Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.
Бій під Крутами | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Радянсько-українська війна | |||||||
Схема бою, виконана сотником Сергієм Горячком | |||||||
Координати: 51°04′56″ пн. ш. 32°08′44″ сх. д. / 51.08232305558333053° пн. ш. 32.14583305558333137° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
УНР | Радянська Росія | ||||||
Командувачі | |||||||
Аверкій Гончаренко | Михайло Муравйов Рейнгольд Берзін | ||||||
Військові формування | |||||||
Армія УНР
| Червона гвардія
| ||||||
Військові сили | |||||||
500—600 [⇨] 16 кулеметів гармата на залізничній платформі | близько 3000 | ||||||
Втрати | |||||||
Загалом (убитими, пораненими та полоненими): 127—146 З них загиблих: 45—60 (з них 27 розстріляні опісля бою студенти) [⇨] | Загалом (убитими, пораненими та полоненими): близько 300 [⇨] |
Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.
Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Бій став важливою частиною української історичної пам'яті, а через заборону теми в радянський час і мало надійної інформації (серед головних джерел довгий час була праця Д. Дорошенка «Історія України. 1917—1923», написана 1930 року в Берліні, яка містить чимало перекручень) він обріс міфами, чимало з яких популярні й донині.
2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
Передісторія
Початок війни
4 (17) грудня 1917 року уряд народних комісарів РСФРР (Раднарком) надіслала ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. 5 (18) грудня 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Раднарком оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності УНР Центральною Радою, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові проголосив так звану Українську Народну Республіку Рад і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в УНР.
Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще влітку 1917 року, до січня 1918 кількість військ вірних та вмотивованих захищати УНР зменшилася до близько 15 тисяч в усій країні. Солдати старої армії на той час переважно були втомлені війною й не хотіли продовжувати служити, що змусило усі нові уряди, які виникали на уламках імперії, створювати нову армію з добровольців. Окрім того, уряд УНР затягував із проведенням земельної реформи, що негативно вплинуло на настрої основної частини солдатів, які були селянами та прагнули їхати додому ділити поміщицьку землю. Під час наступу радянських військ загони армії УНР часто оголошували нейтралітет, або ж піддавалися на агітацію та переходили на бік більшовиків. Іншою загрозою для УНР була велика кількість більшовицьких прихильників у країні, навіть у Києві. Вирішальним для долі бою під Крутами і реально загрозливим для уряду УНР було і збройне повстання на заводі «Арсенал», яке було придушено.
Цю ситуацію описав Володимир Винниченко у своїй книзі «Відродження нації»:
…Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас. |
Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України. Наприкінці грудня 1917 року радянську владу вже було встановлено у Харківській та Катеринославській губерніях.
Формування студентського куреня
У Четвертому Універсалі уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами, а вже 5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету Св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення Студентського куреня Січових Стрільців. Незабаром з'явилося у київських газетах звернення до українського студентства.
Звернення «До українського студентства»:
Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-„большевицька“ грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до „Куреня Січових Стрільців“, який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги… |
Усупереч радянським теоріям, вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для неохочих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів. До новоствореного куреня навіть вступили учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва. Таким чином удалося скласти дві сотні, на чолі яких поставили студента Українського народного університету — старшину (сотника) Андрія Омельченка.
У бою під Крутами брала участь тільки одна сотня Студентського куреня (близько 120—130 осіб). Решта куреня під командою С. Довгаля, студента, який повернувся з німецького фронту у ранзі підпоручика, разом з іншими з'єднаннями брала участь у боях на вулицях Києва проти більшовицьких заколотників, які виступили збройно в кількості близько 6000 осіб.
Студенти перед тим вправлялися близько двох місяців і вчилися не лише стріляти, а й кидати бомби. Але загалом, студентський курінь не призначався для відряджання на фронт. Вони випадково зустріли в казармах загін юнацької військової школи, коли ті повернулися від Миколи Шинкаря, і після суперечки погодилися їхати з ними. Військове командування дало на це згоду, адже Бахмач вважався спокійною ділянкою фронту.
Розклад сил перед боєм
Зовнішні зображення | |
---|---|
Карта наступу радянських військ в грудні-січні |
Наступ на Київ радянські війська вели двома колонами. Одна, під керівництвом Михаїла Муравйова, наступала залізницею з Харкова через Полтаву. Друга, під керівництвом Рейнгольда Берзіна, наступала з Гомеля через Бахмач. Загін Муравйова складався переважно з московських, петроградських і тверських червоногвардійців (разом 1 500 бійців) та бронепотяга. Війська під керівництвом Берзіна нараховували 3500 вояків, 400 матросів Балтійського флоту, 12 гармат і бронепотяг ім. В. Леніна. Втім, це були переважно солдати старої армії, які воювали неохоче.
Для охорони кордонів України з півночі на станції Бахмач із середини грудня 1917 року перебував український гарнізон у складі чотирьох сотень (старших курсів) Першої української юнацької (юнкерської) військової школи імені Богдана Хмельницького під командою сотника Аверкія Гончаренка. Протягом півтора місяця вони успішно стримували війська Берзіна. Але кількатижневе перебування на позиціях і відсутність підкріплень негативно вплинули на бойовий дух юнаків, тому 23 січня вони самочинно повернулися на відпочинок до Києва. Після докорів Миколи Шинкаря вони погодилися повернутися на фронт, попри високу втому. Військове командування основний наступ очікувало не з Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи: 1-шу сотню Січових стрільців, бойовий курінь чорних гайдамаків, загін Сердюцького полку ім. П. Дорошенка (разом 500 бійців).
Тим часом Муравйов, переконавшись, що залізниця після Полтави була добре зіпсована, вирішив перекинути свої сили на Бахмач. Там, під командою сотника Федора Тимченка, залишилося не більше 300 бійців: частина глухівських вільних козаків, рештки куреня Смерті й 13-го Січового полку, бронепотяг під командою сотника Миколи Ярцева і саморобний бронепотяг на залізничній платформі із артилерійською гарматою і кулеметами під орудою сотника Семена Лощенка. Це змусило Тимченка ввечері 28 січня без бою залишити Бахмач та відступити до станції Крути.
Після об'єднання двох колон радянських військ відбулася їхня реорганізація. Загони, які наступали з Полтави, отримали назву 1-ї Революційної армії, під командуванням [ru]. Загін Берзіна став називатися 2-ю Революційною армією. Загальне командування операціями проти Центральної Ради залишилося в руках Муравйова.
29 січня о 4 годині ранку ешелон з 1-ю Українською юнацькою школою та студентською сотнею прибув до ст. Крути. Як стверджував у спогадах А. Гончаренко, разом сили оборонців ст. Крути налічували 20 старшин і 500 бійців. Українські сили в районі станції Крути загалом налічували, за різними оцінками, 500—600 вояків:
- Студентський Курінь: 116—130 вояків;
- 1-ша українська юнкерська школа ім. Богдана Хмельницького: 250—400 вояків;
- рештки куреня «Смерті» з добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва: 50—100 вояків;
- на охороні залізниці: до 90 вояків.
Вони мали 16 кулеметів, а також «саморобний бронепотяг» ― одну гармату, яка була встановлена на залізничній платформі і могла пересуватися по колії. Були також вагон із запасом набоїв та гранат, лазарет із лікарем Бочаровим та санітарами.
Дата
В березні 1918 року, коли уряд УНР вирішив вшанувати пам'ять загиблих під Крутами, виявилося, що докладних відомостей про час, місце і перебіг бою в штабі українського командування немає. Більшість документів українських частин було знищено під час відступу з Києва. Для багатьох учасників бою він був лише епізодом безнастанних бойових дій, тому значна частина з них не могла назвати дату. Тому її взяли з радянської преси, яка повідомляла про взяття Крут 29 січня. Але насправді то було хибне повідомлення зі штабу Муравйова, який сприйняв за Крути станцію Плиски, розташовану поруч. У спогадах декого з учасників бою, опублікованих невдовзі після подій, датою вказувалося 30 січня, але на це тривалий час не звертали увагу. Справжню дату й хід подій встановив історик завдяки архівним документам.
Хід бою
Не наважуючись зустріти противника в Бахмачі, де перебувало до двох тисяч робітників, налаштованих по-більшовицькому, Аверкій Гончаренко самочинно, без узгодження з іншими частинами та керівництвом, полишивши інших оборонців наказав відступити до Києва. Опісля втрати Бахмачу та відступу вцілілих частин до залізничної станції Крути туди відбули і юнаки 1-ї військової школи та студентська сотня. Туди вони дісталися вже 28 січня. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою. На правому фланзі вони мали штучну перешкоду — насип залізничної колії, на лівому — студентська сотня в складі вже наявного там загону почала копати окопи й споруджувати земляні укріплення. Командувач загону в Бахмачі Аверкій Гончаренко мав у своєму розпорядженні близько чотирьох сотень бійців, переважно юнкерів та студентів.
Бійці сотні Студентського куреня були поділені на чотири чоти (взводи) по 28—30 людей. Три з них зайняли позиції в окопах, четверта, що складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, перебувала у резерві.
Наступного ранку 30 січня, близько 9 години ранку розпочався наступ. Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримували ще й бронепоїзд і гармата, які здійснювали виїзди у тил ворога, що наступає, та вели їх обстріл. На залізничній платформі також була гармата сотника Лощенка, якою також стримували наступ більшовиків. Утрачаючи вбитих і поранених, більшовики продовжували наступ. Їхня гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь на українських позиціях.
Бій тривав до сьомої вечора, тобто до темряви, упродовж 10 годин. Командир студентської сотні сотник Омельченко постійно залишався при сотні, поки не був тяжко поранений і віднесений до лазарету. Він помер дорогою до Києва.
Українці відбили кілька атак. На допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку Чернігівської колії підійшов радянський бронепотяг, що розпочав обстріл оборонців з тилу.
Праворуч бійців юнкерської школи у полі зайняли позицію приблизно 80 добровольців «Вільних козаків» із сусідніх сіл, які цілий день відбивали наступ більшовиків. По закінченні бою ці добровольці повернулися до своїх сіл.
Близько 7-ї вечора, коли стемніло, бій почав стихати. У цей час українське командування отримало телеграму з Ніжина. Розташований там курінь ім. Тараса Шевченка, заявив про підтримку радянської влади. Це загрожувало ударом в запілля, тому сотник Гончаренко наказав поступово відходити до потяга, що стояв на іншій стороні станції Крути у напрямку Києва. Першою відходила Студентська сотня, а потім, по черзі, 2-га, 3-тя і 4-та сотні юнкерів, а 1-ша сотня прикривала відхід вогнем.
Більшості вдалося відступити на потязі, який на них чекав. Коло станції Бобрик розташовувався більший загін під керуванням Симона Петлюри, але, отримавши звістку про збройне повстання на заводі «Арсенал», Петлюра покинув позиції в Крутах і рушив на Київ, оскільки, на його думку, саме там була найбільша небезпека.
Близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, і з'ясувалося, що не вистачає однієї чоти студентів, що стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу 19-річний юнак Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.
Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
Втрати
Нерідко наводяться дані, що українські сили втратили убитими, пораненими, полоненими та зниклими безвісти 250—300 вояків. Зокрема, Гончаренко у спогадах свідчить, що втрати серед юнкерів становили 250 чол., студентської сотні — одна чота (до 30 осіб), а також 10 старшин.
Проте за даними історика Ярослава Тинченка, це не відповідає дійсності — багато хто вцілів і відступив, з позицій було евакуйовано у трьох вагонах до 120 осіб поранених і контужених. Загальні втрати української сторони (убитими, пораненими та полоненими), за його оцінками, склали 127—146 осіб. Серед них загиблих: 45—60 осіб, з них 27 розстріляні опісля бою студенти. Детальніше:
- Студентський Курінь: 74—81 вбитих, поранених та забитих студентів i гімназистів.
- убитих у бою: 10—12;
- розстріляних після бою: 27;
- поранених: 30—35;
- полонених: 7.
- 1-ша українська юнкерська школа ім. Богдана Хмельницького: 33—40 вбитих та поранених юнкерів.
- убитих у бою: 8—10;
- поранених: 25—30.
- Курінь «Смерті»: точних даних немає, 20—25 вбитих та поранених вояків за припущенням Тинченка.
Про втрати більшовицьких військ точної інформації не існує. Озвучується цифра втрат більшовиків у 300 вояків убитими та пораненими. За словами Тинченка, така велика цифра втрат пояснюється тим, що війська П.Єгорова та Р.Берзіна протягом шести годин вели наступ на відкритому полі, де не можна було сховатись від рушниць, кулеметів, гармат студентів і юнкерів.
Дослідження
В 1967 в Нью-Йорку Українська вільна академія наук США створила Комісію для дослідження фактів і дат української визвольної боротьби 1917—1920 років. Члени цієї комісії опитали учасників бою під Крутами, які залишилися живими та перебралися до США. За результатами роботи комісії вийшла книга «Велика українська революція. Календар історичних подій за лютий 1917 року — березень 1918 року».
В 1989 колишній прем'єр-міністр Уряду УНР Борис Мартос у своїй книзі «Визвольний здвиг України» у розділі «Правда про Крути» навів 12 неправдивих тверджень, які ще у 2008 тиражувалися і в Україні.
Над питанням про те, що відбулося під Крутами в часи незалежності України працював Науково-дослідний інститут українознавства при Міністерстві освіти і науки України. Керівник відділу міжнародних відносин інституту Володимир Улянич у рамках проєкту «Українці у світовій цивілізації» проаналізував документи і літературу з цього питання, свідчення очевидців бою та їх родичів, дані вперше здійснених археологічних розкопок.
Оцінки
Ще за часів Української Центральної Ради для зменшення довіри й поваги до української влади з'явилася містифікація про начебто «даремну загибель у бою під Крутами трьохсот гімназистів і студентів» нібито не навчених навіть поводженню зі зброєю.
Ось як подаються ці події у радянському виданні спогадів Дмитра Дорошенка:
Коли з боку Бахмача і Чернігова рушили на Київ більшовицькі ешелони, уряд не міг послати для відсічі ані єдиної військової частини. Тоді зібрали нашвидкуруч загін зі студентів і гімназистів старших класів і кинули їх — буквально на забій — назустріч прекрасно збройним і численним силам більшовиків. Нещасну молодь довезли до станції Крути і висадили тут на «позиції». В той час, коли хлопці (які у більшості не тримали ніколи в руках рушниці) безстрашно виступили проти більшовицьких загонів, що насувалися, начальство їх, група офіцерів, залишилася в потягу і влаштувала тут пиятику у вагонах; більшовики без зусиль розбили загін молоді і погнали його до станції. Побачивши небезпеку, ті, що знаходилися в потягу, поспішили дати сигнал до від'їзду, не залишившись ні на хвилину, щоб захопити з собою когось з бігучих… Шлях на Київ був тепер абсолютно відкритий. Говорять, ініціатива відправлення на видиму загибель декількох сотень нещасної молоді належала військовому міністрові М. В. Поршу. |
Не ридати і нарікати нам сьогодні треба, згадуючи січневі та лютневі події в Україні, а навпаки, треба з достойною гордістю згадувати українське вояцтво, що своєю завзятістю і жертовністю допомогло українським законодавцям завершити своє державобудівництво, а українським дипломатам – здобути міжнародне визнання для самостійної, суверенної, ні від кого незалежної України. | ||
— Роман Рахманний, «Національна трибуна», Канада, 29 січня 1984 року |
За оцінками історика Володимира Улянича, оборонці української державності у бою під Крутами здобули переконливу воєнну перемогу:
Неспростовні і беззаперечні факти свідчать, що в бою під Крутами оборонці української державності завдали агресорам нищівного удару і отримали переконливу військову перемогу над ворогом. Адже наказ командування було виконано, наступ ворога зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости, щоб зупинити його просування. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Своїм самовідданим опором захисники Крут зупинили похід агресора, який мусів спершу зализати свої рани, підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після всього цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства. | ||
— Правда про бій під Крутами // Володимир Улянич, Журнал «Воєнна історія» #1 (37) за 2008 рік |
Мушу ствердити несовісність деяких авторів брошур на тему бою під Крутами, що в своїх публікаціях старалися вічною ганьбою покрити ім'я тої совісної старшини, що так віддано керувала боєм та чесно разом з молодими вміла вмирати. Твердження тих авторів, що наша молодь там була без проводу, є неправдивими. | ||
Вшанування пам'яті
Перепоховання
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.
Уже в березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві. 19 березня о 14:00 колона візників із 26 трунами вирушила з вокзалу в бік Педагогічного музею, де містилася Центральна Рада. Там відбувся траурний мітинг, на якому виступали Михайло Грушевський, Аркадій Степаненко та інші політики, відбулася громадська жалоба.
Опис газети «Нова Рада» від 7 березня (20 березня) 1918:
Вчора відбувся похорон студентів і гімназистів, що лицарськи склали свої буйні голови, боронячи Україну від нападу північних варварів. Коло другої годин дня жалібний похід вирушив од вокзала. Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по два на площадки візників. В поході брали участь духовенство, студентський хор під орудою Кошиця, військовий оркестр, військові відділи і сила народу.
Коло будинку Ц.Ради процесію зустрів уряд: члени Ради на чолі з проф. Грушевським і міністри на чолі з В. Голубовичем. Процесія спинилась. Проф. М.Грушевський промовляючи сказав приблизно так: – Dulce et decorum pro patria mori! – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну, так як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів… Якраз сьогодні, коли Ц.Рада засідала, почали зривати цього двохголового орла, цей символ самодержав’я, це пятно неволі, в якій Україна перебувала стільки віків.. Але ця операція знищення неволі не могла пройти безкровно, і кров пролилась. Щасливі ті, хто кров’ю засвідчив свою любов до рідного краю.. Слава їм і Вічний спокій!
Крім д. Грушевського промовляли ще члени Ц.Ради О.Степаненко і представник старшини січових стрільців.
Далі похід рушив по вулицях Фундуклеївській, Хрещатику, Олександрівській на Аскольдову могилу.
Тут, над дніпровими кручами, поклали в землю вірних синів вільної України.
На могили різними делегаціями було покладено багато вінків і живих квіток
— «Нова Рада» від 7 березня (20 березня) 1918
За поширеними даними, на Аскольдовій могилі поховали 28 крутян. Проте згідно зі статтею історика Ярослава Тинченка 2016 року, точно відомо про поховання на Аскольдовій могилі двох крутян — Володимира Наумовича та Володимира Шульгина, на родинній ділянці Наумовича. Ховали їх в одній труні, оскільки перед смертю ті обнялись і так були розстріляні більшовиками. Тіла застигли, і в такому вигляді їх ексгумували під Крутами, а пізніше поклали в домовину. 1934 року радянська влада знищувала кладовище на Аскольдовій могилі, і цю труну з двома крутянами було перепоховано на Лук’янівському цвинтарі. Місцеперебування ж братської могили решти крутян залишається невідомим. Існують два фото церемонії поховання 1918 року, опубліковані в часописі «Літопис Червоної Калини» (1931, ч.2). Фото з траурною процесією було знято на сучасній площі Лесі Українки, а на фото з похованням вдалося розрізнити Нове Братське військове кладовище на Звіринці, яке розбили у 1916 році у Києві для поховань тіл солдатів з фронтів Першої світової війни. Для підтвердження цієї версії на Звіринці, який за цей час зазнав величезних змін, потрібно провести пошукові роботи.
Згідно зі статтею Віталія Скальського, фото поховання на Новому Братському військовому кладовищі на Звіринці може фіксувати іншу процесію — урочисте масове поховання киян жертв більшовиків, що сталося за 9 днів до поховання крутян, 10 березня. Саме дата «10 березня 1918» міститься на фото з поховальної процесії крутянців в районі площі Лесі Українки. Проте зустрічаються й інші фото із часопису «Літопис Червоної Калини» (1932, число 3, с. 18–19), які точно фіксують поховання крутян, і які помилково підписані «10 березня» вже самим часописом.
Героїзація
Системна героїзація Бою під Крутами почалася за доби Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. На це був і суспільний запит, у газеті «Нова Рада» 26 травня 1918 року з'явилася стаття з назвою «Про необхідність спорудження в Києві пам'ятника полеглим за незалежність України», яка закінчувалася закликом до влади: «аби міністерство освіти оголосило народну підписку на улаштування монументу забитим в боях з більшовиками українським школярам і студентам та доручило відділові плястичних мистецтв справу організації».
Урочистості з нагоди випуску учнів 2-ї української гімназії у Києві 2 червня 1918 року у присутності міністра освіти Миколи Василенка почалися з того, що директор гімназії Козленко в промові згадав про учнів, які загинули в боях з більшовиками. Як писала газета Нова Рада «На вшанування їх пам'яті всі встали».
В червні 1918 року департамент плястичних мистецтв подав міністру освіти доповідь про потребу будівництва пам'ятника на одній з площ Києва борцям за незалежність України, що полягли в Києві, Бахмачі та під Крутами. Міністр освіти запропонував голові департаменту професору Павлуцькому розробити статут про організацію спеціальної комісії, яка б і зайнялася будівництвом пам'ятника в Києві. По завершенню вироблення статуту і обрання комісії міністр обіцяв подати справу спорудження пам'ятника на затвердження Ради міністрів Української Держави. Того ж дня був утворений спеціальний фонд при департаменту плястичних мистецтв Міністерства освіти, якому було передано 500 карбованців Г.Коваленком (Гр. Гетьманцем), що складало 10 % від продажу його брошури «До страшних днів у Києві».
На початку вересня 1918 року пропозиція про спорудження пам'ятника на честь загиблих українських вояків у Києві, під Бахмачем і Крутами проти більшовицьких військ потрапила на розгляд гетьману України Павлу Скоропадському. 7 вересня 1918 року у газеті «Народня Справа» з'явилася новина, що гетьман «поставився до цієї ідеї прихильно і запропонував зложити для цього спеціальну комісію, після чого буде оголошено всенародній збір грошей для зазначеної мети. Пан гетьман заявив, що задля здійснення вшанування пам'яти перших борців за незалежність Української держави, українське правительство може зробити відповідну грошову допомогу».
Павло Тичина написав вірш, присвячений вшануванню полеглих — «Пам'яті тридцяти»:
|
|
|
Внаслідок окупації більшої частини України російською Червоною армією в 1921 році, про подвиг молоді під Крутами було забуто на понад 70 років в офіційній історіографії та мистецтві. Натомість про бій під Крутами завжди пам'ятали українці, які проживали за кордоном. Відзначаючи дату проголошення незалежності України, вони згадували й про крутян. Один із яскравих представників української діаспори — Євген Маланюк, наголошував:
…нарід, творячи з якоїсь події леґенду — а Крути без сумніву, є і будуть однією з найвеличніших леґенд нашої нації, — знає, що він робить. Народня мудрість і національний ґеній — ця найвища земна справедливість — творячи свої леґенди і міти, цебто підносячи данну історичну подію до височини надісторичнищ, ніколи — щодо вибору тієї події — не помиляються. Не помилилися вони і у випадку Крут. |
У Галичині культ героїв Крут поширився серед пластової молоді, яка в 1926 році створила «Курінь Старших Пластунів ім. Бою під Крутами». Згодом, ініціативу вшанування Героїв Крут перейняло львівське студентство. II Студентська конференція, що відбувалася 1931 року ухвалила «вважати роковини бою під Крутами українським всестудентським святом». Наразі в Києві діє Пластовий курінь ч. 75 імені Героїв бою під Крутами.
Уже наступного року заходи на вшанування крутян було проведено в Празі та деяких інших містах Європи. Надалі вони стали невіддільним атрибутом громадського життя закордонних українців, особливо молоді. Львівський журнал «Студентський шлях» виступив ініціатором збору матеріалів про вшанування геройського чину.
Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від кількох до декількох сотень. Наприклад, Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам'яті тридцяти», хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, кого було поховано на Аскольдовій могилі: []
- Андрій Омельченко, сотник
- Володимир Шульгин
- Павло Кольченко
- Лука Дмитренко
- Лизогуб Микола
- Олександр Попович
- Андріїв
- Микола Божинський-Божко
- Олександр Шерстюк
- Головощук
- Чижів
- Кирик
- Андрій Соколовський
- Микола Корпан
- Микола Ганкевич
- Євген Тарнавський
- Гнаткевич
- Григорій Піпський
Зацікавленість Крутянською подією посилилася під час Другої світової війни, що було пов'язано із боротьбою ОУН та УПА за незалежність України. Керівництво ОУН та командування УПА приклад Героїв Крут використовувало для патріотичного виховання своїх членів. У 1944-му одне із з'єднань групи (військової округи) «Тютюнник» отримало назву «Крути». Майже у всіх навчальних і виховних програмах для бійців УПА обов'язковим для вивчення був пункт про героїзм молоді під Крутами. В УПА та її запіллі була встановлена традиція відзначення пам'яті Героїв Крут як національного свята. В одному із директивних документів командування УПА наголошувалося, що «в дні 29 січня відсвяткувати величаво Свято Крут». Виконавцям доручалося «виробити у вояків святочний настрій, щоб вони глибоко застановилися над значенням цих річниць та назавжди закріпили твердо у своїх серцях».
В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її незалежності. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, за участі В'ячеслава Чорновола, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.
На державному рівні вшановувати пам'ять героїв Крут почали в Україні лише 2004-го. За рік перед цим, у січні 2003-го Леонід Кучма підписав розпорядження «Про вшанування пам'яті героїв Крут». У багатьох містах України почали встановлювати пам'ятні знаки, в школах проводити вечори, присвячені цим подіям.
У період президентства Віктора Ющенка відзначення роковин бою під Крутами перетворилося на масштабну подію. Участь у велелюдних урочистостях брали вищі посадові особи держави, політики, представники громадськості.
Поетична робота київського поета Сергія Губерначука, який працював секретарем Ради громадської організації Історико-культурологічне товариство «Герої Крут», датована 2001-м роком. Авторське виконання вірша «Героям Крут» проходило зокрема під час офіційних зборів на честь вшанування загиблих юнаків.
- На кривавому полі,
- на горбочку край Крут
- вітруганища голі
- забігають в редут,
- мертвим холодом стрілять,
- світ шугають на смерть,
- мов надіяться й вірять
- відстояти цю твердь!
- Сергій Губерначук, 2001 рік
Пам'ятники
У Тернопільській області вшанували пам’ять Героїв бою під Крутами, зокрема Левка Лукасевича. Пам’ятну дошку на його честь відкрили на фасаді школи у селі Мшанець, що на Зборівщині. Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох боків. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 людей (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). На правду Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їхньої кількості ще й досі немає — за свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.
У радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися. Студентські могили з Аскольдової гори забрали та спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських вояків, полеглих під час вигнання нацистських окупантів з Києва. З часу подій уперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.
Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проєктуванням пам'ятника. 2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили за участю Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку, а поруч із пам'ятником викопано озеро у формі хреста. У 2008 році меморіал доповнили сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону, які встановлено на рейках по 4 з двох сторін. Однак офіційно його так і не було оформлено, а відтак музей у Крутах, як і Музей УНР у Києві, позбавлений державного фінансування і наразі існує реальна загроза їхнього закриття.
На початку 2012 року на місці дерев'яного хреста на Аскольдовій могилі було встановлено справжній пам'ятник крутянцям: виготовлений із дорогого каменя козацький хрест, у центрі якого висічений тризуб, під яким промовиста і символічна цитата зі святого Євангелія — «Найбільша любов — життя покласти за друзів». Показово, що пам'ятник встановили не президенти, урядовці, депутати та інші високопосадовці, які впродовж багатьох років клялися це зробити, а звичайні громадяни.
23 серпня 2006 року в м. Луцьку був відкритий пам'ятний хрест героям Крут.
29 січня 2018 року на Львівській площі у Києві, навпроти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відкрито пам'ятник Героям Крут у вигляді кам'яного хреста з викарбуваною датою бою.
У Тернопільській області на фасаді школи відкрили пам’ятну дошку Герою Крут Левку Лукасевичу.
Топоніміка і почесні назви
Назву «Героїв Крут» носять алеї, бульвари, вулиці і провулки у десятках українських міст, зокрема у Києві, Одесі, Дніпрі. Так, у травні 2022 року, в місті Городок Хмельницької області вулицю Тургєнєва перейменували на вулицю Героїв Крут.
Мають ім'я «Героїв Крут» і військові навчальні заклади:
- Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут
- Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (з 29 січня 2018).
Громадські й культурно-мистецькі заходи
- 2000 року вийшов авдіодиск з назвою «VA - Крути. Концерт Для Ангелів».
- «Концерт для янголів» — рок-концерт, що відбувався щороку від 2005 до 2007 року в Києві для вшанування пам'яті полеглих під Крутами.
- Тематиці бою під Крутами присвячено ряд музичних творів, зокрема:
- пісня «Пам'яти тридцяти» на слова Павла Тичини з диска «Марія» співачки Марії Бурмаки;
- пісня «29 січня» з альбому «…і мертвим, і живим, і ненародженим…» рок-гурту «Сокира Перуна»;
- пісня «Ніколи не плач» з альбому «Грім в ковальні Бога» рок-гурту «Тінь Сонця»;
- пісня «Сповідь розстріляних душ» з альбому «Вільна земля» рок-гурту «Веремій»;
- пісня з альбому рок-гурту «HASPYD».
У кінематографі
- 2011 — документальний фільм про героїв Крутів.
- 2012 «Україна: забута історія. Крути: молода кров» — документальна стрічка про битву під Крутами.
- 2014 «Герої України. Крути. Перша Незалежність» — документальний фільм про героїв Крутів.
- 2019 «Крути 1918» — історичний художній фільм, що присвячено 100-річчю битви під Крутами.
У живописі
У 1931 році львівський художник Олександр Климко намалював картину «Бій під Крутами», яка експонувалася в Українському військовому музеї у Львові, та була знищена більшовики після «визволення Західної України».
Колишній вояк Дієвої Армії УНР, художник-баталіст Леонід Перфецький, написав картину «Крути-станція», на якій зобразив бій під Крутами.
У 1961 році Микола Бідняк намалював картину «Битва під Крутами».
Бою під Крутами присвятили свої праці художник — картина «Один з-під Крут», Микола Битинський — ілюстрацію присвячену пам'яті героїв Крут у часописі «Гуртуймося», № 1 (13), січень-березень 1935 року, Іван Крислач гравюру «Крути» у 2004 році.
Також до теми бою під Крутами зверталися ілюстратори Олександр Ком'яхов, Святослав Пащук та Юрко Журавель.
Інше
29 січня 2016 року у Харкові, на будинку по вулиці Феєрбаха 1а, з'явився стінопис, присвячений Героям бою під Крутами. Стінопис створений за ініціативи вояків «Азову» та «Східного корпусу», які служили в зоні АТО. Цей стінопис неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.
29 січня 2017 року в Сумах було відкрито пам'ятну дошку Героям Крут біля пішохідної арки будинку № 36 по вулиці Героїв Крут.
18 грудня 2018 року у Києві на будинку по вулиці Великій Васильківській, 111/113 з'явився стінопис, який присвячений Героям бою під Крутами роботи художника Андрія Пальваля.
29 січня 2022 року у Києві, маршем декількох сотень людей від станції метро Арсенальна до Аскольдової могили було вшановано 104-ті роковини бою під Крутами.
Цікаві факти
- Матвій Данилюк (1892—1994), єдиний учасник бою під Крутами, який дочекався відновлення незалежності України 1991 року, ще й зустрівши її у селі Ватин Волинської області.
Спогади. Статті сучасників
- Спогади
- Спогади [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Лоський Ігор. Крути[недоступне посилання з червня 2019].
- Ша́рий Іван. Січовики під Крутами [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Лукасевич Левко. Бій під Крутами [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Гончаренко Аверкій. Бій під Крутами [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Статті
- Статті [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Маланюк Євген. Світять, як зорі, світять могили! [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Самчук Улас. Крути [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.].
Див. також
Примітки
- Михайло Ковальчук. Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки [ 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 29.01.2014.
- Володимир Улянич. . Журнал "Воєнна історія" #1 (37) за 2008 рік. Архів оригіналу за 31 січня 2021.
- Бій під Крутами в історичній пам'яті. Як експлуатується міф [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Історична правда)
- Блог історика: чому довкола битви під Крутами стільки міфів [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (bbc.com)
- Бій під Крутами — важливий епізод першої гібридної російсько-української війни — Файзулін [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Інститут національної пам'яті)
- «Бій за майбутнє». Інформаційні матеріали до Дня пам'яті Героїв Крут–2023. 25.01.2023
- Михайло Ковальчук. Війна з Раднаркомом. Чи дійсно Центральна Рада провалила оборону України? [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.] // Історична правда. 08.02.2018
- Субтельний Орест. Історія України. — Торонто: Видавництво Торонтського університету, 1994. — .
- Цитата за: Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія. — К. : Либідь, 1999. — 976 с.
- Нова Рада. — 1918. — 11 січня.
- Солдатенко, Валерій. «І справжні, не фальшиві фарби». Крути: Спроба історичної інтерпретації [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2006. — 28 січня — 3 лютого.
- Світлана Маковицька. Удар під Крутами // Україна молода. — № субота, 16 лютого 2008. — С. 8-9. з джерела 27 квітня 2015. Процитовано 17 жовтня 2018.[]
- Уроки історії. Уся (не)правда про Крути на YouTube
- Ярослав Тинченко. Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] — Київ–Львів: Інститут українознавства ім. Крип'якевича НАН України, 1996. — С. 174—182. — .
- Олена Бойко Бій під Крутами: історія вивчення [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 2 (479). — С. 43–54.
- Уроки історії. Уся (не)правда про Крути на YouTube
- Тинченко Я. Ю. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) // Боротьба за Бахмач та Ромодан
- Зозуля Я. Велика Українська Революція: Календар історичних подій за лютий 1917 – березень 1918. — Українська Вільна Академія Наук у США. — Нью-Йорк : англ. East Side Press, 1967. — С. 49.
- У своїх мемуарах сотник Гончаренко стверджував, що полонених, серед яких був і його брат, начебто кололи багнетами, а не розстрілювали. Інші свідки, однак, спростовують це твердження.
- Довідник з Історії України. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 16 січня 2007.
- Михайлик Михайло: День 29 січня 1918 року. — Львів, 1932.
- Мартос Б. Правда про Крути // Визвольний здвиг України. — Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека Українознавства ч. 61. — Нью-Йорк : англ. Computoprint Corporation, 1989. — С. 116-119.
- Дорошенко Д. Война и революция на Украине // Революция на Украине по мемуарам белых / Сост. С. А. Алексеев, под ред. Н. Н. Попова. — М., Л.: Госиздат, 1930. — С. 94–95.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
- Тинченко Ярослав. У пошуках поховання крутян [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 28 січня 2016
- (uk-UK) . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2021.
- Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 2 від лютого 1931 року. Електронний архів Українського визвольного руху (укр.). лютий 1931. Процитовано 29 січня 2023.
- Журнал "Літопис Червоної Калини" Ч. 3 від березня 1932 року. Електронний архів Українського визвольного руху. березень 1932. Процитовано 29 січня 2023.
- Нова Рада. - 1918. - 26(13) травня. (№85)
- Нова Рада. - 1918. - 4 червня (22 травня).(№91)
- Нова Рада. - 1918. - 9 червня (27 травня).(№96)
- Народня Справа. - 1918. - 7 вересня (№35)
- Лавріненко Ю. А. Розстріляне відродження: Антологія 1917—1933: Поезія — проза — драма — есей / Підгот. тексту, фахове редагування і передм. проф. М. К. Наєнка. — К. : ВЦ «Просвіта», 2001. — 794 с.
- Маланюк, 1941, с. 9..
- За деякими джерелами сотник А(ндрій?) Омельченко не був розстріляний в Крутах, а смертельно поранений і пізніше помер у Києві.
- Наталія БОРДІЙЧУК (30 січня 2004). (ua) . «Хрещатик». Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
- Губерначук С. Героям Крут: високим словом поезії / Сергій Губерначук // Героїка трагедії Крут / упоряд. В. І. Сергійчук. — К., 2008. — С. 403—404.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 16 січня 2007.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 29 січня 2018 року. Архів оригіналу за 31 січня 2018.
- Hurtom / VA - Крути. Концерт Для Ангелів
- Климко Олександр [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 6 червня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2021. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
Література
- Бій під Крутами в національній пам'яті: Збірник документів і матеріалів [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] / Упорядники: О. М. Любовець та ін. — К. : ДП НВЦ «Пріоритети», 2013. — 288 с. — .
- Божко О. Крути в документальних свідченнях // Київська старовина. — 1996. — № 2–3.
- Бойко О. Бій під Крутами: історія вивчення [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 2 (479). — С. 43–54.
- Бойко О. Д. Крути, бій 1918 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 420. — .
- Винниченко Володимир. Відродження нації: історія Української революції (березень 1917 — грудень 1919 рр.) — К., 1990.
- Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / упор. І. Ільєнко. — Дрогобич: Відродження, 1995. — 348 с., іл.
- Голубко Віктор Армія Української Народної Республіки 1917—1918. Утворення та боротьба за державу. — Львів, 1997.
- Дещинський Леонтій, Голубко Віктор. З історії створення збройних сил Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918 рр.) // Розбудова держави. — 1996. — № 6.
- Дорошенко Дмитро. Історія України 1917—1923 рр. — У 2-х т. — К. : Темпора, 2002.
- Зарицький В. Крутянська подія. — Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека Українознавства ч. 61. — Чікаго : Друкарня В. Бернацького, 1972. — 59 с.
- Семен Збаразький (Данило Чайковський). Крутянська подія. — Мюнхен-Нью-Йорк : “Шлях Молоді”, б. д. — 104 с.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр. — 3 MEDIA, 2000.
- Коваленко Олександр. «Ми рвали одвічнії пута…» // Київ. — 1994. — № 8–9. — С. 144—148.
- Ковальчук М. Наступ радянських загонів на Лівобережній Україні // Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. — НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К. : Видавничий дім «Стилос», 2015. — Т. 1. — С. 476—797.
- Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурол. Т-во «Герої Крут»; упор. Я. Гаврилюк. — К. : Просвіта, 2010. — 880 с.
- Мазепа І. Україна в огні й бурі революцій. — К. : Темпора, 2003.
- Мартос Борис. Правда про Крути // Визвольний здвиг України. — Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека Українознавства ч. 61. — Нью-Йорк : англ. Computoprint Corporation, 1989. — С. 116—119.
- Солдатенко Валерій. «І справжні, не фальшиві фарби»? Крути: Спроба історичної інтерпретації [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2006. — № 3. — 27 січня — 3 лютого.
- Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія. — К. : Либідь, 1999. — 976 с.
- Тинченко Ярослав. Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] — Київ–Львів: Інститут українознавства ім. Крип'якевича НАН України, 1996. — С. 174—182. — .
- Українська народна енциклопедія / Під ред. І. Ходака. — Львів: Червона Калина, 1996. — 643 с.
- Шушківський А. І. Крути [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Джерела
- Файзулін Ярослав. Бій під Крутами: як відрізнити історичну праду від міфу. [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 29 січня 2012
- Любарець Андрій. Бій під Крутами в історичній пам'яті. Як експлуатується міф [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Історична правда, 29 січня 2012
- Ковальчук Михайло. Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки [ 2 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Історична правда, 29.01.2014
- Ковальчук Михайло. Крути-1918: вчені проти міфів [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Історична правда, 28 січня 2022.
- Уся (не)правда про Крути [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Лікбез. Історичний фронт, 29.01.2018
- Тинченко Ярослав. У пошуках поховання крутян [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 28 січня 2016
- Скальський Віталій. Фотоджерела: не плутати похорон жертв більшовиків та похорон героїв Крут (березень 1918 р.) [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Лікбез — Історичний фронт, 31 січня 2017
- Юзич Юрій. Ті, що вижили. 37 портретів крутянців [ 1 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Історична правда, 30.01.2018
- Цалик Станіслав. Блог історика: чому довкола битви під Крутами стільки міфів [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 29 січня 2018
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бій під Крутами (1918) |
Довідки
- Battle of Kruty [ 14 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.) // Encyclopedia of Ukraine — vol. 2 (1988)
- Крути [Архівовано 23 травня 2012 у WebCite] // Довідник з історії України
Публіцистика
- Маланюк Є. Крути. Народини нового українця. [ 16 лютого 2018 у Wayback Machine.] — Прага: Українське видавництво «Пробоєм», 1941. — 28 с.
- Наталя Трофімова. Герої Крут: справжні та самопроголошені [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] // День, 31 січня 2006
- Людмила Гуренко, A чи закінчився Бій під Крутами? [ 16 грудня 2007 у Wayback Machine.] // personal-plus.net — № 4 (155) 25, 31 січня 2006
- // cult.gov.ua, 2008
- Михайло Жирохов, Бій під Крутами: символ героїзму українців [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // cheline.com.ua, 29 січня 2017
- Богдан Романенчук (30 січня 2018). . http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- Ігор Бігун, Свобода, або смерть! Гайдамаки з Академії [ 25 липня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда, 28 вересня 2018
Мемуари
- Сотник Аверкій Гончаренко, командир куріня 1-ї ім. гетьмана Б. Хмельницького Юнацької Військової школи і комендант оборони Бахмача в 1917 р. [ 18 січня 2007 у Wayback Machine.] // Вечірній Київ. — 1994. — 4 лют.
Новини
- Президент открыл памятник Героям Крут [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Korrespondent, August 25, 2006
- // comments.ua
- Присвяти ікону герою. Громадська акція [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.] // groupua.org
Сайти
- http://www.kruty.org.ua/ [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] — сайт присвячений подвигу Героїв Крут (спогади, статті, ілюстрації, поезія, пісні)
- Подвиг героїв Крут. Пісня про бій під Крутами [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.] // pisni.org.ua
- Збірка конспектів, презентації про Крути [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.] // erudyt.net
Відео
- Документальне
- «Лист без конверта» Цикл «Невідома Україна»: нариси нашої історії, Фільм 91 [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Київнаукфільм — 1993
- Бій під Крутами [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] // Мілітарний Портал — 2008
- Україна: забута історія — Крути — Молода Кров [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ТОВ «LV-STUDIO» на замовлення Телеканал «МЕГА» — 2012
- Герої України. Крути. Перша Незалежність [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.] // НТКУ, реж. Сніжана Потапчук — 2014
- Бій під Крутами: що треба знати / Ірина Фаріон у програмі «Велич особистости» [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // «42 студія» для Телеканал «Рада» — 1.02.2015
- Крути. З циклу Перемоги України. [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Wild Fox Film, ЦДКФФА України ім. Пшеничного — 2017
- Розсекречена історія. Історичні міфи про бій під Крутами [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] // UA: Перший — 2018
- Уроки історії. Уся (не)правда про Крути [ 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Лікбез. Історичний фронт — 2018
- «300 українських спартанців» та інше. Головні міфи про бій під Крутами [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] // «Історія без міфів» з Владленом Мараєвим — 2021
- Художнє
- Григорій Піпський. День незалежності [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Телеканал СТБ — 2016
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro bij mizh silami UNR ta bilshovikami u 1918 roci Pro boyi pid chas rosijskogo vtorgennya 2022 roku div Boyi pid Krutami 2022 Bij pid Kru tami bij sho vidbuvsya 16 29 abo 17 30 sichnya 1918 roku bilya zaliznichnoyi stanciyi Kruti za 130 kilometriv na pivnichnij shid vid Kiyeva 18 km na shid vid Nizhina Odnochasno z nim u Kiyevi rozpochalosya tretye bilshovicke povstannya yake zmusilo u virishalnij moment rozvernuti pidkriplennya napravlene na cej napryamok na jogo pridushennya Bij pid Krutami Radyansko ukrayinska vijna Shema boyu vikonana sotnikom Sergiyem Goryachkom Shema boyu vikonana sotnikom Sergiyem Goryachkom Koordinati 51 04 56 pn sh 32 08 44 sh d 51 08232305558333053 pn sh 32 14583305558333137 sh d 51 08232305558333053 32 14583305558333137 Data 16 29 sichnya abo 17 30 sichnya 1918 r Misce Poblizu selisha Kruti Nizhinskij povit Chernigivska guberniya Rezultat prizupinennya prosuvannya vijsk Radyanskoyi Rosiyi na 4 dni zatrimka bilshovickih vijsk dala zmogu uklasti Berestejskij mirnij dogovir yakim UNR viznavalasya nezalezhnoyu derzhavoyu Storoni UNR Radyanska Rosiya Komanduvachi Averkij Goncharenko Mihajlo Muravjov Rejngold Berzin Vijskovi formuvannya Armiya UNR 1 sha ukrayinska yunkerska shkola im Bogdana Hmelnickogo 250 400 voyakiv Studentskij Kurin 116 130 voyakiv Kozaki kurenya Smerti z miscevogo Vilnogo kozactva 50 100 voyakiv ohorona zaliznici do 90 voyakiv Chervona gvardiya Zagin petrogradskih chervonogvardijciv Zagin moskovskih chervonogvardijciv matrosi Baltijskogo flotu Vijskovi sili 500 600 16 kulemetiv garmata na zaliznichnij platformi blizko 3000 Vtrati Zagalom ubitimi poranenimi ta polonenimi 127 146 Z nih zagiblih 45 60 z nih 27 rozstrilyani opislya boyu studenti Zagalom ubitimi poranenimi ta polonenimi blizko 300 Ukrayinske vijskove komanduvannya ochikuvalo osnovnij nastup bilshovikiv ne z napryamku Bahmacha a z poltavskogo napryamku tomu same tudi skeruvalo svizhi ta najbilsh boyezdatni pidrozdili chiselnistyu 500 voyakiv a natomist do st Kruti vidpravleno 300 visnazhenih yunakiv 1 yi Ukrayinskoyi vijskovoyi shkoli Cej bij trivav 5 godin mizh 4 tisyachnim pidrozdilom rosijskoyi Chervonoyi gvardiyi pid provodom esera Mihajla Muravjova ta zagonom iz kiyivskih kursantiv i kozakiv Vilnogo kozactva sho zagalom narahovuvav blizko 500 600 voyakiv Bij pid Krutami buv uspishnim dlya oboronciv ukrayinskoyi derzhavnosti nakaz komanduvannya bulo vikonano strimkij nastup voroga bulo zupineno i zdijsneno organizovanij vidstup rujnuyuchi za soboyu koliyi j mosti Rosijsko bilshovicki napadniki vtratili boyezdatnist na chotiri dni Agresor musiv pidtyagnuti novi sili vidremontuvati pidirvani j porujnovani mosti ta zaliznichni koliyi i lishe pislya cogo prodovzhuvati svij nastup na Kiyiv ne tak zaliznichnim shlyahom yak na rekvizovanih selyanskih vozah zapryazhenih kinmi po rozmoklij dorozi Cya zatrimka voroga dala zmogu ukrayinskij delegaciyi uklasti Berestejskij mirnij dogovir yakij vryatuvav molodu ukrayinsku derzhavnist Suchasnikiv osoblivo vrazilo pohovannya 27 yunakiv yaki potrapili pislya boyu v polon do bilshovikiv i buli nimi stracheni Na pohoroni v Kiyevi bilya Askoldovoyi Mogili golova Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Mihajlo Grushevskij nazvav yunakiv yaki zaginuli v nerivnij borotbi geroyami a poet Pavlo Tichina prisvyativ geroyichnomu vchinkovi virsh Pam yati tridcyati Bij stav vazhlivoyu chastinoyu ukrayinskoyi istorichnoyi pam yati a cherez zaboronu temi v radyanskij chas i malo nadijnoyi informaciyi sered golovnih dzherel dovgij chas bula pracya D Doroshenka Istoriya Ukrayini 1917 1923 napisana 1930 roku v Berlini yaka mistit chimalo perekruchen vin obris mifami chimalo z yakih populyarni j donini 2006 roku na misci boyu pid Krutami vstanovleno pam yatnik Z nagodi 80 yi richnici boyu Monetnij dvir vipustiv v obig pam yatnu monetu nominalom 2 grivni PeredistoriyaPochatok vijni 4 17 grudnya 1917 roku uryad narodnih komisariv RSFRR Radnarkom nadislala ultimatum Ukrayinskij Centralnij Radi za pidpisami Volodimira Lenina i Leva Trockogo Bilshoviki vimagali legalizuvati bilshovicki vijskovi zagoni v Ukrayini j pripiniti yihnye rozzbroyennya Zaznachalosya sho v razi nevikonannya vimog rosijskij radyanskij uryad vvazhatime Centralnu Radu v stani vidkritoyi vijni proti nogo 5 18 grudnya 1917 roku ne dochekavshis vidpovidi vid ukrayinskogo uryadu Radnarkom ogolosiv vijnu UNR Bojovi diyi rozpochalisya v seredini grudnya 1917 roku a z progoloshennyam Chetvertim universalom nezalezhnosti UNR Centralnoyu Radoyu 22 sichnya 1918 roku krayina opinilasya u faktichnomu stani vijni z bilshovickoyu Rosiyeyu 12 grudnya 1917 roku Vseukrayinskij z yizd rad u Harkovi progolosiv tak zvanu Ukrayinsku Narodnu Respubliku Rad i vzhe v polovini grudnya nadhodila vijskova j insha dopomoga bilshovickim silam v UNR Tim chasom iz majzhe 300 tisyach vijska yake bulo prihilnim do Centralnoyi Radi she vlitku 1917 roku do sichnya 1918 kilkist vijsk virnih ta vmotivovanih zahishati UNR zmenshilasya do blizko 15 tisyach v usij krayini Soldati staroyi armiyi na toj chas perevazhno buli vtomleni vijnoyu j ne hotili prodovzhuvati sluzhiti sho zmusilo usi novi uryadi yaki vinikali na ulamkah imperiyi stvoryuvati novu armiyu z dobrovolciv Okrim togo uryad UNR zatyaguvav iz provedennyam zemelnoyi reformi sho negativno vplinulo na nastroyi osnovnoyi chastini soldativ yaki buli selyanami ta pragnuli yihati dodomu diliti pomishicku zemlyu Pid chas nastupu radyanskih vijsk zagoni armiyi UNR chasto ogoloshuvali nejtralitet abo zh piddavalisya na agitaciyu ta perehodili na bik bilshovikiv Inshoyu zagrozoyu dlya UNR bula velika kilkist bilshovickih prihilnikiv u krayini navit u Kiyevi Virishalnim dlya doli boyu pid Krutami i realno zagrozlivim dlya uryadu UNR bulo i zbrojne povstannya na zavodi Arsenal yake bulo pridusheno Cyu situaciyu opisav Volodimir Vinnichenko u svoyij knizi Vidrodzhennya naciyi Ce bula vijna vplivom Nash vpliv buv menshij Vin buv uzhe ostilki malij sho mi z velikimi trudnoshami mogli skladati yakis nevelichki bilsh mensh disciplinovani chastini j visilati yih proti bilshovikiv Bilshoviki pravda tezh ne mali velikih disciplinovanih chastin ale yihnya perevaga bula v tomu sho vsi nashi shiroki masi soldatstva ne stavili yim niyakogo oporu abo navit perehodili na yihnij bik sho majzhe vse robitnictvo kozhnogo mista stavalo za nimi sho v selah silska bidnota yavno bula bilshovicka sho slovom velichezna bilshist samogo ukrayinskogo naselennya bula proti nas Pid komanduvannyam Antonova Ovsiyenka 20 tisyachnij bilshovickij zagin pryamuvav na shid Ukrayini Naprikinci grudnya 1917 roku radyansku vladu vzhe bulo vstanovleno u Harkivskij ta Katerinoslavskij guberniyah Formuvannya studentskogo kurenya U Chetvertomu Universali uryad UNR zaklikav do borotbi z bilshovickimi vijskami a vzhe 5 sichnya 1918 roku na zborah studentiv molodshih kursiv Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira i Ukrayinskogo narodnogo universitetu bulo uhvaleno stvorennya Studentskogo kurenya Sichovih Strilciv Nezabarom z yavilosya u kiyivskih gazetah zvernennya do ukrayinskogo studentstva Zvernennya Do ukrayinskogo studentstva Prijshov griznij chas dlya nashoyi Batkivshini Yak chorna gajvoron obsila nashu Ukrayinu rosijsko bolshevicka grabizhnicka orda kotra majzhe shodnya robila u nas novi zahvati i Ukrayina odrizana zvidusil mozhe vreshti opinitis v duzhe skrutnomu stani V cej chas Ukrayinska frakciya centru Universitetu sv Volodimira kliche studentiv ukrayinciv usih vishih shkil negajno prijti na pidmogu svoyemu krayevi i narodovi odnostajno stavshi pid prapor borciv za volyu Ukrayini proti napasnikiv yaki hochut pridushiti vse sho zdobuto nami dovgoyu tyazhkoyu geroyichnoyu praceyu Treba za vsyaku cinu spiniti toj pohid yakij mozhe prizvesti Ukrayinu do strashnoyi ruyini i dovgovichnogo zanepadu Haj kozhen student ukrayinec pam yataye sho v cej chas zlochinno buti bajduzhim Smilivo zh dorogi tovarishi dovbajmo nashu skelyu i jdimo viddati mozhe ostannyu poslugu tij velikij budovi yaku mi zh sami buduvali Ukrayinskij derzhavi Zapisujtes do Kurenya Sichovih Strilciv yakij formuyetsya z studentiv Universitetu sv Volodimira ta Ukrayinskogo Narodnogo Universitetu zvidki mabut mi budemo rozpodileni sered dekotrih ukrayinskih vijskovih chastin dlya pidnesennya kulturno nacionalnoyi svidomosti ta vidvagi Usuperech radyanskim teoriyam vstup do kurenya buv vinyatkovo dobrovilnij yedinoyu pogrozoyu dlya neohochih buv bojkot ta mozhlive viklyuchennya zi skladu studentiv Do novostvorenogo kurenya navit vstupili uchni starshih klasiv ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Kirilo Mefodiyivskogo bratstva m Kiyeva Takim chinom udalosya sklasti dvi sotni na choli yakih postavili studenta Ukrayinskogo narodnogo universitetu starshinu sotnika Andriya Omelchenka U boyu pid Krutami brala uchast tilki odna sotnya Studentskogo kurenya blizko 120 130 osib Reshta kurenya pid komandoyu S Dovgalya studenta yakij povernuvsya z nimeckogo frontu u ranzi pidporuchika razom z inshimi z yednannyami brala uchast u boyah na vulicyah Kiyeva proti bilshovickih zakolotnikiv yaki vistupili zbrojno v kilkosti blizko 6000 osib Studenti pered tim vpravlyalisya blizko dvoh misyaciv i vchilisya ne lishe strilyati a j kidati bombi Ale zagalom studentskij kurin ne priznachavsya dlya vidryadzhannya na front Voni vipadkovo zustrili v kazarmah zagin yunackoyi vijskovoyi shkoli koli ti povernulisya vid Mikoli Shinkarya i pislya superechki pogodilisya yihati z nimi Vijskove komanduvannya dalo na ce zgodu adzhe Bahmach vvazhavsya spokijnoyu dilyankoyu frontu Rozklad sil pered boyem Zovnishni zobrazhennya Karta nastupu radyanskih vijsk v grudni sichni Nastup na Kiyiv radyanski vijska veli dvoma kolonami Odna pid kerivnictvom Mihayila Muravjova nastupala zalizniceyu z Harkova cherez Poltavu Druga pid kerivnictvom Rejngolda Berzina nastupala z Gomelya cherez Bahmach Zagin Muravjova skladavsya perevazhno z moskovskih petrogradskih i tverskih chervonogvardijciv razom 1 500 bijciv ta bronepotyaga Vijska pid kerivnictvom Berzina narahovuvali 3500 voyakiv 400 matrosiv Baltijskogo flotu 12 garmat i bronepotyag im V Lenina Vtim ce buli perevazhno soldati staroyi armiyi yaki voyuvali neohoche Dlya ohoroni kordoniv Ukrayini z pivnochi na stanciyi Bahmach iz seredini grudnya 1917 roku perebuvav ukrayinskij garnizon u skladi chotiroh soten starshih kursiv Pershoyi ukrayinskoyi yunackoyi yunkerskoyi vijskovoyi shkoli imeni Bogdana Hmelnickogo pid komandoyu sotnika Averkiya Goncharenka Protyagom pivtora misyacya voni uspishno strimuvali vijska Berzina Ale kilkatizhneve perebuvannya na poziciyah i vidsutnist pidkriplen negativno vplinuli na bojovij duh yunakiv tomu 23 sichnya voni samochinno povernulisya na vidpochinok do Kiyeva Pislya dokoriv Mikoli Shinkarya voni pogodilisya povernutisya na front popri visoku vtomu Vijskove komanduvannya osnovnij nastup ochikuvalo ne z Bahmacha a z poltavskogo napryamku tomu same tudi skeruvalo svizhi ta najbilsh boyezdatni pidrozdili 1 shu sotnyu Sichovih strilciv bojovij kurin chornih gajdamakiv zagin Serdyuckogo polku im P Doroshenka razom 500 bijciv Dokladnishe Bij za stanciyu Bahmach sichen 1918 Tim chasom Muravjov perekonavshis sho zaliznicya pislya Poltavi bula dobre zipsovana virishiv perekinuti svoyi sili na Bahmach Tam pid komandoyu sotnika Fedora Timchenka zalishilosya ne bilshe 300 bijciv chastina gluhivskih vilnih kozakiv reshtki kurenya Smerti j 13 go Sichovogo polku bronepotyag pid komandoyu sotnika Mikoli Yarceva i samorobnij bronepotyag na zaliznichnij platformi iz artilerijskoyu garmatoyu i kulemetami pid orudoyu sotnika Semena Loshenka Ce zmusilo Timchenka vvecheri 28 sichnya bez boyu zalishiti Bahmach ta vidstupiti do stanciyi Kruti Pislya ob yednannya dvoh kolon radyanskih vijsk vidbulasya yihnya reorganizaciya Zagoni yaki nastupali z Poltavi otrimali nazvu 1 yi Revolyucijnoyi armiyi pid komanduvannyam ru Zagin Berzina stav nazivatisya 2 yu Revolyucijnoyu armiyeyu Zagalne komanduvannya operaciyami proti Centralnoyi Radi zalishilosya v rukah Muravjova 29 sichnya o 4 godini ranku eshelon z 1 yu Ukrayinskoyu yunackoyu shkoloyu ta studentskoyu sotneyu pribuv do st Kruti Yak stverdzhuvav u spogadah A Goncharenko razom sili oboronciv st Kruti nalichuvali 20 starshin i 500 bijciv Ukrayinski sili v rajoni stanciyi Kruti zagalom nalichuvali za riznimi ocinkami 500 600 voyakiv Studentskij Kurin 116 130 voyakiv 1 sha ukrayinska yunkerska shkola im Bogdana Hmelnickogo 250 400 voyakiv reshtki kurenya Smerti z dobrovolciv z pidrozdiliv miscevogo Vilnogo kozactva 50 100 voyakiv na ohoroni zaliznici do 90 voyakiv Voni mali 16 kulemetiv a takozh samorobnij bronepotyag odnu garmatu yaka bula vstanovlena na zaliznichnij platformi i mogla peresuvatisya po koliyi Buli takozh vagon iz zapasom naboyiv ta granat lazaret iz likarem Bocharovim ta sanitarami DataV berezni 1918 roku koli uryad UNR virishiv vshanuvati pam yat zagiblih pid Krutami viyavilosya sho dokladnih vidomostej pro chas misce i perebig boyu v shtabi ukrayinskogo komanduvannya nemaye Bilshist dokumentiv ukrayinskih chastin bulo znisheno pid chas vidstupu z Kiyeva Dlya bagatoh uchasnikiv boyu vin buv lishe epizodom beznastannih bojovih dij tomu znachna chastina z nih ne mogla nazvati datu Tomu yiyi vzyali z radyanskoyi presi yaka povidomlyala pro vzyattya Krut 29 sichnya Ale naspravdi to bulo hibne povidomlennya zi shtabu Muravjova yakij sprijnyav za Kruti stanciyu Pliski roztashovanu poruch U spogadah dekogo z uchasnikiv boyu opublikovanih nevdovzi pislya podij datoyu vkazuvalosya 30 sichnya ale na ce trivalij chas ne zvertali uvagu Spravzhnyu datu j hid podij vstanoviv istorik zavdyaki arhivnim dokumentam Hid boyuNe navazhuyuchis zustriti protivnika v Bahmachi de perebuvalo do dvoh tisyach robitnikiv nalashtovanih po bilshovickomu Averkij Goncharenko samochinno bez uzgodzhennya z inshimi chastinami ta kerivnictvom polishivshi inshih oboronciv nakazav vidstupiti do Kiyeva Opislya vtrati Bahmachu ta vidstupu vcililih chastin do zaliznichnoyi stanciyi Kruti tudi vidbuli i yunaki 1 yi vijskovoyi shkoli ta studentska sotnya Tudi voni distalisya vzhe 28 sichnya Poziciyi roztashovani za kilka soten metriv vid samoyi stanciyi buli nepogano pidgotovleni dlya boyu Na pravomu flanzi voni mali shtuchnu pereshkodu nasip zaliznichnoyi koliyi na livomu studentska sotnya v skladi vzhe nayavnogo tam zagonu pochala kopati okopi j sporudzhuvati zemlyani ukriplennya Komanduvach zagonu v Bahmachi Averkij Goncharenko mav u svoyemu rozporyadzhenni blizko chotiroh soten bijciv perevazhno yunkeriv ta studentiv Bijci sotni Studentskogo kurenya buli podileni na chotiri choti vzvodi po 28 30 lyudej Tri z nih zajnyali poziciyi v okopah chetverta sho skladalasya z najmolodshih ta tih hto ne vmiv strilyati perebuvala u rezervi Nastupnogo ranku 30 sichnya blizko 9 godini ranku rozpochavsya nastup Zagin matrosiv Remnova potrapiv pid obstril zahisnikiv Krut Z tilu yih pidtrimuvali she j bronepoyizd i garmata yaki zdijsnyuvali viyizdi u til voroga sho nastupaye ta veli yih obstril Na zaliznichnij platformi takozh bula garmata sotnika Loshenka yakoyu takozh strimuvali nastup bilshovikiv Utrachayuchi vbitih i poranenih bilshoviki prodovzhuvali nastup Yihnya garmatna batareya sho do chasu strilyala ne dosit vdalo zoseredila vogon na ukrayinskih poziciyah Bij trivav do somoyi vechora tobto do temryavi uprodovzh 10 godin Komandir studentskoyi sotni sotnik Omelchenko postijno zalishavsya pri sotni poki ne buv tyazhko poranenij i vidnesenij do lazaretu Vin pomer dorogoyu do Kiyeva Ukrayinci vidbili kilka atak Na dopomogu Remnovu pochali nadhoditi inshi zagoni Muravjova zokrema 1 j Petrogradskij zagin a z boku Chernigivskoyi koliyi pidijshov radyanskij bronepotyag sho rozpochav obstril oboronciv z tilu Pravoruch bijciv yunkerskoyi shkoli u poli zajnyali poziciyu priblizno 80 dobrovolciv Vilnih kozakiv iz susidnih sil yaki cilij den vidbivali nastup bilshovikiv Po zakinchenni boyu ci dobrovolci povernulisya do svoyih sil Blizko 7 yi vechora koli stemnilo bij pochav stihati U cej chas ukrayinske komanduvannya otrimalo telegramu z Nizhina Roztashovanij tam kurin im Tarasa Shevchenka zayaviv pro pidtrimku radyanskoyi vladi Ce zagrozhuvalo udarom v zapillya tomu sotnik Goncharenko nakazav postupovo vidhoditi do potyaga sho stoyav na inshij storoni stanciyi Kruti u napryamku Kiyeva Pershoyu vidhodila Studentska sotnya a potim po cherzi 2 ga 3 tya i 4 ta sotni yunkeriv a 1 sha sotnya prikrivala vidhid vognem Bilshosti vdalosya vidstupiti na potyazi yakij na nih chekav Kolo stanciyi Bobrik roztashovuvavsya bilshij zagin pid keruvannyam Simona Petlyuri ale otrimavshi zvistku pro zbrojne povstannya na zavodi Arsenal Petlyura pokinuv poziciyi v Krutah i rushiv na Kiyiv oskilki na jogo dumku same tam bula najbilsha nebezpeka Blizko 17 yi godini zibralisya vsi ukrayinski pidrozdili i z yasuvalosya sho ne vistachaye odniyeyi choti studentiv sho stoyala najblizhche do stanciyi u sum yatti boyu v polon potrapiv rozviduvalnij zvid blizko 30 osib Vidstupayuchi v sutinkah studenti vtratili oriyentir ta vijshli pryamo na stanciyu Kruti vzhe zajnyatu chervonogvardijcyami Chervonij komandir Yegor Popov rozlyuchenij znachnimi vtratami z boku radyanskih vijsk blizko 300 osib nakazav likviduvati polonenih Za svidchennyami ochevidciv zi 27 mi studentiv spochatku znushalisya a potim rozstrilyali Uchen 7 go klasu 19 richnij yunak Grigorij Pipskij zi Starosambirshini pered rozstrilom pershij pochav spivati She ne vmerla Ukrayina i reshta studentiv pidtrimali spiv Pislya rozstrilu miscevim zhitelyam deyakij chas zaboronyali hovati tila pomerlih VtratiNeridko navodyatsya dani sho ukrayinski sili vtratili ubitimi poranenimi polonenimi ta zniklimi bezvisti 250 300 voyakiv Zokrema Goncharenko u spogadah svidchit sho vtrati sered yunkeriv stanovili 250 chol studentskoyi sotni odna chota do 30 osib a takozh 10 starshin Prote za danimi istorika Yaroslava Tinchenka ce ne vidpovidaye dijsnosti bagato hto vciliv i vidstupiv z pozicij bulo evakujovano u troh vagonah do 120 osib poranenih i kontuzhenih Zagalni vtrati ukrayinskoyi storoni ubitimi poranenimi ta polonenimi za jogo ocinkami sklali 127 146 osib Sered nih zagiblih 45 60 osib z nih 27 rozstrilyani opislya boyu studenti Detalnishe Studentskij Kurin 74 81 vbitih poranenih ta zabitih studentiv i gimnazistiv ubitih u boyu 10 12 rozstrilyanih pislya boyu 27 poranenih 30 35 polonenih 7 1 sha ukrayinska yunkerska shkola im Bogdana Hmelnickogo 33 40 vbitih ta poranenih yunkeriv ubitih u boyu 8 10 poranenih 25 30 Kurin Smerti tochnih danih nemaye 20 25 vbitih ta poranenih voyakiv za pripushennyam Tinchenka Pro vtrati bilshovickih vijsk tochnoyi informaciyi ne isnuye Ozvuchuyetsya cifra vtrat bilshovikiv u 300 voyakiv ubitimi ta poranenimi Za slovami Tinchenka taka velika cifra vtrat poyasnyuyetsya tim sho vijska P Yegorova ta R Berzina protyagom shesti godin veli nastup na vidkritomu poli de ne mozhna bulo shovatis vid rushnic kulemetiv garmat studentiv i yunkeriv DoslidzhennyaV 1967 v Nyu Jorku Ukrayinska vilna akademiya nauk SShA stvorila Komisiyu dlya doslidzhennya faktiv i dat ukrayinskoyi vizvolnoyi borotbi 1917 1920 rokiv Chleni ciyeyi komisiyi opitali uchasnikiv boyu pid Krutami yaki zalishilisya zhivimi ta perebralisya do SShA Za rezultatami roboti komisiyi vijshla kniga Velika ukrayinska revolyuciya Kalendar istorichnih podij za lyutij 1917 roku berezen 1918 roku V 1989 kolishnij prem yer ministr Uryadu UNR Boris Martos u svoyij knizi Vizvolnij zdvig Ukrayini u rozdili Pravda pro Kruti naviv 12 nepravdivih tverdzhen yaki she u 2008 tirazhuvalisya i v Ukrayini Nad pitannyam pro te sho vidbulosya pid Krutami v chasi nezalezhnosti Ukrayini pracyuvav Naukovo doslidnij institut ukrayinoznavstva pri Ministerstvi osviti i nauki Ukrayini Kerivnik viddilu mizhnarodnih vidnosin institutu Volodimir Ulyanich u ramkah proyektu Ukrayinci u svitovij civilizaciyi proanalizuvav dokumenti i literaturu z cogo pitannya svidchennya ochevidciv boyu ta yih rodichiv dani vpershe zdijsnenih arheologichnih rozkopok OcinkiShe za chasiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi dlya zmenshennya doviri j povagi do ukrayinskoyi vladi z yavilasya mistifikaciya pro nachebto daremnu zagibel u boyu pid Krutami trohsot gimnazistiv i studentiv nibito ne navchenih navit povodzhennyu zi zbroyeyu Os yak podayutsya ci podiyi u radyanskomu vidanni spogadiv Dmitra Doroshenka Koli z boku Bahmacha i Chernigova rushili na Kiyiv bilshovicki esheloni uryad ne mig poslati dlya vidsichi ani yedinoyi vijskovoyi chastini Todi zibrali nashvidkuruch zagin zi studentiv i gimnazistiv starshih klasiv i kinuli yih bukvalno na zabij nazustrich prekrasno zbrojnim i chislennim silam bilshovikiv Neshasnu molod dovezli do stanciyi Kruti i visadili tut na poziciyi V toj chas koli hlopci yaki u bilshosti ne trimali nikoli v rukah rushnici bezstrashno vistupili proti bilshovickih zagoniv sho nasuvalisya nachalstvo yih grupa oficeriv zalishilasya v potyagu i vlashtuvala tut piyatiku u vagonah bilshoviki bez zusil rozbili zagin molodi i pognali jogo do stanciyi Pobachivshi nebezpeku ti sho znahodilisya v potyagu pospishili dati signal do vid yizdu ne zalishivshis ni na hvilinu shob zahopiti z soboyu kogos z biguchih Shlyah na Kiyiv buv teper absolyutno vidkritij Govoryat iniciativa vidpravlennya na vidimu zagibel dekilkoh soten neshasnoyi molodi nalezhala vijskovomu ministrovi M V Porshu Ne ridati i narikati nam sogodni treba zgaduyuchi sichnevi ta lyutnevi podiyi v Ukrayini a navpaki treba z dostojnoyu gordistyu zgaduvati ukrayinske voyactvo sho svoyeyu zavzyatistyu i zhertovnistyu dopomoglo ukrayinskim zakonodavcyam zavershiti svoye derzhavobudivnictvo a ukrayinskim diplomatam zdobuti mizhnarodne viznannya dlya samostijnoyi suverennoyi ni vid kogo nezalezhnoyi Ukrayini Roman Rahmannij Nacionalna tribuna Kanada 29 sichnya 1984 roku Za ocinkami istorika Volodimira Ulyanicha oboronci ukrayinskoyi derzhavnosti u boyu pid Krutami zdobuli perekonlivu voyennu peremogu Nesprostovni i bezzaperechni fakti svidchat sho v boyu pid Krutami oboronci ukrayinskoyi derzhavnosti zavdali agresoram nishivnogo udaru i otrimali perekonlivu vijskovu peremogu nad vorogom Adzhe nakaz komanduvannya bulo vikonano nastup voroga zupineno i zdijsneno organizovanij vidstup rujnuyuchi za soboyu koliyi i mosti shob zupiniti jogo prosuvannya Rosijsko bilshovicki napadniki vtratili boyezdatnist na chotiri dni Svoyim samoviddanim oporom zahisniki Krut zupinili pohid agresora yakij musiv spershu zalizati svoyi rani pidtyagnuti novi sili vidremontuvati pidirvani j porujnovani mosti ta zaliznichni koliyi i lishe pislya vsogo cogo prodovzhuvati svij nastup na Kiyiv ne tak zaliznichnim shlyahom yak na rekvizovanih selyanskih vozah zapryazhenih kinmi po rozmoklij dorozi Same cya zatrimka voroga dala zmogu ukrayinskij delegaciyi uklasti Brest Litovskij mirnij dogovir yakij vryatuvav molodu ukrayinsku derzhavnist Den ukrayinskoyi peremogi u boyu pid Krutami ye zakonnoyu gordistyu ukrayinstva Pravda pro bij pid Krutami Volodimir Ulyanich Zhurnal Voyenna istoriya 1 37 za 2008 rik Mushu stverditi nesovisnist deyakih avtoriv broshur na temu boyu pid Krutami sho v svoyih publikaciyah staralisya vichnoyu ganboyu pokriti im ya toyi sovisnoyi starshini sho tak viddano keruvala boyem ta chesno razom z molodimi vmila vmirati Tverdzhennya tih avtoriv sho nasha molod tam bula bez provodu ye nepravdivimi Averkij GoncharenkoVshanuvannya pam yatiDokladnishe Den pam yati Geroyiv Krut Perepohovannya Tragichna zagibel studentskogo kurenya pid Krutami stala simvolom patriotizmu i zhertovnosti v borotbi za nezalezhnu Ukrayinu Uzhe v berezni 1918 roku pislya pidpisannya Berestejskogo miru za nimeckoyi okupaciyi Ukrayini ta z povernennyam uryadu UNR do Kiyeva za rishennyam Centralnoyi Radi vid 19 bereznya 1918 roku bulo virisheno urochisto perepohovati poleglih studentiv na Askoldovij Mogili v Kiyevi 19 bereznya o 14 00 kolona viznikiv iz 26 trunami virushila z vokzalu v bik Pedagogichnogo muzeyu de mistilasya Centralna Rada Tam vidbuvsya traurnij miting na yakomu vistupali Mihajlo Grushevskij Arkadij Stepanenko ta inshi politiki vidbulasya gromadska zhaloba Pohovalna procesiya ruhayetsya vid Zaliznichnogo vokzalu do Centralnoyi Radi budivlya Pedagogichnogo muzeyu Rig vul Bezakivskoyi i Bibikovskogo bulvaru nini vul Petlyuri i bul T Shevchenka 19 bereznya 1918 Truni krutyanciv Tam zhe Svitlini opublikovani u chasopisi 1932 r vkazana data 10 bereznya za starim stilem ye pomilkovoyu Opis gazeti Nova Rada vid 7 bereznya 20 bereznya 1918 Vchora vidbuvsya pohoron studentiv i gimnazistiv sho licarski sklali svoyi bujni golovi boronyachi Ukrayinu vid napadu pivnichnih varvariv Kolo drugoyi godin dnya zhalibnij pohid virushiv od vokzala Prosti derevyani blakitni domovini buli postavleni po dva na ploshadki viznikiv V pohodi brali uchast duhovenstvo studentskij hor pid orudoyu Koshicya vijskovij orkestr vijskovi viddili i sila narodu Kolo budinku C Radi procesiyu zustriv uryad chleni Radi na choli z prof Grushevskim i ministri na choli z V Golubovichem Procesiya spinilas Prof M Grushevskij promovlyayuchi skazav priblizno tak Dulce et decorum pro patria mori Solodko i prekrasno vmerti za otchiznu tak yak umerli oci sini j brati nashi yaki polyagli golovami boronyachi ridnij kraj vid vorogiv Yakraz sogodni koli C Rada zasidala pochali zrivati cogo dvohgolovogo orla cej simvol samoderzhav ya ce pyatno nevoli v yakij Ukrayina perebuvala stilki vikiv Ale cya operaciya znishennya nevoli ne mogla projti bezkrovno i krov prolilas Shaslivi ti hto krov yu zasvidchiv svoyu lyubov do ridnogo krayu Slava yim i Vichnij spokij Krim d Grushevskogo promovlyali she chleni C Radi O Stepanenko i predstavnik starshini sichovih strilciv Dali pohid rushiv po vulicyah Fundukleyivskij Hreshatiku Oleksandrivskij na Askoldovu mogilu Tut nad dniprovimi kruchami poklali v zemlyu virnih siniv vilnoyi Ukrayini Na mogili riznimi delegaciyami bulo pokladeno bagato vinkiv i zhivih kvitok Nova Rada vid 7 bereznya 20 bereznya 1918 Mogila voyakiv krutyan Volodimira Naumovicha ta Volodimira Shulgina na Luk yanivskomu cvintari Za poshirenimi danimi na Askoldovij mogili pohovali 28 krutyan Prote zgidno zi statteyu istorika Yaroslava Tinchenka 2016 roku tochno vidomo pro pohovannya na Askoldovij mogili dvoh krutyan Volodimira Naumovicha ta Volodimira Shulgina na rodinnij dilyanci Naumovicha Hovali yih v odnij truni oskilki pered smertyu ti obnyalis i tak buli rozstrilyani bilshovikami Tila zastigli i v takomu viglyadi yih eksgumuvali pid Krutami a piznishe poklali v domovinu 1934 roku radyanska vlada znishuvala kladovishe na Askoldovij mogili i cyu trunu z dvoma krutyanami bulo perepohovano na Luk yanivskomu cvintari Misceperebuvannya zh bratskoyi mogili reshti krutyan zalishayetsya nevidomim Isnuyut dva foto ceremoniyi pohovannya 1918 roku opublikovani v chasopisi Litopis Chervonoyi Kalini 1931 ch 2 Foto z traurnoyu procesiyeyu bulo znyato na suchasnij ploshi Lesi Ukrayinki a na foto z pohovannyam vdalosya rozrizniti Nove Bratske vijskove kladovishe na Zvirinci yake rozbili u 1916 roci u Kiyevi dlya pohovan til soldativ z frontiv Pershoyi svitovoyi vijni Dlya pidtverdzhennya ciyeyi versiyi na Zvirinci yakij za cej chas zaznav velicheznih zmin potribno provesti poshukovi roboti Zgidno zi statteyu Vitaliya Skalskogo foto pohovannya na Novomu Bratskomu vijskovomu kladovishi na Zvirinci mozhe fiksuvati inshu procesiyu urochiste masove pohovannya kiyan zhertv bilshovikiv sho stalosya za 9 dniv do pohovannya krutyan 10 bereznya Same data 10 bereznya 1918 mistitsya na foto z pohovalnoyi procesiyi krutyanciv v rajoni ploshi Lesi Ukrayinki Prote zustrichayutsya j inshi foto iz chasopisu Litopis Chervonoyi Kalini 1932 chislo 3 s 18 19 yaki tochno fiksuyut pohovannya krutyan i yaki pomilkovo pidpisani 10 bereznya vzhe samim chasopisom Geroyizaciya Za volyu Ukrayini Polyaglim sinam v bornyi pid Krutami kiyivskij plakat 1918 roku Sistemna geroyizaciya Boyu pid Krutami pochalasya za dobi Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo Na ce buv i suspilnij zapit u gazeti Nova Rada 26 travnya 1918 roku z yavilasya stattya z nazvoyu Pro neobhidnist sporudzhennya v Kiyevi pam yatnika poleglim za nezalezhnist Ukrayini yaka zakinchuvalasya zaklikom do vladi abi ministerstvo osviti ogolosilo narodnu pidpisku na ulashtuvannya monumentu zabitim v boyah z bilshovikami ukrayinskim shkolyaram i studentam ta doruchilo viddilovi plyastichnih mistectv spravu organizaciyi Urochistosti z nagodi vipusku uchniv 2 yi ukrayinskoyi gimnaziyi u Kiyevi 2 chervnya 1918 roku u prisutnosti ministra osviti Mikoli Vasilenka pochalisya z togo sho direktor gimnaziyi Kozlenko v promovi zgadav pro uchniv yaki zaginuli v boyah z bilshovikami Yak pisala gazeta Nova Rada Na vshanuvannya yih pam yati vsi vstali V chervni 1918 roku departament plyastichnih mistectv podav ministru osviti dopovid pro potrebu budivnictva pam yatnika na odnij z plosh Kiyeva borcyam za nezalezhnist Ukrayini sho polyagli v Kiyevi Bahmachi ta pid Krutami Ministr osviti zaproponuvav golovi departamentu profesoru Pavluckomu rozrobiti statut pro organizaciyu specialnoyi komisiyi yaka b i zajnyalasya budivnictvom pam yatnika v Kiyevi Po zavershennyu viroblennya statutu i obrannya komisiyi ministr obicyav podati spravu sporudzhennya pam yatnika na zatverdzhennya Radi ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi Togo zh dnya buv utvorenij specialnij fond pri departamentu plyastichnih mistectv Ministerstva osviti yakomu bulo peredano 500 karbovanciv G Kovalenkom Gr Getmancem sho skladalo 10 vid prodazhu jogo broshuri Do strashnih dniv u Kiyevi Na pochatku veresnya 1918 roku propoziciya pro sporudzhennya pam yatnika na chest zagiblih ukrayinskih voyakiv u Kiyevi pid Bahmachem i Krutami proti bilshovickih vijsk potrapila na rozglyad getmanu Ukrayini Pavlu Skoropadskomu 7 veresnya 1918 roku u gazeti Narodnya Sprava z yavilasya novina sho getman postavivsya do ciyeyi ideyi prihilno i zaproponuvav zlozhiti dlya cogo specialnu komisiyu pislya chogo bude ogolosheno vsenarodnij zbir groshej dlya zaznachenoyi meti Pan getman zayaviv sho zadlya zdijsnennya vshanuvannya pam yati pershih borciv za nezalezhnist Ukrayinskoyi derzhavi ukrayinske pravitelstvo mozhe zrobiti vidpovidnu groshovu dopomogu Pavlo Tichina napisav virsh prisvyachenij vshanuvannyu poleglih Pam yati tridcyati Na Askoldovij mogili Pohovali yih Tridcyat muchniv ukrayinciv Slavnih molodih Na Askoldovij mogili Ukrayinskij cvit Po krivavij po dorozi Nam iti u svit Na kogo posmila znyatis Zradnika ruka Kvitne sonce graye viter I Dnipro rika Na kogo zavzyavsya Kayin Bozhe pokaraj Ponad vse voni lyubili Svij kohanij kraj Vmerli v Novim Zapoviti Z slavoyu svyatih Na Askoldovij Mogili Pohovali yih Pavlo Tichina 1918 rik dd dd Vnaslidok okupaciyi bilshoyi chastini Ukrayini rosijskoyu Chervonoyu armiyeyu v 1921 roci pro podvig molodi pid Krutami bulo zabuto na ponad 70 rokiv v oficijnij istoriografiyi ta mistectvi Natomist pro bij pid Krutami zavzhdi pam yatali ukrayinci yaki prozhivali za kordonom Vidznachayuchi datu progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini voni zgaduvali j pro krutyan Odin iz yaskravih predstavnikiv ukrayinskoyi diaspori Yevgen Malanyuk nagoloshuvav narid tvoryachi z yakoyis podiyi legendu a Kruti bez sumnivu ye i budut odniyeyu z najvelichnishih legend nashoyi naciyi znaye sho vin robit Narodnya mudrist i nacionalnij genij cya najvisha zemna spravedlivist tvoryachi svoyi legendi i miti cebto pidnosyachi dannu istorichnu podiyu do visochini nadistorichnish nikoli shodo viboru tiyeyi podiyi ne pomilyayutsya Ne pomililisya voni i u vipadku Krut U Galichini kult geroyiv Krut poshirivsya sered plastovoyi molodi yaka v 1926 roci stvorila Kurin Starshih Plastuniv im Boyu pid Krutami Zgodom iniciativu vshanuvannya Geroyiv Krut perejnyalo lvivske studentstvo II Studentska konferenciya sho vidbuvalasya 1931 roku uhvalila vvazhati rokovini boyu pid Krutami ukrayinskim vsestudentskim svyatom Narazi v Kiyevi diye Plastovij kurin ch 75 imeni Geroyiv boyu pid Krutami Uzhe nastupnogo roku zahodi na vshanuvannya krutyan bulo provedeno v Prazi ta deyakih inshih mistah Yevropi Nadali voni stali neviddilnim atributom gromadskogo zhittya zakordonnih ukrayinciv osoblivo molodi Lvivskij zhurnal Studentskij shlyah vistupiv iniciatorom zboru materialiv pro vshanuvannya gerojskogo chinu Protyagom desyatirich isnuvali rizni superechlivi traktuvannya perebigu podij i kilkosti zagiblih vid kilkoh do dekilkoh soten Napriklad Pavlo Tichina prisvyativ svij virsh Pam yati tridcyati hocha do nashogo chasu zbereglisya tilki imena tih kogo bulo pohovano na Askoldovij mogili dzherelo Andrij Omelchenko sotnik Volodimir Shulgin Pavlo Kolchenko Luka Dmitrenko Lizogub Mikola Oleksandr Popovich Andriyiv Mikola Bozhinskij Bozhko Oleksandr Sherstyuk Golovoshuk Chizhiv Kirik Andrij Sokolovskij Mikola Korpan Mikola Gankevich Yevgen Tarnavskij Gnatkevich Grigorij Pipskij Zacikavlenist Krutyanskoyu podiyeyu posililasya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho bulo pov yazano iz borotboyu OUN ta UPA za nezalezhnist Ukrayini Kerivnictvo OUN ta komanduvannya UPA priklad Geroyiv Krut vikoristovuvalo dlya patriotichnogo vihovannya svoyih chleniv U 1944 mu odne iz z yednan grupi vijskovoyi okrugi Tyutyunnik otrimalo nazvu Kruti Majzhe u vsih navchalnih i vihovnih programah dlya bijciv UPA obov yazkovim dlya vivchennya buv punkt pro geroyizm molodi pid Krutami V UPA ta yiyi zapilli bula vstanovlena tradiciya vidznachennya pam yati Geroyiv Krut yak nacionalnogo svyata V odnomu iz direktivnih dokumentiv komanduvannya UPA nagoloshuvalosya sho v dni 29 sichnya vidsvyatkuvati velichavo Svyato Krut Vikonavcyam doruchalosya virobiti u voyakiv svyatochnij nastrij shob voni gliboko zastanovilisya nad znachennyam cih richnic ta nazavzhdi zakripili tverdo u svoyih sercyah V Ukrayini vidznachennya boyu pid Krutami rozpochalisya lishe naperedodni progoloshennya yiyi nezalezhnosti 29 sichnya 1991 roku z iniciativi Narodnogo ruhu Ukrayini za uchasti V yacheslava Chornovola Studentskoyi spilki inshih nacionalno demokratichnih organizacij v Krutah bulo vstanovleno berezovij hrest ta vidbuvsya pershij nevelichkij gromadskij miting Na derzhavnomu rivni vshanovuvati pam yat geroyiv Krut pochali v Ukrayini lishe 2004 go Za rik pered cim u sichni 2003 go Leonid Kuchma pidpisav rozporyadzhennya Pro vshanuvannya pam yati geroyiv Krut U bagatoh mistah Ukrayini pochali vstanovlyuvati pam yatni znaki v shkolah provoditi vechori prisvyacheni cim podiyam U period prezidentstva Viktora Yushenka vidznachennya rokovin boyu pid Krutami peretvorilosya na masshtabnu podiyu Uchast u velelyudnih urochistostyah brali vishi posadovi osobi derzhavi politiki predstavniki gromadskosti Poetichna robota kiyivskogo poeta Sergiya Gubernachuka yakij pracyuvav sekretarem Radi gromadskoyi organizaciyi Istoriko kulturologichne tovaristvo Geroyi Krut datovana 2001 m rokom Avtorske vikonannya virsha Geroyam Krut prohodilo zokrema pid chas oficijnih zboriv na chest vshanuvannya zagiblih yunakiv Na krivavomu poli na gorbochku kraj Krut vitruganisha goli zabigayut v redut mertvim holodom strilyat svit shugayut na smert mov nadiyatsya j viryat vidstoyati cyu tverd Sergij Gubernachuk 2001 rik dd dd Pam yatniki Dokladnishe Memorial pam yati geroyiv Krut U Ternopilskij oblasti vshanuvali pam yat Geroyiv boyu pid Krutami zokrema Levka Lukasevicha Pam yatnu doshku na jogo chest vidkrili na fasadi shkoli u seli Mshanec sho na Zborivshini Dovgij chas istoriya podij pid Krutami zalishalasya poza uvagoyu oficijnoyi istoriografiyi SRSR i obrostala mifami i vigadkami z oboh bokiv Pochinayuchi vid tverdzhennya Muravjova sho vin dva dni vidvazhno bivsya pid Krutami proti vidbirnih vijsk UNR pid provodom Petlyuri do zbilshennya kilkosti zagiblih do 500 lyudej abo navit do tisyachi v deyakih ukrayinskih emigrantskih kolah Na pravdu Muravjovu znadobilosya dva dni shobi vidremontuvati zaliznicyu i zorganizuvati svoyi sili Shodo tochnoyi kilkosti zagiblih to oficijnogo pidtverdzhennya yihnoyi kilkosti she j dosi nemaye za svidchennyam uchasnikiv podij jmovirno vbito bulo blizko 250 300 osib z ukrayinskogo boku ale vidomi imena tilki tih sho potrapili v polon i buli pohovani na Askoldovij mogili v Kiyevi U radyanski chasi polegli v Krutah kvalifikuvalisya yak zradniki chi prosto zamovchuvalisya Studentski mogili z Askoldovoyi gori zabrali ta spochatku rozbili na tomu misci park Piznishe pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni tut pohovali radyanskih voyakiv poleglih pid chas vignannya nacistskih okupantiv z Kiyeva Z chasu podij upershe pro uvichnennya pam yati studentiv zgadali v 1990 h rr koli Narodnij Ruh Ukrayini vstanoviv tut derev yanij hrest Monument bitvi pid Krutami 1918 r avtor Anatolij Gajdamaka 2006 r kopiya odniyeyi z kolon portiku Chervonogo korpusu zavvishki 10 metriv Akciya pam yati Geroyiv Krut 29 sichnya 2011 Kruti Vid togo chasu buli plani zvesti bilshij postijnij monument u samih Krutah Tilki 2000 roku arhitektor Volodimir Pavlenko serjozno pochav zajmatisya proyektuvannyam pam yatnika 2006 roku Memorial pam yati geroyiv Krut na zaliznichnij stanciyi Kruti nareshti vidkrili za uchastyu Prezidenta Viktora Yushenka Avtor memorialu Anatolij Gajdamaka predstaviv pam yatnik yak nasipanij pagorb zavvishki 7 metriv na yakomu vstanovleno 10 metrovu chervonu kolonu Chervona kolona mala nagaduvati pro podibni koloni Kiyivskogo Universitetu zvidki buli bilshist studentiv pid Krutami Bilya pidnizhzhya pagorba pobudovano kaplichku a poruch iz pam yatnikom vikopano ozero u formi hresta U 2008 roci memorial dopovnili simoma vagonami i vidkritoyu zaliznichnoyu platformoyu vijskovogo eshelonu yaki vstanovleno na rejkah po 4 z dvoh storin Odnak oficijno jogo tak i ne bulo oformleno a vidtak muzej u Krutah yak i Muzej UNR u Kiyevi pozbavlenij derzhavnogo finansuvannya i narazi isnuye realna zagroza yihnogo zakrittya Simvolichna mogila krutyan na Askoldovij mogili u Kiyevi do 2012 r Kaminnij hrest na Askoldovi mogili vstanovlenij u 2012 r Na pochatku 2012 roku na misci derev yanogo hresta na Askoldovij mogili bulo vstanovleno spravzhnij pam yatnik krutyancyam vigotovlenij iz dorogogo kamenya kozackij hrest u centri yakogo visichenij trizub pid yakim promovista i simvolichna citata zi svyatogo Yevangeliya Najbilsha lyubov zhittya poklasti za druziv Pokazovo sho pam yatnik vstanovili ne prezidenti uryadovci deputati ta inshi visokoposadovci yaki vprodovzh bagatoh rokiv klyalisya ce zrobiti a zvichajni gromadyani 23 serpnya 2006 roku v m Lucku buv vidkritij pam yatnij hrest geroyam Krut 29 sichnya 2018 roku na Lvivskij ploshi u Kiyevi navproti Kiyivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu imeni Vadima Getmana vidkrito pam yatnik Geroyam Krut u viglyadi kam yanogo hresta z vikarbuvanoyu datoyu boyu U Ternopilskij oblasti na fasadi shkoli vidkrili pam yatnu doshku Geroyu Krut Levku Lukasevichu Toponimika i pochesni nazvi Dokladnishe Vulicya Geroyiv Krut Pam yatna moneta 80 richchya boyu pid Krutami Nazvu Geroyiv Krut nosyat aleyi bulvari vulici i provulki u desyatkah ukrayinskih mist zokrema u Kiyevi Odesi Dnipri Tak u travni 2022 roku v misti Gorodok Hmelnickoyi oblasti vulicyu Turgyenyeva perejmenuvali na vulicyu Geroyiv Krut Mayut im ya Geroyiv Krut i vijskovi navchalni zakladi Lvivskij derzhavnij licej z posilenoyu vijskovo fizichnoyu pidgotovkoyu imeni Geroyiv Krut Vijskovij institut telekomunikacij ta informatizaciyi imeni Geroyiv Krut z 29 sichnya 2018 Gromadski j kulturno mistecki zahodi 2000 roku vijshov avdiodisk z nazvoyu VA Kruti Koncert Dlya Angeliv Koncert dlya yangoliv rok koncert sho vidbuvavsya shoroku vid 2005 do 2007 roku v Kiyevi dlya vshanuvannya pam yati poleglih pid Krutami Tematici boyu pid Krutami prisvyacheno ryad muzichnih tvoriv zokrema pisnya Pam yati tridcyati na slova Pavla Tichini z diska Mariya spivachki Mariyi Burmaki pisnya 29 sichnya z albomu i mertvim i zhivim i nenarodzhenim rok gurtu Sokira Peruna pisnya Nikoli ne plach z albomu Grim v kovalni Boga rok gurtu Tin Soncya pisnya Spovid rozstrilyanih dush z albomu Vilna zemlya rok gurtu Veremij pisnya z albomu rok gurtu HASPYD U kinematografi 2011 dokumentalnij film pro geroyiv Krutiv 2012 Ukrayina zabuta istoriya Kruti moloda krov dokumentalna strichka pro bitvu pid Krutami 2014 Geroyi Ukrayini Kruti Persha Nezalezhnist dokumentalnij film pro geroyiv Krutiv 2019 Kruti 1918 istorichnij hudozhnij film sho prisvyacheno 100 richchyu bitvi pid Krutami Leonid Perfeckij Kruti stanciya U zhivopisi U 1931 roci lvivskij hudozhnik Oleksandr Klimko namalyuvav kartinu Bij pid Krutami yaka eksponuvalasya v Ukrayinskomu vijskovomu muzeyi u Lvovi ta bula znishena bilshoviki pislya vizvolennya Zahidnoyi Ukrayini Kolishnij voyak Diyevoyi Armiyi UNR hudozhnik batalist Leonid Perfeckij napisav kartinu Kruti stanciya na yakij zobraziv bij pid Krutami U 1961 roci Mikola Bidnyak namalyuvav kartinu Bitva pid Krutami Boyu pid Krutami prisvyatili svoyi praci hudozhnik kartina Odin z pid Krut Mikola Bitinskij ilyustraciyu prisvyachenu pam yati geroyiv Krut u chasopisi Gurtujmosya 1 13 sichen berezen 1935 roku Ivan Krislach gravyuru Kruti u 2004 roci Takozh do temi boyu pid Krutami zvertalisya ilyustratori Oleksandr Kom yahov Svyatoslav Pashuk ta Yurko Zhuravel Inshe Kiyivskij mural Geroyi Krut 29 sichnya 2016 roku u Harkovi na budinku po vulici Feyerbaha 1a z yavivsya stinopis prisvyachenij Geroyam boyu pid Krutami Stinopis stvorenij za iniciativi voyakiv Azovu ta Shidnogo korpusu yaki sluzhili v zoni ATO Cej stinopis neodnorazovo zaznavav napadiv z boku vandaliv 29 sichnya 2017 roku v Sumah bulo vidkrito pam yatnu doshku Geroyam Krut bilya pishohidnoyi arki budinku 36 po vulici Geroyiv Krut 18 grudnya 2018 roku u Kiyevi na budinku po vulici Velikij Vasilkivskij 111 113 z yavivsya stinopis yakij prisvyachenij Geroyam boyu pid Krutami roboti hudozhnika Andriya Palvalya 29 sichnya 2022 roku u Kiyevi marshem dekilkoh soten lyudej vid stanciyi metro Arsenalna do Askoldovoyi mogili bulo vshanovano 104 ti rokovini boyu pid Krutami Cikavi faktiChasto cyu fotografiyu podayut yak pohoron krutyanciv Naspravdi na nij zobrazheno pohoron 91 zhertvi bilshovickogo teroru u lyutomu 1918 r Kiyiv 10 bereznya 1918 r Matvij Danilyuk 1892 1994 yedinij uchasnik boyu pid Krutami yakij dochekavsya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 roku she j zustrivshi yiyi u seli Vatin Volinskoyi oblasti Spogadi Statti suchasnikivSpogadi Spogadi 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Loskij Igor Kruti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sha rij Ivan Sichoviki pid Krutami 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Lukasevich Levko Bij pid Krutami 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Goncharenko Averkij Bij pid Krutami 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Statti Statti 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Malanyuk Yevgen Svityat yak zori svityat mogili 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Samchuk Ulas Kruti 3 sichnya 2020 u Wayback Machine Div takozhMemorial pam yati geroyiv Krut Spisok uchasnikiv boyu pid Krutami Litkivskij bij Bij na richci Trubizh Sichneve povstannya 1918 Bij za stanciyu Hutir Mihajlivskij sichen 1918 Diti geroyi Meksika Boyi pid Krutami 2022 PrimitkiMihajlo Kovalchuk Bij pid Krutami vidomi j nevidomi storinki 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine Istorichna pravda 29 01 2014 Volodimir Ulyanich Zhurnal Voyenna istoriya 1 37 za 2008 rik Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Bij pid Krutami v istorichnij pam yati Yak ekspluatuyetsya mif 18 grudnya 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda Blog istorika chomu dovkola bitvi pid Krutami stilki mifiv 18 grudnya 2018 u Wayback Machine bbc com Bij pid Krutami vazhlivij epizod pershoyi gibridnoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni Fajzulin 18 grudnya 2018 u Wayback Machine Institut nacionalnoyi pam yati Bij za majbutnye Informacijni materiali do Dnya pam yati Geroyiv Krut 2023 25 01 2023 Mihajlo Kovalchuk Vijna z Radnarkomom Chi dijsno Centralna Rada provalila oboronu Ukrayini 13 sichnya 2019 u Wayback Machine Istorichna pravda 08 02 2018 Subtelnij Orest Istoriya Ukrayini Toronto Vidavnictvo Torontskogo universitetu 1994 ISBN 0 8020 0591 0 Citata za Soldatenko V F Ukrayinska revolyuciya Istorichnij naris Monografiya K Libid 1999 976 s Nova Rada 1918 11 sichnya Soldatenko Valerij I spravzhni ne falshivi farbi Kruti Sproba istorichnoyi interpretaciyi 10 bereznya 2007 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2006 28 sichnya 3 lyutogo Svitlana Makovicka Udar pid Krutami Ukrayina moloda subota 16 lyutogo 2008 S 8 9 z dzherela 27 kvitnya 2015 Procitovano 17 zhovtnya 2018 neavtoritetne dzherelo Uroki istoriyi Usya ne pravda pro Kruti na YouTube Yaroslav Tinchenko Persha Ukrayinsko Bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Kiyiv Lviv Institut ukrayinoznavstva im Krip yakevicha NAN Ukrayini 1996 S 174 182 ISBN 5 7702 1011 7 Olena Bojko Bij pid Krutami istoriya vivchennya 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2008 2 479 S 43 54 Uroki istoriyi Usya ne pravda pro Kruti na YouTube Tinchenko Ya Yu Persha ukrayinsko bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 Borotba za Bahmach ta Romodan Zozulya Ya Velika Ukrayinska Revolyuciya Kalendar istorichnih podij za lyutij 1917 berezen 1918 Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk u SShA Nyu Jork angl East Side Press 1967 S 49 U svoyih memuarah sotnik Goncharenko stverdzhuvav sho polonenih sered yakih buv i jogo brat nachebto kololi bagnetami a ne rozstrilyuvali Inshi svidki odnak sprostovuyut ce tverdzhennya Dovidnik z Istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2007 Mihajlik Mihajlo Den 29 sichnya 1918 roku Lviv 1932 Martos B Pravda pro Kruti Vizvolnij zdvig Ukrayini Naukove Tovaristvo im Shevchenka Biblioteka Ukrayinoznavstva ch 61 Nyu Jork angl Computoprint Corporation 1989 S 116 119 Doroshenko D Vojna i revolyuciya na Ukraine Revolyuciya na Ukraine po memuaram belyh Sost S A Alekseev pod red N N Popova M L Gosizdat 1930 S 94 95 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 24 lyutogo 2019 Tinchenko Yaroslav U poshukah pohovannya krutyan 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 28 sichnya 2016 uk UK Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2021 Zhurnal Litopis Chervonoyi Kalini Ch 2 vid lyutogo 1931 roku Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu ukr lyutij 1931 Procitovano 29 sichnya 2023 Zhurnal Litopis Chervonoyi Kalini Ch 3 vid bereznya 1932 roku Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu berezen 1932 Procitovano 29 sichnya 2023 Nova Rada 1918 26 13 travnya 85 Nova Rada 1918 4 chervnya 22 travnya 91 Nova Rada 1918 9 chervnya 27 travnya 96 Narodnya Sprava 1918 7 veresnya 35 Lavrinenko Yu A Rozstrilyane vidrodzhennya Antologiya 1917 1933 Poeziya proza drama esej Pidgot tekstu fahove redaguvannya i peredm prof M K Nayenka K VC Prosvita 2001 794 s Malanyuk 1941 s 9 Za deyakimi dzherelami sotnik A ndrij Omelchenko ne buv rozstrilyanij v Krutah a smertelno poranenij i piznishe pomer u Kiyevi Nataliya BORDIJChUK 30 sichnya 2004 ua Hreshatik Arhiv originalu za 19 listopada 2018 Procitovano 19 listopada 2018 Gubernachuk S Geroyam Krut visokim slovom poeziyi Sergij Gubernachuk Geroyika tragediyi Krut uporyad V I Sergijchuk K 2008 S 403 404 Arhiv originalu za 21 veresnya 2010 Procitovano 16 sichnya 2007 Arhiv originalu za 2 veresnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 19 lyutogo 2022 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 29 sichnya 2018 roku Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Hurtom VA Kruti Koncert Dlya Angeliv Klimko Oleksandr 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 10 listopada 2021 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2017 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 1 lyutogo 2017 LiteraturaBij pid Krutami v nacionalnij pam yati Zbirnik dokumentiv i materialiv 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Uporyadniki O M Lyubovec ta in K DP NVC Prioriteti 2013 288 s ISBN 978 966 8809 90 3 Bozhko O Kruti v dokumentalnih svidchennyah Kiyivska starovina 1996 2 3 Bojko O Bij pid Krutami istoriya vivchennya 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2008 2 479 S 43 54 Bojko O D Kruti bij 1918 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 420 ISBN 978 966 00 0855 4 Vinnichenko Volodimir Vidrodzhennya naciyi istoriya Ukrayinskoyi revolyuciyi berezen 1917 gruden 1919 rr K 1990 Geroyi Krut Licarskij podvig yunih ukrayinciv 29 sichnya 1918 roku upor I Ilyenko Drogobich Vidrodzhennya 1995 348 s il Golubko Viktor Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1918 Utvorennya ta borotba za derzhavu Lviv 1997 Deshinskij Leontij Golubko Viktor Z istoriyi stvorennya zbrojnih sil Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki berezen 1917 kviten 1918 rr Rozbudova derzhavi 1996 6 Doroshenko Dmitro Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr U 2 h t K Tempora 2002 Zarickij V Krutyanska podiya Naukove Tovaristvo im Shevchenka Biblioteka Ukrayinoznavstva ch 61 Chikago Drukarnya V Bernackogo 1972 59 s Semen Zbarazkij Danilo Chajkovskij Krutyanska podiya Myunhen Nyu Jork Shlyah Molodi b d 104 s Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr 3 MEDIA 2000 Kovalenko Oleksandr Mi rvali odvichniyi puta Kiyiv 1994 8 9 S 144 148 Kovalchuk M Nastup radyanskih zagoniv na Livoberezhnij Ukrayini Bitva dvoh revolyucij Persha vijna Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z Radyanskoyi Rosiyeyu 1917 1918 pp NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo K Vidavnichij dim Stilos 2015 T 1 S 476 797 Kruti Sichen 1918 roku dok materiali doslidzh kinoscenarij Ist kulturol T vo Geroyi Krut upor Ya Gavrilyuk K Prosvita 2010 880 s Mazepa I Ukrayina v ogni j buri revolyucij K Tempora 2003 Martos Boris Pravda pro Kruti Vizvolnij zdvig Ukrayini Naukove Tovaristvo im Shevchenka Biblioteka Ukrayinoznavstva ch 61 Nyu Jork angl Computoprint Corporation 1989 S 116 119 Soldatenko Valerij I spravzhni ne falshivi farbi Kruti Sproba istorichnoyi interpretaciyi 20 listopada 2015 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2006 3 27 sichnya 3 lyutogo Soldatenko V F Ukrayinska revolyuciya Istorichnij naris Monografiya K Libid 1999 976 s Tinchenko Yaroslav Persha Ukrayinsko Bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Kiyiv Lviv Institut ukrayinoznavstva im Krip yakevicha NAN Ukrayini 1996 S 174 182 ISBN 5 7702 1011 7 Ukrayinska narodna enciklopediya Pid red I Hodaka Lviv Chervona Kalina 1996 643 s Shushkivskij A I Kruti 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X DzherelaFajzulin Yaroslav Bij pid Krutami yak vidrizniti istorichnu pradu vid mifu 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 29 sichnya 2012 Lyubarec Andrij Bij pid Krutami v istorichnij pam yati Yak ekspluatuyetsya mif 18 grudnya 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda 29 sichnya 2012 Kovalchuk Mihajlo Bij pid Krutami vidomi j nevidomi storinki 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine Istorichna pravda 29 01 2014 Kovalchuk Mihajlo Kruti 1918 vcheni proti mifiv 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Istorichna pravda 28 sichnya 2022 Usya ne pravda pro Kruti 6 lyutogo 2018 u Wayback Machine Likbez Istorichnij front 29 01 2018 Tinchenko Yaroslav U poshukah pohovannya krutyan 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 28 sichnya 2016 Skalskij Vitalij Fotodzherela ne plutati pohoron zhertv bilshovikiv ta pohoron geroyiv Krut berezen 1918 r 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Likbez Istorichnij front 31 sichnya 2017 Yuzich Yurij Ti sho vizhili 37 portretiv krutyanciv 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine Istorichna pravda 30 01 2018 Calik Stanislav Blog istorika chomu dovkola bitvi pid Krutami stilki mifiv 18 grudnya 2018 u Wayback Machine BBC News Ukrayina 29 sichnya 2018PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bij pid Krutami 1918 Dovidki Battle of Kruty 14 serpnya 2015 u Wayback Machine angl Encyclopedia of Ukraine vol 2 1988 Kruti Arhivovano 23 travnya 2012 u WebCite Dovidnik z istoriyi Ukrayini Publicistika Malanyuk Ye Kruti Narodini novogo ukrayincya 16 lyutogo 2018 u Wayback Machine Praga Ukrayinske vidavnictvo Proboyem 1941 28 s Natalya Trofimova Geroyi Krut spravzhni ta samoprogolosheni 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Den 31 sichnya 2006 Lyudmila Gurenko A chi zakinchivsya Bij pid Krutami 16 grudnya 2007 u Wayback Machine personal plus net 4 155 25 31 sichnya 2006 cult gov ua 2008 Mihajlo Zhirohov Bij pid Krutami simvol geroyizmu ukrayinciv 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine cheline com ua 29 sichnya 2017 Bogdan Romanenchuk 30 sichnya 2018 http www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Igor Bigun Svoboda abo smert Gajdamaki z Akademiyi 25 lipnya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda 28 veresnya 2018 Memuari Sotnik Averkij Goncharenko komandir kurinya 1 yi im getmana B Hmelnickogo Yunackoyi Vijskovoyi shkoli i komendant oboroni Bahmacha v 1917 r 18 sichnya 2007 u Wayback Machine Vechirnij Kiyiv 1994 4 lyut Novini Prezident otkryl pamyatnik Geroyam Krut 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Korrespondent August 25 2006 comments ua Prisvyati ikonu geroyu Gromadska akciya 14 veresnya 2011 u Wayback Machine groupua org Sajti http www kruty org ua 23 sichnya 2009 u Wayback Machine sajt prisvyachenij podvigu Geroyiv Krut spogadi statti ilyustraciyi poeziya pisni Podvig geroyiv Krut Pisnya pro bij pid Krutami 26 veresnya 2007 u Wayback Machine pisni org ua Zbirka konspektiv prezentaciyi pro Kruti 28 sichnya 2015 u Wayback Machine erudyt net Video Dokumentalne List bez konverta Cikl Nevidoma Ukrayina narisi nashoyi istoriyi Film 91 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine Kiyivnaukfilm 1993 Bij pid Krutami 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Militarnij Portal 2008 Ukrayina zabuta istoriya Kruti Moloda Krov 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine TOV LV STUDIO na zamovlennya Telekanal MEGA 2012 Geroyi Ukrayini Kruti Persha Nezalezhnist 3 travnya 2016 u Wayback Machine NTKU rezh Snizhana Potapchuk 2014 Bij pid Krutami sho treba znati Irina Farion u programi Velich osobistosti 26 sichnya 2022 u Wayback Machine 42 studiya dlya Telekanal Rada 1 02 2015 Kruti Z ciklu Peremogi Ukrayini 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Wild Fox Film CDKFFA Ukrayini im Pshenichnogo 2017 Rozsekrechena istoriya Istorichni mifi pro bij pid Krutami 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine UA Pershij 2018 Uroki istoriyi Usya ne pravda pro Kruti 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine Likbez Istorichnij front 2018 300 ukrayinskih spartanciv ta inshe Golovni mifi pro bij pid Krutami 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine Istoriya bez mifiv z Vladlenom Marayevim 2021 Hudozhnye Grigorij Pipskij Den nezalezhnosti 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine Telekanal STB 2016 Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi