Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Земе́льне законода́вство Украї́нської Наро́дної Респу́бліки 1917—1918 — сукупність нормативних актів, що регламентували землеволодіння та землекористування в Українській Народній Республіці (див. також Аграрне питання в українській революції 1917-1921). Партії соціалістичного спрямування, які складали організаційну основу Української Центральної Ради, визначили спрямованість земельних реформ УНР: 20(07) листоп. 1917 Українська Центральна Рада видала III Універсал (див. Універсали Української Центральної Ради), в якому містилося положення про скасування права приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та ін. землі нетрудових господарств. Невдовзі Генеральний секретаріат Української Центральної Ради видав положення про земельну справу, яке забороняло продавати, купувати, заставляти, дарувати та передавати землю будь-кому. Власність на землю в межах до 50 десятин не скасовувалася.
Окремий закон про землю було затверджено 31(18) січня 1918. Його основні положення відповідали вимогам Всеукраїнського селянського з'їзду 1917 та універсалів УЦР щодо власності на землю, води, ліси й надра. Загальне управління цими природними багатствами до скликання Українських Установчих зборів взяла на себе УЦР. Міськими землями розпоряджалися органи місцевого самоврядування, ін. — сільські громади, волосні, повітові та губернські земельні комітети. Їх головним завданням було забезпечення громадянам права на користування землею, охорона природних багатств від виснаження і вжиття заходів до збільшення цих багатств. Земля надавалася для загальногромадського користування, під оселі та будівлі окремим особам, товариствам, громадським установам, для розміщення торгових і промислових підприємств, а також для приватнотрудового господарства, яке мало вестись особистою працею окремими особами, сім'ями або товариствами. Наймана праця могла застосовуватися лише в надзвичайних випадках, тимчасово й відповідно до правил, установлених земельними комітетами.
Приватнотрудові та колективні господарства повинні були одержувати землю за нормами, встановленими земельними комітетами і сільс. громадами, але «під керуванням і з затвердженням центрального органу державної влади». Такі господарства не могли мати більше землі, ніж її обробляла власною працею сім'я або товариство для задоволення своїх споживчих і госп. потреб. Присадибні ділянки під госп. будівлі й підпр-ва надавалися згідно з нормами, встановленими органами місц. самоврядування і земельними комітетами. Користування землею проголошувалося безкоштовним. Оподаткуванню підлягали тільки лишки землі, а також надприбутки.
Право користування землею могло переходити в спадщину, а строки — встановлюватися сільс. громадами і товариствами на підставі правил, затверджених земельними комітетами згідно із законом. Передбачалося утворення держ. меліоративного фонду для здійснення заходів з охорони землі та надання кредитів для розвитку села. Вивласнення земель, вод, надр, лісів проводилося без викупу, але колиш. землевласникам за їх бажанням і згідно з рішенням волосних земельних комітетів залишалися ділянки із садами, виноградниками, хмільниками тощо в кількості, яку вони могли обробити власною працею та працею своєї сім'ї. Не підлягали вилученню землі громад. та наук. установ, надані їм до видання закону, а також землі під оселями, госп., торг. і пром. підпр-вами. Водночас із вилученими землями в підпорядкування земельних комітетів переходив реманент колиш. власників, а також будівлі, за винятком тих, які були вкрай потрібні їм для життя і ведення приватнотрудового господарства або торг. чи пром. діяльності.
Усі ділянки, що вилучалися, мали за рішенням земельних комітетів поділятися на землі для громад. господарства і землі для приватнотрудового користування. За рахунок останніх у першу чергу повинні були задовольнятися потреби місц. малоземельних та безземельних селян, а в другу — місц. нехліборобської ч. нас. Законодавство розглядало як малоземельних тих хліборобів, чий земельний наділ був недостатнім для задоволення споживчих потреб їхніх сімей. Законом запроваджувався і принцип урівнювання землекористування шляхом оподаткування надлишків землі та надприбутків, розселення й переселення селян, зміни меж ділянок. Але таке розселення й переселення мали відбуватися надалі за планом, затвердженим центр. органами земельної реформи, й стосуватися тільки тих регіонів, де виявлялися надлишки землі або її нестача за відповідними нормами. Ділянки для вирощування буряків та ін. особливого значення с.-г. к-р надавалися в приватнотрудове користування з умовою не зменшувати їх посівної площі. Вилучені висококульт. господарства не підлягали розподілу й передавалися в користування товариствам або сільс. громадам. Це правило поширювалося на сади, виноградники, хмільники тощо. Дослідні й селекційні ділянки, розсадники й розплідники цілком переходили в розпорядження земельних комітетів, які могли господарювати там самі або передати їх наук. закладам. Для отримання землі в трудове користування безземельні та малоземельні громадяни подавали відповідну заяву до сільс. управи. Остання складала за цими заявами спец. списки, де зазначалися прізвище, ім'я та по батькові заявника, кількість працездатних, напівпрацездатних і непрацездатних осіб чоловічої та жіночої статі у сім'ї, розмір орних, садибних та ін. землеволодінь, кількість землі на одного їдця тощо. Складені списки мали вивішуватися на видному місці в селі на тиждень. Після цього вони затверджувалися сільс. сходом і пересилалися до волосного земельного комітету. Там вони протягом двох тижнів могли бути оскарженими будь-ким із селян, а потім погоджувалися у волості й пересилалися до повітового земельного комітету, де вони знаходилися ще два тижні і, якщо не надходило ніяких протестів, затверджувалися остаточно. Після цього громадяни мали право одержати землю. В останній день перебування при владі, тобто 29 квіт. 1918, УЦР встановила нову норму земельної ділянки, що могла перебувати в приватному володінні, — 30 десятин.
Див. також
Джерела та література
- Мироненко О. М. Земельне законодавство Української Народної Республіки 1917—1918 [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Земельне законодавство УНР [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zeme lne zakonoda vstvo Ukrayi nskoyi Naro dnoyi Respu bliki 1917 1918 sukupnist normativnih aktiv sho reglamentuvali zemlevolodinnya ta zemlekoristuvannya v Ukrayinskij Narodnij Respublici div takozh Agrarne pitannya v ukrayinskij revolyuciyi 1917 1921 Partiyi socialistichnogo spryamuvannya yaki skladali organizacijnu osnovu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi viznachili spryamovanist zemelnih reform UNR 20 07 listop 1917 Ukrayinska Centralna Rada vidala III Universal div Universali Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi v yakomu mistilosya polozhennya pro skasuvannya prava privatnoyi vlasnosti na pomishicki udilni monastirski cerkovni ta in zemli netrudovih gospodarstv Nevdovzi Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vidav polozhennya pro zemelnu spravu yake zaboronyalo prodavati kupuvati zastavlyati daruvati ta peredavati zemlyu bud komu Vlasnist na zemlyu v mezhah do 50 desyatin ne skasovuvalasya Okremij zakon pro zemlyu bulo zatverdzheno 31 18 sichnya 1918 Jogo osnovni polozhennya vidpovidali vimogam Vseukrayinskogo selyanskogo z yizdu 1917 ta universaliv UCR shodo vlasnosti na zemlyu vodi lisi j nadra Zagalne upravlinnya cimi prirodnimi bagatstvami do sklikannya Ukrayinskih Ustanovchih zboriv vzyala na sebe UCR Miskimi zemlyami rozporyadzhalisya organi miscevogo samovryaduvannya in silski gromadi volosni povitovi ta gubernski zemelni komiteti Yih golovnim zavdannyam bulo zabezpechennya gromadyanam prava na koristuvannya zemleyu ohorona prirodnih bagatstv vid visnazhennya i vzhittya zahodiv do zbilshennya cih bagatstv Zemlya nadavalasya dlya zagalnogromadskogo koristuvannya pid oseli ta budivli okremim osobam tovaristvam gromadskim ustanovam dlya rozmishennya torgovih i promislovih pidpriyemstv a takozh dlya privatnotrudovogo gospodarstva yake malo vestis osobistoyu praceyu okremimi osobami sim yami abo tovaristvami Najmana pracya mogla zastosovuvatisya lishe v nadzvichajnih vipadkah timchasovo j vidpovidno do pravil ustanovlenih zemelnimi komitetami Privatnotrudovi ta kolektivni gospodarstva povinni buli oderzhuvati zemlyu za normami vstanovlenimi zemelnimi komitetami i sils gromadami ale pid keruvannyam i z zatverdzhennyam centralnogo organu derzhavnoyi vladi Taki gospodarstva ne mogli mati bilshe zemli nizh yiyi obroblyala vlasnoyu praceyu sim ya abo tovaristvo dlya zadovolennya svoyih spozhivchih i gosp potreb Prisadibni dilyanki pid gosp budivli j pidpr va nadavalisya zgidno z normami vstanovlenimi organami misc samovryaduvannya i zemelnimi komitetami Koristuvannya zemleyu progoloshuvalosya bezkoshtovnim Opodatkuvannyu pidlyagali tilki lishki zemli a takozh nadpributki Pravo koristuvannya zemleyu moglo perehoditi v spadshinu a stroki vstanovlyuvatisya sils gromadami i tovaristvami na pidstavi pravil zatverdzhenih zemelnimi komitetami zgidno iz zakonom Peredbachalosya utvorennya derzh meliorativnogo fondu dlya zdijsnennya zahodiv z ohoroni zemli ta nadannya kreditiv dlya rozvitku sela Vivlasnennya zemel vod nadr lisiv provodilosya bez vikupu ale kolish zemlevlasnikam za yih bazhannyam i zgidno z rishennyam volosnih zemelnih komitetiv zalishalisya dilyanki iz sadami vinogradnikami hmilnikami tosho v kilkosti yaku voni mogli obrobiti vlasnoyu praceyu ta praceyu svoyeyi sim yi Ne pidlyagali viluchennyu zemli gromad ta nauk ustanov nadani yim do vidannya zakonu a takozh zemli pid oselyami gosp torg i prom pidpr vami Vodnochas iz viluchenimi zemlyami v pidporyadkuvannya zemelnih komitetiv perehodiv remanent kolish vlasnikiv a takozh budivli za vinyatkom tih yaki buli vkraj potribni yim dlya zhittya i vedennya privatnotrudovogo gospodarstva abo torg chi prom diyalnosti Usi dilyanki sho viluchalisya mali za rishennyam zemelnih komitetiv podilyatisya na zemli dlya gromad gospodarstva i zemli dlya privatnotrudovogo koristuvannya Za rahunok ostannih u pershu chergu povinni buli zadovolnyatisya potrebi misc malozemelnih ta bezzemelnih selyan a v drugu misc nehliborobskoyi ch nas Zakonodavstvo rozglyadalo yak malozemelnih tih hliborobiv chij zemelnij nadil buv nedostatnim dlya zadovolennya spozhivchih potreb yihnih simej Zakonom zaprovadzhuvavsya i princip urivnyuvannya zemlekoristuvannya shlyahom opodatkuvannya nadlishkiv zemli ta nadpributkiv rozselennya j pereselennya selyan zmini mezh dilyanok Ale take rozselennya j pereselennya mali vidbuvatisya nadali za planom zatverdzhenim centr organami zemelnoyi reformi j stosuvatisya tilki tih regioniv de viyavlyalisya nadlishki zemli abo yiyi nestacha za vidpovidnimi normami Dilyanki dlya viroshuvannya buryakiv ta in osoblivogo znachennya s g k r nadavalisya v privatnotrudove koristuvannya z umovoyu ne zmenshuvati yih posivnoyi ploshi Vilucheni visokokult gospodarstva ne pidlyagali rozpodilu j peredavalisya v koristuvannya tovaristvam abo sils gromadam Ce pravilo poshiryuvalosya na sadi vinogradniki hmilniki tosho Doslidni j selekcijni dilyanki rozsadniki j rozplidniki cilkom perehodili v rozporyadzhennya zemelnih komitetiv yaki mogli gospodaryuvati tam sami abo peredati yih nauk zakladam Dlya otrimannya zemli v trudove koristuvannya bezzemelni ta malozemelni gromadyani podavali vidpovidnu zayavu do sils upravi Ostannya skladala za cimi zayavami spec spiski de zaznachalisya prizvishe im ya ta po batkovi zayavnika kilkist pracezdatnih napivpracezdatnih i nepracezdatnih osib cholovichoyi ta zhinochoyi stati u sim yi rozmir ornih sadibnih ta in zemlevolodin kilkist zemli na odnogo yidcya tosho Skladeni spiski mali vivishuvatisya na vidnomu misci v seli na tizhden Pislya cogo voni zatverdzhuvalisya sils shodom i peresilalisya do volosnogo zemelnogo komitetu Tam voni protyagom dvoh tizhniv mogli buti oskarzhenimi bud kim iz selyan a potim pogodzhuvalisya u volosti j peresilalisya do povitovogo zemelnogo komitetu de voni znahodilisya she dva tizhni i yaksho ne nadhodilo niyakih protestiv zatverdzhuvalisya ostatochno Pislya cogo gromadyani mali pravo oderzhati zemlyu V ostannij den perebuvannya pri vladi tobto 29 kvit 1918 UCR vstanovila novu normu zemelnoyi dilyanki sho mogla perebuvati v privatnomu volodinni 30 desyatin Div takozhZemelni reformi Pavla SkoropadskogoDzherela ta literaturaMironenko O M Zemelne zakonodavstvo Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1918 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Zemelne zakonodavstvo UNR 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8