Мавританія — північноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 1 030 700 км² (29-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 030 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України.
Географія Мавританії | |
---|---|
Географічне положення Мавританії | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 20°00′ пн. ш. 12°00′ зх. д. / 20.000° пн. ш. 12.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 1 030 700 км² (29-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 754 км |
Державний кордон | 5002 км |
Рельєф | |
Тип | низовинно-височинний |
Найвища точка | гора Іджиль (915 м) |
Найнижча точка | (-5 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Сенегал ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | залізні руди, гіпс, руди кольорових металів, фосфати, алмази, золото, вуглеводні, риба |
Стихійні лиха | суховії, посухи |
Екологічні проблеми | спустелювання, дефіцит прісної води |
Назва
Офіційна назва — Ісламська Республіка Мавританія, Мавританія (араб. موريتانيا ,الجمهورية الإسلامية الموريتانية — Аль-Джумухірія аль-Ісламія аль-Мурітанія; фр. République Islamique de Mauritanie). Назва країни походить від назви античної держави Мавретанія (III століття до н. е. — I століття н. е.), що існувало на території сучасного Марокко. Назву давня держава отримало від етноніму , яких єгиптяни називали лівійцями, а римляни — маврами (чорні люди), та слова «тан» на означення краю, землі. Етимологія назви маври походить від фінікійського «Маухарім» — Західний край.
Історія дослідження території
Географічне положення
Мавританія — північноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 460 км), на півночі і заході — із Західною Сахарою (1564 км), на сході — з Малі (2236 км), на півдні — з Сенегалом (742 км). Загальна довжина державного кордону — 5002 км. Країна лежить між двома великими африканськими регіонами: Магрибом на півночі та Сахелем на півдні. Мавританія на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 754 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Час у Мавританії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Мавританії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, гіпс, мідь, фосфати, алмази, золото, нафту.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 276 м; найнижча точка — (-5 м); найвища точка — гора Кедієт-Іджиль (915 м). Більше 60 % території країни займають кам'янисті та піщані пустелі західної Сахари, територія загалом височинна, хоча зустрічаються і мальовничі останцеві скельні масиви. Уздовж низовинного піщаного узбережжя тягнеться смуга солончаків і тимчасових солоних озер — себха. Складене пісковиками плато висотою понад 300 м у внутрішніх районах країни тягнеться від північного кордону до долини річки Сенегал.
Більшу частину території Мавританії займає низовинна пустеля, яка на півдні переходить у напівпустелю. Східні райони являють собою піщані і кам'янисті пустелі. Південно-східну частину Мавританії займає пустеля , з півночі і сходу обмежена крутими уступами плато висотою до 120 м. У XII—XIII століттях це був родючий населений район, який згодом був покинений, оскільки вичерпалися водні джерела.
- Рельєф Мавританії
- Гіпсометрична карта Мавританії
- Рельєф Мавританії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Ерозійна структура Гельб-Ришат з космосу
- Гори Адрар
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Мавританії лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На узбережжі відмічається вплив холодної Канарської течії, сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Чітко простежуються пасати з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опади майже відсутні, цілковита пустеля.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Мавританії (за Кеппеном)
- Великі маси пилу з Сахари підживлюють океанічні води
Район на крайньому півдні країни, прилеглий до Сенегалу, єдиної річки з постійним стоком, характеризується коротким сезоном дощів. У кінці літа випадає 300—500 мм опадів. Така кількість опадів в поєднанні з розливом річки створює сприятливі умови для сільського господарювання. Але з 1960-х років в сахельській частині Мавританії кількість опадів скорочується: на початку 1990-х років в середньому щорічно випадало всього 100 мм. У останні десятиріччя пустеля Сахара загалом зміщалася на південь. Все це привело до значних змін довкілля.
Мавританія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,4 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 450 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Мавританії
- Шлюзи у нижній течії Сенегала
- Ваді Мельгах
Річки
Головна річка країни (Сенегал) належать басейну Атлантичного океану; більшість тимчасових потоків (ваді) центральної і східної частини країни несуть свої води до безстічних областей пустелі Сахара. Внаслідок зменшення об'єму стоку паводки на річці Сенегал припинилися, і навіть район Шеммама перетворився на зону .
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Мавританії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 38,5 %,
- орні землі — 0,4 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 38,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,2 %;
- інше — 61,3 %.
- Рослинність Адрару
- Оаза Тергіт
- Оаза Варесс
- Висохлий Ход
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Сенегалу — до .
Охорона природи
Мавританія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркий посушливий вітер сірокко, що дме з березня по квітень спричинює періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- , знеліснення і ерозію ґрунтів призводять до швидкого спустелювання;
- обмежені ресурси природних джерел питної води окрім річки Сенегал;
- нашестя сарани.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Мавританії можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Сахара.
- Атлантичне узбережжя.
- Сахель.
- Долина Сенегала.
Див. також
Примітки
- Mauritania, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Мавританія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Мавританія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Мавритания // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Мавритания // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Мавританії |
- Вікісховище : Атлас Мавританії.
- Карти Мавританії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Mauritania : ( )[англ.] : [арх. 16 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Мавританію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavritaniya pivnichnoafrikanska krayina sho znahoditsya na krajnomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 1 030 700 km 29 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 030 700 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini u 1 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya MavritaniyiGeografichne polozhennya MavritaniyiGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionZahidna AfrikaKoordinati20 00 pn sh 12 00 zh d 20 000 pn sh 12 000 zh d 20 000 12 000TeritoriyaPlosha1 030 700 km 29 te suhodil100 vodi0 Morske uzberezhzhya754 kmDerzhavnij kordon5002 kmRelyefTipnizovinno visochinnijNajvisha tochkagora Idzhil 915 m Najnizhcha tochka 5 m KlimatTiptropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaSenegal km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursizalizni rudi gips rudi kolorovih metaliv fosfati almazi zoloto vuglevodni ribaStihijni lihasuhoviyi posuhiEkologichni problemispustelyuvannya deficit prisnoyi vodiNazvaOficijna nazva Islamska Respublika Mavritaniya Mavritaniya arab موريتانيا الجمهورية الإسلامية الموريتانية Al Dzhumuhiriya al Islamiya al Muritaniya fr Republique Islamique de Mauritanie Nazva krayini pohodit vid nazvi antichnoyi derzhavi Mavretaniya III stolittya do n e I stolittya n e sho isnuvalo na teritoriyi suchasnogo Marokko Nazvu davnya derzhava otrimalo vid etnonimu yakih yegiptyani nazivali livijcyami a rimlyani mavrami chorni lyudi ta slova tan na oznachennya krayu zemli Etimologiya nazvi mavri pohodit vid finikijskogo Mauharim Zahidnij kraj Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaMavritaniya pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnochi z Alzhirom spilnij kordon 460 km na pivnochi i zahodi iz Zahidnoyu Saharoyu 1564 km na shodi z Mali 2236 km na pivdni z Senegalom 742 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5002 km Krayina lezhit mizh dvoma velikimi afrikanskimi regionami Magribom na pivnochi ta Sahelem na pivdni Mavritaniya na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 754 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Mavritaniyi Chas u Mavritaniyi UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Mavritaniyi Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Mavritaniyi Nadra Mavritaniyi bagati na ryad korisnih kopalin zaliznu rudu gips mid fosfati almazi zoloto naftu Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 276 m najnizhcha tochka 5 m najvisha tochka gora Kediyet Idzhil 915 m Bilshe 60 teritoriyi krayini zajmayut kam yanisti ta pishani pusteli zahidnoyi Sahari teritoriya zagalom visochinna hocha zustrichayutsya i malovnichi ostancevi skelni masivi Uzdovzh nizovinnogo pishanogo uzberezhzhya tyagnetsya smuga solonchakiv i timchasovih solonih ozer sebha Skladene piskovikami plato visotoyu ponad 300 m u vnutrishnih rajonah krayini tyagnetsya vid pivnichnogo kordonu do dolini richki Senegal Bilshu chastinu teritoriyi Mavritaniyi zajmaye nizovinna pustelya yaka na pivdni perehodit u napivpustelyu Shidni rajoni yavlyayut soboyu pishani i kam yanisti pusteli Pivdenno shidnu chastinu Mavritaniyi zajmaye pustelya z pivnochi i shodu obmezhena krutimi ustupami plato visotoyu do 120 m U XII XIII stolittyah ce buv rodyuchij naselenij rajon yakij zgodom buv pokinenij oskilki vicherpalisya vodni dzherela Relyef Mavritaniyi Gipsometrichna karta Mavritaniyi Relyef Mavritaniyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Erozijna struktura Gelb Rishat z kosmosu Gori Adrar Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Mavritaniyi lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri Na uzberezhzhi vidmichayetsya vpliv holodnoyi Kanarskoyi techiyi sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Chitko prostezhuyutsya pasati z visokoyu vidnosnoyu vologistyu chasti tumani prote opadi majzhe vidsutni cilkovita pustelya Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Mavritaniyi za Keppenom Veliki masi pilu z Sahari pidzhivlyuyut okeanichni vodi Rajon na krajnomu pivdni krayini prileglij do Senegalu yedinoyi richki z postijnim stokom harakterizuyetsya korotkim sezonom doshiv U kinci lita vipadaye 300 500 mm opadiv Taka kilkist opadiv v poyednanni z rozlivom richki stvoryuye spriyatlivi umovi dlya silskogo gospodaryuvannya Ale z 1960 h rokiv v sahelskij chastini Mavritaniyi kilkist opadiv skorochuyetsya na pochatku 1990 h rokiv v serednomu shorichno vipadalo vsogo 100 mm U ostanni desyatirichchya pustelya Sahara zagalom zmishalasya na pivden Vse ce privelo do znachnih zmin dovkillya Mavritaniya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 11 4 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 450 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Mavritaniyi Shlyuzi u nizhnij techiyi Senegala Vadi Melgah Richki Dokladnishe Golovna richka krayini Senegal nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu bilshist timchasovih potokiv vadi centralnoyi i shidnoyi chastini krayini nesut svoyi vodi do bezstichnih oblastej pusteli Sahara Vnaslidok zmenshennya ob yemu stoku pavodki na richci Senegal pripinilisya i navit rajon Shemmama peretvorivsya na zonu Ozera Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Mavritaniyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 38 5 orni zemli 0 4 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 38 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 2 inshe 61 3 Roslinnist Adraru Oaza Tergit Oaza Varess Visohlij Hod Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni bilsha pivnichna chastina teritoriyi krayini vidnositsya do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti pivdenni oblasti v dolini Senegalu do Div takozh Ptahi Mavritaniyi taOhorona prirodiDokladnishe Mavritaniya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zharkij posushlivij viter sirokko sho dme z bereznya po kviten sprichinyuye periodichni posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya i eroziyu gruntiv prizvodyat do shvidkogo spustelyuvannya obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi okrim richki Senegal nashestya sarani Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Mavritaniyi mozhna rozdiliti na 4 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Sahara Atlantichne uzberezhzhya Sahel Dolina Senegala Div takozh Div takozhPivnichna Afrika Magrib SahelPrimitkiMauritania Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 10 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Mavritaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Mavritaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Mavritaniya Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Mavritaniya Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya MavritaniyiVikishovishe Atlas Mavritaniyi Karti Mavritaniyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Mauritania angl arh 16 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Mavritaniyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku