Володи́мир Мики́тович Ві́льний (справжє прізвище: Волчко́в; нар. 13 лютого 1921, с. Великомихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР — пом. 2 жовтня 1981, Київ, УРСР, СРСР) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач. Член Спілки письменників СРСР (1956). Учасник Другої світової війни.
Володимир Вільний | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Володимир Микитович Волчков | |||
Псевдонім | «Вільний» | |||
Народився | 13 лютого 1921 с.Великомихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР | |||
Помер | 2 жовтня 1981 (60 років) Київ | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | поет, прозаїк, публіцист, перекладач | |||
Alma mater | Київський педагогічний інститут | |||
Мова творів | українська | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
1946 року закінчив Київський педагогічний інститут, працював у пресі.
Друкувався почав ще з довоєнного часу.
1949 року вийшла перша поетична книжка «Люблю життя».
Відображав воєнні часи, пафос перемоги, писав про турботи мирних днів. Радянська критика схвально відгукувалась про нього як про поета—лірика та поета—публіциста.
Вийшли друком його поетичні збірки:
- 1952 — «Світи, наше сонце»,
- 1957 — «Дай руку, товаришу!»,
- 1962 — «Твоє повноліття»,
- 1965 — «Сонячна соната»,
- 1968 — «Ліричний наступ»,
- 1974 — «Заповітне»,
- 1974 — збірка нарисів про Голопристанський район «І лани широкополі…»,
- 1979 — «Неопалима совість»,
- 1981 — «Років багряний листопад», нариси, романи та повісті:
- 1974 — «День нескінченний»,
- 1976 — «Вогняні троянди»,
- 1976 — «Кому співають жайвори»,
- 1978 — «Висока проба».
Дочка — , доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Син Волчков Олег Володимирович 1950—2010 рр.
Джерела
- УРЕ [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Моє Придніпров'я [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Краєзнавство[недоступне посилання з червня 2019]
Примітки
- «Українська літературна енциклопедія». — К., 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 317—328
Посилання
- Вільний Володимир Микитович [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Miki tovich Vi lnij spravzhye prizvishe Volchko v nar 13 lyutogo 1921 s Velikomihajlivka Pokrovskij rajon Dnipropetrovska oblast URSR SRSR pom 2 zhovtnya 1981 Kiyiv URSR SRSR ukrayinskij poet prozayik publicist perekladach Chlen Spilki pismennikiv SRSR 1956 Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Volodimir VilnijIm ya pri narodzhenniVolodimir Mikitovich VolchkovPsevdonim Vilnij Narodivsya13 lyutogo 1921 1921 02 13 s Velikomihajlivka Pokrovskij rajon Dnipropetrovska oblast URSR SRSRPomer2 zhovtnya 1981 1981 10 02 60 rokiv KiyivGromadyanstvo SRSRDiyalnistpoet prozayik publicist perekladachAlma materKiyivskij pedagogichnij institutMova tvorivukrayinskaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volchkov Zhittyepis1946 roku zakinchiv Kiyivskij pedagogichnij institut pracyuvav u presi Drukuvavsya pochav she z dovoyennogo chasu 1949 roku vijshla persha poetichna knizhka Lyublyu zhittya Vidobrazhav voyenni chasi pafos peremogi pisav pro turboti mirnih dniv Radyanska kritika shvalno vidgukuvalas pro nogo yak pro poeta lirika ta poeta publicista Vijshli drukom jogo poetichni zbirki 1952 Sviti nashe sonce 1957 Daj ruku tovarishu 1962 Tvoye povnolittya 1965 Sonyachna sonata 1968 Lirichnij nastup 1974 Zapovitne 1974 zbirka narisiv pro Golopristanskij rajon I lani shirokopoli 1979 Neopalima sovist 1981 Rokiv bagryanij listopad narisi romani ta povisti 1974 Den neskinchennij 1976 Vognyani troyandi 1976 Komu spivayut zhajvori 1978 Visoka proba Dochka doktor filologichnih nauk profesor kafedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi ta shevchenkoznavstva Institutu filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Sin Volchkov Oleg Volodimirovich 1950 2010 rr DzherelaURE 26 listopada 2016 u Wayback Machine Moye Pridniprov ya 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Krayeznavstvo nedostupne posilannya z chervnya 2019 Primitki Ukrayinska literaturna enciklopediya K 1988 T 1 A G S 317 328PosilannyaVilnij Volodimir Mikitovich 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi