Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Вене́лін (справжнє ім'я Георгій Гуца; * 22 квітня 1802, Тибава, Закарпаття — †25 вересня 1839, Москва — український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов'янознавства в Україні та Російській імперії.
| Ю́рій Іва́нович Вене́лін | |
|---|---|
| лат. Georgius Hutza | |
 | |
| Ім'я при народженні | Георгій Гуца |
| Народився | 22 квітня 1802 Тибава, Закарпаття |
| Помер | 25 вересня 1839 (37 років) Москва |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковець |
| Галузь | історія, філологія, етнографія і публіцистика |
| Відомий завдяки | історик, медик |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка, d і d |
| Відомі учні | Аксаков Костянтин Сергійович, Аксаков Іван Сергійович, Василь Априлов, Палаузов Микола Христофорович, Q16677901?, d і Вельтман Олександр Хомич |
| Знання мов | російська[1] |
| Конфесія | православний |
| |
Біографія
Народився на Закарпатті у сім'ї священника, навчався в Ужгородській духовній семінарії, на філософському факультеті Львівського університету (куди він поступив таємно, під прізвищем Венеліна) (1822), Московській медичній академії. Слухав лекції у вищих навчальних закладах Угорщини.
Працював у Московському військовому госпіталі. Був членом Товариства історії та старожитностей російських при Московському університеті.
Дослідник історії болгар, даків. Один з фундаторів російської болгаристики.
У 1823 році приїхав до Кишинева, де познайомився з бесарабськими болгарами, що переселились з Болгарії після російсько-турецької війни 1792 і 1812 рр. Виявив глибоке зацікавлення трагічною долею цього слов'янського народу, про який в науці було мало відомостей. Почав збирати матеріали про болгар, їх мову, історію, культуру. На основі цих матеріалів, за порадою відомого славіста М. Погодіна, видав 1829 р. свою працю «Древние и нынешние болгары», яка завдяки науковій цінністі та палкому заклику про допомогу болгарському народу посіла помітне місце у Болгарському національному відродженні.
1829 мандрував Болгарією, Валахією, Молдавією з науковою метою — збирання матеріалів для історичних праць. Зокрема, зібрав 86 дако-слов'янських та волохо-болгарських грамот — літературних пам'яток болгарського народу.
Уперше привернув увагу болгар до їхньої народної творчості, підкреслив її безцінне значення як для науки, так і для пробудження національної свідомості. Під час подорожі до Північно-Східної Болгарії (1830) зібрав 50 народних пісень. У праці «О характере народных песен у славян задунайских» (1835) дав високу оцінку болгарському пісенному фольклору.
Закарпатський учений удостоївся високої оцінки з боку І. Франка :
 | Наш угорський русин Юрко Гуца як будитель народного духу болгарського, воскреситель їх славної минувшини стоїть гідно обіч імен таких болгарських патріотів, як Л. Каравелов, Раковський, брати Миладинови, Заря Стоянов. |  |
Помер у 37-річному віці в Москві в абсолютному зубожінні. Вже після його смерті побачили світ «Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты», «Грамматика нынешнего болгарского наречия».
Пам'ять
В середині XIX ст. прізвище Венеліна стає настільки популярним, що його і досі використовують в Болгарії як власне ім'я, з наголосом на останньому складі.
На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у в Москві болгари встановили пам'ятник з написом: «Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем'я болгар і палко бажав бачити його відродження».
Ім'ям Венеліна названо вулицю в столиці Болгарії, споруджено пам'ятники в Софії, Габрово, Сваляві та селі Тибава (Закарпаття, Україна). На початку ХХ століття в Одесі стояв пам'ятник Ю. Гуці.
Вибрані праці
- Древние и нынешние болгары в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам. Историко-критические изыскания. Т. I. Москва, 1829 [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.]
- «О характере народных песен у славян задунайских» (1835);
- О зародыше новой болгарской литературы. Москва, 1838
- «Граматика на сегашния български език»;
- Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты, собранные и объясненные на иждивении Императорской Российской Академии. Санкт-Петербург, 1840
- Древние и нынешние словене в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам. Историко-критические изыскания. Т. II. Москва, 1841
- Скандинавомания и ее поклонники или столетние изыскания о варягах. Историко-критическое разсуждение. Москва, 1842
- Критические изследования об истории болгар, с прихода болгар на Фракийский полуостров до 968 года, или покорения Болгарии Великим князем русским, Святославом. Изданны на иждивении болгарина И. Н. Денкоглу. Москва, 1849
- Древние и нынешние болгары в политическом, народописном, историческом и религиозном их отношении к россиянам. Историко-критические изыскания. Издание второе. Москва, 1856
Примітки
- CONOR.Sl
- Стойкова С. Зародження і розвиток болгарської фольклористики ХІХ ст. / Стефанія Стойкова // Народна творчість та етнографія. — 2008. — № 2. — С.53.
- Данилюк, Дмитро. . Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 25 лютого 2022.
Джерела
- Юрій Іванович Венелін-Гуца (1802—1839) : бібліографічний покажчик / уклад.: О. Д. Закривидорога, М.-І. Г. Люта, Л. А. Мельник, Т. В. Туренко. — Ужгород, 1989.
- Абліцов В.Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті / Віталій Абліцов. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Байцура Т. Юрій Іванович Венелін. — Братіслава, 1968. — 306 с.
- Данилюк Д. Д. Ю. І. Гуца-Венелін. — Ужгород, 1995. — 45 с.
- Ю. Венелін. З наукової спадщини визначного славіста: З нагоди 200-ліття від дня народження Ю. Венеліна / укладання Д. Д .Данилюка ; передмова В. Гісема, Г. Кеменяша, Д. Данилюка ; істор. нарис Д. Данилюка. — Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2002. — 184 c. — (Сер. «Обличчям до спадщини»).
- Заяць О. Венелін Юрій [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.] // Наукове товариство імені Шевченка : енциклопедія. — Львів, 2014. — Т. 2. — С. 578—583.
Посилання
- Безсонов, П. Болгарские песни из сборников Ю. И. Венелина, Н. Д. Катранова и других болгар (= Временник Императорского Московского Общества истории и древностей российских, Кн. XXI, Ч. II: Материалы). Москва, 1855 [ 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Венелін (справж. прізв. — Гуца) Юрій Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.57-58
- Павленко В. В. Венелін Юрій Іванович [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 476. — .
- Венелін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Vene lin spravzhnye im ya Georgij Guca 22 kvitnya 1802 Tibava Zakarpattya 25 veresnya 1839 Moskva ukrayinskij istorik filolog etnograf folklorist ta medik Odin z osnovopolozhnikiv slov yanoznavstva v Ukrayini ta Rosijskij imperiyi Yu rij Iva novich Vene linlat Georgius HutzaIm ya pri narodzhenni Georgij GucaNarodivsya 22 kvitnya 1802 1802 04 22 Tibava ZakarpattyaPomer 25 veresnya 1839 1839 09 25 37 rokiv MoskvaGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist naukovecGaluz istoriya filologiya etnografiya i publicistikaVidomij zavdyaki istorik medikAlma mater LNU im I Franka d i dVidomi uchni Aksakov Kostyantin Sergijovich Aksakov Ivan Sergijovich Vasil Aprilov Palauzov Mikola Hristoforovich Q16677901 d i Veltman Oleksandr HomichZnannya mov rosijska 1 Konfesiya pravoslavnij Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na Zakarpatti u sim yi svyashennika navchavsya v Uzhgorodskij duhovnij seminariyi na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu kudi vin postupiv tayemno pid prizvishem Venelina 1822 Moskovskij medichnij akademiyi Sluhav lekciyi u vishih navchalnih zakladah Ugorshini Pracyuvav u Moskovskomu vijskovomu gospitali Buv chlenom Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej rosijskih pri Moskovskomu universiteti Doslidnik istoriyi bolgar dakiv Odin z fundatoriv rosijskoyi bolgaristiki U 1823 roci priyihav do Kishineva de poznajomivsya z besarabskimi bolgarami sho pereselilis z Bolgariyi pislya rosijsko tureckoyi vijni 1792 i 1812 rr Viyaviv gliboke zacikavlennya tragichnoyu doleyu cogo slov yanskogo narodu pro yakij v nauci bulo malo vidomostej Pochav zbirati materiali pro bolgar yih movu istoriyu kulturu Na osnovi cih materialiv za poradoyu vidomogo slavista M Pogodina vidav 1829 r svoyu pracyu Drevnie i nyneshnie bolgary yaka zavdyaki naukovij cinnisti ta palkomu zakliku pro dopomogu bolgarskomu narodu posila pomitne misce u Bolgarskomu nacionalnomu vidrodzhenni 1829 mandruvav Bolgariyeyu Valahiyeyu Moldaviyeyu z naukovoyu metoyu zbirannya materialiv dlya istorichnih prac Zokrema zibrav 86 dako slov yanskih ta voloho bolgarskih gramot literaturnih pam yatok bolgarskogo narodu Upershe privernuv uvagu bolgar do yihnoyi narodnoyi tvorchosti pidkresliv yiyi bezcinne znachennya yak dlya nauki tak i dlya probudzhennya nacionalnoyi svidomosti Pid chas podorozhi do Pivnichno Shidnoyi Bolgariyi 1830 zibrav 50 narodnih pisen U praci O haraktere narodnyh pesen u slavyan zadunajskih 1835 dav visoku ocinku bolgarskomu pisennomu folkloru Zakarpatskij uchenij udostoyivsya visokoyi ocinki z boku I Franka Nash ugorskij rusin Yurko Guca yak buditel narodnogo duhu bolgarskogo voskresitel yih slavnoyi minuvshini stoyit gidno obich imen takih bolgarskih patriotiv yak L Karavelov Rakovskij brati Miladinovi Zarya Stoyanov Pomer u 37 richnomu vici v Moskvi v absolyutnomu zubozhinni Vzhe pislya jogo smerti pobachili svit Vlaho bolgarskie ili dako slavyanskie gramoty Grammatika nyneshnego bolgarskogo narechiya Pam yatMemorialna doshka v m Svalyava V seredini XIX st prizvishe Venelina staye nastilki populyarnim sho jogo i dosi vikoristovuyut v Bolgariyi yak vlasne im ya z nagolosom na ostannomu skladi Na mogili Yu Guci Vyenyelina u v Moskvi bolgari vstanovili pam yatnik z napisom Vin pershij nagadav svitovi pro zabute ale kolis slavne j mogutnye plem ya bolgar i palko bazhav bachiti jogo vidrodzhennya Im yam Venelina nazvano vulicyu v stolici Bolgariyi sporudzheno pam yatniki v Sofiyi Gabrovo Svalyavi ta seli Tibava Zakarpattya Ukrayina Na pochatku HH stolittya v Odesi stoyav pam yatnik Yu Guci Vibrani praciDrevnie i nyneshnie bolgary v politicheskom narodopisnom istoricheskom i religioznom ih otnoshenii k rossiyanam Istoriko kriticheskie izyskaniya T I Moskva 1829 3 sichnya 2014 u Wayback Machine O haraktere narodnyh pesen u slavyan zadunajskih 1835 O zarodyshe novoj bolgarskoj literatury Moskva 1838 Gramatika na segashniya blgarski ezik Vlaho bolgarskie ili dako slavyanskie gramoty sobrannye i obyasnennye na izhdivenii Imperatorskoj Rossijskoj Akademii Sankt Peterburg 1840 Drevnie i nyneshnie slovene v politicheskom narodopisnom istoricheskom i religioznom ih otnoshenii k rossiyanam Istoriko kriticheskie izyskaniya T II Moskva 1841 Skandinavomaniya i ee poklonniki ili stoletnie izyskaniya o varyagah Istoriko kriticheskoe razsuzhdenie Moskva 1842 Kriticheskie izsledovaniya ob istorii bolgar s prihoda bolgar na Frakijskij poluostrov do 968 goda ili pokoreniya Bolgarii Velikim knyazem russkim Svyatoslavom Izdanny na izhdivenii bolgarina I N Denkoglu Moskva 1849 Drevnie i nyneshnie bolgary v politicheskom narodopisnom istoricheskom i religioznom ih otnoshenii k rossiyanam Istoriko kriticheskie izyskaniya Izdanie vtoroe Moskva 1856PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 Stojkova S Zarodzhennya i rozvitok bolgarskoyi folkloristiki HIH st Stefaniya Stojkova Narodna tvorchist ta etnografiya 2008 2 S 53 Danilyuk Dmitro Arhiv originalu za 27 sichnya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2022 DzherelaYurij Ivanovich Venelin Guca 1802 1839 bibliografichnij pokazhchik uklad O D Zakrividoroga M I G Lyuta L A Melnik T V Turenko Uzhgorod 1989 Ablicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati Vitalij Ablicov K KIT 2007 436 s Bajcura T Yurij Ivanovich Venelin Bratislava 1968 306 s Danilyuk D D Yu I Guca Venelin Uzhgorod 1995 45 s Yu Venelin Z naukovoyi spadshini viznachnogo slavista Z nagodi 200 littya vid dnya narodzhennya Yu Venelina ukladannya D D Danilyuka peredmova V Gisema G Kemenyasha D Danilyuka istor naris D Danilyuka Uzhgorod Vid vo V Padyaka 2002 184 c Ser Oblichchyam do spadshini Zayac O Venelin Yurij 14 sichnya 2018 u Wayback Machine Naukove tovaristvo imeni Shevchenka enciklopediya Lviv 2014 T 2 S 578 583 PosilannyaBezsonov P Bolgarskie pesni iz sbornikov Yu I Venelina N D Katranova i drugih bolgar Vremennik Imperatorskogo Moskovskogo Obshestva istorii i drevnostej rossijskih Kn XXI Ch II Materialy Moskva 1855 31 grudnya 2013 u Wayback Machine Venelin spravzh prizv Guca Yurij Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 57 58 Pavlenko V V Venelin Yurij Ivanovich 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 476 ISBN 966 00 0734 5 Venelin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi