Буркіна́-Фасо́ (фр. Burkina Faso МФА: [bɚˌkiːnəˈfɑːsoʊ]) — незалежна держава в Західній Африці. Територія — 273 187 км², населення — 15,7 млн осіб (у 2009 році). Столиця — Уагадугу.
Буркіна-Фасо | |||||
| |||||
Девіз: "Unité, Progrès, Justice" (Французька) "Єдність, прогрес, справедливість" | |||||
Гімн: Une Seule Nuit (Французька) "Одна єдина ніч" | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Уагадугу country H G O | ||||
Офіційні мови | Французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Парламентаризм | ||||
- Президент | Ібрагім Траоре | ||||
- Прем'єр-міністр | посада вакантна | ||||
Незалежність | від Франції | ||||
- Дата | 5 серпня 1960 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 274,000 км² (74) | ||||
- Внутр. води | 0.1% % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2022 | 21,935,389 (66) | ||||
- перепис 1996 | 10,312,669 | ||||
- Густота | 48/км² (145) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | 16.845 billion1 (117) | ||||
- На душу населення | 1,284 (163) | ||||
ІЛР (2004) | 0.342 (низька) (174) | ||||
Валюта | Франк CFA (XOF ) | ||||
Часовий пояс | GMT | ||||
Коди ISO 3166 | 854 / BFA / BF | ||||
Домен | .bf | ||||
Телефонний код | +226 | ||||
|
|
Походження назви
Назва означає «батьківщина чесних людей» (у перекладі з мови мооре «буркіна» — «чесні люди», у перекладі з мови дьюла «фасо» — «вітчизна»). Інша версія перекладу — «країна гідних людей». Уживається також скорочена назва Буркіна (Burkina), прикметник від назви країни — буркінійський, буркінабський (на фула та французькою — Burkinabè).
Географія
Держава розташована в Західній Африці. Територія країни простягається із заходу на схід на 845 км, а з півночі на південь — на 645 км. На північному заході межує з Малі (спільний кордон — 1325 км); на північному сході — з Нігером (622 км); на півдні — з Беніном (386 км), Того (131 км), Ганою (602 км), Кот-д'Івуаром (545 км). Країна не має виходу до моря.
Малі | → | |
↓ | Нігер | |
Кот-д'Івуар | Гана, Того | Бенін |
Рельєф — хвилясте плато з нечастими низькими горбами заввишки до 500 метрів. Плато замкнено пагорбами на заході й південному сході; витоки річки Вольта; напівпустелі на півночі, ліси й фермерські землі на півдні.
На південному заході — гори до 747 м (гора ). Клімат субекваторіальний, характеризований наявністю трьох основних сезонів: прохолодний сухий сезон триває з листопада до березня, спекотний сухий — з березня до травня, спекотний вологий — решту року. Найбільші річки — Чорна Вольта, . Багато шкідливих комах, зокрема малярійні комарі, мухи цеце (переносник сонної хвороби), терміти й сарана.
Історія
Рання історія
На початку XI століття на територію країни прийшли племена мосі з північного сходу нинішньої Гани. Мосі підпорядкували собі місцеві племена н'єн'єсе, грусі й буса. Плем'я догон відступило на північ. На території сучасного Буркіна-Фасо з XIV століття існували держави , Ятенга, і . З XIV до XVI століття держава Ятенга завоювала частину територій сусідніх Малі та Сонгай.
Колоніальний період
Наприкінці XIX століття почалася колонізація земель французами. У 1895 році була розбита армія держави Ятенга, у 1897 році визнала протекторат Франції. З 1904 до 1919 року Верхня Вольта входила у французьку колонію Верхній Сенегал — Нігер, потім була виділена в окрему колонію. У 1934 році була побудована залізниця до Абіджана. У 1947 році була відновлена колонія Верхня Вольта. Набирало силу (АДП), на чолі якого спочатку стояв Кулібалі, потім Моріс Ямеого. З 1947 до 1958 рік Французька Верхня Вольта була заморською територією Франції, потім була утворена автономна Республіка Верхня Вольта у складі Французької співдружності. У 1958 році Верхня Вольта висловила бажання приєднатися до Федерації Малі (Малі і Сенегал), яку планували тоді створити (існувала в 1959—1960 роках), однак під тиском сусіднього з нею Берега Слонової Кістки вона відмовилася від участі в цій федерації. Президентом республіки в грудні 1959 року став Ямеого. Від початку правління він заборонив усі політичні партії, крім своєї.
Період незалежності
5 серпня 1960 року Ямеого проголосив незалежність держави Верхня Вольта і став її президентом.
У січні 1966 року почався загальнонаціональний страйк, у результаті якого Ямеого був повалений. Влада перейшла до військових на чолі з підполковником Сангуле Ламізаною. У 1970 році була прийнята нова конституція, дозволені політичні партії, Ламізана (що став бригадним генералом) був обраний загальним голосуванням президентом країни. Проте напередодні чергових президентських виборів у 1974 році загострилися розбіжності серед верхівки керівної партії, і в лютому 1974 року Ламізана узурпував владу. У 1977 році Ламізана повернув країну до цивільного правління. Але в листопаді 1980 року у Верхній Вольті знову був установлений військовий режим на чолі з полковником Сей Зербо.
У листопаді 1982 року Зербо був зміщений унаслідок чергового військового перевороту, який привів до влади майора Жана Батіста Уедраого. У 1983 році новий президент вирішив порвати з «лівими» у своєму уряді, одним із заходів стало видалення з кабінету міністрів прихильника лівих поглядів капітана Томаса Санкари.
У результаті наступного військового перевороту в серпні 1983 року Томас Санкара став главою держави. Він перейменував країну на Буркіна-Фасо й проголосив курс на соціальну революцію, який утілював у життя вельми нестандартними способами. У суспільстві він був дуже популярний, не в останню чергу через те, що підкреслював близькість до народу — наприклад, не користувався у своєму робочому кабінеті кондиціонером, «оскільки народу це недоступно», відмовився санкціонувати розвішування своїх портретів у публічних місцях і офісах з огляду на те, що «у нас у країні таких, як я, сім мільйонів». За свої ліві погляди Санкара був прозваний «Африканським Че Геварою».
У 1985 році розгорівся прикордонний конфлікт з Малі через розташування на недемаркованій ділянці кордону території, багатої мінеральними ресурсами (Агашерська війна). За рішенням Міжнародного суду ООН, куди звернулися сторони, спірну територію було поділено приблизно навпіл.
За допомогою Франції чинний Президент Республіки, Блез Компаоре, 15 жовтня 1987 року здійснив військовий переворот. Санкару було вбито. 11 червня 1991 року було прийнято нову конституцію. У 1997 році було скасовано обмеження на кількість переобрань президента, що дало Компаоре право обіймати цю посаду фактично довічно.
У 2000 році в конституцію внесли зміни щодо терміну президенства, скоротивши його до 5 років. Зміни діяли лише до 2005 року, адже саме на цей рік були призначені вибори Президента Республіки. Після свого переобрання Блез Компаоре скасував зміни. Завдяки внесенню певних змін у конституцію Блезу Компаоре вдається залишатися на посту Президента аж дотепер. Варто зазначити, що в країні спостерігається сильна політична роздробленість, що дає Блезу Компаоре змогу щоразу бути переобраним. Так, у листопаді 2010 року Компаоре знову було переобрано. У голосування взяли участь усього півтора мільйона жителів, що становить 10 відсотків від загальної чисельності населення.
На тлі масових демонстрацій, спровокованих підготовкою поправок до конституції, відповідно до яких президент Компаоре, що перебуває при владі 27 років, міг знову претендувати на цей пост у наступному році й залишитися при владі ще на 5 років. 30 жовтня 2014 року в країні стався переворот і до влади прийшли військові. У країні було введено комендантську годину, уряд відправлено у відставку, а парламент розпущено. Замість них буде сформовано тимчасовий орган управління країною, який протягом року повинен відновити конституційний порядок.
Політична система
Буркіна-Фасо за формою правління є напівпрезидентською республікою, глава держави — президент. Згідно з конституцією 1991 року президент може розпустити парламент. Главу держави обирають загальним голосуванням на 7 років (з 1 листопада 2014 року обов'язки тимчасово виконує Мішель Кафандо). Глава уряду — прем'єр-міністр, якого призначає президент (з 1 листопада 2014 — Ісаак Зіда). Державний устрій — унітарна держава.
Політичні свободи в Буркіна-Фасо суворо обмежені. Трапляються випадки насильства над журналістами, представниками міжнародних громадських організацій чи просто активними громадянами, при цьому насильство часто-густо фінансує держава.
Парламент
Парламент двопалатний. Національна Асамблея (111 депутатів обирають загальним голосуванням на 5-річний термін) і Палата Представників (фр. Chambre des Representants) — 178 місць (членів обирають на 3-річний термін). У Буркіна-Фасо відсутня обов'язкова 50 % явка виборців.
Існує також Конституційна палата, що складається з десяти членів, а також Економічна й Соціальна Ради, які виконують суто консультативну роль.
Політичні партії
На парламентських виборах 11 травня 1997 року до парламенту Буркіна-Фасо пройшли такі політичні партії:
- Конгрес за демократію і прогрес — 101 місць (91 %);
- — 6 місць (5 %).
За підсумками виборів у травні 2007 року найбільша партія — Конгрес за демократію і прогрес (73 депутати). У парламенті представлені ще 12 партій (від 14 до 1 депутата).
Зовнішня політика
Українсько-буркінабські відносини
Уряд Буркіна-Фасо офіційно визнав незалежність України 16 січня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 6 лютого 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Буркіна-Фасо, що відає справами щодо України, знаходиться в Берліні (Німеччина). Справами України в Буркіна-Фасо відає українське посольство в Сенегалі.
Державна символіка
Державний прапор затверджено 4 серпня 1984 року після військового перевороту капітана Томаса Санкари. Прапор складається з двох рівновеликих смуг панафриканських кольорів, верхньої червоної (символізує революцію) та нижньої зеленої (символізує природу країни). Посередині жовта п'ятипроменева зірка (світло соціалістичної революції, або мінеральних багатств).
Державний герб містить щит у кольорах національного прапора, який тримають два білих жеребці. Унизу записано національний девіз — «Єдність, Прогрес, Правосуддя». Герб затверджено в 1997 році, він повторює герб Республіки Верхня Вольта до 1984 року.
Державний гімн, пісня «Тільки одна ніч» (фр. Une Seule Nuit), було офіційно затверджено під час революції 1984 року. Слова й музику написав творець нової країни Томас Санкара.
Адміністративно-територіальний поділ
Буркіна-Фасо розділена на 13 областей, 45 провінцій і 301 департамент.
№ | Область | Область (Фр.) | Адміністративний центр | Кіл-ть провінцій | Площа, км² | Населення (2006), чол. | Щільність, чол/км² |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Букле-ду-Мухун | Boucle du Mouhoun | Дедугу | 6 | 34 479 | 1 434 847 | 41,62 |
2 | Каскади | Cascades | Банфора | 2 | 16 663 | 524 956 | 31,50 |
3 | Центральна | Centre | Уагадугу | 1 | 2 805 | 1 523 980 | 543,31 |
4 | Східно-Центральна | Centre-Est | Тенкодого | 3 | 14 852 | 1 132 023 | 76,22 |
5 | Північно-Центральна | Centre-Nord | Кая | 3 | 19 508 | 1 203 073 | 61,67 |
6 | Західно-Центральна | Centre-Ouest | Кудугу | 4 | 21 853 | 1 183 473 | 54,16 |
7 | Південно-Центральна | Centre-Sud | 3 | 11 313 | 638 379 | 56,43 | |
8 | Східна | Est | Фада-Нґурма | 5 | 46 256 | 1 209 399 | 26,15 |
9 | Верхні Басейни | Hauts-Bassins | Бобо-Діуласо | 3 | 26 606 | 1 410 284 | 53,01 |
10 | Північна | Nord | Уахігуя | 4 | 17 601 | 1 182 770 | 67,20 |
11 | Центральне Плато | Plateau-Central | Зініарі | 3 | 8 545 | 647 516 | 75,78 |
12 | Сахель | Sahel | Дорі | 4 | 36 130 | 808 928 | 22,39 |
13 | Південно-Західна | Sud-Ouest | Гава | 4 | 16 576 | 623 056 | 37,59 |
Всього | 45 | 273 187 | 13 522 684 | 49,50 |
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році становила 10 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію становили 69 млн доларів США.
Економіка
Буркіна-Фасо — відстала аграрна держава, що розвивається. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році становив 17,9 млрд доларів США (116-те місце у світі), що в перерахунку на одну особу становить 1,3 тис. доларів (166-те місце у світі). Промисловість разом з будівництвом становить 20 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 33 %; сфера обслуговування — 47 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення в економіці країни розподіляється таким чином: 90 % — аграрне, лісове й рибне господарства; 10 % — промисловість, будівництво і сфера обслуговування (станом на 2004 рік). В економіці країни панує французький капітал.
Надходження в державний бюджет Буркіна-Фасо за 2006 рік становили 1,2 млрд доларів США, а витрати — 1,7 млрд; дефіцит становив 41,7 %.
Валюта
Національна валюта країни — франк КФА.
Промисловість
Головні галузі промисловості: текстильна, харчова, виготовлення взуття.
Гірнича промисловість
Основними галузями гірничої промисловості є видобуток золота, ртуті, марганцю, нікелю.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 400 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої електроенергії — 372 млн кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 8,2 тис. барелів на добу, природний газ не використовується на потреби господарства.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку перебувають 10 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: бавовна, просо, арахіс, сорго, цукрова тростина, зернові, рис.
Загальна чисельність поголів'я великої рогатої худоби — 4 млн; кіз — 7 млн; овець — 6 млн.
Транспорт
Шляхи сполучення — автомобільні та залізничні. Головний вид транспорту: автомобільний, частково — залізничний, повітряний. Міжнародні аеропорти містяться в Уаґадуґу і Бобо-Діуласо. Є також 49 невеликих місцевих аеродромів.
Туризм
У 1996 році Буркіна-Фасо відвідало 0,14 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 22 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Буркіна-Фасо: Китай, Гана, Франція, Кот-д'Івуар, Сінгапур, Того.
Держава експортує бавовну, арахіс, золото. Основні покупці: Китай (40 %); Сінгапур (14 %); Гана (5,5 %). У 2006 році вартість експорту становила 543,5 млн доларів США.
Держава імпортує продукти харчування, промислові вироби. Основні імпортери: Франція (24 %); Кот-д'Івуар (23 %); Того (7 %). У 2006 році вартість імпорту становила 1 млрд доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 13,9 млн осіб. У 1950 році — 3,1 млн, у 1970 — 5,4 млн, у 1980 — 6,9 млн осіб. Густота населення: 44,7 осіб/км² (121-те місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, народжуваність становила 45,6 ‰ (4-те місце у світі); смертність — 15,6 ‰; природний приріст — 30 ‰ (11-те місце у світі).
Вікова піраміда населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 47 % (3,3 млн чоловіків, 3,2 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 51 % (3,5 млн чоловіків, 3,5 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2 % (0,14 млн чоловіків, 0,21 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості у 2000 році становив 16 %. Головні міста держави: Уагадугу (465 тис. осіб), Бобо-Діуласо (228 тис. осіб), Кудугу (51 тис. осіб).
Етнічний склад
Корінне населення Буркіна-Фасо належить до двох основних етнічних груп: , яка охоплює найбільший народ країни мосі (48,6 % всього населення), а також , , , (6,8 %), лобі (4,3 %), (6 %), гурма (7 %), сенуфо (2,2 %); і , до якої належать (), 6,5 %, хауса, , , фульбе; на півночі живуть Сонгаї і туареги.
Мови
Релігії
Головні релігії держави: іслам — 50 % населення, анімізм — 40 %, християнство загалом — 10 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя у 2000 році становила 48,9 років: для чоловіків — 47,3 років, для жінок — 50,4 років. Середній вік населення становить 16,8 років, для чоловіків 16,6 років, для жінок 17 років. Фертильність — 6,2 народжень на жінку (6-те місце у світі). Смертність немовлят до 1 року становила 91,4 ‰ (станом на 2006 рік 13-те місце у світі). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 1360 жителів; лікарями — 1 лікар на 29,9 тис. жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році становили 8,5 % від ВВП країни.
У 1993 році 67 % населення було забезпечено питною водою.
Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 1,6 % (оцінка 2007).
Освіта
Рівень письменності у 2003 році становив 26,6 %: 36,9 % серед чоловіків, 16,6 % серед жінок.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Буркіна-Фасо користувалися 4 тис. осіб.
Культура
Архітектура
Образотворче мистецтво
Література
Театр
Музика й танці
Кінематограф
Буркіна-Фасо є однією з провідних африканських країн в галузі . Раз на два роки в Уаґадуґу проходить найбільший на континенті фестиваль африканських фільмів.
Кухня
Свята
- 1 січня — Новий рік
- 3 січня — Річниця повстання 1966 року
- 8 березня — Жіночий день
- 1 травня — День Праці
- 5 серпня — День Незалежності (від Франції, 1960 року)
- 11 грудня — Національний День або День Республіки (річниця утворення автономної Республіки Верхня Вольта в рамках Французької Співдружності, 1958)
Наука
Засоби масової інформації
Спорт
На території країни проходить щорічна міжнародна велогонка , що є африканським аналогом Тур де Франс.
Примітки
- Burkina Faso на Всесвітня книга фактів ЦРУ
- (рос.) «Черная весна» вслед за «арабской»: переворот в Буркина-Фассо. [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] — повідомлення ізраїльського 9-го телеканалу від 31 жовтня 2014 року.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
Література
- (рос.) Аркадьев Б. Г. Судебная система стран Западной Африки. — СПБ.: Грант, 2006. — 182 с.
Посилання
- БУРКІ́НА-ФА́СО [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burkina Faso fr Burkina Faso MFA bɚˌkiːneˈfɑːsoʊ nezalezhna derzhava v Zahidnij Africi Teritoriya 273 187 km naselennya 15 7 mln osib u 2009 roci Stolicya Uagadugu Burkina Faso fr Burkina Faso moore Repibilik baaga Burkĩna FasoPrapor GerbDeviz Unite Progres Justice Francuzka Yednist progres spravedlivist Gimn Une Seule Nuit Francuzka Odna yedina nich Roztashuvannya Burkina FasoStolicya ta najbilshe misto Uagadugu 12 20 pn sh 1 40 zh d country H G OOficijni movi FrancuzkaForma pravlinnya Parlamentarizm Prezident Ibragim Traore Prem yer ministr posada vakantnaNezalezhnist vid Franciyi Data 5 serpnya 1960 Plosha Zagalom 274 000 km 74 Vnutr vodi 0 1 Naselennya ocinka 2022 21 935 389 66 perepis 1996 10 312 669 Gustota 48 km 145 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 16 845 billion1 117 Na dushu naselennya 1 284 163 ILR 2004 0 342 nizka 174 Valyuta Frank CFA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XOF a Chasovij poyas GMTKodi ISO 3166 854 BFA BFDomen bfTelefonnij kod 226Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burkina FasoPolitichni strukturi SahelyaXI XIII st Imperiya Gana Kanem TekrurXIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina TakeddaXIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna AfrikaXX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan EritreyaCej shablon pereglyanutiredaguvatiPohodzhennya nazviNazva oznachaye batkivshina chesnih lyudej u perekladi z movi moore burkina chesni lyudi u perekladi z movi dyula faso vitchizna Insha versiya perekladu krayina gidnih lyudej Uzhivayetsya takozh skorochena nazva Burkina Burkina prikmetnik vid nazvi krayini burkinijskij burkinabskij na fula ta francuzkoyu Burkinabe GeografiyaMapa Burkina FasoTopografichna mapa Burkina FasoPlosha OON v UagaduguDokladnishe Geografiya Burkina Faso Derzhava roztashovana v Zahidnij Africi Teritoriya krayini prostyagayetsya iz zahodu na shid na 845 km a z pivnochi na pivden na 645 km Na pivnichnomu zahodi mezhuye z Mali spilnij kordon 1325 km na pivnichnomu shodi z Nigerom 622 km na pivdni z Beninom 386 km Togo 131 km Ganoyu 602 km Kot d Ivuarom 545 km Krayina ne maye vihodu do morya Mali Niger Kot d Ivuar Gana Togo Benin Relyef hvilyaste plato z nechastimi nizkimi gorbami zavvishki do 500 metriv Plato zamkneno pagorbami na zahodi j pivdennomu shodi vitoki richki Volta napivpusteli na pivnochi lisi j fermerski zemli na pivdni Na pivdennomu zahodi gori do 747 m gora Klimat subekvatorialnij harakterizovanij nayavnistyu troh osnovnih sezoniv proholodnij suhij sezon trivaye z listopada do bereznya spekotnij suhij z bereznya do travnya spekotnij vologij reshtu roku Najbilshi richki Chorna Volta Bagato shkidlivih komah zokrema malyarijni komari muhi cece perenosnik sonnoyi hvorobi termiti j sarana IstoriyaDokladnishe Istoriya Burkina Faso Rannya istoriya Na pochatku XI stolittya na teritoriyu krayini prijshli plemena mosi z pivnichnogo shodu ninishnoyi Gani Mosi pidporyadkuvali sobi miscevi plemena n yen yese grusi j busa Plem ya dogon vidstupilo na pivnich Na teritoriyi suchasnogo Burkina Faso z XIV stolittya isnuvali derzhavi Yatenga i Z XIV do XVI stolittya derzhava Yatenga zavoyuvala chastinu teritorij susidnih Mali ta Songaj Kolonialnij period Naprikinci XIX stolittya pochalasya kolonizaciya zemel francuzami U 1895 roci bula rozbita armiya derzhavi Yatenga u 1897 roci viznala protektorat Franciyi Z 1904 do 1919 roku Verhnya Volta vhodila u francuzku koloniyu Verhnij Senegal Niger potim bula vidilena v okremu koloniyu U 1934 roci bula pobudovana zaliznicya do Abidzhana U 1947 roci bula vidnovlena koloniya Verhnya Volta Nabiralo silu ADP na choli yakogo spochatku stoyav Kulibali potim Moris Yameogo Z 1947 do 1958 rik Francuzka Verhnya Volta bula zamorskoyu teritoriyeyu Franciyi potim bula utvorena avtonomna Respublika Verhnya Volta u skladi Francuzkoyi spivdruzhnosti U 1958 roci Verhnya Volta vislovila bazhannya priyednatisya do Federaciyi Mali Mali i Senegal yaku planuvali todi stvoriti isnuvala v 1959 1960 rokah odnak pid tiskom susidnogo z neyu Berega Slonovoyi Kistki vona vidmovilasya vid uchasti v cij federaciyi Prezidentom respubliki v grudni 1959 roku stav Yameogo Vid pochatku pravlinnya vin zaboroniv usi politichni partiyi krim svoyeyi Period nezalezhnosti 5 serpnya 1960 roku Yameogo progolosiv nezalezhnist derzhavi Verhnya Volta i stav yiyi prezidentom U sichni 1966 roku pochavsya zagalnonacionalnij strajk u rezultati yakogo Yameogo buv povalenij Vlada perejshla do vijskovih na choli z pidpolkovnikom Sangule Lamizanoyu U 1970 roci bula prijnyata nova konstituciya dozvoleni politichni partiyi Lamizana sho stav brigadnim generalom buv obranij zagalnim golosuvannyam prezidentom krayini Prote naperedodni chergovih prezidentskih viboriv u 1974 roci zagostrilisya rozbizhnosti sered verhivki kerivnoyi partiyi i v lyutomu 1974 roku Lamizana uzurpuvav vladu U 1977 roci Lamizana povernuv krayinu do civilnogo pravlinnya Ale v listopadi 1980 roku u Verhnij Volti znovu buv ustanovlenij vijskovij rezhim na choli z polkovnikom Sej Zerbo U listopadi 1982 roku Zerbo buv zmishenij unaslidok chergovogo vijskovogo perevorotu yakij priviv do vladi majora Zhana Batista Uedraogo U 1983 roci novij prezident virishiv porvati z livimi u svoyemu uryadi odnim iz zahodiv stalo vidalennya z kabinetu ministriv prihilnika livih poglyadiv kapitana Tomasa Sankari U rezultati nastupnogo vijskovogo perevorotu v serpni 1983 roku Tomas Sankara stav glavoyu derzhavi Vin perejmenuvav krayinu na Burkina Faso j progolosiv kurs na socialnu revolyuciyu yakij utilyuvav u zhittya velmi nestandartnimi sposobami U suspilstvi vin buv duzhe populyarnij ne v ostannyu chergu cherez te sho pidkreslyuvav blizkist do narodu napriklad ne koristuvavsya u svoyemu robochomu kabineti kondicionerom oskilki narodu ce nedostupno vidmovivsya sankcionuvati rozvishuvannya svoyih portretiv u publichnih miscyah i ofisah z oglyadu na te sho u nas u krayini takih yak ya sim miljoniv Za svoyi livi poglyadi Sankara buv prozvanij Afrikanskim Che Gevaroyu U 1985 roci rozgorivsya prikordonnij konflikt z Mali cherez roztashuvannya na nedemarkovanij dilyanci kordonu teritoriyi bagatoyi mineralnimi resursami Agasherska vijna Za rishennyam Mizhnarodnogo sudu OON kudi zvernulisya storoni spirnu teritoriyu bulo podileno priblizno navpil Za dopomogoyu Franciyi chinnij Prezident Respubliki Blez Kompaore 15 zhovtnya 1987 roku zdijsniv vijskovij perevorot Sankaru bulo vbito 11 chervnya 1991 roku bulo prijnyato novu konstituciyu U 1997 roci bulo skasovano obmezhennya na kilkist pereobran prezidenta sho dalo Kompaore pravo obijmati cyu posadu faktichno dovichno U 2000 roci v konstituciyu vnesli zmini shodo terminu prezidenstva skorotivshi jogo do 5 rokiv Zmini diyali lishe do 2005 roku adzhe same na cej rik buli priznacheni vibori Prezidenta Respubliki Pislya svogo pereobrannya Blez Kompaore skasuvav zmini Zavdyaki vnesennyu pevnih zmin u konstituciyu Blezu Kompaore vdayetsya zalishatisya na postu Prezidenta azh doteper Varto zaznachiti sho v krayini sposterigayetsya silna politichna rozdroblenist sho daye Blezu Kompaore zmogu shorazu buti pereobranim Tak u listopadi 2010 roku Kompaore znovu bulo pereobrano U golosuvannya vzyali uchast usogo pivtora miljona zhiteliv sho stanovit 10 vidsotkiv vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Na tli masovih demonstracij sprovokovanih pidgotovkoyu popravok do konstituciyi vidpovidno do yakih prezident Kompaore sho perebuvaye pri vladi 27 rokiv mig znovu pretenduvati na cej post u nastupnomu roci j zalishitisya pri vladi she na 5 rokiv 30 zhovtnya 2014 roku v krayini stavsya perevorot i do vladi prijshli vijskovi U krayini bulo vvedeno komendantsku godinu uryad vidpravleno u vidstavku a parlament rozpusheno Zamist nih bude sformovano timchasovij organ upravlinnya krayinoyu yakij protyagom roku povinen vidnoviti konstitucijnij poryadok Politichna sistemaDokladnishe Burkina Faso za formoyu pravlinnya ye napivprezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Zgidno z konstituciyeyu 1991 roku prezident mozhe rozpustiti parlament Glavu derzhavi obirayut zagalnim golosuvannyam na 7 rokiv z 1 listopada 2014 roku obov yazki timchasovo vikonuye Mishel Kafando Glava uryadu prem yer ministr yakogo priznachaye prezident z 1 listopada 2014 Isaak Zida Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Politichni svobodi v Burkina Faso suvoro obmezheni Traplyayutsya vipadki nasilstva nad zhurnalistami predstavnikami mizhnarodnih gromadskih organizacij chi prosto aktivnimi gromadyanami pri comu nasilstvo chasto gusto finansuye derzhava Parlament Dokladnishe Parlament Burkina Faso Parlament dvopalatnij Nacionalna Asambleya 111 deputativ obirayut zagalnim golosuvannyam na 5 richnij termin i Palata Predstavnikiv fr Chambre des Representants 178 misc chleniv obirayut na 3 richnij termin U Burkina Faso vidsutnya obov yazkova 50 yavka viborciv Isnuye takozh Konstitucijna palata sho skladayetsya z desyati chleniv a takozh Ekonomichna j Socialna Radi yaki vikonuyut suto konsultativnu rol Politichni partiyi Dokladnishe Na parlamentskih viborah 11 travnya 1997 roku do parlamentu Burkina Faso projshli taki politichni partiyi Kongres za demokratiyu i progres 101 misc 91 6 misc 5 Za pidsumkami viboriv u travni 2007 roku najbilsha partiya Kongres za demokratiyu i progres 73 deputati U parlamenti predstavleni she 12 partij vid 14 do 1 deputata Zovnishnya politika Dokladnishe Zovnishnya politika Burkina Faso Ukrayinsko burkinabski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko burkinabski vidnosini Uryad Burkina Faso oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 16 sichnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 6 lyutogo 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Burkina Faso sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Berlini Nimechchina Spravami Ukrayini v Burkina Faso vidaye ukrayinske posolstvo v Senegali Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor zatverdzheno 4 serpnya 1984 roku pislya vijskovogo perevorotu kapitana Tomasa Sankari Prapor skladayetsya z dvoh rivnovelikih smug panafrikanskih koloriv verhnoyi chervonoyi simvolizuye revolyuciyu ta nizhnoyi zelenoyi simvolizuye prirodu krayini Poseredini zhovta p yatipromeneva zirka svitlo socialistichnoyi revolyuciyi abo mineralnih bagatstv Derzhavnij gerb mistit shit u kolorah nacionalnogo prapora yakij trimayut dva bilih zherebci Unizu zapisano nacionalnij deviz Yednist Progres Pravosuddya Gerb zatverdzheno v 1997 roci vin povtoryuye gerb Respubliki Verhnya Volta do 1984 roku Derzhavnij gimn pisnya Tilki odna nich fr Une Seule Nuit bulo oficijno zatverdzheno pid chas revolyuciyi 1984 roku Slova j muziku napisav tvorec novoyi krayini Tomas Sankara Administrativno teritorialnij podilOblasti Burkina FasoProvinciyi Burkina FasoDokladnishe Administrativnij podil Burkina Faso Burkina Faso rozdilena na 13 oblastej 45 provincij i 301 departament Oblast Oblast Fr Administrativnij centr Kil t provincij Plosha km Naselennya 2006 chol Shilnist chol km 1 Bukle du Muhun Boucle du Mouhoun Dedugu 6 34 479 1 434 847 41 622 Kaskadi Cascades Banfora 2 16 663 524 956 31 503 Centralna Centre Uagadugu 1 2 805 1 523 980 543 314 Shidno Centralna Centre Est Tenkodogo 3 14 852 1 132 023 76 225 Pivnichno Centralna Centre Nord Kaya 3 19 508 1 203 073 61 676 Zahidno Centralna Centre Ouest Kudugu 4 21 853 1 183 473 54 167 Pivdenno Centralna Centre Sud 3 11 313 638 379 56 438 Shidna Est Fada Ngurma 5 46 256 1 209 399 26 159 Verhni Basejni Hauts Bassins Bobo Diulaso 3 26 606 1 410 284 53 0110 Pivnichna Nord Uahiguya 4 17 601 1 182 770 67 2011 Centralne Plato Plateau Central Ziniari 3 8 545 647 516 75 7812 Sahel Sahel Dori 4 36 130 808 928 22 3913 Pivdenno Zahidna Sud Ouest Gava 4 16 576 623 056 37 59Vsogo 45 273 187 13 522 684 49 50Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Burkina Faso Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci stanovila 10 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu stanovili 69 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Burkina Faso Burkina Faso vidstala agrarna derzhava sho rozvivayetsya Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci stanoviv 17 9 mlrd dolariv SShA 116 te misce u sviti sho v pererahunku na odnu osobu stanovit 1 3 tis dolariv 166 te misce u sviti Promislovist razom z budivnictvom stanovit 20 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 33 sfera obslugovuvannya 47 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya v ekonomici krayini rozpodilyayetsya takim chinom 90 agrarne lisove j ribne gospodarstva 10 promislovist budivnictvo i sfera obslugovuvannya stanom na 2004 rik V ekonomici krayini panuye francuzkij kapital Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Burkina Faso za 2006 rik stanovili 1 2 mlrd dolariv SShA a vitrati 1 7 mlrd deficit stanoviv 41 7 Valyuta Dokladnishe Valyuta Burkina Faso Nacionalna valyuta krayini frank KFA Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti tekstilna harchova vigotovlennya vzuttya Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Burkina Faso Osnovnimi galuzyami girnichoyi promislovosti ye vidobutok zolota rtuti margancyu nikelyu Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 400 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi elektroenergiyi 372 mln kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 8 2 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya na potrebi gospodarstva Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku perebuvayut 10 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi bavovna proso arahis sorgo cukrova trostina zernovi ris Zagalna chiselnist pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi 4 mln kiz 7 mln ovec 6 mln Transport Dokladnishe Transport Burkina Faso Shlyahi spoluchennya avtomobilni ta zaliznichni Golovnij vid transportu avtomobilnij chastkovo zaliznichnij povitryanij Mizhnarodni aeroporti mistyatsya v Uagadugu i Bobo Diulaso Ye takozh 49 nevelikih miscevih aerodromiv Turizm Dokladnishe U 1996 roci Burkina Faso vidvidalo 0 14 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 22 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Struktura eksportu krayini v 2009 roci angl Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Burkina Faso Kitaj Gana Franciya Kot d Ivuar Singapur Togo Derzhava eksportuye bavovnu arahis zoloto Osnovni pokupci Kitaj 40 Singapur 14 Gana 5 5 U 2006 roci vartist eksportu stanovila 543 5 mln dolariv SShA Derzhava importuye produkti harchuvannya promislovi virobi Osnovni importeri Franciya 24 Kot d Ivuar 23 Togo 7 U 2006 roci vartist importu stanovila 1 mlrd dolariv SShA NaselennyaZmina chiselnosti naselennya z 1960 po 2010 dani Nacionalnogo institutu statistiki i demografiyi 2012 v tisyachah meshkancivDokladnishe Naselennya Burkina Faso Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 13 9 mln osib U 1950 roci 3 1 mln u 1970 5 4 mln u 1980 6 9 mln osib Gustota naselennya 44 7 osib km 121 te misce u sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist stanovila 45 6 4 te misce u sviti smertnist 15 6 prirodnij pririst 30 11 te misce u sviti Vikova piramida naselennya maye takij viglyad stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 47 3 3 mln cholovikiv 3 2 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 51 3 5 mln cholovikiv 3 5 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 2 0 14 mln cholovikiv 0 21 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Burkina Faso Riven urbanizovanosti u 2000 roci stanoviv 16 Golovni mista derzhavi Uagadugu 465 tis osib Bobo Diulaso 228 tis osib Kudugu 51 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Korinne naselennya Burkina Faso nalezhit do dvoh osnovnih etnichnih grup yaka ohoplyuye najbilshij narod krayini mosi 48 6 vsogo naselennya a takozh 6 8 lobi 4 3 6 gurma 7 senufo 2 2 i do yakoyi nalezhat 6 5 hausa fulbe na pivnochi zhivut Songayi i tuaregi Movi Dokladnishe Movi Burkina Faso Derzhavna mova francuzka Religiyi Dokladnishe Religiya v Burkina Faso Golovni religiyi derzhavi islam 50 naselennya animizm 40 hristiyanstvo zagalom 10 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya u 2000 roci stanovila 48 9 rokiv dlya cholovikiv 47 3 rokiv dlya zhinok 50 4 rokiv Serednij vik naselennya stanovit 16 8 rokiv dlya cholovikiv 16 6 rokiv dlya zhinok 17 rokiv Fertilnist 6 2 narodzhen na zhinku 6 te misce u sviti Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 91 4 stanom na 2006 rik 13 te misce u sviti Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 1360 zhiteliv likaryami 1 likar na 29 9 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci stanovili 8 5 vid VVP krayini U 1993 roci 67 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu Zarazhenist virusom imunodeficitu VIL 1 6 ocinka 2007 Osvita Dokladnishe Osvita v Burkina Faso Riven pismennosti u 2003 roci stanoviv 26 6 36 9 sered cholovikiv 16 6 sered zhinok Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Burkina Faso koristuvalisya 4 tis osib KulturaDokladnishe Arhitektura Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Literatura Dokladnishe Teatr Dokladnishe Muzika j tanci Dokladnishe Kinematograf Dokladnishe Burkina Faso ye odniyeyu z providnih afrikanskih krayin v galuzi Raz na dva roki v Uagadugu prohodit najbilshij na kontinenti festival afrikanskih filmiv Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Burkina Faso Svyata Dokladnishe 1 sichnya Novij rik 3 sichnya Richnicya povstannya 1966 roku 8 bereznya Zhinochij den 1 travnya Den Praci 5 serpnya Den Nezalezhnosti vid Franciyi 1960 roku 11 grudnya Nacionalnij Den abo Den Respubliki richnicya utvorennya avtonomnoyi Respubliki Verhnya Volta v ramkah Francuzkoyi Spivdruzhnosti 1958 Nauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Sport Dokladnishe Sport u Burkina Faso Na teritoriyi krayini prohodit shorichna mizhnarodna velogonka sho ye afrikanskim analogom Tur de Frans PrimitkiBurkina Faso na Vsesvitnya kniga faktiv CRU ros Chernaya vesna vsled za arabskoj perevorot v Burkina Fasso 7 serpnya 2017 u Wayback Machine povidomlennya izrayilskogo 9 go telekanalu vid 31 zhovtnya 2014 roku Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Literatura ros Arkadev B G Sudebnaya sistema stran Zapadnoj Afriki SPB Grant 2006 182 s PosilannyaBURKI NA FA SO 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU