Великий палац — основна будівля палацово-паркового ансамблю «Петергоф», розташована у місті Петергоф на південному березі Фінської затоки в Санкт-Петербурга. Був практично повністю зруйнований під час німецько-радянської війни, й у 1952 році відновлений.
Історія створення
Спочатку досить скромний царський палац, споруджений у стилі «» в 1714—1725 роках за проектом І. Браунштейна, Ж. Б. Леблона, а потім Ніколо Мікетті, був перебудований (1745—1752) Єлизаветою по моделі Версаля (арх. Франческо Растреллі), — в так званому стилі зрілого бароко. Довжина зверненого до моря фасаду — 268 м. Є частиною .
Зали палацу
Вид на фасад Великого палацу з Верхнього або Нижнього парків вражає, але сам по собі палац досить вузький й не настільки великий, як виглядає. Налічує приблизно 30 зал, у тому числі багато оздоблених парадних зал, оштукатурених під мармур, з розписаними стелями, інкрустованим паркетом й позолоченими стінами.
Парадні сходи
Парадний вхід розміщений у західному флігелі палацу. Таке рішення дозволяло Растреллі розгорнути анфіладу парадних залів, нанизаних на вісь вздовж фасаду (цей принцип найбільш повно реалізовано архітектором в наступному за часом створення великому палаці — Катерининському). Квадратний у плані зал з двосвітловими сходами — один із найефектніших інтер'єрів палацу, відрізняється парадною й розкішною обробкою. У ньому Растреллі досяг максимального синтезу мистецтв, застосувавши чи не всі можливі засоби декорування: олійний живопис плафона, темперний розпис стін, ліпнина, різьба по дереву, кований метал. В інтер'єрі сходи різноманітно представлені різні скульптурні форми: барельєфи, картуші, статуї, рокайлі, вази.
Але основним елементом декору, традиційним для растреллівських інтер'єрів, є позолочена різьба по дереву. Виконання робіт відноситься до 1751 році; бригаду російських майстрів очолював Йосип Шталмеєр. Нижню частину сходів прикрашають різьблені каріатиди, відтворені в повоєнні роки за моделями скульпторів Г. Михайлової й Е. Масленникова. Найпомітніші скульптури верхньої частині — алегоричні зображення пір року, прикрашають верхню площадку сходів. Весна, Літо (на перилах), Осінь й Зима (поміщені в нішах навпроти перших) представлені в образі юних дівчат. Повторення скульптур «Весна», «Літо» та «Осінь» також виконали Г. Михайлова та Е. Масленников. Скульптура «Зима», в роки німецько-радянської війни була евакуйована ійзбереглася. Дверний портал, що веде в Танцювальний зал, вирішено у формах тріумфальної арки. Окрасою монументального десюдепорта служать дві різьблені фігури «Вірність» й «Справедливість».. Портал відтворено за моделями С. Лебедєвої.
Стіни багато розписані темперою; в орнаментах сплітаються квіткові гірлянди та інші рослинні мотиви, двоголові орли, вензелі Єлизавети Петрівни. Мальовані фігури Аполлона, Діани і Флори вписані в ілюзорні ніші; оманливий ефект підкреслює повітрянність й легкість інтер'єру (роботи виконані з помічниками). Цьому ж служать і вісім великих двоярусних вікон, що пропускають на сходи достатньо світла. У верхніх ярусах розташовані характерні для бароко дзеркальні вікна-обманки, покликані посилити за рахунок світлових ефектів відчуття простору.
Стеля Парадних сходів прикрашений плафоном «Алегорія Весни» роботи (1751 рік). Живописна робота з часу створення сприймалася як прославлення Єлизавети Петрівни та її царювання, позначене розквітом мистецтв, наук і ремесел. Так само трактувалася загальна символіка інтер'єру: він розкривається алегорією благоденства Російської імперії і його процвітання під егідою мистецтв. Плафон відтворений Л. Любимовим, В. Нікіфоровим, В. Корбаном. Ці ж реставратори відтворили падугу й живописне оформлення стін Парадних сходів. Мажорний і урочистий настрій парадних сходів отримав продовження в Танцювальному залі.
Танцювальна зала
Танцювальна (або Купецька) зала площею близько 270 м² займає все західне крило палацу. По декоративному оздобленню —самий пишний інтер'єр палацу, розроблений в особливому святковому ключі. Вона створювалася в 1751—1752 роках і повністю зберегла початковий задум Растреллі. Особливість Танцювальної зали — фальшиві дзеркальні вікна-обманки, що займають основне простір глухих західної і північної стін. На протилежних їм стінах — вікна справжні, великі, в два яруси. Простінки між вікнами, як справжніми, так і фальшивими, займають величезні дзеркала. Достаток дзеркал створює ефект багаторазово помноженого простору.
В обробці панує позолочена різьба по дереву. У простінках між вікнами, над дзеркалами, розташовані тондо на теми «Енеїди» Вергілія та «Метаморфоз» Овідія (роботи Джузеппе Валеріані; в даний час справжніх — чотири; інші дванадцять — копії, відтворені замість втрачених під час німецько-радянської війни). Падуги, створюють плавний перехід від стін до стелі, прикрашені живописними медальйонами і ліпними кронштейнами. Плафон «Аполлон на Парнасі» (, 1751 рік), створений спеціально для залу, займає весь звід. Орнаментальний візерунок набірного паркету з клена, горіха, світлого й темного дуба доповнює інтер'єр.
Блакитна приймальня
Невелика кімната, пов'язана з Танцювальним й Чесменським залами; має вихід через скляні двері в галерею, що з'єднує основну частину палацу з Гербовим корпусом. Свою назву отримала за обробкою стін: вони затягнуті блакитним шовковим . Допоміжне приміщення служило свого роду канцелярською; тут постійно перебували секретарі, а також камер-фур'єри, які записували в спеціальні журнали палацовий літопис (у них фіксувалися прибуття або від'їзд важливих персон, кур'єрів, а також привіз предметів обстановки та інше). Інтер'єр створений Растреллі й надалі не піддавався змінам. У нинішній експозиції музею в Блакитний приймальні представлені предмети меблів середини XIX сторіччя в стилі , вироби з бронзи і вази Імператорського порцелянового заводу в стилі ампір. Стіни прикрашають мальовничі роботи; одна з них пензля Івана Айвазовського з Петергофським пейзажем («Вид Великого палацу і Великого каскаду»). Приймальна вирізняється множинністю перспектив, характерною для крайньої кімнати барокового планування: з вікон видно Верхній сад і Нижній парк, крізь скляні двері — галерея «Корпус під гербом».
Чесменська зала
Меморіальна зала Великого Петергофського палацу; найвідоміший з усіх залів споруди. Свою назву носить в пам'ять про Чесменську битву 25—26 червня (6-7 липня за новим стилем) 1770 року в Егейському морі, в ході якого російський флот здобув вирішальну перемогу в ході російсько-турецької війни 1768—1774 років. Катерина II, отримавши звістку про знищення турецького флоту в Чесменській битві, задумала увічнити подію в серії картин. У тому ж 1770 році німецький художник , мав репутацію майстерного пейзажиста, отримав замовлення на створення циклу. Флот знаходився ще в «» (завершився в 1774 році), коли почалася робота над картинами. Гаккерт в той час жив і працював в Італії; для того, щоб художник міг достовірно зобразити вибух і пожежу на кораблі на рейді Ліворно в 1771 році командуванням російського флоту в присутності багатотисячного натовпу був підірваний й потоплений старий 60-гарматний фрегат «Свята Варвара». Епізод був потрібен для роботи над деякими полотнами, в тому числі — над найвідомішою картиною серії «Спалення турецького флоту в ніч на 26 червня 1770 року». Безпосередньо Чесменському бою присвячені 6 з 12 картин серії. Інші полотна відображають наступні битви з залишками турецького флоту й різні етапи багаторічної походу російської ескадри під командуванням й Олексія Орлова. Картини створювалися на основі документальних описів й схем безпосередніх учасників бойових дій.
У 1773 році художник завершив роботу над полотнами; місце для них було визначено заздалегідь, ним став Аванзал Петергофського палацу. Керував перебудовою залу Юрій Фельтен. Від первісного растреллієвського інтер'єру було залишено тільки паркет, дзеркала в простінках й плафон роботи Л. Вернера «Церера, що уручає колосся Триптолему». Фельтен, створюючи інтер'єр в класицистичному дусі, використовував мінімальне декоративне оформлення: тільки поєднання білого й світло-жовтого кольору стін, ліпні орнаменти суворого малюнка на падузі стелі й розмістилися в десюдепортах барельєфи. Один з них, «Турецькі трофеї», безпосередньо пов'язані з темою Чесменської битви; інші розвивають морську та героїчну тематику. У 1779 році великі полотна (розмір кожного близько 3,2 х 2,2 м) зайняли своє нинішнє місце. Призначення зали, незважаючи на радикальну переробку, при цьому не змінилося; як і раніше, тут збиралися придворні, вищі сановники імперії, іноземні посланці перед початком палацового церемоніалу.
Поява меморіальної зали саме в Петергофі не випадкова: Петро I облаштовував морську імператорську резиденцію як пам'ятник перемог Росії у Північній війні; тема прославлення російського війська отримала свій розвиток в Чесменській залі. Вона не стала єдиним пам'ятником перемоги: на тому місці, де Катерина отримала звістку про спалення турецького флоту, споруджена , був побудований , в парку Царського Села спорудили , в Гатчині — ; також в Гатчинському палаці згодом була облаштована . До теми бою пізніше звертався Іван Айвазовський; прообразом його картини «» послужили роботи Якоба Гаккерта.
За німецько-радянської війни інтер'єр було повністю знищено. Картини евакуювали, але плафон в поспіху демонтувати не вдалося, і він згорів. При реставрації йому підшукали заміну, роботу «Жертвоприношення Іфігенії» (1690 рік). Тематично він навіть більше колишнього вписується в інтер'єр Чесменської зали, тому що створена на сюжет з історії Троянської війни, що розгорнулася на берегах Егейського моря. Чесменська зала відновлена у 1969 році.
Тронна зала
Найбільша (330 кв. м.) й найурочиста зала палацу. Спочатку зала іменувалася Великою й не мала чітко вираженого призначення. Інтер'єр створено Ю. М. Фельтеном у 1777—1778 роках. Від попереднього барокового інтер'єру, розробленого Растреллі, залишився тільки паркет. Інтер'єр тлумачено в стилі класицизму, але в бароковому обсязі, відрізняється стриманим забарвленням з домінуванням білого й монументальним ліпним декором: великі ліпні орнаменти з акантовим листям на падугах, з листя дуба й лавра (символів стійкість й славу), що акцентує стельове перекриття; вінки і гірлянди виконані в підкресленому об'ємі, що виступають від площин на значні відстані, а іноді й відриваючись від них. Основний елемент декорування залу — живопис, їй відведено найбільш значущі місця в інтер'єрі. Західну торцеву стіну майже суцільно займають чотири полотна роботи Р. Петона, що зображують епізоди Чесменської битви, тим самим створють сюжетну зв'язку з попереднім залом. Англійський живописець , дізнавшись про битву, сам запропонував російському посланнику в Лондоні написати кілька картин на цю тему. Його бажання було сприйнято прихильно, і в 1772 році чотири картини прибули в Петербург. Спочатку вони розташовувалися в Зимовому палаці; потім при створенні Тронного залу були перевезені у Петергоф. Річард Петон, на відміну від Якоба Гаккерта, не мав точних відомостей про дислокації кораблів, тому картини лише приблизно трактують події битви. Тим не менше вони були виконані на високому професійному рівні й мають безсумнівну художню вагу. Поруч, над дверними порталами, у ліпному обрамленні розміщені парадні портрети Петра I й Катерини I, на протилежній стіні симетрично їм розташовані портрети Анни Іоаннівни і Єлизавети Петрівни (всі створені ); в простінки між вікнами другого ярусу вміщено 12 портретів родичів Петра I.
Центральне місце східної стіни займає кінний портрет Катерини II, найбільше живописне полотно залу. Картина, що називається «Хода на Петергоф», створена в 1762 році . Катерина зображена в мундирі полковника верхи на улюбленому коні Діаманті. На полотні зафіксований історичний момент палацового перевороту 28 червня 1762 року, коли Катерина, яку тільки що проголосили імператрицею, очолює похід гвардії зі столиці на Петергоф для остаточного усунення від влади свого чоловіка Петра III. Сучасники відзначали, що це самий схожий портрет імператриці. У цієї картини багата подіями історія. Після смерті Катерини замість роботи Еріксена залу прикрасив гобелен «Петро I рятує рибалок на Ладозькому озері» (зала при цьому отримала назву Петровської); картина ж перемістилася в петергофський . У 1917 році разом з іншими цінностями Англійського палацу вона була евакуйована в Москву; якийсь час перебувала в Оружейній палаті, потім — в Третьяковській галереї. Лише у 1969 році при відновленні залу портрет повернувся на своє історичне місце. З живописними полотнами перегукуються гіпсові барельєфи, що доповнюють інтер'єр. По боках від «Ходи на Петергоф» розташовані алегоричні медальйони Івана Прокоф'єва «Правда й Чеснота» й «Правосуддя та Безпека» (обидва створені в 1770-ті роки); прямо над ними — барельєфи на історичні сюжети «Повернення князя Святослава з Дунаю після перемоги над печенігами» (1769 рік; автор ) й «Хрещення княгині Ольги у Константинополі під іменем Олени» (1773 рік; роботи Михайла Козловського, згодом створив скульптуру фонтану ). Зазначені барельєфи відтворені у повоєнні роки Г. Михайловою й Е. Масленниковим. Біля кінного портрета Катерини встановлено тронне крісло російської роботи першої чверті XVIII сторіччя. За переказами, трон виготовлявся на замовлення Олександра Меншикова для свого палацу в Петербурзі (Меншиковський палац) для прийому частого гостя, Петра I. Дубовий трон визолочено, оббито червоним оксамитом, на спинці — вишитий двоголовий орел. Підніжна лавка — автентичний предмет з обстановки Петергофського палацу; виготовлена в середині XVIII сторіччя.
Важливе місце в оформленні залу грають люстри з підвісками аметистового кольору у формі дубового листя. Фельтен, працюючи над інтер'єром залу, вирішив не замовляти нові, а використовувати світильники, що вже наявні на складах палацового відомства. 12 люстр, барокові за стилістикою, здаються на перший погляд однаковими. Але в залі їх чотири види, різних за розмірами й формою. Люстри були виготовлені на . Схожі люстри розташовані також у Чесменській залі палацу й у Білій їдальні. Весь мальовничий декор залу, доповнено барельєфами, має яскраво виражений політичний мотив. Тронна зала створювалася й оформлялася з метою наочно продемонструвати право Катерини II на царювання, її духовну спадкоємність як продовжувачки справи Петра I. У залі також виражена тема прославлення діянь Катерини-цариці, як безпосередньо (картини Р. Петона), так і алегорично. Важливе місце в оформленні також займає тема нещодавно завершиної російсько-турецької війни: крім робіт Річарда Петона, до неї через історичні паралелі відсилають барельєфи О. М. Іванова й М. В. Козловського. Тронна зала використовувалася для проведення офіційних церемоній та заходів; але також, в особливих випадках, тут проводилися бали й урочисті обіди. У роки німецько-радянської війни майже все оздоблення Тронної зали загинуло, після звільнення Петергофа (й у перші повоєнні роки) в північній стіні зали був великий пролом. Відновлено Тронну залу 1969 року.
Авдієнц-зала
Відносно невелика зала у числі парадних приміщень палацу, інтер'єр якої розроблений Растреллі. Початковий план будівлі палацу припускав існування на місці зали двох невеликих кімнат, зі світловим двориком між ними, але цей план архітектора було відхилено. Йому довелося в ті ж розміри спробувати вписати Авдієнц-залу. Складність полягала в тому, що простір для приміщення опинилося затиснутим Великою (Тронною) залою з одного боку, й Білою їдальнею — з іншого; а великі двухсвітні вікна при цьому повинні були виходити на обидві сторони від палацу. Виходило вузький й високий, витягнутий поперек палацу простір приміщення. Архітектор продемонстрував неабияку композиційну майстерність, успішно впорався з декоруванням складного простору. Вузький зал Растреллі як би відчинив угору, використав характерний прийом з пристроєм помилкових дзеркальних вікон у другому ярусі поздовжніх стін (по п'ять з кожного боку). Падуга стелі на відміну від інших растрелліївських інтер'єрів палацу створена підкреслено-об'ємною, привертає увагу, з чітким позолоченим декором, який імітує трельяжну сітку. Іншим засобом виділення вертикального об'єму зали стали пілястри по кутах й на поздовжніх стінах, що завершуються виразними різьбленими капітелями (архітектор в інтер'єрах палацу рідко використовував ордер). Дзеркала, традиційний бароковий елемент оформлення, повною мірою використаний в нижньому ярусі зали. Величезне дзеркало в центрі над каміном й навпроти нього, від них дзеркала трохи менше праворуч і ліворуч на поздовжніх стінах, і ще два в простінках вікон — така безліч ілюзорних перспектив сприяє зоровому розширенню простору. Основний елемент декору традиційний для Растреллі — це позолочена різьба по дереву. Орнаменти дзеркальних рам відрізняються особливо складним й вибагливим малюнком. Цікавою деталлю інтер'єру є жіночі бюсти, вінчають орнамент навколо вікон; мотив повторений у вигляді жіночих головок над вікнами-обманками другого ярусу. Цікаво, що з часів Растреллі зала до 1941 року жодного разу не піддавалася переробкам.
Звід прикрашено єдиним живописним твором в Авдієнц-залі: плафоном, що зображують заключний епізод поеми Торквато Тассо «Звільнений Єрусалим». Плафон було написано у 1754 році П. Балларіні спеціально для «Авдієнц-камери» (італійський художник працював у Росії недовго й нічого іншого тут не створив). Живописна робота відрізняється від інших плафонів палацу незвичайним вибором теми: замість умовних алегорій обрана любовно-героїчна поема. В 1941 році пожежа у палаці знищила плафон; зараз на його місці відтворена Л. Любимовим й В. Нікіфоровим за участю О. Солдаткова в 1979 році копія.
Зала використовувалася для малих державних прийомів. В середині XIX сторіччя, коли стало практикою накривати столи у всіх парадних залах палацу для урочистих обідів, тут відводилося місце ; тому зала отримала свою другу назву — Статс-дамська зала.
Біла їдальня
Первісний декор Їдальні, виконано у традиційній для Растреллі манері, проіснував недовго. В 1774—1775 роках Фельтен істотно переробив залу, і за характером переробки вона отримала свою назву. Біла їдальня становить виразний контраст попереднього інтер'єру: після достатку блиску позолоти та ігри дзеркал — майже повна монохромність й матова текстура. Інтер'єр вирішений у суворі канони класицизму, і на контрасті двох сусідніх залів легко простежуються відмінності двох стилістичних підходів. В залі немає падуги, стелю підкреслено монументальним карнизом, який, однак, не стикається з площиною стелі; різьблені позолочені панно з дерева поступилися місцем гіпсовій ліпнині; десюдепорти втратили легкість й посилені сандриками. Горизонтальні , карниз, сандрики створюють композиційно замкнений інтер'єр. На відміну від барокового прагнення розкрити простір перспективами з вікон або через дзеркальні ефекти класицизний підхід характеризується прагненням до простору врівноваженому, самодостатнього, гармонійно організованого й внутрішньо завершеного, що повною мірою реалізувався в інтер'єрі Фельтена.
Біла їдальня також виділяється серед інших залів палацу відсутністю живопису. Функцію головного декоративного оформлення несуть на собі настінні барельєфи, в інших інтер'єрах виконували лише допоміжну роль. Всі ліпні панно виконувалися російськими скульпторами. Сюжети барельєфів — алегорії достатку (амури, що підтримують кошики з плодами й квітами), композиції з мисливських трофеїв, у верхньому ярусі — композиції з музичних інструментів. У простінках верхнього ярусу також розміщені медальйони роботи на міфологічний сюжет про Діоніса й Аріадни. Барельєфи відтворені в повоєнні роки за моделями Л. Швецької, Р. Михайлової, Е. Масленнікова.
У сучасній експозиції залу виставлено «Веджвудський сервіз» (або Husk-сервіз). Посуд з порцеляни незвичайного кремового відтінку з тонким квітковим малюнком лілово-бузкового кольору виконано на заводі «Етрурія» в Стаффордширі Джозаїєю Веджвудом. Це одна з ранніх робіт англійського гончара, який згодом став всесвітньо відомим. Катерина II замовила сервіз у 1768 році; в 1779 він був отриманий повністю й включав в себе близько 1500 предметів. Не всі виставлені предмети виготовлені на заводі Веджвуда; з часом посуд бився й частково поповнювався за рахунок копій, створюваних на російських мануфактурах. Зараз у залі демонструється комплект на 30 кувертів з 196 предметів. Придворні обіди або вечері в XVIII—XIX сторіччях мали церемоніальний характер й тривали по кілька годин; меню включало в себе кілька змін; щоб за розмовами страви не остигали, тарілки ставилися на «водяниці», заповнені окропом. Урочисті обіди та вечері обслуговувалися штатом до 500 кухарів, лакеїв, кофешенків.
У Білій їдальні є витончені круглі печі з білих поливних кахлів російського виробництва. Спочатку вони були виконані за ескізами Фельтена. Розбиті в роки війни, печі були відновлені в післявоєнні роки В. Жигуновим, О. Поваровим, В. Павлушиним.
Біла їдальня замикає анфіладу великих парадних зал палацу. Її розташування в плануванні проводить межу між офіційними залами й приватними палацовими покоями.
До Білої їдальні примикають дві невеликі кімнати — Буфетні (назва закріпилася з середини XIX сторіччя; до цього одна з них називалася Нагрівальнею). Підсобні приміщення використовувалися для підготовки страв до подачі на стіл й зберігання посуду; були мебльовані дубовими столами й посудними шафами. Зараз в одній з Буфетних виставлені живописні твори з колекції музею роботи А. Сандерса, виконані в 1748 році.
Китайські кабінети
Найбільш екзотичними за декором приміщеннями палацу є Західний й Східний Китайські кабінети. Вони розташовані симетрично відносно центральної осі палацу, обрамляючи собою Картинну залу. Це та частина палацу, що існувала спочатку; з часом вона перебудовувалася й змінювала своє функціональне призначення. У Східному кабінеті за Петра I існувала їдальня. Ідея облаштувати Китайські кабінети належала Катерині II й була реалізована у 1766—1769 роках й надалі істотно не змінювалася. Інтер'єр розробляв архітектор Жан Валлен-Деламот.
За основу декоративного оздоблення були взяті китайські лакові ширми, китайські лакові мініатюри, привезені до Росії ще за Петра I. Товщина стулок ширм дозволяла розпиляти їх уздовж, щоб використовувати для оформлення обидві сторони стулки. У кожному кабінеті архітектор розмістив по п'ять декоративних панно (в даний час тільки два — справжні; решта вісім — відтворені замість втрачених за німецько-радянської війни). Розпис виконано на чорному тлі, характерний для китайського образотворчого мистецтва кінця XVII — початку XVIII сторіччя. Серед сюжетів — традиційні сільські сцени й острівні пейзажі. Три панно виділяються тематичної оригінальністю: на них зображені етапи виробництва шовку, виступ військових в похід й збір урожаю рису. Однак площі китайських панелей було недостатньо, щоб створити гармонійний інтер'єр, й тоді Валлен-Деламот вирішив використовувати надставки-обрамлення, які за його ескізами малювали російські майстри лакової мініатюри. Тонка стилізація була виконана бездоганно. Сюжетами стали пейзажні мотиви, зображення тварин, квітів, птахів; малюнки на вставках не повторюються. Розмір найбільшого складеного панно — 4,5×2,3 м.
В якості фону для лакових панно було обрано шовковий штоф; золотистих тонів — для Західного кабінету й малиново-червоних — для Східного. Двері були також оформлені лаковим живописом у китайському стилі. Дверні прорізи архітектор задумав незвичайної п'ятикутної форми; десюдепорти Західного кабінету оздоблені стилізованим сонячним диском вершини п'ятикутника й динамічними золоченими фігурами драконів з боків, які простягають свої лапи до сонця.
Орнаментальні плафони, розписані в техніці лакової з шліфованою штукатурці, нагадують подглазурную розпис по порцеляні (незвично великі кахлі печей в кабінетах виконані в техніці підполивного розпису). Стеля прикрашена ліхтарями в китайському стилі з розписного скла. Вони з'явилися тут в 1840-х роках, це було останнє внесене доповнення в інтер'єри. Паркет кабінетів — з самим вигадливим й складним малюнком серед палацових залів, він виконаний в техніці маркетрі з деревини цінних порід: амаранту, палісандра, ебенового дерева, горіха, сандалу, чинари.
У Китайських кабінетах є печі хитромудрої форми з поліхромних кахлів. Піч Західного Китайського кабінету прикрашена чотирма фігурами людей у східних нарядах.
У кімнатах, у відповідності з вишуканою стилізацією, підібране меблеве та художнє оздоблення. Частина меблів — насправді китайського походження, лакові мініатюри, подаровані Катерині II (стіл, розписаний червоним лаком й палісандрові крісла з інкрустацією перламутром у Західному кабінеті); інші — роботи європейських майстрів у китайському дусі. У Східному кабінеті представлені роботи англійських меблярів XVIII сторіччя з лаковою обробкою живописом: письмовий стіл й стільці, підлогові годинники; у Західному — унікальне бюро-циліндр французької роботи 1770-х років. У той час в Європі, особливо у Франції, було добре налагоджено виготовлення предметів меблів у стилі «шинуазрі», простимульоване високим інтересом аристократії до далекосхідної екзотики й рідкістю оригінальних виробів. Залишаючись конструктивно європейською, ці меблі за рахунок розписів й декоративних деталей вдало імітували китайські.
Над багатими по забарвленню інтер'єрами під урядуванням Валлен-Деламота працювало багато видатних художників: , брати та , О. Трофімов, В. Скородумов, «майстер лакових справ» Федір Власов.
Сучасна експозиція музею включає в себе також колекцію фарфорових виробів XVII—XIX сторіч, виконаних китайськими й японськими майстрами: посуд, вази, свічники, статуетки; кантонськиу емаль, лакові розписні скриньки й кабінети.
Захоплення китайським мистецтвом, характерне для XVIII сторіччя, крім писаних шовків у Диванній має ще одне відображення в Петергофі: палац зберігається «Лакова камора» Петра I.
У роки німецько-радянської війни Західний Китайський кабінет був майже повністю знищений: як й у сусідній Картинній залі обрушилися міжповерхові перекриття, дах й північна стіна, з виглядом на Великий каскад (стіна між Західним Китайським кабінетом й Картинною залою дивом збереглася). Стіни й частина перекриттів Східного Китайського кабінету вціліли, але його оздоблення також майже все загинуло.
Декоративне оформлення Західного Китайського кабінету відтворено в 1971—1972 роках. Плафони, двері, панелі й декоративні панно Китайських кабінетів були відтворені в техніці лакового живопису на основі серйозних наукових досліджень бригадою художників під керівництвом Л. Любимова у складі М. Бичкова, Ф. Васильєва, Б. Лебедєва й В. Андрєєва. Ця робота в 1971 році була удостоєна Золотої медалі Академії мистецтв СРСР.
Картинна зала
Простора , що розташована в обрамленні Китайських кабінетів, займає центральне місце в плануванні палацових приміщень; через нього проходить композиційна вісь не тільки самого палацу, але Нижнього парку й Верхнього саду. З великих вікон-дверей нижнього ярусу, що виходять на обидві сторони, видно перспектива Морського каналу, що прорізає Нижній парк й сягає Фінської затоки, та басейни фонтанів Верхнього саду (вікна-двері ведуть на балкони, єдині у палаці).
Картинна зала — одне з найстаріших приміщень Петергофського палацу, вона створена ще при будівництві «Нагірних палат» Петра I. У первісному варіанті будівлі зала була самим великим парадним приміщенням. Обсяги та пропорції зали за всі подальші перебудови не змінювалися; він навіть зберіг елементи початкової обробки за задумом імператора, який втілювали Ж.-Б. Леблон й Н. Мікетті. До них належать ліпний карниз, розпис падуг й плафон роботи Бартоломео Тарсія на тему «Історія ієрогліфіки», створений у 1726 році. Складне багатофігурне полотно (більше тридцяти персонажів) славить героя (Петра I); над ним майорить штандарт з двоголовим орлом, навколо нього — античні боги Феміда, Афіна, Церера, Меркурій; алегорії Вічності у вигляді крилатої жінки з кільцем, Правди, що вражає Невігластво, Пороку, що втікає від Світла. Виконана в монохромній манері темперний розпис на падугах, композиційно злиту з їх формою, продовжує тематику плафона. Зображені атрибути та емблеми військової слави, великомасштабні фігури символізують час, істину, славу, могутність, патріотизм й морські перемоги. В оточені прапорами кутові медальйони вписані профілі Нептуна, Марса, Аполлона й Беллони. На поздовжніх падугах присутні також алегорії чотирьох стихій.
Відомо, що за Петра I інтер'єр прикрашали гобелени французької роботи й 16 картин італійських живописців, за що зал звався Італійським салоном. Надалі декор залу неодноразово перероблявся. В 1750-і роки інтер'єр було змінено за проектом Растреллі: в залі з'явився паркет, що замінив мармурову плитку, дзеркала в барокових рамах, а також вишукані десюдепорти. Їх виразна скульптурна композиція з жіночого бюста в оточенні птахів з розпростертими крилами, який багаторазово повторюється у різних варіаціях у наступних палацових покоях.
У 1764 році зал знайшов свій нинішній вигляд, коли за проектом Жана Валлен-Деламота була закінчена шпалерне розташування картин, що належать пензлю П. Ротарі. Приїхав у Росію в 1756 році граф П'єтро Ротарі користувався репутацією майстра ідеалізованого портрета, був призначений придворним художником й користувався прихильністю імператриці Єлизавети Петрівни. Він залишив слід у російському живописі: у нього вчилися Федір Рокотов й Іван Аргунов. У 1762 році Ротарі помер; Катерина II розпорядилася придбати у вдови італійського художника всі його полотна, що залишилися в майстерні. Частина їх Ротарі привіз із собою з Німеччини та Італії, але більшість були створені в Росії. Великий знавець костюма, Ротарі любив малювати ідеалізовані портрети молодих дівчат або чоловіків в національних шатах (польських, російських, турецьких, угорських, татарських тощо). Більшість робіт художника, що потрапили у Петергоф, — якраз такі портрети. Ротарі був плідним й модним художником: у Китайському палаці Оранієнбаума є кабінет Ротарі, в Архангельському, підмосковному маєтку — салон Ротарі; його роботи представлені в колекціях російських й європейських музеїв. Але найбільше зібрання робіт художника представлено в Картинній залі: 368 полотен займають майже всю площу стін. Шпалерна розвіска часто застосовувалася для прикраси інтер'єрів; в Петергофі таким же чином оброблено , у Великому Катерининському палаці теж є Картинний зал, де реалізовано той же принцип розміщення живописних робіт. Однак не було випадку, щоб шпалери були складені з робіт лише одного художника; в цьому плані інтер'єр не має аналогів. Зала за Єлизавети Петрівни недовго називалася Старою, стала іменуватися Кабінет мод й грацій або Галерея Ротарі; згодом за нею закріпилася сучасна назва.
У музейній експозиції зали у якості ілюстрації представлені деякі предмети меблів, що нагадують про колишнє використанні зали. Складні ломберні столики XVIII сторіччя вказують на те, що тут нерідко влаштовувалися карткові ігри. В залі встановлено фортепіано, виготовлене у Москві у 1794 році (майстер Йоганн Штюмпф); у XIX сторіччі тут проводилися музичні вечори для вузького кола наближених до двору.
За німецько-радянської війни центральна частина палацу, де розташована Картинна зала, була підірвана, крім даху й міжповерхових перекриттів обрушилася й північна стіна, що споглядає на Морський канал й Фінську затоку. Від усієї зали залишилися лише три стіни.
Відновлена зала одна з перших — у 1964 році. Її плафон й падуга відтворена художниками бригади Я. Казакова.
Куріпкова вітальня
Куріпкова вітальня, або Будуар, відкриває анфіладу кімнат жіночої половини палацу. Розташована в безпосередній близькості від спальні й Туалетної, вона використовувалася для ранкових справ імператриць серед найближчого оточення. Кімната розташована у старій, петровської частині палацу. До перепланування, розпочатої Франческо Растреллі, на місці вітальні були дві маленькі кімнати, причому одна з них — без вікон. Згодом растрелліївський інтер'єр було перероблено Юрієм Фельтеном, який, однак, не змінив його загальний характер: були залишені деякі золочені орнаменти на стінах й дверях, залишився й альков, що відокремлює розміщений у вітальні диван від іншої частини кімнати. Фельтен створив нову нішу для дивана, плавно зігнувши до алькову площини стін.
Своєю назвою кімната зобов'язана вишуканій обробці стін. Шовкова блідо-блакитна тканина сріблястого відливу з витканими зображеннями куріпок, вписаних в орнамент з квітів й колосків пшениці, створена за ескізами (де ла Салля). Ліонський художник у другій половині XVIII сторіччя користувався великою популярністю: він працював над ескізами оббивних шовків резиденцій для всіх європейських монархів. Малюнок з куріпками спеціально розроблявся для Петергофського палацу; замовницею дорогого шовку була Катерина II. Стару тканина в XIX сторіччі двічі (в 1818 й 1897 роках) відновлювали на російських фабриках у точній відповідності до оригінальної. Зберігся шматок матерії, витканої наприкінці XIX сторіччя, було використано при відтворенні інтер'єру після війни для затягування західної стіни вітальні й у якості зразка для виготовлення оббивки для інших стін. Відтворили значну частину шовку московські майстри під керівництвом А. Фейгіної. Частина старої тканини розміщена на західній стіні.
Стеля вітальні прикрашає овальний плафон, алегорично зображує Ранок, що жене Ніч (невідомого французького художника XVIII сторіччя). Раніше стеля була розписана темперою художниками братами й , але розпис безповоротно загинув за німецько-радянської війни.
У Куріпковій вітальні експонуються чотири твори Жана Греза, в тому числі «Дівчина, яка сидить біля столу» (1760-ті роки). Іншим помітним експонатом кімнати є арфа, виготовлена у Лондоні в кінці XVIII сторіччя філією фірми французького майстра музичних інструментів .
Відновлена у 1964 році Куріпкова вітальня була у числі перших відтворених залів палацу.
Диванна
Опочивальня імператриці. Диванна оформлена за проектом Фельтена в 1770 році. Застосувано золочене різьблення по дереву, використано геометричний плоский орнамент, розетки, обвисні гірлянди квітів. У 1779 році біля західної стіни було розміщено «турецький» диван «з приступом» (звідси назва кімнати), подарований Потемкіним. Стіни оббиті китайським шовком XVIII сторіччя, реставровані й доповнені А. Васильєвою.
Дивання опочивальня відновлена у 1964 році. На килимі стоїть порцелянова статуета улюбленої левретки імператриці Катерини II . Фігура собачки виконана на Імператорському фарфоровому заводі у 1779 році за моделлю скульптура Ж.-Д. Рашетта.
З предметів, що тут здавна особливий інтерес становлять «Портрет Єлизавети Петрівни в дитинстві», копія з роботи Л. Каравака, порцелянова яйцеподібної форми ваза, виготовлена перербурзькими майстрами.
Туалетна
Шовк, прикрашає стіни цієї кімнати, витканий в середині XIX сторіччя за малюнком П. Дверза, відтворює тканину XVIII сторіччя. На стінах — парадні портрети. Позолочена різьба відтворена під керівництвом О. Семенова за моделями Н. Оде.
Кабінет імператриці
Назва кімнати зовсім не означає, що його господиня регулярно займалася тут державними справами. Найчастіше сюди заглядали лише, щоб у тісному колі наближених зіграти партію у карти. До німецько-радянської війни Кабінет зберігав золочену дерев'яну різьбу, шовкові драпірування, набірний паркет, що з'явилися тут у 1750 — 1760-х роках. Влітку 1849 року в Петергоф доставили, а на наступний рік встановили в Кабінеті імператриці «порцеляновий камін писаний квітами й фруктами прикрашено по рожевому ґрунту золотом». На щиті каміна розміщувалося величезне дзеркало у порцеляновій рамі. З фарфору були виконані також канделябри, камінний екран й стіл. Ці чудові вироби імператорського фарфорового заводу, як і всі деталі оздоблення, загинули в 1941 році. Особливу принадність надає Кабінету чудовий по малюнку шовк. Він з'явився тут, ймовірно, ще в XVIII сторіччі. У 1818 році його змінив малиновий штоф з квітами й птахами. Але незабаром стіни Кабінету знову прикрасив білий атлас з букетами й кошиками. У Кабінеті відтворено оздоблення другої половини XVIII сторіччя, часу правління Катерини II й захоплення ідеями французьких просвітників. В кутах кімнати — бюсти Руссо й Вольтера. На стінах — парадні портрети царюючих осіб. Катерина представлена стоїть в парадному костюмі. Правою рукою вона вказує на письмовий стіл, де розкидані книжки й рукописи, що повинно було свідчити про постійні турботи . Портрет Єлизавети Петрівни роботи невідомого російського художника середини XVIII сторіччя — пряма протилежність попередньому. Єлизавета зручно сидить в тронному кріслі, безтурботний вираз її обличчя, на губах привітна півусмішка. Майже грайливо вона тримає в правій руці скіпетр. На західній стіні портрет сина Катерини II, Павла I, копія з роботи художника Ж.-Л. Вуаля, та його дружини Марії Федорівни. Одним з улюблених пейзажистів другої половини XVIII сторіччя, чиї полотна охоче купувалися для російських палаців, був німецький живописець Філіп Якоб Хаккерт, який постійно жив в Італії. Його картина «Вид грота Нептуна у Тіволі біля Рима» розміщена на східній стіні. У центрі Кабінету стоїть круглий стіл червоного дерева з мармуровою дошкою. Це надзвичайно рідкісний приклад виробу майстра Марка-Давіда Кулерю, який жив у маленькому французькому містечку Монбельяр на кордоні зі Швейцарією. М.-Д.Кулерю працював, в основному з чорним деревом; виконані ним меблі з червоного дерева — поштучні екземпляри.
Штандартна
Штандартна була декорована за проектом Растреллі позолоченим різьбленням по дереву, стіни затягнуті шовком. Тканина неодноразово змінювалася. З середини XIX сторіччя — це «брокатель по жовтому тлу з ліловими розводами» під колір імператорського штандарта (в той час в кімнаті зберігалися штандарти гвардійських полків, звідси й назва). В даний час стіни й меблі оббиті шовком, виготовленим за зразком тканини з роботи московської мануфактури І. Кондрашова 1840-х років. Тканина відтворена московськими майстрами під керівництвом А. Фейгіної.
Кавалерська
Тут розміщувався караул кавалергардів, виконувалися подання кавалерів російських орденів, влаштовувалися прийоми офіцерів гвардійських полків. Стіни затягнуті малиновим штофом, виготовленим на московській мануфактурі Ф. Коровіна в кінці XIX сторіччя. Шовк відтворено у 1974 році. У Кавалерським знаходиться одна з кахельних печей Великого палацу, є справжнім витвором мистецтва. Піч відновлена під керівництвом В. Жигунова. Оздоблення інтер'єру доповнюють картини, серед яких полотно школи Пітера Рубенса «Апофеоз війни».
Велика блакитна вітальня
Блакитна вітальня в середині XVIII сторіччя називалася Їдальнею. Оббивка стін неодноразово змінювалася. Блакитна , дала інтер'єру нову назву, вперше згадується у 1876 році. В даний час стіни прикрашені шовком, виготовленим за зразком 1897 року. До 1941 року тут зберігалася мальовнича падуга художника Л. Дорицького (1753 рік). Падуга відтворена художником Л. Любимовим в 1980 році. Вітальню прикрашають парадні портрети Катерини II й дружини Павла І Марії Федорівни — копії художників XVIII сторіччя з портретів роботи Д. Левицького й Л. Віже-Лебрен. Інтер'єр доповнює піч з так званими «ландшафтними» кахлями.
Секретарська
Інтер'єр було створено у середині XVIII сторіччя за проектом Растреллі. Основний елемент декору — зелений шовковий , яким обтягнуті стіни, — відтворено за зразком XVIII сторіччя. Білі панелі й двері були оформлені золоченими прямокутними тягами, різьбленими зображеннями птахів, рослинним орнаментом. У Секретарській розміщена одна з кахельних печей Великого палацу. Відтворена під керівництвом В. Жигунова. Паркетну підлогу, як й ще у деяких залах (Куріпкова, Диванна й Блакитна вітальні, Коронна, Блакитна приймальні, Дубовий кабінет Петра I) викладено малюнком «зигзаг».
На стінах — картини «Заміський палац» роботи голландського художника Я. Ван ден Стратена (1701 рік) й «Гірський пейзаж» роботи невідомого італійського художника XVIII сторіччя.
Коронна
Була оформлена в середині XVIII сторіччя й перебудована 1769—1770 роках за проектом Юрія Фельтена як парадна Опочивальня. Але за призначенням не використовувалися. Вона потрібна лише для посилення підкресленою парадності палацу. З кінця XVIII сторіччя кімната стала називатися Коронною, тому що за правління Павла I в приміщенні було встановлено спеціальний «стоянець» для корони.
Меблювання й оформлення повторюють оздоблення Диванної: в кімнаті встановлена перегородка з альковою нішею, а стіни обтягнуті розписним китайським шовком, на якому зображується процес виготовлення порцеляни у Цзіндечжені. У вересні 1941 року все оздоблення загинуло, за винятком знятого зі стін шовку. Коронна відтворена за проектом Е. Казанської та В. Савкова. Кімнату прикрашає плафон «Венера й Адоніс» роботи невідомого італійського художника XVIII сторіччя. Стіни затягнуті розписаним аквареллю китайським шовком кінця XVII початку XVIII сторіччя, на якому детально зображено процес виробництва порцеляни. Тканина реставрована А. Васильєвою.
Коронну відновлено у 1964 році у числі перших відтворених залів Великого палацу разом з Картинною залою, Куріпковою й Диванною вітальнями.
Дубовий кабінет й Дубові сходи
Дубовий кабінет — найстаріший інтер'єр палацу, створений ще у першій чверті XVIII сторіччя. Оброблений чотирнадцятьма дубовими панелями, вісім з яких справжні.
Дубові сходи споруджені у 1720—1721 роках за проектом А. Леблона, плафон створено І. Я. Вишняковим у 1751 році. Він зображував Аврору, богиню ранкової зорі, що під час німецько-радянської війни загинув; його відтворено у 1964 році Я. А. Козаковим. Назва походить від дубу, яким вистелені сходи й з якого вирізані балясини її перил. Всі дубові деталі, крім фрагмента однією з балясин, згоріли за пожежі 1941 року, були відтворені за моделями скульптора Н. Оде.
Дубові сходи зберігалися протягом двох сторіч майже без змін.
Церковний й Гербовий корпуси. Особлива комора
У Особливій коморі планується влаштувати музей.
Палацово-парковий ансамбль Петергофа, палаци Нижнього парку
Великий палац на монетах
- 5 рублів СРСР 1990 року, мельхіор
- 25 рублів Російської федерації 2016 року, срібло 925 проби
Див. також
Джерела
- «Петергоф. Зодчие Франческо Растрелли, Юрий Фельтен» [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.], фильм из цикла «Красуйся, град Петров!»
- Панорама Дворца на сервисе [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] Яндекс.Панорамы
- Достропримечательные места Большой Петергофской дороги. г. Петергоф. Верхний сад и Большой дворец [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт «Музеи», раздел о дворце [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.]
Література
- Петродворец. Большой дворец. Лениздат, 1988. Автор текста и составитель И. М. Гуревич
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 13 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 13 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij palac osnovna budivlya palacovo parkovogo ansamblyu Petergof roztashovana u misti Petergof na pivdennomu berezi Finskoyi zatoki v Sankt Peterburga Buv praktichno povnistyu zrujnovanij pid chas nimecko radyanskoyi vijni j u 1952 roci vidnovlenij Viglyad Velikogo Petegorofskogo palacu z pivnichnogo fasadu z Nizhnogo parkuIstoriya stvorennyaSpochatku dosit skromnij carskij palac sporudzhenij u stili v 1714 1725 rokah za proektom I Braunshtejna Zh B Leblona a potim Nikolo Miketti buv perebudovanij 1745 1752 Yelizavetoyu po modeli Versalya arh Franchesko Rastrelli v tak zvanomu stili zrilogo baroko Dovzhina zvernenogo do morya fasadu 268 m Ye chastinoyu Zali palacuVid na fasad Velikogo palacu z Verhnogo abo Nizhnogo parkiv vrazhaye ale sam po sobi palac dosit vuzkij j ne nastilki velikij yak viglyadaye Nalichuye priblizno 30 zal u tomu chisli bagato ozdoblenih paradnih zal oshtukaturenih pid marmur z rozpisanimi stelyami inkrustovanim parketom j pozolochenimi stinami Paradni shodi Paradni shodi Alegoriyi Lita j Vesni Paradnij vhid rozmishenij u zahidnomu fligeli palacu Take rishennya dozvolyalo Rastrelli rozgornuti anfiladu paradnih zaliv nanizanih na vis vzdovzh fasadu cej princip najbilsh povno realizovano arhitektorom v nastupnomu za chasom stvorennya velikomu palaci Katerininskomu Kvadratnij u plani zal z dvosvitlovimi shodami odin iz najefektnishih inter yeriv palacu vidriznyayetsya paradnoyu j rozkishnoyu obrobkoyu U nomu Rastrelli dosyag maksimalnogo sintezu mistectv zastosuvavshi chi ne vsi mozhlivi zasobi dekoruvannya olijnij zhivopis plafona tempernij rozpis stin lipnina rizba po derevu kovanij metal V inter yeri shodi riznomanitno predstavleni rizni skulpturni formi barelyefi kartushi statuyi rokajli vazi Alegoriya Vesni Ale osnovnim elementom dekoru tradicijnim dlya rastrellivskih inter yeriv ye pozolochena rizba po derevu Vikonannya robit vidnositsya do 1751 roci brigadu rosijskih majstriv ocholyuvav Josip Shtalmeyer Nizhnyu chastinu shodiv prikrashayut rizbleni kariatidi vidtvoreni v povoyenni roki za modelyami skulptoriv G Mihajlovoyi j E Maslennikova Najpomitnishi skulpturi verhnoyi chastini alegorichni zobrazhennya pir roku prikrashayut verhnyu ploshadku shodiv Vesna Lito na perilah Osin j Zima pomisheni v nishah navproti pershih predstavleni v obrazi yunih divchat Povtorennya skulptur Vesna Lito ta Osin takozh vikonali G Mihajlova ta E Maslennikov Skulptura Zima v roki nimecko radyanskoyi vijni bula evakujovana ijzbereglasya Dvernij portal sho vede v Tancyuvalnij zal virisheno u formah triumfalnoyi arki Okrasoyu monumentalnogo desyudeporta sluzhat dvi rizbleni figuri Virnist j Spravedlivist Portal vidtvoreno za modelyami S Lebedyevoyi Desyudeport z figurami Virnist j Spravedlivist Stini bagato rozpisani temperoyu v ornamentah splitayutsya kvitkovi girlyandi ta inshi roslinni motivi dvogolovi orli venzeli Yelizaveti Petrivni Malovani figuri Apollona Diani i Flori vpisani v ilyuzorni nishi omanlivij efekt pidkreslyuye povitryannist j legkist inter yeru roboti vikonani z pomichnikami Comu zh sluzhat i visim velikih dvoyarusnih vikon sho propuskayut na shodi dostatno svitla U verhnih yarusah roztashovani harakterni dlya baroko dzerkalni vikna obmanki poklikani posiliti za rahunok svitlovih efektiv vidchuttya prostoru Stelya Paradnih shodiv prikrashenij plafonom Alegoriya Vesni roboti 1751 rik Zhivopisna robota z chasu stvorennya sprijmalasya yak proslavlennya Yelizaveti Petrivni ta yiyi caryuvannya poznachene rozkvitom mistectv nauk i remesel Tak samo traktuvalasya zagalna simvolika inter yeru vin rozkrivayetsya alegoriyeyu blagodenstva Rosijskoyi imperiyi i jogo procvitannya pid egidoyu mistectv Plafon vidtvorenij L Lyubimovim V Nikiforovim V Korbanom Ci zh restavratori vidtvorili padugu j zhivopisne oformlennya stin Paradnih shodiv Mazhornij i urochistij nastrij paradnih shodiv otrimav prodovzhennya v Tancyuvalnomu zali Tancyuvalna zala Tancyuvalna zala Tancyuvalna abo Kupecka zala plosheyu blizko 270 m zajmaye vse zahidne krilo palacu Po dekorativnomu ozdoblennyu samij pishnij inter yer palacu rozroblenij v osoblivomu svyatkovomu klyuchi Vona stvoryuvalasya v 1751 1752 rokah i povnistyu zberegla pochatkovij zadum Rastrelli Osoblivist Tancyuvalnoyi zali falshivi dzerkalni vikna obmanki sho zajmayut osnovne prostir gluhih zahidnoyi i pivnichnoyi stin Na protilezhnih yim stinah vikna spravzhni veliki v dva yarusi Prostinki mizh viknami yak spravzhnimi tak i falshivimi zajmayut velichezni dzerkala Dostatok dzerkal stvoryuye efekt bagatorazovo pomnozhenogo prostoru V obrobci panuye pozolochena rizba po derevu U prostinkah mizh viknami nad dzerkalami roztashovani tondo na temi Eneyidi Vergiliya ta Metamorfoz Ovidiya roboti Dzhuzeppe Valeriani v danij chas spravzhnih chotiri inshi dvanadcyat kopiyi vidtvoreni zamist vtrachenih pid chas nimecko radyanskoyi vijni Padugi stvoryuyut plavnij perehid vid stin do steli prikrasheni zhivopisnimi medaljonami i lipnimi kronshtejnami Plafon Apollon na Parnasi 1751 rik stvorenij specialno dlya zalu zajmaye ves zvid Ornamentalnij vizerunok nabirnogo parketu z klena goriha svitlogo j temnogo duba dopovnyuye inter yer Blakitna prijmalnya Fragment inter yeru Blakitnoyi prijmalni Nevelika kimnata pov yazana z Tancyuvalnim j Chesmenskim zalami maye vihid cherez sklyani dveri v galereyu sho z yednuye osnovnu chastinu palacu z Gerbovim korpusom Svoyu nazvu otrimala za obrobkoyu stin voni zatyagnuti blakitnim shovkovim Dopomizhne primishennya sluzhilo svogo rodu kancelyarskoyu tut postijno perebuvali sekretari a takozh kamer fur yeri yaki zapisuvali v specialni zhurnali palacovij litopis u nih fiksuvalisya pributtya abo vid yizd vazhlivih person kur yeriv a takozh priviz predmetiv obstanovki ta inshe Inter yer stvorenij Rastrelli j nadali ne piddavavsya zminam U ninishnij ekspoziciyi muzeyu v Blakitnij prijmalni predstavleni predmeti mebliv seredini XIX storichchya v stili virobi z bronzi i vazi Imperatorskogo porcelyanovogo zavodu v stili ampir Stini prikrashayut malovnichi roboti odna z nih penzlya Ivana Ajvazovskogo z Petergofskim pejzazhem Vid Velikogo palacu i Velikogo kaskadu Prijmalna viriznyayetsya mnozhinnistyu perspektiv harakternoyu dlya krajnoyi kimnati barokovogo planuvannya z vikon vidno Verhnij sad i Nizhnij park kriz sklyani dveri galereya Korpus pid gerbom Chesmenska zala Memorialna zala Velikogo Petergofskogo palacu najvidomishij z usih zaliv sporudi Svoyu nazvu nosit v pam yat pro Chesmensku bitvu 25 26 chervnya 6 7 lipnya za novim stilem 1770 roku v Egejskomu mori v hodi yakogo rosijskij flot zdobuv virishalnu peremogu v hodi rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv Katerina II otrimavshi zvistku pro znishennya tureckogo flotu v Chesmenskij bitvi zadumala uvichniti podiyu v seriyi kartin U tomu zh 1770 roci nimeckij hudozhnik mav reputaciyu majsternogo pejzazhista otrimav zamovlennya na stvorennya ciklu Flot znahodivsya she v zavershivsya v 1774 roci koli pochalasya robota nad kartinami Gakkert v toj chas zhiv i pracyuvav v Italiyi dlya togo shob hudozhnik mig dostovirno zobraziti vibuh i pozhezhu na korabli na rejdi Livorno v 1771 roci komanduvannyam rosijskogo flotu v prisutnosti bagatotisyachnogo natovpu buv pidirvanij j potoplenij starij 60 garmatnij fregat Svyata Varvara Epizod buv potriben dlya roboti nad deyakimi polotnami v tomu chisli nad najvidomishoyu kartinoyu seriyi Spalennya tureckogo flotu v nich na 26 chervnya 1770 roku Bezposeredno Chesmenskomu boyu prisvyacheni 6 z 12 kartin seriyi Inshi polotna vidobrazhayut nastupni bitvi z zalishkami tureckogo flotu j rizni etapi bagatorichnoyi pohodu rosijskoyi eskadri pid komanduvannyam j Oleksiya Orlova Kartini stvoryuvalisya na osnovi dokumentalnih opisiv j shem bezposerednih uchasnikiv bojovih dij U 1773 roci hudozhnik zavershiv robotu nad polotnami misce dlya nih bulo viznacheno zazdalegid nim stav Avanzal Petergofskogo palacu Keruvav perebudovoyu zalu Yurij Felten Vid pervisnogo rastrelliyevskogo inter yeru bulo zalisheno tilki parket dzerkala v prostinkah j plafon roboti L Vernera Cerera sho uruchaye kolossya Triptolemu Felten stvoryuyuchi inter yer v klasicistichnomu dusi vikoristovuvav minimalne dekorativne oformlennya tilki poyednannya bilogo j svitlo zhovtogo koloru stin lipni ornamenti suvorogo malyunka na paduzi steli j rozmistilisya v desyudeportah barelyefi Odin z nih Turecki trofeyi bezposeredno pov yazani z temoyu Chesmenskoyi bitvi inshi rozvivayut morsku ta geroyichnu tematiku U 1779 roci veliki polotna rozmir kozhnogo blizko 3 2 h 2 2 m zajnyali svoye ninishnye misce Priznachennya zali nezvazhayuchi na radikalnu pererobku pri comu ne zminilosya yak i ranishe tut zbiralisya pridvorni vishi sanovniki imperiyi inozemni poslanci pered pochatkom palacovogo ceremonialu Poyava memorialnoyi zali same v Petergofi ne vipadkova Petro I oblashtovuvav morsku imperatorsku rezidenciyu yak pam yatnik peremog Rosiyi u Pivnichnij vijni tema proslavlennya rosijskogo vijska otrimala svij rozvitok v Chesmenskij zali Vona ne stala yedinim pam yatnikom peremogi na tomu misci de Katerina otrimala zvistku pro spalennya tureckogo flotu sporudzhena buv pobudovanij v parku Carskogo Sela sporudili v Gatchini takozh v Gatchinskomu palaci zgodom bula oblashtovana Do temi boyu piznishe zvertavsya Ivan Ajvazovskij proobrazom jogo kartini posluzhili roboti Yakoba Gakkerta Za nimecko radyanskoyi vijni inter yer bulo povnistyu znisheno Kartini evakuyuvali ale plafon v pospihu demontuvati ne vdalosya i vin zgoriv Pri restavraciyi jomu pidshukali zaminu robotu Zhertvoprinoshennya Ifigeniyi 1690 rik Tematichno vin navit bilshe kolishnogo vpisuyetsya v inter yer Chesmenskoyi zali tomu sho stvorena na syuzhet z istoriyi Troyanskoyi vijni sho rozgornulasya na beregah Egejskogo morya Chesmenska zala vidnovlena u 1969 roci Tronna zala Tronna zala Najbilsha 330 kv m j najurochista zala palacu Spochatku zala imenuvalasya Velikoyu j ne mala chitko virazhenogo priznachennya Inter yer stvoreno Yu M Feltenom u 1777 1778 rokah Vid poperednogo barokovogo inter yeru rozroblenogo Rastrelli zalishivsya tilki parket Inter yer tlumacheno v stili klasicizmu ale v barokovomu obsyazi vidriznyayetsya strimanim zabarvlennyam z dominuvannyam bilogo j monumentalnim lipnim dekorom veliki lipni ornamenti z akantovim listyam na padugah z listya duba j lavra simvoliv stijkist j slavu sho akcentuye stelove perekrittya vinki i girlyandi vikonani v pidkreslenomu ob yemi sho vistupayut vid ploshin na znachni vidstani a inodi j vidrivayuchis vid nih Osnovnij element dekoruvannya zalu zhivopis yij vidvedeno najbilsh znachushi miscya v inter yeri Zahidnu torcevu stinu majzhe sucilno zajmayut chotiri polotna roboti R Petona sho zobrazhuyut epizodi Chesmenskoyi bitvi tim samim stvoryut syuzhetnu zv yazku z poperednim zalom Anglijskij zhivopisec diznavshis pro bitvu sam zaproponuvav rosijskomu poslanniku v Londoni napisati kilka kartin na cyu temu Jogo bazhannya bulo sprijnyato prihilno i v 1772 roci chotiri kartini pribuli v Peterburg Spochatku voni roztashovuvalisya v Zimovomu palaci potim pri stvorenni Tronnogo zalu buli perevezeni u Petergof Richard Peton na vidminu vid Yakoba Gakkerta ne mav tochnih vidomostej pro dislokaciyi korabliv tomu kartini lishe priblizno traktuyut podiyi bitvi Tim ne menshe voni buli vikonani na visokomu profesijnomu rivni j mayut bezsumnivnu hudozhnyu vagu Poruch nad dvernimi portalami u lipnomu obramlenni rozmisheni paradni portreti Petra I j Katerini I na protilezhnij stini simetrichno yim roztashovani portreti Anni Ioannivni i Yelizaveti Petrivni vsi stvoreni v prostinki mizh viknami drugogo yarusu vmisheno 12 portretiv rodichiv Petra I Tronne krislo j kartina Hoda na Petergof Centralne misce shidnoyi stini zajmaye kinnij portret Katerini II najbilshe zhivopisne polotno zalu Kartina sho nazivayetsya Hoda na Petergof stvorena v 1762 roci Katerina zobrazhena v mundiri polkovnika verhi na ulyublenomu koni Diamanti Na polotni zafiksovanij istorichnij moment palacovogo perevorotu 28 chervnya 1762 roku koli Katerina yaku tilki sho progolosili imperatriceyu ocholyuye pohid gvardiyi zi stolici na Petergof dlya ostatochnogo usunennya vid vladi svogo cholovika Petra III Suchasniki vidznachali sho ce samij shozhij portret imperatrici U ciyeyi kartini bagata podiyami istoriya Pislya smerti Katerini zamist roboti Eriksena zalu prikrasiv gobelen Petro I ryatuye ribalok na Ladozkomu ozeri zala pri comu otrimala nazvu Petrovskoyi kartina zh peremistilasya v petergofskij U 1917 roci razom z inshimi cinnostyami Anglijskogo palacu vona bula evakujovana v Moskvu yakijs chas perebuvala v Oruzhejnij palati potim v Tretyakovskij galereyi Lishe u 1969 roci pri vidnovlenni zalu portret povernuvsya na svoye istorichne misce Z zhivopisnimi polotnami peregukuyutsya gipsovi barelyefi sho dopovnyuyut inter yer Po bokah vid Hodi na Petergof roztashovani alegorichni medaljoni Ivana Prokof yeva Pravda j Chesnota j Pravosuddya ta Bezpeka obidva stvoreni v 1770 ti roki pryamo nad nimi barelyefi na istorichni syuzheti Povernennya knyazya Svyatoslava z Dunayu pislya peremogi nad pechenigami 1769 rik avtor j Hreshennya knyagini Olgi u Konstantinopoli pid imenem Oleni 1773 rik roboti Mihajla Kozlovskogo zgodom stvoriv skulpturu fontanu Zaznacheni barelyefi vidtvoreni u povoyenni roki G Mihajlovoyu j E Maslennikovim Bilya kinnogo portreta Katerini vstanovleno tronne krislo rosijskoyi roboti pershoyi chverti XVIII storichchya Za perekazami tron vigotovlyavsya na zamovlennya Oleksandra Menshikova dlya svogo palacu v Peterburzi Menshikovskij palac dlya prijomu chastogo gostya Petra I Dubovij tron vizolocheno obbito chervonim oksamitom na spinci vishitij dvogolovij orel Pidnizhna lavka avtentichnij predmet z obstanovki Petergofskogo palacu vigotovlena v seredini XVIII storichchya Lyustri Tronnoyi zali Vazhlive misce v oformlenni zalu grayut lyustri z pidviskami ametistovogo koloru u formi dubovogo listya Felten pracyuyuchi nad inter yerom zalu virishiv ne zamovlyati novi a vikoristovuvati svitilniki sho vzhe nayavni na skladah palacovogo vidomstva 12 lyustr barokovi za stilistikoyu zdayutsya na pershij poglyad odnakovimi Ale v zali yih chotiri vidi riznih za rozmirami j formoyu Lyustri buli vigotovleni na Shozhi lyustri roztashovani takozh u Chesmenskij zali palacu j u Bilij yidalni Ves malovnichij dekor zalu dopovneno barelyefami maye yaskravo virazhenij politichnij motiv Tronna zala stvoryuvalasya j oformlyalasya z metoyu naochno prodemonstruvati pravo Katerini II na caryuvannya yiyi duhovnu spadkoyemnist yak prodovzhuvachki spravi Petra I U zali takozh virazhena tema proslavlennya diyan Katerini carici yak bezposeredno kartini R Petona tak i alegorichno Vazhlive misce v oformlenni takozh zajmaye tema neshodavno zavershinoyi rosijsko tureckoyi vijni krim robit Richarda Petona do neyi cherez istorichni paraleli vidsilayut barelyefi O M Ivanova j M V Kozlovskogo Tronna zala vikoristovuvalasya dlya provedennya oficijnih ceremonij ta zahodiv ale takozh v osoblivih vipadkah tut provodilisya bali j urochisti obidi U roki nimecko radyanskoyi vijni majzhe vse ozdoblennya Tronnoyi zali zaginulo pislya zvilnennya Petergofa j u pershi povoyenni roki v pivnichnij stini zali buv velikij prolom Vidnovleno Tronnu zalu 1969 roku Avdiyenc zala Vidnosno nevelika zala u chisli paradnih primishen palacu inter yer yakoyi rozroblenij Rastrelli Pochatkovij plan budivli palacu pripuskav isnuvannya na misci zali dvoh nevelikih kimnat zi svitlovim dvorikom mizh nimi ale cej plan arhitektora bulo vidhileno Jomu dovelosya v ti zh rozmiri sprobuvati vpisati Avdiyenc zalu Skladnist polyagala v tomu sho prostir dlya primishennya opinilosya zatisnutim Velikoyu Tronnoyu zaloyu z odnogo boku j Biloyu yidalneyu z inshogo a veliki dvuhsvitni vikna pri comu povinni buli vihoditi na obidvi storoni vid palacu Vihodilo vuzkij j visokij vityagnutij poperek palacu prostir primishennya Arhitektor prodemonstruvav neabiyaku kompozicijnu majsternist uspishno vporavsya z dekoruvannyam skladnogo prostoru Vuzkij zal Rastrelli yak bi vidchiniv ugoru vikoristav harakternij prijom z pristroyem pomilkovih dzerkalnih vikon u drugomu yarusi pozdovzhnih stin po p yat z kozhnogo boku Paduga steli na vidminu vid inshih rastrelliyivskih inter yeriv palacu stvorena pidkresleno ob yemnoyu privertaye uvagu z chitkim pozolochenim dekorom yakij imituye trelyazhnu sitku Inshim zasobom vidilennya vertikalnogo ob yemu zali stali pilyastri po kutah j na pozdovzhnih stinah sho zavershuyutsya viraznimi rizblenimi kapitelyami arhitektor v inter yerah palacu ridko vikoristovuvav order Dzerkala tradicijnij barokovij element oformlennya povnoyu miroyu vikoristanij v nizhnomu yarusi zali Velichezne dzerkalo v centri nad kaminom j navproti nogo vid nih dzerkala trohi menshe pravoruch i livoruch na pozdovzhnih stinah i she dva v prostinkah vikon taka bezlich ilyuzornih perspektiv spriyaye zorovomu rozshirennyu prostoru Osnovnij element dekoru tradicijnij dlya Rastrelli ce pozolochena rizba po derevu Ornamenti dzerkalnih ram vidriznyayutsya osoblivo skladnim j vibaglivim malyunkom Cikavoyu detallyu inter yeru ye zhinochi byusti vinchayut ornament navkolo vikon motiv povtorenij u viglyadi zhinochih golovok nad viknami obmankami drugogo yarusu Cikavo sho z chasiv Rastrelli zala do 1941 roku zhodnogo razu ne piddavalasya pererobkam Zvid prikrasheno yedinim zhivopisnim tvorom v Avdiyenc zali plafonom sho zobrazhuyut zaklyuchnij epizod poemi Torkvato Tasso Zvilnenij Yerusalim Plafon bulo napisano u 1754 roci P Ballarini specialno dlya Avdiyenc kameri italijskij hudozhnik pracyuvav u Rosiyi nedovgo j nichogo inshogo tut ne stvoriv Zhivopisna robota vidriznyayetsya vid inshih plafoniv palacu nezvichajnim viborom temi zamist umovnih alegorij obrana lyubovno geroyichna poema V 1941 roci pozhezha u palaci znishila plafon zaraz na jogo misci vidtvorena L Lyubimovim j V Nikiforovim za uchastyu O Soldatkova v 1979 roci kopiya Zala vikoristovuvalasya dlya malih derzhavnih prijomiv V seredini XIX storichchya koli stalo praktikoyu nakrivati stoli u vsih paradnih zalah palacu dlya urochistih obidiv tut vidvodilosya misce tomu zala otrimala svoyu drugu nazvu Stats damska zala Bila yidalnya Bila yidalnyaLyustra u Bilij yidalni Pervisnij dekor Yidalni vikonano u tradicijnij dlya Rastrelli maneri proisnuvav nedovgo V 1774 1775 rokah Felten istotno pererobiv zalu i za harakterom pererobki vona otrimala svoyu nazvu Bila yidalnya stanovit viraznij kontrast poperednogo inter yeru pislya dostatku blisku pozoloti ta igri dzerkal majzhe povna monohromnist j matova tekstura Inter yer virishenij u suvori kanoni klasicizmu i na kontrasti dvoh susidnih zaliv legko prostezhuyutsya vidminnosti dvoh stilistichnih pidhodiv V zali nemaye padugi stelyu pidkresleno monumentalnim karnizom yakij odnak ne stikayetsya z ploshinoyu steli rizbleni pozolocheni panno z dereva postupilisya miscem gipsovij lipnini desyudeporti vtratili legkist j posileni sandrikami Gorizontalni karniz sandriki stvoryuyut kompozicijno zamknenij inter yer Na vidminu vid barokovogo pragnennya rozkriti prostir perspektivami z vikon abo cherez dzerkalni efekti klasiciznij pidhid harakterizuyetsya pragnennyam do prostoru vrivnovazhenomu samodostatnogo garmonijno organizovanogo j vnutrishno zavershenogo sho povnoyu miroyu realizuvavsya v inter yeri Feltena Panno Mislivski trofeyi Bila yidalnya takozh vidilyayetsya sered inshih zaliv palacu vidsutnistyu zhivopisu Funkciyu golovnogo dekorativnogo oformlennya nesut na sobi nastinni barelyefi v inshih inter yerah vikonuvali lishe dopomizhnu rol Vsi lipni panno vikonuvalisya rosijskimi skulptorami Syuzheti barelyefiv alegoriyi dostatku amuri sho pidtrimuyut koshiki z plodami j kvitami kompoziciyi z mislivskih trofeyiv u verhnomu yarusi kompoziciyi z muzichnih instrumentiv U prostinkah verhnogo yarusu takozh rozmisheni medaljoni roboti na mifologichnij syuzhet pro Dionisa j Ariadni Barelyefi vidtvoreni v povoyenni roki za modelyami L Shveckoyi R Mihajlovoyi E Maslennikova Vedzhvudskij serviz U suchasnij ekspoziciyi zalu vistavleno Vedzhvudskij serviz abo Husk serviz Posud z porcelyani nezvichajnogo kremovogo vidtinku z tonkim kvitkovim malyunkom lilovo buzkovogo koloru vikonano na zavodi Etruriya v Staffordshiri Dzhozayiyeyu Vedzhvudom Ce odna z rannih robit anglijskogo gonchara yakij zgodom stav vsesvitno vidomim Katerina II zamovila serviz u 1768 roci v 1779 vin buv otrimanij povnistyu j vklyuchav v sebe blizko 1500 predmetiv Ne vsi vistavleni predmeti vigotovleni na zavodi Vedzhvuda z chasom posud bivsya j chastkovo popovnyuvavsya za rahunok kopij stvoryuvanih na rosijskih manufakturah Zaraz u zali demonstruyetsya komplekt na 30 kuvertiv z 196 predmetiv Pridvorni obidi abo vecheri v XVIII XIX storichchyah mali ceremonialnij harakter j trivali po kilka godin menyu vklyuchalo v sebe kilka zmin shob za rozmovami stravi ne ostigali tarilki stavilisya na vodyanici zapovneni okropom Urochisti obidi ta vecheri obslugovuvalisya shtatom do 500 kuhariv lakeyiv kofeshenkiv U Bilij yidalni ye vitoncheni krugli pechi z bilih polivnih kahliv rosijskogo virobnictva Spochatku voni buli vikonani za eskizami Feltena Rozbiti v roki vijni pechi buli vidnovleni v pislyavoyenni roki V Zhigunovim O Povarovim V Pavlushinim Bila yidalnya zamikaye anfiladu velikih paradnih zal palacu Yiyi roztashuvannya v planuvanni provodit mezhu mizh oficijnimi zalami j privatnimi palacovimi pokoyami Do Biloyi yidalni primikayut dvi neveliki kimnati Bufetni nazva zakripilasya z seredini XIX storichchya do cogo odna z nih nazivalasya Nagrivalneyu Pidsobni primishennya vikoristovuvalisya dlya pidgotovki strav do podachi na stil j zberigannya posudu buli meblovani dubovimi stolami j posudnimi shafami Zaraz v odnij z Bufetnih vistavleni zhivopisni tvori z kolekciyi muzeyu roboti A Sandersa vikonani v 1748 roci Kitajski kabineti Najbilsh ekzotichnimi za dekorom primishennyami palacu ye Zahidnij j Shidnij Kitajski kabineti Voni roztashovani simetrichno vidnosno centralnoyi osi palacu obramlyayuchi soboyu Kartinnu zalu Ce ta chastina palacu sho isnuvala spochatku z chasom vona perebudovuvalasya j zminyuvala svoye funkcionalne priznachennya U Shidnomu kabineti za Petra I isnuvala yidalnya Ideya oblashtuvati Kitajski kabineti nalezhala Katerini II j bula realizovana u 1766 1769 rokah j nadali istotno ne zminyuvalasya Inter yer rozroblyav arhitektor Zhan Vallen Delamot Za osnovu dekorativnogo ozdoblennya buli vzyati kitajski lakovi shirmi kitajski lakovi miniatyuri privezeni do Rosiyi she za Petra I Tovshina stulok shirm dozvolyala rozpilyati yih uzdovzh shob vikoristovuvati dlya oformlennya obidvi storoni stulki U kozhnomu kabineti arhitektor rozmistiv po p yat dekorativnih panno v danij chas tilki dva spravzhni reshta visim vidtvoreni zamist vtrachenih za nimecko radyanskoyi vijni Rozpis vikonano na chornomu tli harakternij dlya kitajskogo obrazotvorchogo mistectva kincya XVII pochatku XVIII storichchya Sered syuzhetiv tradicijni silski sceni j ostrivni pejzazhi Tri panno vidilyayutsya tematichnoyi originalnistyu na nih zobrazheni etapi virobnictva shovku vistup vijskovih v pohid j zbir urozhayu risu Odnak ploshi kitajskih panelej bulo nedostatno shob stvoriti garmonijnij inter yer j todi Vallen Delamot virishiv vikoristovuvati nadstavki obramlennya yaki za jogo eskizami malyuvali rosijski majstri lakovoyi miniatyuri Tonka stilizaciya bula vikonana bezdoganno Syuzhetami stali pejzazhni motivi zobrazhennya tvarin kvitiv ptahiv malyunki na vstavkah ne povtoryuyutsya Rozmir najbilshogo skladenogo panno 4 5 2 3 m V yakosti fonu dlya lakovih panno bulo obrano shovkovij shtof zolotistih toniv dlya Zahidnogo kabinetu j malinovo chervonih dlya Shidnogo Dveri buli takozh oformleni lakovim zhivopisom u kitajskomu stili Dverni prorizi arhitektor zadumav nezvichajnoyi p yatikutnoyi formi desyudeporti Zahidnogo kabinetu ozdobleni stilizovanim sonyachnim diskom vershini p yatikutnika j dinamichnimi zolochenimi figurami drakoniv z bokiv yaki prostyagayut svoyi lapi do soncya Ornamentalni plafoni rozpisani v tehnici lakovoyi z shlifovanoyu shtukaturci nagaduyut podglazurnuyu rozpis po porcelyani nezvichno veliki kahli pechej v kabinetah vikonani v tehnici pidpolivnogo rozpisu Stelya prikrashena lihtaryami v kitajskomu stili z rozpisnogo skla Voni z yavilisya tut v 1840 h rokah ce bulo ostannye vnesene dopovnennya v inter yeri Parket kabinetiv z samim vigadlivim j skladnim malyunkom sered palacovih zaliv vin vikonanij v tehnici marketri z derevini cinnih porid amarantu palisandra ebenovogo dereva goriha sandalu chinari U Kitajskih kabinetah ye pechi hitromudroyi formi z polihromnih kahliv Pich Zahidnogo Kitajskogo kabinetu prikrashena chotirma figurami lyudej u shidnih naryadah U kimnatah u vidpovidnosti z vishukanoyu stilizaciyeyu pidibrane mebleve ta hudozhnye ozdoblennya Chastina mebliv naspravdi kitajskogo pohodzhennya lakovi miniatyuri podarovani Katerini II stil rozpisanij chervonim lakom j palisandrovi krisla z inkrustaciyeyu perlamutrom u Zahidnomu kabineti inshi roboti yevropejskih majstriv u kitajskomu dusi U Shidnomu kabineti predstavleni roboti anglijskih meblyariv XVIII storichchya z lakovoyu obrobkoyu zhivopisom pismovij stil j stilci pidlogovi godinniki u Zahidnomu unikalne byuro cilindr francuzkoyi roboti 1770 h rokiv U toj chas v Yevropi osoblivo u Franciyi bulo dobre nalagodzheno vigotovlennya predmetiv mebliv u stili shinuazri prostimulovane visokim interesom aristokratiyi do dalekoshidnoyi ekzotiki j ridkistyu originalnih virobiv Zalishayuchis konstruktivno yevropejskoyu ci mebli za rahunok rozpisiv j dekorativnih detalej vdalo imituvali kitajski Nad bagatimi po zabarvlennyu inter yerami pid uryaduvannyam Vallen Delamota pracyuvalo bagato vidatnih hudozhnikiv brati ta O Trofimov V Skorodumov majster lakovih sprav Fedir Vlasov Suchasna ekspoziciya muzeyu vklyuchaye v sebe takozh kolekciyu farforovih virobiv XVII XIX storich vikonanih kitajskimi j yaponskimi majstrami posud vazi svichniki statuetki kantonskiu emal lakovi rozpisni skrinki j kabineti Zahoplennya kitajskim mistectvom harakterne dlya XVIII storichchya krim pisanih shovkiv u Divannij maye she odne vidobrazhennya v Petergofi palac zberigayetsya Lakova kamora Petra I U roki nimecko radyanskoyi vijni Zahidnij Kitajskij kabinet buv majzhe povnistyu znishenij yak j u susidnij Kartinnij zali obrushilisya mizhpoverhovi perekrittya dah j pivnichna stina z viglyadom na Velikij kaskad stina mizh Zahidnim Kitajskim kabinetom j Kartinnoyu zaloyu divom zbereglasya Stini j chastina perekrittiv Shidnogo Kitajskogo kabinetu vcilili ale jogo ozdoblennya takozh majzhe vse zaginulo Dekorativne oformlennya Zahidnogo Kitajskogo kabinetu vidtvoreno v 1971 1972 rokah Plafoni dveri paneli j dekorativni panno Kitajskih kabinetiv buli vidtvoreni v tehnici lakovogo zhivopisu na osnovi serjoznih naukovih doslidzhen brigadoyu hudozhnikiv pid kerivnictvom L Lyubimova u skladi M Bichkova F Vasilyeva B Lebedyeva j V Andryeyeva Cya robota v 1971 roci bula udostoyena Zolotoyi medali Akademiyi mistectv SRSR Kartinna zala Kartinna zala Prostora sho roztashovana v obramlenni Kitajskih kabinetiv zajmaye centralne misce v planuvanni palacovih primishen cherez nogo prohodit kompozicijna vis ne tilki samogo palacu ale Nizhnogo parku j Verhnogo sadu Z velikih vikon dverej nizhnogo yarusu sho vihodyat na obidvi storoni vidno perspektiva Morskogo kanalu sho prorizaye Nizhnij park j syagaye Finskoyi zatoki ta basejni fontaniv Verhnogo sadu vikna dveri vedut na balkoni yedini u palaci Kartinna zala odne z najstarishih primishen Petergofskogo palacu vona stvorena she pri budivnictvi Nagirnih palat Petra I U pervisnomu varianti budivli zala bula samim velikim paradnim primishennyam Obsyagi ta proporciyi zali za vsi podalshi perebudovi ne zminyuvalisya vin navit zberig elementi pochatkovoyi obrobki za zadumom imperatora yakij vtilyuvali Zh B Leblon j N Miketti Do nih nalezhat lipnij karniz rozpis padug j plafon roboti Bartolomeo Tarsiya na temu Istoriya iyeroglifiki stvorenij u 1726 roci Skladne bagatofigurne polotno bilshe tridcyati personazhiv slavit geroya Petra I nad nim majorit shtandart z dvogolovim orlom navkolo nogo antichni bogi Femida Afina Cerera Merkurij alegoriyi Vichnosti u viglyadi krilatoyi zhinki z kilcem Pravdi sho vrazhaye Neviglastvo Poroku sho vtikaye vid Svitla Vikonana v monohromnij maneri tempernij rozpis na padugah kompozicijno zlitu z yih formoyu prodovzhuye tematiku plafona Zobrazheni atributi ta emblemi vijskovoyi slavi velikomasshtabni figuri simvolizuyut chas istinu slavu mogutnist patriotizm j morski peremogi V otocheni praporami kutovi medaljoni vpisani profili Neptuna Marsa Apollona j Belloni Na pozdovzhnih padugah prisutni takozh alegoriyi chotiroh stihij Dveri zali z desyudeportom Vidomo sho za Petra I inter yer prikrashali gobeleni francuzkoyi roboti j 16 kartin italijskih zhivopisciv za sho zal zvavsya Italijskim salonom Nadali dekor zalu neodnorazovo pereroblyavsya V 1750 i roki inter yer bulo zmineno za proektom Rastrelli v zali z yavivsya parket sho zaminiv marmurovu plitku dzerkala v barokovih ramah a takozh vishukani desyudeporti Yih virazna skulpturna kompoziciya z zhinochogo byusta v otochenni ptahiv z rozprostertimi krilami yakij bagatorazovo povtoryuyetsya u riznih variaciyah u nastupnih palacovih pokoyah U 1764 roci zal znajshov svij ninishnij viglyad koli za proektom Zhana Vallen Delamota bula zakinchena shpalerne roztashuvannya kartin sho nalezhat penzlyu P Rotari Priyihav u Rosiyu v 1756 roci graf P yetro Rotari koristuvavsya reputaciyeyu majstra idealizovanogo portreta buv priznachenij pridvornim hudozhnikom j koristuvavsya prihilnistyu imperatrici Yelizaveti Petrivni Vin zalishiv slid u rosijskomu zhivopisi u nogo vchilisya Fedir Rokotov j Ivan Argunov U 1762 roci Rotari pomer Katerina II rozporyadilasya pridbati u vdovi italijskogo hudozhnika vsi jogo polotna sho zalishilisya v majsterni Chastina yih Rotari priviz iz soboyu z Nimechchini ta Italiyi ale bilshist buli stvoreni v Rosiyi Velikij znavec kostyuma Rotari lyubiv malyuvati idealizovani portreti molodih divchat abo cholovikiv v nacionalnih shatah polskih rosijskih tureckih ugorskih tatarskih tosho Bilshist robit hudozhnika sho potrapili u Petergof yakraz taki portreti Rotari buv plidnim j modnim hudozhnikom u Kitajskomu palaci Oraniyenbauma ye kabinet Rotari v Arhangelskomu pidmoskovnomu mayetku salon Rotari jogo roboti predstavleni v kolekciyah rosijskih j yevropejskih muzeyiv Ale najbilshe zibrannya robit hudozhnika predstavleno v Kartinnij zali 368 poloten zajmayut majzhe vsyu ploshu stin Shpalerna rozviska chasto zastosovuvalasya dlya prikrasi inter yeriv v Petergofi takim zhe chinom obrobleno u Velikomu Katerininskomu palaci tezh ye Kartinnij zal de realizovano toj zhe princip rozmishennya zhivopisnih robit Odnak ne bulo vipadku shob shpaleri buli skladeni z robit lishe odnogo hudozhnika v comu plani inter yer ne maye analogiv Zala za Yelizaveti Petrivni nedovgo nazivalasya Staroyu stala imenuvatisya Kabinet mod j gracij abo Galereya Rotari zgodom za neyu zakripilasya suchasna nazva Perspektiva Morskogo kanalu U muzejnij ekspoziciyi zali u yakosti ilyustraciyi predstavleni deyaki predmeti mebliv sho nagaduyut pro kolishnye vikoristanni zali Skladni lomberni stoliki XVIII storichchya vkazuyut na te sho tut neridko vlashtovuvalisya kartkovi igri V zali vstanovleno fortepiano vigotovlene u Moskvi u 1794 roci majster Jogann Shtyumpf u XIX storichchi tut provodilisya muzichni vechori dlya vuzkogo kola nablizhenih do dvoru Za nimecko radyanskoyi vijni centralna chastina palacu de roztashovana Kartinna zala bula pidirvana krim dahu j mizhpoverhovih perekrittiv obrushilasya j pivnichna stina sho spoglyadaye na Morskij kanal j Finsku zatoku Vid usiyeyi zali zalishilisya lishe tri stini Vidnovlena zala odna z pershih u 1964 roci Yiyi plafon j paduga vidtvorena hudozhnikami brigadi Ya Kazakova Kuripkova vitalnya Kuripkova vitalnya abo Buduar vidkrivaye anfiladu kimnat zhinochoyi polovini palacu Roztashovana v bezposerednij blizkosti vid spalni j Tualetnoyi vona vikoristovuvalasya dlya rankovih sprav imperatric sered najblizhchogo otochennya Kimnata roztashovana u starij petrovskoyi chastini palacu Do pereplanuvannya rozpochatoyi Franchesko Rastrelli na misci vitalni buli dvi malenki kimnati prichomu odna z nih bez vikon Zgodom rastrelliyivskij inter yer bulo pererobleno Yuriyem Feltenom yakij odnak ne zminiv jogo zagalnij harakter buli zalisheni deyaki zolocheni ornamenti na stinah j dveryah zalishivsya j alkov sho vidokremlyuye rozmishenij u vitalni divan vid inshoyi chastini kimnati Felten stvoriv novu nishu dlya divana plavno zignuvshi do alkovu ploshini stin Svoyeyu nazvoyu kimnata zobov yazana vishukanij obrobci stin Shovkova blido blakitna tkanina sriblyastogo vidlivu z vitkanimi zobrazhennyami kuripok vpisanih v ornament z kvitiv j koloskiv pshenici stvorena za eskizami de la Sallya Lionskij hudozhnik u drugij polovini XVIII storichchya koristuvavsya velikoyu populyarnistyu vin pracyuvav nad eskizami obbivnih shovkiv rezidencij dlya vsih yevropejskih monarhiv Malyunok z kuripkami specialno rozroblyavsya dlya Petergofskogo palacu zamovniceyu dorogogo shovku bula Katerina II Staru tkanina v XIX storichchi dvichi v 1818 j 1897 rokah vidnovlyuvali na rosijskih fabrikah u tochnij vidpovidnosti do originalnoyi Zberigsya shmatok materiyi vitkanoyi naprikinci XIX storichchya bulo vikoristano pri vidtvorenni inter yeru pislya vijni dlya zatyaguvannya zahidnoyi stini vitalni j u yakosti zrazka dlya vigotovlennya obbivki dlya inshih stin Vidtvorili znachnu chastinu shovku moskovski majstri pid kerivnictvom A Fejginoyi Chastina staroyi tkanini rozmishena na zahidnij stini Stelya vitalni prikrashaye ovalnij plafon alegorichno zobrazhuye Ranok sho zhene Nich nevidomogo francuzkogo hudozhnika XVIII storichchya Ranishe stelya bula rozpisana temperoyu hudozhnikami bratami j ale rozpis bezpovorotno zaginuv za nimecko radyanskoyi vijni U Kuripkovij vitalni eksponuyutsya chotiri tvori Zhana Greza v tomu chisli Divchina yaka sidit bilya stolu 1760 ti roki Inshim pomitnim eksponatom kimnati ye arfa vigotovlena u Londoni v kinci XVIII storichchya filiyeyu firmi francuzkogo majstra muzichnih instrumentiv Vidnovlena u 1964 roci Kuripkova vitalnya bula u chisli pershih vidtvorenih zaliv palacu Divanna Opochivalnya imperatrici Divanna oformlena za proektom Feltena v 1770 roci Zastosuvano zolochene rizblennya po derevu vikoristano geometrichnij ploskij ornament rozetki obvisni girlyandi kvitiv U 1779 roci bilya zahidnoyi stini bulo rozmisheno tureckij divan z pristupom zvidsi nazva kimnati podarovanij Potemkinim Stini obbiti kitajskim shovkom XVIII storichchya restavrovani j dopovneni A Vasilyevoyu Divannya opochivalnya vidnovlena u 1964 roci Na kilimi stoyit porcelyanova statueta ulyublenoyi levretki imperatrici Katerini II Figura sobachki vikonana na Imperatorskomu farforovomu zavodi u 1779 roci za modellyu skulptura Zh D Rashetta Z predmetiv sho tut zdavna osoblivij interes stanovlyat Portret Yelizaveti Petrivni v ditinstvi kopiya z roboti L Karavaka porcelyanova yajcepodibnoyi formi vaza vigotovlena pererburzkimi majstrami Tualetna Shovk prikrashaye stini ciyeyi kimnati vitkanij v seredini XIX storichchya za malyunkom P Dverza vidtvoryuye tkaninu XVIII storichchya Na stinah paradni portreti Pozolochena rizba vidtvorena pid kerivnictvom O Semenova za modelyami N Ode Kabinet imperatrici Nazva kimnati zovsim ne oznachaye sho jogo gospodinya regulyarno zajmalasya tut derzhavnimi spravami Najchastishe syudi zaglyadali lishe shob u tisnomu koli nablizhenih zigrati partiyu u karti Do nimecko radyanskoyi vijni Kabinet zberigav zolochenu derev yanu rizbu shovkovi drapiruvannya nabirnij parket sho z yavilisya tut u 1750 1760 h rokah Vlitku 1849 roku v Petergof dostavili a na nastupnij rik vstanovili v Kabineti imperatrici porcelyanovij kamin pisanij kvitami j fruktami prikrasheno po rozhevomu gruntu zolotom Na shiti kamina rozmishuvalosya velichezne dzerkalo u porcelyanovij rami Z farforu buli vikonani takozh kandelyabri kaminnij ekran j stil Ci chudovi virobi imperatorskogo farforovogo zavodu yak i vsi detali ozdoblennya zaginuli v 1941 roci Osoblivu prinadnist nadaye Kabinetu chudovij po malyunku shovk Vin z yavivsya tut jmovirno she v XVIII storichchi U 1818 roci jogo zminiv malinovij shtof z kvitami j ptahami Ale nezabarom stini Kabinetu znovu prikrasiv bilij atlas z buketami j koshikami U Kabineti vidtvoreno ozdoblennya drugoyi polovini XVIII storichchya chasu pravlinnya Katerini II j zahoplennya ideyami francuzkih prosvitnikiv V kutah kimnati byusti Russo j Voltera Na stinah paradni portreti caryuyuchih osib Katerina predstavlena stoyit v paradnomu kostyumi Pravoyu rukoyu vona vkazuye na pismovij stil de rozkidani knizhki j rukopisi sho povinno bulo svidchiti pro postijni turboti Portret Yelizaveti Petrivni roboti nevidomogo rosijskogo hudozhnika seredini XVIII storichchya pryama protilezhnist poperednomu Yelizaveta zruchno sidit v tronnomu krisli bezturbotnij viraz yiyi oblichchya na gubah privitna pivusmishka Majzhe grajlivo vona trimaye v pravij ruci skipetr Na zahidnij stini portret sina Katerini II Pavla I kopiya z roboti hudozhnika Zh L Vualya ta jogo druzhini Mariyi Fedorivni Odnim z ulyublenih pejzazhistiv drugoyi polovini XVIII storichchya chiyi polotna ohoche kupuvalisya dlya rosijskih palaciv buv nimeckij zhivopisec Filip Yakob Hakkert yakij postijno zhiv v Italiyi Jogo kartina Vid grota Neptuna u Tivoli bilya Rima rozmishena na shidnij stini U centri Kabinetu stoyit kruglij stil chervonogo dereva z marmurovoyu doshkoyu Ce nadzvichajno ridkisnij priklad virobu majstra Marka Davida Kuleryu yakij zhiv u malenkomu francuzkomu mistechku Monbelyar na kordoni zi Shvejcariyeyu M D Kuleryu pracyuvav v osnovnomu z chornim derevom vikonani nim mebli z chervonogo dereva poshtuchni ekzemplyari Shtandartna Shtandartna bula dekorovana za proektom Rastrelli pozolochenim rizblennyam po derevu stini zatyagnuti shovkom Tkanina neodnorazovo zminyuvalasya Z seredini XIX storichchya ce brokatel po zhovtomu tlu z lilovimi rozvodami pid kolir imperatorskogo shtandarta v toj chas v kimnati zberigalisya shtandarti gvardijskih polkiv zvidsi j nazva V danij chas stini j mebli obbiti shovkom vigotovlenim za zrazkom tkanini z roboti moskovskoyi manufakturi I Kondrashova 1840 h rokiv Tkanina vidtvorena moskovskimi majstrami pid kerivnictvom A Fejginoyi Kavalerska Tut rozmishuvavsya karaul kavalergardiv vikonuvalisya podannya kavaleriv rosijskih ordeniv vlashtovuvalisya prijomi oficeriv gvardijskih polkiv Stini zatyagnuti malinovim shtofom vigotovlenim na moskovskij manufakturi F Korovina v kinci XIX storichchya Shovk vidtvoreno u 1974 roci U Kavalerskim znahoditsya odna z kahelnih pechej Velikogo palacu ye spravzhnim vitvorom mistectva Pich vidnovlena pid kerivnictvom V Zhigunova Ozdoblennya inter yeru dopovnyuyut kartini sered yakih polotno shkoli Pitera Rubensa Apofeoz vijni Velika blakitna vitalnya Blakitna vitalnya v seredini XVIII storichchya nazivalasya Yidalneyu Obbivka stin neodnorazovo zminyuvalasya Blakitna dala inter yeru novu nazvu vpershe zgaduyetsya u 1876 roci V danij chas stini prikrasheni shovkom vigotovlenim za zrazkom 1897 roku Do 1941 roku tut zberigalasya malovnicha paduga hudozhnika L Dorickogo 1753 rik Paduga vidtvorena hudozhnikom L Lyubimovim v 1980 roci Vitalnyu prikrashayut paradni portreti Katerini II j druzhini Pavla I Mariyi Fedorivni kopiyi hudozhnikiv XVIII storichchya z portretiv roboti D Levickogo j L Vizhe Lebren Inter yer dopovnyuye pich z tak zvanimi landshaftnimi kahlyami Sekretarska Inter yer bulo stvoreno u seredini XVIII storichchya za proektom Rastrelli Osnovnij element dekoru zelenij shovkovij yakim obtyagnuti stini vidtvoreno za zrazkom XVIII storichchya Bili paneli j dveri buli oformleni zolochenimi pryamokutnimi tyagami rizblenimi zobrazhennyami ptahiv roslinnim ornamentom U Sekretarskij rozmishena odna z kahelnih pechej Velikogo palacu Vidtvorena pid kerivnictvom V Zhigunova Parketnu pidlogu yak j she u deyakih zalah Kuripkova Divanna j Blakitna vitalni Koronna Blakitna prijmalni Dubovij kabinet Petra I vikladeno malyunkom zigzag Na stinah kartini Zamiskij palac roboti gollandskogo hudozhnika Ya Van den Stratena 1701 rik j Girskij pejzazh roboti nevidomogo italijskogo hudozhnika XVIII storichchya Koronna Bula oformlena v seredini XVIII storichchya j perebudovana 1769 1770 rokah za proektom Yuriya Feltena yak paradna Opochivalnya Ale za priznachennyam ne vikoristovuvalisya Vona potribna lishe dlya posilennya pidkreslenoyu paradnosti palacu Z kincya XVIII storichchya kimnata stala nazivatisya Koronnoyu tomu sho za pravlinnya Pavla I v primishenni bulo vstanovleno specialnij stoyanec dlya koroni Meblyuvannya j oformlennya povtoryuyut ozdoblennya Divannoyi v kimnati vstanovlena peregorodka z alkovoyu nisheyu a stini obtyagnuti rozpisnim kitajskim shovkom na yakomu zobrazhuyetsya proces vigotovlennya porcelyani u Czindechzheni U veresni 1941 roku vse ozdoblennya zaginulo za vinyatkom znyatogo zi stin shovku Koronna vidtvorena za proektom E Kazanskoyi ta V Savkova Kimnatu prikrashaye plafon Venera j Adonis roboti nevidomogo italijskogo hudozhnika XVIII storichchya Stini zatyagnuti rozpisanim akvarellyu kitajskim shovkom kincya XVII pochatku XVIII storichchya na yakomu detalno zobrazheno proces virobnictva porcelyani Tkanina restavrovana A Vasilyevoyu Koronnu vidnovleno u 1964 roci u chisli pershih vidtvorenih zaliv Velikogo palacu razom z Kartinnoyu zaloyu Kuripkovoyu j Divannoyu vitalnyami Dubovij kabinet j Dubovi shodi Dubovij kabinet najstarishij inter yer palacu stvorenij she u pershij chverti XVIII storichchya Obroblenij chotirnadcyatma dubovimi panelyami visim z yakih spravzhni Dubovi shodi sporudzheni u 1720 1721 rokah za proektom A Leblona plafon stvoreno I Ya Vishnyakovim u 1751 roci Vin zobrazhuvav Avroru boginyu rankovoyi zori sho pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuv jogo vidtvoreno u 1964 roci Ya A Kozakovim Nazva pohodit vid dubu yakim visteleni shodi j z yakogo virizani balyasini yiyi peril Vsi dubovi detali krim fragmenta odniyeyu z balyasin zgorili za pozhezhi 1941 roku buli vidtvoreni za modelyami skulptora N Ode Dubovi shodi zberigalisya protyagom dvoh storich majzhe bez zmin Cerkovnij j Gerbovij korpusi Osobliva komoraU Osoblivij komori planuyetsya vlashtuvati muzej Palacovo parkovij ansambl Petergofa palaci Nizhnogo parkuPetergof palacovo parkovij ansambl Velikij palac na monetah5 rubliv SRSR 1990 roku melhior 25 rubliv Rosijskoyi federaciyi 2016 roku sriblo 925 probiDiv takozhVelikij Katerininskij palacDzherela Petergof Zodchie Franchesko Rastrelli Yurij Felten 13 travnya 2019 u Wayback Machine film iz cikla Krasujsya grad Petrov Panorama Dvorca na servise 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Yandeks Panoramy Dostroprimechatelnye mesta Bolshoj Petergofskoj dorogi g Petergof Verhnij sad i Bolshoj dvorec 13 travnya 2019 u Wayback Machine Sajt Muzei razdel o dvorce 13 travnya 2019 u Wayback Machine LiteraturaPetrodvorec Bolshoj dvorec Lenizdat 1988 Avtor teksta i sostavitel I M GurevichPrimitki Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 13 travnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 13 travnya 2019 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019