Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аттіла мундир Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до

Атила

Атила
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аттіла (мундир).
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2015)

Атті́ла (Аттило, Етеле, Atli; 396 — 453 року, Паннонія) — каган гунів з 434, підніс Гунську імперію (місцезнаходження столиці невідоме) до вершини могутності — її сфера впливу простягалася від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.

Аттіла
image
Аттіла
Аттіла. Фрагмент фрески Ежена Делакруа, бл. 1843 - 1847 рр.
Каган гунів
434 — 453
ПопередникРугіла та Бледа
НаступникЕлак
Народивсяблизько 396
Кавказ
Помер453(0453)
Паннонія
Відомий яквождь
КраїнаІмперія гунів
Політична партіяантиримська
БатькоМундзук
У шлюбі з, Крека, Кримгільда (Ґудрун) та ін.
ДітиЕллака, Денгизих, Ернак, Емнетзура та Ултзіндурекс
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Імперія гунів

З 445 року — володар велетенської держави в Східній Європі, що, за приблизними описами стародавніх істориків, простягалася від Чорного моря до Рейну та від данських островів до правого берега Дунаю. Здійснив спустошливі походи в Іллірію (447), Галію (451) та Італію (452).

Походження

Аттіла — син Мундзука (Мундіуха, Маджака), представника правлячого роду гунів, що, за легендарними переказами, походили від князя Балтазара. Після смерті свого дядька кагана Роаса (Ругили), та недовгого правління батька, 434 року, разом з своїм братом Бледою (Вледою) очолив гунів, що панували в степах на північ від Чорного моря і Дунаю. Від 444 року, вбивши Бледу, правив одноосібно.

Походи

image
Ілюстрація Гартманна Шеделя до Нюрнберзької Хроніки, (1440—1514)
  • У 434—441 роках, підпорядкувавши аланів, остготів, гепідів, герулів і багато інших племен, створив могутній племінний союз, що контролював величезну територію від Рейну до меж Китаю. Підкорив акацирів, плем'я, що мешкало на теренах сучасної України. Їхній каган Карадах був вимушений стати васалом короля гунів, проте шукав підтримки у Візантії, як потенційного союзника в боротьбі проти гунів, але безрезультатно.
  • у 436 році розгромив перше Бургундське королівство.
  • у 441 році почав систематичні набіги на придунайські провінції Східної Римської імперії (Паннонію, Дакію, Мезію); розорив Сердіку (сучасна Софія) і Сингидун (сучасний Белград).
  • у 447 році, після невдалого походу до Персії і Вірменії, зробив широкомасштабне вторгнення на Балкани: одна частина гунів обрушилася на Фессалію і дійшла до Фермопіл, інша рушила на Константинополь. Страшному спустошенню піддалися Фракія, Македонія і Греція; було розгромлено сімдесят міст; уціліли тільки Адріанополь і Гераклея Понтійська. У битві на Херсонесі Фракійському (сучасний Галліполі) каган завдав поразки армії Східної Римської імперії, але не зробив спроби узяти сильно укріплений Константинополь (гуни не володіли мистецтвом облоги фортець) і уклав з імператором Феодосієм II мир, за яким імперія поступилася йому частиною території на південь від Дунаю і зобов'язалася виплачувати щорічну данину розміром у дві тисячі золотих монет. Вимоги Аттіли, що постійно росли, спонукали Східний Римський двір організувати проти нього змову, яка, проте, була розкрита.
  • У 450 році принцеса Гонорія, сестра імператора Західної Римської імперії Валентиніана III, що знаходилася в ув'язненні в Константинополі, звернулася до Аттіли з проханням про допомогу і запропонувала йому одружитися з нею. Аттіла зажадав від нового імператора Східної Римської імперії Маркіана видачі Гонорії, а коли її відіслали в Равенну, пред'явив ту ж вимогу Валентиніану III. Отримавши відмову, під цим приводом здійснив в 451 році похід на захід. Зібравши величезне військо із залежних племен, перейшов Рейн, вторгся в Галію, розорив Діводур (сучасний Мец) і обложив Генаб (сучасний Орлеан). Проте полководець Західної Римської імперії Флавій Аецій за підтримкою вестготів примусив його зняти облогу і відступити в Шампань. На Каталаунських полях (долина Марни) на захід від Августобони (сучасне Труа) 23 червня 451 відбулася «битва народів», в якій об'єднані сили римлян, вестготів, бургундів і франків майже завдали поразки Аттілі, але через темряву битва припинилася. За свідченням історика Йордана, тут лягло з обох сторін близько 180 тис. воїнів. Але Аецій Флавій не розгромив гунів до кінця і дозволив їм відійти за Рейн.
image
Гуни йдуть на Рим. Ілюстрація худ. Ульпіано Кекі, 1887
  • Навесні 452 року, зібравши нове військо, Аттіла вторгся до Італії; він захопив Аквілею, Конкордію, Альтінум, Патавіум (сучасна Падуя), розграбував Медіолан (сучасний Мілан) і Тіцинум (сучасна Павія); перед ним відкрили ворота Віцетія (сучасна Віченца), Верона, Бріксия (сучасна Брешія) і Бергамум (сучасний Бергамо). Проте після зустрічі з римським Папою Левом I на березі р. Мінций (сучасна Мінчо) Аттіла відмовився від планів походу на Рим, задовольнившись обіцянкою щорічної данини. Середньовічна християнська традиція приписує «порятунок Риму» втручанню апостолів Петра і Павла; науковці ж пов'язують його із страхом кагана перед епідемією невідомої хвороби, що лютувала тоді в Італії.

Сподвижники Аттіли

  •  — римський полководець, перейшов на сторону Аттіли, пом. 448 р. н. е.
  •  — римський полководець, консул, вбитий у Римі 449 р. н. е.
  • Октар
  •  — військовий радник (Varior et Postate) в 446—453 рр. н. е.
  • Неомах Теократ (389—467) — грецький стратег Афін 440—442.444-450 рр. н.е
  • Обадир (OUBAUDRUS) — Саврський найманець на службі Аттіли.
  • Салгур (Saulugur) — стратег Феодосії.
  • Саттак (SOLTACUS) — венед або скіф, за Атіли, захопив всю Меотську долину(438?)…
  •  — готський найманець

Смерть

image
Європа в 450 році, за 3 роки до смерті Аттили

У 453 році в розпал підготовки до вторгнення у Східну Римську імперію, Аттіла вирішив зміцнити власні сили, заручившись підтримкою готів. Для цього він влаштував власне весілля з готською принцесою Ільдеко. Помер від внутрішнього крововиливу у весільну ніч у своїй ставці (ймовірно на р. Тиса в Паннонії). Існують також інші різноманітні версії смерті: одна з них — вбивство власним зброєносцем при пособництві Ільдеко за намовою Аеція.

За переказами та легендами, Аттіла похований у трьох трунах — золотій, срібній і залізній. Слуги та свідки поховання були вбиті. Тому місце розташування могили Аттіли невідоме.

Після смерті Аттіли державу номінально очолив його старший син Елак. Але між синами швидко розпочалась боротьба за владу, яка переросла в громадянську війну серед гунів. Від цього союз гунів розпався. Нащадками Аттіли були представники імператорських і королівських дворів всієї Європи. Сини та васали Аттіли розділили його імперію на каганати, королівства та князівства. Найбільшими і найвпливовішими у Центральній Європі були: Аварський каганат та Велика Болгарія. Прямі нащадки династії Аттіли (рід Дуло) довгий час очолювали державні утворення у Північному Причорномор'ї та Подунав'ї.

Аттіла князь Київської Русі

1858 року російський історик О. Вельтман, швед за походженням, видав книгу «Аттила и Русь IV и V века. Свод исторических и народных преданий», де ретельно проаналізував подорож візантійського посольства імператора Феодосія в 447 році, від переправи на Дунаї до столиці Аттіли, детально описану її учасником Пріском. Знаючи з пізніших історичних джерел, що швидкість руху посольства була 40—50 верст за добу, порахувавши всі переїзди, зупинки, переправи через ріки Серет, Прут і Дністер, автор виявив, що столицею Аттіли був Київ, а не поселення в Угорщині. Тим більше, що за описом Пріска, царський двір, який він описав як «дубова розкіш варварів», дуже нагадував дерев'яне зодчество Київської Русі. Ще раніше, подібність звичаїв гунів та русів відмітив історик українського походження Г. Венелін. В наш час, продовжив дослідження О. Вельтмана, український краєзнавець Сергій Піддубний, працею «Аттила. Новітнє дослідження».

Аттіла в культурі

image
Бенкет Аттіли. Праворуч зображений візантійський дипломат і історик Пріск. Худ. Мор Тан (1870 р.) за мемуарами Пріска.

Гуни вважали Аттілу надприродною особою, володарем меча бога війни, що дарує непереможність[]. Він став персонажем німецького і скандинавського героїчного епосу: у Пісні про Нібелунгів він фігурує під ім'ям Етцеля, в Старшій Едді — Атлі. Для християн 5 ст. Аттіла був «бичем Божим», покаранням за гріхи язичників-римлян, і в західній традиції затвердилося уявлення про нього як про найстрашнішого ворога європейської цивілізації. Його образ привертав увагу багатьох письменників, композиторів і художників — Рафаеля (ватиканська фреска «Зустріч Лева I з Аттілою»), П. Корнеля (трагедія «Аттіла»), Дж. Верді (опера «Аттіла»), А. (драма «Весілля Аттіли»), З. Вернера (романтична трагедія «Аттіла») та ін. Аттіла, під іменем Богдан Гатило виступає головним героєм культового роману Івана Білика «Меч Арея». Роман мав такий великий культурний резонанс, що витримав 15 перевидань та був у списку заборонених у радянські часи.

На честь Аттіли названо астероїд 1489 Аттіла.

У відеогрі Zombie Army Trilogy, в замку Адольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Аттіли.[]

Ім'я

У сучасній Угорщині Аттіла є одним з найпопулярніших чоловічих імен, причому використовується кілька варіантів його написання.

Галерея

Див. також

Виноски

  1. В 1474 році посол Венеції Амб. Кантаріні долаючи шлях Ленчиця — Люблін — Луцьк — Київ, їхав зі швидкістю 40—50 верст за добу.

Примітки

  1. Вус, О. В. (2018). Балканы в огне: Вторжение Аттилы во Фракию и Восточный Иллирик в 40-х годах V века. Т. 6 (вид. Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеймоновском храме). Харьков. с. 195—197. ISBN .
  2. Вус, О. В. (2018). Балканы в огне: Вторжение Аттилы во Фракию и Восточный Иллирик в 40-х годах V века. Т. 6 (вид. Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеймоновском храме). Харьков. с. 198—200. ISBN .
  3. Песнь о Нибелунгах (Литературные памятники) — Л.:Издательство «Наука». Ленинградское отделение, 1972—343 с. (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аттіла
Попередник: Правителі гунів
434 – 453 		Наступник:
Мундзук
Бледа 		Елак

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Attila mundir Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2015 Atti la Attilo Etele Atli 396 453 roku Pannoniya kagan guniv z 434 pidnis Gunsku imperiyu misceznahodzhennya stolici nevidome do vershini mogutnosti yiyi sfera vplivu prostyagalasya vid richki Ural ta Kavkazu do richki Rejn i vid richki Dunaj do Baltijskogo morya AttilaAttilaAttila Fragment freski Ezhena Delakrua bl 1843 1847 rr Kagan guniv434 453PoperednikRugila ta BledaNastupnikElakNarodivsyablizko 396 KavkazPomer453 0453 PannoniyaVidomij yakvozhdKrayinaImperiya gunivPolitichna partiyaantirimskaBatkoMundzukU shlyubi z Kreka Krimgilda Gudrun ta in DitiEllaka Dengizih Ernak Emnetzura ta Ultzindureks Mediafajli u VikishovishiImperiya guniv Z 445 roku volodar veletenskoyi derzhavi v Shidnij Yevropi sho za pribliznimi opisami starodavnih istorikiv prostyagalasya vid Chornogo morya do Rejnu ta vid danskih ostroviv do pravogo berega Dunayu Zdijsniv spustoshlivi pohodi v Illiriyu 447 Galiyu 451 ta Italiyu 452 PohodzhennyaAttila sin Mundzuka Mundiuha Madzhaka predstavnika pravlyachogo rodu guniv sho za legendarnimi perekazami pohodili vid knyazya Baltazara Pislya smerti svogo dyadka kagana Roasa Rugili ta nedovgogo pravlinnya batka 434 roku razom z svoyim bratom Bledoyu Vledoyu ocholiv guniv sho panuvali v stepah na pivnich vid Chornogo morya i Dunayu Vid 444 roku vbivshi Bledu praviv odnoosibno PohodiIlyustraciya Gartmanna Shedelya do Nyurnberzkoyi Hroniki 1440 1514 U 434 441 rokah pidporyadkuvavshi alaniv ostgotiv gepidiv geruliv i bagato inshih plemen stvoriv mogutnij pleminnij soyuz sho kontrolyuvav velicheznu teritoriyu vid Rejnu do mezh Kitayu Pidkoriv akaciriv plem ya sho meshkalo na terenah suchasnoyi Ukrayini Yihnij kagan Karadah buv vimushenij stati vasalom korolya guniv prote shukav pidtrimki u Vizantiyi yak potencijnogo soyuznika v borotbi proti guniv ale bezrezultatno u 436 roci rozgromiv pershe Burgundske korolivstvo u 441 roci pochav sistematichni nabigi na pridunajski provinciyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Pannoniyu Dakiyu Meziyu rozoriv Serdiku suchasna Sofiya i Singidun suchasnij Belgrad u 447 roci pislya nevdalogo pohodu do Persiyi i Virmeniyi zrobiv shirokomasshtabne vtorgnennya na Balkani odna chastina guniv obrushilasya na Fessaliyu i dijshla do Fermopil insha rushila na Konstantinopol Strashnomu spustoshennyu piddalisya Frakiya Makedoniya i Greciya bulo rozgromleno simdesyat mist ucilili tilki Adrianopol i Gerakleya Pontijska U bitvi na Hersonesi Frakijskomu suchasnij Gallipoli kagan zavdav porazki armiyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi ale ne zrobiv sprobi uzyati silno ukriplenij Konstantinopol guni ne volodili mistectvom oblogi fortec i uklav z imperatorom Feodosiyem II mir za yakim imperiya postupilasya jomu chastinoyu teritoriyi na pivden vid Dunayu i zobov yazalasya viplachuvati shorichnu daninu rozmirom u dvi tisyachi zolotih monet Vimogi Attili sho postijno rosli sponukali Shidnij Rimskij dvir organizuvati proti nogo zmovu yaka prote bula rozkrita U 450 roci princesa Gonoriya sestra imperatora Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Valentiniana III sho znahodilasya v uv yaznenni v Konstantinopoli zvernulasya do Attili z prohannyam pro dopomogu i zaproponuvala jomu odruzhitisya z neyu Attila zazhadav vid novogo imperatora Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Markiana vidachi Gonoriyi a koli yiyi vidislali v Ravennu pred yaviv tu zh vimogu Valentinianu III Otrimavshi vidmovu pid cim privodom zdijsniv v 451 roci pohid na zahid Zibravshi velichezne vijsko iz zalezhnih plemen perejshov Rejn vtorgsya v Galiyu rozoriv Divodur suchasnij Mec i oblozhiv Genab suchasnij Orlean Prote polkovodec Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Flavij Aecij za pidtrimkoyu vestgotiv primusiv jogo znyati oblogu i vidstupiti v Shampan Na Katalaunskih polyah dolina Marni na zahid vid Avgustoboni suchasne Trua 23 chervnya 451 vidbulasya bitva narodiv v yakij ob yednani sili rimlyan vestgotiv burgundiv i frankiv majzhe zavdali porazki Attili ale cherez temryavu bitva pripinilasya Za svidchennyam istorika Jordana tut lyaglo z oboh storin blizko 180 tis voyiniv Ale Aecij Flavij ne rozgromiv guniv do kincya i dozvoliv yim vidijti za Rejn Guni jdut na Rim Ilyustraciya hud Ulpiano Keki 1887Navesni 452 roku zibravshi nove vijsko Attila vtorgsya do Italiyi vin zahopiv Akvileyu Konkordiyu Altinum Patavium suchasna Paduya rozgrabuvav Mediolan suchasnij Milan i Ticinum suchasna Paviya pered nim vidkrili vorota Vicetiya suchasna Vichenca Verona Briksiya suchasna Breshiya i Bergamum suchasnij Bergamo Prote pislya zustrichi z rimskim Papoyu Levom I na berezi r Mincij suchasna Mincho Attila vidmovivsya vid planiv pohodu na Rim zadovolnivshis obicyankoyu shorichnoyi danini Serednovichna hristiyanska tradiciya pripisuye poryatunok Rimu vtruchannyu apostoliv Petra i Pavla naukovci zh pov yazuyut jogo iz strahom kagana pered epidemiyeyu nevidomoyi hvorobi sho lyutuvala todi v Italiyi Spodvizhniki Attili rimskij polkovodec perejshov na storonu Attili pom 448 r n e rimskij polkovodec konsul vbitij u Rimi 449 r n e Oktar vijskovij radnik Varior et Postate v 446 453 rr n e Neomah Teokrat 389 467 greckij strateg Afin 440 442 444 450 rr n e Obadir OUBAUDRUS Savrskij najmanec na sluzhbi Attili Salgur Saulugur strateg Feodosiyi Sattak SOLTACUS vened abo skif za Atili zahopiv vsyu Meotsku dolinu 438 gotskij najmanecSmertYevropa v 450 roci za 3 roki do smerti Attili U 453 roci v rozpal pidgotovki do vtorgnennya u Shidnu Rimsku imperiyu Attila virishiv zmicniti vlasni sili zaruchivshis pidtrimkoyu gotiv Dlya cogo vin vlashtuvav vlasne vesillya z gotskoyu princesoyu Ildeko Pomer vid vnutrishnogo krovovilivu u vesilnu nich u svoyij stavci jmovirno na r Tisa v Pannoniyi Isnuyut takozh inshi riznomanitni versiyi smerti odna z nih vbivstvo vlasnim zbroyenoscem pri posobnictvi Ildeko za namovoyu Aeciya Za perekazami ta legendami Attila pohovanij u troh trunah zolotij sribnij i zaliznij Slugi ta svidki pohovannya buli vbiti Tomu misce roztashuvannya mogili Attili nevidome Pislya smerti Attili derzhavu nominalno ocholiv jogo starshij sin Elak Ale mizh sinami shvidko rozpochalas borotba za vladu yaka pererosla v gromadyansku vijnu sered guniv Vid cogo soyuz guniv rozpavsya Nashadkami Attili buli predstavniki imperatorskih i korolivskih dvoriv vsiyeyi Yevropi Sini ta vasali Attili rozdilili jogo imperiyu na kaganati korolivstva ta knyazivstva Najbilshimi i najvplivovishimi u Centralnij Yevropi buli Avarskij kaganat ta Velika Bolgariya Pryami nashadki dinastiyi Attili rid Dulo dovgij chas ocholyuvali derzhavni utvorennya u Pivnichnomu Prichornomor yi ta Podunav yi Attila knyaz Kiyivskoyi Rusi1858 roku rosijskij istorik O Veltman shved za pohodzhennyam vidav knigu Attila i Rus IV i V veka Svod istoricheskih i narodnyh predanij de retelno proanalizuvav podorozh vizantijskogo posolstva imperatora Feodosiya v 447 roci vid perepravi na Dunayi do stolici Attili detalno opisanu yiyi uchasnikom Priskom Znayuchi z piznishih istorichnih dzherel sho shvidkist ruhu posolstva bula 40 50 verst za dobu porahuvavshi vsi pereyizdi zupinki perepravi cherez riki Seret Prut i Dnister avtor viyaviv sho stoliceyu Attili buv Kiyiv a ne poselennya v Ugorshini Tim bilshe sho za opisom Priska carskij dvir yakij vin opisav yak dubova rozkish varvariv duzhe nagaduvav derev yane zodchestvo Kiyivskoyi Rusi She ranishe podibnist zvichayiv guniv ta rusiv vidmitiv istorik ukrayinskogo pohodzhennya G Venelin V nash chas prodovzhiv doslidzhennya O Veltmana ukrayinskij krayeznavec Sergij Piddubnij praceyu Attila Novitnye doslidzhennya Attila v kulturiBenket Attili Pravoruch zobrazhenij vizantijskij diplomat i istorik Prisk Hud Mor Tan 1870 r za memuarami Priska Guni vvazhali Attilu nadprirodnoyu osoboyu volodarem mecha boga vijni sho daruye neperemozhnist dzherelo Vin stav personazhem nimeckogo i skandinavskogo geroyichnogo eposu u Pisni pro Nibelungiv vin figuruye pid im yam Etcelya v Starshij Eddi Atli Dlya hristiyan 5 st Attila buv bichem Bozhim pokarannyam za grihi yazichnikiv rimlyan i v zahidnij tradiciyi zatverdilosya uyavlennya pro nogo yak pro najstrashnishogo voroga yevropejskoyi civilizaciyi Jogo obraz privertav uvagu bagatoh pismennikiv kompozitoriv i hudozhnikiv Rafaelya vatikanska freska Zustrich Leva I z Attiloyu P Kornelya tragediya Attila Dzh Verdi opera Attila A drama Vesillya Attili Z Vernera romantichna tragediya Attila ta in Attila pid imenem Bogdan Gatilo vistupaye golovnim geroyem kultovogo romanu Ivana Bilika Mech Areya Roman mav takij velikij kulturnij rezonans sho vitrimav 15 perevidan ta buv u spisku zaboronenih u radyanski chasi Na chest Attili nazvano asteroyid 1489 Attila U videogri Zombie Army Trilogy v zamku Adolfa Gitlera Foltershloss visyat portreti istorichnih postatej yaki proslavilis svoyeyu zhorstokistyu Sered nih ye i portret Attili dzherelo Im yaU suchasnij Ugorshini Attila ye odnim z najpopulyarnishih cholovichih imen prichomu vikoristovuyetsya kilka variantiv jogo napisannya GalereyaFreska Zustrich Leva I z Attiloyu Avtor Rafael Attila Zobrazhennya bl 1360 roku Bleda j Attila Div takozhBitva na Katalaunskih polyahVinoskiV 1474 roci posol Veneciyi Amb Kantarini dolayuchi shlyah Lenchicya Lyublin Luck Kiyiv yihav zi shvidkistyu 40 50 verst za dobu PrimitkiVus O V 2018 Balkany v ogne Vtorzhenie Attily vo Frakiyu i Vostochnyj Illirik v 40 h godah V veka T 6 vid Vizantijskaya mozaika Sbornik publichnyh lekcij Ellino vizantijskogo lektoriya pri Svyato Pantelejmonovskom hrame Harkov s 195 197 ISBN 978 966 372 729 5 Vus O V 2018 Balkany v ogne Vtorzhenie Attily vo Frakiyu i Vostochnyj Illirik v 40 h godah V veka T 6 vid Vizantijskaya mozaika Sbornik publichnyh lekcij Ellino vizantijskogo lektoriya pri Svyato Pantelejmonovskom hrame Harkov s 198 200 ISBN 978 966 372 729 5 Pesn o Nibelungah Literaturnye pamyatniki L Izdatelstvo Nauka Leningradskoe otdelenie 1972 343 s ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 7 lipnya 2017 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Gallska hronika 452 Veltman O Attila i Rus IV i V veka Svod istoricheskih i narodnyh predanij M Universitetskaya tipografiya 1858 219 s ros Vus O V Balkany v ogne Vtorzhenie Attily vo Frakiyu i Vostochnyj Illirik v 40 h godah V veka Vizantijskaya mozaika Sbornik publichnyh lekcij Ellino vizantijskogo lektoriya Harkov 2018 S 192 204https www academia edu 85750235 Balkans on fire Attilas invasion of Thrace and East Illyricum in the 40s of the 5th century Attila Svod istoricheskih i narodnyh predanij A Veltmana i Novitni doslidzhennya S Piddubnogo K FOP Stebelyak 2020 176 s ISBN 978 966 1635 76 9 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AttilaAttila 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Poperednik Praviteli guniv 434 453 Nastupnik Mundzuk Bleda Elak

Дата публікації:
Топ