Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Вну́трішня Монго́лія (монг. Өвөр Монголын Өөртөө Засах Орон, ᠥᠪᠥᠷᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠨᠥᠪᠡᠷᠲᠡᠭᠨᠵᠠᠰᠠᠬᠤᠣᠷᠣᠨ; кит. спр. 内蒙古自治区, піньїнь: Nèi Měnggǔ Zìzhìqū, акад. Ней Менґу Цзичжицу) — автономний регіон на півночі Китаю. Столиця — Хух-Хото, найбільше місто — Баотоу. Населення 23,84 млн осіб (23-тє місце серед провінцій; дані 2004 р.). Регіон займає площу 1 183 000 км² (3-тє місце).
| Внутрішня Монголія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-mn-mong" does not exist. | |||||
| | |||||
 | |||||
| Адм. центр | Хух-Хото | ||||
| Країна |  КНР | ||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 24 049 155 осіб (1 листопада 2020) | ||||
| Етнікон | англ. Inner Mongolian | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 1 181 104 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 3556 м (Алашань) | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 1947 | ||||
| Губернатор | d і d | ||||
| Вебсайт | nmg.gov.cn | ||||
| Код ISO 3166-2 | CN-NM | ||||
 | |||||
| |||||
Історія
Середньовіччя
Народи, що населяли територію Монголії, періодично розділялися як на південну і північну, так і на західну і східну орди. Так, хунну під час занепаду своєї могутності розділилися на південних і північних. Можливо, гобійська й алтайська смуги служили природними бар'єрами, що сприяли роздробленню країни. Після падіння імперії Юань, власне Монголія знов стала політичним центром розвитку історії монголів. З самого початку цього періоду Монголія була вже розділена на дві практично незалежні частини — Західну і Східну. Східна Монголія, своєю чергою, ділилася на ліві та праві тумени. Ліві тумени включали Халху, Чахарію і Уріанхай і управлялися ханом, а праві тумени складали Тумет, Хорчин і Юншиебу і управлялися жинонгом.
Спочатку, титул жинонг (спадковий принц) був установлений ще за часів імперії Юань. При Юань жинонг сидів у Каракорумі та займався справами власне Монголії, а сам великий хан сидів у Даду й управляв всією імперією. Але після падіння Юань жинонг став спадковим титулом правителя правих туменів.
Бату-Мунхе Даян-хан (його батько був жинонгом і загинув у феодальному конфлікті з Мандуул ханом) прийшов до влади в 1466 р., вирішив відродити колишні закони, призначивши сина жинонгом і відправивши його на південь, в праві тумени. Проте, місцеві феодали не бажали прийняти сюзерена над собою і вбили принца. Після придушення регіоналізму цих феодалів Бату-Мунхе переніс політичний центр країни з Халхи до Чахару. Причиною перенесення ханської ставки було знову ж таки прагнення Даян-хана протистояти сепаратизму правителів (тайши) правих туменів, а Чахар був у безпосередньому сусідстві з ними. Відтоді аж до маньчжурських завоювань всемонгольські хани сиділи в Чахарії.
По смерті Бату-Монхе Даян-хана в 1504 р. країна була поділена його 11 синами. При цьому Халха була розділена на північну і південну, і північна Халха відійшла його молодшому синові Герсенз Жалайр хунтайджі. Північна Халха складала приблизно територію сучасної Республіки Монголія. Решта всіх доменів тодішньої Східної Монголії, включаючи південну Халху стали пізніше Внутрішньою Монголією.
До середини XVI століття посилився правитель Тумедського домену Алтин, син Барсболод-джінона. Він привласнив собі звання «хан», разом із ханом Монголії в Чахарії. Алтин-хан влаштовував набіги на Мінську імперію, домагаючись сприятливих торгових умов для своїх володінь. Він також розгромив фракції ойратів-західних монголів, змагавшись із ними за оволодіння Хухнурським районом в 1552. Він заснував місто Хуххот в 1575 р., яке згодом стало столицею сучасної Внутрішньої Монголії. Його племінник Сецен хунтайджі Ордоський вторгся до Тибету в 1566 році. Він повернувся звідти з трьома ламами та прийняв буддистську віру. У той час хан Монголії Тумен Дзасагту приймав у Чахарі в 1576 році одного з вищих лам «червоношапкового» толку.
Алтан-хан Тумедський запросив у свої володіння вищого ламу секти «жовтошапочників» Соднам-Джамцо у 1577 р. і присвоїв йому титул Далай-лами; той, зі свого боку, оголосив Алтина наступником Хубілай-хана, а себе — Пагба-лами.
На початок XVII століття монгольські володіння стали настільки незалежними одне від одного, що останнього всемонгольського хана часто називають Лігден-хан Чахарський. Він намагався об'єднати монгольських феодалів мирним шляхом, але ці спроби не вдалися. Його спроби насильницького об'єднання країни лише віддаляли його кузенів від нього. Так феодали володінь Хорчин, Харачин і південної Халхи уклали союз із Нурхачи Батором маньчжурським. Маньчжури, разом із тими феодалами розгромили сили Лігден хана в декількох битвах. Лігден-хан загинув у 1634 р. від хвороби в Ганьсу, відступаючи в Хухнурський район. Маньчжури зайняли місто Хуххот і маньчжурський хан Абахай проголосив себе ханом Монголії. Таким чином вся територія сучасної Внутрішньої Монголії стала територією Цинськой імперії. Північна Халха залишалася незалежною до 1691 року.
XVIII—XIX століття
Внутрішня Монголія, що зіграла значну роль у завоюванні Китаю маньчжурами, була розділена на 49 прапорів у Цинській імперії. Війська володарних князів Внутрішньої Монголії брали участь у загарбницьких походах маньчжурів. Так, вони брали участь у кампаніях проти Галдан Бошогту Ойратського наприкінці XVII століття і проти Джунгарського ханства в середині XVIII століття. У XIX столітті у Внутрішній Монголії значного рівня розвитку досягла література. Одним із видатних письменників цього періоду був В. Інжінаши, шляхтич-чингизид. До кінця XIX століття розвернувся дугуйланський рух (дугуйлан — гурток) проти маньчжурського панування. Одним з активістів дугуйланського руху був поет Хишигбат. Рух був придушений маньчжурськими військами.
XX—XXI століття
Національно-визвольний рух, що розгорнувся по всій Монголії на початку XX століття, привів до створення теократичної держави Богдо-ханської Монголії в Зовнішній Монголії у 1911 році. Усі 49 хошунів Внутрішньої Монголії, а також цинхайські й алашанські монголи, виявили бажання добровільно приєднатися до знов утвореного Монгольського Ханства. Уряд Богдо-хана відправив війська до Внутрішньої Монголії, щоб вигнати війська Республіки Китай.
Кяхтінський договір трьох держав — Монголії, Російської імперії і Республіки Китай — 1915 року змусив Монголію відмовитися від планів приєднання Внутрішньої Монголії. По поняттях Російської імперії, тільки Зовнішня Монголія була в її сфері впливу згідно з угодою з Японською імперією. Таким чином Внутрішня Монголія відійшла до Республіки Китай.
Проте, народ Внутрішньої Монголії продовжував боротьбу за свободу. Під час Другої світової війни деякі князі намагалися спиратися на мілітаристську Японську імперію, щоб позбутися Республіки Китай. Голова маріонеткової держави Менцзян, князь-чингизид Де Ван Демчигдонров очолював визвольну боротьбу в цей період.
У серпні 1945 року війська Монгольської Народної Республіки, сприяючи наступу радянської армії проти Квантунської армії, вступили до Внутрішньої Монголії, щоб звільнити її від японських мілітаристів і від Республіки Китай. Незабаром після звільнення, Внутрішня Монголія була залишена монгольськими військами. Причиною тому була вірність Сталіна нерівноправному кяхтинському договору 1915 року. Таким чином, війська Мао Цзедуна знову окуповували Внутрішню Монголію.
Князь Демчигдонров та інші патріоти продовжували боротьбу за звільнення аж до 1949 року.
Адміністративний поділ
Автономія поділяється на 12 префектур, 9 з яких є міськими:
| Карта | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| # | Українська назва | Китайська назва | Піньінь |
| Міські округи | |||
| 2 | Баяннур | 巴彦淖尔市 | Bāyànnào'ĕr Shì |
| 3 | Ухай | 乌海市 | Wūhăi Shì |
| 4 | Ордос | 鄂尔多斯市 | È'ĕrduōsī Shì |
| 5 | Баотоу | 包头市 | Bāotóu Shì |
| 6 | Хух-Хото | 呼和浩特市 | Hūhéhàotè Shì |
| 7 | Уланчаб | 乌兰察布市 | Wūlánchábù Shì |
| 9 | Чифен | 赤峰市 | Chìfēng Shì |
| 10 | Тунляо | 通辽市 | Tōngliáo Shì |
| 12 | Хулунбуїр | 呼伦贝尔市 | Hūlúnbèi'ĕr Shì |
| Префектури | |||
| 1 | Алашань | 阿拉善盟 | Ālāshàn Méng |
| 8 | Шилін-Гол | 锡林郭勒盟 | Xīlínguōlè Méng |
| 11 | Хінган | 兴安盟 | Xīng'ān Méng |
Національний склад
| Перепис 2000 | ||
|---|---|---|
| Народ | Чисельність | Доля в % |
| Китайці | 18 465 586 | 79,17 % |
| Монголи | 3 995 349 | 17,13 % |
| Маньчжури | 499 911 | 2,14 % |
| Дунгани | 209 850 | 0,900 % |
| Даури | 77 188 | 0,331 % |
| Евенки | 26 201 | 0,112 % |
| Корейці | 21 859 | 0,094 % |
| Росіяни | 5 020 | 0,022 % |
Економіка
У 2006 р. ВВП провінції склав 60,4 млрд $ (+23 % до 2005 р.). ВВП на душу населення — 2,5 тис.US$ (+22,8 %). Найрозвиненішими секторами господарства є металургія, сільське господарство (виробництво цукрового буряка, баранини та молочних продуктів), легка промисловість (вироби з кашеміру).
У 2006 р. додана вартість місцевого промислового виробництва становила 23,4 млрд $ (+31 % до 2005 р.). Найбільше зростання відбулося в переробці продукції агропромислового сектора (включаючи тваринництво), виробництві енергоресурсів, металургії, випуску електронного устаткування і машинобудуванні.
Додана вартість виробництва агропромислового сектора — 9 млрд $ (+16 % до 2005 р.). Найбільше зростання відмічене у виробництві буряку (+50 %), заливного рису і соєвих культур, фруктів, молока (+50 %) і м'яса.
У 2006 р. обсяг роздрібного обороту товарів народного споживання склав 20,4 млрд $ (+18 % до 2005 р.), в тому числі в містах — 14 млрд $ (+20 %). У 2006 р. на 25 % зросли обсяги продажів автотранспорту, житла, обробних матеріалів і туристичних послуг; майже в 4 рази — засобів комунікації та зв'язку. Відбувається подальше зростання обсягів зовнішньої торгівлі регіону. Зовнішньоторговельний обіг Внутрішньої Монголії у 2006 р. склав 6,7 млрд $ (+30 % в порівнянні з 2005 р.), в тому числі експорт — 2,6 млрд $ (+25 %). Основна структура експорту АРВМ: продукція давальницької торгівлі, машинне устаткування (зростання обсягів на 70 %); структура імпорту: продукція давальницької торгівлі, харчові продукти (м'ясо-молочна продукція), шкіряні та шерстяні вироби тощо. Основні торгові партнери: США, Росія, Монголія, Південна Корея, Японія. Спостерігається зліт інвестиційної співпраці. У 2006 р. розмір фактично привернутих у місцеву економіку закордонних інвестицій склав 2,3 млрд $ (+90 % в порівнянні з 2005 р.). Раніше регіон істотно відставав за цими показниками від інших районів Китаю.
Культура
Народився специфічний художник Вей Дун (нар. 1968).
Див. також
- 2355 Ней Монггол — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Seventh National Population Census of the People's Republic of China
- NÈI MĔNGGŬ ZÌZHÌQŪ [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Southern Mongolian Human Rights Information Center [ 27 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Vnu trishnya Mongo liya mong Өvor Mongolyn Өortoo Zasah Oron ᠥᠪᠥᠷ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠨ ᠥᠪᠡᠷᠲᠡᠭᠨ ᠵᠠᠰᠠᠬᠤ ᠣᠷᠣᠨ kit spr 内蒙古自治区 pinyin Nei Menggǔ Zizhiqu akad Nej Mengu Czichzhicu avtonomnij region na pivnochi Kitayu Stolicya Huh Hoto najbilshe misto Baotou Naselennya 23 84 mln osib 23 tye misce sered provincij dani 2004 r Region zajmaye ploshu 1 183 000 km 3 tye misce Vnutrishnya MongoliyaPomilka Lua expandTemplate template lang mn mong does not exist Adm centr Huh HotoKrayina KNRMezhuye z susidni adminodiniciGansu Ninsya Huejskij avtonomnij rajon Shensi Shansi Hebej Lyaonin Czilin Hejlunczyan Zabajkalskij kraj Dornogov Gov Altaj Suhe Bator Naselennya povne 24 049 155 osib 1 listopada 2020 Etnikon angl Inner MongolianPlosha povna 1 181 104 km Visota maksimalna 3556 m Alashan Chasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1947Gubernator d i dVebsajt nmg gov cnKod ISO 3166 2 CN NMVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vnutrishnya MongoliyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mongoliya znachennya Stepi Vnutrishnoyi MongoliyiIstoriyaSerednovichchya Pustelya Vnutrishnoyi Mongoliyi Narodi sho naselyali teritoriyu Mongoliyi periodichno rozdilyalisya yak na pivdennu i pivnichnu tak i na zahidnu i shidnu ordi Tak hunnu pid chas zanepadu svoyeyi mogutnosti rozdililisya na pivdennih i pivnichnih Mozhlivo gobijska j altajska smugi sluzhili prirodnimi bar yerami sho spriyali rozdroblennyu krayini Pislya padinnya imperiyi Yuan vlasne Mongoliya znov stala politichnim centrom rozvitku istoriyi mongoliv Z samogo pochatku cogo periodu Mongoliya bula vzhe rozdilena na dvi praktichno nezalezhni chastini Zahidnu i Shidnu Shidna Mongoliya svoyeyu chergoyu dililasya na livi ta pravi tumeni Livi tumeni vklyuchali Halhu Chahariyu i Urianhaj i upravlyalisya hanom a pravi tumeni skladali Tumet Horchin i Yunshiebu i upravlyalisya zhinongom Spochatku titul zhinong spadkovij princ buv ustanovlenij she za chasiv imperiyi Yuan Pri Yuan zhinong sidiv u Karakorumi ta zajmavsya spravami vlasne Mongoliyi a sam velikij han sidiv u Dadu j upravlyav vsiyeyu imperiyeyu Ale pislya padinnya Yuan zhinong stav spadkovim titulom pravitelya pravih tumeniv Batu Munhe Dayan han jogo batko buv zhinongom i zaginuv u feodalnomu konflikti z Manduul hanom prijshov do vladi v 1466 r virishiv vidroditi kolishni zakoni priznachivshi sina zhinongom i vidpravivshi jogo na pivden v pravi tumeni Prote miscevi feodali ne bazhali prijnyati syuzerena nad soboyu i vbili princa Pislya pridushennya regionalizmu cih feodaliv Batu Munhe perenis politichnij centr krayini z Halhi do Chaharu Prichinoyu perenesennya hanskoyi stavki bulo znovu zh taki pragnennya Dayan hana protistoyati separatizmu praviteliv tajshi pravih tumeniv a Chahar buv u bezposerednomu susidstvi z nimi Vidtodi azh do manchzhurskih zavoyuvan vsemongolski hani sidili v Chahariyi Po smerti Batu Monhe Dayan hana v 1504 r krayina bula podilena jogo 11 sinami Pri comu Halha bula rozdilena na pivnichnu i pivdennu i pivnichna Halha vidijshla jogo molodshomu sinovi Gersenz Zhalajr huntajdzhi Pivnichna Halha skladala priblizno teritoriyu suchasnoyi Respubliki Mongoliya Reshta vsih domeniv todishnoyi Shidnoyi Mongoliyi vklyuchayuchi pivdennu Halhu stali piznishe Vnutrishnoyu Mongoliyeyu Buddijskij hram p yati pagod u Huh Hoto Do seredini XVI stolittya posilivsya pravitel Tumedskogo domenu Altin sin Barsbolod dzhinona Vin privlasniv sobi zvannya han razom iz hanom Mongoliyi v Chahariyi Altin han vlashtovuvav nabigi na Minsku imperiyu domagayuchis spriyatlivih torgovih umov dlya svoyih volodin Vin takozh rozgromiv frakciyi ojrativ zahidnih mongoliv zmagavshis iz nimi za ovolodinnya Huhnurskim rajonom v 1552 Vin zasnuvav misto Huhhot v 1575 r yake zgodom stalo stoliceyu suchasnoyi Vnutrishnoyi Mongoliyi Jogo pleminnik Secen huntajdzhi Ordoskij vtorgsya do Tibetu v 1566 roci Vin povernuvsya zvidti z troma lamami ta prijnyav buddistsku viru U toj chas han Mongoliyi Tumen Dzasagtu prijmav u Chahari v 1576 roci odnogo z vishih lam chervonoshapkovogo tolku Altan han Tumedskij zaprosiv u svoyi volodinnya vishogo lamu sekti zhovtoshapochnikiv Sodnam Dzhamco u 1577 r i prisvoyiv jomu titul Dalaj lami toj zi svogo boku ogolosiv Altina nastupnikom Hubilaj hana a sebe Pagba lami Na pochatok XVII stolittya mongolski volodinnya stali nastilki nezalezhnimi odne vid odnogo sho ostannogo vsemongolskogo hana chasto nazivayut Ligden han Chaharskij Vin namagavsya ob yednati mongolskih feodaliv mirnim shlyahom ale ci sprobi ne vdalisya Jogo sprobi nasilnickogo ob yednannya krayini lishe viddalyali jogo kuzeniv vid nogo Tak feodali volodin Horchin Harachin i pivdennoyi Halhi uklali soyuz iz Nurhachi Batorom manchzhurskim Manchzhuri razom iz timi feodalami rozgromili sili Ligden hana v dekilkoh bitvah Ligden han zaginuv u 1634 r vid hvorobi v Gansu vidstupayuchi v Huhnurskij rajon Manchzhuri zajnyali misto Huhhot i manchzhurskij han Abahaj progolosiv sebe hanom Mongoliyi Takim chinom vsya teritoriya suchasnoyi Vnutrishnoyi Mongoliyi stala teritoriyeyu Cinskoj imperiyi Pivnichna Halha zalishalasya nezalezhnoyu do 1691 roku XVIII XIX stolittya Vnutrishnya Mongoliya sho zigrala znachnu rol u zavoyuvanni Kitayu manchzhurami bula rozdilena na 49 praporiv u Cinskij imperiyi Vijska volodarnih knyaziv Vnutrishnoyi Mongoliyi brali uchast u zagarbnickih pohodah manchzhuriv Tak voni brali uchast u kampaniyah proti Galdan Boshogtu Ojratskogo naprikinci XVII stolittya i proti Dzhungarskogo hanstva v seredini XVIII stolittya U XIX stolitti u Vnutrishnij Mongoliyi znachnogo rivnya rozvitku dosyagla literatura Odnim iz vidatnih pismennikiv cogo periodu buv V Inzhinashi shlyahtich chingizid Do kincya XIX stolittya rozvernuvsya dugujlanskij ruh dugujlan gurtok proti manchzhurskogo panuvannya Odnim z aktivistiv dugujlanskogo ruhu buv poet Hishigbat Ruh buv pridushenij manchzhurskimi vijskami XX XXI stolittya Nacionalno vizvolnij ruh sho rozgornuvsya po vsij Mongoliyi na pochatku XX stolittya priviv do stvorennya teokratichnoyi derzhavi Bogdo hanskoyi Mongoliyi v Zovnishnij Mongoliyi u 1911 roci Usi 49 hoshuniv Vnutrishnoyi Mongoliyi a takozh cinhajski j alashanski mongoli viyavili bazhannya dobrovilno priyednatisya do znov utvorenogo Mongolskogo Hanstva Uryad Bogdo hana vidpraviv vijska do Vnutrishnoyi Mongoliyi shob vignati vijska Respubliki Kitaj Kyahtinskij dogovir troh derzhav Mongoliyi Rosijskoyi imperiyi i Respubliki Kitaj 1915 roku zmusiv Mongoliyu vidmovitisya vid planiv priyednannya Vnutrishnoyi Mongoliyi Po ponyattyah Rosijskoyi imperiyi tilki Zovnishnya Mongoliya bula v yiyi sferi vplivu zgidno z ugodoyu z Yaponskoyu imperiyeyu Takim chinom Vnutrishnya Mongoliya vidijshla do Respubliki Kitaj Prote narod Vnutrishnoyi Mongoliyi prodovzhuvav borotbu za svobodu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deyaki knyazi namagalisya spiratisya na militaristsku Yaponsku imperiyu shob pozbutisya Respubliki Kitaj Golova marionetkovoyi derzhavi Menczyan knyaz chingizid De Van Demchigdonrov ocholyuvav vizvolnu borotbu v cej period U serpni 1945 roku vijska Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki spriyayuchi nastupu radyanskoyi armiyi proti Kvantunskoyi armiyi vstupili do Vnutrishnoyi Mongoliyi shob zvilniti yiyi vid yaponskih militaristiv i vid Respubliki Kitaj Nezabarom pislya zvilnennya Vnutrishnya Mongoliya bula zalishena mongolskimi vijskami Prichinoyu tomu bula virnist Stalina nerivnopravnomu kyahtinskomu dogovoru 1915 roku Takim chinom vijska Mao Czeduna znovu okupovuvali Vnutrishnyu Mongoliyu Knyaz Demchigdonrov ta inshi patrioti prodovzhuvali borotbu za zvilnennya azh do 1949 roku Administrativnij podilAvtonomiya podilyayetsya na 12 prefektur 9 z yakih ye miskimi Karta Ukrayinska nazva Kitajska nazva PininMiski okrugi2 Bayannur 巴彦淖尔市 Bayannao ĕr Shi3 Uhaj 乌海市 Wuhăi Shi4 Ordos 鄂尔多斯市 E ĕrduōsi Shi5 Baotou 包头市 Baotou Shi6 Huh Hoto 呼和浩特市 Huhehaote Shi7 Ulanchab 乌兰察布市 Wulanchabu Shi9 Chifen 赤峰市 Chifeng Shi10 Tunlyao 通辽市 Tōngliao Shi12 Hulunbuyir 呼伦贝尔市 Hulunbei ĕr ShiPrefekturi1 Alashan 阿拉善盟 Alashan Meng8 Shilin Gol 锡林郭勒盟 Xilinguōle Meng11 Hingan 兴安盟 Xing an MengNacionalnij skladPerepis 2000Narod Chiselnist Dolya v Kitajci 18 465 586 79 17 Mongoli 3 995 349 17 13 Manchzhuri 499 911 2 14 Dungani 209 850 0 900 Dauri 77 188 0 331 Evenki 26 201 0 112 Korejci 21 859 0 094 Rosiyani 5 020 0 022 EkonomikaU 2006 r VVP provinciyi sklav 60 4 mlrd 23 do 2005 r VVP na dushu naselennya 2 5 tis US 22 8 Najrozvinenishimi sektorami gospodarstva ye metalurgiya silske gospodarstvo virobnictvo cukrovogo buryaka baranini ta molochnih produktiv legka promislovist virobi z kashemiru U 2006 r dodana vartist miscevogo promislovogo virobnictva stanovila 23 4 mlrd 31 do 2005 r Najbilshe zrostannya vidbulosya v pererobci produkciyi agropromislovogo sektora vklyuchayuchi tvarinnictvo virobnictvi energoresursiv metalurgiyi vipusku elektronnogo ustatkuvannya i mashinobuduvanni Dodana vartist virobnictva agropromislovogo sektora 9 mlrd 16 do 2005 r Najbilshe zrostannya vidmichene u virobnictvi buryaku 50 zalivnogo risu i soyevih kultur fruktiv moloka 50 i m yasa U 2006 r obsyag rozdribnogo oborotu tovariv narodnogo spozhivannya sklav 20 4 mlrd 18 do 2005 r v tomu chisli v mistah 14 mlrd 20 U 2006 r na 25 zrosli obsyagi prodazhiv avtotransportu zhitla obrobnih materialiv i turistichnih poslug majzhe v 4 razi zasobiv komunikaciyi ta zv yazku Vidbuvayetsya podalshe zrostannya obsyagiv zovnishnoyi torgivli regionu Zovnishnotorgovelnij obig Vnutrishnoyi Mongoliyi u 2006 r sklav 6 7 mlrd 30 v porivnyanni z 2005 r v tomu chisli eksport 2 6 mlrd 25 Osnovna struktura eksportu ARVM produkciya davalnickoyi torgivli mashinne ustatkuvannya zrostannya obsyagiv na 70 struktura importu produkciya davalnickoyi torgivli harchovi produkti m yaso molochna produkciya shkiryani ta sherstyani virobi tosho Osnovni torgovi partneri SShA Rosiya Mongoliya Pivdenna Koreya Yaponiya Sposterigayetsya zlit investicijnoyi spivpraci U 2006 r rozmir faktichno privernutih u miscevu ekonomiku zakordonnih investicij sklav 2 3 mlrd 90 v porivnyanni z 2005 r Ranishe region istotno vidstavav za cimi pokaznikami vid inshih rajoniv Kitayu KulturaNarodivsya specifichnij hudozhnik Vej Dun nar 1968 Div takozh2355 Nej Monggol asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiSeventh National Population Census of the People s Republic of China d Track Q65059106 NEI MĔNGGŬ ZIZHIQu 9 bereznya 2022 u Wayback Machine angl PosilannyaSouthern Mongolian Human Rights Information Center 27 travnya 2013 u Wayback Machine