Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ботанічний заказник імені Костянтина Юницького — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, ботанічний заказник загальнодержавного значення.
 | |
| 49°03′03″ пн. ш. 39°39′05″ сх. д. / 49.051111110027775908° пн. ш. 39.651388890027774892° сх. д.Координати: 49°03′03″ пн. ш. 39°39′05″ сх. д. / 49.051111110027775908° пн. ш. 39.651388890027774892° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Біловодський район, Луганська область,  Україна |
| Водні об'єкти | річка Деркул |
| Площа | 1 065 га |
| Засновано | 28 жовтня 1974 |
  Ботанічний заказник Юницького (Луганська область) | |
 Ботанічний заказник Юницького у Вікісховищі | |
Розташування
Розташований біля сіл Городище і Первомайськ Біловодського району Луганської області.
Загальна характеристика
Ландшафт ботанічного заказника Юницького є типовим для Східної України. Він представлений комплексом захисних лісових насаджень, сільськогосподарських угідь, ділянок цілинного степу, луків, природних лісів, штучних і природних водойм і боліт. Зберігає територію Старобільської ділянки «Особливої експедиції з іспиту та обліку різних засобів ведення лісового і водного господарства в степах Росії», організовану в 1892 р. В. В. Докучаєвим.
У 2010 р. увійшов до складу регіональний ландшафтний парк “Біловодський”
Ландшафтний склад
Степи — 0%,
умовно-природні ліси — 60%,
штучні ліси — 40%,
водойми — 0%,
орні землі — 0%,
населені пункти — 0%.
Історія
У 1891 році після сильної посухи і пилових бур на півдні Російської імперії, що спричинили неврожаї, царський уряд під тиском передової громадськості створив особливу експедицію, яка повинна була виробити принципи і методи раціонального ведення сільського господарства в посушливих чорноземних областях. Її очолив видатний російський географ і ґрунтознавець професор Василь Васильович Докучаєв. Однією з трьох експериментальних ділянок була територія біля села Городище, що звалася Старобільською ділянкою. За визначенням професора Докучаєва, це був «типовий зразок відкритого напівбур'янного степу, як би навмисно виставлений на волю бурям, вітрам, зною і посусі». Завданням ділянки було випробувати різні прийоми захисного лісорозведення та раціонального використання поверхневих талих і зливових вод.
На верхівці балки Бересток були створені станція і лабораторія із всебічного дослідження степу. З 1892 по 1899 рік тут вже зростало близько 90 гектарів насаджень, якими повністю були закріплені і заліснені Криничний і суміжні з ним яри. Вчений хотів за допомогою цих прийомів навчити місцеве населення закріплювати яри, обводнювати степ і захищати ґрунт від руйнівної дії ерозії. З деревних порід тут висаджувалися ясен, берест, клен, липа, дуб, різноманітні кущі.
У 1899 році через припинення фінансування експедиція завершила свою роботу. Старобільську ділянку перетворили на Деркульське лісництво. Лісові посадки тут продовжив соратник професора Докучаєва — . Він заклав дендрарій, розширив об'єм лісових посадок. Костянтин Юницький керував проектом з 1894-го до 1906-го року. За цей час заліснена територія досягла розмірів 5 тисяч гектарів. Велика частина цих насаджень збереглася до кінця 20 століття. У народі їх називають Докучаєвськими смугами.
В кінці 1940-х років, у часи станція була відновлена на меншій площі (916 га). На ній працювали фахівці з полезахисних експедицій АН СРСР, потім було створено Юницьке дослідне лісництво Луганської агромеліоративної науково-дослідної станції Мінлісгоспу України.
7 грудня 1971 рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів колишня Старобільська ділянка експедиції В. В. Докучаєва на площі 916 га була оголошена пам'яткою природи. 28 жовтня 1974 р. урочище Юницького оголошено ботанічним заказником республіканського значення. У будинку, де жив К. І. Юницький, створено музей, що відображає історію степового лісорозведення.
У 2005 році Указом Президента України площу заказника було збільшено з 916 до 1065 га. Територія заказника була розширена за рахунок приєднання урочища Попове площею 149,0 га, розташованого в 3 км на південь від села Городище.
В умовах постійного недофінансування 1990-х і 2000-х років заказник зберігся завдяки безоплатним зусиллям декількох людей, серед яких подружжя сільських вчителів Микола і Віра Аннусови.
Флора
Природна флора заказника налічує близько 480 видів судинних рослин. 12 з них занесені до Червоної книги України. Три червонокнижні види пов'язані із заплавними луками та болотами (косарики тонкі, рябчик малий, зозулинець болотний), сім — зі степовими ділянками (ковили Залеського, Лессінга, вузьколиста, волосиста, тюльпан змієлистий, півонія тонколиста, громовик донський), два — з заплавними дібровами (рябчик руський та тюльпан дібровний).
На березі Деркула зростають верби, посаджені К. І. Юницьким — попеляста, , , та інші. На заплавних луках з озерцями та болотами зустрічаються наступні види рослин — рябчик малий, , оман високий, півники болотні і солелюбні, зозулинець болотний, калюжниця болотна, численні види із родин осокових і ситникових. На підвищених місцях заплави з піщаним ґрунтом, в штучному масиві сосни звичайної зростає ваточник сирійський — північноамериканська рослина, посаджена в період роботи експедиції.
У весняний період природні заплавні діброви вкриває суцільний килим із ефемероїдів: проліска сибірська, , пшінка весняна, ряст щільний тощо.
У болотополевих лісах поблизу берега річки наявні зарості рідкісної в Донбасі лікарської рослини із родини зонтичних — дудника лісового.
Більше половини території заказника займають штучні лісові насадження різного віку і породного складу. Серед них є насадження дубу звичайного, сосни кримської, є також насадження зі змішаним складом деревних і чагарникових порід.
Степова рослинність в заказнику приурочена до схилів Криничного яру. У верхів'ях яру в оточенні лісових насаджень ще з часів В. В. Докучаєва зберігається ділянка одвічно цілинного степу площею 14,0 га. Вона є залишком Деркульського степу, перший опис якого зробив Гаврило Іванович Танфільєв під час роботи в експедиції Докучаєва. На ділянці заповідного степу зростає близько 250 видів судинних рослин, п'ять з яких занесено до Червоної книги України.
Фауна
Тваринний світ заказника досить різноманітний. Тут зустрічаються як типово степові, так і лісові мешканці. Орнітологи налічують близько півтораста видів птахів як перелітних, так і тих, що гніздяться і залишаються на зимівлю. Тут збереглися невеликі популяції дрохви і хохітви, значно частіше можна зустріти орла, яструба, вальдшнепа, сіру куріпку, фазана, перепілку звичайну, дикого голуба. У болотистій заплаві і по берегах Деркула чимало болотної дичини: баранців, водяних курочок, качок, лисок і крижнів. Серед співучих птахів тут мешкають вивільга, сойка, соловейко, , зозуля та інші.
Серед звірів, поширеним в цьому районі є бабак степовий. У лісах можна зустрічаються лосі, сарни, дикі кабани. Є тут також лисиця звичайна, заєць-русак, куниця лісова, сліпак, тхір степовий, кріт, борсук, вовк.
Дендрарій
В дендрарії, закладеному В. В. Докучаєвим і К. І. Юницьким зростають 270 видів деревно-чагарникових рослин, не характерних для місцевої флори порід. Тут представлені різноманітні хвойні породи: ялина європейська і колюча, Енгельмана, біота східна, туя західна, модрина європейська, ялівці звичайний і віргінський, сосни звичайна, австрійська, Веймутова, гірська. Зростають листяні дерева і чагарники — різні види бузку, барбарису, ломиносу, деревогубцю, катальпа бігнонієвидна, магонія падуболиста, , жимолості татарська (форми біла і рожева), , , види карагани, , обліпиха крушиновидна, горіхи маньчжурський і , птелея трилиста, , різні види шипшини (, найколючіша, , тощо), , , , пізня, ясени високий, , , пенсильванський, , різні види спіреї, псевдотсуга, , , тюльпанне та кам'яне дерева, тощо.
В дендрарії встановлені погруддя вченим-засновникам науки про степове лісорозведення — В. В. Докучаєву і Г. М. Висоцькому. Неподалік від будинку розташована могила К. І. Юницького, який загинув у 1918 р. від рук мародерів.
Галерея
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Знаменні та пам'ятні дати Луганщини 2014 рік [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2013.
Джерела
- Йеллоустоун на Деркулі. Луганський дендропарк: між казкою і реальністю // Газета «Україна молода» [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Пам'ятка природи «Урочище Юницького» // Степи України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Юницкий ботанический заказник // Зелёные жемчужины Луганщины. [ 30 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- http://www.biodiversity.ru/programs/steppe/bulletin/step-2/step2-20.html [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- О заповедном участке девственной степи в Старобельском уезде, Харьковской губернии. Записки Н-Александровского института с.х. и лесоводства / Бараков П. Ф. — Т. 24, вып. 2. — Харьков: Харьковский вестник, 1917. — С. 104.
- Талиев В. Судьба Докучаевской опытной станции. Бюллетень Харьковского общества природы, № 4, Харьков, 1915. — С. 87-91.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botanichnij zakaznik imeni Kostyantina Yunickogo odin z ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Luganskoyi oblasti botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Botanichnij zakaznik derzhavnogo znachennya Yunickij 49 03 03 pn sh 39 39 05 sh d 49 051111110027775908 pn sh 39 651388890027774892 sh d 49 051111110027775908 39 651388890027774892 Koordinati 49 03 03 pn sh 39 39 05 sh d 49 051111110027775908 pn sh 39 651388890027774892 sh d 49 051111110027775908 39 651388890027774892Krayina UkrayinaRoztashuvannyaBilovodskij rajon Luganska oblast UkrayinaVodni ob yektirichka DerkulPlosha1 065 gaZasnovano28 zhovtnya 1974Botanichnij zakaznik Yunickogo Luganska oblast Botanichnij zakaznik Yunickogo u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovanij bilya sil Gorodishe i Pervomajsk Bilovodskogo rajonu Luganskoyi oblasti Zagalna harakteristikaLandshaft botanichnogo zakaznika Yunickogo ye tipovim dlya Shidnoyi Ukrayini Vin predstavlenij kompleksom zahisnih lisovih nasadzhen silskogospodarskih ugid dilyanok cilinnogo stepu lukiv prirodnih lisiv shtuchnih i prirodnih vodojm i bolit Zberigaye teritoriyu Starobilskoyi dilyanki Osoblivoyi ekspediciyi z ispitu ta obliku riznih zasobiv vedennya lisovogo i vodnogo gospodarstva v stepah Rosiyi organizovanu v 1892 r V V Dokuchayevim U 2010 r uvijshov do skladu regionalnij landshaftnij park Bilovodskij Landshaftnij skladStepi 0 umovno prirodni lisi 60 shtuchni lisi 40 vodojmi 0 orni zemli 0 naseleni punkti 0 IstoriyaU 1891 roci pislya silnoyi posuhi i pilovih bur na pivdni Rosijskoyi imperiyi sho sprichinili nevrozhayi carskij uryad pid tiskom peredovoyi gromadskosti stvoriv osoblivu ekspediciyu yaka povinna bula virobiti principi i metodi racionalnogo vedennya silskogo gospodarstva v posushlivih chornozemnih oblastyah Yiyi ocholiv vidatnij rosijskij geograf i gruntoznavec profesor Vasil Vasilovich Dokuchayev Odniyeyu z troh eksperimentalnih dilyanok bula teritoriya bilya sela Gorodishe sho zvalasya Starobilskoyu dilyankoyu Za viznachennyam profesora Dokuchayeva ce buv tipovij zrazok vidkritogo napivbur yannogo stepu yak bi navmisno vistavlenij na volyu buryam vitram znoyu i posusi Zavdannyam dilyanki bulo viprobuvati rizni prijomi zahisnogo lisorozvedennya ta racionalnogo vikoristannya poverhnevih talih i zlivovih vod Na verhivci balki Berestok buli stvoreni stanciya i laboratoriya iz vsebichnogo doslidzhennya stepu Z 1892 po 1899 rik tut vzhe zrostalo blizko 90 gektariv nasadzhen yakimi povnistyu buli zakripleni i zalisneni Krinichnij i sumizhni z nim yari Vchenij hotiv za dopomogoyu cih prijomiv navchiti misceve naselennya zakriplyuvati yari obvodnyuvati step i zahishati grunt vid rujnivnoyi diyi eroziyi Z derevnih porid tut visadzhuvalisya yasen berest klen lipa dub riznomanitni kushi U 1899 roci cherez pripinennya finansuvannya ekspediciya zavershila svoyu robotu Starobilsku dilyanku peretvorili na Derkulske lisnictvo Lisovi posadki tut prodovzhiv soratnik profesora Dokuchayeva Vin zaklav dendrarij rozshiriv ob yem lisovih posadok Kostyantin Yunickij keruvav proektom z 1894 go do 1906 go roku Za cej chas zalisnena teritoriya dosyagla rozmiriv 5 tisyach gektariv Velika chastina cih nasadzhen zbereglasya do kincya 20 stolittya U narodi yih nazivayut Dokuchayevskimi smugami V kinci 1940 h rokiv u chasi stanciya bula vidnovlena na menshij ploshi 916 ga Na nij pracyuvali fahivci z polezahisnih ekspedicij AN SRSR potim bulo stvoreno Yunicke doslidne lisnictvo Luganskoyi agromeliorativnoyi naukovo doslidnoyi stanciyi Minlisgospu Ukrayini 7 grudnya 1971 rishennyam vikonkomu Luganskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ kolishnya Starobilska dilyanka ekspediciyi V V Dokuchayeva na ploshi 916 ga bula ogoloshena pam yatkoyu prirodi 28 zhovtnya 1974 r urochishe Yunickogo ogolosheno botanichnim zakaznikom respublikanskogo znachennya U budinku de zhiv K I Yunickij stvoreno muzej sho vidobrazhaye istoriyu stepovogo lisorozvedennya U 2005 roci Ukazom Prezidenta Ukrayini ploshu zakaznika bulo zbilsheno z 916 do 1065 ga Teritoriya zakaznika bula rozshirena za rahunok priyednannya urochisha Popove plosheyu 149 0 ga roztashovanogo v 3 km na pivden vid sela Gorodishe V umovah postijnogo nedofinansuvannya 1990 h i 2000 h rokiv zakaznik zberigsya zavdyaki bezoplatnim zusillyam dekilkoh lyudej sered yakih podruzhzhya silskih vchiteliv Mikola i Vira Annusovi FloraPivoniya tonkolista Prirodna flora zakaznika nalichuye blizko 480 vidiv sudinnih roslin 12 z nih zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Tri chervonoknizhni vidi pov yazani iz zaplavnimi lukami ta bolotami kosariki tonki ryabchik malij zozulinec bolotnij sim zi stepovimi dilyankami kovili Zaleskogo Lessinga vuzkolista volosista tyulpan zmiyelistij pivoniya tonkolista gromovik donskij dva z zaplavnimi dibrovami ryabchik ruskij ta tyulpan dibrovnij Na berezi Derkula zrostayut verbi posadzheni K I Yunickim popelyasta ta inshi Na zaplavnih lukah z ozercyami ta bolotami zustrichayutsya nastupni vidi roslin ryabchik malij oman visokij pivniki bolotni i solelyubni zozulinec bolotnij kalyuzhnicya bolotna chislenni vidi iz rodin osokovih i sitnikovih Na pidvishenih miscyah zaplavi z pishanim gruntom v shtuchnomu masivi sosni zvichajnoyi zrostaye vatochnik sirijskij pivnichnoamerikanska roslina posadzhena v period roboti ekspediciyi U vesnyanij period prirodni zaplavni dibrovi vkrivaye sucilnij kilim iz efemeroyidiv proliska sibirska pshinka vesnyana ryast shilnij tosho U bolotopolevih lisah poblizu berega richki nayavni zarosti ridkisnoyi v Donbasi likarskoyi roslini iz rodini zontichnih dudnika lisovogo Bilshe polovini teritoriyi zakaznika zajmayut shtuchni lisovi nasadzhennya riznogo viku i porodnogo skladu Sered nih ye nasadzhennya dubu zvichajnogo sosni krimskoyi ye takozh nasadzhennya zi zmishanim skladom derevnih i chagarnikovih porid Stepova roslinnist v zakazniku priurochena do shiliv Krinichnogo yaru U verhiv yah yaru v otochenni lisovih nasadzhen she z chasiv V V Dokuchayeva zberigayetsya dilyanka odvichno cilinnogo stepu plosheyu 14 0 ga Vona ye zalishkom Derkulskogo stepu pershij opis yakogo zrobiv Gavrilo Ivanovich Tanfilyev pid chas roboti v ekspediciyi Dokuchayeva Na dilyanci zapovidnogo stepu zrostaye blizko 250 vidiv sudinnih roslin p yat z yakih zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini FaunaBaranec zvichajnij Tvarinnij svit zakaznika dosit riznomanitnij Tut zustrichayutsya yak tipovo stepovi tak i lisovi meshkanci Ornitologi nalichuyut blizko pivtorasta vidiv ptahiv yak perelitnih tak i tih sho gnizdyatsya i zalishayutsya na zimivlyu Tut zbereglisya neveliki populyaciyi drohvi i hohitvi znachno chastishe mozhna zustriti orla yastruba valdshnepa siru kuripku fazana perepilku zvichajnu dikogo goluba U bolotistij zaplavi i po beregah Derkula chimalo bolotnoyi dichini baranciv vodyanih kurochok kachok lisok i krizhniv Sered spivuchih ptahiv tut meshkayut vivilga sojka solovejko zozulya ta inshi Sered zviriv poshirenim v comu rajoni ye babak stepovij U lisah mozhna zustrichayutsya losi sarni diki kabani Ye tut takozh lisicya zvichajna zayec rusak kunicya lisova slipak thir stepovij krit borsuk vovk DendrarijTyulpanne derevo amerikanske V dendrariyi zakladenomu V V Dokuchayevim i K I Yunickim zrostayut 270 vidiv derevno chagarnikovih roslin ne harakternih dlya miscevoyi flori porid Tut predstavleni riznomanitni hvojni porodi yalina yevropejska i kolyucha Engelmana biota shidna tuya zahidna modrina yevropejska yalivci zvichajnij i virginskij sosni zvichajna avstrijska Vejmutova girska Zrostayut listyani dereva i chagarniki rizni vidi buzku barbarisu lominosu derevogubcyu katalpa bignoniyevidna magoniya padubolista zhimolosti tatarska formi bila i rozheva vidi karagani oblipiha krushinovidna gorihi manchzhurskij i pteleya trilista rizni vidi shipshini najkolyuchisha tosho piznya yaseni visokij pensilvanskij rizni vidi spireyi psevdotsuga tyulpanne ta kam yane dereva tosho V dendrariyi vstanovleni pogruddya vchenim zasnovnikam nauki pro stepove lisorozvedennya V V Dokuchayevu i G M Visockomu Nepodalik vid budinku roztashovana mogila K I Yunickogo yakij zaginuv u 1918 r vid ruk maroderiv GalereyaPlodorizhka bolotna Kosariki tonkiPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 7 serpnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Znamenni ta pam yatni dati Luganshini 2014 rik 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 veresnya 2013 DzherelaJelloustoun na Derkuli Luganskij dendropark mizh kazkoyu i realnistyu Gazeta Ukrayina moloda 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pam yatka prirodi Urochishe Yunickogo Stepi Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Yunickij botanicheskij zakaznik Zelyonye zhemchuzhiny Luganshiny 30 travnya 2013 u Wayback Machine ros ros http www biodiversity ru programs steppe bulletin step 2 step2 20 html 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaO zapovednom uchastke devstvennoj stepi v Starobelskom uezde Harkovskoj gubernii Zapiski N Aleksandrovskogo instituta s h i lesovodstva Barakov P F T 24 vyp 2 Harkov Harkovskij vestnik 1917 S 104 Taliev V Sudba Dokuchaevskoj opytnoj stancii Byulleten Harkovskogo obshestva prirody 4 Harkov 1915 S 87 91