Дмитро «Байда» Вишневе́цький (р. н. невід.— 1563/1564, Стамбул) — український магнат на Волині, князь гербу Корибут, козацький ватажок, гетьман. Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту. Збудований ним Хортицький замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорозької Січі.
Дмитро «Байда» Вишневецький | |
---|---|
Портрет XVIII ст. | |
Псевдо | Байда, Дмитро Вишневецький |
Народився | невідомо Вишнівець, Кременецький повіт, Волинське воєводство |
Помер | 1563/1564 Стамбул, Османська імперія ·страта |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Діяльність | військовик, державний діяч |
Галузь | політика[3] і війська[3] |
Знання мов | українська[3] |
Посада | державець Вонячинський |
Конфесія | православний |
Рід | Вишневецькі |
Батько | Іван Вишневецький |
Мати | Анастасія Семенівна Олізарович |
Брати, сестри | Сигізмунд Вишневецький, Андрій Вишневецький і Вишневецький Костянтин Іванович |
У шлюбі з | Неодружений |
Діти | |
|
Статус
Козацький ватажок, після закладення ним фортеці на острові Мала Хортиця, яку будували так, як вважав за потрібне Дмитро Вишневецький, і розпочали цю справу, можливо, 1552 року. Тоді ж козаки вибрали його своїм гетьманом. Зорганізувавши навколо себе розрізнені козацькі ватаги, він розпочинає складну й небезпечну політичну гру, що полягала у відмові від підлеглості законному («природному») суверену на користь іншого, більш вигідного монарха, задля втілення в життя планів боротьби проти татарської загрози.
Біографія
Дмитро Вишневецький був старшим з 4-ох синів князя Івана Вишневецького від його першої дружини Анастасії Семенівни — доньки Семена Олізаровича (Олізарія) та княгині Острозької, сестри князя Костянтина Острозького. Дід Дмитра — Михайло Вишневецький-Збаразький, разом з його батьком, дядьками (стриями) Федором, Олександром, брали участь у Вишнівецькій баталії. Каспер Несецький називав його батьками князів Олександра Вишневецького та його дружину Скорутянку.
В історичних документах ім'я Дмитра Вишневецького вперше згадується 1545-му р. під час ревізії Крем'янецького замку. Наступна — 1548 року: набіг на землі Очаківського замку, котрий перебував під владою Османської імперії; в «Реєстрі шкод» за період з 14-23 жовтня 1548 р., 1 серпня — 6 листопада 1549 р. як найбільших нападників на володіння османів в Північному Причорномор'ї записано брацлавського старосту Богуша Корецького, старосту барського Бернарда Претвича, сини гетьмана Миколи Сенявського Ієронім (Ярослав, Ярош), Миколай, … князь Д. Вишневецький
Перші походи
Починав діяти, набиратись досвіду в складі формувань під проводом Бернарда Претвича; очолював окремий відділ. Наприкінці 40-х років(з 1551-го) король Сиґізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкас та Канева. Від цього часу оборона від татарських набігів стала його офіційним обов'язком. Осередком планів та амбіцій Дмитра стала закладена на пониззі Дніпра фортеця. Польські джерела стверджують[], що після князя Федора Санґушка був старостою брацлавським, вінницьким.
Фортеця на Низу Дніпра — прообраз майбутньої Січі
Незважаючи на попередження Сиґизмунда II, Дмитро Вишневецький 1553 року власним коштом розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки; фортеця мала стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Мала Хортиця за результатами археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990-2000-х рр. ототожнюється з островом Байда, розташованим на захід від острову Хортиця.
Перебування в Османській імперії
Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом вирушив до Стамбула, де служив султанові Сулейману I півроку. Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої підтримки від уряду, намагався справити на нього відповідне враження, або прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. Інша версія — визволення з полону родичів загиблого Федька Вишневецького (зокрема, його вдови — княгині Марії). Ймовірно, безпечному перебуванню в Стамбулі сприяла дружина султана Роксолана. Вплив на уряд Великого князівства (і Польського королівства) він справив — двірські кола були стривожені, боялися, що Вишневецький наведе османів на Україну. Після повернення з Османської імперії на початку 1554 року Вишневецький в товаристві свого давнього товариша в сутичках проти орди руського воєводи Миколи Сенявського, який взяв на себе місію виправдовувати «Байду» перед королем та сеймом, вирушив до Варшави; пояснення стосовно перебування в Порті були прийняті. Одержав формальне доручення тримати оборону проти татар у закладеній ним фортеці. Надалі міг розраховувати лише на власні сили. Будівництво Хортицької фортеці він довершив, мобілізувавши козаків, селян та Черкаського староств.
Боротьба з татарами і османами
Московсько-козацьке військо пішло під Іслам-Кермен, тобто твердиня(фортеця) ісламу, поблизу теперішньої Каховки), та Очаків. Похід тривав до початку літа і був успішним, ці міста були здобуті. Козаки захопили табуни коней, стада худоби, а також багато полонених і рушили назад. Відбивши вогнем з рушниць погоню, очолювану калгою, вони безпечно дісталися Черкас. Сигизмунд II виправдовувався перед ханом Девлет Гераєм за той похід тим, що це була нібито справа московських козаків, а Вишневецький тут ні до чого. Він навіть намагався запевнити хана, що Хортицька фортеця буде корисною для Криму проти московської експансії, і що Вишневецькому доручена ця справа — тримати сторожу на Дніпрі — саме нападати через те, що Вишневецький мав добрі особисті стосунки з султаном і ханом. Але восени того ж 1556 р. козаки Вишневецького знову напали на Іслам-Кермен, уже власними силами. Замок був здобутий, гарми з нього були перевезені до Хортицької фортеці. Девлет-Гірей спочатку спробував домовитись з Вишневецьким, запрошуючи його до себе на службу. Згоди він не одержав і в січні 1557 р. зібрав всатю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога тривала 24 дні, після чого татари з великими втратами відступили. Вишневецький сповістив Сигизмунда II про свою перемогу і запевнив його, що татари не зможуть напасти на Україну, доки стоїть його фортеця. При цьому він просив «посилити замок людьми й стрільбою», але одержав від великого князя тільки похвалу, обіцянку жалування та рекомендацію не загострювати відношення з татарами.
Упевнившись у неспроможності правлячих кіл Великого князівства до рішучих дій, Дмитро знову звернувся до Москви; йому прислали тільки гроші, при цьому запрошували на царську службу. Влітку 1557 р. Девлет Герай зібрався з новими силами у похід на дніпровський замок; з ним ішли османське військо на човнах і молдовська поміч. Фортецю на острові було взято у повну блокаду, після тривалої облоги він змушений був її залишити через нестачу харчів. Козаки невеликими групами прокрались крізь османсько-татарські заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Покинута фортеця була зруйнована.
На московській службі
Чи знаєте ви, що… | |
---|---|
Дізнавшись, що Іван Грозний з військом вирушає до Лівонії, кримський хан зібрав стотисячну орду, вирушив на Москву. Незабаром розвідка доповіла: в Москві залишилися страшні для нього люди: Д. Вишневецький та Шерємєтьєв з частиною війська; татари з пів'дороги повернули назад до Криму. |
Перед московськими політиками Д. Вишневецький виклав свій план боротьби з татарами у союзі з Литвою, відірвавши її від союзу з Кримом. Ця ідея була сприйнята із співчуттям; на початку 1558 р. була розпочата підготовка до кампанії проти Криму та до переговорів з Великим князівством Литовським. Вишневецький з московським військом рушив шляхом попереднього походу Ржевського (1556 р.), по дорозі збираючи козаків. Був запланований похід всередину Криму. Хан відтягнув усі орди за Перекоп та приготувався до оборони.
Д. Вишневецький під Перекопом одержав підкріплення з Москви на чолі з Ржевським, планував похід на Козлов (або Ґезлеве, теперішня Євпаторія). Раптово був відкликаний до Москви: були доручені другорядні операції на Дону, згодом на Кавказі, під час яких, у 1560 р., було засновано фортецю Черкаськ (нині Старочеркаськ — столиця Війська Донського). Похід всередину Криму був здійснений 1559 р. під керівництвом воєводи Данила Адашева, роль Д. Вишневецького була незначною.
Це було не те, чого сподівався; у зовнішній політиці Москви з 1558 р. першочерговою стала задача виходу до Балтійського моря, справа боротьби проти татар була занедбана. Розпочата Іваном IV Грозним Лівонська війна загострила московсько-литовські відносини, 1561 року Литва вступила у війну проти Москви. Д. Вишневецький опинився у фальшивому становищі зрадника (не влаштовувало). Разом із своїми козаками він попрямував до Дніпра і, зупинившись на острові Монастирському (30 миль нижче Черкас), посередництвом двоюрідного брата — тодішнього старости черкаського Михайло Вишневецький, домігся від великого князя для себе, своїх супутників ґлейтових листів — письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського. Сиґізмунд II охоче прийняв Д. Вишневецького «в свою ласку господарську». Пізніше послав Івану IV запит про поведінку Дмитра, одержав відповідь: «Прийшов, як пес, і втік, як пес; а шкоди від нього мені, государю, і моїй державі не було». На сеймі Д. Вишневецького приймали, вітали, цінуючи, як і раніше, дуже високо. Але крах усіх планів підірвав його сили — тяжко захворів (думав, що отруєний). Лікували особисті лікарі великого князя.
Похід у Молдовське князівство. Зрада і загибель
Пантелеймон Куліш |
У мене в грудях серце б'ється рівно… Султане, цісарю, королю, царю! |
Повернувся з 300-ми козаків-запорожців, 150-ма козаками отамана Водоп'яна (до цього були на службі в Івана IV). В грудні 1562 року у супроводі сєрадзького воєводиЛаського Альбрехта, негідного другого чоловіка нещасливої Беати Косьцєлєцької-Острозької-Ласької, матері княжни Гальшки Острозької, прибув на Сейм. А. Ласький не пробачив молдовському господарю Я. В. Геракліду те, що він відібрав у першого надану йому раніше Хотинську фортецю з навколишніми поселеннями. Не маючи достатньої військової сили, через коменданта Хотинської фортеці Яна (Івана) Пясецького (родича Байди) вирішив залучити до акції Д. Вишневецького, 1563 року підбив його до походу у Молдовське князівство (на той час було васалом Османів), де він претендував на престол (друга дружина молдовського господаря Петру IV Рареша Єлена Катерина Бранковіч — старша сестра другої дружини батька — Івана ВишневецькогоМарії Магдалени Бранковіч-«Деспот»); як онук по матері Штефана III, зведений двоюрідний брат Петру IV Рареша). 1563 року в Молдовському князівстві піднявся боярський заколот проти тодішнього непопулярного господаря — узурпатора, міжнародного авантюриста Якова Василакі Геракліда, або Деспота. Я. В. Гераклід був скинутий, його місце зайняв керівник заколоту боярин Штефан Томжа (Томша). Військо вербували разом у Кам'янці-Подільському. Деспот запропонував королю стати сюзереном, захистити Сучаву від ймовірного нападу. Король запевнив, що ніхто з його підданих не порушить спокою, у разі небезпеки прийде на допомогу кам'янецький каштелян Єжи (Юрій) Язловецький. Після зростання кількості потенційних учасників походу Деспот звернувся до короля Польщі, який надіслав лист-відповідь, який Деспот не отримав. Д. Вишневецький, Я. (І). П'ясецький, на чолі 5-тисячного загону стали на березі Дністра, чекали підходу А. Ласького з військом. Частина боярства, невдоволена Деспотом, очолювана Штефаном Томжею (теж претендентом на трон, якого вже обрали господарем), підняла повстання, запросила Д. Вишневецького до себе на володіння (господарство), обрання Ш. Томші називали тимчасовим. Д. Вишневецький охоче погодився, хоча був на той час хворим, слабким, швидко вибрався у похід з невеликими силами, його загін складався тільки з 500 воїнів, про пастку не підозрювали. Бояри, що його запросили, не дали йому достатньої підтримки, козаки були розгромлені. Частина їх, сам Д. Вишневецький також, зокрема, Іван Сенюта потрапили у полон; Ш. Томжа відправив усіх полонених до Стамбула.
За наказом султана Селіма II — сина Сулеймана I Пишного — Дмитра Вишневецького та двох його товаришів, зокрема коменданта Хотинської фортеці Івана (Яна) П'ясецького, родича Дмитра було скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.
Власність, торгова діяльність
1545 року королівський комісар Лев Потій (Патей, Поцей), батько митрополита Іпатія Потія, проводив люстрацію (ревізію) Волинського воєводства, Д. Вишневецький відвідав м. Крем'янець, де той перебував. Документи свідчать: князь мав у власності маєтки у селах Кушлин (Підгайці, Окнин, Тараж, Комарин, Крутнів, Лопушне також Олексинці, Бобрівці). Михайло Грушевський з'ясував загальний розмір маєтків Вишневецького — 250 тисяч моргів землі (142 000 га).
Урядник князя Стецько та піддані князя з Крутнева в середу 29 вересня 1546 року брали участь в розмежуванні територій Королівства від Великого князівства литовського, яка проходила біля сіл Попівці, Дудин.
Продав львівському міщанину Шолтисіку 350 волів за 21000 грошів.
Перекази про Дмитра Вишневецького
Навколо його життя, смерті створено багато легенд. В українському, польському, литовському народах легенди почали творитись одразу після його трагічної загибелі. Оповідали, нібито його, після катувань, було скинуто з високої башти і він зачепився ребром за гак, що стричав із стіни, або що його було навмисно почеплено ребром на гак; що він прожив у такому стані три дні і при цьому без упину голосно лаяв османів та їхню віру. Згодом з'явились нові подробиці: що султан зваблював полоненого Вишневецького в османську віру, обіцяючи за це всілякі блага, але Дмитро зневажив все те та ще й сам, висячи ребром на гаку, стріляв із лука в султана. Проте французький посол, повідомляючи наприкінці жовтня (ст. стиль) 1563 р. із Стамбула про страту Вишневецького, жодним словом не обмовився про такі жахливі подробиці. В українській народній творчості ця легенда перетворилася на широко відому думу про козака Байду; однак невідомо, чи була це обробка самих тільки чуток, чи справді сам Дмитро став прототипом козака Байди. У всякому разі, Байда, як історична особа, з тогочасних джерел невідомий, і в жодному документі того часу Вишневецький не називається Байдою.
Історичне значення діяльності Дмитра Вишневецького
Відомий як перший організатор козацьких військ. Його попередники — Предслав Лянцкоронський, Остафій Дашкович, залучаючи козацькі загони до своїх військових операцій, використовували їх як силу допоміжну. Вишневецький спирався на козацтво як на головну силу, якою він підпирав власні політичні амбіції. Козацький літописець XVIII століття Григорій Граб'янка називав його навіть козацьким гетьманом, у джерелах XVI ст. такий титул «Байди» не трапляється. Не підтверджено джерелами твердження про те, що він заснував Запорозьку Січ.
Зв'язок Дмитрової фортеці з Січчю був лише ідейним. Діяльність Вишневецького лише вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського козацтва, i дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Це просування козацтва на Низ Дніпра і врешті колонізація придніпровських степів, утворення організації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької фортеці — справжньої Січі в Запоріжжі. Навіть його останній похід, що скінчився катастрофою в Молдовському князівстві, став прологом низки молдовських походів, здійснених козаками у наступні кілька десятиріч; найвідомішими з них були походи Івана Підкови (1577) та Тимоша Хмельницького (1653 р.).
Дмитро Вишневецький і організація донського козацтва
Існує припущення, що Дмитро Вишневецький був також організатором об'єднання донських козаків в єдине військово-політичне тіло. А також засновником Черкаського городка, майбутньої столиці донського козацтва. Про роль Дмитра Вишневецького в організації Донського війська, писали свого часу найавторитетніші історики, як українські (Микола Маркевич, Дмитро Яворницький), так і російські (Василь Татищев, Микола Карамзін). А сучасні Вишневецькому османські джерела прямо вказують на Вишневецького, як на першого будівника козацьких фортець на нижньому Дону.
1560-го року князь Вишневецький на чолі 5000 козаків вирушає у похід проти Кримського ханства. Козаче військо підійшло до устя Дону та обложило османську фортецю Азов, за допомогою якого османи контролювали північно-східне узбережжя Азовського моря. Здобути могутню фортецю штурмом Вишневецький не зміг, але вирішив переграти османів тактично, навіки перекривши їм через Дін шлях у глибину Московії та на схід України. У 70 кілометрах від Азова вверх по Дону князь Дмитро засновує козацьке містечко, яке називає Черкаський городок, на згадку про українські Черкаси, де розпочиналася його бойова служба, і звідки походили його запорізькі козаки. Так само як Запорозька Січ мусила перекривати шлях татарам та османам вверх по Дніпру, Черкаський городок перекривав їм шлях по Дону. Першим донським отаманом став теж виходець з Черкас Михайло Черкашенин, з якого і розпочинається справжня історія Донського козацтва.
Залишивши козацьку сторожу на Дону, Дмитро Вишневецький з рештою війська іде на Кубань, і після звитяжних перемог повертається до Москви. Черкаський городок з цього часу стає осередком козачого життя на Дону, а згодом, під іменем Черкаська, столицею всього Війська Донського. Центром донського козацтва він залишається майже 250 років, до 1805-го року, коли отаман Матвій Платов переносить столицю козаків на нове місце, надавши їй, на згадку про стару, ім'я Новочеркаська. Те ж перше поселення, яке заснував князь Дмитро Вишневецький, тепер називається станиця Старочеркаська, і розташована в Аксайському районі Ростовської області.
Першими поселенцями Черкаського городка були українські запорозькі козаки, що прийшли у Московію разом з Дмитром Вишневецьким. Вони і стали ядром майбутнього Донського козацького війська.
Вшанування пам'яті
Названий османами «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти», Дмитро Вишневецький заслужив на добру пам'ять нащадків. Деякі історики ототожнюють Вишневецького з героєм популярної історичної пісні — козаком Байдою.
13 вересня 1997 року Поштою України випущена в обіг поштова марка номіналом 20 копійок з зображенням Д. Вишневецького.
31 березня 1999 року Національним банком України випущено срібну пам'ятну монету, номіналом у 10 гривень, присвячену князю і козацькому отаману Д. Вишневецькому.
13 жовтня 1999 На острові Хортиця відкрито пам'ятний знак Д. Вишневецькому (Байді) — засновнику Запорозької Січі; здійснено урочистий підйом на поверхню козацької чайки XVIII ст.
Вулиці Байди Вишневецького у різних містах України.
На честь нього також названа 12-та бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Національної гвардії України.
- Поштова марка 1997 року
-
- Пам'ятник на острові Хортиця
- Пам'ятник у місті Христинівка
Цікаві факти
- У місті Черкаси через центральну площу проходить вулиця Байди Вишневецького, котра веде до колишнього Черкаського замку, резиденції старости Черкаського князя Дмитра Вишневецького.
- Пам'ятники Вишневецькому є на острові Хортиця та в Олександрівському районі міста.
- Пам'ятник Дмитру Вишневецькому перед Вишнівецьким палацом.
- У 2018 року у місті Христинівка відкрито пам'ятник Байді Вишневецькому.
Портрети
Збереглися два портрети Дмитра Вишневецького, які були створені у XVIII ст. через кілька століть після смерті князя. Один із них, невідомого автора, експонується в Національному музеї історії України. Портрет надійшов до збірки музею на самому початку існування закладу – в 1899 р. Це полотно разом із іншими картинами (загалом 28) із Вишневецького замку передав київський градоначальник І. В. Толлі за оцінкою В. Горленка. Із тієї збірки збереглося 16 полотен, 12 із них – портрети представників роду Вишневецьких.
Історіографія
Аполлон Скальковський в своїй праці «Історія нової Січі» вперше згадує Дмитра Вишневецького як «Байду», як гетьмана українського козацтва. Єдиний, хто написав, що він загинув на палі (не підтверджений факт). М. Костомаров з'ясував причини поваги козаків Д. Вишневецького.
Андрій Стороженко в праці «Князь Дмитрий Иванович Вишневецкий, по народному прозвищу Байда» не погоджується з думкою, що він був старостою. Автор спирався на російські джерела та фольклор.
Примітки
- Портрет князя Дмитра Вишневецького (Байди). Невідомий художник. XVIII ст. Національний музей історії України.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Мицик Ю. А. Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович / В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України // Енциклопедія історії України. — К : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 518-519.
- Czech National Authority Database
- http://www.genealogy.euweb.cz/poland/wisniow.html#AK [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Zbaraski-Wisniowiecki family] (пол.), (англ.)
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Смолій та ін., 2016, с. 32-33.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 544.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — C. 15.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький // Володарі гетьманської булави. — К. : Варта, 1994. — С. 8.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 44.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 45.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 1994… — С. 8.
- Реєнт О. П., Коляда І. А. Усі гетьмани України // Дмитро Вишневецький. — С. 7.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 9 липня 2008.
- Грушевський М. Історія України-Русі, у 12 томах. — Т. VII. — С. 114—127.
- Książęta Wisniowieccy (01) [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 77.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 78.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 73.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — С. 79.
- Яворницький Д. Історія Запорізьких козаків, у 3-х томах. — Т. 2. — С. .
- Łascy [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Książęta Ostrogscy (01) [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- The Brankovici [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Książęta Wisniowieccy (01) [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — C. 119.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — C. 118.
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — C. 121—122.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 240. — .
- Pociejowie (01) [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — 220 s. — S. 7. (пол.)
- Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення. — Тернопіль : Астон, 2010. — 120 с.; іл. — С. 28. — .
- Лемерсье-Келькеже Ш. Литовский кондотьер XVI в. — князь Дмитрий Вишневецкий и образование Запорожской Сечи по данным оттоманских архивов // Франко-русские экономические связи: Сборник/ред. кол.: Ф. Бродель и др.. — М.; Париж : Наука, 1970. — С. 52—56. (рос.)
- . Архів оригіналу за 19.01.2012. Процитовано 19.01.2014.
- Горленко В. П. Распродажа в Вишневецком замке // Кіевская старина. — 1884. — № 10. — С. 361–366.
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000;
- Гетьмани України. — Харків: «Промінь», 2007. — С. 13—21.
- Грушевський М. Історія України-Русі, у 12 томах. — Т. VII. — С. 114—127.
- Історичні постаті України / Упоряд. О. В. Болдирєв. — Одеса, 1993.
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Україна, 1993. — 396 с.
- Ковбаса В. Князь Дмитро Вишневецький (Байда) в українському епосі // Київська старовина № 2 — 2008. — С. 150—167. — Бібліогр.: С. 165—167. (Закінч., поч. у № 1, 2008).
- Куліш П. Байда, князь Вишневецький: [драма (1553—1564)] // Драматичні твори: [збірка] / уклад. Савченко О. М. — К. : ЕЛІБРЕ, 2008. — С. 491—605.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Мицик Ю. А. Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович / В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України // Енциклопедія історії України. — К : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 518-519.
- Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. Історія України. Неупереджений погляд. — К. : Видавничий дім «Школа», 2007. — С. 93—94. — .
- Роздобудько І. Дмитро Байда-Вишневецький — перший організатор донського козацтва. // Донщина та далі на Схід. [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Сергійчук В. Дмитро Вишневецький. — К. : Україна, 2003. — 192 с. — .
- Сергійчук В. І. ВишневецькиЙ Дмитро Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. —
- Яворницький Д. Історія Запорізьких козаків, у 3-х томах. — Т. 2.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 544—545. (пол.)
- Смолій, В. А.; Горобець, В. М.; Степанков, В. С.; Чухліб, Т. В. (2016). Витоки зовнішньої політики Війська Запорозького. Дипломатія на «межі світу»: міжнародні відносини та зовнішня політика Української держави (XVII ст. – 1750-ті рр.) – К.: «Amenhotep» 2016 – 320 с: 32—33.
Посилання
- Вишневецький (Байда) Дмитро Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.69
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Dmytro Vyshnevetsky |
- Військова історія [ 5 грудня 2007 у Wayback Machine.].
- Вірші-присвяти Байді Вишневецькому [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Генеалогія роду (дому) Збаразьких-Вишневецьких [ 18 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (що є відгалуженням роду Ґедиміновичів [ 9 липня 2006 у Wayback Machine.]).
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К. : Генеза, 1993 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.].
- Історія Русів. [ 23 лютого 2012 у Wayback Machine.] — Ч. 1.
- Zbaraski-Wisniowiecki family [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- Кузнецов О. Ю. Рыцарь Дикого поля. Князь Д. И. Вишневецкий: монография [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.] — М.: ФЛИНТА: Наука, 2013. — 224 с. (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vishneveckij Ne plutati z Dmitro Yurij Vishneveckij Dmitro Bajda Vishneve ckij r n nevid 1563 1564 Stambul ukrayinskij magnat na Volini knyaz gerbu Koribut kozackij vatazhok getman Vlasnik mayetkiv u mistechku Vishnivec Krem yaneckogo povitu Zbudovanij nim Hortickij zamok na ostrovi Mala Horticya vvazhayetsya prototipom Zaporozkoyi Sichi Dmitro Bajda VishneveckijPortret XVIII st PsevdoBajda Dmitro VishneveckijNarodivsyanevidomo Vishnivec Kremeneckij povit Volinske voyevodstvoPomer1563 1564 Stambul Osmanska imperiya strataPiddanstvoVelike knyazivstvo LitovskeDiyalnistvijskovik derzhavnij diyachGaluzpolitika 3 i vijska 3 Znannya movukrayinska 3 Posadaderzhavec VonyachinskijKonfesiyapravoslavnijRidVishneveckiBatkoIvan VishneveckijMatiAnastasiya Semenivna OlizarovichBrati sestriSigizmund Vishneveckij Andrij Vishneveckij i Vishneveckij Kostyantin IvanovichU shlyubi zNeodruzhenijDitiGerb Mediafajli u VikishovishiStatusKozackij vatazhok pislya zakladennya nim forteci na ostrovi Mala Horticya yaku buduvali tak yak vvazhav za potribne Dmitro Vishneveckij i rozpochali cyu spravu mozhlivo 1552 roku Todi zh kozaki vibrali jogo svoyim getmanom Zorganizuvavshi navkolo sebe rozrizneni kozacki vatagi vin rozpochinaye skladnu j nebezpechnu politichnu gru sho polyagala u vidmovi vid pidleglosti zakonnomu prirodnomu suverenu na korist inshogo bilsh vigidnogo monarha zadlya vtilennya v zhittya planiv borotbi proti tatarskoyi zagrozi BiografiyaDmitro Vishneveckij buv starshim z 4 oh siniv knyazya Ivana Vishneveckogo vid jogo pershoyi druzhini Anastasiyi Semenivni donki Semena Olizarovicha Olizariya ta knyagini Ostrozkoyi sestri knyazya Kostyantina Ostrozkogo Did Dmitra Mihajlo Vishneveckij Zbarazkij razom z jogo batkom dyadkami striyami Fedorom Oleksandrom brali uchast u Vishniveckij bataliyi Kasper Neseckij nazivav jogo batkami knyaziv Oleksandra Vishneveckogo ta jogo druzhinu Skorutyanku V istorichnih dokumentah im ya Dmitra Vishneveckogo vpershe zgaduyetsya 1545 mu r pid chas reviziyi Krem yaneckogo zamku Nastupna 1548 roku nabig na zemli Ochakivskogo zamku kotrij perebuvav pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi v Reyestri shkod za period z 14 23 zhovtnya 1548 r 1 serpnya 6 listopada 1549 r yak najbilshih napadnikiv na volodinnya osmaniv v Pivnichnomu Prichornomor yi zapisano braclavskogo starostu Bogusha Koreckogo starostu barskogo Bernarda Pretvicha sini getmana Mikoli Senyavskogo Iyeronim Yaroslav Yarosh Mikolaj knyaz D Vishneveckij Pershi pohodi Pochinav diyati nabiratis dosvidu v skladi formuvan pid provodom Bernarda Pretvicha ocholyuvav okremij viddil Naprikinci 40 h rokiv z 1551 go korol Sigizmund II Avgust priznachiv Dmitra Vishneveckogo starostoyu mist fortec Cherkas ta Kaneva Vid cogo chasu oborona vid tatarskih nabigiv stala jogo oficijnim obov yazkom Oseredkom planiv ta ambicij Dmitra stala zakladena na ponizzi Dnipra fortecya Polski dzherela stverdzhuyut dzherelo sho pislya knyazya Fedora Sangushka buv starostoyu braclavskim vinnickim Fortecya na Nizu Dnipra proobraz majbutnoyi Sichi Dokladnishe Hortickij zamok Nezvazhayuchi na poperedzhennya Sigizmunda II Dmitro Vishneveckij 1553 roku vlasnim koshtom rozpochav budivnictvo forteci na ostrovi Mala Horticya kudi do nogo stikalisya kozaki fortecya mala stati forpostom u borotbi proti tatarskoyi agresiyi Mala Horticya za rezultatami arheologichnih ta gidro arheologichnih doslidzhen 1990 2000 h rr ototozhnyuyetsya z ostrovom Bajda roztashovanim na zahid vid ostrovu Horticya Perebuvannya v Osmanskij imperiyi sultan Sulejman I Pishnij Ulitku 1553 roku Dmitro Vishneveckij nespodivano zalishiv Malu Horticyu z usim svoyim vijskom virushiv do Stambula de sluzhiv sultanovi Sulejmanu I pivroku Motivi cogo vchinku neyasni ne mayuchi dostatnoyi pidtrimki vid uryadu namagavsya spraviti na nogo vidpovidne vrazhennya abo pragnuv nalagoditi dobri stosunki z sultanom shob cherez nogo mati vpliv na Krimskogo hana Insha versiya vizvolennya z polonu rodichiv zagiblogo Fedka Vishneveckogo zokrema jogo vdovi knyagini Mariyi Jmovirno bezpechnomu perebuvannyu v Stambuli spriyala druzhina sultana Roksolana Vpliv na uryad Velikogo knyazivstva i Polskogo korolivstva vin spraviv dvirski kola buli strivozheni boyalisya sho Vishneveckij navede osmaniv na Ukrayinu Pislya povernennya z Osmanskoyi imperiyi na pochatku 1554 roku Vishneveckij v tovaristvi svogo davnogo tovarisha v sutichkah proti ordi ruskogo voyevodi Mikoli Senyavskogo yakij vzyav na sebe misiyu vipravdovuvati Bajdu pered korolem ta sejmom virushiv do Varshavi poyasnennya stosovno perebuvannya v Porti buli prijnyati Oderzhav formalne doruchennya trimati oboronu proti tatar u zakladenij nim forteci Nadali mig rozrahovuvati lishe na vlasni sili Budivnictvo Hortickoyi forteci vin dovershiv mobilizuvavshi kozakiv selyan ta Cherkaskogo starostv Borotba z tatarami i osmanami Moskovsko kozacke vijsko pishlo pid Islam Kermen tobto tverdinya fortecya islamu poblizu teperishnoyi Kahovki ta Ochakiv Pohid trivav do pochatku lita i buv uspishnim ci mista buli zdobuti Kozaki zahopili tabuni konej stada hudobi a takozh bagato polonenih i rushili nazad Vidbivshi vognem z rushnic pogonyu ocholyuvanu kalgoyu voni bezpechno distalisya Cherkas Sigizmund II vipravdovuvavsya pered hanom Devlet Gerayem za toj pohid tim sho ce bula nibito sprava moskovskih kozakiv a Vishneveckij tut ni do chogo Vin navit namagavsya zapevniti hana sho Horticka fortecya bude korisnoyu dlya Krimu proti moskovskoyi ekspansiyi i sho Vishneveckomu doruchena cya sprava trimati storozhu na Dnipri same napadati cherez te sho Vishneveckij mav dobri osobisti stosunki z sultanom i hanom Ale voseni togo zh 1556 r kozaki Vishneveckogo znovu napali na Islam Kermen uzhe vlasnimi silami Zamok buv zdobutij garmi z nogo buli perevezeni do Hortickoyi forteci Devlet Girej spochatku sprobuvav domovitis z Vishneveckim zaproshuyuchi jogo do sebe na sluzhbu Zgodi vin ne oderzhav i v sichni 1557 r zibrav vsatyu ordu i zrobiv sprobu zahopiti horticku fortecyu Obloga trivala 24 dni pislya chogo tatari z velikimi vtratami vidstupili Vishneveckij spovistiv Sigizmunda II pro svoyu peremogu i zapevniv jogo sho tatari ne zmozhut napasti na Ukrayinu doki stoyit jogo fortecya Pri comu vin prosiv posiliti zamok lyudmi j strilboyu ale oderzhav vid velikogo knyazya tilki pohvalu obicyanku zhaluvannya ta rekomendaciyu ne zagostryuvati vidnoshennya z tatarami Upevnivshis u nespromozhnosti pravlyachih kil Velikogo knyazivstva do rishuchih dij Dmitro znovu zvernuvsya do Moskvi jomu prislali tilki groshi pri comu zaproshuvali na carsku sluzhbu Vlitku 1557 r Devlet Geraj zibravsya z novimi silami u pohid na dniprovskij zamok z nim ishli osmanske vijsko na chovnah i moldovska pomich Fortecyu na ostrovi bulo vzyato u povnu blokadu pislya trivaloyi oblogi vin zmushenij buv yiyi zalishiti cherez nestachu harchiv Kozaki nevelikimi grupami prokralis kriz osmansko tatarski zasloni i podalisya vgoru Dniprom do Cherkas Pokinuta fortecya bula zrujnovana Na moskovskij sluzhbi Chi znayete vi sho Diznavshis sho Ivan Groznij z vijskom virushaye do Livoniyi krimskij han zibrav stotisyachnu ordu virushiv na Moskvu Nezabarom rozvidka dopovila v Moskvi zalishilisya strashni dlya nogo lyudi D Vishneveckij ta Sheryemyetyev z chastinoyu vijska tatari z piv dorogi povernuli nazad do Krimu Pered moskovskimi politikami D Vishneveckij viklav svij plan borotbi z tatarami u soyuzi z Litvoyu vidirvavshi yiyi vid soyuzu z Krimom Cya ideya bula sprijnyata iz spivchuttyam na pochatku 1558 r bula rozpochata pidgotovka do kampaniyi proti Krimu ta do peregovoriv z Velikim knyazivstvom Litovskim Vishneveckij z moskovskim vijskom rushiv shlyahom poperednogo pohodu Rzhevskogo 1556 r po dorozi zbirayuchi kozakiv Buv zaplanovanij pohid vseredinu Krimu Han vidtyagnuv usi ordi za Perekop ta prigotuvavsya do oboroni D Vishneveckij pid Perekopom oderzhav pidkriplennya z Moskvi na choli z Rzhevskim planuvav pohid na Kozlov abo Gezleve teperishnya Yevpatoriya Raptovo buv vidklikanij do Moskvi buli dorucheni drugoryadni operaciyi na Donu zgodom na Kavkazi pid chas yakih u 1560 r bulo zasnovano fortecyu Cherkask nini Starocherkask stolicya Vijska Donskogo Pohid vseredinu Krimu buv zdijsnenij 1559 r pid kerivnictvom voyevodi Danila Adasheva rol D Vishneveckogo bula neznachnoyu Ce bulo ne te chogo spodivavsya u zovnishnij politici Moskvi z 1558 r pershochergovoyu stala zadacha vihodu do Baltijskogo morya sprava borotbi proti tatar bula zanedbana Rozpochata Ivanom IV Groznim Livonska vijna zagostrila moskovsko litovski vidnosini 1561 roku Litva vstupila u vijnu proti Moskvi D Vishneveckij opinivsya u falshivomu stanovishi zradnika ne vlashtovuvalo Razom iz svoyimi kozakami vin popryamuvav do Dnipra i zupinivshis na ostrovi Monastirskomu 30 mil nizhche Cherkas poserednictvom dvoyuridnogo brata todishnogo starosti cherkaskogo Mihajlo Vishneveckij domigsya vid velikogo knyazya dlya sebe svoyih suputnikiv glejtovih listiv pismovih garantij bezpechnogo perebuvannya na teritoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Sigizmund II ohoche prijnyav D Vishneveckogo v svoyu lasku gospodarsku Piznishe poslav Ivanu IV zapit pro povedinku Dmitra oderzhav vidpovid Prijshov yak pes i vtik yak pes a shkodi vid nogo meni gosudaryu i moyij derzhavi ne bulo Na sejmi D Vishneveckogo prijmali vitali cinuyuchi yak i ranishe duzhe visoko Ale krah usih planiv pidirvav jogo sili tyazhko zahvoriv dumav sho otruyenij Likuvali osobisti likari velikogo knyazya Pohid u Moldovske knyazivstvo Zrada i zagibel Pantelejmon KulishU mene v grudyah serce b yetsya rivno Sultane cisaryu korolyu caryu Vash gniv doviku ne zlyakaye I vashi milosti mene ne kuplyat Pro vse bajduzhe Bajdi Zaporozhcyu Povernuvsya z 300 mi kozakiv zaporozhciv 150 ma kozakami otamana Vodop yana do cogo buli na sluzhbi v Ivana IV V grudni 1562 roku u suprovodi syeradzkogo voyevodiLaskogo Albrehta negidnogo drugogo cholovika neshaslivoyi Beati Koscyelyeckoyi Ostrozkoyi Laskoyi materi knyazhni Galshki Ostrozkoyi pribuv na Sejm A Laskij ne probachiv moldovskomu gospodaryu Ya V Geraklidu te sho vin vidibrav u pershogo nadanu jomu ranishe Hotinsku fortecyu z navkolishnimi poselennyami Ne mayuchi dostatnoyi vijskovoyi sili cherez komendanta Hotinskoyi forteci Yana Ivana Pyaseckogo rodicha Bajdi virishiv zaluchiti do akciyi D Vishneveckogo 1563 roku pidbiv jogo do pohodu u Moldovske knyazivstvo na toj chas bulo vasalom Osmaniv de vin pretenduvav na prestol druga druzhina moldovskogo gospodarya Petru IV Raresha Yelena Katerina Brankovich starsha sestra drugoyi druzhini batka Ivana VishneveckogoMariyi Magdaleni Brankovich Despot yak onuk po materi Shtefana III zvedenij dvoyuridnij brat Petru IV Raresha 1563 roku v Moldovskomu knyazivstvi pidnyavsya boyarskij zakolot proti todishnogo nepopulyarnogo gospodarya uzurpatora mizhnarodnogo avantyurista Yakova Vasilaki Geraklida abo Despota Ya V Geraklid buv skinutij jogo misce zajnyav kerivnik zakolotu boyarin Shtefan Tomzha Tomsha Vijsko verbuvali razom u Kam yanci Podilskomu Despot zaproponuvav korolyu stati syuzerenom zahistiti Suchavu vid jmovirnogo napadu Korol zapevniv sho nihto z jogo piddanih ne porushit spokoyu u razi nebezpeki prijde na dopomogu kam yaneckij kashtelyan Yezhi Yurij Yazloveckij Pislya zrostannya kilkosti potencijnih uchasnikiv pohodu Despot zvernuvsya do korolya Polshi yakij nadislav list vidpovid yakij Despot ne otrimav D Vishneveckij Ya I P yaseckij na choli 5 tisyachnogo zagonu stali na berezi Dnistra chekali pidhodu A Laskogo z vijskom Chastina boyarstva nevdovolena Despotom ocholyuvana Shtefanom Tomzheyu tezh pretendentom na tron yakogo vzhe obrali gospodarem pidnyala povstannya zaprosila D Vishneveckogo do sebe na volodinnya gospodarstvo obrannya Sh Tomshi nazivali timchasovim D Vishneveckij ohoche pogodivsya hocha buv na toj chas hvorim slabkim shvidko vibravsya u pohid z nevelikimi silami jogo zagin skladavsya tilki z 500 voyiniv pro pastku ne pidozryuvali Boyari sho jogo zaprosili ne dali jomu dostatnoyi pidtrimki kozaki buli rozgromleni Chastina yih sam D Vishneveckij takozh zokrema Ivan Senyuta potrapili u polon Sh Tomzha vidpraviv usih polonenih do Stambula Za nakazom sultana Selima II sina Sulejmana I Pishnogo Dmitra Vishneveckogo ta dvoh jogo tovarishiv zokrema komendanta Hotinskoyi forteci Ivana Yana P yaseckogo rodicha Dmitra bulo skinuto na gak a ryadovih kozakiv vidpravleno na galeri Vlasnist torgova diyalnist1545 roku korolivskij komisar Lev Potij Patej Pocej batko mitropolita Ipatiya Potiya provodiv lyustraciyu reviziyu Volinskogo voyevodstva D Vishneveckij vidvidav m Krem yanec de toj perebuvav Dokumenti svidchat knyaz mav u vlasnosti mayetki u selah Kushlin Pidgajci Oknin Tarazh Komarin Krutniv Lopushne takozh Oleksinci Bobrivci Mihajlo Grushevskij z yasuvav zagalnij rozmir mayetkiv Vishneveckogo 250 tisyach morgiv zemli 142 000 ga Uryadnik knyazya Stecko ta piddani knyazya z Krutneva v seredu 29 veresnya 1546 roku brali uchast v rozmezhuvanni teritorij Korolivstva vid Velikogo knyazivstva litovskogo yaka prohodila bilya sil Popivci Dudin Prodav lvivskomu mishaninu Sholtisiku 350 voliv za 21000 groshiv Perekazi pro Dmitra VishneveckogoNavkolo jogo zhittya smerti stvoreno bagato legend V ukrayinskomu polskomu litovskomu narodah legendi pochali tvoritis odrazu pislya jogo tragichnoyi zagibeli Opovidali nibito jogo pislya katuvan bulo skinuto z visokoyi bashti i vin zachepivsya rebrom za gak sho strichav iz stini abo sho jogo bulo navmisno pochepleno rebrom na gak sho vin prozhiv u takomu stani tri dni i pri comu bez upinu golosno layav osmaniv ta yihnyu viru Zgodom z yavilis novi podrobici sho sultan zvablyuvav polonenogo Vishneveckogo v osmansku viru obicyayuchi za ce vsilyaki blaga ale Dmitro znevazhiv vse te ta she j sam visyachi rebrom na gaku strilyav iz luka v sultana Prote francuzkij posol povidomlyayuchi naprikinci zhovtnya st stil 1563 r iz Stambula pro stratu Vishneveckogo zhodnim slovom ne obmovivsya pro taki zhahlivi podrobici V ukrayinskij narodnij tvorchosti cya legenda peretvorilasya na shiroko vidomu dumu pro kozaka Bajdu odnak nevidomo chi bula ce obrobka samih tilki chutok chi spravdi sam Dmitro stav prototipom kozaka Bajdi U vsyakomu razi Bajda yak istorichna osoba z togochasnih dzherel nevidomij i v zhodnomu dokumenti togo chasu Vishneveckij ne nazivayetsya Bajdoyu Istorichne znachennya diyalnosti Dmitra VishneveckogoVidomij yak pershij organizator kozackih vijsk Jogo poperedniki Predslav Lyanckoronskij Ostafij Dashkovich zaluchayuchi kozacki zagoni do svoyih vijskovih operacij vikoristovuvali yih yak silu dopomizhnu Vishneveckij spiravsya na kozactvo yak na golovnu silu yakoyu vin pidpirav vlasni politichni ambiciyi Kozackij litopisec XVIII stolittya Grigorij Grab yanka nazivav jogo navit kozackim getmanom u dzherelah XVI st takij titul Bajdi ne traplyayetsya Ne pidtverdzheno dzherelami tverdzhennya pro te sho vin zasnuvav Zaporozku Sich Zv yazok Dmitrovoyi forteci z Sichchyu buv lishe idejnim Diyalnist Vishneveckogo lishe vkazala napryam u yakomu pishov podalshij rozvitok ukrayinskogo kozactva i dala jomu potuzhnij poshtovh u comu napryami Ce prosuvannya kozactva na Niz Dnipra i vreshti kolonizaciya pridniprovskih stepiv utvorennya organizaciyi ne lishe vijskovoyi ale j politichnoyi z mizhnarodnimi zv yazkami zasnuvannya kozackoyi forteci spravzhnoyi Sichi v Zaporizhzhi Navit jogo ostannij pohid sho skinchivsya katastrofoyu v Moldovskomu knyazivstvi stav prologom nizki moldovskih pohodiv zdijsnenih kozakami u nastupni kilka desyatirich najvidomishimi z nih buli pohodi Ivana Pidkovi 1577 ta Timosha Hmelnickogo 1653 r Dmitro Vishneveckij i organizaciya donskogo kozactvaIsnuye pripushennya sho Dmitro Vishneveckij buv takozh organizatorom ob yednannya donskih kozakiv v yedine vijskovo politichne tilo A takozh zasnovnikom Cherkaskogo gorodka majbutnoyi stolici donskogo kozactva Pro rol Dmitra Vishneveckogo v organizaciyi Donskogo vijska pisali svogo chasu najavtoritetnishi istoriki yak ukrayinski Mikola Markevich Dmitro Yavornickij tak i rosijski Vasil Tatishev Mikola Karamzin A suchasni Vishneveckomu osmanski dzherela pryamo vkazuyut na Vishneveckogo yak na pershogo budivnika kozackih fortec na nizhnomu Donu 1560 go roku knyaz Vishneveckij na choli 5000 kozakiv virushaye u pohid proti Krimskogo hanstva Kozache vijsko pidijshlo do ustya Donu ta oblozhilo osmansku fortecyu Azov za dopomogoyu yakogo osmani kontrolyuvali pivnichno shidne uzberezhzhya Azovskogo morya Zdobuti mogutnyu fortecyu shturmom Vishneveckij ne zmig ale virishiv peregrati osmaniv taktichno naviki perekrivshi yim cherez Din shlyah u glibinu Moskoviyi ta na shid Ukrayini U 70 kilometrah vid Azova vverh po Donu knyaz Dmitro zasnovuye kozacke mistechko yake nazivaye Cherkaskij gorodok na zgadku pro ukrayinski Cherkasi de rozpochinalasya jogo bojova sluzhba i zvidki pohodili jogo zaporizki kozaki Tak samo yak Zaporozka Sich musila perekrivati shlyah tataram ta osmanam vverh po Dnipru Cherkaskij gorodok perekrivav yim shlyah po Donu Pershim donskim otamanom stav tezh vihodec z Cherkas Mihajlo Cherkashenin z yakogo i rozpochinayetsya spravzhnya istoriya Donskogo kozactva Zalishivshi kozacku storozhu na Donu Dmitro Vishneveckij z reshtoyu vijska ide na Kuban i pislya zvityazhnih peremog povertayetsya do Moskvi Cherkaskij gorodok z cogo chasu staye oseredkom kozachogo zhittya na Donu a zgodom pid imenem Cherkaska stoliceyu vsogo Vijska Donskogo Centrom donskogo kozactva vin zalishayetsya majzhe 250 rokiv do 1805 go roku koli otaman Matvij Platov perenosit stolicyu kozakiv na nove misce nadavshi yij na zgadku pro staru im ya Novocherkaska Te zh pershe poselennya yake zasnuvav knyaz Dmitro Vishneveckij teper nazivayetsya stanicya Starocherkaska i roztashovana v Aksajskomu rajoni Rostovskoyi oblasti Pershimi poselencyami Cherkaskogo gorodka buli ukrayinski zaporozki kozaki sho prijshli u Moskoviyu razom z Dmitrom Vishneveckim Voni i stali yadrom majbutnogo Donskogo kozackogo vijska Vshanuvannya pam yatiNazvanij osmanami najvelichnishim vorogom Bliskuchoyi Porti Dmitro Vishneveckij zasluzhiv na dobru pam yat nashadkiv Deyaki istoriki ototozhnyuyut Vishneveckogo z geroyem populyarnoyi istorichnoyi pisni kozakom Bajdoyu 13 veresnya 1997 roku Poshtoyu Ukrayini vipushena v obig poshtova marka nominalom 20 kopijok z zobrazhennyam D Vishneveckogo 31 bereznya 1999 roku Nacionalnim bankom Ukrayini vipusheno sribnu pam yatnu monetu nominalom u 10 griven prisvyachenu knyazyu i kozackomu otamanu D Vishneveckomu 13 zhovtnya 1999 Na ostrovi Horticya vidkrito pam yatnij znak D Vishneveckomu Bajdi zasnovniku Zaporozkoyi Sichi zdijsneno urochistij pidjom na poverhnyu kozackoyi chajki XVIII st Vulici Bajdi Vishneveckogo u riznih mistah Ukrayini Na chest nogo takozh nazvana 12 ta brigada operativnogo priznachennya imeni Dmitra Vishneveckogo Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Poshtova marka 1997 roku Sribna moneta NBU prisvyachena Vishniveckomu revers Pam yatnik na ostrovi Horticya Pam yatnik u misti HristinivkaCikavi faktiU misti Cherkasi cherez centralnu ploshu prohodit vulicya Bajdi Vishneveckogo kotra vede do kolishnogo Cherkaskogo zamku rezidenciyi starosti Cherkaskogo knyazya Dmitra Vishneveckogo Pam yatniki Vishneveckomu ye na ostrovi Horticya ta v Oleksandrivskomu rajoni mista Pam yatnik Dmitru Vishneveckomu pered Vishniveckim palacom U 2018 roku u misti Hristinivka vidkrito pam yatnik Bajdi Vishneveckomu PortretiZbereglisya dva portreti Dmitra Vishneveckogo yaki buli stvoreni u XVIII st cherez kilka stolit pislya smerti knyazya Odin iz nih nevidomogo avtora eksponuyetsya v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Portret nadijshov do zbirki muzeyu na samomu pochatku isnuvannya zakladu v 1899 r Ce polotno razom iz inshimi kartinami zagalom 28 iz Vishneveckogo zamku peredav kiyivskij gradonachalnik I V Tolli za ocinkoyu V Gorlenka Iz tiyeyi zbirki zbereglosya 16 poloten 12 iz nih portreti predstavnikiv rodu Vishneveckih IstoriografiyaApollon Skalkovskij v svoyij praci Istoriya novoyi Sichi vpershe zgaduye Dmitra Vishneveckogo yak Bajdu yak getmana ukrayinskogo kozactva Yedinij hto napisav sho vin zaginuv na pali ne pidtverdzhenij fakt M Kostomarov z yasuvav prichini povagi kozakiv D Vishneveckogo Andrij Storozhenko v praci Knyaz Dmitrij Ivanovich Vishneveckij po narodnomu prozvishu Bajda ne pogodzhuyetsya z dumkoyu sho vin buv starostoyu Avtor spiravsya na rosijski dzherela ta folklor PrimitkiPortret knyazya Dmitra Vishneveckogo Bajdi Nevidomij hudozhnik XVIII st Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Micik Yu A Vishneveckij Bajda Dmitro Ivanovich V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 S 518 519 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www genealogy euweb cz poland wisniow html AK 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Zbaraski Wisniowiecki family pol angl Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 2 lyutogo 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Smolij ta in 2016 s 32 33 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 544 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 C 15 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij Volodari getmanskoyi bulavi K Varta 1994 S 8 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 44 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 45 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 1994 S 8 Reyent O P Kolyada I A Usi getmani Ukrayini Dmitro Vishneveckij S 7 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2008 Procitovano 9 lipnya 2008 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi u 12 tomah T VII S 114 127 Ksiazeta Wisniowieccy 01 9 travnya 2017 u Wayback Machine pol Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 77 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 78 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 73 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 S 79 Yavornickij D Istoriya Zaporizkih kozakiv u 3 h tomah T 2 S Lascy 27 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Ksiazeta Ostrogscy 01 13 listopada 2013 u Wayback Machine pol The Brankovici 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Ksiazeta Wisniowieccy 01 9 travnya 2017 u Wayback Machine pol Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 C 119 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 C 118 Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 C 121 122 Levickij O Sim ya i pobut ukrayinciv u XVI st Na perelomi K Ukrayina 1994 S 240 ISBN 5 319 01070 2 Pociejowie 01 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu 20 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1879 220 s S 7 pol Gavrilyuk O Krochak I Petrovskij O Ternopil storinki minulogo i sogodennya Ternopil Aston 2010 120 s il S 28 ISBN 978 966 308 349 0 Lemerse Kelkezhe Sh Litovskij kondoter XVI v knyaz Dmitrij Vishneveckij i obrazovanie Zaporozhskoj Sechi po dannym ottomanskih arhivov Franko russkie ekonomicheskie svyazi Sbornik red kol F Brodel i dr M Parizh Nauka 1970 S 52 56 ros Arhiv originalu za 19 01 2012 Procitovano 19 01 2014 Gorlenko V P Rasprodazha v Vishneveckom zamke Kievskaya starina 1884 10 S 361 366 DzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Getmani Ukrayini Harkiv Promin 2007 S 13 21 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi u 12 tomah T VII S 114 127 Istorichni postati Ukrayini Uporyad O V Boldiryev Odesa 1993 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Ukrayina 1993 396 s Kovbasa V Knyaz Dmitro Vishneveckij Bajda v ukrayinskomu eposi Kiyivska starovina 2 2008 S 150 167 Bibliogr S 165 167 Zakinch poch u 1 2008 Kulish P Bajda knyaz Vishneveckij drama 1553 1564 Dramatichni tvori zbirka uklad Savchenko O M K ELIBRE 2008 S 491 605 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Micik Yu A Vishneveckij Bajda Dmitro Ivanovich V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 S 518 519 Petrovskij V V Radchenko L O Semenenko V I Istoriya Ukrayini Neuperedzhenij poglyad K Vidavnichij dim Shkola 2007 S 93 94 ISBN 966 8182 62 6 Rozdobudko I Dmitro Bajda Vishneveckij pershij organizator donskogo kozactva Donshina ta dali na Shid 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij K Ukrayina 2003 192 s ISBN 966 524 129 X Sergijchuk V I VishneveckiJ Dmitro Ivanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Yavornickij D Istoriya Zaporizkih kozakiv u 3 h tomah T 2 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 820 s S 544 545 pol Smolij V A Gorobec V M Stepankov V S Chuhlib T V 2016 Vitoki zovnishnoyi politiki Vijska Zaporozkogo Diplomatiya na mezhi svitu mizhnarodni vidnosini ta zovnishnya politika Ukrayinskoyi derzhavi XVII st 1750 ti rr K Amenhotep 2016 320 s 32 33 PosilannyaVishneveckij Bajda Dmitro Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 69Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Dmytro Vyshnevetskylink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Dmitro Vishneveckij Vijskova istoriya 5 grudnya 2007 u Wayback Machine Virshi prisvyati Bajdi Vishneveckomu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Genealogiya rodu domu Zbarazkih Vishneveckih 18 zhovtnya 2005 u Wayback Machine sho ye vidgaluzhennyam rodu Gediminovichiv 9 lipnya 2006 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Istoriya Rusiv 23 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ch 1 Zbaraski Wisniowiecki family 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol angl Kuznecov O Yu Rycar Dikogo polya Knyaz D I Vishneveckij monografiya 28 grudnya 2014 u Wayback Machine M FLINTA Nauka 2013 224 s ros Div takozhDuma pro Bajdu