Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2011) |
Місто Кременчук з його промисловістю представленою підприємствами машинобудування, нафтохімії, енергетики, , легкої та харчової промисловості та ін., є джерелом забруднення довкілля Кременчуцького регіону. Будучи центром урбанізації регіону, місто проявляє значний вплив на довкілля за рахунок викидів забруднюючих речовин — на атмосферне повітря, скидів неочищених дощових вод у поверхневі води, та втрат з комунікацій та інфільтрації забруднень крізь зону аерації — на підземні води, накопичення побутових та промислових відходів — на склад ґрунтів.
Питома вага підприємств — забруднювачів міста у загальній кількості таких підприємств області становить 14,3 відсотка (у 2002 році цей показник становив 13,8%). При цьому, із усіх джерел викидів області — 29,1% належить підприємствам м. Кременчука. З метою запобігання негативного впливу техногенного навантаження на довкілля і здоров'я жителів міста, відділом екології міськвиконкому розроблена «Програма охорони довкілля в місті Кременчуці на період до 2008 року», яка затверджена рішенням сесії міської ради скликання від 25 березня 2004 року.
Програма розроблена відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України» і визначає організаційні і економічні заходи в сфері охорони довкілля в м. Кременчуці. Сфери діяльності даної програми — атмосферне повітря, водні і земельні ресурси, природно-заповідний фонд, поводження з відходами. Крім того, підприємствами міста розробляються щорічні плани природоохоронних заходів, які погоджуються з органами місцевого самоврядування та органами.
Атмосфера
Із галузей промисловості в місті найбільше забруднюють атмосферне повітря нафтопереробна, енергетична, машинобудівна промисловість та автотранспорт.
У 2002 році 117 підприємств міста мали викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Їх кількість у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 13 одиниць.
На обліку у відділенні комунальної гігієни знаходяться понад 100 підприємств, які здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Близько 95% викидів підприємств припадає на 9 з них: Кременчуцький нафтопереробний завод, ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Кременчуцька ТЕЦ, ВАТ «Кременчуцький колісний завод», ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ «Сталеливарний завод», концерн «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Кредмаш».
Валовий обсяг викидів забруднюючих речовин по Кременчуку в атмосферне повітря є найбільшим серед населених пунктів Полтавської області (таблиця 1). Зокрема, в 2002 році викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел по області становили 71,8 тис. тонн, по місту Кременчуку склали 35,603 тис. тонн, що становить 49,6% загально обласних.
| Роки | |||||||
| По області | |||||||
| м. Кременчук | |||||||
| відсотки (%) | |||||||
За останні три роки збільшилися шкідливі викиди в атмосферне повітря за рахунок зростання обсягів виробництва на підприємствах міста, що суттєво помітно (таблиця 2). Внаслідок цього на 29,0% збільшилась щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кілометр території міста і становить 373,3 тонни.
| Роки | |||||||
| Всього (т/рік): | |||||||
Динаміка викидів по м. Кременчуку
Збільшилися обсяги викидів шкідливих речовин на одного жителя міста. З 119,2 кг у 2001 році вони зросли до 153,7 кг у 2002 р. (на 29,0%).
Найбільше в атмосферне повітря міста виділяються такі забруднюючі речовини, як оксид вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту, сірчаний ангідрид, леткі органічні сполуки та інші.
Практично щомісяця мають місце перевищення Гранично Допустимих Концентрацій (надалі ГДК) по ароматичним вуглеводням, в меншій мірі окису вуглецю та диоксиду азоту.
Оцінка стану атмосферного повітря проводиться цілодобово на стаціонарних постах спостереження у місті Кременчуці (4 пости). Спостереження ведеться за концентраціями основних, характерних для підприємств міста забруднюючих речовин. У 2003 році в атмосферному повітрі міста спостерігався підвищений середній вміст пилу (1,3 ГДК), бензолу (1,4 ГДК), формальдегіду (1,7 ГДК) та бенз(а)пірену (1,3 ГДК). Значна частина забруднення атмосферного повітря припадає на автомобільний транспорт (30-40%). Зростання кількості автомобільного транспорту в місті, переважно за рахунок іномарок, які вже певний час експлуатувались за кордоном, призвело до збільшення викидів в атмосферне повітря пересувними джерелами. По обсягам викидів від автотранспорту Кременчук посідає друге місце в області, пропустивши у перед лише Полтаву.
| Роки | |||||||
| По області | |||||||
| Кременчук | |||||||
| Полтава (%) | |||||||
Слід зауважити, що у таблиці враховані викиди лише від транспорту, який «приписаний» в місті. Якщо врахувати транзитний транспорт, а його проходить через місто багато, так як Кременчук має дуже вдале географічне положення і через його територію пов'язані ліво- та правобережна Україна, то викиди будуть становити значно вищий відсоток.
Водні ресурси
Поверхневі водні об'єкти міста представлені Кременчуцьким водосховищем, річками Сухий Кагамлик, Крива Руда та мережею дренажних каналів. Підземні води залягають у четвертичних водоносних горизонтах (QIV).
Починаючи з 2000 року, місто має проблеми з якістю питної води. Водоочисні споруди КП «Кременчукводоканал» побудовані і розраховані на воду, що повинна подаватися з водосховища I класу. А через забруднення води у Дніпрі, вхідна вода у літній період часу відповідає лише III класу якості.
За даними спостережень стан забруднення поверхневих водних об'єктів оцінюється як помірний для Кременчуцького водосховища (сезонне перевищення ГДК по 2-3 компонентах), за виключенням літнього періоду з несприятливими метеорологічними умовами, та значний для всіх малих річок міста. В забруднення останніх основний внесок роблять скиди неочищених дощових вод з території міста. Також значну роль відіграє відсутність процесів самоочищення з причини порушення природного гідрологічного режиму.
Випуски господарсько-побутових та промислово-зливових стічних вод у відкриті водойми мають наступні підприємства: кар'єроуправління «Кварц», Мало-Кохнівський гранкар'єр, Чикалівський гранкар'єр, ВАТ « Крюківський вагонзавод», КП «Кременчукводоканал», Кременчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго», Виробниче управління водопровідно-каналізаційним господарством м. Світловодска. Мало-Кохнівський гранкар'єр за останні роки господарську діяльність не проводив. Скид стічних вод здійснюється через локальні очисні споруди. Загальний скид стічних вод по місту знаходиться в межах 42-47 млн м³. на рік.
| Роки | |||||||
| всього (тис.м³) | |||||||
Динаміка скидів по Кременчуку
Очисні споруди господарсько-побутових стічних вод КП «Кременчукводоканал» працюють з перевантаженням. Так, на правобережні очисні споруди при потужності 14,7 тис.куб.м на добу фактично надходить 19-20 тис.куб.м. При потужності лівобережних очисних споруд 75 тис.куб.м на до добу; фактично надходить близько 100 тис.куб.м.
З приводу вирішення цього питання були виділенні кошти в розмірі 1 млн. 985 тис.грн. Ці кошти були направлені на реконструкцію блоку реагентного господарства ВОС, та розпочато роботи по відновленню резервного джерела водопостачання — Північної прорізі. Окрім цього проектом передбачено обладнання водозабірного ковша в Північній прорізі з очисткою його від донних відкладень та будівництво аераційних установок в районі цього водозабору.
КП «Кременчукводоканал» розробив заходи по впровадженню додаткових методів очистки питної води на водоочисних спорудах (надалі ВОС), а також будівництво комплексу ВОС потужністю 25 тис. м³./добу на базі Демурівського водозабору технічної води
З метою покращення водовідведення рішенням восьмої сесії Кременчуцької міської ради четвертого скликання від 26.12.2002 року затверджена програма «Стік» розвитку каналізаційного господарства міста на 2003 р. і на період до 2010 року. В програму включено для вирішення основні питання екологічної і епідемічної безпеки міста, на основі чого розроблені першочергові заходи по надійності роботи каналізаційного господарства м. Кременчука на 2003—2005 роки. Програма в повному обсязі не виконується через відсутність фінансування. Лабораторні дослідження свідчать про перевищення Гранично Допустимих Скидів (надалі ГДС) забруднюючих речовин в стічних водах після правобережних очисних споруд по завислим речовинам до 2 раз, азоту амонійному до 1,5 рази, сульфатам до 2 разів, ХСК (хімічне споживання кисню) до 2 разів.
Технічний стан системи водовідведення міста характеризується високим зносом основних фондів. Резерви пропускної спроможності каналізаційних мереж практично вичерпані, 30% мереж замартизовано. Основним фактором аварійності на мережах є повний їх фізичний знос. Таких мереж 45% від загальної довжини. Відсутній резерв по напірним колекторах від головних каналізаційних насосних станцій перекачки стоків (СП-1, 7, 17, 16, 18 і 19). Насосне обладнання каналізаційних насосних станцій фізично і морально застаріло і не відповідає сучасним вимогам по надійності його роботи.
Не вирішені питання очищення зливових вод з території міста. В місті нараховується 40 випусків. Результати лабораторних досліджень свідчать про перевищення ГДК рибогосподарських водойм по аміаку до 13 раз, залізу до 28 раз, фосфатам до 5,3 раз, БСКП (біохімічне споживання кисню) до 5 раз, нітратам до 6 раз, нафтопродуктам до 15 раз. Розробляються нормативи ГДС. Розпочато будівництво споруд по припиненню неочищених зливових вод з центральної частини міста в Кременчуцьке водосховище. Але фінансування незначне, так як проводиться за рахунок лише місцевих (обласного і міського) фондів охорони довкілля, що ставить під сумнів реалізацію даного проекту без централізованого фінансування державою.
Забруднення підземних вод спостерігається практично по всьому місту, найбільші джерела забруднення — проммайданчики підприємств та міське звалище. Контроль за станом забруднення підземних вод ведеться підприємствами АТ «Укртатнафта», Кременчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтавообленерго», ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», АТ «Крюківський вагонобудівний завод» та КП «Кременчукводоканал», КАТП-1628, а також МіськСЕС по окремим свердловинам на території міста. Для контролю за станом забруднення необхідна організація системи моніторингу, яка дозволить своєчасно його виявляти та попереджати.
Все вище викладене призводить до того, що води поверхневих джерел стали настільки забрудненими, що, по суті, є слабо концентрованими стічними водами, що створює екологічну напруженість у місті. Проблема покращення якості питної води зараз є першочерговою для Кременчука.
Поводження з відходами
Відходи — один з найвагоміших факторів забруднення довкілля і негативного впливу фактично на всі його компоненти.
Одним із засобів щодо запобігання токсичному забрудненню довкілля є організація місць для зберігання, складування, утилізації, видалення та захоронення токсичних відходів. Особливо важливого значення набуває вирішення цього питання тому, що з року в рік спостерігається тенденція до збільшення накопичень відходів у сховищах організованого складування та на територіях підприємств нашого міста. Найбільша кількість відходів у Полтавській області утворена в м. Кременчуці.
Наявність промислових токсичних відходів у сховищах організованого складування (поховання) у 2002 році (на кінець року, т)
| По області | ||||
| м. Кременчук | ||||
Протягом 2003 року наявність відходів в сховищах та на території підприємств збільшилась на 299966,371 тонни і становить 5596748,971 тонн. Протягом 2002 року на підприємствах міста утворилось 153496,231 тонн відходів. В той же час спостерігається збільшення накопичень високотоксичних відходів — I та II класів небезпеки. Наявність відходів III класу небезпеки протягом 2003 року збільшилася на 3350,688 тонни.
Невеликий відсоток з них застосовується як вторинні матеріальні ресурси (вторсировина), решта надходить до шламонакопичувачів, звалищ, полігонів та інших спеціально відведених місць чи об'єктів. Проти попереднього року значно збільшилось використання та знешкодження відходів. Так, для потреб виробництва використано 1315,453 тонни (0,9% від загальної кількості утворених відходів) та 1129,686 тонни (0,7%) знешкоджено.
Загальні витрати підприємств міста на знищення та складування відходів у сховищах організованого складування за звітний період склали 385,2 тис.грн. Проти минулого року ця сума збільшилась на 72,7 відсотків.
Побутові відходи — основний вид відходів — утворюються в житлово-комунальній сфері міста, дрібними виробниками, а також в промисловості та інших сферах економіки міста.
Промислові і будівельні відходи на міське звалище вивозяться із дозволу управління екології та природних ресурсів в Полтавській області і за погодженням міської СЕС. Не приймаються відходи 1, 2 та частково 3 класу небезпеки і рідкі. Розвантажені відходи на звалищі бульдозерами розміщуються на картах, ущільнюються, захороняються і ізолюються відходами формовочних матеріалів ливарного виробництва і глиною.
Загальна кількість накопичених промислових відходів поступово заростає. Становище у сфері поводження з небезпечними відходами на сьогодні в місті залишається дуже складним та вимагає істотного поліпшення.
Міське звалище площею 28 га негативно впливає на стан підземних вод прилеглої території і в разі неприйняття термінових заходів, використання забруднених підземних вод може визвати ряд важких захворювань серед населення яке споживає воду з власних трубчатих колодязів.
Витрати на охорону довкілля
| Місцевість | Витрати, тис грн. | |
|---|---|---|
| 1 | Кременчук | 353407,5 |
| 2 | Комсомольск | 104420,4 |
| 3 | Полтава | 56265,1 |
| 4 | Лохвицький район | 5973,5 |
| 5 | Лубни | 4924,3 |
| 6 | Всього по області | 552100,9 |
Плани на майбутнє
Аналіз сучасного стану довкілля міста свідчить про необхідність невідкладного прийняття комплексу дійових рішень та заходів. Система водопостачання та водовідведення міста потребує суттєвої реконструкції. Очисні споруди працюють із значним перевантаженням. Лабораторні дослідження свідчать про перевищення граничнодопустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у стічних водах. Необхідне ряд першочергових заходів, для покращення цієї ситуації.
Необхідно, щоби підприємства міста планово проводили заходи щодо запобігання збільшенню шкідливих викидів в атмосферне повітря регіону.
Вимоги щодо поводження з відходами до підприємств, які їх утворюють, постійно зростають. Тому експлуатація об'єктів видалення промислових відходів пов'язана з виникненням потенційно небезпечних наслідків для довкілля, що проявляється у різних ступенях в залежності від природних та техногенних факторів. Виникає необхідність у формуванні мережі приватних та комунальних підприємств з утилізації, збору, переробки та видалення як побутових, так і промислових відходів.
Покращення екологічного стану міста Кременчука необхідно здійснювати поступово, поетапно — умовно у три етапи.
- Перший етап дозволить стабілізувати забруднення довкілля і негативні наслідки, довести стан забруднення до нормативного. Це має бути вирішено безпосередньо на джерелах забруднення шляхом встановлення, реконструкції очисних споруд, удосконаленням технологічних процесів.
- Другий етап дозволить домогтися покращення екологічного стану у місті за рахунок ліквідації наслідків забруднення. Внаслідок недостатньо уваги, відсутності фінансових можливостей, по вирішенню питання розширення галузі, створення потужностей по переробці відходів виникає загроза росту території міського звалища, що може спричинити тяжкі екологічні наслідки (негативний вплив на стан підземних вод, збільшення захворювань серед населення). Одним із заходів вирішення даної проблеми є залучення потенційних інвесторів до створення потужностей по переробці відходів та побутового сміття, так як дане питання є потенційно привабливим.
- а третьому етапі, після виконання перших, можливо визначити пріоритетні напрямки на наступний період. Для досягнення цієї мети в місті розроблена Програма охорони довкілля на період до 2008 року. Загалом реалізація даної Програми дозволить:
— створити умови для зниження техногенного впливу на довкілля і жителів міста; — визначити заходи, направлені на покращення стану довкілля міста; — створити інформаційну систему для прийняття управлінських рішень.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 травня 2011.
Посилання
- Екологічний аналіз рослинного покриву міста Кременчука та його зеленої зони (реферат) [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2011 Misto Kremenchuk z jogo promislovistyu predstavlenoyu pidpriyemstvami mashinobuduvannya naftohimiyi energetiki legkoyi ta harchovoyi promislovosti ta in ye dzherelom zabrudnennya dovkillya Kremenchuckogo regionu Buduchi centrom urbanizaciyi regionu misto proyavlyaye znachnij vpliv na dovkillya za rahunok vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin na atmosferne povitrya skidiv neochishenih doshovih vod u poverhnevi vodi ta vtrat z komunikacij ta infiltraciyi zabrudnen kriz zonu aeraciyi na pidzemni vodi nakopichennya pobutovih ta promislovih vidhodiv na sklad gruntiv Pitoma vaga pidpriyemstv zabrudnyuvachiv mista u zagalnij kilkosti takih pidpriyemstv oblasti stanovit 14 3 vidsotka u 2002 roci cej pokaznik stanoviv 13 8 Pri comu iz usih dzherel vikidiv oblasti 29 1 nalezhit pidpriyemstvam m Kremenchuka Z metoyu zapobigannya negativnogo vplivu tehnogennogo navantazhennya na dovkillya i zdorov ya zhiteliv mista viddilom ekologiyi miskvikonkomu rozroblena Programa ohoroni dovkillya v misti Kremenchuci na period do 2008 roku yaka zatverdzhena rishennyam sesiyi miskoyi radi sklikannya vid 25 bereznya 2004 roku Programa rozroblena vidpovidno do vimog Zakoniv Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini Pro ohoronu navkolishnogo prirodnogo seredovisha Pro ohoronu atmosfernogo povitrya Pro vidhodi Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini i viznachaye organizacijni i ekonomichni zahodi v sferi ohoroni dovkillya v m Kremenchuci Sferi diyalnosti danoyi programi atmosferne povitrya vodni i zemelni resursi prirodno zapovidnij fond povodzhennya z vidhodami Krim togo pidpriyemstvami mista rozroblyayutsya shorichni plani prirodoohoronnih zahodiv yaki pogodzhuyutsya z organami miscevogo samovryaduvannya ta organami AtmosferaIz galuzej promislovosti v misti najbilshe zabrudnyuyut atmosferne povitrya naftopererobna energetichna mashinobudivna promislovist ta avtotransport U 2002 roci 117 pidpriyemstv mista mali vikidi zabrudnyuyuchih rechovin v atmosferu Yih kilkist u porivnyanni z poperednim rokom zbilshilasya na 13 odinic Na obliku u viddilenni komunalnoyi gigiyeni znahodyatsya ponad 100 pidpriyemstv yaki zdijsnyuyut vikidi shkidlivih rechovin v atmosferne povitrya Blizko 95 vikidiv pidpriyemstv pripadaye na 9 z nih Kremenchuckij naftopererobnij zavod VAT Kremenchuckij zavod tehnichnogo vuglecyu Kremenchucka TEC VAT Kremenchuckij kolisnij zavod HK AvtoKrAZ VAT Stalelivarnij zavod koncern Kryukivskij vagonobudivnij zavod VAT Kredmash Valovij obsyag vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin po Kremenchuku v atmosferne povitrya ye najbilshim sered naselenih punktiv Poltavskoyi oblasti tablicya 1 Zokrema v 2002 roci vikidi zabrudnyuyuchih rechovin vid stacionarnih dzherel po oblasti stanovili 71 8 tis tonn po mistu Kremenchuku sklali 35 603 tis tonn sho stanovit 49 6 zagalno oblasnih Obsyagi vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin stacionarnimi dzherelami zabrudnennya v atmosferne povitrya tis t Roki 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Po oblasti 97 3 84 2 86 2 73 5 60 4 64 9 71 8 m Kremenchuk 48 750 37 697 45 864 36 526 24 749 27 955 35 603 vidsotki 50 1 44 8 53 2 49 7 41 0 43 1 49 6 Za ostanni tri roki zbilshilisya shkidlivi vikidi v atmosferne povitrya za rahunok zrostannya obsyagiv virobnictva na pidpriyemstvah mista sho suttyevo pomitno tablicya 2 Vnaslidok cogo na 29 0 zbilshilas shilnist vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin u rozrahunku na kvadratnij kilometr teritoriyi mista i stanovit 373 3 tonni Obsyagi vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin v atmosferne povitrya pidpriyemstvami mista Kremenchuka tonn Roki 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Vsogo t rik 48750 0 37697 9 45864 4 36526 0 24749 0 27955 2 35603 0Dinamika vikidiv po m KremenchukuZbilshilisya obsyagi vikidiv shkidlivih rechovin na odnogo zhitelya mista Z 119 2 kg u 2001 roci voni zrosli do 153 7 kg u 2002 r na 29 0 Najbilshe v atmosferne povitrya mista vidilyayutsya taki zabrudnyuyuchi rechovini yak oksid vuglecyu vuglevodni oksidi azotu sirchanij angidrid letki organichni spoluki ta inshi Praktichno shomisyacya mayut misce perevishennya Granichno Dopustimih Koncentracij nadali GDK po aromatichnim vuglevodnyam v menshij miri okisu vuglecyu ta dioksidu azotu Ocinka stanu atmosfernogo povitrya provoditsya cilodobovo na stacionarnih postah sposterezhennya u misti Kremenchuci 4 posti Sposterezhennya vedetsya za koncentraciyami osnovnih harakternih dlya pidpriyemstv mista zabrudnyuyuchih rechovin U 2003 roci v atmosfernomu povitri mista sposterigavsya pidvishenij serednij vmist pilu 1 3 GDK benzolu 1 4 GDK formaldegidu 1 7 GDK ta benz a pirenu 1 3 GDK Znachna chastina zabrudnennya atmosfernogo povitrya pripadaye na avtomobilnij transport 30 40 Zrostannya kilkosti avtomobilnogo transportu v misti perevazhno za rahunok inomarok yaki vzhe pevnij chas ekspluatuvalis za kordonom prizvelo do zbilshennya vikidiv v atmosferne povitrya peresuvnimi dzherelami Po obsyagam vikidiv vid avtotransportu Kremenchuk posidaye druge misce v oblasti propustivshi u pered lishe Poltavu Vikidi shkidlivih rechovin v atmosferne povitrya vid avtotransportu tis t Roki 1990 1995 2000 2001 2002 Po oblasti 279 8 107 4 91 5 82 3 60 4 Kremenchuk 29 6 10 7 17 1 16 6 14 7 Poltava 62 4 22 3 25 4 25 4 23 8 Slid zauvazhiti sho u tablici vrahovani vikidi lishe vid transportu yakij pripisanij v misti Yaksho vrahuvati tranzitnij transport a jogo prohodit cherez misto bagato tak yak Kremenchuk maye duzhe vdale geografichne polozhennya i cherez jogo teritoriyu pov yazani livo ta pravoberezhna Ukrayina to vikidi budut stanoviti znachno vishij vidsotok Vodni resursiPoverhnevi vodni ob yekti mista predstavleni Kremenchuckim vodoshovishem richkami Suhij Kagamlik Kriva Ruda ta merezheyu drenazhnih kanaliv Pidzemni vodi zalyagayut u chetvertichnih vodonosnih gorizontah QIV Pochinayuchi z 2000 roku misto maye problemi z yakistyu pitnoyi vodi Vodoochisni sporudi KP Kremenchukvodokanal pobudovani i rozrahovani na vodu sho povinna podavatisya z vodoshovisha I klasu A cherez zabrudnennya vodi u Dnipri vhidna voda u litnij period chasu vidpovidaye lishe III klasu yakosti Za danimi sposterezhen stan zabrudnennya poverhnevih vodnih ob yektiv ocinyuyetsya yak pomirnij dlya Kremenchuckogo vodoshovisha sezonne perevishennya GDK po 2 3 komponentah za viklyuchennyam litnogo periodu z nespriyatlivimi meteorologichnimi umovami ta znachnij dlya vsih malih richok mista V zabrudnennya ostannih osnovnij vnesok roblyat skidi neochishenih doshovih vod z teritoriyi mista Takozh znachnu rol vidigraye vidsutnist procesiv samoochishennya z prichini porushennya prirodnogo gidrologichnogo rezhimu Vipuski gospodarsko pobutovih ta promislovo zlivovih stichnih vod u vidkriti vodojmi mayut nastupni pidpriyemstva kar yeroupravlinnya Kvarc Malo Kohnivskij grankar yer Chikalivskij grankar yer VAT Kryukivskij vagonzavod KP Kremenchukvodokanal Kremenchucka TEC VAT Poltavaoblenergo Virobniche upravlinnya vodoprovidno kanalizacijnim gospodarstvom m Svitlovodska Malo Kohnivskij grankar yer za ostanni roki gospodarsku diyalnist ne provodiv Skid stichnih vod zdijsnyuyetsya cherez lokalni ochisni sporudi Zagalnij skid stichnih vod po mistu znahoditsya v mezhah 42 47 mln m na rik Obsyagi skidiv stichnih vod v vodojmi pidpriyemstvami m Kremenchuk Roki 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 vsogo tis m 43754 6 46682 5 45581 8 44458 5 42503 9 42814 3 44217 0Dinamika skidiv po KremenchukuOchisni sporudi gospodarsko pobutovih stichnih vod KP Kremenchukvodokanal pracyuyut z perevantazhennyam Tak na pravoberezhni ochisni sporudi pri potuzhnosti 14 7 tis kub m na dobu faktichno nadhodit 19 20 tis kub m Pri potuzhnosti livoberezhnih ochisnih sporud 75 tis kub m na do dobu faktichno nadhodit blizko 100 tis kub m Z privodu virishennya cogo pitannya buli vidilenni koshti v rozmiri 1 mln 985 tis grn Ci koshti buli napravleni na rekonstrukciyu bloku reagentnogo gospodarstva VOS ta rozpochato roboti po vidnovlennyu rezervnogo dzherela vodopostachannya Pivnichnoyi prorizi Okrim cogo proektom peredbacheno obladnannya vodozabirnogo kovsha v Pivnichnij prorizi z ochistkoyu jogo vid donnih vidkladen ta budivnictvo aeracijnih ustanovok v rajoni cogo vodozaboru KP Kremenchukvodokanal rozrobiv zahodi po vprovadzhennyu dodatkovih metodiv ochistki pitnoyi vodi na vodoochisnih sporudah nadali VOS a takozh budivnictvo kompleksu VOS potuzhnistyu 25 tis m dobu na bazi Demurivskogo vodozaboru tehnichnoyi vodi Z metoyu pokrashennya vodovidvedennya rishennyam vosmoyi sesiyi Kremenchuckoyi miskoyi radi chetvertogo sklikannya vid 26 12 2002 roku zatverdzhena programa Stik rozvitku kanalizacijnogo gospodarstva mista na 2003 r i na period do 2010 roku V programu vklyucheno dlya virishennya osnovni pitannya ekologichnoyi i epidemichnoyi bezpeki mista na osnovi chogo rozrobleni pershochergovi zahodi po nadijnosti roboti kanalizacijnogo gospodarstva m Kremenchuka na 2003 2005 roki Programa v povnomu obsyazi ne vikonuyetsya cherez vidsutnist finansuvannya Laboratorni doslidzhennya svidchat pro perevishennya Granichno Dopustimih Skidiv nadali GDS zabrudnyuyuchih rechovin v stichnih vodah pislya pravoberezhnih ochisnih sporud po zavislim rechovinam do 2 raz azotu amonijnomu do 1 5 razi sulfatam do 2 raziv HSK himichne spozhivannya kisnyu do 2 raziv Tehnichnij stan sistemi vodovidvedennya mista harakterizuyetsya visokim znosom osnovnih fondiv Rezervi propusknoyi spromozhnosti kanalizacijnih merezh praktichno vicherpani 30 merezh zamartizovano Osnovnim faktorom avarijnosti na merezhah ye povnij yih fizichnij znos Takih merezh 45 vid zagalnoyi dovzhini Vidsutnij rezerv po napirnim kolektorah vid golovnih kanalizacijnih nasosnih stancij perekachki stokiv SP 1 7 17 16 18 i 19 Nasosne obladnannya kanalizacijnih nasosnih stancij fizichno i moralno zastarilo i ne vidpovidaye suchasnim vimogam po nadijnosti jogo roboti Ne virisheni pitannya ochishennya zlivovih vod z teritoriyi mista V misti narahovuyetsya 40 vipuskiv Rezultati laboratornih doslidzhen svidchat pro perevishennya GDK ribogospodarskih vodojm po amiaku do 13 raz zalizu do 28 raz fosfatam do 5 3 raz BSKP biohimichne spozhivannya kisnyu do 5 raz nitratam do 6 raz naftoproduktam do 15 raz Rozroblyayutsya normativi GDS Rozpochato budivnictvo sporud po pripinennyu neochishenih zlivovih vod z centralnoyi chastini mista v Kremenchucke vodoshovishe Ale finansuvannya neznachne tak yak provoditsya za rahunok lishe miscevih oblasnogo i miskogo fondiv ohoroni dovkillya sho stavit pid sumniv realizaciyu danogo proektu bez centralizovanogo finansuvannya derzhavoyu Zabrudnennya pidzemnih vod sposterigayetsya praktichno po vsomu mistu najbilshi dzherela zabrudnennya prommajdanchiki pidpriyemstv ta miske zvalishe Kontrol za stanom zabrudnennya pidzemnih vod vedetsya pidpriyemstvami AT Ukrtatnafta Kremenchucka TEC VAT Poltavooblenergo VAT Kremenchuckij stalelivarnij zavod AT Kryukivskij vagonobudivnij zavod ta KP Kremenchukvodokanal KATP 1628 a takozh MiskSES po okremim sverdlovinam na teritoriyi mista Dlya kontrolyu za stanom zabrudnennya neobhidna organizaciya sistemi monitoringu yaka dozvolit svoyechasno jogo viyavlyati ta poperedzhati Vse vishe vikladene prizvodit do togo sho vodi poverhnevih dzherel stali nastilki zabrudnenimi sho po suti ye slabo koncentrovanimi stichnimi vodami sho stvoryuye ekologichnu napruzhenist u misti Problema pokrashennya yakosti pitnoyi vodi zaraz ye pershochergovoyu dlya Kremenchuka Povodzhennya z vidhodamiVidhodi odin z najvagomishih faktoriv zabrudnennya dovkillya i negativnogo vplivu faktichno na vsi jogo komponenti Odnim iz zasobiv shodo zapobigannya toksichnomu zabrudnennyu dovkillya ye organizaciya misc dlya zberigannya skladuvannya utilizaciyi vidalennya ta zahoronennya toksichnih vidhodiv Osoblivo vazhlivogo znachennya nabuvaye virishennya cogo pitannya tomu sho z roku v rik sposterigayetsya tendenciya do zbilshennya nakopichen vidhodiv u shovishah organizovanogo skladuvannya ta na teritoriyah pidpriyemstv nashogo mista Najbilsha kilkist vidhodiv u Poltavskij oblasti utvorena v m Kremenchuci Nayavnist promislovih toksichnih vidhodiv u shovishah organizovanogo skladuvannya pohovannya u 2002 roci na kinec roku t Nayavnist promislovih toksichnih vidhodiv u shovishah organizovanogo skladuvannya pohovannya u 2002 roci na kinec roku t Vsogo U tomu chisli za klasami nebezpeki I II III Po oblasti 5289850 7 591 0 719 0 13644 4 m Kremenchuk 5167113 9 7 5 18 7 13089 2 Protyagom 2003 roku nayavnist vidhodiv v shovishah ta na teritoriyi pidpriyemstv zbilshilas na 299966 371 tonni i stanovit 5596748 971 tonn Protyagom 2002 roku na pidpriyemstvah mista utvorilos 153496 231 tonn vidhodiv V toj zhe chas sposterigayetsya zbilshennya nakopichen visokotoksichnih vidhodiv I ta II klasiv nebezpeki Nayavnist vidhodiv III klasu nebezpeki protyagom 2003 roku zbilshilasya na 3350 688 tonni Nevelikij vidsotok z nih zastosovuyetsya yak vtorinni materialni resursi vtorsirovina reshta nadhodit do shlamonakopichuvachiv zvalish poligoniv ta inshih specialno vidvedenih misc chi ob yektiv Proti poperednogo roku znachno zbilshilos vikoristannya ta zneshkodzhennya vidhodiv Tak dlya potreb virobnictva vikoristano 1315 453 tonni 0 9 vid zagalnoyi kilkosti utvorenih vidhodiv ta 1129 686 tonni 0 7 zneshkodzheno Zagalni vitrati pidpriyemstv mista na znishennya ta skladuvannya vidhodiv u shovishah organizovanogo skladuvannya za zvitnij period sklali 385 2 tis grn Proti minulogo roku cya suma zbilshilas na 72 7 vidsotkiv Pobutovi vidhodi osnovnij vid vidhodiv utvoryuyutsya v zhitlovo komunalnij sferi mista dribnimi virobnikami a takozh v promislovosti ta inshih sferah ekonomiki mista Promislovi i budivelni vidhodi na miske zvalishe vivozyatsya iz dozvolu upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv v Poltavskij oblasti i za pogodzhennyam miskoyi SES Ne prijmayutsya vidhodi 1 2 ta chastkovo 3 klasu nebezpeki i ridki Rozvantazheni vidhodi na zvalishi buldozerami rozmishuyutsya na kartah ushilnyuyutsya zahoronyayutsya i izolyuyutsya vidhodami formovochnih materialiv livarnogo virobnictva i glinoyu Zagalna kilkist nakopichenih promislovih vidhodiv postupovo zarostaye Stanovishe u sferi povodzhennya z nebezpechnimi vidhodami na sogodni v misti zalishayetsya duzhe skladnim ta vimagaye istotnogo polipshennya Miske zvalishe plosheyu 28 ga negativno vplivaye na stan pidzemnih vod prilegloyi teritoriyi i v razi neprijnyattya terminovih zahodiv vikoristannya zabrudnenih pidzemnih vod mozhe vizvati ryad vazhkih zahvoryuvan sered naselennya yake spozhivaye vodu z vlasnih trubchatih kolodyaziv Vitrati na ohoronu dovkillyaVitrati na ohoronu dovkillya po Poltavskij oblasti za 2010 rik Miscevist Vitrati tis grn 1 Kremenchuk 353407 5 2 Komsomolsk 104420 4 3 Poltava 56265 1 4 Lohvickij rajon 5973 5 5 Lubni 4924 3 6 Vsogo po oblasti 552100 9Plani na majbutnyeAnaliz suchasnogo stanu dovkillya mista svidchit pro neobhidnist nevidkladnogo prijnyattya kompleksu dijovih rishen ta zahodiv Sistema vodopostachannya ta vodovidvedennya mista potrebuye suttyevoyi rekonstrukciyi Ochisni sporudi pracyuyut iz znachnim perevantazhennyam Laboratorni doslidzhennya svidchat pro perevishennya granichnodopustimih skidiv GDS zabrudnyuyuchih rechovin u stichnih vodah Neobhidne ryad pershochergovih zahodiv dlya pokrashennya ciyeyi situaciyi Neobhidno shobi pidpriyemstva mista planovo provodili zahodi shodo zapobigannya zbilshennyu shkidlivih vikidiv v atmosferne povitrya regionu Vimogi shodo povodzhennya z vidhodami do pidpriyemstv yaki yih utvoryuyut postijno zrostayut Tomu ekspluataciya ob yektiv vidalennya promislovih vidhodiv pov yazana z viniknennyam potencijno nebezpechnih naslidkiv dlya dovkillya sho proyavlyayetsya u riznih stupenyah v zalezhnosti vid prirodnih ta tehnogennih faktoriv Vinikaye neobhidnist u formuvanni merezhi privatnih ta komunalnih pidpriyemstv z utilizaciyi zboru pererobki ta vidalennya yak pobutovih tak i promislovih vidhodiv Pokrashennya ekologichnogo stanu mista Kremenchuka neobhidno zdijsnyuvati postupovo poetapno umovno u tri etapi Pershij etap dozvolit stabilizuvati zabrudnennya dovkillya i negativni naslidki dovesti stan zabrudnennya do normativnogo Ce maye buti virisheno bezposeredno na dzherelah zabrudnennya shlyahom vstanovlennya rekonstrukciyi ochisnih sporud udoskonalennyam tehnologichnih procesiv Drugij etap dozvolit domogtisya pokrashennya ekologichnogo stanu u misti za rahunok likvidaciyi naslidkiv zabrudnennya Vnaslidok nedostatno uvagi vidsutnosti finansovih mozhlivostej po virishennyu pitannya rozshirennya galuzi stvorennya potuzhnostej po pererobci vidhodiv vinikaye zagroza rostu teritoriyi miskogo zvalisha sho mozhe sprichiniti tyazhki ekologichni naslidki negativnij vpliv na stan pidzemnih vod zbilshennya zahvoryuvan sered naselennya Odnim iz zahodiv virishennya danoyi problemi ye zaluchennya potencijnih investoriv do stvorennya potuzhnostej po pererobci vidhodiv ta pobutovogo smittya tak yak dane pitannya ye potencijno privablivim a tretomu etapi pislya vikonannya pershih mozhlivo viznachiti prioritetni napryamki na nastupnij period Dlya dosyagnennya ciyeyi meti v misti rozroblena Programa ohoroni dovkillya na period do 2008 roku Zagalom realizaciya danoyi Programi dozvolit stvoriti umovi dlya znizhennya tehnogennogo vplivu na dovkillya i zhiteliv mista viznachiti zahodi napravleni na pokrashennya stanu dovkillya mista stvoriti informacijnu sistemu dlya prijnyattya upravlinskih rishen Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 travnya 2011 PosilannyaEkologichnij analiz roslinnogo pokrivu mista Kremenchuka ta jogo zelenoyi zoni referat 7 sichnya 2009 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2011