazeti bilshovikiv nakazav zaareshtuvati bilshovickih lideriv zibravsya vidpraviti vijska Petrogradskogo garnizonu yakij vvazhavsya nenadijnim nazad na front Vijskovo revolyucijnij komitet Rad u yakomu bilshist stanovili bilshoviki gotuvavsya do zahoplennya vladi vid imeni majbutnogo z yizdu Vvecheri 7 listopada 25 zhovtnya 1917 roku buv zahoplenij Zimovij palac rezidenciya uryadu Kerenskogo Dzhon Rid i Luyiza Brajant buli prisutni pid chas zahoplennya Zimovogo palacu Dzhon stav aktivnim prihilnikom novogo bilshovickogo uryadu vin brav uchast u roboti Narkomatu zakordonnih sprav perevodyachi ukazi i novini pro diyi novogo uryadu na anglijsku movu Ya takozh brav uchast u zbori materialiv i danih i rozpovsyudzhennya dokumentiv yaki jshli u nimecki okopi piznishe zgaduvav Rid Dzhon buv blizko znajomij z bagatma chlenami novogo uryadu Vin zustrivsya z Levom Trockim i poznajomivsya z Volodimirom Leninim pid chas rozgonu Ustanovchih zboriv 6 19 sichnya 1918 roku Vitrativshi majzhe vsi svoyi koshti Dzhon Rid stav pracyuvati na amerikancya Rajmonda Robbinsa predstavnika Chervonogo Hresta Robbins hotiv stvoriti gazetu yaka b zahishala amerikanski interesi Rid pogodivsya ale v pershomu zh nomeri gazeti yakij gotuvav do druku same vin rozmistiv poperedzhennya pryamo pid zagolovkom Cya gazeta prisvyachena zahistu interesiv amerikanskogo kapitalu Piznishe Dzhon Rid napisav knigu pro ci podiyi v Rosiyi Desyat dniv sho potryasli svit Ostanni roki zhittya Dva misyaci Derzhavnij departament SShA vidmovlyavsya davati Dzhonu Ridu v yiznu vizu v SShA Lishe 28 kvitnya 1918 roku Rid povernuvsya do Nyu Jorku Rid zdijsniv blizko 20 agitacijnih poyizdok po SShA vistupayuchi na zahist Zhovtnevoyi revolyuciyi proti amerikanskoyi intervenciyi v Radyanskij Rosiyi cherez sho 5 raziv prityagavsya do sudovoyi vidpovidalnosti za zvinuvachennyam u antiamerikanskij diyalnosti U lyutomu 1919 roku razom z Luyizoyu Brajant Albertom Risom Vilyamsom i Bessi Betti svidchiv pered antikomunistichno nalashtovanim komitetom Senatu SShA Pid chas pohoronu Dzh Rida v Moskvi 1920 Stav odnim iz zasnovnikiv Komunistichnoyi robitnichoyi partiyi SShA v serpni veresni 1919 roku U zhovtni 1919 roku priyihav do Moskvi i buv obranij chlenom Vikonkomu Kominternu U lipni serpni 1920 roku stav delegatom na Drugomu kongresi Kominternu Bagato yizdiv po Radyanskij Rosiyi zbirayuchi material dlya novoyi knigi Pomer vid epidemichnogo visipnogo tifu 19 zhovtnya 1920 roku v Moskvi Pohovanij na Chervonij ploshi bilya Kremlivskoyi stini Pam yatPro zhittya Dzhona Rida i Luyizi Brajant znyato film Chervoni Im yam Dzhona Rida nazvano vulici v nizci mist Ukrayini Primitkihttps fr rbth com histoire 87541 etrangers enterres place rouge Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Serbin G P 1980 Rovenshina turistska Putivnik Lviv Kamenyar s 166 Rid Dzh Desyat dniv sho potryasli svit K Molod 1977 216 s DzherelaPankova L G Dzhon Rid Zhittya i tvorchist K Dnipro 1977 109 s PosilannyaKlubi Dzhona Rida Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 488 Biografiya na PomniPro 2 lipnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ