Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джейкоб Рей Моулд англ Jacob Wrey Mould 8 серпня 1825 18250808 Чізлхерст Кент 14 червня 1886 Нью Йорк британський і амер

Джейкоб Рей Моулд

Джейкоб Рей Моулд

Джейкоб Рей Моулд (англ. Jacob Wrey Mould 8 серпня 1825(18250808), Чізлхерст, Кент — 14 червня 1886, Нью-Йорк) — британський і американський архітектор. Найбільшу популярність здобув завдяки внеску у створення Центрального парку в Нью-Йорку. Один із засновників Американського інституту архітекторів (1857).

Джейкоб Рей Моулд
Jacob Wrey Mould
image
Народження 8 серпня 1825(1825-08-08)
Смерть 14 червня 1886(1886-06-14) (60 років)
Поховання Грін-Вудський цвинтар
Країна image Велика Британія
Навчання d
Діяльність архітектор, музикант, мовознавець
Праця в містах Лондон, Нью-Йорк
Архітектурний стиль Вікторіанська архітектура
image Джейкоб Рей Моулд у Вікісховищі

Біографія

Європейський період

Народився 8 серпня 1825 в місті Чізлхерсті, графстві Кент. Після закінчення в 1842 році Королівського коледжу Лондона став учнем архітектора Овена Джонса; разом із ним два роки вивчав мавританське мистецтво в іспанській Альгамбрі. Спільно з Джонсом спроєктував турецький кабінет у Букінгемському палаці й взяв участь у поліхромному оформленні Кришталевого палацу, побудованого для Всесвітньої виставки 1851 року. Ілюстрував дві найважливіші роботи свого вчителя: «Grammar of Ornament» і «Alhambra». Працюючи з іншим відомим архітектором — Льюїсом Вальямі (Lewis Vulliamy), спроєктував парадні сходи в лондонському маєтку [en].

Перші проєкти в Нью-Йорку

У 1853 році Моулд прийняв запрошення конгресмена Мозеса Гриннелла переїхати в Нью-Йорк, де він повинен був побудувати унітарну Церкву Всіх Святих (англ. All Souls Unitarian Church. Ця будівля у візантійському стилі, вирізняється своїм поліхромним червоно-білим цегляним облицюванням, була закінчена в 1855 році та розташовувалася на розі Четвертої авеню і 20-ї вулиці. Під час виконання замовлення Моулд познайомився з Калверт Воксом, одним із двох (поряд із Фредеріком Олмстеддом) переможців конкурсу на створення дизайну майбутнього Центрального парку. Ще на стадії написання конкурсної роботи Моулд створив для неї кілька зображень, а після призначення Олмстеда і Вокса головними архітекторами будівництва був призначений помічником останнього.

Центральний парк

image
Стійки перил бічних сходів тераси
image
Стіни Замку Бельведер

Працюючи в парі з Воксом, Моулд брав участь у проєктуванні та будівництві більшості архітектурних споруд Центрального парку того часу, в тому числі тераси Бетесда, замку Бельведер і павільйону молочних продуктів (The Dairy), а також майже всіх мостів. На особливу увагу заслуговують різьблені композиції Моулда на кам'яних колонах і огорожах тераси, кожна з яких є самостійним твором мистецтва. На балюстраді бічних сходів цієї споруди художник створив горельєфні зображення тварин і рослин у певні пори року. Кожен стовпчик тераси також прикрашений різьбленою композицією з будь-яким алегоричним зображенням: наприклад, півня, що кричить, сови, відьми на мітлі, відкритої Біблії, снопи пшениці або соснової шишки. Інше важливе творіння Моулда — оформлення аркадного залу тераси, що з'єднує верхній і нижній рівні. Майстер прикрасив стелю приміщення кахлями з химерним візерунком, виготовленими британською компанією [en]. Стіни залу розділили на неглибокі ніші й прикрасили мозаїчним орнаментом у вигляді арабесок.

Два об'єкти Центрального парку Моулд спроєктував самостійно: кошару та оркестрову естраду. Цегляна напівкругла будівля загальною площею 23 тис. кв. футів (близько 2150 кв. м.) для утримання овець, які пасуться на сусідньому лузі, а також пастуха і його сім'ї, була побудована в 1870 році. Незважаючи на своє утилітарне призначення, споруда — зразок класичної вікторіанської архітектури: крутий сталевий дах, башточки та позолочені металеві конструкції свідчать про переважання в ній неоготичного стилю. Характерний вид будівлі надають стіни з пресованої червоної цегли з вкрапленням блакитного піщанику і полірованого граніту. Вівці містилися в Центральному парку в декоративних цілях з 1864 по 1934 рік, а після їх транспортування в Проспект-парк і часткової перебудови (деякі башточки демонтували) будівля була перетворена у ресторан [en].

У 1862 році Моулд створив креслення музичного павільйону у вигляді шестигранної пагоди на плавучій платформі, на якій, на думку Олмстеда, повинен був розміститися музичний колектив. В остаточному підсумку цей павільйон або естрада в неомавританскому стилі, на якій спочатку виконував музичні твори оркестр Додворта (Dodworth's orchestra), була встановлена в північній частині парадної алеї неподалік від тераси. Створена переважно з чавуну, вона показала характерне для Моулда буяння фарб: золотисто-жовті, червоні та коричневі кільця в підставі поєднувалися з дахом кольору індиго і золотистим куполом. Естрада протягом довгого часу була популярною проте в 1923 році її замінили на сучаснішу акустичну раковину, нині відому як Naumburg Bandshell (Раковина Наумбурга). Нині частково відновлене творіння Моулда встановлено на західному березі озера, на мисі Hernshead. Частина проєктів Моулда так і залишилася реалізованою лише на папері: паркова оранжерея (на місці, де пропонувалося її поставити, нині знаходиться ставок Conservatory Water), будівля зоопарку, стайня і ремонтна майстерня.

Музеї

image
Проект будівлі Американського музею природної історії

У 1873 році Вокс і Моулд представили проєкт нової будівлі для нового Американського музею природної історії. Монументальна споруда, яка своїми розмірами в три рази перевершує розміри Британського музею, повинна була повністю зайняти Манхеттенську площу (Manhattan square) біля західного кордону Центрального парку. Будівлю довжиною 850 футів (260 м) і шириною 650 футів (200 м) пропонувалося створити з чотирма замкнутими двориками, утвореними в результаті споруди внутрішніх галерей у формі рівностороннього (грецького) хреста; центр споруди повинна була прикрасити ступінчаста вежа, на зразок купола Капітолію. Архітекторам вдалося звести лише одну з дванадцяти секцій будівлі, фасадами звернену у внутрішні дворики. Закінчена в 1877 році, вона збереглася до нашого часу, проте її не видно з боку вулиць через інші, так як заважають інші споруди, збудовані пізніше. Це неоготична п'ятиповерхова будівля з типовим для Моулда червоно-білим цегляним облицюванням. Вікна четвертого поверху і вікна мансарди мають форму флорентійських арок і облямовані білою цеглою. Сучасники вважали дизайн Вокса і Моулда застарілим і таким, що нагадував фабричну споруду, у зв'язку з чим замовлення на подальше будівництво віддали іншим авторам.

Аналогічна історія сталася зі зведенням будівлі для Музею мистецтв Метрополітен, яке також було доручено Вокс і Моулд. Проєкт споруди мав схожу з музеєм природничої історії структуру, але замість центральної вежі пропонувалося звести Куполи у формі правильних восьмикутників над залами на перетині секцій. У 1870 році архітектори підготували детальний план галерей, в якому особлива увага приділялася арковим прорізам у флорентійському стилі та рельєфним зображенням херувимів, а також даху зі скла і металу. Головний вхід у музей розташовувався з боку парку. У 1872 році, коли план будівництва музею був уже остаточно підготовлений, рада директорів ухвалила рішення про його суттєву зміну: замість довгих картинних галерей пропонувалося розпочати будівництво просторого холу з високими стелями для скульптур і великогабаритних експонатів, якого не було в первісному варіанті. Швидко підготовлений новий проєкт мав суттєві спрощення, а також включав тимчасові елементи, як-от балкони і дерев'яні сходи, які пропонувалося перебудувати під час наступної фази будівництва. Як і з музеєм природної історії, керівництво визнало роботу Вокса і Моулда такою, що не відповідала модним течіям, і відмовилося від подальшої співпраці. Нині сліди роботи Вокса і Моулд збереглися лише в залі колекції Роберта Лемана, і залі європейської скульптури та декоративного мистецтва.

Останні роки

Ще на стадії будівництва будівлі музею Метрополітен навесні 1874 року Моулд був звільнений із поста головного архітектора Департаменту парків Нью-Йорка, яку він займав попередні чотири роки. Розуміючи, що новій раді директорів не потрібні його послуги, майстер прийняв пропозицію залізничного магната Генрі Мейгса (Henry Meiggs) відправитися у Ліму, де треба було потрібно побудувати парк Parca de Recerva. Моулд пропрацював у столиці Перу з 1875 по 1879 рік і повернувся назад у Нью-Йорк лише після несподіваної смерті свого роботодавця і початку Другої тихоокеанської війни. У 1883 році влада Нью-Йорка запропонували архітектору позицію в парку [en] в Гарлемі, де він і пропрацював аж до своєї смерті в 1886 році. Останньою відомою роботою майстра став надгробок президента США Улісса Гранта в Ріверсайд-парку, який потім був замінений на мавзолей. Поховали архітектора на грін-вудьському кладовищі у Нью-Йорку.

Особисте життя

Джейкоб Моулд не одружувався, але мав незареєстровані шлюбні відносини з Мері Елізабет Делі (Mary Elizabeth Daly), які тривали протягом всього нью-йоркського періоду аж до самої смерті архітектора. У консервативному суспільстві Нью-Йорка XIX століття, в якому переважали вікторіанські моральні принципи, така поведінка вважалася вкрай поганою і багато американців відмовлялися від неформальних відносин з архітектором. Він також нерідко позичав гроші у своїх товаришів і не поспішав їх повертати, що також було непристойним у ті часи. Сучасники описували Джейкоба як ексцентричну, але глибоко талановиту особистість, що веде богемний спосіб життя. Крім своєї професії, Джейкоб був завзятим гравцем на роялі й органі. До свого переїзду в Америку він також перекладав Англійською лібрето опер Глюка, Моцарта, Бетховена, Россіні, Шпора і Верді.

Галерея

  • image
    Будівля кошари Центрального парку в 1899 році
  • image
    Еспланада Молл в 1902 році. Добре видно Оркестрову естраду
  • image
    Стовпчики біля сходів із зображенням нічних символів
  • image
    Оркестрова естрада в 2012 році

Коментарі

  1. Нині Чізлхерст — один з приміських районів Лондона
  2. На місці маєтку, зруйнованого в 1929 році, побудували однойменний готель
  3. У 1931 році церква сильно постраждала від пожежі і була знесена
  4. Великий луг, на якому паслися вівці, нині так і називається - Sheep meadow (буквально «луг вівць»)

Примітки

  1. Woods, 1999, с. 33—34.
  2. Stetler, 1986, с. 2297.
  3. Appleton, 1889, с. 692.
  4. Wait, 1908, с. xx.
  5. Curl, 2007.
  6. Ochsner, 1985, с. 156.
  7. Hoover & Voorsanger, 2000, с. 186.
  8. Carroll & Berenson, 2008, с. 44.
  9. Martin, 2012, с. 158.
  10. Slavicek, 2009, с. 80.
  11. Kowsky, 1998, с. 134.
  12. Carroll & Berenson, 2008, с. 49.
  13. LeRoy & LeRoy, 2009, с. 4.
  14. Zega, Andrew; Dams, Bernd H. (11 апреля 2011). The Old Bandstand, Central Park. Architectural Watercolors. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 11 февраля 2018.
  15. Byard, 1998, с. 94.
  16. Carroll & Berenson, 2008, с. 44—45.
  17. Kowsky, 1998, с. 216.
  18. Kowsky, 1998, с. 231—235.
  19. Kowsky, 1998, с. 274—280.
  20. Durham, 2006, с. 140.
  21. Kowsky, 1998, с. 216, 251—252.
  22. Greene, 1890, с. 260.
  23. Nevius & Nevius, 2009, с. 127.
  24. Wright, 2008, с. 289.
  25. Kowsky, 1998, с. 252.
  26. Lawrence, 1999, с. 230.

Література

  • Byard, Paul Spencer. The Architecture of Additions: Design and Regulation. — W. W. Norton & Company, 1998. — 192 p. — .
  • Carroll, Raymond; Berenson, Richard J. The Complete Illustrated Map and Guidebook to Central Park. — Sterling, 2008. — 128 p. — .
  • Curl, James Stevens. A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture. — 2nd Edition. — Oxford University Press, 2007. — 880 p. — .
  • D. Appleton and Company. Appletons' Annual Cyclopædia and Register of Important Events. — New York, N.Y. : D. Appleton and Company, 1889. — Vol. 26.
  • Durham, Michael S. National Geographic Traveler: New York. — 2 edition. — National Geographic, 2006. — 272 p. — .
  • Greene, Richard Gleason. The International Cyclopedia: A Compendium of Human Knowledge. — Dodd, Mead and Company, 1890. — Vol. 10.
  • Hoover, Catherine; Voorsanger, John Ho. Art and the Empire City: New York, 1825-1861. — Metropolitan Museum of Art, 2000. — 636 p. — .
  • Kowsky, Francis R. Country, Park & City: The Architecture and Life of Calvert Vaux. — Oxford University Press, 1998. — 392 p. — .
  • Lawrence, Vera Brodsky. Strong on Music: The New York Music Scene in the Days of George Templeton Strong. — University Of Chicago Press, 1999. — Vol. 3: Repercussions, 1857-1862. — 658 p. — .
  • LeRoy, Jennifer Oz; LeRoy, Kay. Tavern on the Green: 125 Recipes For Good Times, Celebrating The New York Legend. — Artisan, 2009. — 310 p. — .
  • Martin, Justin. Genius of Place: The Life of Frederick Law Olmsted. — Da Capo Press, 2012. — 496 p. — .
  • Nevius, Michelle; Nevius, James. Inside the Apple: A Streetwise History of New York City. — Free Press, 2009. — 384 p. — .
  • Ochsner, Jeffrey Karl. H. H. Richardson: Complete Architectural Works. — The MIT Press, 1985. — 480 p. — .
  • Slavicek, Louise Chipley. New York City's Central Park. — Chelsea House Pub, 2009. — 120 p. — .
  • Stetler, Susan L. Biography Almanac. — 3rd Edition. — Cengage Gale, 1986. — Vol. 3. — .
  • Wait, John Cassan. A Calendar Of Invention And Discovery. — McGraw, 1908. — 814 p.
  • Woods, Mary N. From Craft to Profession: The Practice of Architecture in Nineteenth-Century America. — University of California Press, 1999. — 281 p. — .
  • Wright, Carol V. Blue Guide New York. — Blue Guides Limited of London, 2008. — 584 p. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhejkob Rej Mould angl Jacob Wrey Mould 8 serpnya 1825 18250808 Chizlherst Kent 14 chervnya 1886 Nyu Jork britanskij i amerikanskij arhitektor Najbilshu populyarnist zdobuv zavdyaki vnesku u stvorennya Centralnogo parku v Nyu Jorku Odin iz zasnovnikiv Amerikanskogo institutu arhitektoriv 1857 Dzhejkob Rej MouldJacob Wrey MouldNarodzhennya 8 serpnya 1825 1825 08 08 Smert 14 chervnya 1886 1886 06 14 60 rokiv Nyu JorkPohovannya Grin Vudskij cvintarKrayina Velika BritaniyaNavchannya dDiyalnist arhitektor muzikant movoznavecPracya v mistah London Nyu JorkArhitekturnij stil Viktorianska arhitektura Dzhejkob Rej Mould u VikishovishiBiografiyaYevropejskij period Narodivsya 8 serpnya 1825 v misti Chizlhersti grafstvi Kent Pislya zakinchennya v 1842 roci Korolivskogo koledzhu Londona stav uchnem arhitektora Ovena Dzhonsa razom iz nim dva roki vivchav mavritanske mistectvo v ispanskij Algambri Spilno z Dzhonsom sproyektuvav tureckij kabinet u Bukingemskomu palaci j vzyav uchast u polihromnomu oformlenni Krishtalevogo palacu pobudovanogo dlya Vsesvitnoyi vistavki 1851 roku Ilyustruvav dvi najvazhlivishi roboti svogo vchitelya Grammar of Ornament i Alhambra Pracyuyuchi z inshim vidomim arhitektorom Lyuyisom Valyami Lewis Vulliamy sproyektuvav paradni shodi v londonskomu mayetku en Pershi proyekti v Nyu Jorku U 1853 roci Mould prijnyav zaproshennya kongresmena Mozesa Grinnella pereyihati v Nyu Jork de vin povinen buv pobuduvati unitarnu Cerkvu Vsih Svyatih angl All Souls Unitarian Church Cya budivlya u vizantijskomu stili viriznyayetsya svoyim polihromnim chervono bilim ceglyanim oblicyuvannyam bula zakinchena v 1855 roci ta roztashovuvalasya na rozi Chetvertoyi avenyu i 20 yi vulici Pid chas vikonannya zamovlennya Mould poznajomivsya z Kalvert Voksom odnim iz dvoh poryad iz Frederikom Olmsteddom peremozhciv konkursu na stvorennya dizajnu majbutnogo Centralnogo parku She na stadiyi napisannya konkursnoyi roboti Mould stvoriv dlya neyi kilka zobrazhen a pislya priznachennya Olmsteda i Voksa golovnimi arhitektorami budivnictva buv priznachenij pomichnikom ostannogo Centralnij park Stijki peril bichnih shodiv terasi Stini Zamku Belveder Pracyuyuchi v pari z Voksom Mould brav uchast u proyektuvanni ta budivnictvi bilshosti arhitekturnih sporud Centralnogo parku togo chasu v tomu chisli terasi Betesda zamku Belveder i paviljonu molochnih produktiv The Dairy a takozh majzhe vsih mostiv Na osoblivu uvagu zaslugovuyut rizbleni kompoziciyi Moulda na kam yanih kolonah i ogorozhah terasi kozhna z yakih ye samostijnim tvorom mistectva Na balyustradi bichnih shodiv ciyeyi sporudi hudozhnik stvoriv gorelyefni zobrazhennya tvarin i roslin u pevni pori roku Kozhen stovpchik terasi takozh prikrashenij rizblenoyu kompoziciyeyu z bud yakim alegorichnim zobrazhennyam napriklad pivnya sho krichit sovi vidmi na mitli vidkritoyi Bibliyi snopi pshenici abo sosnovoyi shishki Inshe vazhlive tvorinnya Moulda oformlennya arkadnogo zalu terasi sho z yednuye verhnij i nizhnij rivni Majster prikrasiv stelyu primishennya kahlyami z himernim vizerunkom vigotovlenimi britanskoyu kompaniyeyu en Stini zalu rozdilili na negliboki nishi j prikrasili mozayichnim ornamentom u viglyadi arabesok Dva ob yekti Centralnogo parku Mould sproyektuvav samostijno kosharu ta orkestrovu estradu Ceglyana napivkrugla budivlya zagalnoyu plosheyu 23 tis kv futiv blizko 2150 kv m dlya utrimannya ovec yaki pasutsya na susidnomu luzi a takozh pastuha i jogo sim yi bula pobudovana v 1870 roci Nezvazhayuchi na svoye utilitarne priznachennya sporuda zrazok klasichnoyi viktorianskoyi arhitekturi krutij stalevij dah bashtochki ta pozolocheni metalevi konstrukciyi svidchat pro perevazhannya v nij neogotichnogo stilyu Harakternij vid budivli nadayut stini z presovanoyi chervonoyi cegli z vkraplennyam blakitnogo pishaniku i polirovanogo granitu Vivci mistilisya v Centralnomu parku v dekorativnih cilyah z 1864 po 1934 rik a pislya yih transportuvannya v Prospekt park i chastkovoyi perebudovi deyaki bashtochki demontuvali budivlya bula peretvorena u restoran en U 1862 roci Mould stvoriv kreslennya muzichnogo paviljonu u viglyadi shestigrannoyi pagodi na plavuchij platformi na yakij na dumku Olmsteda povinen buv rozmistitisya muzichnij kolektiv V ostatochnomu pidsumku cej paviljon abo estrada v neomavritanskomu stili na yakij spochatku vikonuvav muzichni tvori orkestr Dodvorta Dodworth s orchestra bula vstanovlena v pivnichnij chastini paradnoyi aleyi nepodalik vid terasi Stvorena perevazhno z chavunu vona pokazala harakterne dlya Moulda buyannya farb zolotisto zhovti chervoni ta korichnevi kilcya v pidstavi poyednuvalisya z dahom koloru indigo i zolotistim kupolom Estrada protyagom dovgogo chasu bula populyarnoyu prote v 1923 roci yiyi zaminili na suchasnishu akustichnu rakovinu nini vidomu yak Naumburg Bandshell Rakovina Naumburga Nini chastkovo vidnovlene tvorinnya Moulda vstanovleno na zahidnomu berezi ozera na misi Hernshead Chastina proyektiv Moulda tak i zalishilasya realizovanoyu lishe na paperi parkova oranzhereya na misci de proponuvalosya yiyi postaviti nini znahoditsya stavok Conservatory Water budivlya zooparku stajnya i remontna majsternya Muzeyi Proekt budivli Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi U 1873 roci Voks i Mould predstavili proyekt novoyi budivli dlya novogo Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi Monumentalna sporuda yaka svoyimi rozmirami v tri razi perevershuye rozmiri Britanskogo muzeyu povinna bula povnistyu zajnyati Manhettensku ploshu Manhattan square bilya zahidnogo kordonu Centralnogo parku Budivlyu dovzhinoyu 850 futiv 260 m i shirinoyu 650 futiv 200 m proponuvalosya stvoriti z chotirma zamknutimi dvorikami utvorenimi v rezultati sporudi vnutrishnih galerej u formi rivnostoronnogo greckogo hresta centr sporudi povinna bula prikrasiti stupinchasta vezha na zrazok kupola Kapitoliyu Arhitektoram vdalosya zvesti lishe odnu z dvanadcyati sekcij budivli fasadami zvernenu u vnutrishni dvoriki Zakinchena v 1877 roci vona zbereglasya do nashogo chasu prote yiyi ne vidno z boku vulic cherez inshi tak yak zavazhayut inshi sporudi zbudovani piznishe Ce neogotichna p yatipoverhova budivlya z tipovim dlya Moulda chervono bilim ceglyanim oblicyuvannyam Vikna chetvertogo poverhu i vikna mansardi mayut formu florentijskih arok i oblyamovani biloyu cegloyu Suchasniki vvazhali dizajn Voksa i Moulda zastarilim i takim sho nagaduvav fabrichnu sporudu u zv yazku z chim zamovlennya na podalshe budivnictvo viddali inshim avtoram Analogichna istoriya stalasya zi zvedennyam budivli dlya Muzeyu mistectv Metropoliten yake takozh bulo dorucheno Voks i Mould Proyekt sporudi mav shozhu z muzeyem prirodnichoyi istoriyi strukturu ale zamist centralnoyi vezhi proponuvalosya zvesti Kupoli u formi pravilnih vosmikutnikiv nad zalami na peretini sekcij U 1870 roci arhitektori pidgotuvali detalnij plan galerej v yakomu osobliva uvaga pridilyalasya arkovim prorizam u florentijskomu stili ta relyefnim zobrazhennyam heruvimiv a takozh dahu zi skla i metalu Golovnij vhid u muzej roztashovuvavsya z boku parku U 1872 roci koli plan budivnictva muzeyu buv uzhe ostatochno pidgotovlenij rada direktoriv uhvalila rishennya pro jogo suttyevu zminu zamist dovgih kartinnih galerej proponuvalosya rozpochati budivnictvo prostorogo holu z visokimi stelyami dlya skulptur i velikogabaritnih eksponativ yakogo ne bulo v pervisnomu varianti Shvidko pidgotovlenij novij proyekt mav suttyevi sproshennya a takozh vklyuchav timchasovi elementi yak ot balkoni i derev yani shodi yaki proponuvalosya perebuduvati pid chas nastupnoyi fazi budivnictva Yak i z muzeyem prirodnoyi istoriyi kerivnictvo viznalo robotu Voksa i Moulda takoyu sho ne vidpovidala modnim techiyam i vidmovilosya vid podalshoyi spivpraci Nini slidi roboti Voksa i Mould zbereglisya lishe v zali kolekciyi Roberta Lemana i zali yevropejskoyi skulpturi ta dekorativnogo mistectva Ostanni roki She na stadiyi budivnictva budivli muzeyu Metropoliten navesni 1874 roku Mould buv zvilnenij iz posta golovnogo arhitektora Departamentu parkiv Nyu Jorka yaku vin zajmav poperedni chotiri roki Rozumiyuchi sho novij radi direktoriv ne potribni jogo poslugi majster prijnyav propoziciyu zaliznichnogo magnata Genri Mejgsa Henry Meiggs vidpravitisya u Limu de treba bulo potribno pobuduvati park Parca de Recerva Mould propracyuvav u stolici Peru z 1875 po 1879 rik i povernuvsya nazad u Nyu Jork lishe pislya nespodivanoyi smerti svogo robotodavcya i pochatku Drugoyi tihookeanskoyi vijni U 1883 roci vlada Nyu Jorka zaproponuvali arhitektoru poziciyu v parku en v Garlemi de vin i propracyuvav azh do svoyeyi smerti v 1886 roci Ostannoyu vidomoyu robotoyu majstra stav nadgrobok prezidenta SShA Ulissa Granta v Riversajd parku yakij potim buv zaminenij na mavzolej Pohovali arhitektora na grin vudskomu kladovishi u Nyu Jorku Osobiste zhittyaDzhejkob Mould ne odruzhuvavsya ale mav nezareyestrovani shlyubni vidnosini z Meri Elizabet Deli Mary Elizabeth Daly yaki trivali protyagom vsogo nyu jorkskogo periodu azh do samoyi smerti arhitektora U konservativnomu suspilstvi Nyu Jorka XIX stolittya v yakomu perevazhali viktorianski moralni principi taka povedinka vvazhalasya vkraj poganoyu i bagato amerikanciv vidmovlyalisya vid neformalnih vidnosin z arhitektorom Vin takozh neridko pozichav groshi u svoyih tovarishiv i ne pospishav yih povertati sho takozh bulo nepristojnim u ti chasi Suchasniki opisuvali Dzhejkoba yak ekscentrichnu ale gliboko talanovitu osobistist sho vede bogemnij sposib zhittya Krim svoyeyi profesiyi Dzhejkob buv zavzyatim gravcem na royali j organi Do svogo pereyizdu v Ameriku vin takozh perekladav Anglijskoyu libreto oper Glyuka Mocarta Bethovena Rossini Shpora i Verdi GalereyaBudivlya koshari Centralnogo parku v 1899 roci Esplanada Moll v 1902 roci Dobre vidno Orkestrovu estradu Stovpchiki bilya shodiv iz zobrazhennyam nichnih simvoliv Orkestrova estrada v 2012 rociKomentariNini Chizlherst odin z primiskih rajoniv Londona Na misci mayetku zrujnovanogo v 1929 roci pobuduvali odnojmennij gotel U 1931 roci cerkva silno postrazhdala vid pozhezhi i bula znesena Velikij lug na yakomu paslisya vivci nini tak i nazivayetsya Sheep meadow bukvalno lug vivc PrimitkiWoods 1999 s 33 34 Stetler 1986 s 2297 Appleton 1889 s 692 Wait 1908 s xx Curl 2007 Ochsner 1985 s 156 Hoover amp Voorsanger 2000 s 186 Carroll amp Berenson 2008 s 44 Martin 2012 s 158 Slavicek 2009 s 80 Kowsky 1998 s 134 Carroll amp Berenson 2008 s 49 LeRoy amp LeRoy 2009 s 4 Zega Andrew Dams Bernd H 11 aprelya 2011 The Old Bandstand Central Park Architectural Watercolors Arhiv originalu za 11 lyutogo 2018 Procitovano 11 fevralya 2018 Byard 1998 s 94 Carroll amp Berenson 2008 s 44 45 Kowsky 1998 s 216 Kowsky 1998 s 231 235 Kowsky 1998 s 274 280 Durham 2006 s 140 Kowsky 1998 s 216 251 252 Greene 1890 s 260 Nevius amp Nevius 2009 s 127 Wright 2008 s 289 Kowsky 1998 s 252 Lawrence 1999 s 230 LiteraturaByard Paul Spencer The Architecture of Additions Design and Regulation W W Norton amp Company 1998 192 p ISBN 978 0393730210 Carroll Raymond Berenson Richard J The Complete Illustrated Map and Guidebook to Central Park Sterling 2008 128 p ISBN 978 1402758331 Curl James Stevens A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture 2nd Edition Oxford University Press 2007 880 p ISBN 978 0198606789 D Appleton and Company Appletons Annual Cyclopaedia and Register of Important Events New York N Y D Appleton and Company 1889 Vol 26 Durham Michael S National Geographic Traveler New York 2 edition National Geographic 2006 272 p ISBN 978 0792253709 Greene Richard Gleason The International Cyclopedia A Compendium of Human Knowledge Dodd Mead and Company 1890 Vol 10 Hoover Catherine Voorsanger John Ho Art and the Empire City New York 1825 1861 Metropolitan Museum of Art 2000 636 p ISBN 978 0870999574 Kowsky Francis R Country Park amp City The Architecture and Life of Calvert Vaux Oxford University Press 1998 392 p ISBN 978 0195114959 Lawrence Vera Brodsky Strong on Music The New York Music Scene in the Days of George Templeton Strong University Of Chicago Press 1999 Vol 3 Repercussions 1857 1862 658 p ISBN 978 0226470153 LeRoy Jennifer Oz LeRoy Kay Tavern on the Green 125 Recipes For Good Times Celebrating The New York Legend Artisan 2009 310 p ISBN 978 1579653576 Martin Justin Genius of Place The Life of Frederick Law Olmsted Da Capo Press 2012 496 p ISBN 978 0306821486 Nevius Michelle Nevius James Inside the Apple A Streetwise History of New York City Free Press 2009 384 p ISBN 978 1416589976 Ochsner Jeffrey Karl H H Richardson Complete Architectural Works The MIT Press 1985 480 p ISBN 978 0262650151 Slavicek Louise Chipley New York City s Central Park Chelsea House Pub 2009 120 p ISBN 978 1604130447 Stetler Susan L Biography Almanac 3rd Edition Cengage Gale 1986 Vol 3 ISBN 9780810321441 Wait John Cassan A Calendar Of Invention And Discovery McGraw 1908 814 p Woods Mary N From Craft to Profession The Practice of Architecture in Nineteenth Century America University of California Press 1999 281 p ISBN 978 0520214941 Wright Carol V Blue Guide New York Blue Guides Limited of London 2008 584 p ISBN 978 1905131235

Дата публікації:
Топ