Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гі де Гвідо Лузіньян фр Guy de Lusignan бл 1150 1194 французький аристократ із династії Лузіньянів король Єрусалиму 1186

Гвідо де Лузіньян

Гвідо де Лузіньян

Гі де (Гвідо) Лузіньян (фр. Guy de Lusignan; бл.1150 — 1194) — французький аристократ із династії Лузіньянів, король Єрусалиму (1186-1192), сеньйор Кіпру (1192-1194), і одна з найвідоміших та легендарних постатей періоду хрестових походів, є важливим фігурантом Третього хрестового походу.

Гі де Лузіньян
фр. Guy de Lusignan
image
image
image
Прапор
 1-й Король Кіпру
1192 — 18 липня 1194 року
Наступник: Аморі
image
Прапор
 11-й Король Єрусалиму
1186 — 1192
Попередник: Сибіла I
Наступник: Ізабела Єрусалимська
 
Народження: 1150 або 1129[1]
Пуату, Франція
Смерть: 18 липня 1194
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Поховання: Нікосія
Країна: Франція, Єрусалимське королівство і Кіпрське королівство
Рід: Лузіньяни
Батько: d
Мати: d
Шлюб: Сибіла I

image Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

Гі де Лузіньян належить до французької знатної династії Лузіньянів, яка тісно пов'язана була родинними зв'язками з королівськими дворами Франції та Англії. Батько Гі —  — відомий дворянин із французького графства Пуату, яке належало до Аквітанії, а мати — Бурґонь де Ранкон — із менш знатного роду, який бере своє коріння із Бургундії.

Біографія

Гі де Лузіньян народився близько 1150 (за іншими даними 1129 року) в Аквітанії (історики вважають 1150 рік більш точною датою). У 18-річному віці він разом зі своїми братами здійснив напад із засади на (Першого графа Солсбері), який повертався із паломництва. Внаслідок жорстокої розправи Патрік був смертельно поранений. Їхній сюзерен та герцог Аквітанії Річард I (він же майбутній король Англії Річард I Левове Серце) дізнавшись про це, вигнав Гі де Лузіньяна і його братів із графства Пуату.

В 1177 році Гі прибув до Єрусалима як паломник (або як хрестоносець, що є малоймовірним, враховуючи його опалу). До цього часу його брат Аморі вже був одружений з дочкою Балдуїна де Ібеліна, та був добре наближений до королівського двору Єрусалиму. Аморі до того ж мав до себе прихильне ставлення єрусалимського короля Балдуїна IV Прокаженого і його матері Агнес де Куртене. Він мав високі посади в Яффі, а згодом і в самому Єрусалимі.

Згідно з історичними довідками в той час ходили плітки, що Аморі та Агнес є коханцями, однак достовірні факти, що підтвердили б ці домисли, відсутні. Скоріше за все між ними був союз іншого характеру — меркантильний та владолюбний. Агнес де Куртене намагалася звеличити Аморі де Лузіньяна з метою послаблення родини Ібелінів, яка була пов'язана з Раймундом III Триполійським, який у свою чергу був кузеном Аморі I та регентом короля Балдуїна IV Прокаженого. Цілком ймовірно, що кар'єрні успіхи Аморі сприяли і звеличенню його брата Гі.

Раймунд III, який був графом Триполі і мав міцного союзника — Боемунда III, графа Антіохії, разом вони планували вторгнення до Єрусалимського королівства, аби змусити короля видати свою старшу дочку Сибілу Єрусалимську заміж за Балдуїна де Ібеліна. Довідавшись про це, Агнес де Куртене в квітні 1180 року (на Великдень) поспіхом одружила 15-річну Сибілу на Гі де Лузіньяні. Після одруження він став графом Яффи й Ашкелону, та одним із найсильніших претендентів на королівський трон у Єрусалимі. Сибіла народила йому двох доньок — Алісу та Марію.

У 1182 році король Балдуїн IV, який хворів на проказу, не міг вже повноцінно виконувати свої обов'язки короля. Тоді Гі оголосили регентом. Амбіції та меркантильність Гі де Лузіньяна призвели до суттєвого погіршення відносин із королем, який навіть намагався анулювати шлюб Гі зі своєю сестрою Сибілою.

Король Балдуїн IV помер від прокази в 1185 році, і трон перейшов по праву наслідування до Балдуїна V, старшого сина Сибіли, який на момент коронації був дуже юним, і не міг керувати королівством через свій дитячий вік. До того ж, він був дуже хворобливим, і через рік помер. Гі разом із Сибілою прибули до Єрусалиму на похорон Балдуїна V в супроводі дружини лицарів, яка за наказом Гі швидко захопила Єрусалим і взяла його під свій контроль. Раймунд III намагався запобігти узурпації влади в Єрусалимському королівстві Гі де Лузіньяном, скликав Високу Раду воєначальників, однак це не принесло очікуваних результатів, і вже через кілька днів патріарх Єрусалимський Іраклій коронував Сибілу, а Гі став королем-співправителем. Своєю чергою політичну підтримку цій «напівфікції» здійснив один з найсильніших графів Єрусалимського королівства — Рено де Шатільйон, що володів фортецею Кірак.

Крім того, Сибіла намагалася заручитися підтримкою міцної опозиції в королівстві. Аби їм догодити, вона навіть пообіцяла членам Високої ради через деякий час розірвати шлюб з Гі де Лузіньяном. В свою чергу рада дозволила їй під час коронації самостійно вирішити і оголосити, хто буде її королем-співправителем (консортом). Неочікувано для багатьох, на церемонії коронації Сибіла назвала ім'я свого чоловіка Гі. Друга коронація відбулася у вересні 1186 року в Храмі Гробу Господнього у Єрусалимі. На ній Сибіла зняла свою корону і передала її Гі де Лузіньяну.

В цей час наростала загроза Єрусалимському королівству з боку сарацинів, на чолі яких стояв могутній султан Салах ад-Дін (Салахадін), який прагнув після смерті короля Балдуїна IV у 1185 році за будь-яку ціну повернути собі Єрусалим. Між королем і султаном існували міцні домовленості про збереження миру, які були фактично розірвані після смерті короля, оскільки і Гі, і його барони були нетерпимі до мусульман, часто нападали на торговельні каравани. Під час одного з таких нападів хрестоносці вбили сестру Саладіна.

На початку 1187 року розпочалася облога Тверії військами Саладіна, і Гі разом зі своїми лицарями намагався її зняти. Армія хрестоносців зайшла глибоко в пустелю, і опинилася відрізаною від доступу до води. Знесилені від спраги хрестоносці були повністю розбиті сарацинами 4 липня 1187 року у битві при Хаттінових Рогах. Гі де Лузіньян потрапив у полон до Саладіна, а Рено де Шатільйона стратили.

image
Гі де Лузіньян перед Саладіном після битви на Хаттінових Рогах

Гі відправили до Дамаску, де його утримували у в'язниці кілька місяців. У цей же час розпочалася облога Єрусалиму військом Саладіна, яка тривала з кінця вересня до початку жовтня 1187 року. Розбиті сили хрестоносців після поразки при Хаттині були розпорошені, і захищати Єрусалим фактично не було кому. Оборону міста очолили королева Сибіла Єрусалимська, Баліан д'Ібелін та Єрусалимський патріарх Іраклій. 2 жовтня 1187 року місто здали сарацинам, і на особисте прохання Сибіли Гі звільнили з полону. Гі де Лузіньян та Сибіла спочатку знайшли притулок у Тірі, що залишився в руках хрестоносців завдяки зусиллям Конрада Монферратського, молодшого брата першого чоловіка Сибіли . Згодом Конрад Монферратський відмовив їм у притулку, і вигнав їх за межі міських укріплень.

Тривалий час Гі та Сибіла I були вимушені мешкати в таборі поблизу стін сирійської фортеці Акри. До Гі дійшла звістка, що король Англії Річард I Левове Серце оголосив про початок нового великого хрестового походу. Взявши ініціативу у свої руки, в очікуванні новоприбулих лицарів, Гі почав облогу Акри. В цей же час померла Сибіла I разом зі своїми доньками. Після цієї трагедії Гі остаточно втратив будь-який авторитет серед хрестоносців. Королевою стала Ізабела Єрусалимська — звідна сестра Сибіли I Єрусалимської, а її чоловік Конрад Монферратський — противник Гі. Однак це не завадило Гі де Лузіньяну продовжувати вимагати для себе корону.

В 1191 року Гі покинув Близький Схід, і висадився на Кіпрі. Під час Третього хрествого походу йому вдалося заручитися прихильністю Річарда I, і той підтримав його у боротьбі проти Конрада. Була розв'язана фактично громадянська війна між хрестоносцями, яка в перспективі призвела до цілковитого провалу Третього хрестового походу

Річард I запропонував вирішити питання майбутнього короля Великій раді. На ній Конрад був обраний королем Єрусалиму, Гі змирився з поразкою, а Річард не впливав на рішення Високої ради. Через декілька днів Конрада вбили ассасіни, і Ізабела вийшла заміж за Генріха Шамнанського, племінника короля Річарда.Після його смерті Ізабелла вийшла заміж за Аморі (брата Гі).

У 1192 році Гі купив у тамплієрів Кіпр, і протягом двох місяців виплатив їм суму 60 тисяч безантів.

Гі де Лузіньян помер 18 липня 1194 року на Кіпрі. Так як у нього не залишилося спадкоємців, Кіпр (сеньйором якого був Гі) перейшов до рук його брата Аморі, який у свою чергу отримав королівську корону з рук імператора Священної Римської імперії Генріха VI. Гі поховали в церкві тамплієрів у Нікосії (Кіпр).

Образ Гі де Лузіньяна у мистецтві

Див. також

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741

Джерела

  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  • Bernard Hamilton, «Women in the Crusader States: The Queens of Jerusalem», in Medieval Women, edited by Derek Baker. Ecclesiastical History Society, 1978 (англ.)
  • Bernard Hamilton, The Leper King and his Heirs: Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem, Cambridge University Press, 2000 (англ.)
  • Guida Jackson, Women Who Ruled, 1998 (англ.)
  • Robert Payne, The Dream and the Tomb, 1984 (англ.)
  • Гі де Лузіньян — останній король Єрусалиму [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Гі де Лузіньян — сеньйор Кіпру (хроніка XVI століття) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гі де Лузіньян

  • . Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gi de Gvido Luzinyan fr Guy de Lusignan bl 1150 1194 francuzkij aristokrat iz dinastiyi Luzinyaniv korol Yerusalimu 1186 1192 senjor Kipru 1192 1194 i odna z najvidomishih ta legendarnih postatej periodu hrestovih pohodiv ye vazhlivim figurantom Tretogo hrestovogo pohodu Gi de Luzinyan fr Guy de Lusignan Prapor 1 j Korol Kipru 1192 18 lipnya 1194 roku Nastupnik Amori Prapor 11 j Korol Yerusalimu 1186 1192 Poperednik Sibila I Nastupnik Izabela Yerusalimska Narodzhennya 1150 abo 1129 1 Puatu FranciyaSmert 18 lipnya 1194 Nikosiya Nikosiya KiprPohovannya NikosiyaKrayina Franciya Yerusalimske korolivstvo i Kiprske korolivstvoRid LuzinyaniBatko dMati dShlyub Sibila I Mediafajli b u VikishovishiRodovidGi de Luzinyan nalezhit do francuzkoyi znatnoyi dinastiyi Luzinyaniv yaka tisno pov yazana bula rodinnimi zv yazkami z korolivskimi dvorami Franciyi ta Angliyi Batko Gi vidomij dvoryanin iz francuzkogo grafstva Puatu yake nalezhalo do Akvitaniyi a mati Burgon de Rankon iz mensh znatnogo rodu yakij bere svoye korinnya iz Burgundiyi BiografiyaGi de Luzinyan narodivsya blizko 1150 za inshimi danimi 1129 roku v Akvitaniyi istoriki vvazhayut 1150 rik bilsh tochnoyu datoyu U 18 richnomu vici vin razom zi svoyimi bratami zdijsniv napad iz zasadi na Pershogo grafa Solsberi yakij povertavsya iz palomnictva Vnaslidok zhorstokoyi rozpravi Patrik buv smertelno poranenij Yihnij syuzeren ta gercog Akvitaniyi Richard I vin zhe majbutnij korol Angliyi Richard I Levove Serce diznavshis pro ce vignav Gi de Luzinyana i jogo brativ iz grafstva Puatu V 1177 roci Gi pribuv do Yerusalima yak palomnik abo yak hrestonosec sho ye malojmovirnim vrahovuyuchi jogo opalu Do cogo chasu jogo brat Amori vzhe buv odruzhenij z dochkoyu Balduyina de Ibelina ta buv dobre nablizhenij do korolivskogo dvoru Yerusalimu Amori do togo zh mav do sebe prihilne stavlennya yerusalimskogo korolya Balduyina IV Prokazhenogo i jogo materi Agnes de Kurtene Vin mav visoki posadi v Yaffi a zgodom i v samomu Yerusalimi Zgidno z istorichnimi dovidkami v toj chas hodili plitki sho Amori ta Agnes ye kohancyami odnak dostovirni fakti sho pidtverdili b ci domisli vidsutni Skorishe za vse mizh nimi buv soyuz inshogo harakteru merkantilnij ta vladolyubnij Agnes de Kurtene namagalasya zvelichiti Amori de Luzinyana z metoyu poslablennya rodini Ibeliniv yaka bula pov yazana z Rajmundom III Tripolijskim yakij u svoyu chergu buv kuzenom Amori I ta regentom korolya Balduyina IV Prokazhenogo Cilkom jmovirno sho kar yerni uspihi Amori spriyali i zvelichennyu jogo brata Gi Rajmund III yakij buv grafom Tripoli i mav micnogo soyuznika Boemunda III grafa Antiohiyi razom voni planuvali vtorgnennya do Yerusalimskogo korolivstva abi zmusiti korolya vidati svoyu starshu dochku Sibilu Yerusalimsku zamizh za Balduyina de Ibelina Dovidavshis pro ce Agnes de Kurtene v kvitni 1180 roku na Velikden pospihom odruzhila 15 richnu Sibilu na Gi de Luzinyani Pislya odruzhennya vin stav grafom Yaffi j Ashkelonu ta odnim iz najsilnishih pretendentiv na korolivskij tron u Yerusalimi Sibila narodila jomu dvoh donok Alisu ta Mariyu U 1182 roci korol Balduyin IV yakij hvoriv na prokazu ne mig vzhe povnocinno vikonuvati svoyi obov yazki korolya Todi Gi ogolosili regentom Ambiciyi ta merkantilnist Gi de Luzinyana prizveli do suttyevogo pogirshennya vidnosin iz korolem yakij navit namagavsya anulyuvati shlyub Gi zi svoyeyu sestroyu Sibiloyu Korol Balduyin IV pomer vid prokazi v 1185 roci i tron perejshov po pravu nasliduvannya do Balduyina V starshogo sina Sibili yakij na moment koronaciyi buv duzhe yunim i ne mig keruvati korolivstvom cherez svij dityachij vik Do togo zh vin buv duzhe hvoroblivim i cherez rik pomer Gi razom iz Sibiloyu pribuli do Yerusalimu na pohoron Balduyina V v suprovodi druzhini licariv yaka za nakazom Gi shvidko zahopila Yerusalim i vzyala jogo pid svij kontrol Rajmund III namagavsya zapobigti uzurpaciyi vladi v Yerusalimskomu korolivstvi Gi de Luzinyanom sklikav Visoku Radu voyenachalnikiv odnak ce ne prineslo ochikuvanih rezultativ i vzhe cherez kilka dniv patriarh Yerusalimskij Iraklij koronuvav Sibilu a Gi stav korolem spivpravitelem Svoyeyu chergoyu politichnu pidtrimku cij napivfikciyi zdijsniv odin z najsilnishih grafiv Yerusalimskogo korolivstva Reno de Shatiljon sho volodiv forteceyu Kirak Krim togo Sibila namagalasya zaruchitisya pidtrimkoyu micnoyi opoziciyi v korolivstvi Abi yim dogoditi vona navit poobicyala chlenam Visokoyi radi cherez deyakij chas rozirvati shlyub z Gi de Luzinyanom V svoyu chergu rada dozvolila yij pid chas koronaciyi samostijno virishiti i ogolositi hto bude yiyi korolem spivpravitelem konsortom Neochikuvano dlya bagatoh na ceremoniyi koronaciyi Sibila nazvala im ya svogo cholovika Gi Druga koronaciya vidbulasya u veresni 1186 roku v Hrami Grobu Gospodnogo u Yerusalimi Na nij Sibila znyala svoyu koronu i peredala yiyi Gi de Luzinyanu V cej chas narostala zagroza Yerusalimskomu korolivstvu z boku saraciniv na choli yakih stoyav mogutnij sultan Salah ad Din Salahadin yakij pragnuv pislya smerti korolya Balduyina IV u 1185 roci za bud yaku cinu povernuti sobi Yerusalim Mizh korolem i sultanom isnuvali micni domovlenosti pro zberezhennya miru yaki buli faktichno rozirvani pislya smerti korolya oskilki i Gi i jogo baroni buli neterpimi do musulman chasto napadali na torgovelni karavani Pid chas odnogo z takih napadiv hrestonosci vbili sestru Saladina Na pochatku 1187 roku rozpochalasya obloga Tveriyi vijskami Saladina i Gi razom zi svoyimi licaryami namagavsya yiyi znyati Armiya hrestonosciv zajshla gliboko v pustelyu i opinilasya vidrizanoyu vid dostupu do vodi Znesileni vid spragi hrestonosci buli povnistyu rozbiti saracinami 4 lipnya 1187 roku u bitvi pri Hattinovih Rogah Gi de Luzinyan potrapiv u polon do Saladina a Reno de Shatiljona stratili Gi de Luzinyan pered Saladinom pislya bitvi na Hattinovih Rogah Gi vidpravili do Damasku de jogo utrimuvali u v yaznici kilka misyaciv U cej zhe chas rozpochalasya obloga Yerusalimu vijskom Saladina yaka trivala z kincya veresnya do pochatku zhovtnya 1187 roku Rozbiti sili hrestonosciv pislya porazki pri Hattini buli rozporosheni i zahishati Yerusalim faktichno ne bulo komu Oboronu mista ocholili koroleva Sibila Yerusalimska Balian d Ibelin ta Yerusalimskij patriarh Iraklij 2 zhovtnya 1187 roku misto zdali saracinam i na osobiste prohannya Sibili Gi zvilnili z polonu Gi de Luzinyan ta Sibila spochatku znajshli pritulok u Tiri sho zalishivsya v rukah hrestonosciv zavdyaki zusillyam Konrada Monferratskogo molodshogo brata pershogo cholovika Sibili Zgodom Konrad Monferratskij vidmoviv yim u pritulku i vignav yih za mezhi miskih ukriplen Trivalij chas Gi ta Sibila I buli vimusheni meshkati v tabori poblizu stin sirijskoyi forteci Akri Do Gi dijshla zvistka sho korol Angliyi Richard I Levove Serce ogolosiv pro pochatok novogo velikogo hrestovogo pohodu Vzyavshi iniciativu u svoyi ruki v ochikuvanni novopribulih licariv Gi pochav oblogu Akri V cej zhe chas pomerla Sibila I razom zi svoyimi donkami Pislya ciyeyi tragediyi Gi ostatochno vtrativ bud yakij avtoritet sered hrestonosciv Korolevoyu stala Izabela Yerusalimska zvidna sestra Sibili I Yerusalimskoyi a yiyi cholovik Konrad Monferratskij protivnik Gi Odnak ce ne zavadilo Gi de Luzinyanu prodovzhuvati vimagati dlya sebe koronu V 1191 roku Gi pokinuv Blizkij Shid i visadivsya na Kipri Pid chas Tretogo hrestvogo pohodu jomu vdalosya zaruchitisya prihilnistyu Richarda I i toj pidtrimav jogo u borotbi proti Konrada Bula rozv yazana faktichno gromadyanska vijna mizh hrestonoscyami yaka v perspektivi prizvela do cilkovitogo provalu Tretogo hrestovogo pohodu Richard I zaproponuvav virishiti pitannya majbutnogo korolya Velikij radi Na nij Konrad buv obranij korolem Yerusalimu Gi zmirivsya z porazkoyu a Richard ne vplivav na rishennya Visokoyi radi Cherez dekilka dniv Konrada vbili assasini i Izabela vijshla zamizh za Genriha Shamnanskogo pleminnika korolya Richarda Pislya jogo smerti Izabella vijshla zamizh za Amori brata Gi U 1192 roci Gi kupiv u tampliyeriv Kipr i protyagom dvoh misyaciv viplativ yim sumu 60 tisyach bezantiv Gi de Luzinyan pomer 18 lipnya 1194 roku na Kipri Tak yak u nogo ne zalishilosya spadkoyemciv Kipr senjorom yakogo buv Gi perejshov do ruk jogo brata Amori yakij u svoyu chergu otrimav korolivsku koronu z ruk imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genriha VI Gi pohovali v cerkvi tampliyeriv u Nikosiyi Kipr Obraz Gi de Luzinyana u mistectviZgaduyetsya u tvori Pisni shotlandskogo kordonu Valtera Skotta U 2005 roci rezhiser Ridli Skott u filmi Carstvo Nebesne visvitliv Gi de Luzinyana v negativnomu obrazi Na dumku istorikiv ce blizkij do pravdi obraz personazhu Rol Gi vikonav aktor Marton Chokash z Novoyi Zelandiyi Tibo abo Vtrachenij hrest roman pismennici Zhulyetti Benconi Div takozhSibila I Obloga Yerusalima 1187 Tretij hrestovij pohid Richard I Levove SercePrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Bernard Hamilton Women in the Crusader States The Queens of Jerusalem in Medieval Women edited by Derek Baker Ecclesiastical History Society 1978 angl Bernard Hamilton The Leper King and his Heirs Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem Cambridge University Press 2000 angl Guida Jackson Women Who Ruled 1998 angl Robert Payne The Dream and the Tomb 1984 angl Gi de Luzinyan ostannij korol Yerusalimu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Gi de Luzinyan senjor Kipru hronika XVI stolittya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gi de Luzinyan Foundation for Medieval Genealogy Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020

Дата публікації:
Топ