Кодаки́ — село у Васильківській міській громаді Обухівського району Київській області. Засноване 901 року. Населення — близько 1,3 тис. жителів.
село Кодаки | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Обухівський район | ||||
Рада | Васильківська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32120030100053832 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 901 | ||||
Населення | 1,3 тис. жителів | ||||
Поштовий індекс | 08645 | ||||
Телефонний код | +380 04571 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°05′58″ пн. ш. 30°16′04″ сх. д. / 50.09944° пн. ш. 30.26778° сх. д.Координати: 50°05′58″ пн. ш. 30°16′04″ сх. д. / 50.09944° пн. ш. 30.26778° сх. д. | ||||
Водойми | струмок Бурчак | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08645, Київська обл., Обухівський р-н, с.Кодаки, пл. Свободи 1 | ||||
Сільський голова | Іван Пасіка[] | ||||
Карта | |||||
Кодаки | |||||
Кодаки | |||||
Мапа | |||||
Кодаки у Вікісховищі |
Колишня назва — Кайдак (Кунаки).
Географія
У селі бере початок струмок Бурчак.
Назва
Раніше вживалася назва Кайдаки, що на думку дослідника В. М. Стецюка пов'язано з давніми булгарами й інтерпретується перекладом з чуваської мови булгарської групи, — кай «рости, розвиватися», тăкă «багатий, заможний».
Легенда створення села
Село розташоване між Митницею та Ксаверівкою, трохи в стороні від поштового шляху. Лежить воно серед степу, у глибокій долині, яка з усіх боків орошується джерелами, які беруть тут початок, а потім впадають в р. Стугну. В X столітті через князівські міжусобиці розбігався трудовий люд. І ось князь Ізяслав вирішив переселити частину племен чорних клобуків під Київ. Першим посів на землях поблизу Василькова торк Журбан. Мав степовик чудового скакуна, якого величав кунаком, тобто другом. Поселення Журбана місцеві жителі прозвали Кунаками. З часом Кунаки стали чималою дерев'яною фортецею, однією з численних оборонних споруд навколо Києва. Чорні клобуки прийняли мову русичів, їх звичаї та релігію і стали відданими вояками київських князів. А коли настав час виступати проти Батия, вони теж не покинули поля битви.
Після взяття Києва війська темника Уруза рушили на Юр'їв, щоб підкорити південні руські землі. Жителі навколишніх міст і сіл тікали в ліси, щоб перечекати навалу. Наприклад, у Кунаках лишилися лише воїни. На Васильків чорними хмарами посунули Урузові тисячі. Сотня, яка рухалася першою, напала на Кунаки. Але оборона поселення виявилась надто міцною для ворога, і майже всю сотню було знищено. Тоді Уруз послав тисяцького Бирюя з його тисячею. Через деякий час Бирюй доповів Урузу, що Кунаки взято і вщент спалено, а всіх захисників порубано. Уруз запитав про втрати. Той помовчав, а потім сказав, що загинуло 300 воїнів. "Це ж не Кунаки! Це — «Койдаки» (Köy dayı (тюрк) хоробре село) вигукнув Уруз.
Відтоді з легкої руки загарбників це місто отримало назву Кодаки, яка дійшла і до наших днів.
Історія
17.07.1660 р. біля с. Кодаки, що під Васильковом, зібралася Кодацька рада Війська Запорозького (з метою визначити порядок участі українців у московській виправі на захід. На Раду прибув і Василь Шерємєтьєв. У найближчому оточенні Гетьмана Юрія Хмельницького вже тоді визрів задум розірвати Переяславський договір з Москвою, укладений у жовтні 1659 р. під її тиском. Для цього планувалося використати конфлікт між Московським царством та Річчю Посполитою.
За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. село Кодаки відносилося до Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1289 | 98.17% |
російська | 19 | 1.44% |
білоруська | 3 | 0.23% |
болгарська | 1 | 0.08% |
німецька | 1 | 0.08% |
Усього | 1313 | 100% |
Церква
В селі діє громада Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви (Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій ).
Організації
02.02.2011 Миколою Ревуком зареєстровано Благодійну організацію «Фонд громади села Кодаки», який діяв на території с. Кодаки Васильківського району Київської області та на території Васильківського району Київської області.
Основною метою діяльності об'єднання був: розвиток та реконструкція села Кодаки шляхом здійснення благодійної діяльності. Організація працювала в інтересах розвитку освітньої та навчально-матеріальної бази всіх громадських і соціальних закладів, що знаходились в межах Васильківського району Київської області.
Відомі люди
- Ольга Диптан (1912—1998) — новатор колгоспного виробництва, ланкова колгоспу ім. Ілліча, двічі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1958).
- Володимир Щегольков (1937—2008) — колишній український радянський футболіст, проживав тут та помер.
- Віктор Тимошенко (1969) — український політик та підприємець.
Див. також
Примітки
- www.v-stetsyuk.name. Архів оригіналу за 22 Грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
Посилання
- Кодаки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- https://rada.info/rada/04359293/ [ 30 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- (архів)
- http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/koda_001.xml [ 14 Грудня 2018 у Wayback Machine.] — метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodaki selo u Vasilkivskij miskij gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskij oblasti Zasnovane 901 roku Naselennya blizko 1 3 tis zhiteliv selo Kodaki Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij rajon Rada Vasilkivska miska gromada Kod KATOTTG UA32120030100053832 Osnovni dani Zasnovane 901 Naselennya 1 3 tis zhiteliv Poshtovij indeks 08645 Telefonnij kod 380 04571 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 05 58 pn sh 30 16 04 sh d 50 09944 pn sh 30 26778 sh d 50 09944 30 26778 Koordinati 50 05 58 pn sh 30 16 04 sh d 50 09944 pn sh 30 26778 sh d 50 09944 30 26778 Vodojmi strumok Burchak Misceva vlada Adresa radi 08645 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Kodaki pl Svobodi 1 Silskij golova Ivan Pasika dzherelo Karta Kodaki Kodaki Mapa Kodaki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kodak Kolishnya nazva Kajdak Kunaki GeografiyaU seli bere pochatok strumok Burchak NazvaRanishe vzhivalasya nazva Kajdaki sho na dumku doslidnika V M Stecyuka pov yazano z davnimi bulgarami j interpretuyetsya perekladom z chuvaskoyi movi bulgarskoyi grupi kaj rosti rozvivatisya tăkă bagatij zamozhnij Legenda stvorennya selaSelo roztashovane mizh Mitniceyu ta Ksaverivkoyu trohi v storoni vid poshtovogo shlyahu Lezhit vono sered stepu u glibokij dolini yaka z usih bokiv oroshuyetsya dzherelami yaki berut tut pochatok a potim vpadayut v r Stugnu V X stolitti cherez knyazivski mizhusobici rozbigavsya trudovij lyud I os knyaz Izyaslav virishiv pereseliti chastinu plemen chornih klobukiv pid Kiyiv Pershim posiv na zemlyah poblizu Vasilkova tork Zhurban Mav stepovik chudovogo skakuna yakogo velichav kunakom tobto drugom Poselennya Zhurbana miscevi zhiteli prozvali Kunakami Z chasom Kunaki stali chimaloyu derev yanoyu forteceyu odniyeyu z chislennih oboronnih sporud navkolo Kiyeva Chorni klobuki prijnyali movu rusichiv yih zvichayi ta religiyu i stali viddanimi voyakami kiyivskih knyaziv A koli nastav chas vistupati proti Batiya voni tezh ne pokinuli polya bitvi Cerkva Sv Pokrovi Pogruddya Olgi Diptan Pislya vzyattya Kiyeva vijska temnika Uruza rushili na Yur yiv shob pidkoriti pivdenni ruski zemli Zhiteli navkolishnih mist i sil tikali v lisi shob perechekati navalu Napriklad u Kunakah lishilisya lishe voyini Na Vasilkiv chornimi hmarami posunuli Uruzovi tisyachi Sotnya yaka ruhalasya pershoyu napala na Kunaki Ale oborona poselennya viyavilas nadto micnoyu dlya voroga i majzhe vsyu sotnyu bulo znisheno Todi Uruz poslav tisyackogo Biryuya z jogo tisyacheyu Cherez deyakij chas Biryuj dopoviv Uruzu sho Kunaki vzyato i vshent spaleno a vsih zahisnikiv porubano Uruz zapitav pro vtrati Toj pomovchav a potim skazav sho zaginulo 300 voyiniv Ce zh ne Kunaki Ce Kojdaki Koy dayi tyurk horobre selo viguknuv Uruz Vidtodi z legkoyi ruki zagarbnikiv ce misto otrimalo nazvu Kodaki yaka dijshla i do nashih dniv Istoriya17 07 1660 r bilya s Kodaki sho pid Vasilkovom zibralasya Kodacka rada Vijska Zaporozkogo z metoyu viznachiti poryadok uchasti ukrayinciv u moskovskij vipravi na zahid Na Radu pribuv i Vasil Sheryemyetyev U najblizhchomu otochenni Getmana Yuriya Hmelnickogo vzhe todi vizriv zadum rozirvati Pereyaslavskij dogovir z Moskvoyu ukladenij u zhovtni 1659 r pid yiyi tiskom Dlya cogo planuvalosya vikoristati konflikt mizh Moskovskim carstvom ta Richchyu Pospolitoyu Za administrativno teritorialnim podilom XVIII st selo Kodaki vidnosilosya do Bilocerkivskoyi okrugi Kiyivskogo nam z 1797 r Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1289 98 17 rosijska 19 1 44 biloruska 3 0 23 bolgarska 1 0 08 nimecka 1 0 08 Usogo 1313 100 CerkvaV seli diye gromada Svyato Pokrovskoyi parafiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Blazhennishij Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Ukrayini Onufrij Organizaciyi02 02 2011 Mikoloyu Revukom zareyestrovano Blagodijnu organizaciyu Fond gromadi sela Kodaki yakij diyav na teritoriyi s Kodaki Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti ta na teritoriyi Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Osnovnoyu metoyu diyalnosti ob yednannya buv rozvitok ta rekonstrukciya sela Kodaki shlyahom zdijsnennya blagodijnoyi diyalnosti Organizaciya pracyuvala v interesah rozvitku osvitnoyi ta navchalno materialnoyi bazi vsih gromadskih i socialnih zakladiv sho znahodilis v mezhah Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Vidomi lyudiOlga Diptan 1912 1998 novator kolgospnogo virobnictva lankova kolgospu im Illicha dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1954 1958 Volodimir Shegolkov 1937 2008 kolishnij ukrayinskij radyanskij futbolist prozhivav tut ta pomer Viktor Timoshenko 1969 ukrayinskij politik ta pidpriyemec Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitkiwww v stetsyuk name Arhiv originalu za 22 Grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaKodaki Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini https rada info rada 04359293 30 Kvitnya 2021 u Wayback Machine arhiv http cdiak archives gov ua baza geog pok church koda 001 xml 14 Grudnya 2018 u Wayback Machine metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014