Іва́ньки — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Іваньківської сільської громади. Розташоване на обох берегах річки Кищиха (притока Гірського Тікичу) за 10 км на північний схід від смт Маньківка та за 14 км від залізничної станції Поташ. Населення становить 2 836 осіб (станом на 1 січня 2017 р.).
село Іваньки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Іваньківська сільська громада |
Облікова картка | Іваньки на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Перша згадка | 1594 рік |
Населення | 2836 |
Поштовий індекс | 20132 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′17″ пн. ш. 30°26′43″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 30.44528° сх. д.Координати: 48°59′17″ пн. ш. 30°26′43″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 30.44528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 179 м |
Відстань до обласного центру | 126,4 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Іваньки |
Сільський голова | Поліщук Леся Миколаївна |
Карта | |
Іваньки | |
Іваньки | |
Мапа | |
Іваньки у Вікісховищі |
Історія
Перші згадки
Походження назви села. У побуті давніх слов'ян було особове ім'я Іван: у білоруській — Іванікович, у російській — Іваньков. В Україні ім'я Іван від імені батька стало прізвищем Іванько. Ім'я Іванько виникло як похідне від імені Івань — м'якої форми імені Іван. У назві села особове ім'я або прізвище його засновника — Івані — Івань — Іванько. Отже, спочатку поселення було Івань, потім — Іваньки. До речі, це прізвище згадується й серед козаків Білоцерківського полку війська Запорозького. Саме в період — з 1516 по 1580 роки, як стверджує «Архив Юго-Западной России» — «в замен правительственной колонизации началось новое заселение пустынной земли Уманщины путем частной инициативы и предприимчивости».
На думку краєзнавця Павла Івановича Драгана, першою достовірно документованою згадкою про село Іваньки є видане 13 вересня 1560 року великим князем литовським Сигізмундом-Августом право власності на пусті селища Івань та Бодня на Тікичі Угорському «до волі й ласки господарської». На прохання вінницького та брацлавського старости князя Богуша Корецького у власність Григорія Кондаша переходили не тільки землі, але й закріплювалися права на осадження людей, користування сіножатями, ставами, бобровими гонами, пасіками. Як бачимо, достеменно відомо, що село було засноване раніше 1560 року, хоч життя не тривало безперервно. Уточнення дати вимагає подальших наукових пошуків. Запустіння поселення у третій чверті шістнадцятого століття слід пов'язувати з руйнуванням на початку 1540-хх років опорного пункту колонізаційного руху на прикордонних землях Великого князівства Литовського — Звенигородського замку.
Село Іваньки згадується і в 1594 році: тоді «…землевласник Д. Шеремет позивався до Степана Клещовського, який чинив збитки на річці Івані: ловив бобрів, лосів, оленів, диких кабанів та коней на території Буцького ґрунту». Отже, запам'ятаємо дату офіційного оформлення села як населеного пункту: розпочалося 1580 й завершилося 1594 року. Хоч, як свідчать археологічні знахідки — залишки трипільської культури та доби бронзи — на території села проживали люди й раніше. Офіційно та вперше поселення позначено на мапі Великого князівства Литовського за 1613 рік. Згадка про село Івані збереглась і в судовому запису, (рішення Люблінського трибунального суду) між Федором Шандировським (позивачем) і землевласником Адамом Калиновським (відповідачем) 1 серпня 1622 року про «підданих з маєтку села Тростянця у воєводстві Брацлавському, які з дружинами та майном втекли до наново заселюваної слободи на території маєтку сторони відповідача — до міста Іваня».
XVII століття
У січні 1644 року в село вдерлися татари-ординці й знищили Успенську церкву, будівлі, багатьох жителів замордували, деяких забрали в неволю. У 1664 році, як засвідчив збірник податків Брацлавського воєводства:
з містечка Івань панів Калиновських взято податі з димів 30 (інше населення — козаки), із 3-х млинів сплачено по злотому з каменя, за дві ступи — по злотому. Загальна сума податку 49 злотих, але внесено 30 злотих. |
За даними реєстру Уманського козацького полку за 1649 рік Іваньківська сотня налічувала 248 шабель.
XVIII століття
У 1718 році в центрі села церква освячена православним ігуменом монастиря Маньківського Арсенієм Біляшівським, зведена завдяки преосвященного переяславського Кирила Шумлянського на місці православної церкви, що знищена татарами, — православна церква Успіння Божої Матері.
У 1768 році жителі села брали участь у народному антифеодальному повстанні під проводом Максима Залізняка.
У 1782 році на березі річки був зведений млин, будівля якого існує й сьогодні. На початку XIX століття в Іваньках працювали пивоварний та сукновальний заводи. З 1846 року в селі розпочав роботу цукровий паровий завод, що виробляв 5400 пудів цукру за сезон.
XIX століття
1 травня 1848 року Іваньки офіційно стають містечком, про що засвідчує рапорт Київського губернатора на ім'я Міністра внутрішніх справ Російської імперії від 13 липня 1848 року «О перейменований с. Иванок, Уманского уезда Киевской губернии в местечко».
Лаврентій Похилевич так пише про Іваньки:
Местечко в 30-ти верстах от города Умани, при соединении речки Маньковки и Быка, впадающих за 4 версты от местечка в реку Тикич. Жителей обоего пола: православных 1145, римских католиков 10, евреев 82. Принадлежит подполковнику князю Антону Ксавериевичу Любомирскому, имеющему здесь свою резиденцикх. К местечку приписано земли 2906 десятинь. Церковь Успенская, деревянная, 5 класса, земли имеет 41 десятину, построена в 1782 году, ныне в ветхом состоянии; еврейский молитвенный домъ, начальное училище, 7 лавок, еженедельные базары; винокуренный завод (16 тысячь ведер спирта в год) и свеклосахарный (директор Франц Францович Веселий), на котором в 1859-1860 годах выработано сладкого песка 6000 пудов на 30 тысячь рублей, а в 1860-1861 — 20296 пудов. В Иваньках князя Любомирского проживали также два приходских священника с семействами, 10 семейств однодворцев, 8 семейств евреев, содержащих в аренде мельницу й пивоварню, озера, огороди й сукновальню, один иностранец с семейством и мастера: каменщики, садовник, красильщик й ружейный масгер из евреев, портные, иностранец сахарозаводчик и архитектор. Иваньковский ключ куплен князем Любомирским у графини Кисилевой. |
У 1864 році в селі виникло заворушення внаслідок намагання землевласника ввести 40 днів панщини. Керував виступом селян староста Сила Гончар. Влада провела численні арешти, виступ селян був придушений.
У 1899 році було проведено реконструкцію цукрозаводу. Джерелом енергії став локомобіль системи Маршала на 12 кінських сил. Завод мав англійський токарний та два деревообробних (свердлильний та фугувальний) . Очолював його Богдан Олександрович Сваричевський.
XX століття
У 1900 році, як свідчать архіви, до Іваньківської волості входили: м. Іваньки, с. Янківка, с. Березівка, с. Попівка, с. Крачківка, с. Харківка, с. Тимошівка, с. Полковниче, с. Паланочка. Пошта доставлялася в Іваньки у понеділок і четвер через містечко Буки. На той рік у волості мешкало 10 341 особа, утому числі: чоловіків — 5261 і жінок — 5080. Серед них віросповідання: 9528 — православних, 31 — католиків, 3 німці та 779 євреїв. У волості на той час діяло: 8 приходів, 8 дерев'яних церков, єврейська молитовна школа, 8 церковно-приходських шкіл та одна школа грамоти. За волостю було закріплено 16063 десятини землі, у тому числі: 8443 — приватні володіння, 7160 селянські наділи, 396 — монастирські та церковні, 4 під залізничними коліями та 60 десятин колишньої земської школи, відведено під дороги.
У 1903 році в Іваньках, що знаходилися на річці Іваньки (Кищиха), було 231 двір; кількість мешканців: чоловіків — 1200, жінок — 1068. Діяли церква, єврейська школа, 3 водяних млини. У 1905 році містечко відносилося до Іваньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення було 3870 десятин.
У 1910 році в селі зведено приміщення для двокласної земської школи з п'ятирічним строком навчання та будинок для родин директора і вчителів (і нині ці будівлі стоять при в'їзді в село). Щорічно в цій школі навчалося 100 учнів і працювало 5 учителів.
У 1913 році в містечку мешкало 2556 осіб, діяли двокласне училище та церковно-приходська школа. Продажем та виробництвом товарів і послуг займалися 11 магазинів «Бакалія», винна лавка № 483, три магазини металево-скоб'яних виробів та чотири магазини «Хліб-зерно». Щочетверга вирував ярмарок; до послуг населення були поштове відділення, аптека та аптечні товари, 3 акушерки. Працювали цукрово-пісочний (виробництво 664 тисяч пудів на рік), винокурний та спиртоочисний заводи.
Радянська влада
У 1927 році трудова школа реорганізована у фабрично-заводську семирічку, у якій навчалося 360 дітей з сіл Полковничого, Тимошівки, Юрполя, Чорної Кам'янки, Крачківки.
У 1928 році організовано ТСОЗ «Новий хлібороб» (Товариство спільного обробітку землі), у яке записалося 28 селян-землевласників, серед них: С. Драгоруб, Т. Ганджа, Я. Проценко, П. Парій, В. Рябокінь, І. Зубченко І. Шарий, Т. Коваленко, А. Драган, О. Горбунко, С. Свистун, А. Гончар Й. Джугля, К. Верзун, М. Драган, Г. Остроушко, Р. Шмалій, Н. Шмаліи, Н. Коваленко, Й. Ганджа, С. Кривоніс та інші. 20 лютого 1929 року організовано колгосп імені Андре-Марті, головою якого обрано Миколу Федотовича Жебета. У 1936 році господарство придбало перший автомобіль «полуторка», за кермо якого сів Дмитро Іванович Ганджа.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села.
У 1939 році в Іваньках відкрито середню школу, де 24 вчителі навчали 400 хлопчиків та дівчаток.
Друга світова війна
27 липня 1941 року село було зайняте німецькими військами. У Другій світовій війні брали участь 519 іванчан, 312 — загинули, 255 учасників відзначено бойовими нагородами. 519 уродженців села воювали на фронтах війни, з них 242 загинули, 255 нагороджені бойовими нагородами. Близько 200 жителів села було добровільно та примусово відправлено на роботи до Німеччини.
У жовтні 1941 року в Іваньках створено підпільну групу на чолі з Степаном Іллічем Горчінським, до якої ввійшли Олексій Микитович Березкін Василь Ігорович Бугай, Василиса Герасимівна Хабло, Володимир Вікторович Книшко, Олексій Олексійович Макушевський. У грудні 1943 року підпільників (окрім О. О. Макушевського) нацисти розстріляли.
7 березня 1944 року 1-й батальйон майора П. Я. Калашникова танкової бригади відвоював село у німецьких військ. Відновилась радянська окупація.
Повоєнні роки
В Іваньках у 1947, 1948, 1951 роках встановлено три пам'ятники на братських могилах воїнів-визволителів від гітлерівців. У 1960 році було відкрито обеліск слави односельцям, які загинули в боротьбі з німецькою армією.
10 жовтня 1950 року з 3 колгоспів (іваньківських — імені Андре Марті та імені Кірова, полківницького — «Перемога») створено колгосп імені Кірова (через рік — імені Сталіна), головою якого обрали Петра Федотовича Литвинюка.
12 липня 1958 року до села Іваньки приєднано село Полківнича.
1960 — лікар М. М. Кононович відкрив стаціонарне відділення на 25 ліжок (1998 року проведено скорочення до 10 ліжок). 2003 року лікарська амбулаторія перейменована на амбулаторію сімейної медицини.
16-26 грудня 1961 р. — в Полтаві проходила особиста командна першість України з шахів і шашок серед сільських спортсменів. У боротьбі з сильними суперниками вчитель історії Іваньківської середньої школи, кандидат у майстри спорту Юрій Дьомін завоював звання чемпіона України серед сільських шашкістів.
1962 — на місці зруйнованої церкви зведено Будинок культури на 400 місць, читальний зал і бібліотека з фондом 18 тисяч книжок (читацький фонд на 2007 рік становить 29 454 примірники, читачів — 1600 осіб, зокрема дітей — 370 осіб), директором якого був Андрій Трифонович Гоменюк.
1963 — колгосп став носити ім'я М.Островського, головою правління якого (з 1961 року) був Олександр Мусійович Бортник. Колгосп мав у користуванні 4988,4 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4542,3 га орної землі. Основним напрямом господарства було вирощування зернових і технічних культур, відгодівля великої рогатої худоби та розведення птиці. Колгосп мав пилораму, ремонтну майстерню, млин.
1 вересня 1966 року прийняла перших учнів середня школа на 705 учнів, педколектив — 40 вчителів. 1983 року збудовано нову середню школу, розраховану на 1172 учні.
1967 — колгосп побудував піонерський табір «Бджілка».
1966 — слюсареві-наладчикові Іваньківського цукрового заводу Миколі Даниловичу Самборському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 70-х роках було відновлено роботу млину на річці завдяки зусиллям Ганджі Василя Карповича, який там пропрацював до 1991 року, трудова діяльність Василя Карповича розпочалась з юних років (в 14 річному віці розпочав роботу в колгоспі).
Археологічні знахідки
На території села та його околицях виявлено сліди епохи бронзи та трипільської культури, чотири стародавні кургани. Зберігся величний курган на Іваньківських землях на полі перед Чорною Кам'янкою — тут похоронені козаки, що загинули в першому ешелоні українського війська, які зустріли татарських нападників.
Сучасність
30 квітня 1994 року трудівниками агрофірми «Іваньки» в центрі села зведено адмінбудинок. У ньому розмістилися виконком сільської ради, правління агрофірми, відділення Ощадбанку й Агропромбанку, автоматизована телефонна станція.
15 грудня 2000 року до котельні Іваньківського спиртового заводу було проведене газове опалення.
У селі діє дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, 2 перукарні, ремонтна майстерня та майстерні з пошиву одягу та виготовлення металевих виробів, 16 приватних магазинів, 2 кафе, 2 аптеки, церква Успіння Пресвятої Богородиці, дитячий будинок сімейного типу сім'ї Дишлюків.
2007 — відкрито відділення Приватбанку, встановлено банкомат.
На території села діють:
- філія «Іваньки» ТОВ «Дзензелівське»;
- 6 СФГ, ТОВ «Вікторія», які спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур;
- філія «Іваньківський комбікормовий завод» ТОВ «Дзензелівське», який виготовляє корми для великої рогатої худоби, свиней та птиці;
- ДП «Іваньківський цукровий завод» (збудований у 1899 році);
- ДП «Іваньківський спиртовий завод» (збудований у 1902 року);
- ТОВ «АНМАКС», яке спеціалізується на вирощуванні кролів (відкрито у 2006 році);
- майстерня з виготовлення художніх кованих виробів Олександра Бартосіка.
Окрасою села є парк відпочинку «Олександрія», збудований за задумом директора ДП «Іваньківський спиртзавод» Олександра Олександровича Величка.
Люди
У селі народилися:
- Бартосік Олександр Васильович (нар. 1966) — український скульптор.
- (1940—2016) — учений-механік, кандидат технічних наук, доцент МЕІ.
- Остроушко Владислав Володимирович (нар. 1986) — гандболіст, майстер спорту, гравець національної Збірної України.
- Парій Федір Микитович (1943—2016) — український учений, генетик-селекціонер, доктор біологічних наук.
- Щербина Ігор Іванович (1966—2015) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017
Закінчили Іваньківську школу:
- Драган Іван Павлович — провідний менеджер ВАТ «Київхліб», директор Київського дослідного заводу
- Лихограй Василь Григорович — кандидат фізико-математичних наук, доцент;
- Хмелюк Альона Василівна — кандидат економічних наук, доцент;
- Качур Валентин Григорович — кандидат наук із спеціальності радіопоказів та радіонавігації;
- Гурський Ігор Миколайович — кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
- Кравченко Микола Іванович — кандидат медичних наук;
- Терещенко Сергій Віталійович (Teruk Mc) — невідомий реп-виконавець;
- Приходько Ігор Степанович — керуючий справами Міністерства України у справах преси та інформації (перший керівник Національного агентства ISBN в Україні) 1994—1996 роки, начальник відділу Мінюсту України 1997 р., директор юрдепартаменту групи компаній «РАЙЗ», адвокат;
- Пампуха Микола Филимонович — перший секретар Маньківського, Катеринопільського, Лисянського райкомів Компартії України;
- Остроушко Василь Панасович — член правління Київської міської спілки ветеранів війни та праці органів прокуратури.
- Жебет Іван Романович — заступник гендиректора Південноукраїнської АЕС
Галерея
- Центр села
- Сільська рада
- Школа
- Дитсадок
- Будинок культури
- Магазин
- Церква
- Парк "Олександрія"
- Ставок
- Річка Кищиха
- Цукровий завод
- Спиртовий завод
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила радянських воїнів
- Братська могила радянських воїнів
- Братська могила радянських воїнів
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Примітки
- ПАСПОРТ Іваньківська сільська об'єднана територіальна громада. Процитовано 14 жовтня 2022.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Іваньки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Сайт vuz.exponenta.ru. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2016.(рос.)
Джерела та література
- Іваньки // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с. — С. 455.
Посилання
- Іваньки // who-is-who.com.ua
- Вироби майстерні художньої ковки на bartosik.com.ua [ 12 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva nki selo v Ukrayini v Umanskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti administrativnij centr Ivankivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane na oboh beregah richki Kishiha pritoka Girskogo Tikichu za 10 km na pivnichnij shid vid smt Mankivka ta za 14 km vid zaliznichnoyi stanciyi Potash Naselennya stanovit 2 836 osib stanom na 1 sichnya 2017 r selo IvankiKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Ivankivska silska gromadaOblikova kartka Ivanki na sajti VRU Osnovni daniPersha zgadka 1594 rikNaselennya 2836Poshtovij indeks 20132Telefonnij kod 380 4748Geografichni daniGeografichni koordinati 48 59 17 pn sh 30 26 43 sh d 48 98806 pn sh 30 44528 sh d 48 98806 30 44528 Koordinati 48 59 17 pn sh 30 26 43 sh d 48 98806 pn sh 30 44528 sh d 48 98806 30 44528Serednya visota nad rivnem morya 179 mVidstan do oblasnogo centru 126 4 fizichna kmMisceva vladaAdresa radi s IvankiSilskij golova Polishuk Lesya MikolayivnaKartaIvankiIvankiMapa Ivanki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanki IstoriyaPershi zgadki Pohodzhennya nazvi sela U pobuti davnih slov yan bulo osobove im ya Ivan u biloruskij Ivanikovich u rosijskij Ivankov V Ukrayini im ya Ivan vid imeni batka stalo prizvishem Ivanko Im ya Ivanko viniklo yak pohidne vid imeni Ivan m yakoyi formi imeni Ivan U nazvi sela osobove im ya abo prizvishe jogo zasnovnika Ivani Ivan Ivanko Otzhe spochatku poselennya bulo Ivan potim Ivanki Do rechi ce prizvishe zgaduyetsya j sered kozakiv Bilocerkivskogo polku vijska Zaporozkogo Same v period z 1516 po 1580 roki yak stverdzhuye Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii v zamen pravitelstvennoj kolonizacii nachalos novoe zaselenie pustynnoj zemli Umanshiny putem chastnoj iniciativy i predpriimchivosti Na dumku krayeznavcya Pavla Ivanovicha Dragana pershoyu dostovirno dokumentovanoyu zgadkoyu pro selo Ivanki ye vidane 13 veresnya 1560 roku velikim knyazem litovskim Sigizmundom Avgustom pravo vlasnosti na pusti selisha Ivan ta Bodnya na Tikichi Ugorskomu do voli j laski gospodarskoyi Na prohannya vinnickogo ta braclavskogo starosti knyazya Bogusha Koreckogo u vlasnist Grigoriya Kondasha perehodili ne tilki zemli ale j zakriplyuvalisya prava na osadzhennya lyudej koristuvannya sinozhatyami stavami bobrovimi gonami pasikami Yak bachimo dostemenno vidomo sho selo bulo zasnovane ranishe 1560 roku hoch zhittya ne trivalo bezperervno Utochnennya dati vimagaye podalshih naukovih poshukiv Zapustinnya poselennya u tretij chverti shistnadcyatogo stolittya slid pov yazuvati z rujnuvannyam na pochatku 1540 hh rokiv opornogo punktu kolonizacijnogo ruhu na prikordonnih zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo Zvenigorodskogo zamku Selo Ivanki zgaduyetsya i v 1594 roci todi zemlevlasnik D Sheremet pozivavsya do Stepana Kleshovskogo yakij chiniv zbitki na richci Ivani loviv bobriv losiv oleniv dikih kabaniv ta konej na teritoriyi Buckogo gruntu Otzhe zapam yatayemo datu oficijnogo oformlennya sela yak naselenogo punktu rozpochalosya 1580 j zavershilosya 1594 roku Hoch yak svidchat arheologichni znahidki zalishki tripilskoyi kulturi ta dobi bronzi na teritoriyi sela prozhivali lyudi j ranishe Oficijno ta vpershe poselennya poznacheno na mapi Velikogo knyazivstva Litovskogo za 1613 rik Zgadka pro selo Ivani zbereglas i v sudovomu zapisu rishennya Lyublinskogo tribunalnogo sudu mizh Fedorom Shandirovskim pozivachem i zemlevlasnikom Adamom Kalinovskim vidpovidachem 1 serpnya 1622 roku pro piddanih z mayetku sela Trostyancya u voyevodstvi Braclavskomu yaki z druzhinami ta majnom vtekli do nanovo zaselyuvanoyi slobodi na teritoriyi mayetku storoni vidpovidacha do mista Ivanya XVII stolittya U sichni 1644 roku v selo vderlisya tatari ordinci j znishili Uspensku cerkvu budivli bagatoh zhiteliv zamorduvali deyakih zabrali v nevolyu U 1664 roci yak zasvidchiv zbirnik podatkiv Braclavskogo voyevodstva z mistechka Ivan paniv Kalinovskih vzyato podati z dimiv 30 inshe naselennya kozaki iz 3 h mliniv splacheno po zlotomu z kamenya za dvi stupi po zlotomu Zagalna suma podatku 49 zlotih ale vneseno 30 zlotih Za danimi reyestru Umanskogo kozackogo polku za 1649 rik Ivankivska sotnya nalichuvala 248 shabel XVIII stolittya U 1718 roci v centri sela cerkva osvyachena pravoslavnim igumenom monastirya Mankivskogo Arseniyem Bilyashivskim zvedena zavdyaki preosvyashennogo pereyaslavskogo Kirila Shumlyanskogo na misci pravoslavnoyi cerkvi sho znishena tatarami pravoslavna cerkva Uspinnya Bozhoyi Materi U 1768 roci zhiteli sela brali uchast u narodnomu antifeodalnomu povstanni pid provodom Maksima Zaliznyaka U 1782 roci na berezi richki buv zvedenij mlin budivlya yakogo isnuye j sogodni Na pochatku XIX stolittya v Ivankah pracyuvali pivovarnij ta suknovalnij zavodi Z 1846 roku v seli rozpochav robotu cukrovij parovij zavod sho viroblyav 5400 pudiv cukru za sezon XIX stolittya 1 travnya 1848 roku Ivanki oficijno stayut mistechkom pro sho zasvidchuye raport Kiyivskogo gubernatora na im ya Ministra vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi vid 13 lipnya 1848 roku O perejmenovanij s Ivanok Umanskogo uezda Kievskoj gubernii v mestechko Lavrentij Pohilevich tak pishe pro Ivanki Mestechko v 30 ti verstah ot goroda Umani pri soedinenii rechki Mankovki i Byka vpadayushih za 4 versty ot mestechka v reku Tikich Zhitelej oboego pola pravoslavnyh 1145 rimskih katolikov 10 evreev 82 Prinadlezhit podpolkovniku knyazyu Antonu Ksaverievichu Lyubomirskomu imeyushemu zdes svoyu rezidencikh K mestechku pripisano zemli 2906 desyatin Cerkov Uspenskaya derevyannaya 5 klassa zemli imeet 41 desyatinu postroena v 1782 godu nyne v vethom sostoyanii evrejskij molitvennyj dom nachalnoe uchilishe 7 lavok ezhenedelnye bazary vinokurennyj zavod 16 tysyach veder spirta v god i sveklosaharnyj direktor Franc Francovich Veselij na kotorom v 1859 1860 godah vyrabotano sladkogo peska 6000 pudov na 30 tysyach rublej a v 1860 1861 20296 pudov V Ivankah knyazya Lyubomirskogo prozhivali takzhe dva prihodskih svyashennika s semejstvami 10 semejstv odnodvorcev 8 semejstv evreev soderzhashih v arende melnicu j pivovarnyu ozera ogorodi j suknovalnyu odin inostranec s semejstvom i mastera kamenshiki sadovnik krasilshik j ruzhejnyj masger iz evreev portnye inostranec saharozavodchik i arhitektor Ivankovskij klyuch kuplen knyazem Lyubomirskim u grafini Kisilevoj U 1864 roci v seli viniklo zavorushennya vnaslidok namagannya zemlevlasnika vvesti 40 dniv panshini Keruvav vistupom selyan starosta Sila Gonchar Vlada provela chislenni areshti vistup selyan buv pridushenij U 1899 roci bulo provedeno rekonstrukciyu cukrozavodu Dzherelom energiyi stav lokomobil sistemi Marshala na 12 kinskih sil Zavod mav anglijskij tokarnij ta dva derevoobrobnih sverdlilnij ta fuguvalnij Ocholyuvav jogo Bogdan Oleksandrovich Svarichevskij XX stolittya U 1900 roci yak svidchat arhivi do Ivankivskoyi volosti vhodili m Ivanki s Yankivka s Berezivka s Popivka s Krachkivka s Harkivka s Timoshivka s Polkovniche s Palanochka Poshta dostavlyalasya v Ivanki u ponedilok i chetver cherez mistechko Buki Na toj rik u volosti meshkalo 10 341 osoba utomu chisli cholovikiv 5261 i zhinok 5080 Sered nih virospovidannya 9528 pravoslavnih 31 katolikiv 3 nimci ta 779 yevreyiv U volosti na toj chas diyalo 8 prihodiv 8 derev yanih cerkov yevrejska molitovna shkola 8 cerkovno prihodskih shkil ta odna shkola gramoti Za volostyu bulo zakripleno 16063 desyatini zemli u tomu chisli 8443 privatni volodinnya 7160 selyanski nadili 396 monastirski ta cerkovni 4 pid zaliznichnimi koliyami ta 60 desyatin kolishnoyi zemskoyi shkoli vidvedeno pid dorogi U 1903 roci v Ivankah sho znahodilisya na richci Ivanki Kishiha bulo 231 dvir kilkist meshkanciv cholovikiv 1200 zhinok 1068 Diyali cerkva yevrejska shkola 3 vodyanih mlini U 1905 roci mistechko vidnosilosya do Ivankivskoyi volosti Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi u zemlekoristuvanni naselennya bulo 3870 desyatin U 1910 roci v seli zvedeno primishennya dlya dvoklasnoyi zemskoyi shkoli z p yatirichnim strokom navchannya ta budinok dlya rodin direktora i vchiteliv i nini ci budivli stoyat pri v yizdi v selo Shorichno v cij shkoli navchalosya 100 uchniv i pracyuvalo 5 uchiteliv U 1913 roci v mistechku meshkalo 2556 osib diyali dvoklasne uchilishe ta cerkovno prihodska shkola Prodazhem ta virobnictvom tovariv i poslug zajmalisya 11 magaziniv Bakaliya vinna lavka 483 tri magazini metalevo skob yanih virobiv ta chotiri magazini Hlib zerno Shochetverga viruvav yarmarok do poslug naselennya buli poshtove viddilennya apteka ta aptechni tovari 3 akusherki Pracyuvali cukrovo pisochnij virobnictvo 664 tisyach pudiv na rik vinokurnij ta spirtoochisnij zavodi Radyanska vlada U 1927 roci trudova shkola reorganizovana u fabrichno zavodsku semirichku u yakij navchalosya 360 ditej z sil Polkovnichogo Timoshivki Yurpolya Chornoyi Kam yanki Krachkivki U 1928 roci organizovano TSOZ Novij hliborob Tovaristvo spilnogo obrobitku zemli u yake zapisalosya 28 selyan zemlevlasnikiv sered nih S Dragorub T Gandzha Ya Procenko P Parij V Ryabokin I Zubchenko I Sharij T Kovalenko A Dragan O Gorbunko S Svistun A Gonchar J Dzhuglya K Verzun M Dragan G Ostroushko R Shmalij N Shmalii N Kovalenko J Gandzha S Krivonis ta inshi 20 lyutogo 1929 roku organizovano kolgosp imeni Andre Marti golovoyu yakogo obrano Mikolu Fedotovicha Zhebeta U 1936 roci gospodarstvo pridbalo pershij avtomobil polutorka za kermo yakogo siv Dmitro Ivanovich Gandzha Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 12 zhiteliv sela U 1939 roci v Ivankah vidkrito serednyu shkolu de 24 vchiteli navchali 400 hlopchikiv ta divchatok Druga svitova vijna 27 lipnya 1941 roku selo bulo zajnyate nimeckimi vijskami U Drugij svitovij vijni brali uchast 519 ivanchan 312 zaginuli 255 uchasnikiv vidznacheno bojovimi nagorodami 519 urodzhenciv sela voyuvali na frontah vijni z nih 242 zaginuli 255 nagorodzheni bojovimi nagorodami Blizko 200 zhiteliv sela bulo dobrovilno ta primusovo vidpravleno na roboti do Nimechchini U zhovtni 1941 roku v Ivankah stvoreno pidpilnu grupu na choli z Stepanom Illichem Gorchinskim do yakoyi vvijshli Oleksij Mikitovich Berezkin Vasil Igorovich Bugaj Vasilisa Gerasimivna Hablo Volodimir Viktorovich Knishko Oleksij Oleksijovich Makushevskij U grudni 1943 roku pidpilnikiv okrim O O Makushevskogo nacisti rozstrilyali 7 bereznya 1944 roku 1 j bataljon majora P Ya Kalashnikova tankovoyi brigadi vidvoyuvav selo u nimeckih vijsk Vidnovilas radyanska okupaciya Povoyenni roki V Ivankah u 1947 1948 1951 rokah vstanovleno tri pam yatniki na bratskih mogilah voyiniv vizvoliteliv vid gitlerivciv U 1960 roci bulo vidkrito obelisk slavi odnoselcyam yaki zaginuli v borotbi z nimeckoyu armiyeyu 10 zhovtnya 1950 roku z 3 kolgospiv ivankivskih imeni Andre Marti ta imeni Kirova polkivnickogo Peremoga stvoreno kolgosp imeni Kirova cherez rik imeni Stalina golovoyu yakogo obrali Petra Fedotovicha Litvinyuka 12 lipnya 1958 roku do sela Ivanki priyednano selo Polkivnicha 1960 likar M M Kononovich vidkriv stacionarne viddilennya na 25 lizhok 1998 roku provedeno skorochennya do 10 lizhok 2003 roku likarska ambulatoriya perejmenovana na ambulatoriyu simejnoyi medicini 16 26 grudnya 1961 r v Poltavi prohodila osobista komandna pershist Ukrayini z shahiv i shashok sered silskih sportsmeniv U borotbi z silnimi supernikami vchitel istoriyi Ivankivskoyi serednoyi shkoli kandidat u majstri sportu Yurij Domin zavoyuvav zvannya chempiona Ukrayini sered silskih shashkistiv 1962 na misci zrujnovanoyi cerkvi zvedeno Budinok kulturi na 400 misc chitalnij zal i biblioteka z fondom 18 tisyach knizhok chitackij fond na 2007 rik stanovit 29 454 primirniki chitachiv 1600 osib zokrema ditej 370 osib direktorom yakogo buv Andrij Trifonovich Gomenyuk 1963 kolgosp stav nositi im ya M Ostrovskogo golovoyu pravlinnya yakogo z 1961 roku buv Oleksandr Musijovich Bortnik Kolgosp mav u koristuvanni 4988 4 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4542 3 ga ornoyi zemli Osnovnim napryamom gospodarstva bulo viroshuvannya zernovih i tehnichnih kultur vidgodivlya velikoyi rogatoyi hudobi ta rozvedennya ptici Kolgosp mav piloramu remontnu majsternyu mlin 1 veresnya 1966 roku prijnyala pershih uchniv serednya shkola na 705 uchniv pedkolektiv 40 vchiteliv 1983 roku zbudovano novu serednyu shkolu rozrahovanu na 1172 uchni 1967 kolgosp pobuduvav pionerskij tabir Bdzhilka 1966 slyusarevi naladchikovi Ivankivskogo cukrovogo zavodu Mikoli Danilovichu Samborskomu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 70 h rokah bulo vidnovleno robotu mlinu na richci zavdyaki zusillyam Gandzhi Vasilya Karpovicha yakij tam propracyuvav do 1991 roku trudova diyalnist Vasilya Karpovicha rozpochalas z yunih rokiv v 14 richnomu vici rozpochav robotu v kolgospi Arheologichni znahidkiNa teritoriyi sela ta jogo okolicyah viyavleno slidi epohi bronzi ta tripilskoyi kulturi chotiri starodavni kurgani Zberigsya velichnij kurgan na Ivankivskih zemlyah na poli pered Chornoyu Kam yankoyu tut pohoroneni kozaki sho zaginuli v pershomu esheloni ukrayinskogo vijska yaki zustrili tatarskih napadnikiv Suchasnist30 kvitnya 1994 roku trudivnikami agrofirmi Ivanki v centri sela zvedeno adminbudinok U nomu rozmistilisya vikonkom silskoyi radi pravlinnya agrofirmi viddilennya Oshadbanku j Agroprombanku avtomatizovana telefonna stanciya 15 grudnya 2000 roku do kotelni Ivankivskogo spirtovogo zavodu bulo provedene gazove opalennya U seli diye dityachij sadok viddilennya zv yazku oshadna kasa 2 perukarni remontna majsternya ta majsterni z poshivu odyagu ta vigotovlennya metalevih virobiv 16 privatnih magaziniv 2 kafe 2 apteki cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici dityachij budinok simejnogo tipu sim yi Dishlyukiv 2007 vidkrito viddilennya Privatbanku vstanovleno bankomat Na teritoriyi sela diyut filiya Ivanki TOV Dzenzelivske 6 SFG TOV Viktoriya yaki specializuyetsya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur filiya Ivankivskij kombikormovij zavod TOV Dzenzelivske yakij vigotovlyaye kormi dlya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ta ptici DP Ivankivskij cukrovij zavod zbudovanij u 1899 roci DP Ivankivskij spirtovij zavod zbudovanij u 1902 roku TOV ANMAKS yake specializuyetsya na viroshuvanni kroliv vidkrito u 2006 roci majsternya z vigotovlennya hudozhnih kovanih virobiv Oleksandra Bartosika Okrasoyu sela ye park vidpochinku Oleksandriya zbudovanij za zadumom direktora DP Ivankivskij spirtzavod Oleksandra Oleksandrovicha Velichka LyudiU seli narodilisya Bartosik Oleksandr Vasilovich nar 1966 ukrayinskij skulptor 1940 2016 uchenij mehanik kandidat tehnichnih nauk docent MEI Ostroushko Vladislav Volodimirovich nar 1986 gandbolist majster sportu gravec nacionalnoyi Zbirnoyi Ukrayini Parij Fedir Mikitovich 1943 2016 ukrayinskij uchenij genetik selekcioner doktor biologichnih nauk Sherbina Igor Ivanovich 1966 2015 polkovnik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Zakinchili Ivankivsku shkolu Dragan Ivan Pavlovich providnij menedzher VAT Kiyivhlib direktor Kiyivskogo doslidnogo zavodu Lihograj Vasil Grigorovich kandidat fiziko matematichnih nauk docent Hmelyuk Alona Vasilivna kandidat ekonomichnih nauk docent Kachur Valentin Grigorovich kandidat nauk iz specialnosti radiopokaziv ta radionavigaciyi Gurskij Igor Mikolajovich kandidat silskogospodarskih nauk docent Kravchenko Mikola Ivanovich kandidat medichnih nauk Tereshenko Sergij Vitalijovich Teruk Mc nevidomij rep vikonavec Prihodko Igor Stepanovich keruyuchij spravami Ministerstva Ukrayini u spravah presi ta informaciyi pershij kerivnik Nacionalnogo agentstva ISBN v Ukrayini 1994 1996 roki nachalnik viddilu Minyustu Ukrayini 1997 r direktor yurdepartamentu grupi kompanij RAJZ advokat Pampuha Mikola Filimonovich pershij sekretar Mankivskogo Katerinopilskogo Lisyanskogo rajkomiv Kompartiyi Ukrayini Ostroushko Vasil Panasovich chlen pravlinnya Kiyivskoyi miskoyi spilki veteraniv vijni ta praci organiv prokuraturi Zhebet Ivan Romanovich zastupnik gendirektora Pivdennoukrayinskoyi AESGalereyaCentr sela Silska rada Shkola Ditsadok Budinok kulturi Magazin Cerkva Park Oleksandriya Stavok Richka Kishiha Cukrovij zavod Spirtovij zavod Pam yatnik voyinam odnoselchanam Bratska mogila radyanskih voyiniv Bratska mogila radyanskih voyiniv Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruPrimitkiPASPORT Ivankivska silska ob yednana teritorialna gromada Procitovano 14 zhovtnya 2022 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Ivanki Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sajt vuz exponenta ru Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 ros Dzherela ta literaturaIvanki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Cherkaska oblast Red kol tomu Steshenko O L gol redkol Golcev Ye M Gorkun A I Dudnik O M Zajcev M S Zvyeryev S M Zudina G M Kovalenko V Ya Kuznecov S M Kurnosov Yu O Nepijvoda F M Stepanenko A O Tkanko O V zast gol redkol Hraban G Yu Chervinskij O A vidp sekr redkol Shpak V T AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1972 788 s S 455 PosilannyaIvanki who is who com ua Virobi majsterni hudozhnoyi kovki na bartosik com ua 12 serpnya 2013 u Wayback Machine