Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семен Гордєєв, справжні ім'я та прізвище — Самуїл Мойсейович Гордєєв-Гольдфайн (12 липня 1902, Макарів, Київська губернія — 26 лютого 1990, Київ)) — український радянський російськомовний поет, перекладач і журналіст єврейського походження.
| Гордєєв Семен Мойсейович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Самуїл Мойсейович Гольдфайн | |||
| Псевдонім | Семён Гордєєв | |||
| Народився | 12 липня (29 червня) 1902 Макарів, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 26 лютого 1990 (87 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Лісове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | поет, перекладач і журналіст | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1920—1990 | |||
| Жанр | вірші | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |         | |||
| | ||||
Біографія
Народився 12 липня 1902 року в Макарові Київської губернії. Потім переїхав разом з батьками на робочу околицю Києва — Передмостову слобідку. «Предмістна» — тому що у Ланцюгового мосту . На його місці зараз Міст Метро, а слобідка — Гідропарк .
З 1917 року працював в книжковому магазині і одночасно навчався у вечірній школі, після чого служив в армії, в Одесі зв'язківцем, а потім працював молотобійцем в кузні, фрезерувальником в механічному цеху на київському заводі «Арсенал». Був робкором, членом літоб'єднання «Вагранка», писав нариси і вірші в багатотиражку, в київські газети і журнали.
З 1930 року працював в редакції газети «Киевский пролетарий». Навчався в Українському інституті книгознавства. В одному з літературних гуртків познайомився і закохався з першого погляду в молоду вчительку Ф. Стояновську. У 1931 році вони одружилися.
Після роботи газетярем був професійним літератором і в 1935 році став членом Спілки письменників СРСР. Жив із сім'єю в київському Будинку письменників Роліт .
12 липня 1941 року Семен Гордєєв (в цей день йому виповнилося 39 років) з групою письменників добровільно пішов на війну. Його відправили на Південний фронт в армійську газету. Військовий кореспондент майор Гордєєв пройшов з військами Україну, Кубань, Північний Кавказ, знову Україну, Польщу і закінчив війну в Чехословаччині. Поет Леонід Вишеславський писав: «Коли я згадую грізні роки Великої Вітчизняної війни, я бачу мого фронтового друга Семена Гордєєва поруч з собою на попутних машинах, в бліндажах на передньому краї, де на наші записні книжки сипався пісок з рублених накатів, що здригаються від вибухів. Бачу Семена Гордєєва в армійській шинелі на зав'юженних дорогах Донбасу, де вітер свище з такою силою, що заглушає свист пролітаючої над головою міни. і я згадую, як в ті дні і ночі нам було дорого все те, про що пише Семен Гордєєв…» С. Гордєєв воював на 5 фронтах, в тому числі в «дивізіонці», газеті стрілецької дивізії, а це значить — на передньому краї. Писав вірші, читав їх в окопах солдатам. Там же знаходив героїв і сюжети. В одному з фронтових блокнотів серед сторінок з віршами записав наслідки артнальоту в Карпатах: загинули або були покалічені прямим попаданням снаряда всі, хто знаходився поруч, самого Семена важко контузило. У госпіталі відмовився від встановленої інвалідності і знову повернувся в свою «дивізіонку» . Частина листів Гордєєва з фронту була передана в київський Музей Великої Вітчизняної війни .
Коли після війни почалася боротьба з космополітизмом та справа лікарів Гордєєва через єврейське походження перестали видавати, він пішов «в народ», до робітників, до селян: їздив по Україні, писав вірші. Одного разу, зупинившись на нічліг в хаті у Вінницькій області, Гордєєв зауважив в саморобному альбомі серед записаних дитячим почерком українських і російських народних пісень складений трикутником клаптик газети. Це був його вірш «Клен», написаний в Донбасі в 1942 році. Солдат два роки зберігав його і надіслав доньці після звільнення села. Семен Гордєєв виступав за дострокове звільнення репресованого письменника — правозахисника Миколи Руденка, за відновлення церков, які є історичною та культурною спадщиною. Останню (як виявилося) книгу віршів Гордєєв назвав «Спрямованість». Вона закінчувалася віршем «Свічки пам'яті»: Потримати книгу в руках Гордєєва вже не довелося. Він помер 26 лютого 1990 і був похований на Лісовому кладовищі .
Творчість
У 1920 році вперше надрукував вірш «Пісня пролетарська» в газеті «Красная Армия». Потім друкувався в київських газетах і журналах.
У 1928 році надрукував сім віршів у колективному збірнику «Лірика боїв». У 1932 році вийшла перша поетична книга «Вірші». У ранній поезії Гордєєва звучать характерні для тих років революційна романтика, віра, ентузіазм. У довоєнних книгах крім «ударних» віршів була лірика, вірші про Київ, Україну, Грузію, переклади на російську Тараса Шевченкао («Катерина», «На вічну пам'ять Котляревському» та ін.), переклади віршів Івана Франка і Лесі Українки. У 1938 році вперше на російський перевів «Гімн» Івана Франка.
У 1939 році у співавторстві із Рафаїлом Скоморовським опублікував книгу нарисів «Сосни шумлять». До початку війни вийшли п'ять поетичних книг. . .
Під час війни в поезії Семена Гордєєва звучать теми патріотизму, любові, ненависті, розлуки, страждань, вірності.
У роки війни Союз письменників України видав в серії «Фронт і тил» дві книги фронтових віршів Гордєєва: «Помста» і «Україна».
У 1946 році в Києві вийшла книга військових віршів «Доля». Про вірші Гордєєва «Відвертість», що не були пропущені видавництвом, розповів Лев Озеров в книзі «Біографія віршів»: "Воно було написано в бліндажі, при каганці. У фронтовому блокноті під ним стоїть дата: 27 июня 1944 року. З книги «Доля» його виключили, незважаючи на заперечення редактора Миколи Ушакова. Не увійшло воно і в три наступні книги. Поет готовий був замкнути його в довгий ящик, як раптом він отримав внутрішню рецензію (з «Советского писателя»), підписану іменем Іллі Сельвінського Надруковано вірш «Відвертість» було лише в 1967 році в книзі "Світлі межі ", сьомій після війни.
Багато перекладав на російську українських, єврейських та ін. поетів (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський, Микола Терещенко, Наум Тихий, Ярослав Шпорта, Володимир Вільний, Володимир Підпалий, Ізі Харик, Матвій Гарцман, Ріва Балясна і ін). Друкувався в періодиці. і, особливо, в журналі «Радуга», з яким дружив багато років. У
Багато творів автора присвячено своїй батьківщині, людям, рідної природи — у багатьох віршах Семена Гордєєва це одна з основних його тем. Поет Леонід Вишеславський писав: «Тема Києва, казкового міста на Дніпрі, дивно гармонійно поєднувалася в віршах Гордєєва з темою робочих буднів і роздумів про майбутнє. Кращі вірші С. Гордєєва насичені живим почуттям часу. У них свіжо поєднується нове і традиційне. Поет володіє секретом робити вірші живими, життєвими. і кожен раз досягає цього там, де говорить про своє, кровне, пережите».
З роками лірична тема зміцніла, з'явилося більше віршів з тривогою про природу, про погіршення екологічної ситуації, вмираючі річки, ностальгічні ряди. Поет Ріталь Заславський до 100-річчя від дня народження Гордєєва писав: «Для будь-якого письменника, що ступив на професійну стезю, дуже важливо, як складеться його „імідж“ в свідомості не стільки читачів, скільки колег. А ось в цьому Семену Гордєєву, так мені здається, не пощастило. До нього ставилися цілком по-доброму, але якось поблажливо, (…) головне в ньому: живий ліризм, чистота душевного існування, ясність поетичного мислення, його здатність до самовираження залишилася непоміченою (…) А, між тим, саме це виявлялося не раз і досить сильно (…) У книзі лірики Гордєєва „А листя злітають, а листя летять“ (…) немає нових віршів. Але усунуто всі випадкове, риторичне … І перед нами виникає поет з точними епітетами, яскравою метафоричністю, зовсім ні на кого не схожий».
Після смерті вірші Семена Гордєєва увійшли в поетичні збірки: " … не заросте народна стежка … Пушкінський альбом ", « 100 російських поетів про Київ», «Поетичний атлас Києва» та ін.
Вибрані твори
- Вірші. Київ, 1932;
- Почуття Батьківщини. Київ, 1936;
- Гаряче дихання. К., 1937;
- Клятва. Київ, 1938;
- Лірика. Київ, 1940;
- Помста. (Серія «Фронт і тил») Уфа, 1942;
- Україна. (Серія «Фронт і тил») Уфа, 1944;
- Доля. Київ, 1946;
- Гімн праці. Київ, 1947;
- На Україні милій. Київ, 1950;
- Приазов'я. Київ, 1955;
- Серцем зігріте. Книга лірики. Москва, 1958;
- Зустріч з юністю. Книга лірики. Київ, 1963;
- Світлі межі. Київ, 1967;
- Лірика. Київ, 1969;
- Золоті ворота. Вірші. Київ, 1971;
- Незамерзаюча течія. Лірика. Москва, 1973;
- Ліричний літопис. Вибране. Київ, 1977;
- Високий рік. Вірші. Київ, 1979;
- Вибране. Вірші. Київ, 1982;
- Теплий дотик. Ліріка.1985;
- Голос часу. Вірші. Київ, 1987;
- Спрямованість. Вірші. Київ, 1991;
- А листя злітають, а листя летять. Вибране сьогодні. Київ, 2002.
Примітки
- Леонид Вышеславский «По киевскому лиственному жару», предисловие к книге // Семён Гордеев. Лирическая летопись. Избранное. «Дніпро» — Киев, 1977
- Виктор Гордеев «О Семёне Гордееве», предисловие к книге // Семён Гордеев. А листья слетают, а листья летят… Избранное сегодня. — Киев. Изд. "Журнал «Радуга», 2002
- В старом Киеве на площади Почтовой // Семён Гордеев. Устремлённость. — Киев. «Радянський письменнык», 1991
- Лев Озеров.// Биография стихотворения. — Москва, 1981
- Риталий Заславский «Другой Семён Гордеев (К 100-летию со дня рождения)» Журнал «Радуга» № 5 — Киев, 2002
Нагороди
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня,
- орден Червоної Зірки ,
- медалі
Посилання
- Українська Радянська Енциклопедія. [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] Гордєєв Семен Мойсейович [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gordyeyev Semen Gordyeyev spravzhni im ya ta prizvishe Samuyil Mojsejovich Gordyeyev Goldfajn 12 lipnya 1902 1902 07 12 Makariv Kiyivska guberniya 26 lyutogo 1990 1990 02 26 Kiyiv ukrayinskij radyanskij rosijskomovnij poet perekladach i zhurnalist yevrejskogo pohodzhennya Gordyeyev Semen MojsejovichIm ya pri narodzhenniSamuyil Mojsejovich GoldfajnPsevdonimSemyon GordyeyevNarodivsya12 lipnya 29 chervnya 1902 1902 06 29 Makariv Kiyivska okruga Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 lyutogo 1990 1990 02 26 87 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLisove kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnistpoet perekladach i zhurnalistMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1920 1990ZhanrvirshiChlenstvoSP SRSRUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 12 lipnya 1902 roku v Makarovi Kiyivskoyi guberniyi Potim pereyihav razom z batkami na robochu okolicyu Kiyeva Peredmostovu slobidku Predmistna tomu sho u Lancyugovogo mostu Na jogo misci zaraz Mist Metro a slobidka Gidropark Z 1917 roku pracyuvav v knizhkovomu magazini i odnochasno navchavsya u vechirnij shkoli pislya chogo sluzhiv v armiyi v Odesi zv yazkivcem a potim pracyuvav molotobijcem v kuzni frezeruvalnikom v mehanichnomu cehu na kiyivskomu zavodi Arsenal Buv robkorom chlenom litob yednannya Vagranka pisav narisi i virshi v bagatotirazhku v kiyivski gazeti i zhurnali Z 1930 roku pracyuvav v redakciyi gazeti Kievskij proletarij Navchavsya v Ukrayinskomu instituti knigoznavstva V odnomu z literaturnih gurtkiv poznajomivsya i zakohavsya z pershogo poglyadu v molodu vchitelku F Stoyanovsku U 1931 roci voni odruzhilisya Pislya roboti gazetyarem buv profesijnim literatorom i v 1935 roci stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR Zhiv iz sim yeyu v kiyivskomu Budinku pismennikiv Rolit 12 lipnya 1941 roku Semen Gordyeyev v cej den jomu vipovnilosya 39 rokiv z grupoyu pismennikiv dobrovilno pishov na vijnu Jogo vidpravili na Pivdennij front v armijsku gazetu Vijskovij korespondent major Gordyeyev projshov z vijskami Ukrayinu Kuban Pivnichnij Kavkaz znovu Ukrayinu Polshu i zakinchiv vijnu v Chehoslovachchini Poet Leonid Visheslavskij pisav Koli ya zgaduyu grizni roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ya bachu mogo frontovogo druga Semena Gordyeyeva poruch z soboyu na poputnih mashinah v blindazhah na perednomu krayi de na nashi zapisni knizhki sipavsya pisok z rublenih nakativ sho zdrigayutsya vid vibuhiv Bachu Semena Gordyeyeva v armijskij shineli na zav yuzhennih dorogah Donbasu de viter svishe z takoyu siloyu sho zaglushaye svist prolitayuchoyi nad golovoyu mini i ya zgaduyu yak v ti dni i nochi nam bulo dorogo vse te pro sho pishe Semen Gordyeyev S Gordyeyev voyuvav na 5 frontah v tomu chisli v divizionci gazeti strileckoyi diviziyi a ce znachit na perednomu krayi Pisav virshi chitav yih v okopah soldatam Tam zhe znahodiv geroyiv i syuzheti V odnomu z frontovih bloknotiv sered storinok z virshami zapisav naslidki artnalotu v Karpatah zaginuli abo buli pokalicheni pryamim popadannyam snaryada vsi hto znahodivsya poruch samogo Semena vazhko kontuzilo U gospitali vidmovivsya vid vstanovlenoyi invalidnosti i znovu povernuvsya v svoyu divizionku Chastina listiv Gordyeyeva z frontu bula peredana v kiyivskij Muzej Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Koli pislya vijni pochalasya borotba z kosmopolitizmom ta sprava likariv Gordyeyeva cherez yevrejske pohodzhennya perestali vidavati vin pishov v narod do robitnikiv do selyan yizdiv po Ukrayini pisav virshi Odnogo razu zupinivshis na nichlig v hati u Vinnickij oblasti Gordyeyev zauvazhiv v samorobnomu albomi sered zapisanih dityachim pocherkom ukrayinskih i rosijskih narodnih pisen skladenij trikutnikom klaptik gazeti Ce buv jogo virsh Klen napisanij v Donbasi v 1942 roci Soldat dva roki zberigav jogo i nadislav donci pislya zvilnennya sela Semen Gordyeyev vistupav za dostrokove zvilnennya represovanogo pismennika pravozahisnika Mikoli Rudenka za vidnovlennya cerkov yaki ye istorichnoyu ta kulturnoyu spadshinoyu Ostannyu yak viyavilosya knigu virshiv Gordyeyev nazvav Spryamovanist Vona zakinchuvalasya virshem Svichki pam yati Potrimati knigu v rukah Gordyeyeva vzhe ne dovelosya Vin pomer 26 lyutogo 1990 i buv pohovanij na Lisovomu kladovishi TvorchistU 1920 roci vpershe nadrukuvav virsh Pisnya proletarska v gazeti Krasnaya Armiya Potim drukuvavsya v kiyivskih gazetah i zhurnalah U 1928 roci nadrukuvav sim virshiv u kolektivnomu zbirniku Lirika boyiv U 1932 roci vijshla persha poetichna kniga Virshi U rannij poeziyi Gordyeyeva zvuchat harakterni dlya tih rokiv revolyucijna romantika vira entuziazm U dovoyennih knigah krim udarnih virshiv bula lirika virshi pro Kiyiv Ukrayinu Gruziyu perekladi na rosijsku Tarasa Shevchenkao Katerina Na vichnu pam yat Kotlyarevskomu ta in perekladi virshiv Ivana Franka i Lesi Ukrayinki U 1938 roci vpershe na rosijskij pereviv Gimn Ivana Franka U 1939 roci u spivavtorstvi iz Rafayilom Skomorovskim opublikuvav knigu narisiv Sosni shumlyat Do pochatku vijni vijshli p yat poetichnih knig Pid chas vijni v poeziyi Semena Gordyeyeva zvuchat temi patriotizmu lyubovi nenavisti rozluki strazhdan virnosti U roki vijni Soyuz pismennikiv Ukrayini vidav v seriyi Front i til dvi knigi frontovih virshiv Gordyeyeva Pomsta i Ukrayina U 1946 roci v Kiyevi vijshla kniga vijskovih virshiv Dolya Pro virshi Gordyeyeva Vidvertist sho ne buli propusheni vidavnictvom rozpoviv Lev Ozerov v knizi Biografiya virshiv Vono bulo napisano v blindazhi pri kaganci U frontovomu bloknoti pid nim stoyit data 27 iyunya 1944 roku Z knigi Dolya jogo viklyuchili nezvazhayuchi na zaperechennya redaktora Mikoli Ushakova Ne uvijshlo vono i v tri nastupni knigi Poet gotovij buv zamknuti jogo v dovgij yashik yak raptom vin otrimav vnutrishnyu recenziyu z Sovetskogo pisatelya pidpisanu imenem Illi Selvinskogo Nadrukovano virsh Vidvertist bulo lishe v 1967 roci v knizi Svitli mezhi somij pislya vijni Bagato perekladav na rosijsku ukrayinskih yevrejskih ta in poetiv Taras Shevchenko Ivan Franko Lesya Ukrayinka Boris Grinchenko Pavlo Tichina Maksim Rilskij Andrij Malishko Leonid Pervomajskij Mikola Tereshenko Naum Tihij Yaroslav Shporta Volodimir Vilnij Volodimir Pidpalij Izi Harik Matvij Garcman Riva Balyasna i in Drukuvavsya v periodici i osoblivo v zhurnali Raduga z yakim druzhiv bagato rokiv U Bagato tvoriv avtora prisvyacheno svoyij batkivshini lyudyam ridnoyi prirodi u bagatoh virshah Semena Gordyeyeva ce odna z osnovnih jogo tem Poet Leonid Visheslavskij pisav Tema Kiyeva kazkovogo mista na Dnipri divno garmonijno poyednuvalasya v virshah Gordyeyeva z temoyu robochih budniv i rozdumiv pro majbutnye Krashi virshi S Gordyeyeva nasicheni zhivim pochuttyam chasu U nih svizho poyednuyetsya nove i tradicijne Poet volodiye sekretom robiti virshi zhivimi zhittyevimi i kozhen raz dosyagaye cogo tam de govorit pro svoye krovne perezhite Z rokami lirichna tema zmicnila z yavilosya bilshe virshiv z trivogoyu pro prirodu pro pogirshennya ekologichnoyi situaciyi vmirayuchi richki nostalgichni ryadi Poet Rital Zaslavskij do 100 richchya vid dnya narodzhennya Gordyeyeva pisav Dlya bud yakogo pismennika sho stupiv na profesijnu stezyu duzhe vazhlivo yak skladetsya jogo imidzh v svidomosti ne stilki chitachiv skilki koleg A os v comu Semenu Gordyeyevu tak meni zdayetsya ne poshastilo Do nogo stavilisya cilkom po dobromu ale yakos poblazhlivo golovne v nomu zhivij lirizm chistota dushevnogo isnuvannya yasnist poetichnogo mislennya jogo zdatnist do samovirazhennya zalishilasya nepomichenoyu A mizh tim same ce viyavlyalosya ne raz i dosit silno U knizi liriki Gordyeyeva A listya zlitayut a listya letyat nemaye novih virshiv Ale usunuto vsi vipadkove ritorichne I pered nami vinikaye poet z tochnimi epitetami yaskravoyu metaforichnistyu zovsim ni na kogo ne shozhij Pislya smerti virshi Semena Gordyeyeva uvijshli v poetichni zbirki ne zaroste narodna stezhka Pushkinskij albom 100 rosijskih poetiv pro Kiyiv Poetichnij atlas Kiyeva ta in Vibrani tvoriVirshi Kiyiv 1932 Pochuttya Batkivshini Kiyiv 1936 Garyache dihannya K 1937 Klyatva Kiyiv 1938 Lirika Kiyiv 1940 Pomsta Seriya Front i til Ufa 1942 Ukrayina Seriya Front i til Ufa 1944 Dolya Kiyiv 1946 Gimn praci Kiyiv 1947 Na Ukrayini milij Kiyiv 1950 Priazov ya Kiyiv 1955 Sercem zigrite Kniga liriki Moskva 1958 Zustrich z yunistyu Kniga liriki Kiyiv 1963 Svitli mezhi Kiyiv 1967 Lirika Kiyiv 1969 Zoloti vorota Virshi Kiyiv 1971 Nezamerzayucha techiya Lirika Moskva 1973 Lirichnij litopis Vibrane Kiyiv 1977 Visokij rik Virshi Kiyiv 1979 Vibrane Virshi Kiyiv 1982 Teplij dotik Lirika 1985 Golos chasu Virshi Kiyiv 1987 Spryamovanist Virshi Kiyiv 1991 A listya zlitayut a listya letyat Vibrane sogodni Kiyiv 2002 PrimitkiLeonid Vysheslavskij Po kievskomu listvennomu zharu predislovie k knige Semyon Gordeev Liricheskaya letopis Izbrannoe Dnipro Kiev 1977 Viktor Gordeev O Semyone Gordeeve predislovie k knige Semyon Gordeev A listya sletayut a listya letyat Izbrannoe segodnya Kiev Izd Zhurnal Raduga 2002 V starom Kieve na ploshadi Pochtovoj Semyon Gordeev Ustremlyonnost Kiev Radyanskij pismennyk 1991 Lev Ozerov Biografiya stihotvoreniya Moskva 1981 Ritalij Zaslavskij Drugoj Semyon Gordeev K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Zhurnal Raduga 5 Kiev 2002Nagorodiorden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya orden Chervonoyi Zirki medaliPosilannyaUkrayinska Radyanska Enciklopediya 19 listopada 2016 u Wayback Machine Gordyeyev Semen Mojsejovich 19 listopada 2016 u Wayback Machine ukr