Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Географія Південної Америки формувалась завдяки тектонічним, геологічним, кліматичним та біологічним процесам, природа материка має багато природних та кліматичних зон. Материк розташовано у південній, північній та західній півкулі. Південна Америка, четвертий за розмірами материк, майже вдвічі більший за Європу (13 % поверхні суходолу Землі), що простягнувся від мису Гальїнас на Карибському узбережжі Колумбії до мису Горн на південному краї острова Горн, що лежить поруч з Вогняною Землею. Максимальна ширина континенту (5120 км) між мисом Париньяс (Перу) на заході і мисом Кокейрос до півночі від Ресіфі (Бразилія) на сході; Площа материку дорівнює 17864 тис. кв. км. Найбільша річка Південної Америки — Амазонка; найбільше озеро — Маракайбо, на материку розташовано найвище судноплавне озеро світу озеро Тітікака. Материк має багату флору та фауну. На території Південної Америки живе 5,6 % населення світу. На материку розташована Ла-Пас (найвище розташована столиця світу), пустеля Атакама, руїни інків у Мачу-Пікчу.
Розташування
Материк перетинається екватором, більша частина материку (5/6 частина) розташована у південній півкулі, а 2/3 у межах теплого теплового поясу. Материк омивається водами Тихого та Атлантичного океанів. Берегова лінія має не велику розчленованість.
- Найпівнічніша точка материка — мис Гальїнас12°25′ пн. ш. 71°35′ зх. д. / 12.417° пн. ш. 71.583° зх. д.
- Найпівденніша точка материка — мис Фроуерд53°54′ пд. ш. 71°18′ зх. д. / 53.900° пд. ш. 71.300° зх. д.на півострові Брунсвік, південне Чилі.
- Найсхідніша точка материка — мис Кабу-Бранку7°08′55″ пд. ш. 34°47′48″ зх. д. / 7.14861° пд. ш. 34.79667° зх. д.
- Найзахідніша точка материка — мис Паріньяс4°45′ пд. ш. 81°20′ зх. д. / 4.750° пд. ш. 81.333° зх. д.
Вздовж півн.-зах. і зах. околиці Півд. Америки тягнеться могутній гірський пояс Анд (г. Аконкаґуа, 6960 м), який складається з субширотних і меридіональних хребтів — Північні, Східні, Центральні, Західні, Берегові Кордильєри Анд, між якими лежать внутр. плоскогір'я і плато (Пуна, Альтіплано — в Болівії і Перу) або западини.
Південна частина — Патагонські Анди (вис. до 4058 м) з активним вулканізмом і заледенінням. Велика частина материка зайнята Бразильським (г. Бандейра, 2890 м) і Гвіанським (г. Небліна, 3014 м) плоскогір'ями, розділеними великою Амазонською низовиною (Амазонією).
На північний захід від Гвіанського плоскогір'я лежить низовина Оріноко, на зах. і півд.-зах. від Бразильського плоскогір'я — рівнини Гран-Чако, Межиріччя, Пампа. На крайньому півдні до Анд примикає плато Патагонії (до 2200 м).
Геологічна будова та рельєф
За характером геологічної будови й особливостями сучасного рельєфу Південна Америка поділена на дві частини: на сході — древня докембрійська Південно-Американська платформа; на заході — складчастий пояс Анд.
Піднятим ділянкам платформ — щитам — в рельєфі відповідають Бразильське (східна частина континенту) й Гвіанське (північно-східна частина) нагір'я. Їх підняття супроводжувалось утворенням окремих плато й гірських хребтів з крутими, майже вертикальними схилами. Найбільш піднятою й розчленованою є східна частина Бразильського нагір'я, де виникли брилові гори — сьєри. Найвища точка Бразильського нагір'я — масив Бандейра (2890 м). Найвища точка Гвіанського нагір'я — гора Рорайма (2810 м).
Прогинам Південно-Американської платформи відповідають гігантські низинні рівнини — Амазонська, , Ла-Платська. Амазонія займає величезну заболочену низовину від Анд до Атлантичного океану площею понад 5 млн км² і є найбільшою низовиною на Землі.
Анди — найдовша гірська система планети, їх довжина — близько 9000 км. Анди являють собою одну з найвищих гірських систем земної кулі. З висотою вона поступається лише Тибетсько-Гімалайській гірській країні. 20 вершин Анд піднімаються на висоту понад 6000 метрів. Найвища з них — гора Аконкаґуа (6960 м) розташована в Чилійсько-Аргентинських Андах.(. Формування Анд розпочалось ще в палеозої, в герцинську складчастість. Але основне горотворення в Андах пов'язано з альпійською складчастістю, відтак Анди — переважно молоді гори, що утворилися під час зіткнення літосферних плит на заході материка. У зв'язку з цим в Андах спостерігаються сильний вулканізм (вулкани Льюльяйльяко (6723 м — найвищий на земній кулі), Чимборасо, Котопахі, Санґай, Гуаскаран та інші) й землетруси (найбільшої руйнації завдали землетруси 1960 року — в Чилі, 1970 року — в Перу).
Льодовики Анд надають рельєфу гір різноманітних, часто примхливих, форм. Тут багато грабенів і піків, кріслоподібних заглиблень на схилах гір.
Клімат
Клімат субекваторіальний і тропічний, з сухим і вологим періодами, в Амазонії екваторіальний, постійно вологий, на півдні субтропічний і помірний. Визначається географічним положенням її території, особливостями планетарної циркуляції атмосфери, впливом навколишніх водних просторів океанів й океанічних течій, а також особливостями макрорельєфу.
Південна Америка перетинається екватором в північній частині. Тому материк простягся від субекваторіальних широт північної півкулі до помірних широт південної півкулі. В помірні широти заходить лише найвужча частина материка. Таким чином, основна частина материка лежить в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному і субтропічному поясах й отримує значні суми сонячної радіації.
Основна частина материка розташована в зоні пасатної циркуляції з переважанням на північ від екватора північно-східних, на південь — південно-східних вітрів з боку Атлантичного океану. Повітряні маси з Атлантики насичені вологою (цьому сприяють теплі течії біля східного узбережжя материка) й приносять сильні опади на східне узбережжя материка і, за відсутності перешкод зі сторони рельєфу, проникають аж до Анд, зволожуючи їх східні схили. Внаслідок дії пасатів східні узбережжя Південної Америки дістають близько 2000—3000 мм опадів за рік, а внутрішні рівнинні області подекуди отримують упродовж року понад 1 000 мм опадів. Завдяки цьому Південна Америка є найвологішим материком на Землі.
Вплив Тихого океану в Південній Америці відчутний тільки на вузькій смузі західного узбережжя материка. Це пов'язано з орографічним бар'єром у вигляді Анд, які перешкоджають проникненню повітряних мас з Тихого океану. Крім того, поблизу західного узбережжя Південної Америки протікає холодна Перуанська течія, яка перешкоджає утворенню опадів. Тому тут утворюється пустеля Атакама, де опади — надзвичайно рідкісне явище. Більша частина західного узбережжя материка отримує 150—200 мм опадів за рік.
Південна частина західного узбережжя материка лежить в помірних широтах й перебуває під впливом західного перенесення. На західних схилах Патагонських Анд випадає 2000—3000 мм опадів на рік.
В Андах в кожному кліматичному поясі розташована область високогірного клімату, де добре виражена висотна поясність. У нижньому поясі гір клімат майже не відрізняється від клімату прилеглих рівнин. Але при піднятті на кожний кілометр підйому відбувається зниження температури на 6°С, зниження тиску на 100 мм ртутного стовпчика, зростає кількість опадів. Анди в Південній Америці перетинають всі кліматичні пояси й мають різну висоту, тому склад висотних поясів на окремих широтах відрізняється. Висотна поясність найкраще виражена в екваторіальному поясі.
Гідрографія
Річки материку Амазонка (найбільша у світі і друга за довжиною), Парана, Мадейра, Санто-Франциско, Пурус, Парагвай, Оріноко, Арагуайа, Негро, Уругвай; Найвищий водоспад у світі — Анхель (р. Чурун); Більшість річок впадає в Атлантичний океан: Амазонка, Сан-Франсиску, Оріноко, Парана з Парагваєм та інші.
Живлення більшості річок Південної Америки дощове. Лише деякі річки отримують додаткове живлення за рахунок ґрунтових вод, танення снігу й льоду в горах. Всі великі річки материка несуть свої води в Атлантичний океан. До басейну Тихого океану належать короткі гірські річки Анд. Території внутрішнього стоку займають невеликі площі (всього 6 %).
Амазонка — найбагатоводніша річка планети. Вона має найбільший у світі басейн (близько 7,2 млн км²), в якому може розміститися майже вся Австралія. Витоки Амазонки — в Андах, після їх злиття річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною. Живиться Амазонка дощовими водами. В неї впадає більш як 500 приток. Ліві та праві притоки розливаються влітку, але оскільки вони розташовані у субекваторіальних поясах Північної та Південної півкуль, то Амазонка повноводна протягом року. Уявлення про величезну масу води, що несе Амазонка, дає її глибина. У нижній течії вона становить понад 100 м. Щосекунди річка скидає в Атлантичний океан у 130 разів більше води, ніж Дніпро. Під час повені вона розливається на 80-100 км.
Парана — друга за величиною річка Південної Америки, яку корінне населення називає «матір'ю моря». Каламутний слід річки помітний в Атлантиці на відстані 100—150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги і водоспади. Мальовничий водоспад Ігуасу на притоці з тією самою назвою спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків.
Оріноко бере початок на Гвіанському плоскогір'ї, тому в її долині дуже багато стрімких схилів та уступів, де утворюються водоспади. На одній з приток Оріноко розташований найвищий водоспад світу — Анхель. Його води спадають з висоти 1 054 м. Оріноко також живиться дощовими водами і найповноводнішою буває з червня до серпня.
Озера материку — Маракайбо, Патус, Тітікака, Поопо. Маракайбо — одне з найдавніших озер на Землі має лагунне походження. Озеро Тітікака — найвище судноплавне озеро світу, розташовано разом з Поопо у безстічному басейні Центральних Анд.
Рослинність
Багато культур виростають в тропічному кліматі Південної Америки. Вирощують кеш'ю і бразильські горіхи та інше. Такі фрукти, як авокадо, ананас, папая і гуава, також ростуть у тропіках Південної Америки. Двома дуже важливими товарними культурами є кава і какао, яке є джерелом какао, основний інгредієнт шоколаду. Бразилія - найбільший в світі експортер кави, а раніше вона була одним з найбільших експортерів какао. У 2000 році грибок поширився за багатьма плантаціями какао в Південній Америці, зруйнувавши економіку регіону і піднявши ціни на шоколад. Виробництво шоколаду в Бразилії, Венесуелі та Еквадорі повільно відновлюється, але більша частина какао в світі зараз надходить з країн тропічної Африки. Помірний клімат Південної Америки є домом для ряду технічних культур та худоби. Кукурудза проводиться в помірному кліматі, а соєві боби стають все більш прибутковою культурою в пампасах. Посушливий клімат зустрічається в пустелях, прибережних районах і внутрішніх регіонах по всій Південній Америці. У деяких з цих кліматів дуже холодно, в інших - дуже жарко, але всі вони отримують дуже мало опадів. Це ускладнює сільськогосподарське виробництво. Однак в оазах пустелі вирощують такі інтенсивно зрошувані культури, як рис і бавовна. Холодний клімат обмежує виробництво сільськогосподарських культур, вони також є домом для тисяч місцевих видів картоплі і місцевого рослини кіноа - зернової культури, що вирощується для отримання їстівних насіння. Картопля зараз - одна з найбільших сільськогосподарських культур в світі. Дев'яносто дев'ять відсотків картоплі, що вирощується в усьому світі, можна віднести до одного виду, який спочатку вирощувався на архіпелазі Чилое більше 10 000 років тому.
Тваринний світ
| Цей розділ статті ще . |
Населення
Докладніше: Населення Південної Америки
Населення материка становить 434 254 119 осіб, щільність населення складає 21.4км2. На території Південної Америки живе 5,6 % населення світу: індіанці (головним чином в районі Анд), білі європейці та чорні африканці, мулати, метиси і самбо. Значна частина території безлюдна (переважно басейн Амазонки); найгустіше заселене східне узбережжя. 2/3 населення проживає у містах; міські агломерації: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес,Богота, Сантьяго, Ліма, Каракас.
На материку розвинуто господарство. Населення Південної Америки постачає на ринки світу 44 % світового виробництва кави (Бразилія, Колумбія), 22 % какао (Бразилія), 35 % — цитрусових фруктів, м'яса (Аргентина, Бразилія), соєві боби (Аргентина, Бразилія), бавовна (Бразилія); Аргентина є другим у світі виробником соняшника, Бразилія — найбільший у світі виробник бананів, другий у світі виробник цинку і третій — марганцю, тютюну і манго; Перу другий у світі виробник срібла, Чилі найбільший у світі виробник міді.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 2012.01.30.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 2012.01.30.
- World Population Prospects - Population Division - United Nations. population.un.org. Процитовано 17 лютого 2024.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geografiya Pivdennoyi Ameriki formuvalas zavdyaki tektonichnim geologichnim klimatichnim ta biologichnim procesam priroda materika maye bagato prirodnih ta klimatichnih zon Materik roztashovano u pivdennij pivnichnij ta zahidnij pivkuli Pivdenna Amerika chetvertij za rozmirami materik majzhe vdvichi bilshij za Yevropu 13 poverhni suhodolu Zemli sho prostyagnuvsya vid misu Galyinas na Karibskomu uzberezhzhi Kolumbiyi do misu Gorn na pivdennomu krayi ostrova Gorn sho lezhit poruch z Vognyanoyu Zemleyu Maksimalna shirina kontinentu 5120 km mizh misom Parinyas Peru na zahodi i misom Kokejros do pivnochi vid Resifi Braziliya na shodi Plosha materiku dorivnyuye 17864 tis kv km Najbilsha richka Pivdennoyi Ameriki Amazonka najbilshe ozero Marakajbo na materiku roztashovano najvishe sudnoplavne ozero svitu ozero Titikaka Materik maye bagatu floru ta faunu Na teritoriyi Pivdennoyi Ameriki zhive 5 6 naselennya svitu Na materiku roztashovana La Pas najvishe roztashovana stolicya svitu pustelya Atakama ruyini inkiv u Machu Pikchu Pivdenna Amerika z kosmosuRoztashuvannyaMaterik peretinayetsya ekvatorom bilsha chastina materiku 5 6 chastina roztashovana u pivdennij pivkuli a 2 3 u mezhah teplogo teplovogo poyasu Materik omivayetsya vodami Tihogo ta Atlantichnogo okeaniv Beregova liniya maye ne veliku rozchlenovanist Najpivnichnisha tochka materika mis Galyinas12 25 pn sh 71 35 zh d 12 417 pn sh 71 583 zh d 12 417 71 583 Najpivdennisha tochka materika mis Frouerd53 54 pd sh 71 18 zh d 53 900 pd sh 71 300 zh d 53 900 71 300 na pivostrovi Brunsvik pivdenne Chili Najshidnisha tochka materika mis Kabu Branku7 08 55 pd sh 34 47 48 zh d 7 14861 pd sh 34 79667 zh d 7 14861 34 79667 Najzahidnisha tochka materika mis Parinyas4 45 pd sh 81 20 zh d 4 750 pd sh 81 333 zh d 4 750 81 333 Vzdovzh pivn zah i zah okolici Pivd Ameriki tyagnetsya mogutnij girskij poyas And g Akonkagua 6960 m yakij skladayetsya z subshirotnih i meridionalnih hrebtiv Pivnichni Shidni Centralni Zahidni Beregovi Kordilyeri And mizh yakimi lezhat vnutr ploskogir ya i plato Puna Altiplano v Boliviyi i Peru abo zapadini Pivdenna chastina Patagonski Andi vis do 4058 m z aktivnim vulkanizmom i zaledeninnyam Velika chastina materika zajnyata Brazilskim g Bandejra 2890 m i Gvianskim g Neblina 3014 m ploskogir yami rozdilenimi velikoyu Amazonskoyu nizovinoyu Amazoniyeyu Na pivnichnij zahid vid Gvianskogo ploskogir ya lezhit nizovina Orinoko na zah i pivd zah vid Brazilskogo ploskogir ya rivnini Gran Chako Mezhirichchya Pampa Na krajnomu pivdni do And primikaye plato Patagoniyi do 2200 m Geologichna budova ta relyefDokladnishe Geologiya Pivdennoyi AmerikiDokladnishe Minerageniya Pivdennoyi Ameriki Za harakterom geologichnoyi budovi j osoblivostyami suchasnogo relyefu Pivdenna Amerika podilena na dvi chastini na shodi drevnya dokembrijska Pivdenno Amerikanska platforma na zahodi skladchastij poyas And Pidnyatim dilyankam platform shitam v relyefi vidpovidayut Brazilske shidna chastina kontinentu j Gvianske pivnichno shidna chastina nagir ya Yih pidnyattya suprovodzhuvalos utvorennyam okremih plato j girskih hrebtiv z krutimi majzhe vertikalnimi shilami Najbilsh pidnyatoyu j rozchlenovanoyu ye shidna chastina Brazilskogo nagir ya de vinikli brilovi gori syeri Najvisha tochka Brazilskogo nagir ya masiv Bandejra 2890 m Najvisha tochka Gvianskogo nagir ya gora Rorajma 2810 m Proginam Pivdenno Amerikanskoyi platformi vidpovidayut gigantski nizinni rivnini Amazonska La Platska Amazoniya zajmaye velicheznu zabolochenu nizovinu vid And do Atlantichnogo okeanu plosheyu ponad 5 mln km i ye najbilshoyu nizovinoyu na Zemli Andi najdovsha girska sistema planeti yih dovzhina blizko 9000 km Andi yavlyayut soboyu odnu z najvishih girskih sistem zemnoyi kuli Z visotoyu vona postupayetsya lishe Tibetsko Gimalajskij girskij krayini 20 vershin And pidnimayutsya na visotu ponad 6000 metriv Najvisha z nih gora Akonkagua 6960 m roztashovana v Chilijsko Argentinskih Andah Formuvannya And rozpochalos she v paleozoyi v gercinsku skladchastist Ale osnovne gorotvorennya v Andah pov yazano z alpijskoyu skladchastistyu vidtak Andi perevazhno molodi gori sho utvorilisya pid chas zitknennya litosfernih plit na zahodi materika U zv yazku z cim v Andah sposterigayutsya silnij vulkanizm vulkani Lyulyajlyako 6723 m najvishij na zemnij kuli Chimboraso Kotopahi Sangaj Guaskaran ta inshi j zemletrusi najbilshoyi rujnaciyi zavdali zemletrusi 1960 roku v Chili 1970 roku v Peru Lodoviki And nadayut relyefu gir riznomanitnih chasto primhlivih form Tut bagato grabeniv i pikiv krislopodibnih zagliblen na shilah gir KlimatKlimatichni zoni Pivdennoyi Ameriki Klimat subekvatorialnij i tropichnij z suhim i vologim periodami v Amazoniyi ekvatorialnij postijno vologij na pivdni subtropichnij i pomirnij Viznachayetsya geografichnim polozhennyam yiyi teritoriyi osoblivostyami planetarnoyi cirkulyaciyi atmosferi vplivom navkolishnih vodnih prostoriv okeaniv j okeanichnih techij a takozh osoblivostyami makrorelyefu Pivdenna Amerika peretinayetsya ekvatorom v pivnichnij chastini Tomu materik prostyagsya vid subekvatorialnih shirot pivnichnoyi pivkuli do pomirnih shirot pivdennoyi pivkuli V pomirni shiroti zahodit lishe najvuzhcha chastina materika Takim chinom osnovna chastina materika lezhit v ekvatorialnomu subekvatorialnomu tropichnomu i subtropichnomu poyasah j otrimuye znachni sumi sonyachnoyi radiaciyi Osnovna chastina materika roztashovana v zoni pasatnoyi cirkulyaciyi z perevazhannyam na pivnich vid ekvatora pivnichno shidnih na pivden pivdenno shidnih vitriv z boku Atlantichnogo okeanu Povitryani masi z Atlantiki nasicheni vologoyu comu spriyayut tepli techiyi bilya shidnogo uzberezhzhya materika j prinosyat silni opadi na shidne uzberezhzhya materika i za vidsutnosti pereshkod zi storoni relyefu pronikayut azh do And zvolozhuyuchi yih shidni shili Vnaslidok diyi pasativ shidni uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki distayut blizko 2000 3000 mm opadiv za rik a vnutrishni rivninni oblasti podekudi otrimuyut uprodovzh roku ponad 1 000 mm opadiv Zavdyaki comu Pivdenna Amerika ye najvologishim materikom na Zemli Vpliv Tihogo okeanu v Pivdennij Americi vidchutnij tilki na vuzkij smuzi zahidnogo uzberezhzhya materika Ce pov yazano z orografichnim bar yerom u viglyadi And yaki pereshkodzhayut proniknennyu povitryanih mas z Tihogo okeanu Krim togo poblizu zahidnogo uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki protikaye holodna Peruanska techiya yaka pereshkodzhaye utvorennyu opadiv Tomu tut utvoryuyetsya pustelya Atakama de opadi nadzvichajno ridkisne yavishe Bilsha chastina zahidnogo uzberezhzhya materika otrimuye 150 200 mm opadiv za rik Pivdenna chastina zahidnogo uzberezhzhya materika lezhit v pomirnih shirotah j perebuvaye pid vplivom zahidnogo perenesennya Na zahidnih shilah Patagonskih And vipadaye 2000 3000 mm opadiv na rik V Andah v kozhnomu klimatichnomu poyasi roztashovana oblast visokogirnogo klimatu de dobre virazhena visotna poyasnist U nizhnomu poyasi gir klimat majzhe ne vidriznyayetsya vid klimatu prileglih rivnin Ale pri pidnyatti na kozhnij kilometr pidjomu vidbuvayetsya znizhennya temperaturi na 6 S znizhennya tisku na 100 mm rtutnogo stovpchika zrostaye kilkist opadiv Andi v Pivdennij Americi peretinayut vsi klimatichni poyasi j mayut riznu visotu tomu sklad visotnih poyasiv na okremih shirotah vidriznyayetsya Visotna poyasnist najkrashe virazhena v ekvatorialnomu poyasi GidrografiyaRichki materiku Amazonka najbilsha u sviti i druga za dovzhinoyu Parana Madejra Santo Francisko Purus Paragvaj Orinoko Araguaja Negro Urugvaj Najvishij vodospad u sviti Anhel r Churun Bilshist richok vpadaye v Atlantichnij okean Amazonka San Fransisku Orinoko Parana z Paragvayem ta inshi Vodospad Iguasu Zhivlennya bilshosti richok Pivdennoyi Ameriki doshove Lishe deyaki richki otrimuyut dodatkove zhivlennya za rahunok gruntovih vod tanennya snigu j lodu v gorah Vsi veliki richki materika nesut svoyi vodi v Atlantichnij okean Do basejnu Tihogo okeanu nalezhat korotki girski richki And Teritoriyi vnutrishnogo stoku zajmayut neveliki ploshi vsogo 6 Amazonka najbagatovodnisha richka planeti Vona maye najbilshij u sviti basejn blizko 7 2 mln km v yakomu mozhe rozmistitisya majzhe vsya Avstraliya Vitoki Amazonki v Andah pislya yih zlittya richka kilka tisyach kilometriv teche rivninoyu Zhivitsya Amazonka doshovimi vodami V neyi vpadaye bilsh yak 500 pritok Livi ta pravi pritoki rozlivayutsya vlitku ale oskilki voni roztashovani u subekvatorialnih poyasah Pivnichnoyi ta Pivdennoyi pivkul to Amazonka povnovodna protyagom roku Uyavlennya pro velicheznu masu vodi sho nese Amazonka daye yiyi glibina U nizhnij techiyi vona stanovit ponad 100 m Shosekundi richka skidaye v Atlantichnij okean u 130 raziv bilshe vodi nizh Dnipro Pid chas poveni vona rozlivayetsya na 80 100 km Parana druga za velichinoyu richka Pivdennoyi Ameriki yaku korinne naselennya nazivaye matir yu morya Kalamutnij slid richki pomitnij v Atlantici na vidstani 100 150 km vid berega Za vodnistyu Parana posidaye shoste misce z pomizh najbilshih richok planeti Parana prokladaye svij shlyah kriz micni porodi fundamentu platformi tomu dlya neyi zvichajnimi ye porogi i vodospadi Malovnichij vodospad Iguasu na pritoci z tiyeyu samoyu nazvoyu spadaye z visoti 72 m rozbivayuchis na kilka soten strumeniv i potokiv Orinoko bere pochatok na Gvianskomu ploskogir yi tomu v yiyi dolini duzhe bagato strimkih shiliv ta ustupiv de utvoryuyutsya vodospadi Na odnij z pritok Orinoko roztashovanij najvishij vodospad svitu Anhel Jogo vodi spadayut z visoti 1 054 m Orinoko takozh zhivitsya doshovimi vodami i najpovnovodnishoyu buvaye z chervnya do serpnya Ozera materiku Marakajbo Patus Titikaka Poopo Marakajbo odne z najdavnishih ozer na Zemli maye lagunne pohodzhennya Ozero Titikaka najvishe sudnoplavne ozero svitu roztashovano razom z Poopo u bezstichnomu basejni Centralnih And RoslinnistAntropogenne navantazhennya na teritoriyi Pivdennoyi Ameriki zelenij kolir najmenshe chervonij najbilshe Bagato kultur virostayut v tropichnomu klimati Pivdennoyi Ameriki Viroshuyut kesh yu i brazilski gorihi ta inshe Taki frukti yak avokado ananas papaya i guava takozh rostut u tropikah Pivdennoyi Ameriki Dvoma duzhe vazhlivimi tovarnimi kulturami ye kava i kakao yake ye dzherelom kakao osnovnij ingrediyent shokoladu Braziliya najbilshij v sviti eksporter kavi a ranishe vona bula odnim z najbilshih eksporteriv kakao U 2000 roci gribok poshirivsya za bagatma plantaciyami kakao v Pivdennij Americi zrujnuvavshi ekonomiku regionu i pidnyavshi cini na shokolad Virobnictvo shokoladu v Braziliyi Venesueli ta Ekvadori povilno vidnovlyuyetsya ale bilsha chastina kakao v sviti zaraz nadhodit z krayin tropichnoyi Afriki Pomirnij klimat Pivdennoyi Ameriki ye domom dlya ryadu tehnichnih kultur ta hudobi Kukurudza provoditsya v pomirnomu klimati a soyevi bobi stayut vse bilsh pributkovoyu kulturoyu v pampasah Posushlivij klimat zustrichayetsya v pustelyah priberezhnih rajonah i vnutrishnih regionah po vsij Pivdennij Americi U deyakih z cih klimativ duzhe holodno v inshih duzhe zharko ale vsi voni otrimuyut duzhe malo opadiv Ce uskladnyuye silskogospodarske virobnictvo Odnak v oazah pusteli viroshuyut taki intensivno zroshuvani kulturi yak ris i bavovna Holodnij klimat obmezhuye virobnictvo silskogospodarskih kultur voni takozh ye domom dlya tisyach miscevih vidiv kartopli i miscevogo roslini kinoa zernovoyi kulturi sho viroshuyetsya dlya otrimannya yistivnih nasinnya Kartoplya zaraz odna z najbilshih silskogospodarskih kultur v sviti Dev yanosto dev yat vidsotkiv kartopli sho viroshuyetsya v usomu sviti mozhna vidnesti do odnogo vidu yakij spochatku viroshuvavsya na arhipelazi Chiloe bilshe 10 000 rokiv tomu Tvarinnij svitCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo NaselennyaDokladnishe Naselennya Pivdennoyi Ameriki Naselennya materika stanovit 434 254 119 osib shilnist naselennya skladaye 21 4km2 Na teritoriyi Pivdennoyi Ameriki zhive 5 6 naselennya svitu indianci golovnim chinom v rajoni And bili yevropejci ta chorni afrikanci mulati metisi i sambo Znachna chastina teritoriyi bezlyudna perevazhno basejn Amazonki najgustishe zaselene shidne uzberezhzhya 2 3 naselennya prozhivaye u mistah miski aglomeraciyi San Paulu Rio de Zhanejro Buenos Ajres Bogota Santyago Lima Karakas Na materiku rozvinuto gospodarstvo Naselennya Pivdennoyi Ameriki postachaye na rinki svitu 44 svitovogo virobnictva kavi Braziliya Kolumbiya 22 kakao Braziliya 35 citrusovih fruktiv m yasa Argentina Braziliya soyevi bobi Argentina Braziliya bavovna Braziliya Argentina ye drugim u sviti virobnikom sonyashnika Braziliya najbilshij u sviti virobnik bananiv drugij u sviti virobnik cinku i tretij margancyu tyutyunu i mango Peru drugij u sviti virobnik sribla Chili najbilshij u sviti virobnik midi Primitki Arhiv originalu za 22 lyutogo 2016 Procitovano 2012 01 30 Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 2012 01 30 World Population Prospects Population Division United Nations population un org Procitovano 17 lyutogo 2024 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X