Ні́гер (фр. Niger, англ. Niger МФА: [ˈnaɪdʒər], йоруба Niger, Ọya) — міжнародна річка в Західній Африці (на території держав Гвінея, Малі, Нігер, Нігерія), третя за довжиною і площі басейну в Африці після Нілу і Конго. Довжина 4160 км, сточище 2 117 700 км², середня річна витрата води у гирлі 8630 м³/сек, річний стік 378 км³, кількість мулу 67 мільйонів тонн на рік.
Нігер | |
---|---|
Нігер в околицях міста Кулікоро | |
Мапа течії та басейну Нігера | |
9°05′50″ пн. ш. 10°40′58″ зх. д. / 9.0972222222222° пн. ш. 10.682777777778° зх. д. | |
Витік | на схилах |
• координати | 9°05′50″ пн. ш. 10°40′58″ зх. д. / 9.0972222222222° пн. ш. 10.682777777778° зх. д. |
Гирло | Гвінейська затока |
• координати | 5°19′20″ пн. ш. 6°28′09″ сх. д. / 5.3222222222222° пн. ш. 6.4691666666667° сх. д. |
Басейн | Атлантичний океан |
Країни: | Гвінея, Малі, Нігер, Нігерія |
Довжина | 4 160 км |
Площа басейну: | 2 118 000 км² |
Середньорічний стік | 9 570 м³/с |
Притоки: | Сокото, Бенуе, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Горубі, d, d, d, Ін-Атес і d |
Водойми в руслі | Каїнджі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія
На мовах Нігер називається Jeliba або Joliba («велика річка»), на мовах Туареґ — Egerew N-Igerewen «річка річок», на мовах Сонгай — Isa Ber «Велика річка», і на мові Йоруба — Oya. Походження назви Нігер, яку спочатку застосовували тільки до середини річки, є невизначеним. Найімовірнішим видається варіант зміни під впливом латинського niger «чорний» туарезької назви egerew nigerewen, яка використовувалася в середній течії річки поблизу Тімбукту. Оскільки Тімбукту знаходився на південному кінці головного , що вів до західної частини Середземного моря, він був джерелом більшості європейських знань про регіон.
Середньовічні європейські мапи застосовують ім'я Нігер у середній течії річки, в сучасному Малі, але Quorra (Kworra) у нижній течії в сучасній Нігерії, оскільки вони не були визнані однією річкою. Коли європейські колоніальні держави почали відправляти судна уздовж західного узбережжя Африки в XVI і XVII століттях, річка Сенегал часто постулюється як впадаюче в море закінчення Нігеру. Дельту річки Нігер, що впадає в Атлантику через мангрові болота і тисячі приток протягом більше ста п'ятдесяти кілометрів, вважали не більше ніж прибережними водно-болотними угіддями. І тільки з відвідувань Мунго Парка у XVIII столітті, який подорожував вниз за течією річки Нігер і відвідав велику Сахельську імперію, європейці правильно визначили русло Нігеру, і розширення ім'я на всю її довжину.
Сучасні народи Нігерії та Нігеру перейняли свої назви від річки, підкреслюючи заперечення претензій колоніальних держав «Верхнього», «Нижнього» і «Середнього» басейну річки Нігер протягом Боротьби за Африку наприкінці XIX століття.
Географія
Річка бере початок під назвою Джоліба на схилах , впадає в Гвінейську затоку Атлантичного океану, утворюючи дельту. Від витоків приблизно до 10° західної широти тече на північний схід у горах, переважно у вузькій долині, потім виходить на рівнини Судану, де розбивається на численні рукави і протоки і утворюючи внутрішню дельту; в районі міста Томбукту рукави знову з'єднуються в одне русло. Від до Бамако і нижче за місто Сегу долина широка; тут річка значно збільшує свою водоносність унаслідок впадання приток; судноплавна. Між містами і Томбукту Нігер розділяється на багато рукавів і протікає в широкій, сильно заболоченій заплаві з великою кількістю проток, стариць і озер. Цей район є внутрішньою дельтою Нігеру тут колись річка впадала у велике безстічне озеро. У районі Томбукту рукав з'єднуються в одне річище. Далі річка тече в східному напрямі приблизно близько 300 км уздовж південної околиці пустелі Сахара, не приймаючи значних приток. Від поселення річка повертає на південний схід, нижче від міста перетинає Північно-Гвінейську височину, де приймає багато дрібних приток.
Далі, аж до гирла (близько 750 км), річка тече в широкій долині, доступна для судноплавства. Прийнявши біля міста Локоджа найбільшу притоку — Бенуе — шириною до 3 км і завглибшки до 20 м і більше.
За 181 км від океану (поблизу міста Аба) починається дельта Нігеру (24 тис. км²). За протяжністю найбільший рукав — Нун, для судноплавства користуються глибшим рукавом . Морські припливи охоплюють велику частину дельти і лише на 35 км не досягають її вершини; висота їх на Форкадосі близько 1,2 м.
Нігер живиться водами літніх мусонних дощів і характеризується складним водним режимом. У верхній течії паводок починається в червні і у Бамако досягає максимуму у вересні — жовтні. У нижній течії підйом води починається в червні від місцевих дощів, у вересні він сягає максимуму, далі рівень падає, але в лютому знов підвищується у зв'язку з приходом сюди паводку з верхньої частини сточища.
Дослідження Європейцями
Походження назви річки, залишається неясним. Абсолютно відомо тільки, що «Нігер» було найменуванням, що застосовується в Середземномор'ї, принаймні в класичну епоху, коли знання європейців цієї області були навряд більшими, ніж здогади. Ретельне вивчення праць, написаних античними авторами про глибини Сахари починається з Птолемея, який згадує дві річки в пустелі: «Ґір» (Gir) і далі на південь, «Ні-Ґір» (Ni-Gir). Перша була так визначена як Ваді Ґір (Wadi Ghir) на північно-західному краю Туат, уздовж кордону сучасних Марокко та Алжиру. Ні-Гер, швидше за все, фікція, хоча назва прижилася, як назва річки на півдні «Відомого» середземноморським вченим світу. Светоній повідомляє про поїздки римлян до Гер, хоча, оскільки у нього назви всіх річок походять з берберської мови, у якій «gher» означає «водяний потік», легко може виникнути плутанина. Пліній пов'язав ці дві річки, як один довгий потік, який тік (через озера і підземні ділянки) до Нілу, сформулювавши уявлення, яке надовго збереглося в Арабському та Європейському світах — і пізніше доповнене річкою Сенегал, як «Гер» — аж до XIX століття. Підключення до річки Ніл було зроблено не просто тому, що він був тоді відомий як велика річка «Ефіопії» (як античні автори називали всі землі на південь від пустелі), а тому, що Ніл розливався кожне літо. У Європі та Західній Азії, повені відбуваються навесні, після танення снігу. Античні автори пояснили літню повінь шляхом розрахунку часу, що потрібен був для паводкових вод для переміщення вниз по річці, і розрахунку того, яким довгим мав би бути Ніл, аби весняна тала вода дотікала до Єгипту влітку. Цикл Нілу ґрунтується на моделі тропічних дощів, а не танення снігу, але таке явище було невідомим для античного середземноморського світу. В описах Лева Африканського і навіть Ібн Батути, — незважаючи на його подорож по річці, — міф про з'єднання Нігеру та Нілу зберігався.
Хоча справжній маршрут Нігеру, імовірно, був відомий місцевим жителям, він був таємницею для зовнішнього світу аж до кінця XVIII століття. Стародавні римляни, такі як Пліній вважав, що річка поблизу Тімбукту була частиною річки Ніл, так само вважав також Ібн Батута, в той час як ранні європейські дослідники вважали, що вона текла на захід і приєднувалася до річки Сенегал.
Багато європейських експедицій в район річки були безуспішними. У 1788 році в Англії було створене Африканське товариство, яке мало сприяти експедиціям до Африки з надією виявити маршрут річки Нігер, і в червні 1796 року шотландський дослідник Мунго Парк став першим європейцем, який пройшов вздовж течії річки. Він встановив, що Нігер тече на схід і не має ніякого відношення ні до Сенегалу, ні до Гамбії — раніше європейці вважали, що Нігер розділяється на ці дві річки. Парк збирався з'ясувати куди ж направлено русло Нігеру, але через був змушений повернути назад. Свою подорож він описав у своїй книзі «Подорожі в глибинах Африки», яка з'явилася в 1799 році. У 1805 році він знову відвідав Нігер і досліджував його русло від Бамако до Бусанга, де був убитий місцевими жителями.
Про нижню частину річки Нігер у той час нічого не знали, але вважали, що він впадає до Гвінейської затоки. Це було підтверджено подорожами Діксона Денема і Г'ю Клаппертона у 1825 році і другою подорожжю Клапертона в 1827 році.
У XIX столітті річкові пароплави забезпечили доступ до широких територій у глибині материка. Верф Лерда побудувала таке судно в 1832]] році. Макгрегор Лерд розробив залізний колісний пароплав, Альбурка (Alburkah), здатний самотужки подолати шлях до Західної Африки, де Лерд сподівався торгувати. Макгрегор Лерд взяв експедицію під особистий контроль. Альбурка відплив на південь з Мілфорд-Гейвена (Milford Haven) у липні 1832 року з 48 людьми на борту і, досягнувши гирла Нігеру три місяці по тому, увійшов до історії як перше океанське залізне судно. Пройшовши вверх одним з багатьох потоків дельти Нігеру, Альбурка пройшов вгору за течією головної річки, аж до Локоджі (Lokoja), до місця злиття з річкою Бенуе. Експедиція показала, що Нігер може служити шляхом вглиб континенту для океанських суден, і подолання його залізним пароплавом було тріумфом. Коли Альбурка повернувся до Ліверпуля в 1834 році, тільки дев'ятеро людей з початкового екіпажу з 48 людей були живі, в тому числі сильно ослаблений Макгрегор Лерд.
24 жовтня 1946 року три французи Жан Сові (Jean Sauvy), П'єр Понті (Pierre Ponty) та режисер [fr], колишні державні службовці в Африканських французьких колоніях, вирушили у подорож всією довжиною річки, як ніхто інший до цього. Вони подорожували з самого початку річки поблизу Кісідуґу (Kissidougou) в Гвінеї, йдучи пішки аж до того місця, де могли бути використані плоти, а потім перейшовши на різні місцеві засоби пересування, оскільки річка розширювалася і змінювалася. Двоє з них досягли океану 25 березня 1947 року. П'єром Понті був змушений покинути експедицію в Ніамеї, пройшовши більше половини шляху. Вони мали при собі 16-міліметрову кінокамеру, в результаті відзняті кадри дали Жану Рушу його перші два етнографічні документальні фільми: «У країні чорних магів» («Au pays des mages noirs»), і «Полювання на гіпопотама» («La Chasse à l'hippopotame»). Камера була також використана для ілюстрації подальшої книги Жана Руша «Нігером у пірозі» («Le Niger En Pirogue») (Фернан Натан, 1954), а також Жана Сові «Спуск Нігером» («Descente du Niger») (L'Harmattan 2001). Також вони мали з собою друкарську машинку, на якій П'єр Понті друкував газетні статті, які він розсилав, як тільки випадала така можливість.
Набагато пізніше, норвезький мандрівник Хельге Х'єлланд (норв. Helge Hjelland) здійснив ще одну подорож по всій довжині річки Нігер, розпочавши її у Гвінеї-Бісау у 2005 році. Мандрівка була зафільмована самим мандрівником і представлена широкому загалу як документальний фільм «Найжорстокіша подорож» (англ. The Cruellest Journey).
Управління та розвиток
Води в басейні річки Нігер частково регулюються греблями. У Малі [en] на [en] в основному використовується для виробництва гідроелектроенергії, а також дозволяє зрошення. Дві відвідні греблі, одна біля Сотуби (англ. Sotuba), вниз за течією від Бамако, і одна біля Маркали (англ. Markala), вниз за течією від Сегу, які використовуються для зрошення близько 54 000 га. У Нігерії греблі Кенджі (англ. Kainji) та Джебба (англ. Jebba) використовуються для отримання гідроелектроенергії.
Водні ресурси річки Нігер сильно виснажуються через збільшення забору води для зрошення та у зв'язку з впливом зміни клімату. Будівництво гребель для потреб гідроенергетики ведеться або планується з метою полегшення хронічної нестачі енергії в країнах басейну Нігеру.
За оцінками ФАО, іригаційний потенціал всіх країн у басейні річки Нігер становить 2,8 млн га. Тільки 0,93 млн га земель зрошувались наприкінці 1980-х років. Зрошувальний потенціал оцінюється в 1,68 млн га в Нігерії та в 0,56 млн га в Малі, а фактичні площі зрошуваних земель були 0,67 млн га та 0,19 млн га відповідно.
Хартія басейну річки Нігер та інвестиційний план
З метою подальшої координації зусиль, у квітні 2008 року прибережними країнами, що входять до [en], прийнято Хартію басейну річки Нігер, в масштабах усього басейну, з 30-річним інвестиційним планом і 5-річним планом пріоритетних інвестиційних проєктів. Хартія має сприяти комплексному управлінню водними ресурсами, визначає процедури розгляду і затвердження нових проєктів, забезпечує основу для розподілу водних ресурсів між секторами, зобов'язує берегти цілісність водних екосистем і визначає механізми для врегулювання суперечок між країнами та участі третіх сторін. Інвестиції включають розширення зрошуваного землеробства для поліпшення продовольчої безпеки, будівництво дамби Тауса (англ. Taoussa (або англ. Tossaye)) в Малі та греблі Кандаджі (англ. Kandadji) в Нігері (остання була на стадії будівництва з серпня 2008 року), а також реабілітації дамб Кенджі (англ. Kainji) та Джебба (англ. Jebba) в Нігерії.
Фінансування
Більшість інвестицій фінансуються або, як очікується, будуть фінансуватися за рахунок пожертв та фондів. Наприклад, гребля Кандаджі в Нігері фінансується Ісламським банком розвитку, Африканським банком розвитку та Фондом розвитку ОПЕК. Світовий банк затвердив 500 млн дол. США пільгового кредиту в липні 2007 року для фінансування проєктів в басейні протягом 12 років. Фінансування буде проведено в два етапи. Початкові 185 млн кредитних доларів піде до Нігерії, Гвінеї, Беніну, Малі та Нігеру. Другий транш, 315 млн дол. інвестицій, намічений на Буркіна-Фасо, Камерун, Чад і Кот-д'Івуар. Окрім фінансування відновлення дамб в Нігерії, позика також передбачає кошти на програму «Конструктивне управління вибраними деградованими екосистемами і відновлення малої водної інфраструктури».
Річковий транспорт і днопоглиблювальні роботи
У вересні 2009 року уряд Нігерії виділив перші 36 млрд. найр на роботи з поглиблення річки Нігер між містами та Варрі, крок, який передбачає видалення мул з декількох сотень кілометрів річкового дна. Днопоглиблювальні мають дозволити простіше транспортувати річкою товари до ізольованих населених пунктів, розташованих глибоко на материку, далеко від Атлантичного океану. Розраховані, за оцінками, на шість-вісім місяців, ці роботи вперше були запропоновані, а потім відкладені на 43 роки тодішнім урядом. Виступаючи в Локоджі (англ. Lokoja), президент Нігерії Умару Яр-Адуа заявив, що проєкт дозволить цілорічне судноплавство на річці Нігер, і що він сподівається, що до 2020 року Нігерія могла б стати однією з двадцяти найбільш промислово розвинених країн у світі. , нігерійський міністр транспорту, заявив, що його міністерство буде працювати над тим, щоб закінчити цей проєкт буде до призначеного терміну. Деякі активісти, однак, в минулому виступали проти проєкту, стверджуючи, що його реалізація може мати негативні наслідки для жителів берега річки.
Наприкінці березня 2010 року завершеність днопоглиблювальних робіт становила 50 % повної.
Каскад ГЕС
На річці розташовані: ГЕС Каїнджі, ГЕС Джебба.
Головні притоки
Примітки
- Арабська назва nahr al-anhur є прямим перекладом з туарегської.
- Он-лайновий етимологічний словник(англ.)
- Law, R. C. C. (1967), The Garamantes and Trans-Saharan Enterprise in Classical Times, The Journal of African History, 8 (2): 181—200, doi:10.1017/S0021853700007015. Автор ретельно пов'язує класичні джерела з цього питання, і пояснює їх поєднання у доповідях третіх осіб і міфології тогочасних європейського і арабського світів.(англ.)
- Edward Herbert Bunbury, William H. Stahl. A History of Ancient Geography Among the Greeks and Romans: From the Earliest Ages Till the Fall of the Roman Empire J. Murray, London (1879) pp.626-627 (англ.)
- Law, R. C. C. (1967), The Garamantes and Trans-Saharan Enterprise in Classical Times, The Journal of African History, 8 (2): 182—184, doi:10.1017/S0021853700007015
- de Gramonte, Sanche (1991), The Strong Brown God: Story of the Niger River, Houghton Mifflin, ISBN
- Baugh, Brenda, About Jean Rouch, Documentary Education Resources, процитовано 27-Jan-2010
- Bergen International Film Festival — The Cruelest Journey. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 17 червня 2011.
- FAO: Irrigation potential in Africa: A basin approach, The Niger Basin, 1997 (англ.)
- Niger Basin Authority (NBA), Executive Secretariat, «8th Summit of the Heads of State and Government», Final communique (http://www.abn.ne/index.php/eng/News/Publi-INFO/Final-communique-8-th-Head-of-States-Summit), процитовано на Newsletter No. 47 of ECLAC [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.] оскільки вебсайт Товариства басейну річки Нігер не працює
- Voice of America: RSS Feed World Bank Sending $500 Million Funding for Niger Basin Development, July 4, 2007 (англ.)
- World Bank: Niger Basin Water Resources Development and Sustainable Ecosystems Management Project, accessed on January 9, 2010 (англ.)
- Nigeria begins vast river dredge. BBC. 10 вересня 2009. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 11 вересня 2009. (англ.)
- Wole Ayodele (9 вересня 2009). Yar’Adua Flags off Dredging of River Niger. This Day Online. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 11 вересня 2009. (англ.)
- N36bn River Niger dredging project 50% completed – FG. Punch on the web. 25 березня 2010. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 11 травня 2010.
Посилання
- Інформація та мапи вододілу річки Нігер(англ.)
- Сьогодення Нігеру: Дослідження життя та технологій на річці Нігер(англ.)
Міжнародне законодавство та річка Нігер
- Bibliography on Water Resources and International Law Peace Palace Library
- Fabio Spadi, «The ICJ Judgment in the Benin-Niger Border Dispute: the interplay of titles and ‘effectivités’ under the uti possidetis juris principle», Leiden Journal of International Law [Архівовано 29 вересня 2006 у Wayback Machine.](2005) 4, pp. 777-794.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Niger znachennya Ni ger fr Niger angl Niger MFA ˈnaɪdʒer joruba Niger Ọya mizhnarodna richka v Zahidnij Africi na teritoriyi derzhav Gvineya Mali Niger Nigeriya tretya za dovzhinoyu i ploshi basejnu v Africi pislya Nilu i Kongo Dovzhina 4160 km stochishe 2 117 700 km serednya richna vitrata vodi u girli 8630 m sek richnij stik 378 km kilkist mulu 67 miljoniv tonn na rik NigerNiger v okolicyah mista KulikoroMapa techiyi ta basejnu Nigera9 05 50 pn sh 10 40 58 zh d 9 0972222222222 pn sh 10 682777777778 zh d 9 0972222222222 10 682777777778Vitikna shilah Leono Liberijskoyi visochini koordinati9 05 50 pn sh 10 40 58 zh d 9 0972222222222 pn sh 10 682777777778 zh d 9 0972222222222 10 682777777778GirloGvinejska zatoka koordinati5 19 20 pn sh 6 28 09 sh d 5 3222222222222 pn sh 6 4691666666667 sh d 5 3222222222222 6 4691666666667BasejnAtlantichnij okeanKrayini Gvineya Mali Niger NigeriyaDovzhina4 160 kmPlosha basejnu 2 118 000 km Serednorichnij stik9 570 m sPritoki Sokoto Benue Bani pritoka Nigera d Beli Riverd Gorouold Sirbad Tapoad Mekrud Dallol Bossod Sankarani Riverd Milo Riverd Tinkisso Riverd Kaduna Riverd Sota Riverd Gorubi Alibori Riverd Anambra Riverd Oli Riverd In Ates i Gurara RiverdVodojmi v rusliKayindzhi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 3 Doslidzhennya Yevropejcyami 4 Upravlinnya ta rozvitok 4 1 Hartiya basejnu richki Niger ta investicijnij plan 4 2 Finansuvannya 4 3 Richkovij transport i dnopogliblyuvalni roboti 5 Kaskad GES 6 Golovni pritoki 7 Primitki 8 Posilannya 8 1 Mizhnarodne zakonodavstvo ta richka NigerEtimologiyared Na movah Manden Niger nazivayetsya Jeliba abo Joliba velika richka na movah Tuareg Egerew N Igerewen richka richok na movah Songaj Isa Ber Velika richka i na movi Joruba Oya Pohodzhennya nazvi Niger yaku spochatku zastosovuvali tilki do seredini richki ye neviznachenim Najimovirnishim vidayetsya variant zmini pid vplivom latinskogo niger chornij tuarezkoyi nazvi egerew nigerewen yaka vikoristovuvalasya v serednij techiyi richki poblizu Timbuktu 1 2 Oskilki Timbuktu znahodivsya na pivdennomu kinci golovnogo Trans Saharskogo torgovogo shlyahu sho viv do zahidnoyi chastini Seredzemnogo morya vin buv dzherelom bilshosti yevropejskih znan pro region Serednovichni yevropejski mapi zastosovuyut im ya Niger u serednij techiyi richki v suchasnomu Mali ale Quorra Kworra u nizhnij techiyi v suchasnij Nigeriyi oskilki voni ne buli viznani odniyeyu richkoyu Koli yevropejski kolonialni derzhavi pochali vidpravlyati sudna uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Afriki v XVI i XVII stolittyah richka Senegal chasto postulyuyetsya yak vpadayuche v more zakinchennya Nigeru Deltu richki Niger sho vpadaye v Atlantiku cherez mangrovi bolota i tisyachi pritok protyagom bilshe sta p yatdesyati kilometriv vvazhali ne bilshe nizh priberezhnimi vodno bolotnimi ugiddyami I tilki z vidviduvan Mungo Parka u XVIII stolitti yakij podorozhuvav vniz za techiyeyu richki Niger i vidvidav veliku Sahelsku imperiyu yevropejci pravilno viznachili ruslo Nigeru i rozshirennya im ya na vsyu yiyi dovzhinu Suchasni narodi Nigeriyi ta Nigeru perejnyali svoyi nazvi vid richki pidkreslyuyuchi zaperechennya pretenzij kolonialnih derzhav Verhnogo Nizhnogo i Serednogo basejnu richki Niger protyagom Borotbi za Afriku naprikinci XIX stolittya Geografiyared nbsp Velika petlya richki Niger vidna z kosmosu utvoryuye zelenu arku sho prohodit cherez korichnevi zemli Saheliv ta savani Zelenij masiv livoruch vnutrishnya delta Nigeru ta zovsim zliva vidno pritoki richki Senegal nbsp Budinki na ostrovi posered ozera Debo v shirokij chastini richki Niger Richka bere pochatok pid nazvoyu Dzholiba na shilah Leono Liberijskoyi visochini vpadaye v Gvinejsku zatoku Atlantichnogo okeanu utvoryuyuchi deltu Vid vitokiv priblizno do 10 zahidnoyi shiroti teche na pivnichnij shid u gorah perevazhno u vuzkij dolini potim vihodit na rivnini Sudanu de rozbivayetsya na chislenni rukavi i protoki i utvoryuyuchi vnutrishnyu deltu v rajoni mista Tombuktu rukavi znovu z yednuyutsya v odne ruslo Vid Kurusi do Bamako i nizhche za misto Segu dolina shiroka tut richka znachno zbilshuye svoyu vodonosnist unaslidok vpadannya pritok sudnoplavna Mizh mistami Ke Masina i Tombuktu Niger rozdilyayetsya na bagato rukaviv i protikaye v shirokij silno zabolochenij zaplavi z velikoyu kilkistyu protok staric i ozer Cej rajon ye vnutrishnoyu deltoyu Nigeru tut kolis richka vpadala u velike bezstichne ozero U rajoni Tombuktu rukav z yednuyutsya v odne richishe Dali richka teche v shidnomu napryami priblizno blizko 300 km uzdovzh pivdennoyi okolici pusteli Sahara ne prijmayuchi znachnih pritok Vid poselennya Burem richka povertaye na pivdennij shid nizhche vid mista Yelva peretinaye Pivnichno Gvinejsku visochinu de prijmaye bagato dribnih pritok Dali azh do girla blizko 750 km richka teche v shirokij dolini dostupna dlya sudnoplavstva Prijnyavshi bilya mista Lokodzha najbilshu pritoku Benue shirinoyu do 3 km i zavglibshki do 20 m i bilshe Za 181 km vid okeanu poblizu mista Aba pochinayetsya delta Nigeru 24 tis km Za protyazhnistyu najbilshij rukav Nun dlya sudnoplavstva koristuyutsya glibshim rukavom Forkados Morski priplivi ohoplyuyut veliku chastinu delti i lishe na 35 km ne dosyagayut yiyi vershini visota yih na Forkadosi blizko 1 2 m Niger zhivitsya vodami litnih musonnih doshiv i harakterizuyetsya skladnim vodnim rezhimom U verhnij techiyi pavodok pochinayetsya v chervni i u Bamako dosyagaye maksimumu u veresni zhovtni U nizhnij techiyi pidjom vodi pochinayetsya v chervni vid miscevih doshiv u veresni vin syagaye maksimumu dali riven padaye ale v lyutomu znov pidvishuyetsya u zv yazku z prihodom syudi pavodku z verhnoyi chastini stochisha Doslidzhennya Yevropejcyamired nbsp Rekonstrukciya kosmografiyi Ravenni rozmishenoyi v Ptolemeyevih mapah Richka Ger vidna vnizu Slid zvernuti uvagu sho zgidno z Ptolemeyem vona znahoditsya zrazu na pivden vid zemel Garamantiv v suchasnij Liviyi stiskayuchi kontinent na pivnich do zemel centralnoyi Sahari nbsp Mapa Zahidnoyi Afriki 1561 roku stvorena Zhirolamo Rushelli z italijskogo perekladu Ptolemeyevogo atlasu Geografiya Klavdiya Ptolemeya Aleksandrijskogo Novij pereklad z greckoyi movi na italijsku ital La Geograpfia Di Claudio Tolomeo Alessandrino Nouvamente Tradatta Di Greco in Italiano Avtor namagavsya ob yednati informaciyu otrimanu vid portugalciv sho torguvali vzdovzh uzberezhzhya z Ptolemeyevimi mapami Mayetsya na uvazi sho richki Senegal ta Gambiya vpadayut v ozero kudi takozh vpadaye Ger richka Niger yake v svoyu chergu vede do ozera Nil ta richki Nil Pohodzhennya nazvi richki zalishayetsya neyasnim Absolyutno vidomo tilki sho Niger bulo najmenuvannyam sho zastosovuyetsya v Seredzemnomor yi prinajmni v klasichnu epohu koli znannya yevropejciv ciyeyi oblasti buli navryad bilshimi nizh zdogadi Retelne vivchennya prac napisanih antichnimi avtorami pro glibini Sahari pochinayetsya z Ptolemeya yakij zgaduye dvi richki v pusteli Gir Gir i dali na pivden Ni Gir Ni Gir 3 Persha bula tak viznachena yak Vadi Gir Wadi Ghir na pivnichno zahidnomu krayu Tuat uzdovzh kordonu suchasnih Marokko ta Alzhiru 4 Ni Ger shvidshe za vse fikciya hocha nazva prizhilasya yak nazva richki na pivdni Vidomogo seredzemnomorskim vchenim svitu Svetonij povidomlyaye pro poyizdki rimlyan do Ger hocha oskilki u nogo nazvi vsih richok pohodyat z berberskoyi movi u yakij gher oznachaye vodyanij potik legko mozhe viniknuti plutanina Plinij pov yazav ci dvi richki yak odin dovgij potik yakij tik cherez ozera i pidzemni dilyanki do Nilu sformulyuvavshi uyavlennya yake nadovgo zbereglosya v Arabskomu ta Yevropejskomu svitah i piznishe dopovnene richkoyu Senegal yak Ger azh do XIX stolittya Pidklyuchennya do richki Nil bulo zrobleno ne prosto tomu sho vin buv todi vidomij yak velika richka Efiopiyi yak antichni avtori nazivali vsi zemli na pivden vid pusteli a tomu sho Nil rozlivavsya kozhne lito U Yevropi ta Zahidnij Aziyi poveni vidbuvayutsya navesni pislya tanennya snigu Antichni avtori poyasnili litnyu povin shlyahom rozrahunku chasu sho potriben buv dlya pavodkovih vod dlya peremishennya vniz po richci i rozrahunku togo yakim dovgim mav bi buti Nil abi vesnyana tala voda dotikala do Yegiptu vlitku Cikl Nilu gruntuyetsya na modeli tropichnih doshiv a ne tanennya snigu ale take yavishe bulo nevidomim dlya antichnogo seredzemnomorskogo svitu 5 V opisah Leva Afrikanskogo i navit Ibn Batuti nezvazhayuchi na jogo podorozh po richci mif pro z yednannya Nigeru ta Nilu zberigavsya nbsp Mungo Park pershij yevropeyec yakij projshov vzdovzh techiyi richki i viznachiv spravzhnij marshrut Nigeru Hocha spravzhnij marshrut Nigeru imovirno buv vidomij miscevim zhitelyam vin buv tayemniceyu dlya zovnishnogo svitu azh do kincya XVIII stolittya Starodavni rimlyani taki yak Plinij vvazhav sho richka poblizu Timbuktu bula chastinoyu richki Nil tak samo vvazhav takozh Ibn Batuta v toj chas yak ranni yevropejski doslidniki vvazhali sho vona tekla na zahid i priyednuvalasya do richki Senegal Bagato yevropejskih ekspedicij v rajon richki buli bezuspishnimi U 1788 roci v Angliyi bulo stvorene Afrikanske tovaristvo yake malo spriyati ekspediciyam do Afriki z nadiyeyu viyaviti marshrut richki Niger i v chervni 1796 roku shotlandskij doslidnik Mungo Park stav pershim yevropejcem yakij projshov vzdovzh techiyi richki Vin vstanoviv sho Niger teche na shid i ne maye niyakogo vidnoshennya ni do Senegalu ni do Gambiyi ranishe yevropejci vvazhali sho Niger rozdilyayetsya na ci dvi richki Park zbiravsya z yasuvati kudi zh napravleno ruslo Nigeru ale cherez tropichnu garyachku buv zmushenij povernuti nazad Svoyu podorozh vin opisav u svoyij knizi Podorozhi v glibinah Afriki yaka z yavilasya v 1799 roci 6 U 1805 roci vin znovu vidvidav Niger i doslidzhuvav jogo ruslo vid Bamako do Busanga de buv ubitij miscevimi zhitelyami Pro nizhnyu chastinu richki Niger u toj chas nichogo ne znali ale vvazhali sho vin vpadaye do Gvinejskoyi zatoki Ce bulo pidtverdzheno podorozhami Diksona Denema i G yu Klappertona u 1825 roci i drugoyu podorozhzhyu Klapertona v 1827 roci U XIX stolitti richkovi paroplavi zabezpechili dostup do shirokih teritorij u glibini materika Verf Lerda pobuduvala take sudno v 1832 roci Makgregor Lerd rozrobiv zaliznij kolisnij paroplav Alburka Alburkah zdatnij samotuzhki podolati shlyah do Zahidnoyi Afriki de Lerd spodivavsya torguvati Makgregor Lerd vzyav ekspediciyu pid osobistij kontrol Alburka vidpliv na pivden z Milford Gejvena Milford Haven u lipni 1832 roku z 48 lyudmi na bortu i dosyagnuvshi girla Nigeru tri misyaci po tomu uvijshov do istoriyi yak pershe okeanske zalizne sudno Projshovshi vverh odnim z bagatoh potokiv delti Nigeru Alburka projshov vgoru za techiyeyu golovnoyi richki azh do Lokodzhi Lokoja do miscya zlittya z richkoyu Benue Ekspediciya pokazala sho Niger mozhe sluzhiti shlyahom vglib kontinentu dlya okeanskih suden i podolannya jogo zaliznim paroplavom bulo triumfom Koli Alburka povernuvsya do Liverpulya v 1834 roci tilki dev yatero lyudej z pochatkovogo ekipazhu z 48 lyudej buli zhivi v tomu chisli silno oslablenij Makgregor Lerd 24 zhovtnya 1946 roku tri francuzi Zhan Sovi Jean Sauvy P yer Ponti Pierre Ponty ta rezhiser Zhan Rush fr kolishni derzhavni sluzhbovci v Afrikanskih francuzkih koloniyah virushili u podorozh vsiyeyu dovzhinoyu richki yak nihto inshij do cogo Voni podorozhuvali z samogo pochatku richki poblizu Kisidugu Kissidougou v Gvineyi jduchi pishki azh do togo miscya de mogli buti vikoristani ploti a potim perejshovshi na rizni miscevi zasobi peresuvannya oskilki richka rozshiryuvalasya i zminyuvalasya Dvoye z nih dosyagli okeanu 25 bereznya 1947 roku P yerom Ponti buv zmushenij pokinuti ekspediciyu v Niameyi projshovshi bilshe polovini shlyahu Voni mali pri sobi 16 milimetrovu kinokameru v rezultati vidznyati kadri dali Zhanu Rushu jogo pershi dva etnografichni dokumentalni filmi U krayini chornih magiv Au pays des mages noirs i Polyuvannya na gipopotama La Chasse a l hippopotame Kamera bula takozh vikoristana dlya ilyustraciyi podalshoyi knigi Zhana Rusha Nigerom u pirozi Le Niger En Pirogue Fernan Natan 1954 a takozh Zhana Sovi Spusk Nigerom Descente du Niger L Harmattan 2001 Takozh voni mali z soboyu drukarsku mashinku na yakij P yer Ponti drukuvav gazetni statti yaki vin rozsilav yak tilki vipadala taka mozhlivist 7 Nabagato piznishe norvezkij mandrivnik Helge H yelland norv Helge Hjelland zdijsniv she odnu podorozh po vsij dovzhini richki Niger rozpochavshi yiyi u Gvineyi Bisau u 2005 roci Mandrivka bula zafilmovana samim mandrivnikom i predstavlena shirokomu zagalu yak dokumentalnij film Najzhorstokisha podorozh angl The Cruellest Journey 8 Upravlinnya ta rozvitokred Vodi v basejni richki Niger chastkovo regulyuyutsya greblyami U Mali greblya Selingue en na richci Sankarani en v osnovnomu vikoristovuyetsya dlya virobnictva gidroelektroenergiyi a takozh dozvolyaye zroshennya Dvi vidvidni grebli odna bilya Sotubi angl Sotuba vniz za techiyeyu vid Bamako i odna bilya Markali angl Markala vniz za techiyeyu vid Segu yaki vikoristovuyutsya dlya zroshennya blizko 54 000 ga 9 U Nigeriyi grebli Kendzhi angl Kainji ta Dzhebba angl Jebba vikoristovuyutsya dlya otrimannya gidroelektroenergiyi Vodni resursi richki Niger silno visnazhuyutsya cherez zbilshennya zaboru vodi dlya zroshennya ta u zv yazku z vplivom zmini klimatu Budivnictvo grebel dlya potreb gidroenergetiki vedetsya abo planuyetsya z metoyu polegshennya hronichnoyi nestachi energiyi v krayinah basejnu Nigeru Za ocinkami FAO irigacijnij potencial vsih krayin u basejni richki Niger stanovit 2 8 mln ga Tilki 0 93 mln ga zemel zroshuvalis naprikinci 1980 h rokiv Zroshuvalnij potencial ocinyuyetsya v 1 68 mln ga v Nigeriyi ta v 0 56 mln ga v Mali a faktichni ploshi zroshuvanih zemel buli 0 67 mln ga ta 0 19 mln ga vidpovidno 9 Hartiya basejnu richki Niger ta investicijnij planred Z metoyu podalshoyi koordinaciyi zusil u kvitni 2008 roku priberezhnimi krayinami sho vhodyat do Tovaristva basejnu richki Niger en prijnyato Hartiyu basejnu richki Niger v masshtabah usogo basejnu z 30 richnim investicijnim planom i 5 richnim planom prioritetnih investicijnih proyektiv Hartiya maye spriyati kompleksnomu upravlinnyu vodnimi resursami viznachaye proceduri rozglyadu i zatverdzhennya novih proyektiv zabezpechuye osnovu dlya rozpodilu vodnih resursiv mizh sektorami zobov yazuye beregti cilisnist vodnih ekosistem i viznachaye mehanizmi dlya vregulyuvannya superechok mizh krayinami ta uchasti tretih storin Investiciyi vklyuchayut rozshirennya zroshuvanogo zemlerobstva dlya polipshennya prodovolchoyi bezpeki budivnictvo dambi Tausa angl Taoussa abo angl Tossaye v Mali ta grebli Kandadzhi angl Kandadji v Nigeri ostannya bula na stadiyi budivnictva z serpnya 2008 roku a takozh reabilitaciyi damb Kendzhi angl Kainji ta Dzhebba angl Jebba v Nigeriyi 10 Finansuvannyared Bilshist investicij finansuyutsya abo yak ochikuyetsya budut finansuvatisya za rahunok pozhertv ta fondiv Napriklad greblya Kandadzhi v Nigeri finansuyetsya Islamskim bankom rozvitku Afrikanskim bankom rozvitku ta Fondom rozvitku OPEK Svitovij bank zatverdiv 500 mln dol SShA pilgovogo kreditu v lipni 2007 roku dlya finansuvannya proyektiv v basejni protyagom 12 rokiv Finansuvannya bude provedeno v dva etapi Pochatkovi 185 mln kreditnih dolariv pide do Nigeriyi Gvineyi Beninu Mali ta Nigeru Drugij transh 315 mln dol investicij namichenij na Burkina Faso Kamerun Chad i Kot d Ivuar 11 Okrim finansuvannya vidnovlennya damb v Nigeriyi pozika takozh peredbachaye koshti na programu Konstruktivne upravlinnya vibranimi degradovanimi ekosistemami i vidnovlennya maloyi vodnoyi infrastrukturi 12 Richkovij transport i dnopogliblyuvalni robotired U veresni 2009 roku uryad Nigeriyi vidiliv pershi 36 mlrd najr na roboti z pogliblennya richki Niger mizh mistami Baro ta Varri krok yakij peredbachaye vidalennya mul z dekilkoh soten kilometriv richkovogo dna 13 Dnopogliblyuvalni mayut dozvoliti prostishe transportuvati richkoyu tovari do izolovanih naselenih punktiv roztashovanih gliboko na materiku daleko vid Atlantichnogo okeanu 13 Rozrahovani za ocinkami na shist visim misyaciv ci roboti vpershe buli zaproponovani a potim vidkladeni na 43 roki todishnim uryadom 13 14 Vistupayuchi v Lokodzhi angl Lokoja prezident Nigeriyi Umaru Yar Adua zayaviv sho proyekt dozvolit cilorichne sudnoplavstvo na richci Niger i sho vin spodivayetsya sho do 2020 roku Nigeriya mogla b stati odniyeyu z dvadcyati najbilsh promislovo rozvinenih krayin u sviti 13 14 Hadzhi Ibragim Bio nigerijskij ministr transportu zayaviv sho jogo ministerstvo bude pracyuvati nad tim shob zakinchiti cej proyekt bude do priznachenogo terminu 14 Deyaki aktivisti odnak v minulomu vistupali proti proyektu stverdzhuyuchi sho jogo realizaciya mozhe mati negativni naslidki dlya zhiteliv berega richki 13 Naprikinci bereznya 2010 roku zavershenist dnopogliblyuvalnih robit stanovila 50 povnoyi 15 Kaskad GESred Na richci roztashovani GES Kayindzhi GES Dzhebba Golovni pritokired Milo Bani Sokoto Kaduna BenuePrimitkired Arabska nazva nahr al anhur ye pryamim perekladom z tuaregskoyi On lajnovij etimologichnij slovnik angl Law R C C 1967 The Garamantes and Trans Saharan Enterprise in Classical Times The Journal of African History 8 2 181 200 doi 10 1017 S0021853700007015 Avtor retelno pov yazuye klasichni dzherela z cogo pitannya i poyasnyuye yih poyednannya u dopovidyah tretih osib i mifologiyi togochasnih yevropejskogo i arabskogo svitiv angl Edward Herbert Bunbury William H Stahl A History of Ancient Geography Among the Greeks and Romans From the Earliest Ages Till the Fall of the Roman Empire J Murray London 1879 pp 626 627 angl Law R C C 1967 The Garamantes and Trans Saharan Enterprise in Classical Times The Journal of African History 8 2 182 184 doi 10 1017 S0021853700007015 de Gramonte Sanche 1991 The Strong Brown God Story of the Niger River Houghton Mifflin ISBN 0395567564 Baugh Brenda About Jean Rouch Documentary Education Resources procitovano 27 Jan 2010 Bergen International Film Festival The Cruelest Journey Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2011 a b FAO Irrigation potential in Africa A basin approach The Niger Basin 1997 angl Niger Basin Authority NBA Executive Secretariat 8th Summit of the Heads of State and Government Final communique http www abn ne index php eng News Publi INFO Final communique 8 th Head of States Summit procitovano na Newsletter No 47 of ECLAC Arhivovano 2011 07 20 u Wayback Machine oskilki vebsajt Tovaristva basejnu richki Niger ne pracyuye Voice of America RSS Feed World Bank Sending 500 Million Funding for Niger Basin Development July 4 2007 angl World Bank Niger Basin Water Resources Development and Sustainable Ecosystems Management Project accessed on January 9 2010 angl a b v g d Nigeria begins vast river dredge BBC 10 veresnya 2009 Arhiv originalu za 31 travnya 2013 Procitovano 11 veresnya 2009 angl a b v Wole Ayodele 9 veresnya 2009 Yar Adua Flags off Dredging of River Niger This Day Online Arhiv originalu za 14 veresnya 2009 Procitovano 11 veresnya 2009 angl N36bn River Niger dredging project 50 completed FG Punch on the web 25 bereznya 2010 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 11 travnya 2010 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Niger richka Informaciya ta mapi vododilu richki Niger angl Sogodennya Nigeru Doslidzhennya zhittya ta tehnologij na richci Niger angl Mizhnarodne zakonodavstvo ta richka Nigerred Bibliography on Water Resources and International Law Peace Palace Library Fabio Spadi The ICJ Judgment in the Benin Niger Border Dispute the interplay of titles and effectivites under the uti possidetis juris principle Leiden Journal of International Law Arhivovano 29 veresnya 2006 u Wayback Machine 2005 4 pp 777 794 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Niger richka amp oldid 43181057