Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Гобі-Алтайський аймак знаходиться у південно-західній частині Монголії, на відстані 1005 км від Улан-Батора, складається з 18 сомонів. Аймак було утворено у 1940 році. Територія 142 тис. км²., населення 72 тис. чол..
Говь-Алтай | |||||
---|---|---|---|---|---|
(монг. Говь-Алтай аймаг) | |||||
| |||||
Адм. центр | Алтай | ||||
Найбільше місто | Алтай | ||||
Країна | Монголія | ||||
Регіон | південний захід Монголії | ||||
| |||||
Номерний знак | ГА_ | ||||
Офіційна мова | монгольська | ||||
Населення | |||||
- повне | 53 223 (18) | ||||
- густота | 0,38 (21) | ||||
Площа | |||||
- повна | 141 448 км² (2) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3 802 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1940 | ||||
Вебсайт | govi-altai.gov.mn | ||||
Код ISO 3166-2 | MN-065 | ||||
|
Рельєф, клімат
Найвища точка: Сутай (4108м), Алаг-Хайрхан (3738м), Баян нурту (хребет Дарвіна), висота до 2684 м, Тайшир. Річки: Зуйл, Гаханч, озера: Дургун, Тонхил, Алаг, Шаргин Цагаан. Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня -20 градусів, липня +22 градуси, щорічна норма опадів 120 мм. Зона сейсмічної активності (8-9 балів)
Корисні копалини
Великі родовища магнезиту, бокситів, міді, золота, сурми, цинку, свинцю, вугілля, серпентини та, лиственіта.
Тваринний світ
Адміністративний поділ аймаку
№п/п | сомон | Територія тис. кв км | Населення | Центр |
1 | Алтай | 20 | 2600 | Баян овоо |
2 | Баян-уул | 5,8 | 3300 | Баян |
3 | Бігер | 3,6 | 3500 | Жаргалант |
4 | Бугат | 9,07 | 3000 | Баянгол |
5 | Гуулин | 1900 | Гуулин | |
6 | Дарві | 3,5 | 2400 | Дарві |
7 | Делгер | 6,6 | 4500 | Тайган |
8 | Жаргалан | 3,7 | 3200 | Буянбат |
9 | Тайшир | 4,2 | 3400 | Цагаан Олом |
10 | Тонхіл | 7,3 | 3500 | Зуйл |
11 | Тугрик | 5,4 | 2800 | Тугруг |
12 | Халіун | 5,6 | 3800 | Халіун |
13 | Хухморьт | 6,3 | 3300 | Сайн Уст |
14 | Цогт | 16,7 | 5200 | Тахілт-от |
15 | Цеел | 5,6 | 3000 | Цеел-от |
16 | Чандмань | 4,7 | 2200 | Тал шанд |
17 | Шарга | 5,5 | 3200 | Шарга-от |
18 | Ердене | 26,2 | 2700 | Сангийн |
Промисловість
В аймаку знаходиться родовище вугілля Зеегт, його запаси оцінюються у 94 млн тонн коксівного вугілля, зокрема підтверджені 64 млн.
Культура
- Краєзнавчий музей Говь-Алтайського аймаку нараховує 7500 експонатів, у тому числі бронзового коня, скульптуру Будди.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Altaj Gobi Altajskij ajmak znahoditsya u pivdenno zahidnij chastini Mongoliyi na vidstani 1005 km vid Ulan Batora skladayetsya z 18 somoniv Ajmak bulo utvoreno u 1940 roci Teritoriya 142 tis km naselennya 72 tis chol Gov Altaj mong Gov Altaj ajmag Gerb PraporAdm centr AltajNajbilshe misto AltajKrayina MongoliyaRegion pivdennij zahid MongoliyiMezhuye z susidni adminodiniciHovd Zavhan Bayanhongor Vnutrishnya Mongoliya Nomernij znak GA Oficijna mova mongolskaNaselennya povne 53 223 18 gustota 0 38 21 Plosha povna 141 448 km 2 Visota maksimalna 3 802 mChasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 1940Vebsajt govi altai gov mnKod ISO 3166 2 MN 065Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gov AltajRelyef klimatNajvisha tochka Sutaj 4108m Alag Hajrhan 3738m Bayan nurtu hrebet Darvina visota do 2684 m Tajshir Richki Zujl Gahanch ozera Durgun Tonhil Alag Shargin Cagaan Klimat rizkokontinentalnij serednya temperatura sichnya 20 gradusiv lipnya 22 gradusi shorichna norma opadiv 120 mm Zona sejsmichnoyi aktivnosti 8 9 baliv Korisni kopaliniTopoli efratskogo v oazi ajmak Gov Altaj Veliki rodovisha magnezitu boksitiv midi zolota surmi cinku svincyu vugillya serpentini ta listvenita Tvarinnij svitVodyatsya vovki lisici arhari korsaki kozuli Administrativnij podil ajmaku p p somon Teritoriya tis kv km Naselennya Centr1 Altaj 20 2600 Bayan ovoo2 Bayan uul 5 8 3300 Bayan3 Biger 3 6 3500 Zhargalant4 Bugat 9 07 3000 Bayangol5 Guulin 1900 Guulin6 Darvi 3 5 2400 Darvi7 Delger 6 6 4500 Tajgan8 Zhargalan 3 7 3200 Buyanbat9 Tajshir 4 2 3400 Cagaan Olom10 Tonhil 7 3 3500 Zujl11 Tugrik 5 4 2800 Tugrug12 Haliun 5 6 3800 Haliun13 Huhmort 6 3 3300 Sajn Ust14 Cogt 16 7 5200 Tahilt ot15 Ceel 5 6 3000 Ceel ot16 Chandman 4 7 2200 Tal shand17 Sharga 5 5 3200 Sharga ot18 Erdene 26 2 2700 SangijnPromislovistV ajmaku znahoditsya rodovishe vugillya Zeegt jogo zapasi ocinyuyutsya u 94 mln tonn koksivnogo vugillya zokrema pidtverdzheni 64 mln KulturaKrayeznavchij muzej Gov Altajskogo ajmaku narahovuye 7500 eksponativ u tomu chisli bronzovogo konya skulpturu Buddi Primitki Arhiv originalu za 11 lipnya 2015 Procitovano 7 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya