Іва́н Іва́нович Бі́лик (1 березня 1930, Градизьк, сучасна Полтавська область, УРСР — 27 листопада 2012, Київ, Україна) — український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991).
Іван Іванович Білик | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 березня 1930 Градизьк, УРСР | |||
Помер | 27 листопада 2012 (82 роки) Київ, Україна | |||
Поховання | Лісове кладовище | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | d[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1956—2012 | |||
Жанр | історичний роман | |||
Премії | (2012) | |||
|
Біографія
У 1950-ті роки вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту. 1961 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет («Робітнича газета», «Молодь України», «Літературна Україна»).
Друкувався з 1956 року. Член Спілки письменників України з 1967 року.
Автор сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і (1986).
Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, «Меч Арея» 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України» (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкар»), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі.
Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном).
Відомий також як перекладач творів сучасних (Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, , К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та інших).
Помер після тривалої хвороби у віці 82 років.
Відзнаки
Лауреат
- Державної премії імені Т. Г. Шевченка за історичний твір «Золотий Ра» (1991)
- Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року за роман «Не дратуйте грифонів» (1993).
- Премії імені М. Старицького (1994).
- Відзнаки «Золотий письменник України» (2012).
Твори
- «Танго» [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (роман, 1968) — про життя української еміграції.
- «Меч Арея» (роман, 1972)
- «День народження Золотої рибки» (роман, 1977) — про будівництво ГЕС, шкідливої для навколишнього середовища; порушено проблеми відповідальності особи перед суспільством і природою.
- (роман, 1982) — апофеоз людини, яка зберігає гідність і честь у найскрутніші моменти життя.
- «Похорон богів» [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.] (роман, 1986) — про події IX—X століть на землях Київської Русі.
- «Золотий Ра» [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (1989) — «Історії» Геродота у вільному переказі.
- «Яр» (перший роман І. Білика — написаний 1958, виданий 2008 року)
Трилогія «Скіфи»:
- «Дикі білі коні» (роман, 1989)
- «Не дратуйте ґрифонів» (роман, 1993)
- «Цар і раб» (роман, 1992).
Інше
- Цар, якого вигодувала собака [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.] — історичне оповідання (є складовою частиною книги «Золотий Ра»).
- Дарунки скіфів [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] — історичне оповідання (є складовою частиною книги «Золотий Ра»).
- Аксіоми недоведених традицій [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.] — післяслово до роману «Меч Арея», яке одночасно є обґрунтуванням поглядів автора на історію. До написання автором цього післяслова рецензенти взагалі не допускали «Меч Арея» до друку.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Помер український історичний письменник Іван Білик. news.dt.ua. 27 листопада 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unknown-host
()[недоступне посилання з червня 2019] - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012.
Посилання
- Білик Іван Іванович [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Біографія на сайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
- Твори Івана Білика у е-бібліотеці «Чтиво» [ 14 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Ліна Кушнір. Іван Білик: Гіпотези теж мають право на життя [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Україна молода, № 38 (3804), 27.02.2010
- Іван Білик: Євген Марчук переконував мене відмовитися від «Меча Арея» // Друг читача, 2009 [ 18 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Білик Іван Іванович (на сайті Ін-ту історії України НАНУ) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Твори Івана Білика на «Українському Центрі» [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- http://ukrnationalism.com/publications/1369-zolota-pam-iat-ivan-bilyk.html [ 24 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Iva novich Bi lik 1 bereznya 1930 Gradizk suchasna Poltavska oblast URSR 27 listopada 2012 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij pismennik istorichnij romanist perekladach bolgarskoyi literaturi laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1991 Ivan Ivanovich BilikNarodivsya 1 bereznya 1930 1930 03 01 Gradizk URSRPomer 27 listopada 2012 2012 11 27 82 roki Kiyiv UkrayinaPohovannya Lisove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist pismennikSfera roboti d 1 i perekladactvo d 1 Alma mater NNI zhurnalistiki KNU im T ShevchenkaMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1956 2012Zhanr istorichnij romanPremiyi Zolotij pismennik Ukrayini 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilik Ne plutati z Ivanom Bilikom psevdonimom Ivana Yakovicha Rudchenka BiografiyaU 1950 ti roki vchitelyuvav u silskij shkoli bezuspishno namagavsya postupiti na arhitekturnij ta istorichnij fakulteti do teatralnogo institutu 1961 roku zakinchiv fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu Pracyuvav u redakciyah gazet Robitnicha gazeta Molod Ukrayini Literaturna Ukrayina Drukuvavsya z 1956 roku Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1967 roku Avtor sensacijnih ukrayinskih istorichnih romaniv radyanskih chasiv Mech Areya 1972 i 1986 Vidrazu pislya vidannya obidvi knigi stali bestselerami Vtim Mech Areya 1972 roku zaboronili ta viluchili z bibliotek nerozprodani primirniki z knigaren vstigli znishiti 5 tisyach primirnikiv iz 65 tisyach nakladu Pismennika primusili zvilnitisya z roboti v redakciyi Literaturnoyi Ukrayini 3 5 roki buv bezrobitnim lishe 1976 r vdalosya vlashtuvatisya v redakciyu chasopisu Vsesvit na posadu sekretar drukar pozbavili prava drukuvatis piddali ckuvannyu v presi Pislya togo knizhka v SRSR poshiryuvalasya z ruk u ruki ale bula perevidana za kordonom u Kanadi Americi Velikij Britaniyi ta inshih krayinah Na teperishnij chas vitrimala 15 perevidan v tomu chisli 9 za kordonom Vidomij takozh yak perekladach tvoriv suchasnih bolgarskih pismennikiv E Koralova E Staneva P Vezhinova A Gulyashki I Davidkova K Kalcheva B Dimitrovoyi B Rajnova M Marchevskogo ta inshih Pomer pislya trivaloyi hvorobi u vici 82 rokiv VidznakiLaureat Derzhavnoyi premiyi imeni T G Shevchenka za istorichnij tvir Zolotij Ra 1991 Vseukrayinskoyi literaturnoyi premiyi za najkrashij roman roku za roman Ne dratujte grifoniv 1993 Premiyi imeni M Starickogo 1994 Vidznaki Zolotij pismennik Ukrayini 2012 Tvori Tango 17 bereznya 2013 u Wayback Machine roman 1968 pro zhittya ukrayinskoyi emigraciyi Mech Areya roman 1972 Den narodzhennya Zolotoyi ribki roman 1977 pro budivnictvo GES shkidlivoyi dlya navkolishnogo seredovisha porusheno problemi vidpovidalnosti osobi pered suspilstvom i prirodoyu roman 1982 apofeoz lyudini yaka zberigaye gidnist i chest u najskrutnishi momenti zhittya Pohoron bogiv 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine roman 1986 pro podiyi IX X stolit na zemlyah Kiyivskoyi Rusi Zolotij Ra 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1989 Istoriyi Gerodota u vilnomu perekazi Yar pershij roman I Bilika napisanij 1958 vidanij 2008 roku Trilogiya Skifi Diki bili koni roman 1989 Ne dratujte grifoniv roman 1993 Car i rab roman 1992 Inshe Car yakogo vigoduvala sobaka 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine istorichne opovidannya ye skladovoyu chastinoyu knigi Zolotij Ra Darunki skifiv 17 bereznya 2013 u Wayback Machine istorichne opovidannya ye skladovoyu chastinoyu knigi Zolotij Ra Aksiomi nedovedenih tradicij 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine pislyaslovo do romanu Mech Areya yake odnochasno ye obgruntuvannyam poglyadiv avtora na istoriyu Do napisannya avtorom cogo pislyaslova recenzenti vzagali ne dopuskali Mech Areya do druku PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Pomer ukrayinskij istorichnij pismennik Ivan Bilik news dt ua 27 listopada 2012 Procitovano 28 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2012 PosilannyaPortal Biografiyi Bilik Ivan Ivanovich 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya na sajti Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Tvori Ivana Bilika u e biblioteci Chtivo 14 bereznya 2008 u Wayback Machine Lina Kushnir Ivan Bilik Gipotezi tezh mayut pravo na zhittya 30 listopada 2012 u Wayback Machine Ukrayina moloda 38 3804 27 02 2010 Ivan Bilik Yevgen Marchuk perekonuvav mene vidmovitisya vid Mecha Areya Drug chitacha 2009 18 travnya 2011 u Wayback Machine Bilik Ivan Ivanovich na sajti In tu istoriyi Ukrayini NANU 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Tvori Ivana Bilika na Ukrayinskomu Centri 24 sichnya 2021 u Wayback Machine http ukrnationalism com publications 1369 zolota pam iat ivan bilyk html 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi