Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Майже весь континент, із значною частиною Південної Атлантики, розташований на Південноамериканській плиті.
Велика частина Південної Америки містить південноамериканську плиту. На півдні є патагонська плита та структури Пампаса. Всю західну частину континенту охоплює орогенний ареал Анд.
Центр та схід
Центральну та східну частини континенту Південної Америки посідає Південноамериканська плита, якій у рельєфі, відповідають плоскогір'я і низовини. Цю платформу охоплює гірський пояс Анд. Велика частина Південно-Американської плити має докембрійський фундамент, що частково зберігав рухливість у ранньому палеозої. На південь від річки Ріо-Колорадо, до неї примикає значно менша за площею Патагонська платформа, до складу фундаменту якої поряд з докембрійськими, входять і ранньопалеозойські утворення. Основа Південно-Американської платформи, оголюється у Гвіанському щиті на північ від річки Амазонка, в Центральнобразильському (Гуапоре) і Приатлантичному щитах на південь від цієї річки. На Гвіанському щиті виступають ранньодокембрійські породи — архейська залізорудна і ґрануліто-ґнейсова формація на півночі, у басейні Оріноко, і ранньопротерозойські зеленокам'яні пояси та гранітоґнейси. На Центральнобразильському щиті поширено нижньопротерозойські вулканогенно-осадові породи, метаморфізовані в амфіболітовій фації, граніти і верхньопротерозойські відклади давнього платформного чохла — континентально-осадові і вулканогенні (подоби гвіанських). У західних частинах обох щитів, відомі піздньопротерозойські плутони гранітів типу рапаківі.
У межах Приатлантичного поясу докембрійських утворень — найдавніші катархейські і архейські породи, у тому числі зеленокам'яні пояси і гранітоґнейси, нижньопротерозойські протоплатформні кварцитові товщі з великими покладами залізистих кварцитів, місцями дислоковані і метаморфізовані. Цей слабко перероблений ранній докембрій, складає великий масив Сан-Франсиску і невеликий — Сан-Луїс. Центр — бразильський щит (кратон Гуапоре) відділений від цих масивів поясом геосинклінальних складчастих верхньопротерозойських відкладів. У штаті Гояс, він змикається з одновіковим поясом Бразилія. Ранньодокембрійські породи виступають на поверхню у районі Асунсьйона в Парагваї і в Уругваї, а також в Північних Сьєррах Буенос-Айресу і у масиві Сьєрри-Пампи на північному заході Аргентини. Фанерозойський осадовий чохол платформи виповнює широтну Амазонську синеклізу, що розділяє Гвіанський та Західно-Бразильський щити, синеклізи Мараньяо (Паранаїба), Сан-Франсиську і Парана. Відклади нижнього та середнього палеозою в основному, уламкові, континентальні (ордовик), мілководно-морські (силур-девон), лагунні (карбон). У кінці карбону — на початку пермі на південь від Амазонки, спостерігаються покривно-льодовикові утворення, які у ранній пермі, змінюються вугленосними, а у мезозої — континентальними уламковими. Наприкінці юри — на початку крейди, з'являється магматизм (синеклізи Парани, Мараньяо і Амазонські). Континентальні осадки крейди широко розвинені усією платформою, а в перикратонних зонах при наближенні до Анд, вони змінюються морськими (Еквадор, Перу). Кайнозойські гірські поклади, розвинені обмежено — в Амазонській синеклізі, перикратонних і периокеанічних зонах. У крейді і палеогені, одночасно з траповим магматизмом у внутрішніх районах платформи і з утворенням периокеанічних прогинів у Приатлантичній смузі, утворювалися кільцеві плутони ультраосновних лужних порід.
Зона перикратонних опускань давньої платформи, що тягнеться через рівнини Льянос, Акрі, Бені,
Чако і Пампа, на півдні повертає на схід. Патагонська молода платформа (плита) має гетерогенний фундамент. Складчастий гірський пояс Анд, досить чітко поділяється на декілька сегментів. Крайній північний з них — Берегові (Карибські) вервечки Венесуели — тягнеться широтно вздовж узбережжя Карибського моря, та розподіляється на заході розломом Боконо. Північні Анди Західної Венесуели, Колумбії і Еквадору являють пучок що розщеплюється на гірські хребти-антиклінорії, між якими простягаються вузькі ґрабен-синклінорії, зайняті долинами pічок Магдалена, Кауко і Атрато. Східна Кордильєра Колумбії з її північними відгалуженнями, виникла на докембрійському континентальному фундаменті. Він перекривається складчастим карбонатно-теригенним палеозойським комплексом, прорваним гранітами і різко незгідно перекритим червонокольоровою уламковою континентальною товщею нижнього мезозою, евапоритами і вапняками верхньої юри і далі, могутнім шельфово-карбонатним нашаруванням крейди, зім'ятим у помірно стислі згортки з виявами соляного діапіризму. У Центральній Кордильєрі (Колумбія, Еквадор) головну роль, відіграє інтенсивно складчастий, слабкометаморфізований палеозой і пізньопалеозойські граніти. Західні та Берегові Кордильєри Колумбії й Еквадору, дуже відрізняються за своєю історією — їх утворено на пізньоюрській океанській корі, представленій офіолітами, які перекриваються крейдовою глинисто-сланцевою товщею з вулканітами та інтрузіями діоритів.
Північ та захід
Берегова Кордильєра продовжується на північ у межі Панамського перешийка. Утворення згорткової структури Північних Анд, почалося наприкінці крейди, але головною епохою деформацій, був пізній еоцен. У міжгірних прогинах, розвинено більш молоді, кайнозойські осади моласового типу. У осьовій смузі Північних Анд, особливо на півдні Колумбії і в Еквадорі, є низка активних вулканів. Східна Кордильєра Перу та її продовження у Болівії, складені в основному, складчастим теригенним палеозойським комплексом. Верхній палеозой і тріас представлено континентальними вулканітами і моласою. На крилах і в синкліналях збереглися мілководні та континентальні відклади крейди. Західна Кордильєра утворена насамперед, вапняково-лужними вулканітами і гранітами крейди і раннього палеогену. На півдні, у її межах, є група молодих вулканів. У прогині між Кордильєрами і на схід від них, поширені в основному, мілководні карбонатно-теригенні відклади крейди, вияви вулканізму відсутні. На півдні, у Болівії, простір між Кордильєрами зайнято ґрабеном Альтіплано, виконаним потужною товщею континентальних уламкових осадів крейди-кайнозою. У бортах ґрабена — неогенові субвулканічні інтрузії.
Південь
На півдні, до східної частини Болівійських Анд, примикає масив Сьєрри-Пампи з блоковою структурою; в горстах виходять верхньопротерозойські метаморфіти і палеозойські граніти; ґрабени заповнено континентальним кайнозоєм. На півдні Центральних Анд, у будові Західної Кордильєри, істотна роль належить юрській морській «порфіритовій» серії; у верхах юри, вона змінюється наземними вулканітами, що продовжуються у крейдових і палеогенових відкладах; вони утворюють єдиний вулкано-плутонічний пояс, якому на півдні відповідає Головна Кордильєра Чилі і Аргентини. Від неї відходять Передова Кордильєра і Прекордильєра Аргентини, складені палеозойськими товщами з офіолітами. У Береговій Кордильєрі Чилі на поверхню виступають палеозойські метаморфіти і граніти.
Між Південними (Патагонськими) і Центральними Андами, немає чіткої межі. На півдні складчаста гірська система повертає на схід, та продовжується на Вогненну Землю і, вже під водою, у напрямку до острова Південна Джорджія. Тут між складеною палеозоєм і молодими гранітами Патагонською Кордильєрою і зоною крейдо-ранньопалеогенового фліша вклинюється товща офіолітів пізньої юри — ранньої крейди (утворення околичного моря). Офіоліти і фліш, полого насунено на кайнозойську моласу передового Магелланового прогину.
Система передових прогинів (від Західно-Венесуельського до Магелланового), супроводжує Анди зі сходу всією їх довжиною. Кайнозойські моласи передових прогинів і підстилаючі їх крейдові та палеозойські відклади зон перикратонних опускань зім'яті у лінійні, місцями брахіморфні згортки. Вони часто містять поклади нафти і газу.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- E. Stupnicka, 1978. Zarys geologii regionalnej świata. Wyd. Geologiczne, Warszawa.
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majzhe ves kontinent iz znachnoyu chastinoyu Pivdennoyi Atlantiki roztashovanij na Pivdennoamerikanskij pliti Cya karta geologichnih oblastej vidtvoryuye lishe osoblivosti sho stanovlyat priblizno 1 km v poperechniku i bilshe cherez te sho rozdilnist karti povinna uzgodzhuvatisya z rozdilnoyu zdatnistyu danih sejsmichnoyi refrakciyi Velika chastina Pivdennoyi Ameriki mistit pivdennoamerikansku plitu Na pivdni ye patagonska plita ta strukturi Pampasa Vsyu zahidnu chastinu kontinentu ohoplyuye orogennij areal And Centr ta shidCentralnu ta shidnu chastini kontinentu Pivdennoyi Ameriki posidaye Pivdennoamerikanska plita yakij u relyefi vidpovidayut ploskogir ya i nizovini Cyu platformu ohoplyuye girskij poyas And Velika chastina Pivdenno Amerikanskoyi pliti maye dokembrijskij fundament sho chastkovo zberigav ruhlivist u rannomu paleozoyi Na pivden vid richki Rio Kolorado do neyi primikaye znachno mensha za plosheyu Patagonska platforma do skladu fundamentu yakoyi poryad z dokembrijskimi vhodyat i rannopaleozojski utvorennya Osnova Pivdenno Amerikanskoyi platformi ogolyuyetsya u Gvianskomu shiti na pivnich vid richki Amazonka v Centralnobrazilskomu Guapore i Priatlantichnomu shitah na pivden vid ciyeyi richki Na Gvianskomu shiti vistupayut rannodokembrijski porodi arhejska zalizorudna i granulito gnejsova formaciya na pivnochi u basejni Orinoko i rannoproterozojski zelenokam yani poyasi ta granitognejsi Na Centralnobrazilskomu shiti poshireno nizhnoproterozojski vulkanogenno osadovi porodi metamorfizovani v amfibolitovij faciyi graniti i verhnoproterozojski vidkladi davnogo platformnogo chohla kontinentalno osadovi i vulkanogenni podobi gvianskih U zahidnih chastinah oboh shitiv vidomi pizdnoproterozojski plutoni granitiv tipu rapakivi Kordilyeri U mezhah Priatlantichnogo poyasu dokembrijskih utvoren najdavnishi katarhejski i arhejski porodi u tomu chisli zelenokam yani poyasi i granitognejsi nizhnoproterozojski protoplatformni kvarcitovi tovshi z velikimi pokladami zalizistih kvarcitiv miscyami dislokovani i metamorfizovani Cej slabko pereroblenij rannij dokembrij skladaye velikij masiv San Fransisku i nevelikij San Luyis Centr brazilskij shit kraton Guapore viddilenij vid cih masiviv poyasom geosinklinalnih skladchastih verhnoproterozojskih vidkladiv U shtati Goyas vin zmikayetsya z odnovikovim poyasom Braziliya Rannodokembrijski porodi vistupayut na poverhnyu u rajoni Asunsjona v Paragvayi i v Urugvayi a takozh v Pivnichnih Syerrah Buenos Ajresu i u masivi Syerri Pampi na pivnichnomu zahodi Argentini Fanerozojskij osadovij chohol platformi vipovnyuye shirotnu Amazonsku sineklizu sho rozdilyaye Gvianskij ta Zahidno Brazilskij shiti sineklizi Maranyao Paranayiba San Fransisku i Parana Vidkladi nizhnogo ta serednogo paleozoyu v osnovnomu ulamkovi kontinentalni ordovik milkovodno morski silur devon lagunni karbon U kinci karbonu na pochatku permi na pivden vid Amazonki sposterigayutsya pokrivno lodovikovi utvorennya yaki u rannij permi zminyuyutsya vuglenosnimi a u mezozoyi kontinentalnimi ulamkovimi Naprikinci yuri na pochatku krejdi z yavlyayetsya magmatizm sineklizi Parani Maranyao i Amazonski Kontinentalni osadki krejdi shiroko rozvineni usiyeyu platformoyu a v perikratonnih zonah pri nablizhenni do And voni zminyuyutsya morskimi Ekvador Peru Kajnozojski girski pokladi rozvineni obmezheno v Amazonskij sineklizi perikratonnih i periokeanichnih zonah U krejdi i paleogeni odnochasno z trapovim magmatizmom u vnutrishnih rajonah platformi i z utvorennyam periokeanichnih proginiv u Priatlantichnij smuzi utvoryuvalisya kilcevi plutoni ultraosnovnih luzhnih porid Zona perikratonnih opuskan davnoyi platformi sho tyagnetsya cherez rivnini Lyanos Akri Beni Chako i Pampa na pivdni povertaye na shid Patagonska moloda platforma plita maye geterogennij fundament Skladchastij girskij poyas And dosit chitko podilyayetsya na dekilka segmentiv Krajnij pivnichnij z nih Beregovi Karibski vervechki Venesueli tyagnetsya shirotno vzdovzh uzberezhzhya Karibskogo morya ta rozpodilyayetsya na zahodi rozlomom Bokono Pivnichni Andi Zahidnoyi Venesueli Kolumbiyi i Ekvadoru yavlyayut puchok sho rozsheplyuyetsya na girski hrebti antiklinoriyi mizh yakimi prostyagayutsya vuzki graben sinklinoriyi zajnyati dolinami pichok Magdalena Kauko i Atrato Shidna Kordilyera Kolumbiyi z yiyi pivnichnimi vidgaluzhennyami vinikla na dokembrijskomu kontinentalnomu fundamenti Vin perekrivayetsya skladchastim karbonatno terigennim paleozojskim kompleksom prorvanim granitami i rizko nezgidno perekritim chervonokolorovoyu ulamkovoyu kontinentalnoyu tovsheyu nizhnogo mezozoyu evaporitami i vapnyakami verhnoyi yuri i dali mogutnim shelfovo karbonatnim nasharuvannyam krejdi zim yatim u pomirno stisli zgortki z viyavami solyanogo diapirizmu U Centralnij Kordilyeri Kolumbiya Ekvador golovnu rol vidigraye intensivno skladchastij slabkometamorfizovanij paleozoj i piznopaleozojski graniti Zahidni ta Beregovi Kordilyeri Kolumbiyi j Ekvadoru duzhe vidriznyayutsya za svoyeyu istoriyeyu yih utvoreno na piznoyurskij okeanskij kori predstavlenij ofiolitami yaki perekrivayutsya krejdovoyu glinisto slancevoyu tovsheyu z vulkanitami ta intruziyami dioritiv Pivnich ta zahidBeregova Kordilyera prodovzhuyetsya na pivnich u mezhi Panamskogo pereshijka Utvorennya zgortkovoyi strukturi Pivnichnih And pochalosya naprikinci krejdi ale golovnoyu epohoyu deformacij buv piznij eocen U mizhgirnih proginah rozvineno bilsh molodi kajnozojski osadi molasovogo tipu U osovij smuzi Pivnichnih And osoblivo na pivdni Kolumbiyi i v Ekvadori ye nizka aktivnih vulkaniv Shidna Kordilyera Peru ta yiyi prodovzhennya u Boliviyi skladeni v osnovnomu skladchastim terigennim paleozojskim kompleksom Verhnij paleozoj i trias predstavleno kontinentalnimi vulkanitami i molasoyu Na krilah i v sinklinalyah zbereglisya milkovodni ta kontinentalni vidkladi krejdi Zahidna Kordilyera utvorena nasampered vapnyakovo luzhnimi vulkanitami i granitami krejdi i rannogo paleogenu Na pivdni u yiyi mezhah ye grupa molodih vulkaniv U progini mizh Kordilyerami i na shid vid nih poshireni v osnovnomu milkovodni karbonatno terigenni vidkladi krejdi viyavi vulkanizmu vidsutni Na pivdni u Boliviyi prostir mizh Kordilyerami zajnyato grabenom Altiplano vikonanim potuzhnoyu tovsheyu kontinentalnih ulamkovih osadiv krejdi kajnozoyu U bortah grabena neogenovi subvulkanichni intruziyi PivdenNa pivdni do shidnoyi chastini Bolivijskih And primikaye masiv Syerri Pampi z blokovoyu strukturoyu v gorstah vihodyat verhnoproterozojski metamorfiti i paleozojski graniti grabeni zapovneno kontinentalnim kajnozoyem Na pivdni Centralnih And u budovi Zahidnoyi Kordilyeri istotna rol nalezhit yurskij morskij porfiritovij seriyi u verhah yuri vona zminyuyetsya nazemnimi vulkanitami sho prodovzhuyutsya u krejdovih i paleogenovih vidkladah voni utvoryuyut yedinij vulkano plutonichnij poyas yakomu na pivdni vidpovidaye Golovna Kordilyera Chili i Argentini Vid neyi vidhodyat Peredova Kordilyera i Prekordilyera Argentini skladeni paleozojskimi tovshami z ofiolitami U Beregovij Kordilyeri Chili na poverhnyu vistupayut paleozojski metamorfiti i graniti Mizh Pivdennimi Patagonskimi i Centralnimi Andami nemaye chitkoyi mezhi Na pivdni skladchasta girska sistema povertaye na shid ta prodovzhuyetsya na Vognennu Zemlyu i vzhe pid vodoyu u napryamku do ostrova Pivdenna Dzhordzhiya Tut mizh skladenoyu paleozoyem i molodimi granitami Patagonskoyu Kordilyeroyu i zonoyu krejdo rannopaleogenovogo flisha vklinyuyetsya tovsha ofiolitiv piznoyi yuri rannoyi krejdi utvorennya okolichnogo morya Ofioliti i flish pologo nasuneno na kajnozojsku molasu peredovogo Magellanovogo proginu Sistema peredovih proginiv vid Zahidno Venesuelskogo do Magellanovogo suprovodzhuye Andi zi shodu vsiyeyu yih dovzhinoyu Kajnozojski molasi peredovih proginiv i pidstilayuchi yih krejdovi ta paleozojski vidkladi zon perikratonnih opuskan zim yati u linijni miscyami brahimorfni zgortki Voni chasto mistyat pokladi nafti i gazu Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Pivdennoyi Ameriki Minerageniya Pivdennoyi Ameriki Istoriya Pivdennoyi Ameriki Geologiya Argentini Geologiya BraziliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X E Stupnicka 1978 Zarys geologii regionalnej swiata Wyd Geologiczne Warszawa Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi