Буки́ — селище в Україні, в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Буцької селищної громади. Розташоване на скелястих берегах річки Гірський Тікич за 20 км на північний схід від селища Маньківка та за 25 км від станції Поташ. Населення становить 1 753 особи (станом на 1 січня 2021 р.).
селище Буки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Буцька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA71060050010072245 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1592 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 7,4 км² |
Населення | ▼ 1 753 (01.01.2021) |
Поштовий індекс | 20114 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні координати | 49°05′34″ пн. ш. 30°24′11″ сх. д. / 49.09278° пн. ш. 30.40306° сх. д.Координати: 49°05′34″ пн. ш. 30°24′11″ сх. д. / 49.09278° пн. ш. 30.40306° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 224 м |
Водойма | р. Гірський Тікич
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Поташ |
До станції: | 24,9 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 18,6 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 124,9 км |
- автошляхами: | 152 км |
Селищна влада | |
Адреса | селище Буки, вул. Центральна, 28, 20114 |
Голова селищної ради | Залізняк Сергій Степанович |
Вебсторінка | Буцька ОТГ |
Карта | |
Буки | |
Буки | |
Буки у Вікісховищі |
Історія
Можна впевнено стверджувати, що Буки відіграли важливу роль у постанні Уманщини, як окремого історичного регіону. Буки були чи не першою сталою осадою в цьому краю, з якого розпочалася його колонізація та сталий розвиток.
Тисячі років води Угорського Тікича точили тут граніти протерозойського віку, доки не утворили вельми мальовничий каньйон з крутими схилами — заввишки понад 25 метрів і водоспадом «Вир».
Територія, на якій розташовані сучасні Буки, була заселена давно. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської та черняхівської культур.
При в'їзді в Буки з боку Крачківки на лівому березі річки знайдено сліди городища, позначеного на карті інженера Боплана першої половини XVII століття.
Це засвідчує архівний документ, направлений у імператорську археологічну комісію в 1834 році та знайдений у фонді дослідника Антоновича:
Честь имею довести до сведения Комиссии, что во время производства раскопок у села Буки я осмотрел находящийся в этомъ селе каменный истукан. Он стоит на левом берегу реки, у подножья холма. Он имеет историческую ценность и его направляю для исследования. |
Назва
Назва походить від забутого значення слова «бук» — водяна піна, бурління річкового порога. Йдеться про буки на порогах річки Гірський Тікич.
Нетривалий час в перші роки стосовно Буків вживалася ще паралельна назва Струсьгород, прийнята за тогочасною традицією.
15—16 століття
До власне виникнення Буків ці землі перебували у власності нащадків браславських земян Звинигородців (чи Козаків-Звинигородців) і знаходилися на терені малозалюдненої Звенигородщини неподалік Чорного шляху. Існує, втім, певна вказівка на те, що через Буки чи в безпосередній близькості до них раніше існувала старовинна дорога на Звенигород та Черкаси, а можливо і певне поселення. Досить імовірно, саме тут у серпні 1411 року міг проїжджати король Польщі Володислав ІІ Ягайло.
17 століття
Засновником Буків слід вважати або місцевого землевласника Федора Богдановича Базановича-Козака-Звинигородця, або брацлавського старосту Єжи (Юрія) Струся.
Сучасне поселення відоме як містечко, починаючи з 1601 року («згадки» 1515 та 1592 років, посилання на які часто можна зустріти, є, на жаль, сфальсифікованими та неісторичними). У серпні 1601 року загін князя Януша Острозького пограбував пасіки біля Буків (можливо, в районі сучасних Кищенців): забрав 860 вуликів та інше майно підданих Єжи Струса.
Після зведення на початку XVII століття невеликого замку в Буках, прилеглий до нього край (переважно межиріччя Тікича й Конели) певний час носив назву «Буцький ґрунт». Цей замочок, вочевидь, мав на меті контролювати юридичні межі з Білоцерківським староством на лівому березі Тікича та встановити контроль над прикордонним регіоном (1601—1606 рр. Буцький ґрунт зазнавав наїздів коругв князя О. Острозького та С. Йордана). Обіймаючи в цей час поважну посаду брацлавського, вінницького, звенигородського старости Є. Струсь збільшив свої володіння. Після нього 1609 року Буки отримала у спадок дочка останнього — Гелена, а невдовзі — її сестра, кам'янецька старостина Ельжбета зі Струсів Каліновська. В перші роки населення Буків збільшувалося, зокрема, за рахунок втеч з інших маєтків Брацлавщини, як наприклад 1617 р.
Буки вперше показані на мапі К. Радзивілла 1613 року. У 1629 році у містечку Е. Каліновської налічувалось 317 димів.
В 1638 році чернігівський воєвода Марцін (Мартин) Калиновський за 119 тисяч золотих здав в оренду на 3 роки гданському купцеві містечка Буки, Іваньки, Маньківку, Мошурів та місто Умань, з правом виробляти поташ, селітру і .
У період Визвольної війни 1648—1657 років у поселенні стояла Буцька козацька сотня з 219 козаків, тут відбулося об'єднання розрізнених козацьких військ Уманщини, які стали під знамена гетьмана Богдана Хмельницького.
В подальші часи, внаслідок численних нападів, татари повністю зруйнували , а містечко зазнало майже спустошення. В 1664 році в Буках налічувалося лише 40 дворів і 2 млини. Є підстави міркувати, що по знищенні Умані 1674 року ватага колишніх мешканців Буків, очолюваних уманським полковником (походив з Буків), переселилася до містечка Мурафи Охтирського полку (нині — Харківська область).
1686 року «Буків» згадується серед татарських кочовищ та пасік.
18 століття
В перші роки 18 століття в Буках поновилося життя заходами уманського сотника Василя Лукомського. У 1718 році на місці церкви, спаленої татарами, закладена православним уманським протопопом Федором Лукомським церква Успіння Божої Матері. Невдовзі Буки перешли у власність Потоцьких.
У 1768 році в містечку налічувалося 125 господарств, у 1783 — 230 господарств, 428 чоловіків і жінок.
Лаврентій Похилевич так писав про Буки:
Местечко при реке Тикичь, в 12 верстах от Иваньки, тянется со своим предместьем Антоновкою вдоль реки Тикича на пространстве 3-х верст. Берега Тикича образуют отвесные живописные скалы; самая речка быстро струится между гранитными массами, составляющими ее ложе. Сероватый гнейсо-гранит находится массами среди красного гранита. Через Тикич сделана каменная плотина, при которой построены крупчатые мельницы. Чрез местечко пролегает транзитная дорога к Звенигородке в Липовецкий уезд. Буки считались местечком еще в прошлом веке, имели магистрат и Актовые книги. В настоящее время жителей в нем обоего пола с предместьем Антоновкою: православных 1589, римських католиков и раскольников 12, евреев 1532; земли - 5550 десятин. Церковь в самом местечке Успенская, деревянная, 7-го класса, земли имеет 71 десятину, построена 1772 года. В предместье Антоновки церковь Параскеевская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 36 десятин, построена 1781 года. |
1781 року млин в Буках замалював художник .
19 століття
Початок 19 століття характерний частою зміною власників містечка. В 40-х роках власником буцького маєтку став князь Александер Любомирський, який у 1857 році до Буків приєднав і село Антонівку. На той час в обох населених пунктах було 496 дворів, в яких мешкало 3117 чоловік.
1866 року Буки стали волосним центром. Це прискорило їх зростання. Так у 1870 році тут вже було 527 дворів, діяло 6 водяних млинів.
Наприкінці 19 століття містечко було вже досить людним з населенням 3747 чоловік. Головними заняттями було землеробство і торгівля. Тут зосереджувався один з центрів хлібної торгівлі Київської губернії. Щовівторка в центрі відбувалися базари. У Буках діяла церква, два молитовних єврейських будинки, поштове відділення.
20 століття
У 1905 році містечко Буки відносилося до Русалівської волості Уманського повіту Київської губернії. У землекористуванні населення було 965 десятин, дворів на той час було 570. Того ж року в селі відкрито земську початкову школу, у якій два вчителі навчали 60 дітей.
В липні 1907 року в містечку відбулися селянські заворушення, приводом яких стало вбивство племінником поміщика Адольфа Дзевановського селянки М. Гончарової. Кілька сотень обурених селян напали на економію, спалили панський будинок. Виступ було жорстоко придушено, а селяни Гнат і Самсон Карпенки, Маркіян Дяченко та Харлампій Драган засуджені до 8 місяців тюремного ув'язнення з позбавленням усіх прав.
У 1912 році в містечку зведено нове приміщення і відкрито двокласну земську школу, де навчалося 100 хлопчиків і 25 дівчаток.
У 1913 році в містечку мешкало 3747 осіб; діяло 3 синагоги, двокласне училище та церковноприходська школа. Продажем та виробництвом товарів і наданням послуг займалося: 13 магазинів «Бакалія», 2 — залізо-скоб'яні, 2 — лісові склади, 2 магазини — шкіряні товари, 14 — мануфактур, 1 магазин — швейні машинки, 2 магазини — борошно.
Ярмарки в містечку проходили щовівторка. До послуг населення були — земська лікарня, аптека й два магазини з реалізації аптечних товарів.
Українські визвольні змагання
10 березня 1918 року містечко зайняли австро-німецькі війська, а в грудні того ж року в селі була встановлена влада Директорії.
22 березня 1919 року владу знову захопили більшовики. У серпні того ж року селом опанувала Добровольча армія генерала Денікіна, владу яких в кінці року знову змінили «червоні».
В жовтні 1920 року до містечка ввійшов загін отамана Дмитра Цвітковського, який 20 грудня був знищений кіннотою під командуванням Григорія Котовського. В містечку надовго встановилась більшовицька влада.
Перші роки радянської влади
Після адміністративно-територіальної реформи 1923 року Буки віднесено до категорії села і стали центром Буцького району.
Навесні 1929 року в Буках організовано колгосп «Червоний партизан», який спочатку об'єднував 80 бідняцько-середняцьких дворів. В 1930 році тут створюється друге господарство — колгосп ім. В. І. Леніна, а в 1931-му — колгосп ім. Фрунзе, розміщений на хуторі Павлопіль. На початку 1933-го всі три господарства об'єдналися в один — ім. Леніна. Його очолив А. Д. Підопригора. За артіллю було закріплено понад 2 тисяч га землі, вона мала кілька молотарок і близько ста робочих коней.
6 листопада 1929 року ввійшла до ладу Буцька сільська гідроелектростанція ім. Г. І. Петровського, споруджена за планом ГОЕЛРО, що дала струм до Буків, Антонівки, Маньківки, Кислина та Нової Греблі (див. також Малі ГЕС України).
В 1928 році відкрито семирічну, а в 1934-му середню школи. На той час в селі діяв будинок культури, бібліотека, дитячий садок, аптека, лікарня.
За роки довоєнних п'ятирічок побудовано приміщення тваринницької свиноферми, механізованої майстерні, зерносховища, зернофуражного магазину, колгоспної кузні. В 1940 році Буцька МТС мала 102 трактори, 42 комбайни та багато інших сільськогосподарських машин.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 80 мешканців селища.
Друга світова війна
14 липня 1941 року нацисти захопили Буки, але зустрівши опір Червоної армії відступили. 22 липня, після жорстоких боїв, село знову опинилося в руках німців.
Під час окупації місцева лікарня стала конюшнею, а середня школа в'язницею.
6 березня 1944 року село зайняла 11-а гвардійська окрема танкова бригада. Внаслідок воєнних дій були зруйновані Буцька МТС, будинок райвиконкому, маслозавод, дитячі ясла, приміщення редакції газети «Ленінський шлях», 35 житлових будинків.
За мужність і відвагу 193 мешканці села нагороджені орденами і медалями СРСР.
Післявоєнні роки
Протягом 1945 року відремонтовано сільський клуб, почав працювати радіовузол, дала струм Буцька ГЕС, відбудовано міст через Гірський Тікич.
У 1955 році встановлено три обеліски Слави односельцям, які віддали життя на фронтах Другої світової війни.
12 липня 1958 року об'єднано села Буки і Антонівка, а їх колгоспи — в господарство «Пам'ять Леніна», за яким було закріплено 3450,6 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3187,1 га орної землі.
У 1961 році відкрито нове приміщення школи. У 1963 році почало діяльність відділення «Сільгосптехніки».
1969-й рік: відкрито нове приміщення для бібліотеки; розпочала трансляцію телепередач Буцька ретрансляційна телевізійна станція висотою 150 метрів, пізніше добудували до 237 метрів.
У 1970 році засновано підприємство «Міжколгоспбуд».
У 1977 році в селищі біля контори колгоспу встановлено пам'ятник першому голові цього господарства А. Д. Підопригорі. 1 вересня цього ж року здано в експлуатацію приміщення двоповерхової середньої школи; розпочато будівництво нового моста через Гірський Тікич.
Пам'ятки
- Буцький каньйон
- Водоспад Вир — найглибше місце в межах Буків.
- Також деякі каміння на річці мають свої назви: Бегемот, Роман і Романиха, Розбите Серце, Золота рибка. Найбільший з них Радіон, це плоский камінь, яких повільно опускається під воду, загальною площею приблизно 25-30 квадратних метрів.
Відомі люди
- Удіна Тамара Олексіївна — український історик, мистецтвознавець, педагог, художник, діячка культури.
Галерея
- Вулиця Центральна
- Автошлях Т 24-06
- Селищна рада
- Політехнічний професійний ліцей (корпус №1)
- Політехнічний професійний ліцей (корпус №2)
- Школа
- Дитсадок
- Будинок культури
- Лікарська амбулаторія
- Автостанція
- Церква
-
- Річка Гірський Тікич
- Млин (1838 р.)
- Гідроелектростанція (1927–1929 рр.)
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Братська могила радянських воїнів
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятний знак військової слави
Джерела
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2008.
- maps.vlasenko.net [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . sz.uamodna.com. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- Архив Юго-Западной России… ч.7, т.2, стор. 562.
- Історія Української РСР.— т.1. стор. 178
- «Журнал Министерства внутренних дел», 1857, № 5, стор. 72 — 74.
- Список населенных мест Киевской губернии, стор. 1636.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- Забезпечує телерадіомовленням (нарівні з Черкаської телевежею) центральний регіон України, — в Умані телеретрансляційної вежі немає, тобто якщо вона і є, то менша за потужністю.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.147-158.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.115 — 116.
Посилання
- БУКИ́ [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- http://buky.at.ua [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] -- Буки. Сайт Буків. Буцький каньйон. Краса природи.
- Буки. Село і каньйон
- Буцький каньйон. Фотографії[недоступне посилання з лютого 2019]
- Buki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 458. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buki selishe v Ukrayini v Umanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti administrativnij centr Buckoyi selishnoyi gromadi Roztashovane na skelyastih beregah richki Girskij Tikich za 20 km na pivnichnij shid vid selisha Mankivka ta za 25 km vid stanciyi Potash Naselennya stanovit 1 753 osobi stanom na 1 sichnya 2021 r selishe Buki Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Bucka selishna gromada Kod KATOTTG UA71060050010072245 Osnovni dani Persha zgadka 1592 Status iz 2024 roku Plosha 7 4 km Naselennya 1 753 01 01 2021 Poshtovij indeks 20114 Telefonnij kod 380 4748 Geografichni koordinati 49 05 34 pn sh 30 24 11 sh d 49 09278 pn sh 30 40306 sh d 49 09278 30 40306 Koordinati 49 05 34 pn sh 30 24 11 sh d 49 09278 pn sh 30 40306 sh d 49 09278 30 40306 Visota nad rivnem morya 224 m Vodojma r Girskij Tikich Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Potash Do stanciyi 24 9 km Do rajcentru avtoshlyahami 18 6 km Do obl centru fizichna 124 9 km avtoshlyahami 152 km Selishna vlada Adresa selishe Buki vul Centralna 28 20114 Golova selishnoyi radi Zaliznyak Sergij Stepanovich Vebstorinka Bucka OTG Karta Buki Buki Buki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Buki IstoriyaMozhna vpevneno stverdzhuvati sho Buki vidigrali vazhlivu rol u postanni Umanshini yak okremogo istorichnogo regionu Buki buli chi ne pershoyu staloyu osadoyu v comu krayu z yakogo rozpochalasya jogo kolonizaciya ta stalij rozvitok Tisyachi rokiv vodi Ugorskogo Tikicha tochili tut graniti proterozojskogo viku doki ne utvorili velmi malovnichij kanjon z krutimi shilami zavvishki ponad 25 metriv i vodospadom Vir Teritoriya na yakij roztashovani suchasni Buki bula zaselena davno Pro ce svidchat viyavleni tut zalishki poselen tripilskoyi ta chernyahivskoyi kultur Pri v yizdi v Buki z boku Krachkivki na livomu berezi richki znajdeno slidi gorodisha poznachenogo na karti inzhenera Boplana pershoyi polovini XVII stolittya Ce zasvidchuye arhivnij dokument napravlenij u imperatorsku arheologichnu komisiyu v 1834 roci ta znajdenij u fondi doslidnika Antonovicha Chest imeyu dovesti do svedeniya Komissii chto vo vremya proizvodstva raskopok u sela Buki ya osmotrel nahodyashijsya v etom sele kamennyj istukan On stoit na levom beregu reki u podnozhya holma On imeet istoricheskuyu cennost i ego napravlyayu dlya issledovaniya Nazva Nazva pohodit vid zabutogo znachennya slova buk vodyana pina burlinnya richkovogo poroga Jdetsya pro buki na porogah richki Girskij Tikich Netrivalij chas v pershi roki stosovno Bukiv vzhivalasya she paralelna nazva Strusgorod prijnyata za togochasnoyu tradiciyeyu 15 16 stolittya Do vlasne viniknennya Bukiv ci zemli perebuvali u vlasnosti nashadkiv braslavskih zemyan Zvinigorodciv chi Kozakiv Zvinigorodciv i znahodilisya na tereni malozalyudnenoyi Zvenigorodshini nepodalik Chornogo shlyahu Isnuye vtim pevna vkazivka na te sho cherez Buki chi v bezposerednij blizkosti do nih ranishe isnuvala starovinna doroga na Zvenigorod ta Cherkasi a mozhlivo i pevne poselennya Dosit imovirno same tut u serpni 1411 roku mig proyizhdzhati korol Polshi Volodislav II Yagajlo 17 stolittya Zasnovnikom Bukiv slid vvazhati abo miscevogo zemlevlasnika Fedora Bogdanovicha Bazanovicha Kozaka Zvinigorodcya abo braclavskogo starostu Yezhi Yuriya Strusya Suchasne poselennya vidome yak mistechko pochinayuchi z 1601 roku zgadki 1515 ta 1592 rokiv posilannya na yaki chasto mozhna zustriti ye na zhal sfalsifikovanimi ta neistorichnimi U serpni 1601 roku zagin knyazya Yanusha Ostrozkogo pograbuvav pasiki bilya Bukiv mozhlivo v rajoni suchasnih Kishenciv zabrav 860 vulikiv ta inshe majno piddanih Yezhi Strusa Pislya zvedennya na pochatku XVII stolittya nevelikogo zamku v Bukah prileglij do nogo kraj perevazhno mezhirichchya Tikicha j Koneli pevnij chas nosiv nazvu Buckij grunt Cej zamochok vochevid mav na meti kontrolyuvati yuridichni mezhi z Bilocerkivskim starostvom na livomu berezi Tikicha ta vstanoviti kontrol nad prikordonnim regionom 1601 1606 rr Buckij grunt zaznavav nayizdiv korugv knyazya O Ostrozkogo ta S Jordana Obijmayuchi v cej chas povazhnu posadu braclavskogo vinnickogo zvenigorodskogo starosti Ye Strus zbilshiv svoyi volodinnya Pislya nogo 1609 roku Buki otrimala u spadok dochka ostannogo Gelena a nevdovzi yiyi sestra kam yanecka starostina Elzhbeta zi Strusiv Kalinovska V pershi roki naselennya Bukiv zbilshuvalosya zokrema za rahunok vtech z inshih mayetkiv Braclavshini yak napriklad 1617 r Buki vpershe pokazani na mapi K Radzivilla 1613 roku U 1629 roci u mistechku E Kalinovskoyi nalichuvalos 317 dimiv V 1638 roci chernigivskij voyevoda Marcin Martin Kalinovskij za 119 tisyach zolotih zdav v orendu na 3 roki gdanskomu kupcevi mistechka Buki Ivanki Mankivku Moshuriv ta misto Uman z pravom viroblyati potash selitru i U period Vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv u poselenni stoyala Bucka kozacka sotnya z 219 kozakiv tut vidbulosya ob yednannya rozriznenih kozackih vijsk Umanshini yaki stali pid znamena getmana Bogdana Hmelnickogo V podalshi chasi vnaslidok chislennih napadiv tatari povnistyu zrujnuvali a mistechko zaznalo majzhe spustoshennya V 1664 roci v Bukah nalichuvalosya lishe 40 dvoriv i 2 mlini Ye pidstavi mirkuvati sho po znishenni Umani 1674 roku vataga kolishnih meshkanciv Bukiv ocholyuvanih umanskim polkovnikom pohodiv z Bukiv pereselilasya do mistechka Murafi Ohtirskogo polku nini Harkivska oblast 1686 roku Bukiv zgaduyetsya sered tatarskih kochovish ta pasik 18 stolittya V pershi roki 18 stolittya v Bukah ponovilosya zhittya zahodami umanskogo sotnika Vasilya Lukomskogo U 1718 roci na misci cerkvi spalenoyi tatarami zakladena pravoslavnim umanskim protopopom Fedorom Lukomskim cerkva Uspinnya Bozhoyi Materi Nevdovzi Buki pereshli u vlasnist Potockih U 1768 roci v mistechku nalichuvalosya 125 gospodarstv u 1783 230 gospodarstv 428 cholovikiv i zhinok Lavrentij Pohilevich tak pisav pro Buki Mestechko pri reke Tikich v 12 verstah ot Ivanki tyanetsya so svoim predmestem Antonovkoyu vdol reki Tikicha na prostranstve 3 h verst Berega Tikicha obrazuyut otvesnye zhivopisnye skaly samaya rechka bystro struitsya mezhdu granitnymi massami sostavlyayushimi ee lozhe Serovatyj gnejso granit nahoditsya massami sredi krasnogo granita Cherez Tikich sdelana kamennaya plotina pri kotoroj postroeny krupchatye melnicy Chrez mestechko prolegaet tranzitnaya doroga k Zvenigorodke v Lipoveckij uezd Buki schitalis mestechkom eshe v proshlom veke imeli magistrat i Aktovye knigi V nastoyashee vremya zhitelej v nem oboego pola s predmestem Antonovkoyu pravoslavnyh 1589 rimskih katolikov i raskolnikov 12 evreev 1532 zemli 5550 desyatin Cerkov v samom mestechke Uspenskaya derevyannaya 7 go klassa zemli imeet 71 desyatinu postroena 1772 goda V predmeste Antonovki cerkov Paraskeevskaya derevyannaya 6 go klassa zemli imeet 36 desyatin postroena 1781 goda 1781 roku mlin v Bukah zamalyuvav hudozhnik 19 stolittya Pochatok 19 stolittya harakternij chastoyu zminoyu vlasnikiv mistechka V 40 h rokah vlasnikom buckogo mayetku stav knyaz Aleksander Lyubomirskij yakij u 1857 roci do Bukiv priyednav i selo Antonivku Na toj chas v oboh naselenih punktah bulo 496 dvoriv v yakih meshkalo 3117 cholovik 1866 roku Buki stali volosnim centrom Ce priskorilo yih zrostannya Tak u 1870 roci tut vzhe bulo 527 dvoriv diyalo 6 vodyanih mliniv Naprikinci 19 stolittya mistechko bulo vzhe dosit lyudnim z naselennyam 3747 cholovik Golovnimi zanyattyami bulo zemlerobstvo i torgivlya Tut zoseredzhuvavsya odin z centriv hlibnoyi torgivli Kiyivskoyi guberniyi Shovivtorka v centri vidbuvalisya bazari U Bukah diyala cerkva dva molitovnih yevrejskih budinki poshtove viddilennya 20 stolittya U 1905 roci mistechko Buki vidnosilosya do Rusalivskoyi volosti Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U zemlekoristuvanni naselennya bulo 965 desyatin dvoriv na toj chas bulo 570 Togo zh roku v seli vidkrito zemsku pochatkovu shkolu u yakij dva vchiteli navchali 60 ditej V lipni 1907 roku v mistechku vidbulisya selyanski zavorushennya privodom yakih stalo vbivstvo pleminnikom pomishika Adolfa Dzevanovskogo selyanki M Goncharovoyi Kilka soten oburenih selyan napali na ekonomiyu spalili panskij budinok Vistup bulo zhorstoko pridusheno a selyani Gnat i Samson Karpenki Markiyan Dyachenko ta Harlampij Dragan zasudzheni do 8 misyaciv tyuremnogo uv yaznennya z pozbavlennyam usih prav U 1912 roci v mistechku zvedeno nove primishennya i vidkrito dvoklasnu zemsku shkolu de navchalosya 100 hlopchikiv i 25 divchatok U 1913 roci v mistechku meshkalo 3747 osib diyalo 3 sinagogi dvoklasne uchilishe ta cerkovnoprihodska shkola Prodazhem ta virobnictvom tovariv i nadannyam poslug zajmalosya 13 magaziniv Bakaliya 2 zalizo skob yani 2 lisovi skladi 2 magazini shkiryani tovari 14 manufaktur 1 magazin shvejni mashinki 2 magazini boroshno Yarmarki v mistechku prohodili shovivtorka Do poslug naselennya buli zemska likarnya apteka j dva magazini z realizaciyi aptechnih tovariv Ukrayinski vizvolni zmagannya 10 bereznya 1918 roku mistechko zajnyali avstro nimecki vijska a v grudni togo zh roku v seli bula vstanovlena vlada Direktoriyi 22 bereznya 1919 roku vladu znovu zahopili bilshoviki U serpni togo zh roku selom opanuvala Dobrovolcha armiya generala Denikina vladu yakih v kinci roku znovu zminili chervoni V zhovtni 1920 roku do mistechka vvijshov zagin otamana Dmitra Cvitkovskogo yakij 20 grudnya buv znishenij kinnotoyu pid komanduvannyam Grigoriya Kotovskogo V mistechku nadovgo vstanovilas bilshovicka vlada Pershi roki radyanskoyi vladi Pislya administrativno teritorialnoyi reformi 1923 roku Buki vidneseno do kategoriyi sela i stali centrom Buckogo rajonu Navesni 1929 roku v Bukah organizovano kolgosp Chervonij partizan yakij spochatku ob yednuvav 80 bidnyacko serednyackih dvoriv V 1930 roci tut stvoryuyetsya druge gospodarstvo kolgosp im V I Lenina a v 1931 mu kolgosp im Frunze rozmishenij na hutori Pavlopil Na pochatku 1933 go vsi tri gospodarstva ob yednalisya v odin im Lenina Jogo ocholiv A D Pidoprigora Za artillyu bulo zakripleno ponad 2 tisyach ga zemli vona mala kilka molotarok i blizko sta robochih konej 6 listopada 1929 roku vvijshla do ladu Bucka silska gidroelektrostanciya im G I Petrovskogo sporudzhena za planom GOELRO sho dala strum do Bukiv Antonivki Mankivki Kislina ta Novoyi Grebli div takozh Mali GES Ukrayini V 1928 roci vidkrito semirichnu a v 1934 mu serednyu shkoli Na toj chas v seli diyav budinok kulturi biblioteka dityachij sadok apteka likarnya Za roki dovoyennih p yatirichok pobudovano primishennya tvarinnickoyi svinofermi mehanizovanoyi majsterni zernoshovisha zernofurazhnogo magazinu kolgospnoyi kuzni V 1940 roci Bucka MTS mala 102 traktori 42 kombajni ta bagato inshih silskogospodarskih mashin Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv tilki za oficijnimi danimi vid golodu pomerlo 80 meshkanciv selisha Druga svitova vijna 14 lipnya 1941 roku nacisti zahopili Buki ale zustrivshi opir Chervonoyi armiyi vidstupili 22 lipnya pislya zhorstokih boyiv selo znovu opinilosya v rukah nimciv Pid chas okupaciyi misceva likarnya stala konyushneyu a serednya shkola v yazniceyu 6 bereznya 1944 roku selo zajnyala 11 a gvardijska okrema tankova brigada Vnaslidok voyennih dij buli zrujnovani Bucka MTS budinok rajvikonkomu maslozavod dityachi yasla primishennya redakciyi gazeti Leninskij shlyah 35 zhitlovih budinkiv Za muzhnist i vidvagu 193 meshkanci sela nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR Pislyavoyenni roki Protyagom 1945 roku vidremontovano silskij klub pochav pracyuvati radiovuzol dala strum Bucka GES vidbudovano mist cherez Girskij Tikich U 1955 roci vstanovleno tri obeliski Slavi odnoselcyam yaki viddali zhittya na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 12 lipnya 1958 roku ob yednano sela Buki i Antonivka a yih kolgospi v gospodarstvo Pam yat Lenina za yakim bulo zakripleno 3450 6 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 3187 1 ga ornoyi zemli U 1961 roci vidkrito nove primishennya shkoli U 1963 roci pochalo diyalnist viddilennya Silgosptehniki 1969 j rik vidkrito nove primishennya dlya biblioteki rozpochala translyaciyu teleperedach Bucka retranslyacijna televizijna stanciya visotoyu 150 metriv piznishe dobuduvali do 237 metriv U 1970 roci zasnovano pidpriyemstvo Mizhkolgospbud U 1977 roci v selishi bilya kontori kolgospu vstanovleno pam yatnik pershomu golovi cogo gospodarstva A D Pidoprigori 1 veresnya cogo zh roku zdano v ekspluataciyu primishennya dvopoverhovoyi serednoyi shkoli rozpochato budivnictvo novogo mosta cherez Girskij Tikich Pam yatkiBuckij kanjon Vodospad Vir najglibshe misce v mezhah Bukiv Takozh deyaki kaminnya na richci mayut svoyi nazvi Begemot Roman i Romaniha Rozbite Serce Zolota ribka Najbilshij z nih Radion ce ploskij kamin yakih povilno opuskayetsya pid vodu zagalnoyu plosheyu priblizno 25 30 kvadratnih metriv Vidomi lyudiUdina Tamara Oleksiyivna ukrayinskij istorik mistectvoznavec pedagog hudozhnik diyachka kulturi GalereyaVulicya Centralna Avtoshlyah T 24 06 Selishna rada Politehnichnij profesijnij licej korpus 1 Politehnichnij profesijnij licej korpus 2 Shkola Ditsadok Budinok kulturi Likarska ambulatoriya Avtostanciya Cerkva Buckij kanjon Richka Girskij Tikich Mlin 1838 r Gidroelektrostanciya 1927 1929 rr Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyiniv Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak vijskovoyi slaviDzherelaPrimitki Buki u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Buki u Vikishovishi PDF Arhiv originalu PDF za 6 kvitnya 2022 Procitovano 18 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 26 listopada 2008 maps vlasenko net 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros sz uamodna com Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii ch 7 t 2 stor 562 Istoriya Ukrayinskoyi RSR t 1 stor 178 Zhurnal Ministerstva vnutrennih del 1857 5 stor 72 74 Spisok naselennyh mest Kievskoj gubernii stor 1636 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 8 chervnya 2013 Zabezpechuye teleradiomovlennyam narivni z Cherkaskoyi televezheyu centralnij region Ukrayini v Umani teleretranslyacijnoyi vezhi nemaye tobto yaksho vona i ye to mensha za potuzhnistyu Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Zhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 147 158 Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 115 116 PosilannyaBUKI 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU http buky at ua 12 sichnya 2014 u Wayback Machine Buki Sajt Bukiv Buckij kanjon Krasa prirodi Buki Selo i kanjon Buckij kanjon Fotografiyi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Buki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 458 pol