Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Геогра́фія Кременчука́ — частина регіональної географії, яка вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства у межах міста Кременчука.
Розташування
Місто розташоване в зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини і середньої течії Дніпра на лівому та правому її берегах, у центральній частині України на відстані 115 км від обласного центру Полтави (автошлях E584), 290 км від столиці України Києва і 180 км від географічного центру України — Мар'янівки. Територія становить 9600 га.
| Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Варшава ~ 1084 км Київ ~ 302 км Черкаси ~ 178 км |  Ст-Петербург ~ 1481 км Москва ~ 985 км Мінськ ~ 822 км | Суми ~ 289 км Харків ~ 263 км Полтава ~ 116 км | |||||||
 Париж ~ 2610 км Відень ~ 1625 км Львів ~ 842 км |  | Луганськ ~ 558 км Волгоград ~ 1023 км  Нур-Султан ~ 3396 км | |||||||
Кропивницький ~ 131 км Одеса ~ 457 км  Кишинів ~ 467 км | Херсон ~ 337 км Сімферополь ~ 542 км | Дніпро ~ 163 км Запоріжжя ~ 249 км Донецьк ~ 415 км | |||||||
Фізична географія
Рельєф
Місцевість являє собою горбкувату рівнину, розділену Дніпром на дві частини: лівобережну низинну і правобережну піднесену, з ярово-балковою рельєфною системою.
Лівобережна частина міста знаходиться в роздлубаних болотами і озерами річищах Дніпра і його притоки — Сухого Кагамлика. Тільки на північному сході підіймається невеликий пагорб — , що складена з пісків другої бортової тераси Дніпра.
Правобережна частина, Крюків, розташована на півострові, утвореному річищем , куди впадали і , а з іншої — широкою затокою . Долини цих сильно заболочених річок були природними межами у яких розвивався Крюків. За декілька кілометрів від Дніпра здіймається Деївська гора, невелика система пагорбів, урочищ і ярів. Тут знаходиться найвища точка Полтавської області. Це курган, на якому встановлено пам'ятник солдатам, які загинули в перші дні оборони міста від німців у Другій Світовій. Його висота — 204 м над рівнем моря. У той час як висота нижніх частин міста приблизно 40 м.
Геологія
У геоструктурному відношенні верхня частина Кам'янського водосховища, в межах якої знаходяться право- та лівобережна частини Кременчука, розміщена на стику двох геологічних структур — Українського кристалічного масиву та Дніпровсько-Донецької западини. У геологічній будові беруть участь породи пізнього докембрію протерозойського віку Українського кристалічного масиву, на еродованій поверхні яких залягають товща відкладень палеогенової та четвертинної системи.
Кристалічні породи пізнього докембрію представлені гранітами, граніто-гнейсами та гнейсами, їхня верхня зона (30-50 м) місцями тріщинувата. Одним з найвищих залягань гранітів спостерігається у прибережній частині міста біля Річкового вокзалу, де виходить на поверхню (Скеля — гранітний реєстр), де їхні абсолютні позначки досягають 64-65 м і вздовж південної частини правобережжя (Крюків), де вони утворюють рогоподібне підняття та куполоподібні підняття, що досягають 63-70 абсолютної висоти.
Корисні копалини
Залягання корисних копалин визначаються особливістю геологічної будови території міста. У місті Кременчуці представлені корисні копалини місцевого значення — граніти та пісок алювіального відкладень та загальнодержавного значення — джерела мінеральних вод тріщинуватої зони архейських гранітів.
Поряд з містом паралельно течії річки Псел розташований Кременчуцький залізорудний район, який простягається вузькою смугою (шириною 0,5 — 3,8 км) від берегів Дніпра на 45 км у північному напрямку.
На території міста діють декілька кар'єрів з видобутку міцних будівельних матеріалів (буто-щебеневої сировини) — гранітів, мігматитів, гранітогнейсів, гранодіоритів (Крюківський гранітний карт'єр, Підприємство Кварц). Також працюють Малокохнівський та Кременчуцький піщані кар'єри на яких видобувають лесоподібні суглинки й піски.
Гідрологія
Основною водною артерією Кременчука є Дніпро, а саме частина, перетворена на Кам'янське водосховище. Також через місто протікають річки: Сухий Омельник, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Усі водотоки на території міста зарегульовані.
Кам'янське водосховище розділяє місто на лівобережні (власне Кременчук) та правобережну (Крюків). Зі створенням Кам'янського водосховища рівень Дніпра у районі Кременчука піднявся.
У місті знаходяться кілька озер. Більшість з них штучного походження.
- , біля колишніх артскладів, це затоплені каменоломні XIX ст
- біля заводу Кредмаш, колишній ставок царських садів
- Штучне із острівцем посередині
- Затоплений кар'єр на Занасипу
Природа
Кременчук та його околиці займають унікальну в природному відношенні ділянку Придніпров'я. На лівому та правому берегах Дніпра — забудови Кременчука, а поміж ними, в долині річки, збереглися до нашого часу типові та рідкісні напівприродні різноманітні екосистеми — Кременчуцькі плавні та різні за площею острови з лісовими, лучними та водно-болотними угіддями.
Зелені масиви міста представлені у вигляді парків і скверів (понад 15), розташованих в різних частинах міста, різновікових соснових насаджень у північно-східній частині околиць, прилеглих до міста островів, а також вуличних та внутрішньоквартальних насаджень
На території міста знаходяться п'ять об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі один загальнодержавного значення (заказник «Білецьківські плавні», що входить до регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні») та чотири — місцевого (острів Стрілечий-2, Балка Широка, острів Стрілечий-4, Скеля — гранітний реєстр).
Флора
Фауна
Клімат
Клімат — помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози звичайно невеликі. Абсолютний мінімум — в січні −35 °C. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки спекотне та посушливе. Дні з мінливою хмарністю та слабким вітром; ночі ясні та прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні-серпні +37 °C. Середньорічна температура +8-12°С.
Вітри на території міста, як і регіону в цілому, не відзначаються постійністю характеристик. Але спостереження свідчать про певну закономірність в їх характері та поширенні. Більшу частину року, з жовтня до квітня, переважають вітри східного та південно-східного напрямків, у теплий період року, з травня по серпень західного напрямків. Середня швидкість вітру за рік 4-5 м/сек. Взимку і в перехідні сезони бувають вітри з підвищеними швидкостями 6-10 м/сек. Найбільші швидкості вітру можливі раз за 20 років — 28-29 м/с, за рік — 20-22 м/с. Штилі бувають частіше влітку, ніж взимку.
При низькій вологості та сильному вітрі може виникнути таке явище як пилові бурі, які частіше бувають в період з березня по вересень.
Опади випадають у вигляді короткочасних злив, нерідко з грозами і вітрами. Середньорічна кількість атмосферних опадів на території міста становить 565 мм з коливанням по роках від 320 до 720 мм. Основна їх кількість (близько 70 %) припадає на період з квітня по жовтень. Особливістю літніх гроз у Кременчуці є те, що при переході з одного берега Дніпра на інший, вони слабшають. Тому на лівому березі може бути сильна злива, а на правому — сухо, хоча відстань між цими частинами міста не перевищує кілометра. Відносна вологість повітря досягає найбільшої величини в зимові місяці — 87 %, найменшої в літні — 48 %, середньорічна — 65 %.
Створення Кременчуцького та Кам'янського водосховищ вплинуло на клімат міста та прилеглого регіону: збільшилась зволоженість; відсутні постійний сніговий та льодовий покрови, взимку переважають опади у вигляді дощу зі снігом та мокрим снігом.
| Клімат Кременчука | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,1 | 17,3 | 22,4 | 29,1 | 33,6 | 35,0 | 39,4 | 39,9 | 33,8 | 29,4 | 23,2 | 14,7 | 39,9 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −3,3 | 1,3 | 8,9 | 15,1 | 18,3 | 19,5 | 18,9 | 13,8 | 7,9 | 1,8 | −2 | 8,0 |
| Абсолютний мінімум, °C | −31,1 | −32,2 | −24,9 | −10,4 | −2,4 | 2,4 | 5,8 | 3,3 | −2,9 | −17,8 | −21,9 | −30 | −32,2 |
| Норма опадів, мм | 42 | 33 | 29 | 39 | 51 | 68 | 63 | 53 | 42 | 38 | 33 | 37 | 528 |
| Джерело: температура повітря | |||||||||||||
Екологія
Місто Кременчук з його промисловістю є центром урбанізації регіону, проявляє значний вплив на довкілля за рахунок викидів забруднюючих речовин. На обліку у відділенні комунальної гігієни перебувають близько 100 підприємств, які здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Близько 95 % викидів підприємств припадає на 9 з них: АТ «Укртатнафта», ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Кременчуцька ТЕЦ, ВАТ «Кременчуцький колісний завод», ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ «Сталеливарний завод», концерн «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Кредмаш».
Валовий обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у м. Кременчуці є найбільшим серед населених пунктів Полтавської області (97 % усіх промислових та побутових відходів області приходяться на Кременчук). Щільність викидів забруднюючих речовин у рахунку на квадратний кілометр території міста у 2006 році становить — майже 320 т/км².
Оцінка стану атмосферного повітря проводиться цілодобово на чотирьох стаціонарних постах спостереження у місті Кременчуці. Спостереження ведеться за концентраціями основних, характерних для підприємств міста забруднюючих речовин.
За даними спостережень стан забруднення поверхневих водних об'єктів оцінюється як помірний для Кам'янського водосховища (сезонне перевищення ГДК за 2—3 компонентами), за виключенням літнього періоду з несприятливими метеорологічними умовами, та значний для всіх малих річок міста. В забруднення останніх основний внесок роблять скиди неочищених дощових вод з території міста. Також значну роль відіграє відсутність процесів самоочищення з причини порушення природного гідрологічного режиму. Скид стічних вод здійснюється через локальні очисні споруди. Загальний скид стічних вод у місті знаходиться в межах 42—47 млн м3 на рік.
26 лютого 2006 року була затверджена міською радою програма впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території міста Кременчука. У 2008–2009 роках придбало 880 депо-контейнерів для роздільного збору ТПВ ємкістю 3,2 м³ та автомобілі для їх обслуговування. З наявних контейнерів, використовується половина через брак обслуговуючих автомобілів.
У Кременчуцькій міській раді є плани по будівництву заводу з механіко-біологічної переробки сміття, що є другим етапом програми впровадження роздільного збору та сортування побутових відходів. У рамках робіт у цьому напрямі 24 вересня 2009 року було відкрито установку з видобутку газу на на Деївській горі. Далі планується створити українсько-німецького підприємства «Альтернативні енергосистеми і технології захисту довкілля», що буде займатись видобутком на біогазу, який потім буде перероблятися в електроенергію для продажу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2012.
- Географічне розташування, територія, природне середовище та екологія міста [ 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Екологічний атлас Кременчука»
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
- Географічне розташування, територія, природне середовище та екологія міста [ 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Екологічний атлас Кременчука»
- Погода в Кременчуці на сайті готелю
- Інформація про роботу КАТП — 1628 [ 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] — сайт Кременчуцької міської ради
- Мешканці промислової столиці переходять на роздільне збирання сміття [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — сайт «Вечірня Полтава»
- Будівництво у Кременчуці заводу з механіко-біологічної переробки сміття для виробки біогазу може розпочатися вже у цьому року [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Інтернер-видання «Полтавщина»
- В Кременчуці почали видобувати газ … із надр сміттєзвалища на сайті ukr.net
- Німці вкладуть 7 млн грн. у виробництво біогазу на сміттєзвалищі Кременчука [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Ukrаїнська Energетика
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geogra fiya Kremenchuka chastina regionalnoyi geografiyi yaka vivchaye prirodne seredovishe i teritorialnu organizaciyu suspilstva u mezhah mista Kremenchuka RoztashuvannyaMisto roztashovane v zoni pomirnogo kontinentalnogo klimatu v mezhah Pridniprovskoyi nizovini i serednoyi techiyi Dnipra na livomu ta pravomu yiyi beregah u centralnij chastini Ukrayini na vidstani 115 km vid oblasnogo centru Poltavi avtoshlyah E584 290 km vid stolici Ukrayini Kiyeva i 180 km vid geografichnogo centru Ukrayini Mar yanivki Teritoriya stanovit 9600 ga Vidstan vid Kremenchuka do riznih mist avtoshlyahami Varshava 1084 km Kiyiv 302 km Cherkasi 178 km St Peterburg 1481 km Moskva 985 km Minsk 822 km Sumi 289 km Harkiv 263 km Poltava 116 km Parizh 2610 km Viden 1625 km Lviv 842 km Roza vitriv Lugansk 558 km Volgograd 1023 km Nur Sultan 3396 km Kropivnickij 131 km Odesa 457 km Kishiniv 467 km Herson 337 km Simferopol 542 km Dnipro 163 km Zaporizhzhya 249 km Doneck 415 kmFizichna geografiyaRelyef Miscevist yavlyaye soboyu gorbkuvatu rivninu rozdilenu Dniprom na dvi chastini livoberezhnu nizinnu i pravoberezhnu pidnesenu z yarovo balkovoyu relyefnoyu sistemoyu Livoberezhna chastina mista znahoditsya v rozdlubanih bolotami i ozerami richishah Dnipra i jogo pritoki Suhogo Kagamlika Tilki na pivnichnomu shodi pidijmayetsya nevelikij pagorb sho skladena z piskiv drugoyi bortovoyi terasi Dnipra Pravoberezhna chastina Kryukiv roztashovana na pivostrovi utvorenomu richishem kudi vpadali i a z inshoyi shirokoyu zatokoyu Dolini cih silno zabolochenih richok buli prirodnimi mezhami u yakih rozvivavsya Kryukiv Za dekilka kilometriv vid Dnipra zdijmayetsya Deyivska gora nevelika sistema pagorbiv urochish i yariv Tut znahoditsya najvisha tochka Poltavskoyi oblasti Ce kurgan na yakomu vstanovleno pam yatnik soldatam yaki zaginuli v pershi dni oboroni mista vid nimciv u Drugij Svitovij Jogo visota 204 m nad rivnem morya U toj chas yak visota nizhnih chastin mista priblizno 40 m Geologiya Dokladnishe Krivorizko Kremenchucka tektonichna zona U geostrukturnomu vidnoshenni verhnya chastina Kam yanskogo vodoshovisha v mezhah yakoyi znahodyatsya pravo ta livoberezhna chastini Kremenchuka rozmishena na stiku dvoh geologichnih struktur Ukrayinskogo kristalichnogo masivu ta Dniprovsko Doneckoyi zapadini U geologichnij budovi berut uchast porodi piznogo dokembriyu proterozojskogo viku Ukrayinskogo kristalichnogo masivu na erodovanij poverhni yakih zalyagayut tovsha vidkladen paleogenovoyi ta chetvertinnoyi sistemi Kristalichni porodi piznogo dokembriyu predstavleni granitami granito gnejsami ta gnejsami yihnya verhnya zona 30 50 m miscyami trishinuvata Odnim z najvishih zalyagan granitiv sposterigayetsya u priberezhnij chastini mista bilya Richkovogo vokzalu de vihodit na poverhnyu Skelya granitnij reyestr de yihni absolyutni poznachki dosyagayut 64 65 m i vzdovzh pivdennoyi chastini pravoberezhzhya Kryukiv de voni utvoryuyut rogopodibne pidnyattya ta kupolopodibni pidnyattya sho dosyagayut 63 70 absolyutnoyi visoti Korisni kopalini Zalyagannya korisnih kopalin viznachayutsya osoblivistyu geologichnoyi budovi teritoriyi mista U misti Kremenchuci predstavleni korisni kopalini miscevogo znachennya graniti ta pisok alyuvialnogo vidkladen ta zagalnoderzhavnogo znachennya dzherela mineralnih vod trishinuvatoyi zoni arhejskih granitiv Poryad z mistom paralelno techiyi richki Psel roztashovanij Kremenchuckij zalizorudnij rajon yakij prostyagayetsya vuzkoyu smugoyu shirinoyu 0 5 3 8 km vid beregiv Dnipra na 45 km u pivnichnomu napryamku Na teritoriyi mista diyut dekilka kar yeriv z vidobutku micnih budivelnih materialiv buto shebenevoyi sirovini granitiv migmatitiv granitognejsiv granodioritiv Kryukivskij granitnij kart yer Pidpriyemstvo Kvarc Takozh pracyuyut Malokohnivskij ta Kremenchuckij pishani kar yeri na yakih vidobuvayut lesopodibni suglinki j piski Gidrologiya Dokladnishe Gidrologiya Kremenchuka Osnovnoyu vodnoyu arteriyeyu Kremenchuka ye Dnipro a same chastina peretvorena na Kam yanske vodoshovishe Takozh cherez misto protikayut richki Suhij Omelnik Suhij Kagamlik Kriva Ruda Usi vodotoki na teritoriyi mista zaregulovani Kam yanske vodoshovishe rozdilyaye misto na livoberezhni vlasne Kremenchuk ta pravoberezhnu Kryukiv Zi stvorennyam Kam yanskogo vodoshovisha riven Dnipra u rajoni Kremenchuka pidnyavsya U misti znahodyatsya kilka ozer Bilshist z nih shtuchnogo pohodzhennya bilya kolishnih artskladiv ce zatopleni kamenolomni XIX st bilya zavodu Kredmash kolishnij stavok carskih sadiv Shtuchne iz ostrivcem poseredini Zatoplenij kar yer na ZanasipuPrirodaDokladnishe Parki i skveri Kremenchuka Kremenchuk ta jogo okolici zajmayut unikalnu v prirodnomu vidnoshenni dilyanku Pridniprov ya Na livomu ta pravomu beregah Dnipra zabudovi Kremenchuka a pomizh nimi v dolini richki zbereglisya do nashogo chasu tipovi ta ridkisni napivprirodni riznomanitni ekosistemi Kremenchucki plavni ta rizni za plosheyu ostrovi z lisovimi luchnimi ta vodno bolotnimi ugiddyami Zeleni masivi mista predstavleni u viglyadi parkiv i skveriv ponad 15 roztashovanih v riznih chastinah mista riznovikovih sosnovih nasadzhen u pivnichno shidnij chastini okolic prileglih do mista ostroviv a takozh vulichnih ta vnutrishnokvartalnih nasadzhen Na teritoriyi mista znahodyatsya p yat ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu u tomu chisli odin zagalnoderzhavnogo znachennya zakaznik Bileckivski plavni sho vhodit do regionalnogo landshaftnogo parku Kremenchucki plavni ta chotiri miscevogo ostriv Strilechij 2 Balka Shiroka ostriv Strilechij 4 Skelya granitnij reyestr Flora FaunaKlimatDokladnishe Klimat Kremenchuka Plosha Peremogi Klimat pomirno kontinentalnij Zima m yaka z perevazhno pohmuroyu pogodoyu i chastimi vidligami Morozi zvichajno neveliki Absolyutnij minimum v sichni 35 C Trivalist bezmoroznogo periodu v regioni v rizni roki silno zminyuyetsya i kolivayetsya vid 155 do 183 dniv Lito teple v okremi roki spekotne ta posushlive Dni z minlivoyu hmarnistyu ta slabkim vitrom nochi yasni ta proholodni Absolyutnij maksimum temperaturi zareyestrovanij v lipni serpni 37 C Serednorichna temperatura 8 12 S Vitri na teritoriyi mista yak i regionu v cilomu ne vidznachayutsya postijnistyu harakteristik Ale sposterezhennya svidchat pro pevnu zakonomirnist v yih harakteri ta poshirenni Bilshu chastinu roku z zhovtnya do kvitnya perevazhayut vitri shidnogo ta pivdenno shidnogo napryamkiv u teplij period roku z travnya po serpen zahidnogo napryamkiv Serednya shvidkist vitru za rik 4 5 m sek Vzimku i v perehidni sezoni buvayut vitri z pidvishenimi shvidkostyami 6 10 m sek Najbilshi shvidkosti vitru mozhlivi raz za 20 rokiv 28 29 m s za rik 20 22 m s Shtili buvayut chastishe vlitku nizh vzimku Pri nizkij vologosti ta silnomu vitri mozhe viniknuti take yavishe yak pilovi buri yaki chastishe buvayut v period z bereznya po veresen Opadi vipadayut u viglyadi korotkochasnih zliv neridko z grozami i vitrami Serednorichna kilkist atmosfernih opadiv na teritoriyi mista stanovit 565 mm z kolivannyam po rokah vid 320 do 720 mm Osnovna yih kilkist blizko 70 pripadaye na period z kvitnya po zhovten Osoblivistyu litnih groz u Kremenchuci ye te sho pri perehodi z odnogo berega Dnipra na inshij voni slabshayut Tomu na livomu berezi mozhe buti silna zliva a na pravomu suho hocha vidstan mizh cimi chastinami mista ne perevishuye kilometra Vidnosna vologist povitrya dosyagaye najbilshoyi velichini v zimovi misyaci 87 najmenshoyi v litni 48 serednorichna 65 Stvorennya Kremenchuckogo ta Kam yanskogo vodoshovish vplinulo na klimat mista ta prileglogo regionu zbilshilas zvolozhenist vidsutni postijnij snigovij ta lodovij pokrovi vzimku perevazhayut opadi u viglyadi doshu zi snigom ta mokrim snigom Klimat Kremenchuka Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 11 1 17 3 22 4 29 1 33 6 35 0 39 4 39 9 33 8 29 4 23 2 14 7 39 9 Serednya temperatura C 4 3 3 3 1 3 8 9 15 1 18 3 19 5 18 9 13 8 7 9 1 8 2 8 0 Absolyutnij minimum C 31 1 32 2 24 9 10 4 2 4 2 4 5 8 3 3 2 9 17 8 21 9 30 32 2 Norma opadiv mm 42 33 29 39 51 68 63 53 42 38 33 37 528 Dzherelo temperatura povitryaEkologiyaDokladnishe Ekologiya Kremenchuka Misto Kremenchuk z jogo promislovistyu ye centrom urbanizaciyi regionu proyavlyaye znachnij vpliv na dovkillya za rahunok vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin Na obliku u viddilenni komunalnoyi gigiyeni perebuvayut blizko 100 pidpriyemstv yaki zdijsnyuyut vikidi shkidlivih rechovin v atmosferne povitrya Blizko 95 vikidiv pidpriyemstv pripadaye na 9 z nih AT Ukrtatnafta VAT Kremenchuckij zavod tehnichnogo vuglecyu Kremenchucka TEC VAT Kremenchuckij kolisnij zavod HK AvtoKrAZ VAT Stalelivarnij zavod koncern Kryukivskij vagonobudivnij zavod VAT Kredmash Valovij obsyag vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin v atmosferne povitrya u m Kremenchuci ye najbilshim sered naselenih punktiv Poltavskoyi oblasti 97 usih promislovih ta pobutovih vidhodiv oblasti prihodyatsya na Kremenchuk Shilnist vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin u rahunku na kvadratnij kilometr teritoriyi mista u 2006 roci stanovit majzhe 320 t km Ocinka stanu atmosfernogo povitrya provoditsya cilodobovo na chotiroh stacionarnih postah sposterezhennya u misti Kremenchuci Sposterezhennya vedetsya za koncentraciyami osnovnih harakternih dlya pidpriyemstv mista zabrudnyuyuchih rechovin Za danimi sposterezhen stan zabrudnennya poverhnevih vodnih ob yektiv ocinyuyetsya yak pomirnij dlya Kam yanskogo vodoshovisha sezonne perevishennya GDK za 2 3 komponentami za viklyuchennyam litnogo periodu z nespriyatlivimi meteorologichnimi umovami ta znachnij dlya vsih malih richok mista V zabrudnennya ostannih osnovnij vnesok roblyat skidi neochishenih doshovih vod z teritoriyi mista Takozh znachnu rol vidigraye vidsutnist procesiv samoochishennya z prichini porushennya prirodnogo gidrologichnogo rezhimu Skid stichnih vod zdijsnyuyetsya cherez lokalni ochisni sporudi Zagalnij skid stichnih vod u misti znahoditsya v mezhah 42 47 mln m3 na rik 26 lyutogo 2006 roku bula zatverdzhena miskoyu radoyu programa vprovadzhennya rozdilnogo zboru ta sortuvannya tverdih pobutovih vidhodiv na teritoriyi mista Kremenchuka U 2008 2009 rokah pridbalo 880 depo kontejneriv dlya rozdilnogo zboru TPV yemkistyu 3 2 m ta avtomobili dlya yih obslugovuvannya Z nayavnih kontejneriv vikoristovuyetsya polovina cherez brak obslugovuyuchih avtomobiliv U Kremenchuckij miskij radi ye plani po budivnictvu zavodu z mehaniko biologichnoyi pererobki smittya sho ye drugim etapom programi vprovadzhennya rozdilnogo zboru ta sortuvannya pobutovih vidhodiv U ramkah robit u comu napryami 24 veresnya 2009 roku bulo vidkrito ustanovku z vidobutku gazu na na Deyivskij gori Dali planuyetsya stvoriti ukrayinsko nimeckogo pidpriyemstva Alternativni energosistemi i tehnologiyi zahistu dovkillya sho bude zajmatis vidobutkom na biogazu yakij potim bude pereroblyatisya v elektroenergiyu dlya prodazhu Primitki Arhiv originalu za 14 grudnya 2012 Geografichne roztashuvannya teritoriya prirodne seredovishe ta ekologiya mista 25 listopada 2012 u Wayback Machine na sajti Ekologichnij atlas Kremenchuka Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 18 grudnya 2012 Geografichne roztashuvannya teritoriya prirodne seredovishe ta ekologiya mista 25 listopada 2012 u Wayback Machine na sajti Ekologichnij atlas Kremenchuka Pogoda v Kremenchuci na sajti gotelyu Informaciya pro robotu KATP 1628 16 listopada 2012 u Wayback Machine sajt Kremenchuckoyi miskoyi radi Meshkanci promislovoyi stolici perehodyat na rozdilne zbirannya smittya 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine sajt Vechirnya Poltava Budivnictvo u Kremenchuci zavodu z mehaniko biologichnoyi pererobki smittya dlya virobki biogazu mozhe rozpochatisya vzhe u comu roku 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Interner vidannya Poltavshina V Kremenchuci pochali vidobuvati gaz iz nadr smittyezvalisha na sajti ukr net Nimci vkladut 7 mln grn u virobnictvo biogazu na smittyezvalishi Kremenchuka 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska Energetika