Греко-буддизм — вид культурно-релігійного синкретизму, суміш грецької культури з релігією буддизму. Греко-буддизм існував і розвивався від IV століття до н. е. до V століття н. е. в регіоні, що включав сучасні Афганістан, Пакистан і північно-західну частину Індії (штат Джамму та Кашмір). Починаючи з Александра Македонського, в регіоні з'явився сильний грецький вплив, що зміцнився з утворенням Греко-бактрійського та Індо-грецького царств. Розквіт й активне поширення греко-буддизму припало на часи Кушанської імперії. Греко-буддизм помітно впливав на розвиток буддійського мистецтва, а частково й на розвиток власне буддійської думки, особливо Махаяни, принаймні до того, як буддизм поширився до Центральної та північно-східної Азії: до , , Японії.
Історія
Перші контакти між елліністичною культурою та буддизмом почались після завоювання Перської імперії Александром Македонським. Як відомо, Александр пішов далі та завоював значні частини Центральної Азії у 329—327 роках до н. е., а потім вторгся до Індії, перетнув річки Інд і Гідасп, увійшовши таким чином у прямий контакт з Індією — батьківщиною буддизму.
Александр заснував низку міст на нових територіях: у Согдіані, Бактрії, Хайберському проході, Гандхарі, Пенджабі. З часом грецький вплив поширився навколо тих центрів. Ті регіони розташовані у ключовій точці — природному коридорі між гірськими масивами Гіндукуш та Гімалаями, яким відбувався природний культурний обмін між Центральною Азією та Індією.
Після смерті Александра 323 року до н. е. його величезна імперія була розділена між спадкоємцями (діадохами), її східна частина дісталась Селевку, однак через постійні війни між діадохами околицях імперії Селевка постійно повставали. Зрештою, близько 250 року до н. е. на східних рубежах утворилось Греко-Бактрійське царство, що згодом еволюціонувало в Індо-грецьке царство, що у свою чергу було асимільовано Кушанами близько I століття н. е., ті три царства й були ядром утворення та розвитку греко-буддизму. Із занепадом останнього царства у V столітті після навали ефталітів й особливо під час експансії ісламу, історія греко-буддизму також згасає.
Взаємопроникнення культур
Тривала присутність грецької культури у Центральній Азії й Індії призвело не лише до торгових і політичних контактів, але й до активного взаємопроникнення у культурній та релігійній сферах.
Александр Македонський (331—325 роки до н. е.)
Бактрія та Гандхара, імовірно, вже відчули деякий вплив буддизму до часів завоювання їх Александром. За однією з легенд, записаних мовою палі (одна з мов канону Тхеравади), два торгівці Тапассу й Бхалліка, брати з Бактрії, вирушили у путь, щоб зустрітись із Буддою та стати його учнями. Згодом вони повернулись до Бактрії та збудували храми на честь Будди.
Коли 326 року до н. е. Александр вирішив вторгнутись до Індії, він захопив з собою кількох спеціально відібраних філософів, включаючи Піррона. Після того як цар здався без бою, під контроль Александра потрапила Таксила — важливий центр буддизму, де філософи отримали можливість обмінюватись ідеями упродовж 18 місяців. Після такого тривалого спілкування з гімнософістами (букв. оголені філософи) Піррон повернувся до Греції, де заснував школу , ставши першим скептиком. Грецький біограф та історик філософії Діоген Лаертський писав, що незворушність та відчуженість Піррон запозичив саме з Індії.
Імперія Маур'їв (322—183 роки до н. е.)
Однак вже 322 року до н. е. північно-західні території Індії були відвойовані Чандраґуптою, засновником імперії Маур'їв. Однак він не поспішав розривати стосунки зі своїми грецькими сусідами у імперії Селевкідів. Насправді, після укладення мирної угоди з Селевком, що став вигідним для обох сторін (Селевк отримав 500 бойових слонів в обмін на крайно-східні території своєї імперії, що слабко йому підкорялись), Чандрагупта сам запросив кількох грецьких вчених, включаючи Меґасфена, до свого двору.
Онук Чандраґупти — імператор Ашока не лише навернувся у буддизм, але й зайнявся його поширенням. Він дотримувався традиційного палійського канону Тхеравади, був прибічником ахімси (незавдання шкоди іншим).
Ашока залишив по собі немало едиктів, у тому числі й вибитих у камені, частина яких була написана грецькою. Виходячи з текстів тих едиктів, Ашока поширював буддизм не лише у межах Індії, але й в елліністичних державах Азії, деякі його емісари досягали навіть самої Греції..
Індо-грецьке царство й буддизм (180 рік до н. е. — 10 рік н. е.)
185 року до н. е., за 50 років після смерті царя Ашоки, останній цар Маур'їв Бріхадратха був жорстоко убитий під час військового параду своїм воєначальником Пуш'ямітрою Шунга, який оголосив себе царем і створив нову династію. Пуш'ямітра Шунга був правовірним брахманом та палким противником буддизму. Шунга був відомий жорстокими переслідуваннями тієї релігії, він зруйнував 84 тисячі буддійських ступ, збудованих Ашокою, й давав 100 золотих монет за голову буддійського монаха. Буддійські монастирі перетворювались на індуїстські храми, зокрема у таких місцях, як Наланда, Бодх-Гая, Сарнатх і Матхура.
У той час на північно-західних рубежах Індії квітнуло Греко-Бактрійське царство. Греки підтримували дружні стосунки з імперією Маур'їв, плідно обмінюючись знаннями. Грецькі історики й філософи вели описи індійського побуту та релігій. Записи Мегасфена й Деїмакоса активно циркулювали в античному світі й цитувались століттями.
Незважаючи на те, що Греко-Бактрійське царство залишалось під сильним впливом елліністичної культури (це підтверджують багато розкопок, наприклад розкопки міста Ай-Ханум), багато греків навернулись у буддизм та зробили немалий внесок у його поширення. Тому, коли Шунга почав свої релігійні утиски, Деметрій I, під приводом допомоги Маур'ям та захисту грецьких буддистів, вторгся до Індії. Можливо, він просто скористався ситуацією, політичним вакуумом, що виник у північній Індії, однак засноване ним Індо-грецьке царство насправді стало важливим притулком для буддизму.
Монети
Монети індо-грецьких царів, починаючи з Менандра, що їх знаходять на всьому просторі від Афганістану до центральної Індії, підписувались не лише грецькими написами виду «ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΣΩΤΗΡΟΣ ΜΕΝΑΝΔΡΟΥ» (буквально: Цар Менандр Спаситель), але й написами «Магараджа Дгарми» мовами пракрит (кхароштхі).
Окрім того, на монетах Менандра I й Менандра II нерідко зустрічається буддійський символ Дхармачакра (колесо із вісьмома шпицями), що, ймовірно, асоціювався у греків з вінцем перемоги, що його вручала богиня Ніке. Взагалі, відповідно до твору , Менандр I не лише офіційно навернувся у буддизм, але й до кінця життя навіть став буддійським аргатом (той, хто досягнув нірвани) — про це згадував і Плутарх, відзначаючи, що після смерті Менандра його рештки та реліквії були розділені між містами, де їх шанували.
Широке використання символічного зображення слона на індо-грецьких монетах також, можливо, має релігійне підґрунтя. Слон — один із символів Будди Ґаутами. До того ж коли північний захід Індії був завойований індо-парфянами, послідовниками зороастризму, вони запозичили всю символіку з монет індо-греків, окрім буддійських позначень і слонів, що вказує на інше, не географічне значення слона як символу.
Індо-грецькі царі нерідко зображували себе і своїх божественних покровителів у позі, що сильно нагадувала буддійський жест вітарка-мудра (вказівний і великий пальці правої руки з'єднані, решта — випрямлені), що символізує передачу вчень Будди.
Міста
Греки-бактрійці заснували багато міст у місцевості, що нині розташована на півночі Пакистану. Менандр I зробив своєю столицею місто , сучасний Сіялкот у Пенджабі, що став одним із центрів поширення буддійської культури. У містечку Сіркап, неподалік від Таксили, були знайдені рештки великого міста, заснованого Деметрієм I Бактрійським та перебудованого Менандром. Характерною особливістю подібних знахідок є те, що буддійські ступи в них розміщені безпосередньо поряд з індуїстськими та грецькими храмами, що вказує на релігійну терпимість і синкретизм в індо-грецькій державі.
Письмові джерела
Одним з найважливіших джерел, що розповідають про взаємне проникнення ідей між грецькою та буддійською культурами, є праця (Мілінда — індійська транскрипція імені Менандр). «Питання Мілінди» є записом бесіди у стилі Платона між царем Менандром і буддійським ченцем .
Окрім того, у Махавамсі є глава про те, що за часів правління Менандра грецький (глава ченців-буддистів) на ім'я Магадхармаракшита разом із тридцятьма тисячами буддистів з «грецького міста Александрія» (імовірно, мається на увазі Александрія Кавказька) відвідав освячення великої ступи в Анурадхапурі. Той факт свідчить про те, наскільки живо процвітав буддизм в імперії Менандра та наскільки важливу активну роль у ньому відігравали греки. Сам Менандр розглядається в буддійській традиції як один з найвеличніших покровителів буддизму нарівні з Ашокою та Канішкою.
Існують записи кількох буддійських посвячень, зроблених греками в Індії. Наприклад на вазі, знайденій у ступі й датованою близько I століття до н. е., є напис мовою кхароштхі, що розповідає про те, як грецький (цивільний управляючий провінції) зберіг реліквії Будди.
Буддійські манускрипти, написані грецькою не раніше II століття н. е., були знайдені в Афганістані. У них згадуються різні втілення Будди, включаючи Авалокітешвару (λωγοασφαροραζοβοδδο).
Це може вказувати на те, що елементи Махаяни зародились у північно-західній Індії, регіоні, де процвітав греко-буддизм, можливо вже у I столітті до н. е., та значно вплинути на неї могла грецька філософія. Можливо, на північ і схід, , вирушила саме та форма буддизму, на яку впливали та яку поширювали греки.
Греко-буддійське мистецтво
Нині є багато знахідок греко-буддистського мистецтва, особливо багато подібних знахідок у районі Гандхари, що робить ту область одним з найважливіших культурних центрів античного світу. Основною особливістю греко-буддистського мистецтва є те, що різні буддійські теми, перекази та притчі обігрувались в елліністичному стилі, використовувались традиційні грецькі образи, методи й мотиви. Важливими віхами греко-буддистського мистецтва є зображення Будди як людини та привнесення грецьких богів і героїв до буддизму.
Грецькі боги у буддизмі
Вплив грецьких богів та героїв поширився не лише на Будду. Наприклад, Геракл у левовій шкурі (бог-захисник Деметрія I) став моделлю для Ваджрапані, захисника Будди. В Японії Ваджрапані далі еволюціонував у гнівного, мускулистого , бога-захисника Будди, статуї якого стоять перед входом до японських храмів.
Кацумі Танабе, професор японського університету Тюо, припустив, що окрім Ваджрапані грецького впливу зазнали й інші боги з пантеону махаяни: японський бог вітру Фудзін, основою для якого був грецький Борей, богиня-мати , яка мала дуже багато спільних рис із Тіхе.
Окрім того у греко-буддистському мистецтві періоду Кушанського царства використовувались такі європейські елементи як херувими з вінками, орнаменти з виноградної лози, кентаври й тритони.
- Коринфський ордер з зображенням Будди
- Коринфський ордер з зображенням Будди
- Атлант, що підтримує буддистський монумент
- Голова Будди із «середземноморською» зачіскою
- (праворуч), що тримає ріг достатку
- Крилатий атлант з характерною бородою
-
- Іхтіо-
Див. також
Примітки
- Foltz, стор. 46
- Diogenes Laertius, IX.63 on Pyrrhon
- Махавамса, переклад з палі [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Indian Historical Quarterly Vol. XXII, p.81 ff
- Фрагменти записів Мегасфена [ 23 жовтня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Вопросы Милинды (Милиндапаньха). Пер., предисл. иссл., комм. А. В. Парибка. М., 1989. Кн. 6, гл. 7, с. 373
- Plutarch, «Political Precepts» Praec. reip. ger. 28, 6, p. 147—148 Full text [ 20 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- 29-та глава Махавамси [ 27 вересня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- Nicholas Sims-Williams. Bactrian Documents from Ancient Afghanistan (англ.). University of Tokyo. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 16 січня 2017.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=
(можливо,|publication-date=
?) () - Thomas McEvilley. The Shape of Ancient Thought: Comparative Studies in Greek and Indian Philosophies. — Allworth Communications, Inc, 2002. — 732 с. — .
- Foltz, «Religions and the Silk Road»
- Зображення Геракла-Ваджрапані: Фото 1 [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.], Фото 2 [ 13 березня 2004 у Wayback Machine.]
- Katsumi Tanabe, «Alexander the Great. East-West cultural contact from Greece to Japan»
Література
- Bentley, Jerry H. Old World Encounters. Cross-cultural contacts and exchanges in pre-modern times. Oxford University Press, 1993.
- Foltz, Richard. Religions of the Silk Road. Palgrave Macmillan, 2010.
- Linssen, Robert. Living Zen. Grove Press, New York, 1958.
- McEvilley, Thomas. The Shape of Ancient Thought. Comparative studies in Greek and Indian Philosophies. Allworth Press and the School of Visual Arts, 2002.
- Tanabe, Katsumi. Alexander the Great: East-West Cultural contacts from Greece to Japan. NHK and Tokyo National Museum, 2003
- Wenzel, Marian. Echoes of Alexander the Great: Silk route portraits from Gandhara. With a foreword by the Dalai Lama. Eklisa Anstalt, 2000.
Посилання
- Імперія-привид. Вокруг Света [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- Бактрія, Парфія [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko buddizm vid kulturno religijnogo sinkretizmu sumish greckoyi kulturi z religiyeyu buddizmu Greko buddizm isnuvav i rozvivavsya vid IV stolittya do n e do V stolittya n e v regioni sho vklyuchav suchasni Afganistan Pakistan i pivnichno zahidnu chastinu Indiyi shtat Dzhammu ta Kashmir Pochinayuchi z Aleksandra Makedonskogo v regioni z yavivsya silnij greckij vpliv sho zmicnivsya z utvorennyam Greko baktrijskogo ta Indo greckogo carstv Rozkvit j aktivne poshirennya greko buddizmu pripalo na chasi Kushanskoyi imperiyi Greko buddizm pomitno vplivav na rozvitok buddijskogo mistectva a chastkovo j na rozvitok vlasne buddijskoyi dumki osoblivo Mahayani prinajmni do togo yak buddizm poshirivsya do Centralnoyi ta pivnichno shidnoyi Aziyi do Yaponiyi Budda u greko buddistskomu stili Statuya vigotovlena u Gandhari na teritoriyi suchasnogo Pakistanu u I II stolittyah n e IstoriyaPershi kontakti mizh ellinistichnoyu kulturoyu ta buddizmom pochalis pislya zavoyuvannya Perskoyi imperiyi Aleksandrom Makedonskim Yak vidomo Aleksandr pishov dali ta zavoyuvav znachni chastini Centralnoyi Aziyi u 329 327 rokah do n e a potim vtorgsya do Indiyi peretnuv richki Ind i Gidasp uvijshovshi takim chinom u pryamij kontakt z Indiyeyu batkivshinoyu buddizmu Aleksandr zasnuvav nizku mist na novih teritoriyah u Sogdiani Baktriyi Hajberskomu prohodi Gandhari Pendzhabi Z chasom greckij vpliv poshirivsya navkolo tih centriv Ti regioni roztashovani u klyuchovij tochci prirodnomu koridori mizh girskimi masivami Gindukush ta Gimalayami yakim vidbuvavsya prirodnij kulturnij obmin mizh Centralnoyu Aziyeyu ta Indiyeyu Pislya smerti Aleksandra 323 roku do n e jogo velichezna imperiya bula rozdilena mizh spadkoyemcyami diadohami yiyi shidna chastina distalas Selevku odnak cherez postijni vijni mizh diadohami okolicyah imperiyi Selevka postijno povstavali Zreshtoyu blizko 250 roku do n e na shidnih rubezhah utvorilos Greko Baktrijske carstvo sho zgodom evolyucionuvalo v Indo grecke carstvo sho u svoyu chergu bulo asimilovano Kushanami blizko I stolittya n e ti tri carstva j buli yadrom utvorennya ta rozvitku greko buddizmu Iz zanepadom ostannogo carstva u V stolitti pislya navali eftalitiv j osoblivo pid chas ekspansiyi islamu istoriya greko buddizmu takozh zgasaye Vzayemoproniknennya kulturTrivala prisutnist greckoyi kulturi u Centralnij Aziyi j Indiyi prizvelo ne lishe do torgovih i politichnih kontaktiv ale j do aktivnogo vzayemoproniknennya u kulturnij ta religijnij sferah Aleksandr Makedonskij 331 325 roki do n e Baktriya ta Gandhara imovirno vzhe vidchuli deyakij vpliv buddizmu do chasiv zavoyuvannya yih Aleksandrom Za odniyeyu z legend zapisanih movoyu pali odna z mov kanonu Theravadi dva torgivci Tapassu j Bhallika brati z Baktriyi virushili u put shob zustritis iz Buddoyu ta stati jogo uchnyami Zgodom voni povernulis do Baktriyi ta zbuduvali hrami na chest Buddi Koli 326 roku do n e Aleksandr virishiv vtorgnutis do Indiyi vin zahopiv z soboyu kilkoh specialno vidibranih filosofiv vklyuchayuchi Pirrona Pislya togo yak car zdavsya bez boyu pid kontrol Aleksandra potrapila Taksila vazhlivij centr buddizmu de filosofi otrimali mozhlivist obminyuvatis ideyami uprodovzh 18 misyaciv Pislya takogo trivalogo spilkuvannya z gimnosofistami bukv ogoleni filosofi Pirron povernuvsya do Greciyi de zasnuvav shkolu stavshi pershim skeptikom Greckij biograf ta istorik filosofiyi Diogen Laertskij pisav sho nezvorushnist ta vidchuzhenist Pirron zapozichiv same z Indiyi Imperiya Maur yiv 322 183 roki do n e Odnak vzhe 322 roku do n e pivnichno zahidni teritoriyi Indiyi buli vidvojovani Chandraguptoyu zasnovnikom imperiyi Maur yiv Odnak vin ne pospishav rozrivati stosunki zi svoyimi greckimi susidami u imperiyi Selevkidiv Naspravdi pislya ukladennya mirnoyi ugodi z Selevkom sho stav vigidnim dlya oboh storin Selevk otrimav 500 bojovih sloniv v obmin na krajno shidni teritoriyi svoyeyi imperiyi sho slabko jomu pidkoryalis Chandragupta sam zaprosiv kilkoh greckih vchenih vklyuchayuchi Megasfena do svogo dvoru Dvomovnij edikt carya Ashoki greckoyu j aramejskoyu movami z Kandagara Kabulskij muzej Onuk Chandragupti imperator Ashoka ne lishe navernuvsya u buddizm ale j zajnyavsya jogo poshirennyam Vin dotrimuvavsya tradicijnogo palijskogo kanonu Theravadi buv pribichnikom ahimsi nezavdannya shkodi inshim Ashoka zalishiv po sobi nemalo ediktiv u tomu chisli j vibitih u kameni chastina yakih bula napisana greckoyu Vihodyachi z tekstiv tih ediktiv Ashoka poshiryuvav buddizm ne lishe u mezhah Indiyi ale j v ellinistichnih derzhavah Aziyi deyaki jogo emisari dosyagali navit samoyi Greciyi Indo grecke carstvo j buddizm 180 rik do n e 10 rik n e 185 roku do n e za 50 rokiv pislya smerti carya Ashoki ostannij car Maur yiv Brihadratha buv zhorstoko ubitij pid chas vijskovogo paradu svoyim voyenachalnikom Push yamitroyu Shunga yakij ogolosiv sebe carem i stvoriv novu dinastiyu Push yamitra Shunga buv pravovirnim brahmanom ta palkim protivnikom buddizmu Shunga buv vidomij zhorstokimi peresliduvannyami tiyeyi religiyi vin zrujnuvav 84 tisyachi buddijskih stup zbudovanih Ashokoyu j davav 100 zolotih monet za golovu buddijskogo monaha Buddijski monastiri peretvoryuvalis na induyistski hrami zokrema u takih miscyah yak Nalanda Bodh Gaya Sarnath i Mathura U toj chas na pivnichno zahidnih rubezhah Indiyi kvitnulo Greko Baktrijske carstvo Greki pidtrimuvali druzhni stosunki z imperiyeyu Maur yiv plidno obminyuyuchis znannyami Grecki istoriki j filosofi veli opisi indijskogo pobutu ta religij Zapisi Megasfena j Deyimakosa aktivno cirkulyuvali v antichnomu sviti j cituvalis stolittyami Nezvazhayuchi na te sho Greko Baktrijske carstvo zalishalos pid silnim vplivom ellinistichnoyi kulturi ce pidtverdzhuyut bagato rozkopok napriklad rozkopki mista Aj Hanum bagato grekiv navernulis u buddizm ta zrobili nemalij vnesok u jogo poshirennya Tomu koli Shunga pochav svoyi religijni utiski Demetrij I pid privodom dopomogi Maur yam ta zahistu greckih buddistiv vtorgsya do Indiyi Mozhlivo vin prosto skoristavsya situaciyeyu politichnim vakuumom sho vinik u pivnichnij Indiyi odnak zasnovane nim Indo grecke carstvo naspravdi stalo vazhlivim pritulkom dlya buddizmu Moneti Sribna moneta sho zobrazhuye carya Demetriya odyagnenogo u sholom z cherepa slona yak simvol zavoyuvannya Indiyi Sribna drahma carya Menandra I Spasitelya z napisom na reversi Magaradzha Menandr Spasitel movoyu kharoshthi Moneti indo greckih cariv pochinayuchi z Menandra sho yih znahodyat na vsomu prostori vid Afganistanu do centralnoyi Indiyi pidpisuvalis ne lishe greckimi napisami vidu BASILEWS SWTHROS MENANDROY bukvalno Car Menandr Spasitel ale j napisami Magaradzha Dgarmi movami prakrit kharoshthi Okrim togo na monetah Menandra I j Menandra II neridko zustrichayetsya buddijskij simvol Dharmachakra koleso iz vismoma shpicyami sho jmovirno asociyuvavsya u grekiv z vincem peremogi sho jogo vruchala boginya Nike Vzagali vidpovidno do tvoru Menandr I ne lishe oficijno navernuvsya u buddizm ale j do kincya zhittya navit stav buddijskim argatom toj hto dosyagnuv nirvani pro ce zgaduvav i Plutarh vidznachayuchi sho pislya smerti Menandra jogo reshtki ta relikviyi buli rozdileni mizh mistami de yih shanuvali Moneta Menandra II z zobrazhennyam Dharmachakri Shiroke vikoristannya simvolichnogo zobrazhennya slona na indo greckih monetah takozh mozhlivo maye religijne pidgruntya Slon odin iz simvoliv Buddi Gautami Do togo zh koli pivnichnij zahid Indiyi buv zavojovanij indo parfyanami poslidovnikami zoroastrizmu voni zapozichili vsyu simvoliku z monet indo grekiv okrim buddijskih poznachen i sloniv sho vkazuye na inshe ne geografichne znachennya slona yak simvolu Indo grecki cari neridko zobrazhuvali sebe i svoyih bozhestvennih pokroviteliv u pozi sho silno nagaduvala buddijskij zhest vitarka mudra vkazivnij i velikij palci pravoyi ruki z yednani reshta vipryamleni sho simvolizuye peredachu vchen Buddi Mista Greki baktrijci zasnuvali bagato mist u miscevosti sho nini roztashovana na pivnochi Pakistanu Menandr I zrobiv svoyeyu stoliceyu misto suchasnij Siyalkot u Pendzhabi sho stav odnim iz centriv poshirennya buddijskoyi kulturi U mistechku Sirkap nepodalik vid Taksili buli znajdeni reshtki velikogo mista zasnovanogo Demetriyem I Baktrijskim ta perebudovanogo Menandrom Harakternoyu osoblivistyu podibnih znahidok ye te sho buddijski stupi v nih rozmisheni bezposeredno poryad z induyistskimi ta greckimi hramami sho vkazuye na religijnu terpimist i sinkretizm v indo greckij derzhavi Pismovi dzherela Odnim z najvazhlivishih dzherel sho rozpovidayut pro vzayemne proniknennya idej mizh greckoyu ta buddijskoyu kulturami ye pracya Milinda indijska transkripciya imeni Menandr Pitannya Milindi ye zapisom besidi u stili Platona mizh carem Menandrom i buddijskim chencem Velika stupa v Anuradhapuri Vidpovidno do Mahavamsi na yiyi osvyachennya blizko 130 roku do n e pribuli tridcyat tisyach grekiv z Aleksandriyi Kavkazkoyi Okrim togo u Mahavamsi ye glava pro te sho za chasiv pravlinnya Menandra greckij glava chenciv buddistiv na im ya Magadharmarakshita razom iz tridcyatma tisyachami buddistiv z greckogo mista Aleksandriya imovirno mayetsya na uvazi Aleksandriya Kavkazka vidvidav osvyachennya velikoyi stupi v Anuradhapuri Toj fakt svidchit pro te naskilki zhivo procvitav buddizm v imperiyi Menandra ta naskilki vazhlivu aktivnu rol u nomu vidigravali greki Sam Menandr rozglyadayetsya v buddijskij tradiciyi yak odin z najvelichnishih pokroviteliv buddizmu narivni z Ashokoyu ta Kanishkoyu Isnuyut zapisi kilkoh buddijskih posvyachen zroblenih grekami v Indiyi Napriklad na vazi znajdenij u stupi j datovanoyu blizko I stolittya do n e ye napis movoyu kharoshthi sho rozpovidaye pro te yak greckij civilnij upravlyayuchij provinciyi zberig relikviyi Buddi Buddijski manuskripti napisani greckoyu ne ranishe II stolittya n e buli znajdeni v Afganistani U nih zgaduyutsya rizni vtilennya Buddi vklyuchayuchi Avalokiteshvaru lwgoasfarorazoboddo Ce mozhe vkazuvati na te sho elementi Mahayani zarodilis u pivnichno zahidnij Indiyi regioni de procvitav greko buddizm mozhlivo vzhe u I stolitti do n e ta znachno vplinuti na neyi mogla grecka filosofiya Mozhlivo na pivnich i shid virushila same ta forma buddizmu na yaku vplivali ta yaku poshiryuvali greki Greko buddijske mistectvoNini ye bagato znahidok greko buddistskogo mistectva osoblivo bagato podibnih znahidok u rajoni Gandhari sho robit tu oblast odnim z najvazhlivishih kulturnih centriv antichnogo svitu Osnovnoyu osoblivistyu greko buddistskogo mistectva ye te sho rizni buddijski temi perekazi ta pritchi obigruvalis v ellinistichnomu stili vikoristovuvalis tradicijni grecki obrazi metodi j motivi Vazhlivimi vihami greko buddistskogo mistectva ye zobrazhennya Buddi yak lyudini ta privnesennya greckih bogiv i geroyiv do buddizmu Grecki bogi u buddizmi Evolyuciya Gerakla u greko buddizmi 1 Klasichnij Gerakl 2 Gerakl z moneti Demetriya I 3 Vadzhrapani zahisnik Buddi 4 vtilennya Vadzhrapani v Yaponiyi Vpliv greckih bogiv ta geroyiv poshirivsya ne lishe na Buddu Napriklad Gerakl u levovij shkuri bog zahisnik Demetriya I stav modellyu dlya Vadzhrapani zahisnika Buddi V Yaponiyi Vadzhrapani dali evolyucionuvav u gnivnogo muskulistogo boga zahisnika Buddi statuyi yakogo stoyat pered vhodom do yaponskih hramiv Kacumi Tanabe profesor yaponskogo universitetu Tyuo pripustiv sho okrim Vadzhrapani greckogo vplivu zaznali j inshi bogi z panteonu mahayani yaponskij bog vitru Fudzin osnovoyu dlya yakogo buv greckij Borej boginya mati yaka mala duzhe bagato spilnih ris iz Tihe Okrim togo u greko buddistskomu mistectvi periodu Kushanskogo carstva vikoristovuvalis taki yevropejski elementi yak heruvimi z vinkami ornamenti z vinogradnoyi lozi kentavri j tritoni Evolyuciya boga vitru u greko buddizmi 1 Greckij Borej Gandhara 2 Bog vitru Vardo Kizil Irmak 3 Bog vitru Fudzin Yaponiya XVII stolittya Korinfskij order z zobrazhennyam Buddi Korinfskij order z zobrazhennyam Buddi Atlant sho pidtrimuye buddistskij monument Golova Buddi iz seredzemnomorskoyu zachiskoyu pravoruch sho trimaye rig dostatku Krilatij atlant z harakternoyu borodoyu Budda z Geraklom i Tihe Ihtio Div takozhPovist pro Varlaama ta IoasafaPrimitkiFoltz stor 46 Diogenes Laertius IX 63 on Pyrrhon Mahavamsa pereklad z pali 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Indian Historical Quarterly Vol XXII p 81 ff Fragmenti zapisiv Megasfena 23 zhovtnya 2009 u Wayback Machine angl Voprosy Milindy Milindapanha Per predisl issl komm A V Paribka M 1989 Kn 6 gl 7 s 373 Plutarch Political Precepts Praec reip ger 28 6 p 147 148 Full text 20 lyutogo 2006 u Wayback Machine 29 ta glava Mahavamsi 27 veresnya 2006 u Wayback Machine angl Nicholas Sims Williams Bactrian Documents from Ancient Afghanistan angl University of Tokyo Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 16 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr datepublished mozhlivo publication date dovidka Thomas McEvilley The Shape of Ancient Thought Comparative Studies in Greek and Indian Philosophies Allworth Communications Inc 2002 732 s ISBN 1581152035 Foltz Religions and the Silk Road Zobrazhennya Gerakla Vadzhrapani Foto 1 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Foto 2 13 bereznya 2004 u Wayback Machine Katsumi Tanabe Alexander the Great East West cultural contact from Greece to Japan LiteraturaBentley Jerry H Old World Encounters Cross cultural contacts and exchanges in pre modern times Oxford University Press 1993 ISBN 0 19 507639 7 Foltz Richard Religions of the Silk Road Palgrave Macmillan 2010 ISBN 978 0 230 62125 1 Linssen Robert Living Zen Grove Press New York 1958 ISBN 0 8021 3136 0 McEvilley Thomas The Shape of Ancient Thought Comparative studies in Greek and Indian Philosophies Allworth Press and the School of Visual Arts 2002 ISBN 1 58115 203 5 Tanabe Katsumi Alexander the Great East West Cultural contacts from Greece to Japan NHK and Tokyo National Museum 2003 Wenzel Marian Echoes of Alexander the Great Silk route portraits from Gandhara With a foreword by the Dalai Lama Eklisa Anstalt 2000 ISBN 1 58886 014 0PosilannyaImperiya privid Vokrug Sveta 7 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Baktriya Parfiya 5 grudnya 2016 u Wayback Machine