Црна мак Црна Река Чорна річка одна з найбільших річок Північної Македонії права друга найбільша притока Вардара Довжина

Црна (мак. Црна Река — «Чорна річка») — одна з найбільших річок Північної Македонії, права, друга найбільша притока Вардара. Довжина річки — 207 км, перепад висот від витоку до гирла — 631 м. Басейн Црни розміром 5093 км² охоплює переважно південно-західну частину Північної Македонії, а також невелику територію на півночі Греції. Црна утворює найдовший каньйон у Північній Македонії: Скочивирську ущелину. У нижній течії побудовано гідроелектростанцію Тіквеш, яка утворила водосховище.

Црна


41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.55500000002777483° пн. ш. 21.98027777780577807° сх. д.
Витік	^d
• координати	41°24′21″ пн. ш. 21°07′05″ сх. д. / 41.40590000002777771° пн. ш. 21.118100000027776986° сх. д.
Гирло	Вардар
• координати	41°33′18″ пн. ш. 21°58′49″ сх. д. / 41.55500000002777483° пн. ш. 21.98030000002777840° сх. д.
Країни:	Північна Македонія
Довжина	207 км
Площа басейну:	4526 км²
Середньорічний стік	37 м³/с
Притоки:	^d, ^d, ^d, Жаба, Q20936114?, ^d, ^d, ^d, ^d, Q29035171?, ^d і Q52347713?

Медіафайли у Вікісховищі

Виток Црни розташований поблизу села ^[mk] общини Демир-Хисар в Пелагонійському регіоні на висоті близько 770 м над р. м. Гирло розташоване на висоті 130 м над р. м.

Течія річки розділяється на верхню гірську, середню рівнинну Пелагонійську та нижню долинну Тиквеську. Середня й нижня частини річки є забрудненими через діяльність людини. У басейні Црни розташовані 20 общин з 338 населеними пунктами, з яких 3 міста: Битола, Прилеп і Крушево.

Переважна частина басейну Црни розташована на території Північної Македонії, проте невелика частина займає територію Греції, де протікає права притока Црни - річка Сакулева чи Єлашка. На ній стоїть місто Флорина.

Притоки

Найбільшими притоками Црни є Драгор, Шемніца й Сакулева.

Драгор

Драгор — невелика річка довжиною близько 32 км. Протікає через місто Битола, впадає в річку Црна.

Історія

Болгарські офіцери поблизу мосту через Црну (1917)

Під час Першої світової війни поблизу середньої течії річки пролягала частина Македонського фронту. У жовтні-листопаді 1916 року на південному вигині Црни поблизу сіл ^[mk] і Скочевір відбулася битва на Црні, упродовж якої сербські та французькі війська за допомогою артилерії та піхотних частин прорвали фронт болгарських і німецьких військ. За наслідками цієї битви сили Антанти захопили Битолу.

Утім контрудари болгарських і німецьких сил не дозволили силам Антанти розвинути наступ. На зиму позиції залишалися незмінними, а в квітні-травні 1917 року французьке командування спробувало посунути німців і болгар від Црни шляхом ^[en], який, проте, виявився невдалим.

У 1962 році в нижній течії Црни поблизу міста Кавадарці розпочалося спорудження загати та гідроелектростанції. У 1968 році були запущені перші турбини. Велике водосховище змінило течію річки та вплинуло на її біоту.

Примітки

Marjan Temovski (7 жовтня 2015). Evolution of Karst in the Lower Part of Crna Reka River Basin. Springer. с. 17—18. ISBN .
Водата од реката Драгор — најслатка на цел свет — анегдоти од Битола. Bitola.info(мак.)
[1]
[2]
Корсун (1939). Балканский фронт. Воениздат НКО СССР.(рос.)

Джерела

Spirkovski, Z., Talevski, T., Ilik-Boeva, D., Kostoski, G. & Sandlund, O.T. 2007. Et sammendrag av kunnskapene om miljø og sosio-økonomiske forhold langs Crna Reka vassdraget, Makedonia. - NINA Report 293. 37 s + 12 annex.

[Temovski2015-1] Marjan Temovski (7 жовтня 2015). Evolution of Karst in the Lower Part of Crna Reka River Basin. Springer. с. 17—18. ISBN .

[2] Водата од реката Драгор — најслатка на цел свет — анегдоти од Битола. Bitola.info(мак.)

[3] [1]

[4] [2]

[5] Корсун (1939). Балканский фронт. Воениздат НКО СССР.(рос.)