Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болгарські походи — військові походи Великого київського князя Святослава Ігоровича проти Візантії та Болгарського царства протягом 968—971 років, відомі також як Грецько-болгарська кампанія.
| Походи Святослава на Болгарію | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 «Тризна воїнів Святослава», Генріх Семирадський, 1884. | ||||||||
| ||||||||
| Сторони | ||||||||
| Київська Русь, Печеніги, Угорці | Болгарське царство | Візантія | ||||||
| Командувачі | ||||||||
| Святослав, Свенельд, Ікмор† | Петро I, Борис II | Цимісхій, Барда Склір | ||||||
| Військові сили | ||||||||
| ~60 000 | ~30–40 000 | ~30 000 | ||||||
| ||||||||
Історія
Перший і другий похід на Болгарію
967 або 968 року Святослав на прохання Візантії здійснив набіг на Болгарське царство, проте невдовзі повернувся до Києва, який печеніги. Після смерті матері Ольги, Святослав 969 року знову напав на Болгарію і цього разу підкорив собі східну частину Болгарського царства, ослабленого внутрішнім розколом, після чого напав на Фракію, що належала Візантії.
Похід Цимісхія та облога Преслава
Будучи зайнятим в Азії придушенням повстання Барда Фоки протягом 970 року, імператор Візантії Іоанн Цимісхій повів свої війська, на початку 971 року, з Азії до Фракії, збираючи по дорозі запаси та облогове знаряддя. Візантійський флот супроводжував похід, маючи завданням по здійсненню висадки частини військ в тил ворога і тим відсікти його відступ через Дунай. Імператор вибрав для наступу Пасхальний тиждень 971 року. На шляху війська Цимісхія не було практично ніяких перешкод, перевали Балканських гір були залишені без охорони тому, що русини були зайняті придушенням болгарських повстань.
Візантійська армія, яку особисто очолювала Цимісхій, налічувала 30–40 тис. осіб, швидко просувалася і досягла болгарського міста Преслав. Армія русинів вступила в бій і зазнала поразки в битві перед міськими стінами, а візантійці перейшли до облоги. Руський і болгарський гарнізони під командою руського воєводи Свенгелаa[›] чинили рішучий опір, але місто було взяте штурмом 13 квітня 971 року. Серед полонених були Борис II та його сім'я, яких разом з болгарськими царськими регаліями привезли до Константинополя. Головні руські сили під командою Святослава пробилися в напрямку Доростола на Дунаї (нині Сілістра). Імперська армія, переслідуючи противника, просувалася безперешкодно; болгарські гарнізони різних фортів і твердинь на її шляху здалися без бою.
Битви при Доростолі
Коли візантійці наближалися до Доростолу, вони зіткнулися з армією русів, яка була вишикувана на полі перед містом, і була готова до бою. Після довгої, жорстокої битви візантійці перемогли, завдяки своїй важкій кавалерії. Русини закрилися у фортеці міста. Наступна облога Доростола тривала три місяці, під час якої візантійці блокували місто з суші і моря, а руси робили відчайдушні спроби вирватися з облоги. Дві великі сутички між військами, закінчилися візантійськими перемогами. Після остаточної і особливо жорстокої битви наприкінці липня русини були змушені капітулювати. За візантійським літописом, на той час залишилося близько 22 тисячі осіб з армії Святослава, що спочатку нараховувала близько 60 000. Цимісхій і Святослав зустрілися і підписали мирний договір: за яким армії русів було дозволено безперешкодно покинути Доростол, залишивши своїх полонених та награбоване майно. Торгові права Київської Русі були знову підтверджені в обмін на обіцянку ніколи більше не нападати на територію імперії.
Святослав не довго пережив мирне врегулювання, оскільки був убитий по дорозі додому печенігами у 972 році на Дніпровських порогах.
Скориставшись результатами війни, візантійський імператор Цимісхій збільшив залежність Болгарії від Візантії, що призвело у результаті подальшої, майже п'ятдесятирічної візантійсько-болгарської війни, до остаточного підкорення Болгарії у 1018 році.
Див. також
Нотатки
^ a: Візантійський історик Іоанн Скіліца називає Свенгела або Свенгеля другим командувачем армії Святослава, а Ікмора — третім військовим лідером, тоді як інший візантійський історик Лев Диякон не погоджується з цим. Ікмор був убитий у битві перед Доростолом. Руський літопис Повість временних літ Свенгела, як правило, ототожнює з воєводою Свенельдом. Грецькі літописці зафіксували, що Свенгел також був убитий у Доростолоні, але Повість временних літ стверджує, що він пережив війну і наступний напад печенігів на Дніпровських порогах, де загинув князь Святослав. Свенельд ще служив старшому сину Святослава Ярополку і помер близько 980 року.
Примітки
- Оболенський, 1971, с. 129
- Haldon, 2001, с. 98—99
- Fine, 1991, с. 186
- Haldon, 2001, с. 99
- Stephenson, 2000, с. 51—52
- Stephenson, 2000, с. 52
- Treadgold, 1997, с. 509
- Haldon, 2001, с. 99—100
- Haldon, 2001, с. 100—104
- Talbot та Sullivan, 2005, с. 181, 189, 193
Посилання
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Характеристика Святослава в традиції, східні походи, війни з в'ятичами, погром Хозарії, війна на Подоню, «уривки Газе», занепад Хозарії, русько-печенізькі відносини.
- (1971), The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500–1453, New York: Praeger Publishers, ISBN
- Haldon, John F. (2001), The Byzantine Wars, Stroud: Tempus, ISBN
- Fine, John Van Antwerp (1991), The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century, Ann Arbor: University of Michigan Press, ISBN
- Stephenson, Paul (2000), Byzantium's Balkan Frontier: A Political Study of the Northern Balkans, 900–1204, Cambridge; New York: Cambridge University Press, ISBN
- Talbot, Alice-Mary; Sullivan, Dennis F., ред. (2005), The History of Leo the Deacon: Byzantine Military Expansion in the Tenth Century, Washington: Dumbarton Oaks, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolgarski pohodi vijskovi pohodi Velikogo kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha proti Vizantiyi ta Bolgarskogo carstva protyagom 968 971 rokiv vidomi takozh yak Grecko bolgarska kampaniya Pohodi Svyatoslava na Bolgariyu Trizna voyiniv Svyatoslava Genrih Semiradskij 1884 Trizna voyiniv Svyatoslava Genrih Semiradskij 1884 Data 967 968 971 Misce Meziya i Frakiya Rezultat Vizantijska peremoga nad Rusyu oficijna aneksiya Bolgariyi p yatdesyatirichna vizantijsko bolgarska vijna do padinnya Bolgariyi v 1018 roci Storoni Kiyivska Rus Pechenigi Ugorci Bolgarske carstvo Vizantiya Komanduvachi Svyatoslav Sveneld Ikmor Petro I Boris II Cimishij Barda Sklir Vijskovi sili 60 000 30 40 000 30 000 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pohodi Svyatoslava na BolgariyuIstoriyaPivdenno shidna Yevropa 910 h rokiv Zustrich knyazya Svyatoslava z vizantijskim imperatorom Cimishiyem na berezi Dunayu Ioann I Cimishij z triumfom povertayetsya do Konstantinopolya z polonenim carem Borisom Pershij i drugij pohid na Bolgariyu 967 abo 968 roku Svyatoslav na prohannya Vizantiyi zdijsniv nabig na Bolgarske carstvo prote nevdovzi povernuvsya do Kiyeva yakij pechenigi Pislya smerti materi Olgi Svyatoslav 969 roku znovu napav na Bolgariyu i cogo razu pidkoriv sobi shidnu chastinu Bolgarskogo carstva oslablenogo vnutrishnim rozkolom pislya chogo napav na Frakiyu sho nalezhala Vizantiyi Pohid Cimishiya ta obloga Preslava Buduchi zajnyatim v Aziyi pridushennyam povstannya Barda Foki protyagom 970 roku imperator Vizantiyi Ioann Cimishij poviv svoyi vijska na pochatku 971 roku z Aziyi do Frakiyi zbirayuchi po dorozi zapasi ta oblogove znaryaddya Vizantijskij flot suprovodzhuvav pohid mayuchi zavdannyam po zdijsnennyu visadki chastini vijsk v til voroga i tim vidsikti jogo vidstup cherez Dunaj Imperator vibrav dlya nastupu Pashalnij tizhden 971 roku Na shlyahu vijska Cimishiya ne bulo praktichno niyakih pereshkod perevali Balkanskih gir buli zalisheni bez ohoroni tomu sho rusini buli zajnyati pridushennyam bolgarskih povstan Vizantijska armiya yaku osobisto ocholyuvala Cimishij nalichuvala 30 40 tis osib shvidko prosuvalasya i dosyagla bolgarskogo mista Preslav Armiya rusiniv vstupila v bij i zaznala porazki v bitvi pered miskimi stinami a vizantijci perejshli do oblogi Ruskij i bolgarskij garnizoni pid komandoyu ruskogo voyevodi Svengelaa chinili rishuchij opir ale misto bulo vzyate shturmom 13 kvitnya 971 roku Sered polonenih buli Boris II ta jogo sim ya yakih razom z bolgarskimi carskimi regaliyami privezli do Konstantinopolya Golovni ruski sili pid komandoyu Svyatoslava probilisya v napryamku Dorostola na Dunayi nini Silistra Imperska armiya peresliduyuchi protivnika prosuvalasya bezpereshkodno bolgarski garnizoni riznih fortiv i tverdin na yiyi shlyahu zdalisya bez boyu Bitvi pri Dorostoli Koli vizantijci nablizhalisya do Dorostolu voni zitknulisya z armiyeyu rusiv yaka bula vishikuvana na poli pered mistom i bula gotova do boyu Pislya dovgoyi zhorstokoyi bitvi vizantijci peremogli zavdyaki svoyij vazhkij kavaleriyi Rusini zakrilisya u forteci mista Nastupna obloga Dorostola trivala tri misyaci pid chas yakoyi vizantijci blokuvali misto z sushi i morya a rusi robili vidchajdushni sprobi virvatisya z oblogi Dvi veliki sutichki mizh vijskami zakinchilisya vizantijskimi peremogami Pislya ostatochnoyi i osoblivo zhorstokoyi bitvi naprikinci lipnya rusini buli zmusheni kapitulyuvati Za vizantijskim litopisom na toj chas zalishilosya blizko 22 tisyachi osib z armiyi Svyatoslava sho spochatku narahovuvala blizko 60 000 Cimishij i Svyatoslav zustrilisya i pidpisali mirnij dogovir za yakim armiyi rusiv bulo dozvoleno bezpereshkodno pokinuti Dorostol zalishivshi svoyih polonenih ta nagrabovane majno Torgovi prava Kiyivskoyi Rusi buli znovu pidtverdzheni v obmin na obicyanku nikoli bilshe ne napadati na teritoriyu imperiyi Svyatoslav ne dovgo perezhiv mirne vregulyuvannya oskilki buv ubitij po dorozi dodomu pechenigami u 972 roci na Dniprovskih porogah Skoristavshis rezultatami vijni vizantijskij imperator Cimishij zbilshiv zalezhnist Bolgariyi vid Vizantiyi sho prizvelo u rezultati podalshoyi majzhe p yatdesyatirichnoyi vizantijsko bolgarskoyi vijni do ostatochnogo pidkorennya Bolgariyi u 1018 roci Div takozhTrizna voyiniv Svyatoslava Dorostolska oborona Roman Svyatoslav Semen Sklyarenko Notatki a Vizantijskij istorik Ioann Skilica nazivaye Svengela abo Svengelya drugim komanduvachem armiyi Svyatoslava a Ikmora tretim vijskovim liderom todi yak inshij vizantijskij istorik Lev Diyakon ne pogodzhuyetsya z cim Ikmor buv ubitij u bitvi pered Dorostolom Ruskij litopis Povist vremennih lit Svengela yak pravilo ototozhnyuye z voyevodoyu Sveneldom Grecki litopisci zafiksuvali sho Svengel takozh buv ubitij u Dorostoloni ale Povist vremennih lit stverdzhuye sho vin perezhiv vijnu i nastupnij napad pechenigiv na Dniprovskih porogah de zaginuv knyaz Svyatoslav Sveneld she sluzhiv starshomu sinu Svyatoslava Yaropolku i pomer blizko 980 roku Primitki Obolenskij 1971 s 129 Haldon 2001 s 98 99 Fine 1991 s 186 Haldon 2001 s 99 Stephenson 2000 s 51 52 Stephenson 2000 s 52 Treadgold 1997 s 509 Haldon 2001 s 99 100 Haldon 2001 s 100 104 Talbot ta Sullivan 2005 s 181 189 193 Posilannya M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom I Harakteristika Svyatoslava v tradiciyi shidni pohodi vijni z v yatichami pogrom Hozariyi vijna na Podonyu urivki Gaze zanepad Hozariyi rusko pechenizki vidnosini 1971 The Byzantine Commonwealth Eastern Europe 500 1453 New York Praeger Publishers ISBN 978 0 297 00343 4 Haldon John F 2001 The Byzantine Wars Stroud Tempus ISBN 978 0 7524 1795 0 Fine John Van Antwerp 1991 The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08149 3 Stephenson Paul 2000 Byzantium s Balkan Frontier A Political Study of the Northern Balkans 900 1204 Cambridge New York Cambridge University Press ISBN 0 521 77017 3 Talbot Alice Mary Sullivan Dennis F red 2005 The History of Leo the Deacon Byzantine Military Expansion in the Tenth Century Washington Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 324 1