Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Республіка Північна Македонія розташована на Балканському півострові на південному сході Європи.
Назва
Назва країни Північна Македонія (мак. Македонија; грец. Μακεδονία) походить від назви античного царства (згодом область) Македонес (грец. Μακεδόνες). Давньогрецький прикметник μακεδνός (македнос) означає високий, який має той самий корінь, що й іменник μάκρος (довжина) у стародавній і новогрецькій мові. Імовірно назва означала або горці, або високі люди.
За Гесіодом, назва Македонія походить від назви царя-засновника країни, сина Зевса і онука Девкаліона — Македона (грец. Μακεδών). Область сучасної Північної Македонії в давнину була частиною царства Паннонії, яку завоювали македонці, а потім римляни, ставши таким чином римською провінцією лат. Macedonia Salutaris, або лат. Macedonia Secunda.
Розташування
Геологія
Гори Північної Македонії складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст.
Регіон є сейсмічно активним, землетруси достатньо сильні. В результаті землетрусу, що стався 1963 року, було сильно зруйноване місто Скоп'є.
Корисні копалини
У Північній Македонії існують родовища магнетиту (біля ), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (). Північна Македонія багата родовищами хромітів, азбесту, срібла, сірки, лігнітів.
Рельєф
На більшій частині території розташовані хребти середньовисоких гірських систем , Пінд, Шар-Планина. Найвища гора країни, Кораб (2764 м) та масив Пірин, розділені обширними міжгірними улоговинами. Один від одного гірські хребти відділяють долини річок Вардар та Струмиця, що протікають через всю країну. На південному заході розташовані великі озера Охридське та Преспа, а на південному сході — велике Дойранське озеро. Нижча точка — уріз води річки Вардар (50 м).
Клімат
Північна Македонія має унікальний клімат, що пояснюється її розташуванням та рельєфом. Клімат рівнин — середземноморський, в поєднанні з впливом Чорного моря. Клімат також має континентальні характеристики, які підкреслюють гори на півдні, що перешкоджають гарячому повітрю з півдня рухатися на північ. З іншого боку, хребет Шар-Планина, який розташована в північно-західній частині, блокує холодні північні вітри. В цілому, в північній та західній частинах країни клімат відносно близький до континентального, а в південних та східних регіонах — до середземноморського клімату. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Середня річна температура +11…+12 °C, середня температура липня +21…+24 °C, січня — близько 0 °C. Середня річна кількість опадів 500–700 мм, на півдні випадає більше.
Гідрографія
Річки
Більша частина країни належить до водозбірного басейну Егейського моря, лише західні райони до басейну Адріатичного моря. Найбільші річки: Вардар, басейн Егейського моря та її притоки: Брегальниця, Црна Река і Треска. Інша велика річка — Струмиця, басейн Егейського моря. В Адріатичне море впадають Чорний Дрин та Радика. Річки живляться переважно взимку та ранньою весною, снігом та дощом. Влітку через хронічний брак опадів, річки мають низький рівень води. Деякі особливо дрібні притоки пересихають.
Вардар
Головна водна артерія історико-географічної області Полог. Басейн Вардару займає дві третини території Північної Македонії. Практично всюди річку оточують гори. Тече по міжгірських улоговинах, розділених ущелинами, впадає в затоку Термаїкос Егейського моря. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна. Річкова долина надала своє ім'я вітру який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, частіше це відбувається взимку. Подібний до французького містралю.
Озера
Охридське озеро найглибше на Балканах, зберегло унікальну водну екосистему, представлену більш ніж 200 ендемічними видами, що мають світове значення. 1980 року Охрид й Охридське озеро були включені в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Максимальна глибина озера — 288 м, середня глибина — 155 м. По озеру проходить кордон між Північною Македонією та Албанією.
 |  |  |
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Флора Північної Македонії представлена близько 210 родинами, 920 родами, і близько 3700 видами рослин. Найчисленніші групи: покритонасінні рослин близько 3200 видів, мохи (350 видів) та папороті (42 види).
З точки зору ботанічної географії, Північна Македонія належить до . Згідно з даними Всесвітнього фонду природи (WWF) та цифровими картами європейських екологічних регіонів від Європейської агенції довкілля, територія Республіки може бути поділена на чотири екорегіони:
- мішані ліси Пінду;
- балканські мішані ліси;
- родопські мішані ліси;
- егейські склерофіти і мішані ліси.
Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луки.
Тваринний світ
Тваринний світ Північної Македонії небагатий. З великих ссавців зустрічаються бурий ведмідь, рись, дика свиня, сарна, лисиця, вовк. Багата орнітофауна. Найбільші її представники: орли, шуліки, куріпки. У Охридському озері водяться десятки видів риб, у тому числі 13 видів коропових, європейський вугор, в тому числі ендемічний охридський лосось та форель.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
На території республіки розташована низка національних парків: , Маврово, , тощо.
 |  |  |
Землекористування
Землекористування в країні, станом на 1993 рік:
- 39% — ліси,
- 25% — постійні пасовища,
- 24% — орні землі,
- 2% — багаторічні сільськогосподарські культури,
- 10% — інше.
Згідно з оцінками 1993 року, в Північній Македонії існувало 830 км² зрошуваних земель.
Міста
Столицею республіки та найбільшим її містом є Скоп'є (населення 600 тис. осіб). Інші великі міста: Бітола, Куманово, Прилеп та Тетово (населення 50-100 тис. осіб).
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
- Georges Castellan, op. cit., p. 13
- Dominique Auzias et Jean-Paul Labourdette, op. cit., p. 25
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Північної Македонії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Pivnichna Makedoniya roztashovana na Balkanskomu pivostrovi na pivdennomu shodi Yevropi Karta Pivnichnoyi MakedoniyiNazvaNazva krayini Pivnichna Makedoniya mak Makedoniјa grec Makedonia pohodit vid nazvi antichnogo carstva zgodom oblast Makedones grec Makedones Davnogreckij prikmetnik makednos makednos oznachaye visokij yakij maye toj samij korin sho j imennik makros dovzhina u starodavnij i novogreckij movi Imovirno nazva oznachala abo gorci abo visoki lyudi Za Gesiodom nazva Makedoniya pohodit vid nazvi carya zasnovnika krayini sina Zevsa i onuka Devkaliona Makedona grec Makedwn Oblast suchasnoyi Pivnichnoyi Makedoniyi v davninu bula chastinoyu carstva Pannoniyi yaku zavoyuvali makedonci a potim rimlyani stavshi takim chinom rimskoyu provinciyeyu lat Macedonia Salutaris abo lat Macedonia Secunda RoztashuvannyaGeologiyaDokladnishe ta Slatinskij Izvor Gori Pivnichnoyi Makedoniyi skladeni kristalichnimi slancyami dolomitami vapnyakami miscyami rozvinenij karst Region ye sejsmichno aktivnim zemletrusi dostatno silni V rezultati zemletrusu sho stavsya 1963 roku bulo silno zrujnovane misto Skop ye Korisni kopalini Dokladnishe U Pivnichnij Makedoniyi isnuyut rodovisha magnetitu bilya zaliznoyi rudi poblizu Kichevo svincevo cinkovih rud Pivnichna Makedoniya bagata rodovishami hromitiv azbestu sribla sirki lignitiv RelyefKorab najvisha gora Pivnichnoyi Makedoniyi Dokladnishe Girski vershini Pivnichnoyi Makedoniyi Dokladnishe Na bilshij chastini teritoriyi roztashovani hrebti serednovisokih girskih sistem Pind Shar Planina Najvisha gora krayini Korab 2764 m ta masiv Pirin rozdileni obshirnimi mizhgirnimi ulogovinami Odin vid odnogo girski hrebti viddilyayut dolini richok Vardar ta Strumicya sho protikayut cherez vsyu krayinu Na pivdennomu zahodi roztashovani veliki ozera Ohridske ta Prespa a na pivdennomu shodi velike Dojranske ozero Nizhcha tochka uriz vodi richki Vardar 50 m KlimatDokladnishe Pivnichna Makedoniya maye unikalnij klimat sho poyasnyuyetsya yiyi roztashuvannyam ta relyefom Klimat rivnin seredzemnomorskij v poyednanni z vplivom Chornogo morya Klimat takozh maye kontinentalni harakteristiki yaki pidkreslyuyut gori na pivdni sho pereshkodzhayut garyachomu povitryu z pivdnya ruhatisya na pivnich Z inshogo boku hrebet Shar Planina yakij roztashovana v pivnichno zahidnij chastini blokuye holodni pivnichni vitri V cilomu v pivnichnij ta zahidnij chastinah krayini klimat vidnosno blizkij do kontinentalnogo a v pivdennih ta shidnih regionah do seredzemnomorskogo klimatu Lito spekotne suhe zima m yaka doshova Serednya richna temperatura 11 12 C serednya temperatura lipnya 21 24 C sichnya blizko 0 C Serednya richna kilkist opadiv 500 700 mm na pivdni vipadaye bilshe GidrografiyaDokladnishe Richki Vardar v misti Veles Dokladnishe Richki Pivnichnoyi Makedoniyi Bilsha chastina krayini nalezhit do vodozbirnogo basejnu Egejskogo morya lishe zahidni rajoni do basejnu Adriatichnogo morya Najbilshi richki Vardar basejn Egejskogo morya ta yiyi pritoki Bregalnicya Crna Reka i Treska Insha velika richka Strumicya basejn Egejskogo morya V Adriatichne more vpadayut Chornij Drin ta Radika Richki zhivlyatsya perevazhno vzimku ta rannoyu vesnoyu snigom ta doshom Vlitku cherez hronichnij brak opadiv richki mayut nizkij riven vodi Deyaki osoblivo dribni pritoki peresihayut Vardar Golovna vodna arteriya istoriko geografichnoyi oblasti Polog Basejn Vardaru zajmaye dvi tretini teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi Praktichno vsyudi richku otochuyut gori Teche po mizhgirskih ulogovinah rozdilenih ushelinami vpadaye v zatoku Termayikos Egejskogo morya Najbilshi pavodki v osinno zimovij period a takozh navesni z lipnya po veresen malovodna Richkova dolina nadala svoye im ya vitru yakij prinosit holodne povitrya do Salonik Ce vidbuvayetsya koli atmosfernij tisk nad shidnoyu Yevropoyu vishij nizh nad Egejskim morem chastishe ce vidbuvayetsya vzimku Podibnij do francuzkogo mistralyu Ozera Dokladnishe Ohridske ozero najglibshe na Balkanah zbereglo unikalnu vodnu ekosistemu predstavlenu bilsh nizh 200 endemichnimi vidami sho mayut svitove znachennya 1980 roku Ohrid j Ohridske ozero buli vklyucheni v spisok ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Maksimalna glibina ozera 288 m serednya glibina 155 m Po ozeru prohodit kordon mizh Pivnichnoyu Makedoniyeyu ta Albaniyeyu Ohridske ozero Topografichna karta Ohridskogo ozera ta ozera Prespa Pelisterski Ochi lodovikovi ozera na visoti 2218 m v gorah Pelister Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistSosna makedonska Pinus peuce odne z najposhirenishih derev Makedoniyi Dokladnishe Flora Pivnichnoyi Makedoniyi Flora Pivnichnoyi Makedoniyi predstavlena blizko 210 rodinami 920 rodami i blizko 3700 vidami roslin Najchislennishi grupi pokritonasinni roslin blizko 3200 vidiv mohi 350 vidiv ta paporoti 42 vidi Z tochki zoru botanichnoyi geografiyi Pivnichna Makedoniya nalezhit do Zgidno z danimi Vsesvitnogo fondu prirodi WWF ta cifrovimi kartami yevropejskih ekologichnih regioniv vid Yevropejskoyi agenciyi dovkillya teritoriya Respubliki mozhe buti podilena na chotiri ekoregioni mishani lisi Pindu balkanski mishani lisi rodopski mishani lisi egejski sklerofiti i mishani lisi Dolini obrobleni na shilah do visoti 2000 m mishani lisi j chagarniki vishe girski luki Tvarinnij svitDokladnishe Fauna Pivnichnoyi Makedoniyi Tvarinnij svit Pivnichnoyi Makedoniyi nebagatij Z velikih ssavciv zustrichayutsya burij vedmid ris dika svinya sarna lisicya vovk Bagata ornitofauna Najbilshi yiyi predstavniki orli shuliki kuripki U Ohridskomu ozeri vodyatsya desyatki vidiv rib u tomu chisli 13 vidiv koropovih yevropejskij vugor v tomu chisli endemichnij ohridskij losos ta forel Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Ohorona prirodiDokladnishe Na teritoriyi respubliki roztashovana nizka nacionalnih parkiv Mavrovo tosho ZemlekoristuvannyaZemlekoristuvannya v krayini stanom na 1993 rik 39 lisi 25 postijni pasovisha 24 orni zemli 2 bagatorichni silskogospodarski kulturi 10 inshe Zgidno z ocinkami 1993 roku v Pivnichnij Makedoniyi isnuvalo 830 km zroshuvanih zemel MistaDokladnishe Stoliceyu respubliki ta najbilshim yiyi mistom ye Skop ye naselennya 600 tis osib Inshi veliki mista Bitola Kumanovo Prilep ta Tetovo naselennya 50 100 tis osib Fiziko geografichne rajonuvannyaDiv takozhTurizm u Pivnichnij MakedoniyiPrimitkiGeorges Castellan op cit p 13 Dominique Auzias et Jean Paul Labourdette op cit p 25LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Pivnichnoyi Makedoniyi