Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кременчу́цька магні́тна анома́лія (Кременчуцький залізорудний район) — розташована на лівому березі р. Дніпро, в Полтавській області.
| Кременчуцька магнітна аномалія | ||||
| 49°01′59″ пн. ш. 33°40′00″ сх. д. / 49.03333300002777406° пн. ш. 33.666667000027771905479° сх. д. | ||||
Історія освоєння
Кременчуцька магнітна аномалія відкрита у 1924-1928 роках при магнітометричних роботах геологом Андрієм Строною.
На базі залізорудних родовищ працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат з проектною продуктивністю 34 млн т руди на рік, будівництво якого почате 29 листопада 1960 року. На місці аномалії розпочалося будівництво найбільшого на той час у Європі гірничо-збагачувального комбінату. 15 січня 1962 року поруч було засноване сучасне місто Горішні Плавні з площею понад 11 тисяч гектарів, де мешкає понад півсотні тисяч людей.
Детальніші пошукові роботи продовжилися після Другої світової війни, а в сімдесятих роках тут розпочалося промислове добування залізних руд поблизу сучасних Горішніх Плавнів. Найбільший внесок у вивчення та розвиток аномалії здійснили:
- кандидат геолого-мінералогічних наук Андрій Строна
- доктор геолого-мінералогічних наук Сергій Родіонов
- доктор геолого-мінералогічних наук Михайло Доброхотов
- доктор геолого-мінералогічних наук Зінаїда Крутиховська
- кандидат геолого-мінералогічних наук Петро Шрамко
- гідрогеолог Іван Місяць
- геолог .
Загальний опис
Площа складає 100 км². Запаси у північній частині дорівнюють 11 млрд т, у південній — 4,4 млрд т. Вміст заліза — 32 %. Розвідано 9 залізорудних родовищ — Горішньо-Плавнівське, Лавриківське, Єристовське, Беланівське, Галещинське, , , і . Вони утворюють неперервну смугу залізистих кварцитів меридіонального простягання протяжністю 45 км і шириною 200—700 м. Глибина залягання докембрійських порід, до яких приурочені залізисті кварцити і багаті залізні руди — на півдні 15-20 м, на півночі — 420 м.
Район складає північну гілку Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони. Представлений смугою докембрійських порід шириною 1-3 км, яка простягається з півночі на південь на 45 км. Залізні руди приурочені до саксаганської світи криворізької серії нижнього протерозою. Саксаганську світу (потужністю до 1200—1300 м) складають п'ять підсвіт залізистих кварцитів, які розділяються сланцевими горизонтами. У Кременчуцькому районі розвідано запаси залізних руд, що становлять 4,1 млрд т. Це багаті руди з середнім вмістом заліза 58,5 %, магнетитові кварцити (32,8 % заліза), кумінгтоніт-магнетитові кварцити (27,4 % заліза).
Перспективи району пов'язані з відпрацюванням залізистих кварцитів та впровадженням нових технологій їх збагачення.
- Таблиця. Кременчуцький залізорудний район
| Родовища заліза | Запаси (млн т) | Річний видобуток (млн т) | Вміст заліза (%) |
|---|---|---|---|
| Горішнє-Плавнінське | 1310 | 11,6 | 35,1 |
| Галещинське | 240 | — | 58,5 |
Див. також
Примітки
- Кременчугская магнитная аномалия [ 14 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Альманах X. Горішні Плавні
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kremenchu cka magni tna anoma liya Kremenchuckij zalizorudnij rajon roztashovana na livomu berezi r Dnipro v Poltavskij oblasti Kremenchucka magnitna anomaliya 49 01 59 pn sh 33 40 00 sh d 49 03333300002777406 pn sh 33 666667000027771905479 sh d 49 03333300002777406 33 666667000027771905479na karti Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina KMA znachennya Magnitni anomaliyi Podniprov ya Istoriya osvoyennyaKremenchucka magnitna anomaliya vidkrita u 1924 1928 rokah pri magnitometrichnih robotah geologom Andriyem Stronoyu Na bazi zalizorudnih rodovish pracyuye Poltavskij girnicho zbagachuvalnij kombinat z proektnoyu produktivnistyu 34 mln t rudi na rik budivnictvo yakogo pochate 29 listopada 1960 roku Na misci anomaliyi rozpochalosya budivnictvo najbilshogo na toj chas u Yevropi girnicho zbagachuvalnogo kombinatu 15 sichnya 1962 roku poruch bulo zasnovane suchasne misto Gorishni Plavni z plosheyu ponad 11 tisyach gektariv de meshkaye ponad pivsotni tisyach lyudej Detalnishi poshukovi roboti prodovzhilisya pislya Drugoyi svitovoyi vijni a v simdesyatih rokah tut rozpochalosya promislove dobuvannya zaliznih rud poblizu suchasnih Gorishnih Plavniv Najbilshij vnesok u vivchennya ta rozvitok anomaliyi zdijsnili kandidat geologo mineralogichnih nauk Andrij Strona doktor geologo mineralogichnih nauk Sergij Rodionov doktor geologo mineralogichnih nauk Mihajlo Dobrohotov doktor geologo mineralogichnih nauk Zinayida Krutihovska kandidat geologo mineralogichnih nauk Petro Shramko gidrogeolog Ivan Misyac geolog Zagalnij opisPlosha skladaye 100 km Zapasi u pivnichnij chastini dorivnyuyut 11 mlrd t u pivdennij 4 4 mlrd t Vmist zaliza 32 Rozvidano 9 zalizorudnih rodovish Gorishno Plavnivske Lavrikivske Yeristovske Belanivske Galeshinske i Voni utvoryuyut neperervnu smugu zalizistih kvarcitiv meridionalnogo prostyagannya protyazhnistyu 45 km i shirinoyu 200 700 m Glibina zalyagannya dokembrijskih porid do yakih priurocheni zalizisti kvarciti i bagati zalizni rudi na pivdni 15 20 m na pivnochi 420 m Rajon skladaye pivnichnu gilku Krivorizko Kremenchuckoyi strukturno metalogenichnoyi zoni Predstavlenij smugoyu dokembrijskih porid shirinoyu 1 3 km yaka prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 45 km Zalizni rudi priurocheni do saksaganskoyi sviti krivorizkoyi seriyi nizhnogo proterozoyu Saksagansku svitu potuzhnistyu do 1200 1300 m skladayut p yat pidsvit zalizistih kvarcitiv yaki rozdilyayutsya slancevimi gorizontami U Kremenchuckomu rajoni rozvidano zapasi zaliznih rud sho stanovlyat 4 1 mlrd t Ce bagati rudi z serednim vmistom zaliza 58 5 magnetitovi kvarciti 32 8 zaliza kumingtonit magnetitovi kvarciti 27 4 zaliza Perspektivi rajonu pov yazani z vidpracyuvannyam zalizistih kvarcitiv ta vprovadzhennyam novih tehnologij yih zbagachennya Tablicya Kremenchuckij zalizorudnij rajon dd dd Rodovisha zaliza Zapasi mln t Richnij vidobutok mln t Vmist zaliza Gorishnye Plavninske 1310 11 6 35 1 Galeshinske 240 58 5Div takozhBilozerskij zalizorudnij rajon Krivorizkij zalizorudnij basejn Kerchenskij zalizorudnij basejnPrimitkiKremenchugskaya magnitnaya anomaliya 14 listopada 2011 u Wayback Machine ros Almanah X Gorishni PlavniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X