Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мура́фа — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 2903 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мурафська сільська рада.
| село Мурафа | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Краснокутська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020090300030670 |
| Облікова картка | Мурафа |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 2903 |
| Площа | 10,329 км² |
| Густота населення | 281,05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62022 |
| Телефонний код | +380 5756 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°02′45″ пн. ш. 35°19′10″ сх. д. / 50.04583° пн. ш. 35.31944° сх. д.Координати: 50°02′45″ пн. ш. 35°19′10″ сх. д. / 50.04583° пн. ш. 35.31944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 116 м |
| Водойми | р. Мерчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62002, Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Миру, 127 |
| Карта | |
  Мурафа | |
 Мурафа | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Мурафа знаходиться на річці Мерчик (притока річки Мерла), вище за течією примикає село Мирне, нижче за течією за 2 км розташоване селище Володимирівка. До села примикає великий лісовий масив (сосна).
Через село проходить автомобільна дорога Т 2106.
Назва
Існує легенда, що давнє городище, на місці якого виросла слобода Мурафа, являє собою залишки татарського укріплення і походить від слів: Мур-укріплення і Афа — прізвище ватажка татар.
Інша легенда розповідає, немовби назва села Мурафа походить від назви Мурафського шляху. Послухайте одну із легенд про назву села:
 | Мурафським шляхом чумаки сіль везли із Криму Світили їм вгорі зірки свідками німими. Та ось ватаг велів волам спинитись на галяві. Прийшла пора і чумакам спочити у мураві І круторогих розпрягли ті потяглись до паші А зверху зорі стерегли чумацькі повні мажі І хтось із юних чумаків - немов у воду трапив Красиве місце мужики назвем його Мурафа. |  |
— вірш Миколи Олександровича Кісіля | ||
Також є припущення, що на цій території росла велика кількість трави «мурава», у народі званої «спориш», офіційна назва якої «Спориш звичайний».
Історія
Давня історія
В історичній літературі не встановлено, у якому саме році оселилися на місці теперішнього села перші жителі та з якого часу поселення почало називатися Мурафою. Є відомості, що на території села проживали скіфи, про що свідчать скіфські кургани. В нашому музеї є залишки скіфської культури: це фрагменти глиняного посуду, наконечник списа.
З XVII століття Мурафа була сотенним містечком Охтирського слобідського козацького полку і мала власну ратушу.
З царського опису 1673 року відомо, що довкола Мурафи були збудовані примітивні земляні оборонні споруди, а саме заснування села припадає на 60-ті роки XVII ст.
Перший храм святого Миколи було побудовано у Мурафі близько 1675 року. Священик миколаївського храму Фома Михайлов відомий по купчим Хрущовій Микитівки 1677 і 1693 роках. На західній двері колишнього храму вирізані слова: «за благословенням Бога Отця, за совознесінням Сина і споспешеніем Св. Духа створю цей храм в ім'я Св. Христова Миколи 1733 р.». Це був вже другий дерев'яний храм святителя Миколи.
У 1676 році білгородський намісник боярин і князь Григорій Ромодановський в листі до московського царя описує, що до нього з’явився Уманський (та інших «Задніпровських міст черкаських») полковник Микита Кіндратович Сененко.За словами Сененка він зі своїми людьми, з дружинами та дітьми прийшли у новозбудоване місто Мурафу на постійне життя. Вказується, що переселенців налічувалося 260 осіб. Також Сененко зазначає, що потребує пільг для себе та своїх людей і особливо вказує, що має бажання щоб не було суперечок з місцевими жителями Мурафи які вже жили тут. Отож до того як Сененко з’являється, Мурафа вже була населена і мала постійних мешканців.
Відомо, що на Мурафу двічі нападали татари. Під час останнього нападу Мурафа була пограбована і значно зруйнована.
5 січня 1669 року на Мурафу нападають татари, багатьох людей побили і взяли у полон. Після цього татари пішли по річці Мерчик догори, до Богодухівської гачі.
У 1679 році стався черговий напад татар на Мурафу.
У 1709 році одночасно з Городнім, Рубльовкою та іншими слободами Мурафа, що була на той час під керівництвом сотника Івана Буймеренка, постраждала від шведів.
Фортеця в Мурафі існувала до кінця XVIII століття.
У 1712 році у Мурафі оселили колишнього Білоцерківського полковника Танського і полковника Кігіча, з старшинами Бедрягою, Жіяном і декількома з рядових козаків білоцерківських, та декілька ще поляків. Ці події були відголоском примусового переселення українців з Правобережжя (1711-1712), одна з подій якого це скасування Білоцерківського полку. На той час у містечку налічувалося 350 дворів. Танському було доручено заснування кінних заводів у Мурафі.
Між новопоселенцями та старими мешканцями відбувалися сутички та непорозуміння. Наприклад у 1720 році ротмістр Жіян побив Мурахівського Покровського священика Максима Федоровича і сина його Іларіона. За скаргою священика призначено було провести розслідування поручнику Рогозіну - «доглядачеві государева тютюну в Охтирці». Але Жіян і полковник Танський ухилялися від відповідей по цій справі. У 1724 році пішла нова скарга на Танського і його товаришів. Охтирський полковник Лесевицькій від імені мешканців Мурафи і інших козаків і старшин полку писав, що полковник Танський заволодів багатьма їхніми землями, лісами і людьми, завдає побої і образи купцям, розорив і спалив новозбудовану слободу Шаровку. Сенат визначив стягнути з Танського в казну 500 руб.
У 1743 і 1749 роках охтирська полкова старшина знову просила захистити мешканців Мурафи і їх сусідів від грабежів і насильств Танського і втихомирити зграю його гайдамаків, яка, перевершуючи числом і засобами дану від начальства команду, загрожувала знищити Мурафську сотню, до того ж знову розорила Шаровку і побила Краснокутського отамана Леонтія Овсянникова.
У 1765 році відбулося скасування козацького устрою в Слобідській Україні. Як слобода, Мурафа ввійшла до новоутвореного до Краснокутського повіту Харківського намісництва.
У Російський імперії
Згідно з даними Філарета (Гумільова) у 1785 році у Мурафі була земляна фортеця: вал висотою в 2 сажені, Навколо вала рів глибиною в одну сажень, завширшки в 1 1/2 сажені. У фортеці храм Миколи Чудотворця; за валом ще три храми: Преображенський, Покровський і Михайлівський.
На 1857 рік Мурафа церковно належала до 2-го округу Богодухівського повіту Харківської губернії.
До земельної реформи 1861 року населення, що жило на території Мурафи та Мирного, займалося суто сільським господарством. Основними знаряддями праці, які використовувалися для обробки землі були переважно плуг, рало; для збирання врожаю — серпи. З середини ХІХ ст. починає розвиватись нова галузь сільськогосподарського виробництва — цукроваріння. 1884 року в Мурафі з'являється цукровий завод, який був збудований одним з найбагатших цукрозаводчиків в Україні — Харитоненком. До відкриття заводу Харитоненко засновує тваринницькі економії і називає їх іменами своїх дочок Оленівка і Наталівка. На цукровому заводі Харитоненка працювало 300 робітників. В рік відкриття цукрового заводу на площі в 55 га в Наталівці Харитоненко відкриває парк. На території парку є комплекс архітектурних споруд і церква Святого Спаса, в'їзна брама. Їх побудували за проєктом відомого зодчого академіка Щусєва.
Радянська окупація
9 січня 1919 року в Мурафі червоні остаточно захопили владу та утворили «Раду робітничих і солдатських депутатів».
У перші роки радянської окупації місцеве населення чинило великий опір, який часто закінчувався кровопролиттям.
Після придушення стихійних виступів, було проведено насильницьку колективізацію. У 1928 р. в Мурафі було організовано два машинно-тракторних товариства: «Червоний плуг», «Шлях до культури села». До післявоєнного об'єднання в Мурафі існували колгоспи: «Комунар», «Червоний колос», «Червоний плуг», «Чапаєва».
Роберт Конквест писав про Голодомор 1933 р
| | В одному селі Харківської області (Мурафа) жило чимало сиріт під наглядом уцілілих активістів. Коли в 1933 р. з'явилися росіяни і зайняли хати цих дітей, ті здійняли гучний протест, називаючи їх злодіями та вбивцями. У результаті сільського вчителя засудили до 12 років примусових робіт | |
6 жовтня 1941 року нацисти вступили в Мурафу.
10 серпня 1943 року радянська влада повернула собі село.
Після укрупнень колгоспів, яке відбулося в 1951 р., в с. Мурафа з чотирьох було утворено два господарства. Після наступного укрупнення ці два господарства разом з мирнянським колгоспом ім. Чапаєва об'єднуються в одне — ім. Горького, що таким чином стає одним з найбільших господарств району (6506 га сільгоспугідь).
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району.
Економіка
Населення с.Мурафа спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції. В 1999-2000 р.р. відбувся черговий етап земельної реформи і, відповідно до указу Президента України від 3 грудня 1999 року щодо ліквідації всіх колективних сількогосподарський підприємств, колгосп ім. Горького припинив своє існування. На його місці утворилася і нині працює низка с/г підприємств:
- ПСП «Явір» — основний с/г виробник. Земельний фонд — 3800 га. Близько 140 робітників.
- СВК «Вірність»
- та 8 фермерських господарств:
- «Рябенко Ю.П.»
- «Липового»
- «Агрослобода»
- «Мрія»
- «Колос»
- «Грищенко»
- «Швець»
- «В'юнник»
Мурафський цукровий завод, заснований ще при поміщику Харитоненко в 1884 р., останній сезон свій відпрацював в 2014 р.. Станом на 2020 р., через низьку рентабельність виробництва цукру, завод законцервовано.
Тваринницькі ферми і птахоферма, створені за колгоспних часів, припинили своє існування наприкінці 90-х на початку 2000-х р.р..
Соціальна сфера
Освіта і культура
- Мурафська ЗОШ І-ІІІ ступенів [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]. Заснована 1877 р.. Станом на 2019 р. в школі навчається 233 учні. Здійснюється підвіз учнів і вчителів із сіл що належать до Мурафської сільської ради (Мирне, Оленівське, Наталівка, Сорокове). Має філію в сусідньому селі Мирне, де навчається близько 20 учнів.
- Мурафський дитячий дошкільний заклад (заснований 1966 р.)
- Мурафська сільська бібліотека
- Мурафський сільський Будинок культури
Медицина
- Мурафська амбулаторія загальної практики сімейного лікаря (Центр первинної медико-санітарної допомоги)
Релігія
В селі існують релігійні громади 2 конфесій:
- Православні християни
- Православна церква України — Свято-Миколаївська парафія
- Українська православна церква (Московський патріархат) — Архангело-Михайлівський храм [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] і Миколаївський храм [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Євангельські християни
- Українська Церква Християн Віри Євангельської — Мурафська помісна церква [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Ці релігійні громади співпрацюють між собою як на рівні їх рядових членів (що нерідко являються родичами, друзями, сусідами) так і на рівні їх всеукраїнських об'єднань в рамках Всеукраїнської Ради Церков. На рівні помісних церков (парафій) та регіональних об'єднань (єпархій) взаємодія між цими громадами нині[] мінімальна.
Відомі люди
Іван Кучугура-Кучеренко (1878—1937)
З розвитком української культури пов'язана і діяльність нашого земляка -народного артиста УРСР Кучугури-Кучеренка. Іван Йович Кучугура народився в 1878 році в селі Мурафа. Тут вечорами лунали пісні Слобожанської України. В піснях тих відчувалась журба по волі, по кращій долі. Іван Йович добре знав і російські пісні, переймаючи їх від матері. Іван Йович, бувши ще маленьким шестирічним хлопчиком, граючись із однолітками у піжмурки, наштрикнувся на кущ шипшини і виколов собі праве око та пошкодив ліве. Так на все життя він залишився майже незрячим. Але це не зашкодило йому стати відомим. Йому присвоєно звання народного артиста. Він працював з відомими митцями, зокрема, Миколою Лисенком та іншими.
Перебуваючи в рідному селі, Іван Йович Кучугура неодноразово виступав перед односельчанами зі своїми піснями. В період культури особи Сталіна Івана Йовича Кучугуру-Кучеренка в числі інших працівників Мурафи було безпідставно репресовано. 1937 року був розстріляний. Братська могила та пам'ятник в П'ятихатках недалеко від Харкова. Пізніше багато з них в тому числі і його було повністю реабілітовано
У селі на його честь встановлено меморіальну дошку.
Біловол Олександр Миколайович У 1985 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Харківького державного медичного університету. 1999 — здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. У червні 2000 р. професора Біловола О. М. обрано народним депутатом Верховної Ради України. Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого й національну фармацевтичну академію.
Галерея
-
![image]()
школа -
![image]()
сільрада -
![image]()
Водогінна вежа 1892 р. -
![image]()
Службові корпуси лікувальні для робітників Володимирівської економії Харитоненка 1892 р. -
![image]()
Службові корпуси лікарні. Вид збоку -
![image]()
Основний лікарняний корпус -
![image]()
Братська могила радянських воїнів
Див. також
Примітки
- . murafa.rada.org.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- Юхно І.О., Кукса М.Ф. Край наш Краснокутський. Історичний нарис із найдавніших часів до сьогодення. — Полтава — Дивосвіт — 2008 — — c.74
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
- . agropolit.com (укр.). 11 січня 2019. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- . «СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ» (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- . murafazosh.at.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- . Краснокутська РДА. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
- . cerkva.kharkov.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 21 грудня 2020.
- . vrciro.org.ua (ua) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
Джерела
- http://zhnyva33.narod.ru/part3.html#b14 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода в селі Мурафа [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Murafa Mura fa selo v Ukrayini u Krasnokutskij selishnij gromadi Bogoduhivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 2903 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Murafska silska rada selo MurafaDerev yana cerkvaDerev yana cerkvaKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Bogoduhivskij rajonGromada Krasnokutska selishna gromadaKod KATOTTG UA63020090300030670Oblikova kartka Murafa Osnovni daniZasnovane 1650Naselennya 2903Plosha 10 329 km Gustota naselennya 281 05 osib km Poshtovij indeks 62022Telefonnij kod 380 5756Geografichni daniGeografichni koordinati 50 02 45 pn sh 35 19 10 sh d 50 04583 pn sh 35 31944 sh d 50 04583 35 31944 Koordinati 50 02 45 pn sh 35 19 10 sh d 50 04583 pn sh 35 31944 sh d 50 04583 35 31944Serednya visota nad rivnem morya 116 mVodojmi r MerchikMisceva vladaAdresa radi 62002 Harkivska oblast Bogoduhivskij rajon smt Krasnokutsk vul Miru 127KartaMurafaMurafaMapa Murafa u VikishovishiGeografiyaDzherelo mineralnoyi vodi Murafa Selo Murafa znahoditsya na richci Merchik pritoka richki Merla vishe za techiyeyu primikaye selo Mirne nizhche za techiyeyu za 2 km roztashovane selishe Volodimirivka Do sela primikaye velikij lisovij masiv sosna Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 2106 NazvaIsnuye legenda sho davnye gorodishe na misci yakogo virosla sloboda Murafa yavlyaye soboyu zalishki tatarskogo ukriplennya i pohodit vid sliv Mur ukriplennya i Afa prizvishe vatazhka tatar Insha legenda rozpovidaye nemovbi nazva sela Murafa pohodit vid nazvi Murafskogo shlyahu Posluhajte odnu iz legend pro nazvu sela Murafskim shlyahom chumaki sil vezli iz Krimu Svitili yim vgori zirki svidkami nimimi Ta os vatag veliv volam spinitis na galyavi Prijshla pora i chumakam spochiti u muravi I krutorogih rozpryagli ti potyaglis do pashi A zverhu zori steregli chumacki povni mazhi I htos iz yunih chumakiv nemov u vodu trapiv Krasive misce muzhiki nazvem jogo Murafa virsh Mikoli Oleksandrovicha KisilyaTakozh ye pripushennya sho na cij teritoriyi rosla velika kilkist travi murava u narodi zvanoyi sporish oficijna nazva yakoyi Sporish zvichajnij Istoriya Davnya istoriya V istorichnij literaturi ne vstanovleno u yakomu same roci oselilisya na misci teperishnogo sela pershi zhiteli ta z yakogo chasu poselennya pochalo nazivatisya Murafoyu Ye vidomosti sho na teritoriyi sela prozhivali skifi pro sho svidchat skifski kurgani V nashomu muzeyi ye zalishki skifskoyi kulturi ce fragmenti glinyanogo posudu nakonechnik spisa Kozacka doba Z XVII stolittya Murafa bula sotennim mistechkom Ohtirskogo slobidskogo kozackogo polku i mala vlasnu ratushu Z carskogo opisu 1673 roku vidomo sho dovkola Murafi buli zbudovani primitivni zemlyani oboronni sporudi a same zasnuvannya sela pripadaye na 60 ti roki XVII st Pershij hram svyatogo Mikoli bulo pobudovano u Murafi blizko 1675 roku Svyashenik mikolayivskogo hramu Foma Mihajlov vidomij po kupchim Hrushovij Mikitivki 1677 i 1693 rokah Na zahidnij dveri kolishnogo hramu virizani slova za blagoslovennyam Boga Otcya za sovoznesinnyam Sina i spospesheniem Sv Duha stvoryu cej hram v im ya Sv Hristova Mikoli 1733 r Ce buv vzhe drugij derev yanij hram svyatitelya Mikoli U 1676 roci bilgorodskij namisnik boyarin i knyaz Grigorij Romodanovskij v listi do moskovskogo carya opisuye sho do nogo z yavivsya Umanskij ta inshih Zadniprovskih mist cherkaskih polkovnik Mikita Kindratovich Senenko Za slovami Senenka vin zi svoyimi lyudmi z druzhinami ta ditmi prijshli u novozbudovane misto Murafu na postijne zhittya Vkazuyetsya sho pereselenciv nalichuvalosya 260 osib Takozh Senenko zaznachaye sho potrebuye pilg dlya sebe ta svoyih lyudej i osoblivo vkazuye sho maye bazhannya shob ne bulo superechok z miscevimi zhitelyami Murafi yaki vzhe zhili tut Otozh do togo yak Senenko z yavlyayetsya Murafa vzhe bula naselena i mala postijnih meshkanciv Vidomo sho na Murafu dvichi napadali tatari Pid chas ostannogo napadu Murafa bula pograbovana i znachno zrujnovana 5 sichnya 1669 roku na Murafu napadayut tatari bagatoh lyudej pobili i vzyali u polon Pislya cogo tatari pishli po richci Merchik dogori do Bogoduhivskoyi gachi U 1679 roci stavsya chergovij napad tatar na Murafu U 1709 roci odnochasno z Gorodnim Rublovkoyu ta inshimi slobodami Murafa sho bula na toj chas pid kerivnictvom sotnika Ivana Bujmerenka postrazhdala vid shvediv Fortecya v Murafi isnuvala do kincya XVIII stolittya U 1712 roci u Murafi oselili kolishnogo Bilocerkivskogo polkovnika Tanskogo i polkovnika Kigicha z starshinami Bedryagoyu Zhiyanom i dekilkoma z ryadovih kozakiv bilocerkivskih ta dekilka she polyakiv Ci podiyi buli vidgoloskom primusovogo pereselennya ukrayinciv z Pravoberezhzhya 1711 1712 odna z podij yakogo ce skasuvannya Bilocerkivskogo polku Na toj chas u mistechku nalichuvalosya 350 dvoriv Tanskomu bulo dorucheno zasnuvannya kinnih zavodiv u Murafi Mizh novoposelencyami ta starimi meshkancyami vidbuvalisya sutichki ta neporozuminnya Napriklad u 1720 roci rotmistr Zhiyan pobiv Murahivskogo Pokrovskogo svyashenika Maksima Fedorovicha i sina jogo Ilariona Za skargoyu svyashenika priznacheno bulo provesti rozsliduvannya poruchniku Rogozinu doglyadachevi gosudareva tyutyunu v Ohtirci Ale Zhiyan i polkovnik Tanskij uhilyalisya vid vidpovidej po cij spravi U 1724 roci pishla nova skarga na Tanskogo i jogo tovarishiv Ohtirskij polkovnik Lesevickij vid imeni meshkanciv Murafi i inshih kozakiv i starshin polku pisav sho polkovnik Tanskij zavolodiv bagatma yihnimi zemlyami lisami i lyudmi zavdaye poboyi i obrazi kupcyam rozoriv i spaliv novozbudovanu slobodu Sharovku Senat viznachiv styagnuti z Tanskogo v kaznu 500 rub U 1743 i 1749 rokah ohtirska polkova starshina znovu prosila zahistiti meshkanciv Murafi i yih susidiv vid grabezhiv i nasilstv Tanskogo i vtihomiriti zgrayu jogo gajdamakiv yaka perevershuyuchi chislom i zasobami danu vid nachalstva komandu zagrozhuvala znishiti Murafsku sotnyu do togo zh znovu rozorila Sharovku i pobila Krasnokutskogo otamana Leontiya Ovsyannikova U 1765 roci vidbulosya skasuvannya kozackogo ustroyu v Slobidskij Ukrayini Yak sloboda Murafa vvijshla do novoutvorenogo do Krasnokutskogo povitu Harkivskogo namisnictva U Rosijskij imperiyi Zgidno z danimi Filareta Gumilova u 1785 roci u Murafi bula zemlyana fortecya val visotoyu v 2 sazheni Navkolo vala riv glibinoyu v odnu sazhen zavshirshki v 1 1 2 sazheni U forteci hram Mikoli Chudotvorcya za valom she tri hrami Preobrazhenskij Pokrovskij i Mihajlivskij Na 1857 rik Murafa cerkovno nalezhala do 2 go okrugu Bogoduhivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Do zemelnoyi reformi 1861 roku naselennya sho zhilo na teritoriyi Murafi ta Mirnogo zajmalosya suto silskim gospodarstvom Osnovnimi znaryaddyami praci yaki vikoristovuvalisya dlya obrobki zemli buli perevazhno plug ralo dlya zbirannya vrozhayu serpi Z seredini HIH st pochinaye rozvivatis nova galuz silskogospodarskogo virobnictva cukrovarinnya 1884 roku v Murafi z yavlyayetsya cukrovij zavod yakij buv zbudovanij odnim z najbagatshih cukrozavodchikiv v Ukrayini Haritonenkom Do vidkrittya zavodu Haritonenko zasnovuye tvarinnicki ekonomiyi i nazivaye yih imenami svoyih dochok Olenivka i Natalivka Na cukrovomu zavodi Haritonenka pracyuvalo 300 robitnikiv V rik vidkrittya cukrovogo zavodu na ploshi v 55 ga v Natalivci Haritonenko vidkrivaye park Na teritoriyi parku ye kompleks arhitekturnih sporud i cerkva Svyatogo Spasa v yizna brama Yih pobuduvali za proyektom vidomogo zodchogo akademika Shusyeva Radyanska okupaciya Pam yatnij znak S A Zheleznomu Geroyu Radyanskogo Soyuzu 9 sichnya 1919 roku v Murafi chervoni ostatochno zahopili vladu ta utvorili Radu robitnichih i soldatskih deputativ U pershi roki radyanskoyi okupaciyi misceve naselennya chinilo velikij opir yakij chasto zakinchuvavsya krovoprolittyam Pislya pridushennya stihijnih vistupiv bulo provedeno nasilnicku kolektivizaciyu U 1928 r v Murafi bulo organizovano dva mashinno traktornih tovaristva Chervonij plug Shlyah do kulturi sela Do pislyavoyennogo ob yednannya v Murafi isnuvali kolgospi Komunar Chervonij kolos Chervonij plug Chapayeva Robert Konkvest pisav pro Golodomor 1933 r V odnomu seli Harkivskoyi oblasti Murafa zhilo chimalo sirit pid naglyadom ucililih aktivistiv Koli v 1933 r z yavilisya rosiyani i zajnyali hati cih ditej ti zdijnyali guchnij protest nazivayuchi yih zlodiyami ta vbivcyami U rezultati silskogo vchitelya zasudili do 12 rokiv primusovih robit 6 zhovtnya 1941 roku nacisti vstupili v Murafu 10 serpnya 1943 roku radyanska vlada povernula sobi selo Pislya ukrupnen kolgospiv yake vidbulosya v 1951 r v s Murafa z chotiroh bulo utvoreno dva gospodarstva Pislya nastupnogo ukrupnennya ci dva gospodarstva razom z mirnyanskim kolgospom im Chapayeva ob yednuyutsya v odne im Gorkogo sho takim chinom staye odnim z najbilshih gospodarstv rajonu 6506 ga silgospugid Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Krasnokutskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Krasnokutskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Bogoduhivskogo rajonu Ekonomika Naselennya s Murafa specializuyutsya na virobnictvi silskogospodarskoyi produkciyi V 1999 2000 r r vidbuvsya chergovij etap zemelnoyi reformi i vidpovidno do ukazu Prezidenta Ukrayini vid 3 grudnya 1999 roku shodo likvidaciyi vsih kolektivnih silkogospodarskij pidpriyemstv kolgosp im Gorkogo pripiniv svoye isnuvannya Na jogo misci utvorilasya i nini pracyuye nizka s g pidpriyemstv PSP Yavir osnovnij s g virobnik Zemelnij fond 3800 ga Blizko 140 robitnikiv SVK Virnist ta 8 fermerskih gospodarstv Ryabenko Yu P Lipovogo Agrosloboda Mriya Kolos Grishenko Shvec V yunnik Murafskij cukrovij zavod zasnovanij she pri pomishiku Haritonenko v 1884 r ostannij sezon svij vidpracyuvav v 2014 r Stanom na 2020 r cherez nizku rentabelnist virobnictva cukru zavod zakoncervovano Tvarinnicki fermi i ptahoferma stvoreni za kolgospnih chasiv pripinili svoye isnuvannya naprikinci 90 h na pochatku 2000 h r r Socialna sfera Osvita i kultura Murafska ZOSh I III stupeniv 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Zasnovana 1877 r Stanom na 2019 r v shkoli navchayetsya 233 uchni Zdijsnyuyetsya pidviz uchniv i vchiteliv iz sil sho nalezhat do Murafskoyi silskoyi radi Mirne Olenivske Natalivka Sorokove Maye filiyu v susidnomu seli Mirne de navchayetsya blizko 20 uchniv Murafskij dityachij doshkilnij zaklad zasnovanij 1966 r Murafska silska biblioteka Murafskij silskij Budinok kulturiMedicina Murafska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnogo likarya Centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Religiya V seli isnuyut religijni gromadi 2 konfesij Pravoslavni hristiyani Pravoslavna cerkva Ukrayini Svyato Mikolayivska parafiya Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat Arhangelo Mihajlivskij hram 13 serpnya 2017 u Wayback Machine i Mikolayivskij hram 6 travnya 2021 u Wayback Machine Yevangelski hristiyani Ukrayinska Cerkva Hristiyan Viri Yevangelskoyi Murafska pomisna cerkva 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ci religijni gromadi spivpracyuyut mizh soboyu yak na rivni yih ryadovih chleniv sho neridko yavlyayutsya rodichami druzyami susidami tak i na rivni yih vseukrayinskih ob yednan v ramkah Vseukrayinskoyi Radi Cerkov Na rivni pomisnih cerkov parafij ta regionalnih ob yednan yeparhij vzayemodiya mizh cimi gromadami nini koli minimalna Vidomi lyudi Ivan Kuchugura Kucherenko 1878 1937 Z rozvitkom ukrayinskoyi kulturi pov yazana i diyalnist nashogo zemlyaka narodnogo artista URSR Kuchuguri Kucherenka Ivan Jovich Kuchugura narodivsya v 1878 roci v seli Murafa Tut vechorami lunali pisni Slobozhanskoyi Ukrayini V pisnyah tih vidchuvalas zhurba po voli po krashij doli Ivan Jovich dobre znav i rosijski pisni perejmayuchi yih vid materi Ivan Jovich buvshi she malenkim shestirichnim hlopchikom grayuchis iz odnolitkami u pizhmurki nashtriknuvsya na kush shipshini i vikolov sobi prave oko ta poshkodiv live Tak na vse zhittya vin zalishivsya majzhe nezryachim Ale ce ne zashkodilo jomu stati vidomim Jomu prisvoyeno zvannya narodnogo artista Vin pracyuvav z vidomimi mitcyami zokrema Mikoloyu Lisenkom ta inshimi Perebuvayuchi v ridnomu seli Ivan Jovich Kuchugura neodnorazovo vistupav pered odnoselchanami zi svoyimi pisnyami V period kulturi osobi Stalina Ivana Jovicha Kuchuguru Kucherenka v chisli inshih pracivnikiv Murafi bulo bezpidstavno represovano 1937 roku buv rozstrilyanij Bratska mogila ta pam yatnik v P yatihatkah nedaleko vid Harkova Piznishe bagato z nih v tomu chisli i jogo bulo povnistyu reabilitovano U seli na jogo chest vstanovleno memorialnu doshku Bilovol Oleksandr Mikolajovich U 1985 roci z vidznakoyu zakinchiv likuvalnij fakultet Harkivkogo derzhavnogo medichnogo universitetu 1999 zdobuttya naukovogo stupenya doktora medichnih nauk U chervni 2000 r profesora Bilovola O M obrano narodnim deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayini Zakinchiv Nacionalnu yuridichnu akademiyu im Yaroslava Mudrogo j nacionalnu farmacevtichnu akademiyu Galereya shkola silrada Vodoginna vezha 1892 r Sluzhbovi korpusi likuvalni dlya robitnikiv Volodimirivskoyi ekonomiyi Haritonenka 1892 r Sluzhbovi korpusi likarni Vid zboku Osnovnij likarnyanij korpus Bratska mogila radyanskih voyinivDiv takozh Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblast Primitki murafa rada org ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Yuhno I O Kuksa M F Kraj nash Krasnokutskij Istorichnij naris iz najdavnishih chasiv do sogodennya Poltava Divosvit 2008 ISBN 978 966 7891 83 1 c 74 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 lyutogo 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv zakon rada gov ua Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 22 veresnya 2020 agropolit com ukr 11 sichnya 2019 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 SLOBIDSKIJ KRAJ ukr Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 murafazosh at ua Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 ukr Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Krasnokutska RDA Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 cerkva kharkov ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 21 grudnya 2020 vrciro org ua ua Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 22 veresnya 2020 Dzherela http zhnyva33 narod ru part3 html b14 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Posilannya Pogoda v seli Murafa 23 bereznya 2016 u Wayback Machine