Балакле́я (до 2004 року — Балаклія, давня назва — Балаклій, Баклій) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, центр Балаклеївської сільської громади.
село Балаклея | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Черкаська область | ||||
Район | Черкаський район | ||||
Громада | Балаклеївська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA71080010010092649 | ||||
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1648 | ||||
Перша згадка | 1648 (376 років) | ||||
Населення | 4433 (на 1 січня 2008 року) | ||||
Поштовий індекс | 20721 | ||||
Телефонний код | +380 4733 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 98 м | ||||
Водойми | річки Балаклійка і Медянка | ||||
Відстань до обласного центру | 34,7 (фізична) км | ||||
Відстань до районного центру | 12 км | ||||
Найближча залізнична станція | Перегонівка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Балаклея, вул. Незалежності, 2 | ||||
Сільський голова | Благовісна Олена Миколаївна | ||||
Карта | |||||
Балаклея | |||||
Балаклея | |||||
Мапа | |||||
Балаклея у Вікісховищі |
Село розташоване на Правобережжі середнього Подніпров'я, у південній частині області, у західній частині району за 12 км на північний захід від районного центру — міста Сміла. Через село проходить автомобільна дорога державного значення Н01 та залізниця Одеської залізниці. У межах Балаклеї розташована залізнична станція Перегонівка. Протікає річка Медянка, на якій створено ставок, до якого впадає річка Балаклійка. Населення — 4433 чоловіка, 2503 двори (на 1 січня 2008 року).
Історія
Найдавніші відомості
Балаклея — назва татарська. В історії відомий цар заволзьких татар Балаклай, який у 1321 році зупинився на місці нинішнього села після поразки у час походу проти Литовсько-Новгородського князя при Кайданові. Звідси і пішла назва села.
Дату заснування Балаклеї не відомо. За однією з версій село було засноване татарами, що зупинилися тут в 1221 році Частина з них оселилися на березі річки в районі Балаклеї. За іншою версією Балаклея була заснована ще до монголо-татарської навали. Перші її жителі займалися рибальством та мисливством.
Існує також версія, що назва села перенесена з водного об'єкта на осаду, що виникла поруч. Це гідронім тюркського походження, де «балак» — невелика річка, дрібна протока. Інші перекладають це слово, як «рибна річка» (татарською «буликли»).[] []
У ті часи Балаклея зовсім не була схожа на нинішнє село. Рівень води в річках був на 5—8 метрів вищим за нинішній рівень (про це говорять численні знахідки водяної рослинності в ґрунті далеко від водоймищ та річок). Зі спогадів давніх мешканців села відомо, що на території Балаклеї існувало велике озеро, що простягалося до самого Орловця. Причиною цього високого рівня води було те, що раніше заплави рік Ірдинь і Тясмин були стародавнім пересохлим річищем Дніпра, яке було судноплавним тисяча років тому. Про це говорять знахідки стародавніх кораблів в озерах Ірдиня. Це, можливо, і було причиною високого рівня води в річках. Вся територія Балаклеї була повністю заліснена і непридатна для сільськогосподарських робіт.
XVI—XIX століття
28 березня 1633 року бояриня Христина Корженевська, до шлюбу Жубрик, продала Балаклею, яка входила до Мліївської волості, польському магнату Станіславу Конєцпольському. Балаклея пізніше згадується в історичних документах 1648 року. Село позначене на карті Боплана кінця 40-х років XVII століття. В часи визвольної війни 1648—1657 років населення Балаклеї бере активну участь у національно-визвольному русі. Згідно з «Реєстром Війська Запорозького» до складу Чигиринського полку входили 80 козаків Баклійської сотні, сотник — Захарко.
Відомий польський романіст Генрик Сенкевич, зображуючи події повстання 1648 року, писав:
«Чимало тут (у Городищі) полягло шляхти із Коноплянки, Старосілля, Балаклеї»
Після смерті Богдана Хмельницького прагнення польських магнатів на поневолення Правобережної України активізувалося. В 1661 році Конецпольські добиваються у польському сеймі утвердження своїх володінь у Київському воєводстві, у які входять Костянтинівка, Балаклея, Орловець та Сміла, яка залишилася їхньою власністю після Андрусівського перемир'я 1667 року. Пізніше царською грамотою село Балаклея і село Орловець були подаровані Виговському. Село поступово розвивалося і на 1741 рік налічувало до 100 дворів.
Після окупації Правобережної України з Лівобережною Московією в 1793 році Балаклея спочатку входить до , а з січня 1795 року — до Черкаського повіту Київської губернії. Власником села на той час був російський князь Григорій Потьомкін, який в 1792 році передає село в спадщину своєму племіннику графу Олександру Самойлову. Селяни все більше закріпачувалися. Зокрема панщину потрібно було відробляти 3—4 дні. Тяглові мали виходити на роботу з власною худобою.
В 1820 році село було подарована графом Олександром Миколайовичем Самойловим своїй дочці Софії — тодішній володарці всього Смілянського маєтку. Церква в селі ще здавна була Миколаївська. Існувала з 1746 року і числилась вже тоді старою, хоч була побудована в 1720 році. Уже в 1848 році нинішня володарка графиня Софія Олександрівна Бобринська будує нову дерев'яну церкву, яку освятила 17 вересня того ж року в ім'я святої мучениці Софії.
В 1838 році власник Смілянських володінь граф Олексій Бобринський будує в селі цукровий завод. Це були великі, обмазані глиною сараї з примітивною технікою, зокрема, ручними тертушками, гвинтовими пресами, якими віджимався буряковий сік, що потім випаровувався на вогні (парова система) до певної густоти, оброблявся бичачою кров'ю і зливався у великі баки, де протягом 2—3 місяців кристалізувався. Рушійною силою механізму були коні та воли. За добу перероблялося 150—170 берківців коренів (300—335 центнерів) За весь сезон вироблялося 5,5—6 тисяч пудів цукру. Заводам потрібно було багато палива і тому вирубувалися навколишні ліси. Важкими були умови праці на цукровому заводі. Холод, вогкість, каганцеве освітлення. Робітники працювали 12—14 годин на день. Сезонних робітників привозили з Харківської і Тульської губерній. Це були переважно безземельні селяни, які змушені були йти до поміщиків та капіталістів працювати за злиденну оплату. За рік на робітника, у середньому витрачалося 80—90 карбованців, а на утримання одного коня 170 карбованців. Хоч ця цифра здається малою, але лише одна працююча людина (батько) міг забезпечити всю сім'ю із 5 дітей та жінки. Крім цього при цукровому заводі діяли: хор, струнний оркестр, драматичний театр. Вони давали концерти кожну неділю для робітників і жителів села.
Реформа 1861 року сприяла подальшому розвитку капіталізму. В селі почали діяти два цегляні заводи. Кожна цеглина відмічалася надписами «ВЕ» (Володимирівська економія). В деяких селян ще збереглася та цегла, що говорить про надійність і витривалість. Бобринські продовжили скуповувати в селі наділи селян, які розорювалися. На них працювали жатки, молотарки, для обмолоту хліба використовувалася парова система, запроваджувалося десятинна система.
В 1899 році поміщикам Балаклеї належало 597 десятин землі, церкві — 40, а 4233 жителя користувалися 1795 десятинами, тобто по 2 десятини на двір, з кількістю в середньому понад 5 осіб. В 1889 році відкривається в селі однокласне училище, яке в 1913 році було передано в розпорядження земства. В ньому навчалася незначна кількість учнів — 20—25. Медичне обслуговування здійснював лише один фельдшер.
XX століття
Багато мешканців села працювало на промислових підприємствах, станціях Бобринські і Сміла. Злидні, безправ'я, тяжкі умови праці життя викликали незадоволення селян існуючим податкам. Економічні зв'язки села з Смілою сприяли розповсюдженню на його території революційної літератури. За свідчення поліцейського справника в кінці 1905 року в селі Балаклея Черкаського повіту Київської губернії була створена соціал-демократична організація, яка розповсюджувала листівки і вела агітаційну роботу серед селян, спрямовану на відібрання землі у місцевого поміщика графа Бобринського. За свідченням жителя села Балаклея Коротича К. Олександровича, який в той час працював машиністом на станції Бобринського, у кінці жовтня 1905 року в Балаклеї селяни вимагали поділу поміщицької землі, спалили Балаклеївську і Костянтинівську економію. Для наведення порядку з Черкас до села прибув збройний загін.
В період громадянської війни в Балаклеї відразу обирається земельний комітет, до складу якого ввійшли Т. С. Хоменко, І. Ю. Безсмолий, Х. Д. Мачулка. Члени комітету взяли на облік поміщицькі й громадські землі, почали їхній розподіл між селянами, встановили контроль над цукровим і цегельними заводами. З нетерпінням селяни чекали весни, щоб обробити землі. Але мирне життя перервала австро-німецька окупація, що тривала з березня до 19 листопада 1918 року. Після вигнання німецьких окупантів село на деякий час утримували війська Григор'єва (травень 1919 р.), денікінські війська (серпень 1919 року) та інші.
Радянська влада
Протягом 1920–1922 років на Смілянщині певна частина селянства, особливо заможного вели партизанську війну з більшовиками. Так 23 червня 1921 року загін Грозного знищив членів Балаклеївського ревкому Меха та Чепутовича. Цей же загін ліквідував колишнього командира партизанського загону Сергя Подвиженко. 30 липня 1921 року загін під керівництвом отамана Голого зайняв село.
12 серпня 1924 року 18 селянських господарств села об'єднуються у сільськогосподарську артіль «Робітник». Артіль мала у колективному користуванні 20 свиней, 3 бики, 8 кнурів на загальну суму 1278 карбованців. Члени артілі усуспільнили 39,7 десятин на польові землі і 3 десятини луків, а також 6 коней, 2 плуги, 2 борони, 1 сівалку, 3 віялки, 5 возів на загальну суму 2051 карбованців.
В 1924–1925 роках в артілі «Робітник» налагоджується робота допоміжних господарств. В зимовий час виготовляються обози, спиці. Позитивний досвід артілі сприяв створенню в 1925 році ще одного колективного господарства «Шлях селянина», до якого спочатку входили 9 незалежних селянських сімей. Організаторами цього господарства були, Ф. Т. Личак (голова), Т. С. Хоменко, В. І. Мех.
У 1926–1927 роках балаклеївці розширюють своє господарство. Вони беруть в оренду 9,5 десятини орної землі і 8 десятин виноградника. За короткий період організували свиноферму з 14 племінних свиней на суму 1024 карбованців. Добрих результатів добилась артіль і в рільництві. Вони зібрали з кожної десятини по 99 пудів жита, 124 — вівса, 90 — проса, 200 — кукурудзи, 605 — картоплі, 720 — цукрових буряків і 1294 пуди кормових буряків. Аналіз рентабельності свідчить, що протягом перших трьох років свого існування артільне господарство було прибутковим, що позитивно впливало на добробут членів артілі. Не лише матеріально, але й духовно колгоспники стали багатшими. В спеціальному приміщенні для організації культурно-масової роботи можна було почитати свіжі газети, які передплачують на кошти артілі, одержали художню літературу. В 1926 році бібліотека нараховувала 67 книжок. 3 % чистого прибутку щорічно відраховувалося в культфонд.
В 1929 році артілі «Робітник» і «Шлях селянина» об'єдналися в єдине господарство. В 1930 році в селі створюється колгоспи імені Першого Травня, а в 1934 році колгосп імені Ворошилова та імені XVII партійного з'їзду.
З метою ідеологічного впливу на населення Радянська влада відновила школи. Якщо в 1917 році було охоплено навчанням 29 % дітей села, то на 1919 році цей показник становив 33 %, а в 1922 році — 41 %. Почали працювати лікнепи, у роботі яких брали участь Є. Я. Гугля, О. С. Яшник. Сільська рада дедалі більше приділяла увагу благоустрою Балаклеї, розвитку охорони здоров'я, освіти, культури. Було здійснено радіофікацію центральної частини села.
В 1930 році на колгоспних полях села з'явилися перші трактори. Приклади самовідданої праці показували ланкові Керекеша О. Д., Н. К. Лисогір, І. М. Олійник, Дмитраш, Манько, Голубець. В 1936 році Балаклею відвідав П. П. Постишев.
Під час Голодомору в 1931 році Радянський уряд проводив політику розширення цукропромисловості в нових районах бурякосіяння: Сибір, Киргизстан, Казахстан, Приморський край, тому в 1932 році обладнання Балаклеївського цукрозаводу було перевезено в Казахстан. Найважчим був 1933-й рік, коли особливі загони-комісії під виглядом боротьби з куркульством забирали у селян все, що залишалося від посіву і посадки на городах. За весь 1933 рік кількість смертей в Балаклеї склала 484 чоловік (дані не точні).
Радянсько-німецька війна
В 1941 році німецькі війська захопили село. За період окупації в Балаклеї від рук нацистів загинуло понад 80 чоловік. З вересня 1941 року почала діяти підпільна партійно-комсомольська організація, яку очолили комуніст Василь Федорович Ромейко, голова Смілянського райвиконкому, його помічники Я. Є. Щербатюк (голова балаклеївського колгоспу «Робітник»). До складу підпільної групи ввійшло 16 чоловік. Члени організації займалися розповсюдженням агітаційних листівок серед населення, організовували диверсії. Так партизани підірвали залізничне полотно, внаслідок якого було знищено 1 паровоз і 20 вагонів. У квітні 1942 року дії народних месників ставали все активнішими і відчутнішими. Це насторожило нацистів. Почалися масові переслідування, облави i арешти. За допомогою зрадників нацисти натрапили на слід підпільників. У квітні 1942 року нацисти заарештували керівника підпільників В. Ф. Ромейка, господарів квартири В. Ф. Гордієнко і М. С. Дерев'янка, а також підпільників Я. С. Щербатюка, М. С. Дерев'янка, О. А. Осипова. 18 квітня 1942 року всі вони були розстріляні. Проте дії підпільної групи не припиняються. В звіті Київського обкому ЛКСМ України говориться:
« …організація встановила зв'язок з партизанським загоном імені Пожарського, якому передала 37 бійців, 15 гвинтівок, 3 автомати, 1 кулемет. В підпільній організації особливою мужністю, активністю, відвагою відзначилися комсомольці Євген Іванович Таран, Володимир Петрович і Григорій Омельянович Хоменки, Володимир Прокопович Гончаренко. Дехто з них загинув смертю хоробрих. Підпільна організація с. Балаклея діяла до серпня 1943 року, а коли почалися масові арешти і репресії, влилася в партизанський загін імені Пожарського».
Діяльність партизанського загону імені Пожарського розгорнулася спочатку у районі Смілянського, Сунківського та Ординського лісів. Загін швидко поповнювався і нараховував 970 чоловік. Та згодом керівництво загону, передбачаючи неминучість вирішальних битв з регулярними ворожими частинами, зосередило свої сили в районі на захід від Сміли (навколишні ліси сіл Костянтинівки, Балаклеї, Малого Старосілля).
Відважною розвідницею партизанського загону зарекомендувала себе Тетяна Мачулка. Та в похмуру осінню пору 1943 року під час виконання бойового завдання у селі Мале Старосілля ворогу вдалося її вислідити і заарештувати. Радянська патріотка загинула, але не видала своїх товаришів, які продовжували боротьбу. Іван Кіндратович Писак, уродженець села Теклине, в одному з боїв пораненим потрапляє в оточення, але перемагаючи тяжкість свого становища, ночами пробирається в окуповане німцями рідне село. Ховаючись від нацистів, він встановлює зв'язок з підпільною патріотичною групою станції ім. Тараса Шевченка і стає начальником штабу підпілля. Восени 1943 року нацисти схопили I. К. Лисенка і після катувань стратили. Безстрашною партизанською розвідницею була подруга Тетяни Мачулки Раїса Мишенко. В ніч на 27 жовтня 1943 року вона відправила до партизан 16 підпільників. А коли повернулася додому, її стало відомо, що заарештовано матір і сестру. При намаганні звільнити рідних Раїса була схоплена і замучена. Після катувань була також розстріляна партизанська розвідниця Євгенія Хижняк.
30 січня 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської операції в результаті жорстоких боїв війська 52-ї армії Другого Українського фронту відвоювали Балаклею і відновили радянську окупацію.
Загалом протягом війни загинуло 458 мешканців села, з них 265 зникло безвісти. 409 чоловік нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь загиблих односельчав в селі встановлено традиційний обеліск Слави.
Повоєнні роки
В 1950 році колгоспи «Робітник», ім. Ворошилова, ім. Першого Травня та ім. XVII партз'їзду об'єдналися в одне велике господарство, а в 1958 році його було перейменовано в колгосп «Дружба».
В 1967 році на полях колгоспу дружба працювало 28 потужних тракторів,19 автомашин,6 зернових, 5 бурякових, 4 кукурудзозбиральних та 3 силосних комбайнів. Але екстенсивні методи ведення господарства та застаріла техніка не давали змоги сільському господарству розвиватися. Станом на 1967 рік близько 30 % земель не удобрювалося. Як і в усьому СРСР в Балаклеї були свої рекордсмени, які намагалися досягти загальносоюзного рівня в різних галузях: Д. М. Реутинська, яка за прикладом Демченко, боролася за 500-центнерний урожай буряків; Зінаїда Софронівна Голубець тощо. Про екстенсивність ведення сільського господарства говорить також така статистика: лише в Балаклеї за цей період було осушено 40 га землі. Меліорація земель, осушення берегів, створення нових штучних річок — було звичним явищем в той період. Держава вкладала великі кошти в меліорацію, лише п'ятдесятирічний прибуток від сільського господарства міг повність покрити витрати. Станом на 1966 рік 168 гектарів землі було під лугами, з них лише 30 гектарів використовувалися як пасовища і сінокоси. Решта землі не використовувалася.
На 1971 рік у селі працювали середня і дві восьмирічні школи, 5 бібліотек (19,3 тисяч книг), клуб, аптека, стаціонарна лікарня на 40 ліжок, дві перукарні, універмаг, промтоварні й продовольчі магазини. В 1975 році в Балаклеї було збудовану нову школу, що зараз носить ім'я Євгенії Яківни Гуглі. Одним з перших директорів новозбудованої школи була Новік Жанна Володимирівна, яка працювала на цій посаді вісім років. Далі директором школи були Колос Анатолій Сергійович, Плашенко Ольга Яківна. З 1979 року школу очолила Чубок Галина Олексіївна. З 1988 по 2018 школу очолює Дорожкіна Неля Сергіївна. З 2019 року й донині директором школи є Ткаленко Юрій Володимирович Москалі тут ніколи не водилися
Сучасність
На території села міститься центральна садиба КСП «Дружба», за яким закріплено 3040 га сільськогосподарських угідь, з них 2669 га ріллі, 231 — сіножатей, 664 — лісів, 139 — пасовищ та 6 га ставків. Тут діє 8 фермерських господарств, які господарюють на 346 га землі, з них ріллі — 208.
ТОВ "ПКК «ДНД», що в провулку Силікальцитному, виробляє дігтярне мило.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 4 383 | 96,46 % |
Російська | 146 | 3,21 % |
Інше | 15 | 0,33 % |
Разом | 4 544 | 100,00 % |
Відомі люди
Народились
- Іван Полтавець-Остряниця (1890-1957) — український військовик та політичний діяч, ультраконсерватор, монархіст-гетьманець;
- Андрій Буц (* 1923 — † 18 жовтня 1948) — Герой Радянського Союзу;
- Ігор Мазуренко — відомий спортсмен (армрестлінг, бодібілдинг, пауерліфтінг, жим лежачи), спортивний менеджер та підприємець, чемпіон світу з рукоборства у серії Masters 2011 року.
- Яременко Ярослав Дмитрович (1972—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
Перебували
- Потьомкін Григорій Олександрович — російський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-фельдмаршал.
- Швець Олег Миколайович (1979—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Пам'ятник Тарасу Шевченку
Див. також
Посилання
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання]
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990. — C. 50. — .
- Похилевич, 1864.
- Стаття Horodyszcze у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III C.146 з 1895 року [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- «Вогнем і мечем».— М., 1994.— С. 183
- Архів Черкаського обкому Компартії України, ф. 1319 оп. 12, од. зб. 1
- Газета «Червоний стяг», 12 січня 1974 р.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Bałakleja 2). wieś, powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 94. (пол.)
- Bałakleja, wieś nad Taśminą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 75. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Balakliya Balakle ya do 2004 roku Balakliya davnya nazva Balaklij Baklij selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti centr Balakleyivskoyi silskoyi gromadi selo Balakleya Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Balakleyivska silska gromada Kod KATOTTG UA71080010010092649 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 1648 Persha zgadka 1648 376 rokiv Naselennya 4433 na 1 sichnya 2008 roku Poshtovij indeks 20721 Telefonnij kod 380 4733 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 13 23 pn sh 31 42 58 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 98 m Vodojmi richki Balaklijka i Medyanka Vidstan do oblasnogo centru 34 7 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Peregonivka Misceva vlada Adresa radi s Balakleya vul Nezalezhnosti 2 Silskij golova Blagovisna Olena Mikolayivna Karta Balakleya Balakleya Mapa Balakleya u Vikishovishi Selo roztashovane na Pravoberezhzhi serednogo Podniprov ya u pivdennij chastini oblasti u zahidnij chastini rajonu za 12 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru mista Smila Cherez selo prohodit avtomobilna doroga derzhavnogo znachennya N01 ta zaliznicya Odeskoyi zaliznici U mezhah Balakleyi roztashovana zaliznichna stanciya Peregonivka Protikaye richka Medyanka na yakij stvoreno stavok do yakogo vpadaye richka Balaklijka Naselennya 4433 cholovika 2503 dvori na 1 sichnya 2008 roku IstoriyaNajdavnishi vidomosti Balakleya nazva tatarska V istoriyi vidomij car zavolzkih tatar Balaklaj yakij u 1321 roci zupinivsya na misci ninishnogo sela pislya porazki u chas pohodu proti Litovsko Novgorodskogo knyazya pri Kajdanovi Zvidsi i pishla nazva sela dzherelo Datu zasnuvannya Balakleyi ne vidomo Za odniyeyu z versij selo bulo zasnovane tatarami sho zupinilisya tut v 1221 roci Chastina z nih oselilisya na berezi richki v rajoni Balakleyi Za inshoyu versiyeyu Balakleya bula zasnovana she do mongolo tatarskoyi navali Pershi yiyi zhiteli zajmalisya ribalstvom ta mislivstvom Isnuye takozh versiya sho nazva sela perenesena z vodnogo ob yekta na osadu sho vinikla poruch Ce gidronim tyurkskogo pohodzhennya de balak nevelika richka dribna protoka Inshi perekladayut ce slovo yak ribna richka tatarskoyu bulikli utochniti neyakisne dzherelo U ti chasi Balakleya zovsim ne bula shozha na ninishnye selo Riven vodi v richkah buv na 5 8 metriv vishim za ninishnij riven pro ce govoryat chislenni znahidki vodyanoyi roslinnosti v grunti daleko vid vodojmish ta richok Zi spogadiv davnih meshkanciv sela vidomo sho na teritoriyi Balakleyi isnuvalo velike ozero sho prostyagalosya do samogo Orlovcya Prichinoyu cogo visokogo rivnya vodi bulo te sho ranishe zaplavi rik Irdin i Tyasmin buli starodavnim peresohlim richishem Dnipra yake bulo sudnoplavnim tisyacha rokiv tomu Pro ce govoryat znahidki starodavnih korabliv v ozerah Irdinya Ce mozhlivo i bulo prichinoyu visokogo rivnya vodi v richkah Vsya teritoriya Balakleyi bula povnistyu zalisnena i nepridatna dlya silskogospodarskih robit XVI XIX stolittya 28 bereznya 1633 roku boyarinya Hristina Korzhenevska do shlyubu Zhubrik prodala Balakleyu yaka vhodila do Mliyivskoyi volosti polskomu magnatu Stanislavu Konyecpolskomu Balakleya piznishe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah 1648 roku Selo poznachene na karti Boplana kincya 40 h rokiv XVII stolittya V chasi vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv naselennya Balakleyi bere aktivnu uchast u nacionalno vizvolnomu rusi Zgidno z Reyestrom Vijska Zaporozkogo do skladu Chigirinskogo polku vhodili 80 kozakiv Baklijskoyi sotni sotnik Zaharko Vidomij polskij romanist Genrik Senkevich zobrazhuyuchi podiyi povstannya 1648 roku pisav Chimalo tut u Gorodishi polyaglo shlyahti iz Konoplyanki Starosillya Balakleyi Pislya smerti Bogdana Hmelnickogo pragnennya polskih magnativ na ponevolennya Pravoberezhnoyi Ukrayini aktivizuvalosya V 1661 roci Konecpolski dobivayutsya u polskomu sejmi utverdzhennya svoyih volodin u Kiyivskomu voyevodstvi u yaki vhodyat Kostyantinivka Balakleya Orlovec ta Smila yaka zalishilasya yihnoyu vlasnistyu pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Piznishe carskoyu gramotoyu selo Balakleya i selo Orlovec buli podarovani Vigovskomu Selo postupovo rozvivalosya i na 1741 rik nalichuvalo do 100 dvoriv Pislya okupaciyi Pravoberezhnoyi Ukrayini z Livoberezhnoyu Moskoviyeyu v 1793 roci Balakleya spochatku vhodit do a z sichnya 1795 roku do Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vlasnikom sela na toj chas buv rosijskij knyaz Grigorij Potomkin yakij v 1792 roci peredaye selo v spadshinu svoyemu pleminniku grafu Oleksandru Samojlovu Selyani vse bilshe zakripachuvalisya Zokrema panshinu potribno bulo vidroblyati 3 4 dni Tyaglovi mali vihoditi na robotu z vlasnoyu hudoboyu V 1820 roci selo bulo podarovana grafom Oleksandrom Mikolajovichem Samojlovim svoyij dochci Sofiyi todishnij volodarci vsogo Smilyanskogo mayetku Cerkva v seli she zdavna bula Mikolayivska Isnuvala z 1746 roku i chislilas vzhe todi staroyu hoch bula pobudovana v 1720 roci Uzhe v 1848 roci ninishnya volodarka grafinya Sofiya Oleksandrivna Bobrinska buduye novu derev yanu cerkvu yaku osvyatila 17 veresnya togo zh roku v im ya svyatoyi muchenici Sofiyi V 1838 roci vlasnik Smilyanskih volodin graf Oleksij Bobrinskij buduye v seli cukrovij zavod Ce buli veliki obmazani glinoyu sarayi z primitivnoyu tehnikoyu zokrema ruchnimi tertushkami gvintovimi presami yakimi vidzhimavsya buryakovij sik sho potim viparovuvavsya na vogni parova sistema do pevnoyi gustoti obroblyavsya bichachoyu krov yu i zlivavsya u veliki baki de protyagom 2 3 misyaciv kristalizuvavsya Rushijnoyu siloyu mehanizmu buli koni ta voli Za dobu pereroblyalosya 150 170 berkivciv koreniv 300 335 centneriv Za ves sezon viroblyalosya 5 5 6 tisyach pudiv cukru Zavodam potribno bulo bagato paliva i tomu virubuvalisya navkolishni lisi Vazhkimi buli umovi praci na cukrovomu zavodi Holod vogkist kaganceve osvitlennya Robitniki pracyuvali 12 14 godin na den Sezonnih robitnikiv privozili z Harkivskoyi i Tulskoyi gubernij Ce buli perevazhno bezzemelni selyani yaki zmusheni buli jti do pomishikiv ta kapitalistiv pracyuvati za zlidennu oplatu Za rik na robitnika u serednomu vitrachalosya 80 90 karbovanciv a na utrimannya odnogo konya 170 karbovanciv Hoch cya cifra zdayetsya maloyu ale lishe odna pracyuyucha lyudina batko mig zabezpechiti vsyu sim yu iz 5 ditej ta zhinki Krim cogo pri cukrovomu zavodi diyali hor strunnij orkestr dramatichnij teatr Voni davali koncerti kozhnu nedilyu dlya robitnikiv i zhiteliv sela Reforma 1861 roku spriyala podalshomu rozvitku kapitalizmu V seli pochali diyati dva ceglyani zavodi Kozhna ceglina vidmichalasya nadpisami VE Volodimirivska ekonomiya V deyakih selyan she zbereglasya ta cegla sho govorit pro nadijnist i vitrivalist Bobrinski prodovzhili skupovuvati v seli nadili selyan yaki rozoryuvalisya Na nih pracyuvali zhatki molotarki dlya obmolotu hliba vikoristovuvalasya parova sistema zaprovadzhuvalosya desyatinna sistema V 1899 roci pomishikam Balakleyi nalezhalo 597 desyatin zemli cerkvi 40 a 4233 zhitelya koristuvalisya 1795 desyatinami tobto po 2 desyatini na dvir z kilkistyu v serednomu ponad 5 osib V 1889 roci vidkrivayetsya v seli odnoklasne uchilishe yake v 1913 roci bulo peredano v rozporyadzhennya zemstva V nomu navchalasya neznachna kilkist uchniv 20 25 Medichne obslugovuvannya zdijsnyuvav lishe odin feldsher XX stolittya Bagato meshkanciv sela pracyuvalo na promislovih pidpriyemstvah stanciyah Bobrinski i Smila Zlidni bezprav ya tyazhki umovi praci zhittya viklikali nezadovolennya selyan isnuyuchim podatkam Ekonomichni zv yazki sela z Smiloyu spriyali rozpovsyudzhennyu na jogo teritoriyi revolyucijnoyi literaturi Za svidchennya policejskogo spravnika v kinci 1905 roku v seli Balakleya Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi bula stvorena social demokratichna organizaciya yaka rozpovsyudzhuvala listivki i vela agitacijnu robotu sered selyan spryamovanu na vidibrannya zemli u miscevogo pomishika grafa Bobrinskogo Za svidchennyam zhitelya sela Balakleya Koroticha K Oleksandrovicha yakij v toj chas pracyuvav mashinistom na stanciyi Bobrinskogo u kinci zhovtnya 1905 roku v Balakleyi selyani vimagali podilu pomishickoyi zemli spalili Balakleyivsku i Kostyantinivsku ekonomiyu Dlya navedennya poryadku z Cherkas do sela pribuv zbrojnij zagin V period gromadyanskoyi vijni v Balakleyi vidrazu obirayetsya zemelnij komitet do skladu yakogo vvijshli T S Homenko I Yu Bezsmolij H D Machulka Chleni komitetu vzyali na oblik pomishicki j gromadski zemli pochali yihnij rozpodil mizh selyanami vstanovili kontrol nad cukrovim i cegelnimi zavodami Z neterpinnyam selyani chekali vesni shob obrobiti zemli Ale mirne zhittya perervala avstro nimecka okupaciya sho trivala z bereznya do 19 listopada 1918 roku Pislya vignannya nimeckih okupantiv selo na deyakij chas utrimuvali vijska Grigor yeva traven 1919 r denikinski vijska serpen 1919 roku ta inshi Radyanska vlada Protyagom 1920 1922 rokiv na Smilyanshini pevna chastina selyanstva osoblivo zamozhnogo veli partizansku vijnu z bilshovikami Tak 23 chervnya 1921 roku zagin Groznogo znishiv chleniv Balakleyivskogo revkomu Meha ta Cheputovicha Cej zhe zagin likviduvav kolishnogo komandira partizanskogo zagonu Sergya Podvizhenko 30 lipnya 1921 roku zagin pid kerivnictvom otamana Gologo zajnyav selo 12 serpnya 1924 roku 18 selyanskih gospodarstv sela ob yednuyutsya u silskogospodarsku artil Robitnik Artil mala u kolektivnomu koristuvanni 20 svinej 3 biki 8 knuriv na zagalnu sumu 1278 karbovanciv Chleni artili ususpilnili 39 7 desyatin na polovi zemli i 3 desyatini lukiv a takozh 6 konej 2 plugi 2 boroni 1 sivalku 3 viyalki 5 voziv na zagalnu sumu 2051 karbovanciv V 1924 1925 rokah v artili Robitnik nalagodzhuyetsya robota dopomizhnih gospodarstv V zimovij chas vigotovlyayutsya obozi spici Pozitivnij dosvid artili spriyav stvorennyu v 1925 roci she odnogo kolektivnogo gospodarstva Shlyah selyanina do yakogo spochatku vhodili 9 nezalezhnih selyanskih simej Organizatorami cogo gospodarstva buli F T Lichak golova T S Homenko V I Meh U 1926 1927 rokah balakleyivci rozshiryuyut svoye gospodarstvo Voni berut v orendu 9 5 desyatini ornoyi zemli i 8 desyatin vinogradnika Za korotkij period organizuvali svinofermu z 14 pleminnih svinej na sumu 1024 karbovanciv Dobrih rezultativ dobilas artil i v rilnictvi Voni zibrali z kozhnoyi desyatini po 99 pudiv zhita 124 vivsa 90 prosa 200 kukurudzi 605 kartopli 720 cukrovih buryakiv i 1294 pudi kormovih buryakiv Analiz rentabelnosti svidchit sho protyagom pershih troh rokiv svogo isnuvannya artilne gospodarstvo bulo pributkovim sho pozitivno vplivalo na dobrobut chleniv artili Ne lishe materialno ale j duhovno kolgospniki stali bagatshimi V specialnomu primishenni dlya organizaciyi kulturno masovoyi roboti mozhna bulo pochitati svizhi gazeti yaki peredplachuyut na koshti artili oderzhali hudozhnyu literaturu V 1926 roci biblioteka narahovuvala 67 knizhok 3 chistogo pributku shorichno vidrahovuvalosya v kultfond V 1929 roci artili Robitnik i Shlyah selyanina ob yednalisya v yedine gospodarstvo V 1930 roci v seli stvoryuyetsya kolgospi imeni Pershogo Travnya a v 1934 roci kolgosp imeni Voroshilova ta imeni XVII partijnogo z yizdu Z metoyu ideologichnogo vplivu na naselennya Radyanska vlada vidnovila shkoli Yaksho v 1917 roci bulo ohopleno navchannyam 29 ditej sela to na 1919 roci cej pokaznik stanoviv 33 a v 1922 roci 41 Pochali pracyuvati liknepi u roboti yakih brali uchast Ye Ya Guglya O S Yashnik Silska rada dedali bilshe pridilyala uvagu blagoustroyu Balakleyi rozvitku ohoroni zdorov ya osviti kulturi Bulo zdijsneno radiofikaciyu centralnoyi chastini sela Postishev sered kolgospnikiv Balakleyi V 1930 roci na kolgospnih polyah sela z yavilisya pershi traktori Prikladi samoviddanoyi praci pokazuvali lankovi Kerekesha O D N K Lisogir I M Olijnik Dmitrash Manko Golubec V 1936 roci Balakleyu vidvidav P P Postishev Pid chas Golodomoru v 1931 roci Radyanskij uryad provodiv politiku rozshirennya cukropromislovosti v novih rajonah buryakosiyannya Sibir Kirgizstan Kazahstan Primorskij kraj tomu v 1932 roci obladnannya Balakleyivskogo cukrozavodu bulo perevezeno v Kazahstan Najvazhchim buv 1933 j rik koli osoblivi zagoni komisiyi pid viglyadom borotbi z kurkulstvom zabirali u selyan vse sho zalishalosya vid posivu i posadki na gorodah Za ves 1933 rik kilkist smertej v Balakleyi sklala 484 cholovik dani ne tochni Radyansko nimecka vijna V 1941 roci nimecki vijska zahopili selo Za period okupaciyi v Balakleyi vid ruk nacistiv zaginulo ponad 80 cholovik Z veresnya 1941 roku pochala diyati pidpilna partijno komsomolska organizaciya yaku ocholili komunist Vasil Fedorovich Romejko golova Smilyanskogo rajvikonkomu jogo pomichniki Ya Ye Sherbatyuk golova balakleyivskogo kolgospu Robitnik Do skladu pidpilnoyi grupi vvijshlo 16 cholovik Chleni organizaciyi zajmalisya rozpovsyudzhennyam agitacijnih listivok sered naselennya organizovuvali diversiyi Tak partizani pidirvali zaliznichne polotno vnaslidok yakogo bulo znisheno 1 parovoz i 20 vagoniv U kvitni 1942 roku diyi narodnih mesnikiv stavali vse aktivnishimi i vidchutnishimi Ce nastorozhilo nacistiv Pochalisya masovi peresliduvannya oblavi i areshti Za dopomogoyu zradnikiv nacisti natrapili na slid pidpilnikiv U kvitni 1942 roku nacisti zaareshtuvali kerivnika pidpilnikiv V F Romejka gospodariv kvartiri V F Gordiyenko i M S Derev yanka a takozh pidpilnikiv Ya S Sherbatyuka M S Derev yanka O A Osipova 18 kvitnya 1942 roku vsi voni buli rozstrilyani Prote diyi pidpilnoyi grupi ne pripinyayutsya V zviti Kiyivskogo obkomu LKSM Ukrayini govoritsya organizaciya vstanovila zv yazok z partizanskim zagonom imeni Pozharskogo yakomu peredala 37 bijciv 15 gvintivok 3 avtomati 1 kulemet V pidpilnij organizaciyi osoblivoyu muzhnistyu aktivnistyu vidvagoyu vidznachilisya komsomolci Yevgen Ivanovich Taran Volodimir Petrovich i Grigorij Omelyanovich Homenki Volodimir Prokopovich Goncharenko Dehto z nih zaginuv smertyu horobrih Pidpilna organizaciya s Balakleya diyala do serpnya 1943 roku a koli pochalisya masovi areshti i represiyi vlilasya v partizanskij zagin imeni Pozharskogo Diyalnist partizanskogo zagonu imeni Pozharskogo rozgornulasya spochatku u rajoni Smilyanskogo Sunkivskogo ta Ordinskogo lisiv Zagin shvidko popovnyuvavsya i narahovuvav 970 cholovik Ta zgodom kerivnictvo zagonu peredbachayuchi neminuchist virishalnih bitv z regulyarnimi vorozhimi chastinami zoseredilo svoyi sili v rajoni na zahid vid Smili navkolishni lisi sil Kostyantinivki Balakleyi Malogo Starosillya Vidvazhnoyu rozvidniceyu partizanskogo zagonu zarekomenduvala sebe Tetyana Machulka Ta v pohmuru osinnyu poru 1943 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya u seli Male Starosillya vorogu vdalosya yiyi visliditi i zaareshtuvati Radyanska patriotka zaginula ale ne vidala svoyih tovarishiv yaki prodovzhuvali borotbu Ivan Kindratovich Pisak urodzhenec sela Tekline v odnomu z boyiv poranenim potraplyaye v otochennya ale peremagayuchi tyazhkist svogo stanovisha nochami probirayetsya v okupovane nimcyami ridne selo Hovayuchis vid nacistiv vin vstanovlyuye zv yazok z pidpilnoyu patriotichnoyu grupoyu stanciyi im Tarasa Shevchenka i staye nachalnikom shtabu pidpillya Voseni 1943 roku nacisti shopili I K Lisenka i pislya katuvan stratili Bezstrashnoyu partizanskoyu rozvidniceyu bula podruga Tetyani Machulki Rayisa Mishenko V nich na 27 zhovtnya 1943 roku vona vidpravila do partizan 16 pidpilnikiv A koli povernulasya dodomu yiyi stalo vidomo sho zaareshtovano matir i sestru Pri namaganni zvilniti ridnih Rayisa bula shoplena i zamuchena Pislya katuvan bula takozh rozstrilyana partizanska rozvidnicya Yevgeniya Hizhnyak 30 sichnya 1944 roku v hodi Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi v rezultati zhorstokih boyiv vijska 52 yi armiyi Drugogo Ukrayinskogo frontu vidvoyuvali Balakleyu i vidnovili radyansku okupaciyu Zagalom protyagom vijni zaginulo 458 meshkanciv sela z nih 265 zniklo bezvisti 409 cholovik nagorodzheni bojovimi ordenami i medalyami Na chest zagiblih odnoselchav v seli vstanovleno tradicijnij obelisk Slavi Povoyenni roki V 1950 roci kolgospi Robitnik im Voroshilova im Pershogo Travnya ta im XVII partz yizdu ob yednalisya v odne velike gospodarstvo a v 1958 roci jogo bulo perejmenovano v kolgosp Druzhba V 1967 roci na polyah kolgospu druzhba pracyuvalo 28 potuzhnih traktoriv 19 avtomashin 6 zernovih 5 buryakovih 4 kukurudzozbiralnih ta 3 silosnih kombajniv Ale ekstensivni metodi vedennya gospodarstva ta zastarila tehnika ne davali zmogi silskomu gospodarstvu rozvivatisya Stanom na 1967 rik blizko 30 zemel ne udobryuvalosya Yak i v usomu SRSR v Balakleyi buli svoyi rekordsmeni yaki namagalisya dosyagti zagalnosoyuznogo rivnya v riznih galuzyah D M Reutinska yaka za prikladom Demchenko borolasya za 500 centnernij urozhaj buryakiv Zinayida Sofronivna Golubec tosho Pro ekstensivnist vedennya silskogo gospodarstva govorit takozh taka statistika lishe v Balakleyi za cej period bulo osusheno 40 ga zemli Melioraciya zemel osushennya beregiv stvorennya novih shtuchnih richok bulo zvichnim yavishem v toj period Derzhava vkladala veliki koshti v melioraciyu lishe p yatdesyatirichnij pributok vid silskogo gospodarstva mig povnist pokriti vitrati Stanom na 1966 rik 168 gektariv zemli bulo pid lugami z nih lishe 30 gektariv vikoristovuvalisya yak pasovisha i sinokosi Reshta zemli ne vikoristovuvalasya Na 1971 rik u seli pracyuvali serednya i dvi vosmirichni shkoli 5 bibliotek 19 3 tisyach knig klub apteka stacionarna likarnya na 40 lizhok dvi perukarni univermag promtovarni j prodovolchi magazini V 1975 roci v Balakleyi bulo zbudovanu novu shkolu sho zaraz nosit im ya Yevgeniyi Yakivni Gugli Odnim z pershih direktoriv novozbudovanoyi shkoli bula Novik Zhanna Volodimirivna yaka pracyuvala na cij posadi visim rokiv Dali direktorom shkoli buli Kolos Anatolij Sergijovich Plashenko Olga Yakivna Z 1979 roku shkolu ocholila Chubok Galina Oleksiyivna Z 1988 po 2018 shkolu ocholyuye Dorozhkina Nelya Sergiyivna Z 2019 roku j donini direktorom shkoli ye Tkalenko Yurij Volodimirovich Moskali tut nikoli ne vodilisyaSuchasnistNa teritoriyi sela mistitsya centralna sadiba KSP Druzhba za yakim zakripleno 3040 ga silskogospodarskih ugid z nih 2669 ga rilli 231 sinozhatej 664 lisiv 139 pasovish ta 6 ga stavkiv Tut diye 8 fermerskih gospodarstv yaki gospodaryuyut na 346 ga zemli z nih rilli 208 TOV PKK DND sho v provulku Silikalcitnomu viroblyaye digtyarne milo NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 4 383 96 46 Rosijska 146 3 21 Inshe 15 0 33 Razom 4 544 100 00 Vidomi lyudiNarodilis Ivan Poltavec Ostryanicya 1890 1957 ukrayinskij vijskovik ta politichnij diyach ultrakonservator monarhist getmanec Andrij Buc 1923 18 zhovtnya 1948 Geroj Radyanskogo Soyuzu Igor Mazurenko vidomij sportsmen armrestling bodibilding pauerlifting zhim lezhachi sportivnij menedzher ta pidpriyemec chempion svitu z rukoborstva u seriyi Masters 2011 roku Yaremenko Yaroslav Dmitrovich 1972 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Perebuvali Potomkin Grigorij Oleksandrovich rosijskij derzhavnij i vijskovij diyach diplomat general feldmarshal Shvec Oleg Mikolajovich 1979 2014 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaPam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnik Tarasu ShevchenkuDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannyawho is who com ua nedostupne posilannya maps vlasenko net ros Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 C 50 ISBN 5 11 000889 2 Pohilevich 1864 Stattya Horodyszcze u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom III C 146 z 1895 roku 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine pol Vognem i mechem M 1994 S 183 Arhiv Cherkaskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini f 1319 op 12 od zb 1 Gazeta Chervonij styag 12 sichnya 1974 r Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 3 chervnya 2017 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Balakleja 2 wies powiat czerkaski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 94 pol Balakleja wies nad Tasmina Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 75 pol