Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Жо́втими Во́дами (29 квітня — 16 травня, 1648 року) це найперша битва, яка завершилась перемогою козацько–татарського війська проти Речі Посполитої під час національно–визвольної війни 1648–1657 років. Близько 4,000–5,000 тисячне українське козацько–селянське військо під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і 3,000–4,000 тисяч кримських татар на чолі із Тугай-Беєм змогли здобути рішучу перемогу проти військ Речі Посполитої, що налічували приблизно 3,500 тисяч польських жовнірів, гусарів, панцерників та драгунів під командуванням гетьмана Стефана Потоцького та полководця Стефана Чарнецького, які обидва потрапили до козацько–татарського полону під час битви під містечком Жовті Води Київського воєводства Речі Посполитої.
| Битва під Жовтими Водами | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
 Розгром військ Речі Посполитої через Запорозьких Козаків та Кримських Татар під час битви. Картина Юліуша Коссака у 1899 році | |||||||
| Координати: 48°37′31″ пн. ш. 33°43′33″ сх. д. / 48.62532750002777249° пн. ш. 33.72587670002777571° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Військо Запорозьке  Кримське ханство |  Річ Посполита | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Богдан Хмельницький Михайло Кричевський Максим Кривоніс | Стефан Потоцький Стефан Чарнецький | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 4,000–5,000 Запорозьких Козаків 3,000–4,000 Кримських Татар | 7,000–7,100 польських жовнірів, гусарів, панцерників, драгунів та піхоти 6 гармат 8 фальконетів | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невеликі | 1,700 убитих 1,500 дезертирів 300 полонених | ||||||
Передумови
Покинувши під зиму Чигирин, Б. Хмельницький потайки вирушив на Запорозьку Січ. З ним були: син Тиміш, реєстровий сотник Бурлай, охорона — усіх коло двох десятків кінних. 25 січня запорожці на чолі з Б. Хмельницьким вдало нападають на урядову залогу біля острова Хортиця, більша частина реєстровців перейшла на бік запорожців. Полковник Гурський з драгунами втік до Крилова, втративши понад 30 чоловік убитими. Незабаром Б. Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького. З Січі новий гетьман звернувся з універсалами до українського народу, закликаючи його повстати проти чужоземних гнобителів. Заручившись підтримкою Османської імперії, в лютому — березні 1648 року у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслям-Ґераєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. 22 квітня Хмельницький вирушив з Січі проти поляків, з-поміж старшин відомі тоді тільки два: Максим Кривоніс і Михайло Криса. Потоцькі посилали шпигунів-«під'їздів», всі вони не повертались. Про це подбав Тугай-Бей, від них Хмельницький дізнався про переділ війська Речі Посполитої, на дві частини. Одна частина із понад 12,000 людей під проводом 26-річного Стефана Потоцького повинні були розбити 4,000–5,000 тисячне козацьке військо разом із 3,000–4,000. До них повинні були також приєднатися близько 1,500–5,500 реєстрових козаків.
Коли начальники коронного війська, що стояло на Київщині, між Корсунем і Черкасами, гетьмани Миколай Потоцький і Марцін Калиновський дізналися про повстанські задуми Б. Хмельницького, вирішили зразу навесні йти на Запорожжя, задушити бунт у самому зародку, не допускаючи перекидання на всю Україну.
У квітні 1648 року М. Потоцький-«Ведмежа лапа» послав на приборкання повстанців військо, яке було поділене на дві частини: 4,000 реєстровців та 1,200 німецьких найманців пересувалися на човнах по Дніпру, а решта загонів пішла суходолом. У повстанців з'явився шанс розгромити ці сили окремо. Такий поділ війська став помилкою польської стратегії, котрою вміло скористався Б. Хмельницький. Частину реєстрових козаків на байдаках Дніпром під проводом полковників Станіслава Кричевського, Вадовського й Гурського та військових осавулів Ілляша Караїмовича й Івана Барабаша, відділ німецької піхоти (насправді навербованої з українців, в обмундируванні та зі зброєю німецького зразка). Вони мали з'єднатися біля Кодака з відділом, який рушив 21 квітня «полем» під проводом гетьманового сина Стефана Потоцького. В цьому відділі була решта реєстровців — майже 2,500 чоловік під проводом комісара Яцека Шемберка, близько 1,500 жовнірів із кварцяного (королівського) війська. Це був авангард, слідом за яким рушило через кілька днів з-під Корсуня й головне військо, в якому було близько 11,000–12,000 людей.
Іди, — сказав старший Потоцький своєму сину Стефану, — і нехай історія напише тобі славу.
Хід битви
Напередодні козацькі розвідники затримали двох жовнірів, полонені розповіли, що Стефан Потоцький з військом перейшов Жовті Води. Богдан Хмельницький швидко вирушив йому назустріч.
29 квітня поляки насамперед стали табором, окопавшись. С. Потоцький сподівався утримати свої позиції до приходу головних сил. Козаки підійшли під самі шанці Речі Посполитої, підкопалися, підвезли гармати, порох, почали приступ. Поляки мали сильнішу артилерію, відбили напад запорожців. Розпочалася позиційна боротьба. Повстанці замкнули звідусіль табір Речі Посполитої, почали його обстрілювати та періодично йшли на нього приступом: «день і ніч боротьба з ними була, і по кілька разів на день».
30 квітня 1648 року штурм табору Речі Посполитої розпочався наступом української піхоти при підтримці кримської кінноти. Питома вага кримської кінноти у штурмі табору Речі Посполитої була мінімальною, але перебування навколо табору її полків, готових до бою, стримувало проведення контратак кавалерії Речі Посполитої проти наступаючої козацької піхоти. Але поки що козацький штурм не мав успіху. У поляків на вежах було десять гармат. Б. Хмельницький мав на той час всього три гармати-фальконети малого калібру. Бойові дії 30 квітня — 1 травня 1648 року показали, що такою силою табір Речі Посполитої не здобути.
8 — 9 травня кримська кіннота залишила Жовті Води, пішла в район зосередження на Інгульці (нині північна околиця міста П'ятихатки), де хан збирав усі сили для допомоги Богдану Хмельницькому.
Табір Речі Посполитої залишався в облозі козаків. Богдан Хмельницький знав, що Дніпром проти нього йдуть не самі поляки, а реєстрові козаки, послані ними, тобто такі ж православні козаки, лише зобов'язані службою королю Речі Посполитої. Запорозький воєначальник зважився вплинути на їхні почуття, аби відірвати від поляків. Богдан Хмельницький відправив один із загонів, щоб залучити на свій бік реєстрових козаків, які рухалися по Дніпру на човнах до Січі. 2 — 3 травня їм було повідомлено про становище польського війська і запропоновано приєднатися до повстанського війська для спільної боротьби за відновлення козацьких прав та вольностей. Богдан Хмельницький зумів пробудити у реєстрових козаків таку ненависть до поляків, що вони повстали, ледь прийшовши до Кам'яного Затону, перебили своїх начальників Івана Барабаша, Вадовського, Ілляша Караїмовича та інших (полковнику Кричевському — як особистому другу Хмельницького — зберегли життя і свободу), вибрали наказним гетьманом Филона Джалалія. 4 травня 1648 року реєстрове військо неподалік Микитинської Січі оголосило себе частиною армії Хмельницького.
13 травня прибули до Жовтих Вод 3,500 реєстровців водного відділу, які 4 травня під Микитиним Рогом (тепер поблизу Нікополя) перейшли на сторону повстанців. 14 травня під час переговорів Хмельницький і Потоцький-молодший (його змусили вести перемовини власні вояки) домовилися: поляки передають козакам всю артилерію з порохом та клейноди, їм дають можливість відступити до Крилова. За даними польського дослідника Веслава Маєвського, після цього козаки зірвали перемовини, затримали послів Речі Посполитої (в тому числі Стефана Чарнецького), а козацькі заручники втекли. Насправді в табір приїхав сотник Кривоніс. Домовились про те, що він залишається в заручниках, а Стефан віддає всі гармати. Стефан розумів: без підтримки батька важко буде впоратись. Після цього поляки почали пригощати козаків горілкою, в табір йшли козаки, їх поїли, однак надвечір не було ні козаків, ні заручників.
Веслав Маєвський писав — «15 травня кримці почали перемовини, вимагаючи особистої участі С. Потоцького в них; він мав вести розмову з Тугай-беєм між таборами. Виїхавши на них, С. Потоцький в полі побачив, що це була пастка особисто для нього. Союзники (кримці) почали напад на табір поляків, які заховались у відокремлених шанцях: одними командував Шемберк, іншими С. Потоцький. Напад був відбитий ціною значних втрат. Шемберк полишив свій шанець, перебираючись до іншого, був поранений».
Вночі з 15 на 16 травня військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки в умовах козацького оточення не «табором» з возовою рухомою обороною, а в інший похідно-бойовий порядок — так званого «старого польського шикування». Це шикування мало вигляд великого, порожнього всередині кінного чотирикутника, готового з кожного боку до негайної кавалерійської атаки. Стефан Потоцький просунувся на 8—12 км уздовж урочища Княжі Байраки.
С. Потоцький не здогадувався, що в його тилу проходить кримське військо. На шляху відходу Кривоніс перекопав дорогу, приготувався у засідці. Коли на світанку Стефан почав рух, позаду почувся дикий крик, хмара стріл. По опису очевидця, стріли нищили і нівечили людей і коней; перший напад був відбитий, другим табір поляків було розірвано. Почавши бігти вперед, Стефан потрапив на загін Кривоноса. Почалась битва, у якій «вода змішалась з кров'ю».
Стефан був поранений (вогнепальна (або вогнепальні) та різані рани)), потрапив до кримського полону, помер від гангрени 19 травня. Врятувався тільки один жовнір, який переодягнувшись в селянина, подав знак батьку М. Потоцькому про загибель сина.
Висновки
Битва на Жовтих Водах мала велике політичне і воєнне значення, адже стала першою великою перемогою Війська Запорозького під час Хмельниччини Перша перемога породила надії українського народу до виходу з-під ярма Речі Посполитої. Перехід реєстрових козаків на бік повстанців зробив вагомий внесок у перемогу військ повстанців. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з кримської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник «Героям Визвольної війни» у місті Жовті Води.
- Вулиця Козацької Слави у місті Жовті Води.
У літературі
- «Жовті Води». Історичне оповідання. (Островський Олелько)
У музиці
Картину поля битви опісля розгрому й загибелі польського війська змальовує епічна українська історична дума:
 | Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? |  |
У кінематографі
Битву під Жовтими Водами детально описано у фільмах:
У комп'ютерних іграх
Битва під Жовтими Водами детально описана в кампанії за Україну у грі «Козаки: Європейські війни».
Див. також
Примітки
- Lipiński W. Z dziejów Ukrainy. C. 497 — 498; Chrząszcz J. Pierwszy okres … C. 7.
- Chrząszcz J. Pierwszy okres… — C. 266.
- W.Majewski. Potocki Stefan h. Pilawa (1648)… S. 177
Джерела та література
- В. С. Степанков. Жовтоводська битва 1648 [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 166. — .
- М. П. Мірошниченко «Воєнна стратегія Богдана Хмельницького» [ 22 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Юрій Тис-Крохмалюк «Бої Хмельницького» 1954.
- В. Голобуцький Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — 539 с.
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
- W.Majewski. Potocki Stefan h. Pilawa (1648) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984—1985.— t. XXVIII/1, XXVIII/2.— zeszytн 116—117.— (пол.) S. 176—177.
- Палійчук Т. В. Реєстрове козацтво у битві на Жовтих Водах // Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. — 2018. — с. 101—102.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Zho vtimi Vo dami 29 kvitnya 16 travnya 1648 roku ce najpersha bitva yaka zavershilas peremogoyu kozacko tatarskogo vijska proti Rechi Pospolitoyi pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv Blizko 4 000 5 000 tisyachne ukrayinske kozacko selyanske vijsko pid komanduvannyam getmana Bogdana Hmelnickogo i 3 000 4 000 tisyach krimskih tatar na choli iz Tugaj Beyem zmogli zdobuti rishuchu peremogu proti vijsk Rechi Pospolitoyi sho nalichuvali priblizno 3 500 tisyach polskih zhovniriv gusariv pancernikiv ta draguniv pid komanduvannyam getmana Stefana Potockogo ta polkovodcya Stefana Charneckogo yaki obidva potrapili do kozacko tatarskogo polonu pid chas bitvi pid mistechkom Zhovti Vodi Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Bitva pid Zhovtimi VodamiHmelnichchinaRozgrom vijsk Rechi Pospolitoyi cherez Zaporozkih Kozakiv ta Krimskih Tatar pid chas bitvi Kartina Yuliusha Kossaka u 1899 roci Rozgrom vijsk Rechi Pospolitoyi cherez Zaporozkih Kozakiv ta Krimskih Tatar pid chas bitvi Kartina Yuliusha Kossaka u 1899 rociKoordinati 48 37 31 pn sh 33 43 33 sh d 48 62532750002777249 pn sh 33 72587670002777571 sh d 48 62532750002777249 33 72587670002777571Data 29 kvitnya 16 travnya 1648 rokuMisce Zhovti Vodi Kiyivske voyevodstvo Rich PospolitaRezultat Peremoga Kozacko Tatarskogo VijskaStoroniVijsko Zaporozke Krimske hanstvo Rich PospolitaKomanduvachiBogdan Hmelnickij Mihajlo Krichevskij Maksim Krivonis Danilo Nechaj Filon Dzhalalij Tugaj Bej Stefan Potockij Stefan CharneckijVijskovi sili4 000 5 000 Zaporozkih Kozakiv 3 000 4 000 Krimskih Tatar 7 000 7 100 polskih zhovniriv gusariv pancernikiv draguniv ta pihoti 6 garmat 8 falkonetivVtratiNeveliki 1 700 ubitih 1 500 dezertiriv 300 polonenihPam yatnik Geroyam Vizvolnoyi Vijni pid Zhovtimi Vodami PeredumoviPokinuvshi pid zimu Chigirin B Hmelnickij potajki virushiv na Zaporozku Sich Z nim buli sin Timish reyestrovij sotnik Burlaj ohorona usih kolo dvoh desyatkiv kinnih 25 sichnya zaporozhci na choli z B Hmelnickim vdalo napadayut na uryadovu zalogu bilya ostrova Horticya bilsha chastina reyestrovciv perejshla na bik zaporozhciv Polkovnik Gurskij z dragunami vtik do Krilova vtrativshi ponad 30 cholovik ubitimi Nezabarom B Hmelnickogo obrali getmanom Vijska Zaporozkogo Z Sichi novij getman zvernuvsya z universalami do ukrayinskogo narodu zaklikayuchi jogo povstati proti chuzhozemnih gnobiteliv Zaruchivshis pidtrimkoyu Osmanskoyi imperiyi v lyutomu berezni 1648 roku u Bahchisarayi ukrayinski posli uklali ugodu z Krimskim hanom Islyam Gerayem III pro vijskovu dopomogu u vijni proti Rechi Pospolitoyi 22 kvitnya Hmelnickij virushiv z Sichi proti polyakiv z pomizh starshin vidomi todi tilki dva Maksim Krivonis i Mihajlo Krisa Potocki posilali shpiguniv pid yizdiv vsi voni ne povertalis Pro ce podbav Tugaj Bej vid nih Hmelnickij diznavsya pro peredil vijska Rechi Pospolitoyi na dvi chastini Odna chastina iz ponad 12 000 lyudej pid provodom 26 richnogo Stefana Potockogo povinni buli rozbiti 4 000 5 000 tisyachne kozacke vijsko razom iz 3 000 4 000 Do nih povinni buli takozh priyednatisya blizko 1 500 5 500 reyestrovih kozakiv Koli nachalniki koronnogo vijska sho stoyalo na Kiyivshini mizh Korsunem i Cherkasami getmani Mikolaj Potockij i Marcin Kalinovskij diznalisya pro povstanski zadumi B Hmelnickogo virishili zrazu navesni jti na Zaporozhzhya zadushiti bunt u samomu zarodku ne dopuskayuchi perekidannya na vsyu Ukrayinu U kvitni 1648 roku M Potockij Vedmezha lapa poslav na priborkannya povstanciv vijsko yake bulo podilene na dvi chastini 4 000 reyestrovciv ta 1 200 nimeckih najmanciv peresuvalisya na chovnah po Dnipru a reshta zagoniv pishla suhodolom U povstanciv z yavivsya shans rozgromiti ci sili okremo Takij podil vijska stav pomilkoyu polskoyi strategiyi kotroyu vmilo skoristavsya B Hmelnickij Chastinu reyestrovih kozakiv na bajdakah Dniprom pid provodom polkovnikiv Stanislava Krichevskogo Vadovskogo j Gurskogo ta vijskovih osavuliv Illyasha Karayimovicha j Ivana Barabasha viddil nimeckoyi pihoti naspravdi naverbovanoyi z ukrayinciv v obmundiruvanni ta zi zbroyeyu nimeckogo zrazka Voni mali z yednatisya bilya Kodaka z viddilom yakij rushiv 21 kvitnya polem pid provodom getmanovogo sina Stefana Potockogo V comu viddili bula reshta reyestrovciv majzhe 2 500 cholovik pid provodom komisara Yaceka Shemberka blizko 1 500 zhovniriv iz kvarcyanogo korolivskogo vijska Ce buv avangard slidom za yakim rushilo cherez kilka dniv z pid Korsunya j golovne vijsko v yakomu bulo blizko 11 000 12 000 lyudej Idi skazav starshij Potockij svoyemu sinu Stefanu i nehaj istoriya napishe tobi slavu Hid bitviPlan shema Zhovtovodskoyi bitvi Naperedodni kozacki rozvidniki zatrimali dvoh zhovniriv poloneni rozpovili sho Stefan Potockij z vijskom perejshov Zhovti Vodi Bogdan Hmelnickij shvidko virushiv jomu nazustrich 29 kvitnya polyaki nasampered stali taborom okopavshis S Potockij spodivavsya utrimati svoyi poziciyi do prihodu golovnih sil Kozaki pidijshli pid sami shanci Rechi Pospolitoyi pidkopalisya pidvezli garmati poroh pochali pristup Polyaki mali silnishu artileriyu vidbili napad zaporozhciv Rozpochalasya pozicijna borotba Povstanci zamknuli zvidusil tabir Rechi Pospolitoyi pochali jogo obstrilyuvati ta periodichno jshli na nogo pristupom den i nich borotba z nimi bula i po kilka raziv na den 30 kvitnya 1648 roku shturm taboru Rechi Pospolitoyi rozpochavsya nastupom ukrayinskoyi pihoti pri pidtrimci krimskoyi kinnoti Pitoma vaga krimskoyi kinnoti u shturmi taboru Rechi Pospolitoyi bula minimalnoyu ale perebuvannya navkolo taboru yiyi polkiv gotovih do boyu strimuvalo provedennya kontratak kavaleriyi Rechi Pospolitoyi proti nastupayuchoyi kozackoyi pihoti Ale poki sho kozackij shturm ne mav uspihu U polyakiv na vezhah bulo desyat garmat B Hmelnickij mav na toj chas vsogo tri garmati falkoneti malogo kalibru Bojovi diyi 30 kvitnya 1 travnya 1648 roku pokazali sho takoyu siloyu tabir Rechi Pospolitoyi ne zdobuti 8 9 travnya krimska kinnota zalishila Zhovti Vodi pishla v rajon zoseredzhennya na Ingulci nini pivnichna okolicya mista P yatihatki de han zbirav usi sili dlya dopomogi Bogdanu Hmelnickomu Tabir Rechi Pospolitoyi zalishavsya v oblozi kozakiv Bogdan Hmelnickij znav sho Dniprom proti nogo jdut ne sami polyaki a reyestrovi kozaki poslani nimi tobto taki zh pravoslavni kozaki lishe zobov yazani sluzhboyu korolyu Rechi Pospolitoyi Zaporozkij voyenachalnik zvazhivsya vplinuti na yihni pochuttya abi vidirvati vid polyakiv Bogdan Hmelnickij vidpraviv odin iz zagoniv shob zaluchiti na svij bik reyestrovih kozakiv yaki ruhalisya po Dnipru na chovnah do Sichi 2 3 travnya yim bulo povidomleno pro stanovishe polskogo vijska i zaproponovano priyednatisya do povstanskogo vijska dlya spilnoyi borotbi za vidnovlennya kozackih prav ta volnostej Bogdan Hmelnickij zumiv probuditi u reyestrovih kozakiv taku nenavist do polyakiv sho voni povstali led prijshovshi do Kam yanogo Zatonu perebili svoyih nachalnikiv Ivana Barabasha Vadovskogo Illyasha Karayimovicha ta inshih polkovniku Krichevskomu yak osobistomu drugu Hmelnickogo zberegli zhittya i svobodu vibrali nakaznim getmanom Filona Dzhalaliya 4 travnya 1648 roku reyestrove vijsko nepodalik Mikitinskoyi Sichi ogolosilo sebe chastinoyu armiyi Hmelnickogo 13 travnya pribuli do Zhovtih Vod 3 500 reyestrovciv vodnogo viddilu yaki 4 travnya pid Mikitinim Rogom teper poblizu Nikopolya perejshli na storonu povstanciv 14 travnya pid chas peregovoriv Hmelnickij i Potockij molodshij jogo zmusili vesti peremovini vlasni voyaki domovilisya polyaki peredayut kozakam vsyu artileriyu z porohom ta klejnodi yim dayut mozhlivist vidstupiti do Krilova Za danimi polskogo doslidnika Veslava Mayevskogo pislya cogo kozaki zirvali peremovini zatrimali posliv Rechi Pospolitoyi v tomu chisli Stefana Charneckogo a kozacki zaruchniki vtekli Naspravdi v tabir priyihav sotnik Krivonis Domovilis pro te sho vin zalishayetsya v zaruchnikah a Stefan viddaye vsi garmati Stefan rozumiv bez pidtrimki batka vazhko bude vporatis Pislya cogo polyaki pochali prigoshati kozakiv gorilkoyu v tabir jshli kozaki yih poyili odnak nadvechir ne bulo ni kozakiv ni zaruchnikiv Veslav Mayevskij pisav 15 travnya krimci pochali peremovini vimagayuchi osobistoyi uchasti S Potockogo v nih vin mav vesti rozmovu z Tugaj beyem mizh taborami Viyihavshi na nih S Potockij v poli pobachiv sho ce bula pastka osobisto dlya nogo Soyuzniki krimci pochali napad na tabir polyakiv yaki zahovalis u vidokremlenih shancyah odnimi komanduvav Shemberk inshimi S Potockij Napad buv vidbitij cinoyu znachnih vtrat Shemberk polishiv svij shanec perebirayuchis do inshogo buv poranenij Vnochi z 15 na 16 travnya vijsko Rechi Pospolitoyi vishikuvalosya dlya zdijsnennya marshu do urochisha Knyazhi Bajraki v umovah kozackogo otochennya ne taborom z vozovoyu ruhomoyu oboronoyu a v inshij pohidno bojovij poryadok tak zvanogo starogo polskogo shikuvannya Ce shikuvannya malo viglyad velikogo porozhnogo vseredini kinnogo chotirikutnika gotovogo z kozhnogo boku do negajnoyi kavalerijskoyi ataki Stefan Potockij prosunuvsya na 8 12 km uzdovzh urochisha Knyazhi Bajraki S Potockij ne zdogaduvavsya sho v jogo tilu prohodit krimske vijsko Na shlyahu vidhodu Krivonis perekopav dorogu prigotuvavsya u zasidci Koli na svitanku Stefan pochav ruh pozadu pochuvsya dikij krik hmara stril Po opisu ochevidcya strili nishili i nivechili lyudej i konej pershij napad buv vidbitij drugim tabir polyakiv bulo rozirvano Pochavshi bigti vpered Stefan potrapiv na zagin Krivonosa Pochalas bitva u yakij voda zmishalas z krov yu Stefan buv poranenij vognepalna abo vognepalni ta rizani rani potrapiv do krimskogo polonu pomer vid gangreni 19 travnya Vryatuvavsya tilki odin zhovnir yakij pereodyagnuvshis v selyanina podav znak batku M Potockomu pro zagibel sina VisnovkiBitva na Zhovtih Vodah mala velike politichne i voyenne znachennya adzhe stala pershoyu velikoyu peremogoyu Vijska Zaporozkogo pid chas Hmelnichchini Persha peremoga porodila nadiyi ukrayinskogo narodu do vihodu z pid yarma Rechi Pospolitoyi Perehid reyestrovih kozakiv na bik povstanciv zrobiv vagomij vnesok u peremogu vijsk povstanciv Nadbannyam vijskovogo mistectva Bogdana Hmelnickogo ye zastosuvannya zagonu sformovanogo z krimskoyi kinnoti sho prikrivala golovni sili kozackoyi armiyi i rozgromu voroga chastinami Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Geroyam Vizvolnoyi vijni u misti Zhovti Vodi Vulicya Kozackoyi Slavi u misti Zhovti Vodi U literaturi Zhovti Vodi Istorichne opovidannya Ostrovskij Olelko U muzici Monument na chest rozgromu zaporizkimi kozakami na choli z B Hmelnickim polskih gnobiteliv u sichni 1648 roku Kartinu polya bitvi opislya rozgromu j zagibeli polskogo vijska zmalovuye epichna ukrayinska istorichna duma Chi ne toj to hmil sho kolo tichin v yetsya Gej toj to Hmelnickij sho z lyahami b yetsya Gej poyihav Hmelnickij ik Zhovtomu Brodu Gej ne odin lyah lezhit golovoyu v vodu Ne pij Hmelnickij duzhe toj Zhovtoyi Vodi Ide lyahiv sorok tisyach horoshoyi vrodi A ya lyahiv ne boyusya i gadki ne mayu Za soboyu velikuyu potugu ya znayu Ishe j ordu za soboyu vedu A vse vrazhi lyahi na vashu bidu Utikali lyahi pogubili shubi Gej ne odin lyah lezhit vishirivshi zubi Stanovili lyahi duboviyi hati Prijdetsya lyashenkam v Polshu utikati Utikali lyahiv de yakiyi povki Yili lyahiv sobaki i siriyi vovki Gej tam pole a na poli cviti Ne po odnim lyahu zaplakali diti Gej tam richka cherez richku glicya Ne po odnim lyahu zostalas vdovicya U kinematografi Bitvu pid Zhovtimi Vodami detalno opisano u filmah Getman Vognem i mechem U komp yuternih igrah Bitva pid Zhovtimi Vodami detalno opisana v kampaniyi za Ukrayinu u gri Kozaki Yevropejski vijni Div takozhRizdvyana bitva na Sichi 1674 PrimitkiLipinski W Z dziejow Ukrainy C 497 498 Chrzaszcz J Pierwszy okres C 7 Chrzaszcz J Pierwszy okres C 266 W Majewski Potocki Stefan h Pilawa 1648 S 177Dzherela ta literaturaV S Stepankov Zhovtovodska bitva 1648 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 166 ISBN 966 00 0610 1 M P Miroshnichenko Voyenna strategiya Bogdana Hmelnickogo 22 travnya 2020 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Yurij Tis Krohmalyuk Boyi Hmelnickogo 1954 V Golobuckij Zaporozke kozactvo K Visha shk 1994 539 s Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 W Majewski Potocki Stefan h Pilawa 1648 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 1985 t XXVIII 1 XXVIII 2 zeszytn 116 117 pol S 176 177 Palijchuk T V Reyestrove kozactvo u bitvi na Zhovtih Vodah Materiali studentskoyi naukovoyi konferenciyi Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha 2018 s 101 102