Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (листопад 2012) |
Богомильство — назва антиклерикального руху X—XV століть, що виник на Балканах (Болгарія) і вплинув на французьких катарів (альбігойців). Богомили (також: богумили) були численними і впливовими в Болгарському царстві. Проповідник X століття став головним поширювачем в Болгарії дуалістичного (добро і зло існують із вічності) вчення гностичного походження. Перші свідчення про богомилів відомі із книги «Бесіда проти богомилів» Козьми Пресвітера (X століття).
До того ж у нас немає жодного стародавнього віровчительного твору Б. Маємо два древніх полемічних твори проти Б., за якими ми знайомимося з віровченням їх. Перше належить Кузьмі, болгарському пресвітерові X ст., сучасникові особливо сильного поширення Б. в Болгарії за болгарського царя Петра. Друге належить грецькому письменникові Євфимію Зігабену або Зігадену, сучаснику імп. Олексія Комнена і відкриттю богомильської секти в Константинополі.
У Середні віки богомильство поширилося Європою і перетворилося в загальноєвропейський християнський рух, що отримав інші назви:
- у слов'янських і грецьких творах: маніхеї, , , «вірмени» (вчення вірмен) і павликіани, а також «фунданти» (фундагіагіти), «бабуни» (за назвою гірського хребта та однойменною річкою), у Боснії — патарени;
- на Заході: в Італії — манихеї, публікани (павликіяни), патарени; в Німеччині — катари; в Південній Франції — альбігойці (або «текстаранти»; від [fr], ткачі).
Назва
Назва «богумили» походить від слов'янських слів Бог та милий і буквально означає «милі Богу». Існує слов'янське ім'я Богомил (Богумил), що може бути калькою з грец. Θεόφιλος («Феофіл, Теофіл»). Зараз важко з'ясувати, чи отримала секта назву від імені здогадного її засновника, священника , чи він взяв собі це ім'я за назвою самої секти. Інша версія пояснює слово «богомили» як «богомільні», тлумачачи його як кальку «месаліани» (евхіти) — назви малоазійської секти в IV—VI століттях, з якою ототожнювалися богомили в грецьких і слов'янських джерелах XII—XIV ст.
Інша назва «бабуни» пов'язується з прасл. *babonъ, *babunъ, *babona («забобон»); похідні географічні назви включають річку Бабуна, гору (а також водоспад Богомила і село Богомила), всі вони розташовані в області , у сучасній Північній Македонії, яка, здогадно, була центром руху.
Вчення богомилів
Гностицизм | |
Перський гностицизм | |
Курдський гностицизм | |
Сіро-єгипетські гностики | |
Відомі гностичні автори | |
Середньовічний гностицизм | |
Гностичні писання |
Вважаючи себе правомірними християнами — джерело їхнього вчення походить від Євангелія (про це засвідчує Козьма Пресвітер).
Вони знали текст нового заповіту на пам'ять і ходили з Євангелієм у руках, що їм допомагало проповідувати і захищати свої релігійні погляди (про це повідомляє ).
Істинними книгами вважали вони чотири Євангелія (від Матвія, Марка, Луки, Івана), послання апостола Павла, Дії апостола Павла і Апокаліпсис. Пізніше були включені 16 книг пророків і псалтир. Всі інші Священне Писання і до Старого Заповіту було негативним пояснюючи цим, що створеним злим творцем Сатаною, спонукані Сатаною і написані Сатаною, передрікали явлення Христа не за бажанням, а з примусу.
З молитов визнавали «Отче наш».
Серед Нового Заповіту найбільш повагу користувалася Євангелія від Івана, що містить тенденції, заперечення матеріального початку.
У своїх проповідях користуватися текстами і цитатами Нового заповіту.
Тлумачили текст алегорично в потрібному дусі: «Не личить працювати і робити земні справи закріплюючи, адже сказав Господь не піклуйся про те, що їсти, або що одягати» або «Хто бажає йти слідом за мною, хай відмовиться від себе, і візьме свій хрест і йде слідом за мною» роздягалися голими і ходили за вчителем богомилом Часто слова перероблювали, і вносили зміни. Наприклад у першій главі Євангеліє від Іоанна, де йдеться про божественне світло «який освічує кожну людину», замінили «кожен словом хороший», пояснюючи, що відноситься не до всіх а для хороших. У молитві «Отче наш» замість «хліб наш насущний» вживали «хліб над сущий або вищий» чим хотіли підкреслити свої погляди.
Відношення до православної церкви і її обрядів
Виходячи зі своїх дуалістичних поглядів богомили були переконані в тому, що все, що витікає не від віри, є гріх. Вони відкидали зовнішні матеріальні прояви релігії, оскільки був втілений дух Сатани. Виказували неповагу до храмів, пояснюючи це тим, що там живуть демони, бо старозавітна юдейська церква благословляла кровопролиття. Проповідуючи істинну внутрішню церкву, наголошували на тому, що молитися можна там, де опинишся.
Заперечували хрещення водою, оскільки хрещення від Івана Хрестителя «походить від Сатани»; пояснювалося це тим, що хрещення водою здійснювалося за допомогою низки молитов, які богомили не визнавали. Вони вважали, що істинне хрещення здійснюється Духом Святим. Але як наводить Стелицький, до хрещення допускали дорослих і Ангелов. Стверджували, що причастя твориться не з Божого веління, бо це — не тіло Хрестове, а звичайна їжа. Літургію, за якою проводилося причастя, вони відкидали, адже «Христос, — говорили вони, — не правив літургії, і ми не будемо». Хліб і вино, яке Христос дав своїм учням, повинні були символізувати чотири Євангелія і діяння апостолів, а не речову їжу.
Розповіді про чудеса, здійсненні Христом, вони називали алегоріями. Про святі мощі вони говорили «Не з божої волі творяться дива, їх творить диявол, обдурюючи людей». Щодо хреста виражалися негативно, адже євреї розіпнули на ньому сина Божого, тому хрест ненависний Богу. А якщо розп'яли навіть царського сина, чи мав би хрест з дерева милим царю? Із дерев'яного хреста рубали і робили знаряддя праці. Також заперечували поклоніння іконам, ґрунтуючись на словах апостола Павла: «Не створи собі кумира», вважали це ідолопоклонством.
Заперечуючи церковний ритуал, богомили не визнавали церковної організації та ієрархії. Вони вважали, що це не відповідає принципам раннього християнства і зразку апостольних громад. Найбільш ненавидили вище духовенство (патріархів, архієпископів, єпископів), називаючи їх «сліпими фарисеями», стверджували, що їх привілеї не сумісні з обов'язками служителів Бога. Саме ця концепція мала широку підтримку суспільства і підривала авторитет церкви.
Правовірні богомили вчили вірувати в святу Трійцю і у божественну місію Христа, дотримуватись Євангельських заповідей, молитися, постити, бути бідними, викривати зло, говорити правду і любити один одного. І настанови, хто бажає увійти до кругу «здійсненні» Знай, — звертався до нього глава богомильського брацтва, — Христос заповідав людині не здійснувати ані перелюбства, ані людиновбивства, не прибігати до клятв, не брати чужого, не красти, не робити іншого того, чого сам собі не побажаєш, прощати, любити своїх ворогів, молитися за своїх ворогів, якщо вдарять в одну щоку підставити другу, якщо віднімуть одяг то віддати плащ. Згідно з цими запозиченими писаннями, без пізніших додавань Богомили виступали проти війн, вбивств людей і кровопролиття.
Також було заборонено вбивати інших звірів, крім змії. А інші бунтарі проповідували змови повстання проти церкви і церковної влади. Виступали проти багатства, земних благ, ненавидіти царя — багатство походить від Мамона . Керуючись словами Ісуса зверненням до юнака, що бажав стати учнем "Якщо хочеш ввійти вічне життя, піди продай маєток і роздай жебркам, і матимеш скарб на небесах;(Матвій гл. 19). Також Євфимій Зигібан вказує, що єретики вимагали від своїх прибічників і слухачів, щоб не мали власності. Були переконані чим бідніша людина тим легко він досягне «досконалості». Бідність була не лише передумовою морального вдосконалення, вона також необхідною умовою, хто хотів присвятити духовній організації і діяльності в богомильстві. Розділення влади на світську і релігійну Їх діяльність була зорієнтована на земну дійсність.
На відмінну, щодо положення жінки — нижча за чоловіка, приречена на мовчання і покора. Богомили проповідували рівноправ'я пояснюючи тим, що хоча тіло Адама і Єви було створено від Сатани але Бог оживив і втілив душу і тому Єва отримала як і Адам від бога всі духовні явища. Також богомили відкидали створення жінки з ребра Адама. Відкидали від Єви вину гріхопадіння, і що винна за всі біди які творяться в середньовічному світі за ідеології церкви. Жінки як і чоловіки мало право вступати до богомильства, проповідувати про, що засвідчує К. Пресвітер. Так і Анна Комніна згадує в праці «Алексианиди» жінки брали участь у громаді Василя лікаря. Жінки мали право бути в обряді посвячення в «досконалі» про, що згадує Зигабен.
Відношення до шлюбу було негативним, єретики засуджували шлюб як прояв фізичного і плотського інстинкту, вони стверджували, що одружуючись, люди наслідують заповідь, дану дияволом і називають їх Мамоновими слугами. Проповідували, що зачаття дитини в утробі відбувається за допомогою Сатани, і Сатана перебуває у ній до самого народження немовляти, і можна відігнати Сатану лише молитвою. Також вважали ніхто не може врятувати душу, якщо не розірве шлюбу і не стане жити чисто духовним життям, вільним від плотських спокус. Крім того шлюб йшов з основним уявленням Богомилів про рівність обох, що жінка створена для чоловіка і доповнювала його так як вважала православна церква. Не визнавали шлюб як таїнство і не може бути прийнятим як необхідним обрядом. Міг бути як духовний шлюб, що укладається між християнином і вірою. Для доведення точки зору посилалися на слова апостола Павла: «Хочу, щоб ви усі були подібні до мене».
Вороже ставлення до шлюбу не могло знайти підтримку в широких мас і отримання здійснення, не так легко було переконати в тому, що шлюб є гріх, що в нім проявляється влада злого творця. Тому вірянам дозволялося одружуватися, розірвання шлюбу тільки за винятком якщо хочуть стати досконалим залишити дружину і будинок. Своїми переконаннями Богомили домоглися що шлюб став не обов'язково укладати в церкві. Доказ знаходимо в синодних актів Охридського архієпископства, що відносяться першої половини XIII століття. В цих документах повідомляється про шлюби, заключенні без благословенням церкви, про випадки незаконного співжиття, неправильне здійснення розлучень.
Рух богомилів на Балканах
Крім Болгарського царства Х столітті богомили поширилися по всьому Балканському півострові включаючи Македонію, Сербію, Боснію (в Болгарії є 2 населених пункти із відповідною назвою — Богомил і Богомилці, у Македонії — Богомила).
На Македонських землях єресь посіла особливе місце, оскільки на думку Ю. Бромлея, В. Карасєва, С. Нікітіна, саме богомильство бере початок від Македонії, бо на початку Х ст. піп Богомил і його послідовники проповідували в Македонії. Македонські землі до 969 року перебували у складі Першого Болгарського царства, що дає підстави стверджувати, що вчення могло поширитися і в Болгарію. Це поширення залишило слід в топоміміці: гора Бабупа в центральній Македонії, річка Бабупа, яка бере початок від вище згаданої гори, Богомильське поле і та далі, що засвідчує перебування богомилів. Якщо порівняти з Богомилами Болгарії, то вони ні чим не відрізнялися своїм вченням. Детально про розвиток і гоніння богомилів в Македонії мало відомо, як стверджує Ю. Бромвей єретичний рух (пік могутності у Х ст.) тривав рух два століття.
На теренах Сербії богомили з'явилися між 931—934 роками. Саме в цей час Князівство Сербія перебуває в залежності від Болгарського царства. Про це дізнаємося у житіях з св. Йована про богомильських єретиків, які розширюють свій вплив на Західних Балканах Далмації, Іллірії і Сербію. Поширення богогомильства пов'язанє із переслідуванням Візантії, особливо в завойованих болгарських землях. Щодо назви богомили в Сербії отримали бабуни. Найбільш пік могутність єресі у другої половині ХІІ ст., що безсумнівнно пов'язане із широким розповсюдженням богомильської пропаганди в Болгарських землях і Малої Азії за часів Мануїла І Комніна. Сербський жупан Стефан Неманя (1168—1199 рр.) скликав в 1180 році антибогомильський собор — згідно з яким єретиків піддали анафемі. З цього часу починається гоніння єретиків. Поселення були спустошені, знайдені книги були знищені, захоплювали майно, а головному богомилу було відрізано язик і кинуто у в'язницю. Було покарано й інших послідовників. Переслідування Стефана Неманя не увінчалася успіхом. Його син Сава в 1221 видав некролог, в розробці якого використав болгарські джерела. Він піддав анафемі всіх єретиків, чітко називаючи засновником Попа Богомила.
Антибогомильська політика змусила богомилів шукати притулку в Боснії.
Проникнення богомилів в Боснії призвело до найяскравіших явищ в історії Середньовічної Європи — домінуючого становища єресі в Боснійські державі. Слід відзначити, що був помітний вплив як католицизма так і православ'я. Так Походження Боснійської єресі оповито морокою, що призводить до різних гіпотез. Історичні джерела згадують про те, що єресь прямим продовженням болгарських богомилів. Як і болгарських побратимів боснійські єретики називали «справжніми християнами». Разом з богомилами вони часто згадуються як «Патерени». Появу боснійської єресі в ХІІ столітті можна пов'язати з переслідуванням богомилів, як на болгарських землях, так і території Візантії, а потім і в Сербії. Патеренів почали переслідувати із 1184 року Веренозьким указом. Приблизно у 1199 році Вукан із Зети звинуватив Куліна перед папою як єретика, і папа намовив Угорщину, правління якої поширювалося на Північні Балкани, вдався до репресивних заходів у Боснії. Кулін поспішно підкорився папі. Він офіційно зрікся єресі перед легатом Іоанном де Касамарисом. У квітні 1203 року відбулося засудження єресі, яка мала формальний характер. Найбільш помітними богомильство було в межах у провінції Хум, в якій папський легат 1180 року відзначив повсюдне визначення єресі. Також було охоплено патеренами в містах Спліт Трогір; вони знайшли притулок в Боснії, коли далматинське узбережжя стало небезпечним в результаті гоніння, які проводилися Бернаром зі Спліта, Степана Неманя. Проте важко відзначити успіх. Ці переслідування сприяли подальші поширення єресі в Боснії. Оскільки у разі небезпеки патерени прикидувалися православними або католиками. Вплив патеренів був такий потужний, що навіть під їхнім впливом відбувся переворот Нінославом в результаті було скинуто Куліна Стефана.
Поширення богомильства на території України
Із Болгарії, за часів походів Святослава та поширення вчення серед руського війська, богомильство поширилось в Україні. Головним ініціатором і поширювачем уважають на підставі свідчення болгарського полеміста пресвітера Козьми (з другої половини X ст.) «попа Богомила, що жив у першій половині X ст.». Але, як зазначає професор Михайло Грушевський, всі відомості про нього настільки непевні, що саме існування цього проповідника богомильства тепер не всі дослідники допускають.
Наскільки великий вплив мало свого часу богомильство на розвиток релігійного світогляду українського народу, видно з таких слів, значно перебільшених, професора Михайла Драгоманова: «Коли взяти пам'ятки „народньої мудрости“, такі як легенди, пісні, прислів'я українські, та по них характеризувати народню релігію, то побачимо, що в ній, над ґрунтом натуралістично-політеїстичним лежить найбільше кора релігії їх маніхейсько-богомильської, як і в болгар, сербів і в великоросів, так що, коли б треба було застосувати до якоїсь із історичних релігій наш нарід, то я б застосував його скоріше всього до богомильства і наперед хвалюся, що переможу кожного свого противника в науковому спорі про цю справу» («Чудацькі Думки», Київ, 1913, ст. 145).
Хоча в цих словах маємо значне перебільшення, все ж не можна не відзначити великого впливу богомильства на творення в Україні особливо так званих космологічних легенд. Мабуть, і казки про Правду й Кривду, дуже в нас поширені, належать до тих, що витворилися під богомильським дуалістичним поглядом на світ. Проте, вже академік А. Веселовський правдиво завважив, що богомильство, як пізня єресь, вбирало в себе й давніші вірування та вироблені вже міти, і те, що декому може вважатися богомильством, в дійсності могло існувати й до богомильства. («Розисканія» XI, ст. 33—34).
Проф. М. Грушевський теж указував, що орієнтуватися в процесі поширення богомильських концепцій в нашому народі досить тяжко тому, що історія дуалістичних сект на сході досі мало відома. Лист патріарха Феофілакта до болгарського царя Петра, (927–968) вказує, що в тих часах ця «новоявлена єресь» була в Болгарії вже досить поширена. Основником її патріарх зве проте не попа Богумила, а якогось «єгиптянина Скитіяна», а , іменем якого зветься тепер маніхейська дуалістична доктрина, кладе третім в ряді. Після ж Манеха йдуть Павло і Іван, що, від них пішли маніхейці-павликіяни.
Їхні догмати патріарх збирає в таких пунктах: Існують дві основи — добро і зло, творець світла і творець ночі, творець людини і творець янголів та інших сотворінь. Дух зла — — творець і пан матерії, всього видимого світла і нашого тіла; подружжя, продовження й розмноження людського роду — це діло Сатанаїлове; Мойсеїв закон і пророки теж були від нього; Христос не був дійсною людиною, і Його смерть і воскресіння були тільки примарою.
Козьма й інші полемісти закидували богомилам, що вони не шанують Богородиці і говорять про неї ганебні речі, відкидають Христові чудеса і не вважають причастя Божою установою; не поважають хреста, вважають його дияволовою вигадкою; не шанують ікон, прирівнюючи їх до ідолів; глузують із святих мощей, кажучи, що при них сидять біси та роблять чуда на збаламучення простаків. «Учать не слухати панів, гудять бояр, мерзкими Богові вважають тих, що служать цареві, і рабам забороняють працювати на свого пана», та й взагалі гребують роботою…
Ці релігійні й соціальні погляди не дійшли до нас у викладі самих богомилів, — не маємо взагалі нічого, що можна було б уважати за твори богомильських провідників. Доводиться, як писав М. Грушевський, дошукуватися богомильських тенденцій в легендарній літературі та в усній словесності тільки помацки за вказівками полемістів та такими далекими відгомонами доктрини, як , що зветься також «Секретом єретиків».
Текст її переховався в латинському перекладі в формі відповідей Христа на запити Іоана: розповідається історію Сатанаїла, сотворення світу, гріхопадіння і запанування Сатанаїла над людьми, далі визволення їх Христом і, нарешті, даються провіщання про кінець світу. Є кілька й слов'янських текстів, які стоять у внутрішньому спорідненні з цією сектантською біблією.
У західньо-українському фольклорі, який взагалі повніше й ясніше заховує дуалістичні легенди, маємо такі варіанти дуалістичної повісти, де сотворення світу попереджається історією Сатанаїла, а продовжується оповіданням про прихід Христа і визволення ним людського роду. Поза тим маємо й численні фрагменти цієї повісти в формі більш-мевш заокруглених оповідань, часом забарвлених дуже різко дуалізмом, часом більш християнізованих і нераз у подробицях своїх багатших і цікавіших за згадані вище суцільніші нариси. Вони їх доповнюють і разом із ними творять багатий і цікавий космогонічний цикл, що має неабияке значення для реконструкції дуалістичної богомильської доктрини в тих формах, в яких вона колись поширювалась на наших землях. (М. Грушевський «Іст. у. літ.» IV, ст, 384—425).
Дискусійні питання богомильської історії
Основними матеріалами свідчення руху богомилів залишається писемні пам'ятки — їхні требники і біблійні тексти. Тексти Богомилів дійшли до наших днів, головним чином датуються роками занепаду єресі XIV — XV століття. Вважається, що різноманітними списки варіантів Нового Заповіту «Четвероєвангеліє» і «Апостол» — належать богомилам, хоча це часто дуже важко підтвердити. Праця ХІІІ ст. «Меса катарів» є однозначною дуаліською, і дуже можливо, підходить утраченого болгарського оригіналу. Окрім цього, існують численні апокрифи, які згідно із загальними звичаями сект і єресей, призначені замінити особу православних канонів. Деякі з них були вже добре відомими роботами за Матеріалами Старого Завіту. Наприклад «книга Єноха» або нове Євангеліє Никодима «Євангеліє св. Фоми», що відоме під назвою «Дитинство Ісуса». Іншими є оригінальними творами богомилів, що відверто пропагують дуалістичну доктрину. Серед них можна назвати «Intenogano sancti Iohnnis», дата написання якого і мова оригіналу залишається невизначеним, а також окремо відомі латинські версії «Видіння Ісаї», «Історія Адами і Єви», а також «Розумник», які відомі під багатьма різними назвами. Вони були приховані серцевиної єресі, схованої далі якомога від денного світла. Від єресі залишилися небагато матеріальних пам'яток. За своєю природою вона дотримувалася іконоборства і не заохочувала будівництва пишних релігійних споруд. Слід зазначити пам'ятки в Арильє, на південь від Тітово — Ужице в бік Боснії, Стефан Драгутин сербський король (1276—1282 рр.) в 1295 році збудував єписковську церкву св. Ахілла. Збережена фреска тих часів зображає Драгутина і Милютина (великого церковного будівництва) на гроні обабіч їхнього діда Стефана Першовінчаного. Під ними відбувається диспут між православними єпископами і «священниками» богомилами. Вони стоять ліворуч від Стефана — збоку козлів. Друга пам'ятка — це надгробні пам'ятники, які збереглися в Герцеговині (щодо них точаться дискусії, оскільки на них не має богомильських символів, за допомогою яких можна було б визначити, що це пам'ятки цих єретиків, як стверджує Власто) — переважна їхня більшість належить до пізнього періоду XIV — XIV століття, а спорудженні місцевими племенами влахів, гірськими пастухами, які розмовляли діалектом, спорідненим з румунською мовою. Тоді вони складали значний прошарок населення і надавали гужовий транспорт для перевезення товарів, від далматинських портів, Рагузи, до внутрішніх районів країни. Віросповідання влахів встановити неможливо.
Див. також
Примітки
- Богомилы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Wolski, Jan (2014). . Studia Ceranea. 4: 234—238. doi:10.18778/2084-140X.04.15. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2020.
- Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
(1911). . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 4. Cambridge University Press. с. 119. (англ.) Включає в себе такі джерела:- , Narratio de Bogomilis, ed. Gieseler (Göttingen, 1842)
- , Historia Bogomilorum (Wittenberg, 1712)
- «Slovo svyatago Kozmyi na eretiki», in Kukuljević Sakcinski, Arkiv zapovyestnicu jugoslavensku, vol. iv. pp. 69-97 (Agram, 1859)
- C. J. Jireček, Geschichte d. Bulgaren, pp. 155, 174—175 (Prague, 1876)
- Korolev, «Dogmatichesko-to uchenie na Bogomil-tie», in Periodichesko spisanie, vols. vii.-viii. pp. 75-106 (Braila, 1873)
- A. Lombard, Pauliciens, Bulgares et Bons-hommes (Geneva, 1879)
- Episcopul Melchisedek, Lipovenismul, pp. 265 sqq. (Bucharest, 1871)
- B. P. Hasdeu, Cuvente den bǎtrǎni, vol. ii. pp. 247 sqq. (Bucharest, 1879)
- F. C. Conybeare, The Key of Truth, pp. 73 sqq. and specially pp. 138 sqq. (Oxford, 1898)
- , Greco-Slavonic Literature, pp. 17 sqq. (London, 1887)
- O. Dähnhardt, Natursagen, vol. 1. pp. 38 sqq. (Leipzig and Berlin, 1907).
- Obolensky, Dimitry (1948). The Bogomils: A study in Balkan Neo-Manicheism. Cambridge University Press. ISBN .
- Loos, Milan (1974). Dualist heresy in the Middle Ages. Czechoslovak Academy of Sciences.
- Іларіон (Огієнко) Дохристиянські вірування українського народу — Київ: Обереги, 1992. — 424 c. (90 с.)
Список використаних джерел і літератури
- Богомильство [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 101. — 1000 екз.
- (Пламен Павлов, болг.)
- Богомильська церква у Хорватії [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Хрестоматія з історії західних та південних слов'ян (Давня доба, Середньовіччя) за ред. В. І. Ярового — К.: Либідь, 2011. — 416 с.
- Ангелов Димитр. Богомильство в Болгарии. М.: Издательство иностранной литературы, 1954.
- Бренон А. Истинный образ катаризма [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.].
- Виппер Р. Ю. История средних веков [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Москва: Республика, 1993. — 511 с.
- Власто А. П. Запровадження християнства у слов'ян: Вступ до середньовіч. історії слов'янства. — К.: Юніверс, 2004. — 496 с.
- История Югославии: в 2 т. Т. 1 / Акад. наук СССР, Ин-т славяноведения; под ред. Ю. В. Бромлея, И. С. Достян, В. Г. Карасева, С. А. Никитина. − М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1963.
- Стеллецкий Н. С. Болгарская Ересь Богомиловъ [ 3 квітня 2017 у Wayback Machine.] C. — Петербургь: Миссіонерское обозреніе,1902.
- Чорній В. П. Історія Болгарії. — Львів: ПАІС, 2007. — С.404
Посилання
- Д. С. Вирський. Богомильство [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 315. — .
- Богоміли [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Богомильське письменство // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 73-75. — 634 с.
- Мицько Ігор. Богомили в Україні та Литві
- Мицько Ігор. Личковецький богомильський надгробок
- Мицько Ігор. Легендарне плем'я словен
- Ересь богомильская [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2018) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya listopad 2012 Bogomilstvo nazva antiklerikalnogo ruhu X XV stolit sho vinik na Balkanah Bolgariya i vplinuv na francuzkih katariv albigojciv Bogomili takozh bogumili buli chislennimi i vplivovimi v Bolgarskomu carstvi Propovidnik X stolittya stav golovnim poshiryuvachem v Bolgariyi dualistichnogo dobro i zlo isnuyut iz vichnosti vchennya gnostichnogo pohodzhennya Pershi svidchennya pro bogomiliv vidomi iz knigi Besida proti bogomiliv Kozmi Presvitera X stolittya Do togo zh u nas nemaye zhodnogo starodavnogo virovchitelnogo tvoru B Mayemo dva drevnih polemichnih tvori proti B za yakimi mi znajomimosya z virovchennyam yih Pershe nalezhit Kuzmi bolgarskomu presviterovi X st suchasnikovi osoblivo silnogo poshirennya B v Bolgariyi za bolgarskogo carya Petra Druge nalezhit greckomu pismennikovi Yevfimiyu Zigabenu abo Zigadenu suchasniku imp Oleksiya Komnena i vidkrittyu bogomilskoyi sekti v Konstantinopoli U Seredni viki bogomilstvo poshirilosya Yevropoyu i peretvorilosya v zagalnoyevropejskij hristiyanskij ruh sho otrimav inshi nazvi u slov yanskih i greckih tvorah maniheyi virmeni vchennya virmen i pavlikiani a takozh fundanti fundagiagiti babuni za nazvoyu girskogo hrebta ta odnojmennoyu richkoyu u Bosniyi patareni na Zahodi v Italiyi maniheyi publikani pavlikiyani patareni v Nimechchini katari v Pivdennij Franciyi albigojci abo tekstaranti vid fr tkachi NazvaNazva bogumili pohodit vid slov yanskih sliv Bog ta milij i bukvalno oznachaye mili Bogu Isnuye slov yanske im ya Bogomil Bogumil sho mozhe buti kalkoyu z grec 8eofilos Feofil Teofil Zaraz vazhko z yasuvati chi otrimala sekta nazvu vid imeni zdogadnogo yiyi zasnovnika svyashennika chi vin vzyav sobi ce im ya za nazvoyu samoyi sekti Insha versiya poyasnyuye slovo bogomili yak bogomilni tlumachachi jogo yak kalku mesaliani evhiti nazvi maloazijskoyi sekti v IV VI stolittyah z yakoyu ototozhnyuvalisya bogomili v greckih i slov yanskih dzherelah XII XIV st Insha nazva babuni pov yazuyetsya z prasl babon babun babona zabobon pohidni geografichni nazvi vklyuchayut richku Babuna goru a takozh vodospad Bogomila i selo Bogomila vsi voni roztashovani v oblasti u suchasnij Pivnichnij Makedoniyi yaka zdogadno bula centrom ruhu Vchennya bogomilivGnosticizm Perskij gnosticizm Mandeyi Manihejstvo Kurdskij gnosticizm Yazdanizm Yezidi Ahl e Hakk Aleviti Siro yegipetski gnostiki Vasilidiani Vidomi gnostichni avtori en Menandr Valentin Markion Vasilid Mani Piznij gnosticizm Kayiniti Borboriti Serednovichnij gnosticizm Pavlikiani Albigojci Bogomili Katari Valdensi Zhidivstvuyuchi Gnostichni pisannya Biblioteka Nag Hammadi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Vvazhayuchi sebe pravomirnimi hristiyanami dzherelo yihnogo vchennya pohodit vid Yevangeliya pro ce zasvidchuye Kozma Presviter Voni znali tekst novogo zapovitu na pam yat i hodili z Yevangeliyem u rukah sho yim dopomagalo propoviduvati i zahishati svoyi religijni poglyadi pro ce povidomlyaye Istinnimi knigami vvazhali voni chotiri Yevangeliya vid Matviya Marka Luki Ivana poslannya apostola Pavla Diyi apostola Pavla i Apokalipsis Piznishe buli vklyucheni 16 knig prorokiv i psaltir Vsi inshi Svyashenne Pisannya i do Starogo Zapovitu bulo negativnim poyasnyuyuchi cim sho stvorenim zlim tvorcem Satanoyu sponukani Satanoyu i napisani Satanoyu peredrikali yavlennya Hrista ne za bazhannyam a z primusu Z molitov viznavali Otche nash Sered Novogo Zapovitu najbilsh povagu koristuvalasya Yevangeliya vid Ivana sho mistit tendenciyi zaperechennya materialnogo pochatku U svoyih propovidyah koristuvatisya tekstami i citatami Novogo zapovitu Tlumachili tekst alegorichno v potribnomu dusi Ne lichit pracyuvati i robiti zemni spravi zakriplyuyuchi adzhe skazav Gospod ne piklujsya pro te sho yisti abo sho odyagati abo Hto bazhaye jti slidom za mnoyu haj vidmovitsya vid sebe i vizme svij hrest i jde slidom za mnoyu rozdyagalisya golimi i hodili za vchitelem bogomilom Chasto slova pereroblyuvali i vnosili zmini Napriklad u pershij glavi Yevangeliye vid Ioanna de jdetsya pro bozhestvenne svitlo yakij osvichuye kozhnu lyudinu zaminili kozhen slovom horoshij poyasnyuyuchi sho vidnositsya ne do vsih a dlya horoshih U molitvi Otche nash zamist hlib nash nasushnij vzhivali hlib nad sushij abo vishij chim hotili pidkresliti svoyi poglyadi Vidnoshennya do pravoslavnoyi cerkvi i yiyi obryadiv Vihodyachi zi svoyih dualistichnih poglyadiv bogomili buli perekonani v tomu sho vse sho vitikaye ne vid viri ye grih Voni vidkidali zovnishni materialni proyavi religiyi oskilki buv vtilenij duh Satani Vikazuvali nepovagu do hramiv poyasnyuyuchi ce tim sho tam zhivut demoni bo starozavitna yudejska cerkva blagoslovlyala krovoprolittya Propoviduyuchi istinnu vnutrishnyu cerkvu nagoloshuvali na tomu sho molitisya mozhna tam de opinishsya Zaperechuvali hreshennya vodoyu oskilki hreshennya vid Ivana Hrestitelya pohodit vid Satani poyasnyuvalosya ce tim sho hreshennya vodoyu zdijsnyuvalosya za dopomogoyu nizki molitov yaki bogomili ne viznavali Voni vvazhali sho istinne hreshennya zdijsnyuyetsya Duhom Svyatim Ale yak navodit Stelickij do hreshennya dopuskali doroslih i Angelov Stverdzhuvali sho prichastya tvoritsya ne z Bozhogo velinnya bo ce ne tilo Hrestove a zvichajna yizha Liturgiyu za yakoyu provodilosya prichastya voni vidkidali adzhe Hristos govorili voni ne praviv liturgiyi i mi ne budemo Hlib i vino yake Hristos dav svoyim uchnyam povinni buli simvolizuvati chotiri Yevangeliya i diyannya apostoliv a ne rechovu yizhu Rozpovidi pro chudesa zdijsnenni Hristom voni nazivali alegoriyami Pro svyati moshi voni govorili Ne z bozhoyi voli tvoryatsya diva yih tvorit diyavol obduryuyuchi lyudej Shodo hresta virazhalisya negativno adzhe yevreyi rozipnuli na nomu sina Bozhogo tomu hrest nenavisnij Bogu A yaksho rozp yali navit carskogo sina chi mav bi hrest z dereva milim caryu Iz derev yanogo hresta rubali i robili znaryaddya praci Takozh zaperechuvali pokloninnya ikonam gruntuyuchis na slovah apostola Pavla Ne stvori sobi kumira vvazhali ce idolopoklonstvom Zaperechuyuchi cerkovnij ritual bogomili ne viznavali cerkovnoyi organizaciyi ta iyerarhiyi Voni vvazhali sho ce ne vidpovidaye principam rannogo hristiyanstva i zrazku apostolnih gromad Najbilsh nenavidili vishe duhovenstvo patriarhiv arhiyepiskopiv yepiskopiv nazivayuchi yih slipimi fariseyami stverdzhuvali sho yih privileyi ne sumisni z obov yazkami sluzhiteliv Boga Same cya koncepciya mala shiroku pidtrimku suspilstva i pidrivala avtoritet cerkvi Pravovirni bogomili vchili viruvati v svyatu Trijcyu i u bozhestvennu misiyu Hrista dotrimuvatis Yevangelskih zapovidej molitisya postiti buti bidnimi vikrivati zlo govoriti pravdu i lyubiti odin odnogo I nastanovi hto bazhaye uvijti do krugu zdijsnenni Znaj zvertavsya do nogo glava bogomilskogo bractva Hristos zapovidav lyudini ne zdijsnuvati ani perelyubstva ani lyudinovbivstva ne pribigati do klyatv ne brati chuzhogo ne krasti ne robiti inshogo togo chogo sam sobi ne pobazhayesh proshati lyubiti svoyih vorogiv molitisya za svoyih vorogiv yaksho vdaryat v odnu shoku pidstaviti drugu yaksho vidnimut odyag to viddati plash Zgidno z cimi zapozichenimi pisannyami bez piznishih dodavan Bogomili vistupali proti vijn vbivstv lyudej i krovoprolittya Takozh bulo zaboroneno vbivati inshih zviriv krim zmiyi A inshi buntari propoviduvali zmovi povstannya proti cerkvi i cerkovnoyi vladi Vistupali proti bagatstva zemnih blag nenaviditi carya bagatstvo pohodit vid Mamona Keruyuchis slovami Isusa zvernennyam do yunaka sho bazhav stati uchnem Yaksho hochesh vvijti vichne zhittya pidi prodaj mayetok i rozdaj zhebrkam i matimesh skarb na nebesah Matvij gl 19 Takozh Yevfimij Zigiban vkazuye sho yeretiki vimagali vid svoyih pribichnikiv i sluhachiv shob ne mali vlasnosti Buli perekonani chim bidnisha lyudina tim legko vin dosyagne doskonalosti Bidnist bula ne lishe peredumovoyu moralnogo vdoskonalennya vona takozh neobhidnoyu umovoyu hto hotiv prisvyatiti duhovnij organizaciyi i diyalnosti v bogomilstvi Rozdilennya vladi na svitsku i religijnu Yih diyalnist bula zoriyentovana na zemnu dijsnist Na vidminnu shodo polozhennya zhinki nizhcha za cholovika prirechena na movchannya i pokora Bogomili propoviduvali rivnoprav ya poyasnyuyuchi tim sho hocha tilo Adama i Yevi bulo stvoreno vid Satani ale Bog ozhiviv i vtiliv dushu i tomu Yeva otrimala yak i Adam vid boga vsi duhovni yavisha Takozh bogomili vidkidali stvorennya zhinki z rebra Adama Vidkidali vid Yevi vinu grihopadinnya i sho vinna za vsi bidi yaki tvoryatsya v serednovichnomu sviti za ideologiyi cerkvi Zhinki yak i choloviki malo pravo vstupati do bogomilstva propoviduvati pro sho zasvidchuye K Presviter Tak i Anna Komnina zgaduye v praci Aleksianidi zhinki brali uchast u gromadi Vasilya likarya Zhinki mali pravo buti v obryadi posvyachennya v doskonali pro sho zgaduye Zigaben Vidnoshennya do shlyubu bulo negativnim yeretiki zasudzhuvali shlyub yak proyav fizichnogo i plotskogo instinktu voni stverdzhuvali sho odruzhuyuchis lyudi nasliduyut zapovid danu diyavolom i nazivayut yih Mamonovimi slugami Propoviduvali sho zachattya ditini v utrobi vidbuvayetsya za dopomogoyu Satani i Satana perebuvaye u nij do samogo narodzhennya nemovlyati i mozhna vidignati Satanu lishe molitvoyu Takozh vvazhali nihto ne mozhe vryatuvati dushu yaksho ne rozirve shlyubu i ne stane zhiti chisto duhovnim zhittyam vilnim vid plotskih spokus Krim togo shlyub jshov z osnovnim uyavlennyam Bogomiliv pro rivnist oboh sho zhinka stvorena dlya cholovika i dopovnyuvala jogo tak yak vvazhala pravoslavna cerkva Ne viznavali shlyub yak tayinstvo i ne mozhe buti prijnyatim yak neobhidnim obryadom Mig buti yak duhovnij shlyub sho ukladayetsya mizh hristiyaninom i viroyu Dlya dovedennya tochki zoru posilalisya na slova apostola Pavla Hochu shob vi usi buli podibni do mene Vorozhe stavlennya do shlyubu ne moglo znajti pidtrimku v shirokih mas i otrimannya zdijsnennya ne tak legko bulo perekonati v tomu sho shlyub ye grih sho v nim proyavlyayetsya vlada zlogo tvorcya Tomu viryanam dozvolyalosya odruzhuvatisya rozirvannya shlyubu tilki za vinyatkom yaksho hochut stati doskonalim zalishiti druzhinu i budinok Svoyimi perekonannyami Bogomili domoglisya sho shlyub stav ne obov yazkovo ukladati v cerkvi Dokaz znahodimo v sinodnih aktiv Ohridskogo arhiyepiskopstva sho vidnosyatsya pershoyi polovini XIII stolittya V cih dokumentah povidomlyayetsya pro shlyubi zaklyuchenni bez blagoslovennyam cerkvi pro vipadki nezakonnogo spivzhittya nepravilne zdijsnennya rozluchen Ruh bogomiliv na BalkanahKrim Bolgarskogo carstva H stolitti bogomili poshirilisya po vsomu Balkanskomu pivostrovi vklyuchayuchi Makedoniyu Serbiyu Bosniyu v Bolgariyi ye 2 naselenih punkti iz vidpovidnoyu nazvoyu Bogomil i Bogomilci u Makedoniyi Bogomila Na Makedonskih zemlyah yeres posila osoblive misce oskilki na dumku Yu Bromleya V Karasyeva S Nikitina same bogomilstvo bere pochatok vid Makedoniyi bo na pochatku H st pip Bogomil i jogo poslidovniki propoviduvali v Makedoniyi Makedonski zemli do 969 roku perebuvali u skladi Pershogo Bolgarskogo carstva sho daye pidstavi stverdzhuvati sho vchennya moglo poshiritisya i v Bolgariyu Ce poshirennya zalishilo slid v topomimici gora Babupa v centralnij Makedoniyi richka Babupa yaka bere pochatok vid vishe zgadanoyi gori Bogomilske pole i ta dali sho zasvidchuye perebuvannya bogomiliv Yaksho porivnyati z Bogomilami Bolgariyi to voni ni chim ne vidriznyalisya svoyim vchennyam Detalno pro rozvitok i goninnya bogomiliv v Makedoniyi malo vidomo yak stverdzhuye Yu Bromvej yeretichnij ruh pik mogutnosti u H st trivav ruh dva stolittya Na terenah Serbiyi bogomili z yavilisya mizh 931 934 rokami Same v cej chas Knyazivstvo Serbiya perebuvaye v zalezhnosti vid Bolgarskogo carstva Pro ce diznayemosya u zhitiyah z sv Jovana pro bogomilskih yeretikiv yaki rozshiryuyut svij vpliv na Zahidnih Balkanah Dalmaciyi Illiriyi i Serbiyu Poshirennya bogogomilstva pov yazanye iz peresliduvannyam Vizantiyi osoblivo v zavojovanih bolgarskih zemlyah Shodo nazvi bogomili v Serbiyi otrimali babuni Najbilsh pik mogutnist yeresi u drugoyi polovini HII st sho bezsumnivnno pov yazane iz shirokim rozpovsyudzhennyam bogomilskoyi propagandi v Bolgarskih zemlyah i Maloyi Aziyi za chasiv Manuyila I Komnina Serbskij zhupan Stefan Nemanya 1168 1199 rr sklikav v 1180 roci antibogomilskij sobor zgidno z yakim yeretikiv piddali anafemi Z cogo chasu pochinayetsya goninnya yeretikiv Poselennya buli spustosheni znajdeni knigi buli znisheni zahoplyuvali majno a golovnomu bogomilu bulo vidrizano yazik i kinuto u v yaznicyu Bulo pokarano j inshih poslidovnikiv Peresliduvannya Stefana Nemanya ne uvinchalasya uspihom Jogo sin Sava v 1221 vidav nekrolog v rozrobci yakogo vikoristav bolgarski dzherela Vin piddav anafemi vsih yeretikiv chitko nazivayuchi zasnovnikom Popa Bogomila Antibogomilska politika zmusila bogomiliv shukati pritulku v Bosniyi Proniknennya bogomiliv v Bosniyi prizvelo do najyaskravishih yavish v istoriyi Serednovichnoyi Yevropi dominuyuchogo stanovisha yeresi v Bosnijski derzhavi Slid vidznachiti sho buv pomitnij vpliv yak katolicizma tak i pravoslav ya Tak Pohodzhennya Bosnijskoyi yeresi opovito morokoyu sho prizvodit do riznih gipotez Istorichni dzherela zgaduyut pro te sho yeres pryamim prodovzhennyam bolgarskih bogomiliv Yak i bolgarskih pobratimiv bosnijski yeretiki nazivali spravzhnimi hristiyanami Razom z bogomilami voni chasto zgaduyutsya yak Patereni Poyavu bosnijskoyi yeresi v HII stolitti mozhna pov yazati z peresliduvannyam bogomiliv yak na bolgarskih zemlyah tak i teritoriyi Vizantiyi a potim i v Serbiyi Patereniv pochali peresliduvati iz 1184 roku Verenozkim ukazom Priblizno u 1199 roci Vukan iz Zeti zvinuvativ Kulina pered papoyu yak yeretika i papa namoviv Ugorshinu pravlinnya yakoyi poshiryuvalosya na Pivnichni Balkani vdavsya do represivnih zahodiv u Bosniyi Kulin pospishno pidkorivsya papi Vin oficijno zriksya yeresi pered legatom Ioannom de Kasamarisom U kvitni 1203 roku vidbulosya zasudzhennya yeresi yaka mala formalnij harakter Najbilsh pomitnimi bogomilstvo bulo v mezhah u provinciyi Hum v yakij papskij legat 1180 roku vidznachiv povsyudne viznachennya yeresi Takozh bulo ohopleno paterenami v mistah Split Trogir voni znajshli pritulok v Bosniyi koli dalmatinske uzberezhzhya stalo nebezpechnim v rezultati goninnya yaki provodilisya Bernarom zi Splita Stepana Nemanya Prote vazhko vidznachiti uspih Ci peresliduvannya spriyali podalshi poshirennya yeresi v Bosniyi Oskilki u razi nebezpeki patereni prikiduvalisya pravoslavnimi abo katolikami Vpliv patereniv buv takij potuzhnij sho navit pid yihnim vplivom vidbuvsya perevorot Ninoslavom v rezultati bulo skinuto Kulina Stefana Poshirennya bogomilstva na teritoriyi UkrayiniIz Bolgariyi za chasiv pohodiv Svyatoslava ta poshirennya vchennya sered ruskogo vijska bogomilstvo poshirilos v Ukrayini Golovnim iniciatorom i poshiryuvachem uvazhayut na pidstavi svidchennya bolgarskogo polemista presvitera Kozmi z drugoyi polovini X st popa Bogomila sho zhiv u pershij polovini X st Ale yak zaznachaye profesor Mihajlo Grushevskij vsi vidomosti pro nogo nastilki nepevni sho same isnuvannya cogo propovidnika bogomilstva teper ne vsi doslidniki dopuskayut Naskilki velikij vpliv malo svogo chasu bogomilstvo na rozvitok religijnogo svitoglyadu ukrayinskogo narodu vidno z takih sliv znachno perebilshenih profesora Mihajla Dragomanova Koli vzyati pam yatki narodnoyi mudrosti taki yak legendi pisni prisliv ya ukrayinski ta po nih harakterizuvati narodnyu religiyu to pobachimo sho v nij nad gruntom naturalistichno politeyistichnim lezhit najbilshe kora religiyi yih manihejsko bogomilskoyi yak i v bolgar serbiv i v velikorosiv tak sho koli b treba bulo zastosuvati do yakoyis iz istorichnih religij nash narid to ya b zastosuvav jogo skorishe vsogo do bogomilstva i napered hvalyusya sho peremozhu kozhnogo svogo protivnika v naukovomu spori pro cyu spravu Chudacki Dumki Kiyiv 1913 st 145 Hocha v cih slovah mayemo znachne perebilshennya vse zh ne mozhna ne vidznachiti velikogo vplivu bogomilstva na tvorennya v Ukrayini osoblivo tak zvanih kosmologichnih legend Mabut i kazki pro Pravdu j Krivdu duzhe v nas poshireni nalezhat do tih sho vitvorilisya pid bogomilskim dualistichnim poglyadom na svit Prote vzhe akademik A Veselovskij pravdivo zavvazhiv sho bogomilstvo yak piznya yeres vbiralo v sebe j davnishi viruvannya ta virobleni vzhe miti i te sho dekomu mozhe vvazhatisya bogomilstvom v dijsnosti moglo isnuvati j do bogomilstva Roziskaniya XI st 33 34 Prof M Grushevskij tezh ukazuvav sho oriyentuvatisya v procesi poshirennya bogomilskih koncepcij v nashomu narodi dosit tyazhko tomu sho istoriya dualistichnih sekt na shodi dosi malo vidoma List patriarha Feofilakta do bolgarskogo carya Petra 927 968 vkazuye sho v tih chasah cya novoyavlena yeres bula v Bolgariyi vzhe dosit poshirena Osnovnikom yiyi patriarh zve prote ne popa Bogumila a yakogos yegiptyanina Skitiyana a imenem yakogo zvetsya teper manihejska dualistichna doktrina klade tretim v ryadi Pislya zh Maneha jdut Pavlo i Ivan sho vid nih pishli manihejci pavlikiyani Yihni dogmati patriarh zbiraye v takih punktah Isnuyut dvi osnovi dobro i zlo tvorec svitla i tvorec nochi tvorec lyudini i tvorec yangoliv ta inshih sotvorin Duh zla tvorec i pan materiyi vsogo vidimogo svitla i nashogo tila podruzhzhya prodovzhennya j rozmnozhennya lyudskogo rodu ce dilo Satanayilove Mojseyiv zakon i proroki tezh buli vid nogo Hristos ne buv dijsnoyu lyudinoyu i Jogo smert i voskresinnya buli tilki primaroyu Kozma j inshi polemisti zakiduvali bogomilam sho voni ne shanuyut Bogorodici i govoryat pro neyi ganebni rechi vidkidayut Hristovi chudesa i ne vvazhayut prichastya Bozhoyu ustanovoyu ne povazhayut hresta vvazhayut jogo diyavolovoyu vigadkoyu ne shanuyut ikon pririvnyuyuchi yih do idoliv gluzuyut iz svyatih moshej kazhuchi sho pri nih sidyat bisi ta roblyat chuda na zbalamuchennya prostakiv Uchat ne sluhati paniv gudyat boyar merzkimi Bogovi vvazhayut tih sho sluzhat carevi i rabam zaboronyayut pracyuvati na svogo pana ta j vzagali grebuyut robotoyu Ci religijni j socialni poglyadi ne dijshli do nas u vikladi samih bogomiliv ne mayemo vzagali nichogo sho mozhna bulo b uvazhati za tvori bogomilskih providnikiv Dovoditsya yak pisav M Grushevskij doshukuvatisya bogomilskih tendencij v legendarnij literaturi ta v usnij slovesnosti tilki pomacki za vkazivkami polemistiv ta takimi dalekimi vidgomonami doktrini yak sho zvetsya takozh Sekretom yeretikiv Tekst yiyi perehovavsya v latinskomu perekladi v formi vidpovidej Hrista na zapiti Ioana rozpovidayetsya istoriyu Satanayila sotvorennya svitu grihopadinnya i zapanuvannya Satanayila nad lyudmi dali vizvolennya yih Hristom i nareshti dayutsya provishannya pro kinec svitu Ye kilka j slov yanskih tekstiv yaki stoyat u vnutrishnomu sporidnenni z ciyeyu sektantskoyu bibliyeyu U zahidno ukrayinskomu folklori yakij vzagali povnishe j yasnishe zahovuye dualistichni legendi mayemo taki varianti dualistichnoyi povisti de sotvorennya svitu poperedzhayetsya istoriyeyu Satanayila a prodovzhuyetsya opovidannyam pro prihid Hrista i vizvolennya nim lyudskogo rodu Poza tim mayemo j chislenni fragmenti ciyeyi povisti v formi bilsh mevsh zaokruglenih opovidan chasom zabarvlenih duzhe rizko dualizmom chasom bilsh hristiyanizovanih i neraz u podrobicyah svoyih bagatshih i cikavishih za zgadani vishe sucilnishi narisi Voni yih dopovnyuyut i razom iz nimi tvoryat bagatij i cikavij kosmogonichnij cikl sho maye neabiyake znachennya dlya rekonstrukciyi dualistichnoyi bogomilskoyi doktrini v tih formah v yakih vona kolis poshiryuvalas na nashih zemlyah M Grushevskij Ist u lit IV st 384 425 Diskusijni pitannya bogomilskoyi istoriyiOsnovnimi materialami svidchennya ruhu bogomiliv zalishayetsya pisemni pam yatki yihni trebniki i biblijni teksti Teksti Bogomiliv dijshli do nashih dniv golovnim chinom datuyutsya rokami zanepadu yeresi XIV XV stolittya Vvazhayetsya sho riznomanitnimi spiski variantiv Novogo Zapovitu Chetveroyevangeliye i Apostol nalezhat bogomilam hocha ce chasto duzhe vazhko pidtverditi Pracya HIII st Mesa katariv ye odnoznachnoyu dualiskoyu i duzhe mozhlivo pidhodit utrachenogo bolgarskogo originalu Okrim cogo isnuyut chislenni apokrifi yaki zgidno iz zagalnimi zvichayami sekt i yeresej priznacheni zaminiti osobu pravoslavnih kanoniv Deyaki z nih buli vzhe dobre vidomimi robotami za Materialami Starogo Zavitu Napriklad kniga Yenoha abo nove Yevangeliye Nikodima Yevangeliye sv Fomi sho vidome pid nazvoyu Ditinstvo Isusa Inshimi ye originalnimi tvorami bogomiliv sho vidverto propaguyut dualistichnu doktrinu Sered nih mozhna nazvati Intenogano sancti Iohnnis data napisannya yakogo i mova originalu zalishayetsya neviznachenim a takozh okremo vidomi latinski versiyi Vidinnya Isayi Istoriya Adami i Yevi a takozh Rozumnik yaki vidomi pid bagatma riznimi nazvami Voni buli prihovani sercevinoyi yeresi shovanoyi dali yakomoga vid dennogo svitla Vid yeresi zalishilisya nebagato materialnih pam yatok Za svoyeyu prirodoyu vona dotrimuvalasya ikonoborstva i ne zaohochuvala budivnictva pishnih religijnih sporud Slid zaznachiti pam yatki v Arilye na pivden vid Titovo Uzhice v bik Bosniyi Stefan Dragutin serbskij korol 1276 1282 rr v 1295 roci zbuduvav yepiskovsku cerkvu sv Ahilla Zberezhena freska tih chasiv zobrazhaye Dragutina i Milyutina velikogo cerkovnogo budivnictva na groni obabich yihnogo dida Stefana Pershovinchanogo Pid nimi vidbuvayetsya disput mizh pravoslavnimi yepiskopami i svyashennikami bogomilami Voni stoyat livoruch vid Stefana zboku kozliv Druga pam yatka ce nadgrobni pam yatniki yaki zbereglisya v Gercegovini shodo nih tochatsya diskusiyi oskilki na nih ne maye bogomilskih simvoliv za dopomogoyu yakih mozhna bulo b viznachiti sho ce pam yatki cih yeretikiv yak stverdzhuye Vlasto perevazhna yihnya bilshist nalezhit do piznogo periodu XIV XIV stolittya a sporudzhenni miscevimi plemenami vlahiv girskimi pastuhami yaki rozmovlyali dialektom sporidnenim z rumunskoyu movoyu Todi voni skladali znachnij prosharok naselennya i nadavali guzhovij transport dlya perevezennya tovariv vid dalmatinskih portiv Raguzi do vnutrishnih rajoniv krayini Virospovidannya vlahiv vstanoviti nemozhlivo Div takozhGnosticizmPrimitkiBogomily Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Wolski Jan 2014 Studia Ceranea 4 234 238 doi 10 18778 2084 140X 04 15 Arhiv originalu za 12 sichnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni 1911 Bogomils U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 4 Cambridge University Press s 119 angl Vklyuchaye v sebe taki dzherela Narratio de Bogomilis ed Gieseler Gottingen 1842 Historia Bogomilorum Wittenberg 1712 Slovo svyatago Kozmyi na eretiki in Kukuljevic Sakcinski Arkiv zapovyestnicu jugoslavensku vol iv pp 69 97 Agram 1859 C J Jirecek Geschichte d Bulgaren pp 155 174 175 Prague 1876 Korolev Dogmatichesko to uchenie na Bogomil tie in Periodichesko spisanie vols vii viii pp 75 106 Braila 1873 A Lombard Pauliciens Bulgares et Bons hommes Geneva 1879 Episcopul Melchisedek Lipovenismul pp 265 sqq Bucharest 1871 B P Hasdeu Cuvente den bǎtrǎni vol ii pp 247 sqq Bucharest 1879 F C Conybeare The Key of Truth pp 73 sqq and specially pp 138 sqq Oxford 1898 Greco Slavonic Literature pp 17 sqq London 1887 O Dahnhardt Natursagen vol 1 pp 38 sqq Leipzig and Berlin 1907 Obolensky Dimitry 1948 The Bogomils A study in Balkan Neo Manicheism Cambridge University Press ISBN 0 521 58262 8 Loos Milan 1974 Dualist heresy in the Middle Ages Czechoslovak Academy of Sciences Ilarion Ogiyenko Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Kiyiv Oberegi 1992 424 c 90 s Spisok vikoristanih dzherel i literaturiBogomilstvo 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 101 1000 ekz Plamen Pavlov bolg Bogomilska cerkva u Horvatiyi 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Hrestomatiya z istoriyi zahidnih ta pivdennih slov yan Davnya doba Serednovichchya za red V I Yarovogo K Libid 2011 416 s Angelov Dimitr Bogomilstvo v Bolgarii M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1954 Brenon A Istinnyj obraz katarizma 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Vipper R Yu Istoriya srednih vekov 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine Moskva Respublika 1993 511 s Vlasto A P Zaprovadzhennya hristiyanstva u slov yan Vstup do serednovich istoriyi slov yanstva K Yunivers 2004 496 s Istoriya Yugoslavii v 2 t T 1 Akad nauk SSSR In t slavyanovedeniya pod red Yu V Bromleya I S Dostyan V G Karaseva S A Nikitina M Izd vo Akad nauk SSSR 1963 Stelleckij N S Bolgarskaya Eres Bogomilov 3 kvitnya 2017 u Wayback Machine C Peterburg Missionerskoe obozrenie 1902 Chornij V P Istoriya Bolgariyi Lviv PAIS 2007 S 404PosilannyaD S Virskij Bogomilstvo 6 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 315 ISBN 966 00 0734 5 Bogomili 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Bogomilske pismenstvo Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 73 75 634 s Micko Igor Bogomili v Ukrayini ta Litvi Micko Igor Lichkoveckij bogomilskij nadgrobok Micko Igor Legendarne plem ya sloven Eres bogomilskaya 15 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2018