Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У даній статті наводяться історії тютюну в його різних формах включно зі всіма тютюновими виробами разом Тютюн має довгу

Історія тютюну

Історія тютюну

У даній статті наводяться історії тютюну в його різних формах (включно зі всіма тютюновими виробами разом).

Тютюн має довгу історію, яка бере свій початок від звичаїв народів Америки.

image
Завантаження товарного тютюну в Америці. 1910 рік.

Історія поширення тютюну

Історичною Батьківщиною тютюну є Північна і Південна Америки.

В Іспанії

В 1492 році під час експедиції до Америки Христофор Колумб висадившись на острові Гаунангані, названому ними (першовідкривачами) Сан-Сальвадор, побачив тютюн. Першовідкривачі з подивом спостерігали як місцеві жителі втягували в себе дим із тліючих листків якоїсь рослини, а також — як жують і проковтують його. Аборигени називали згортки висушеного листя «табако» і «сигаро».

Колумб так описав побачений обряд куріння:

Нас зустріла безліч майже оголених людей, дуже дивних і сильних, які йшли із своїх поселень з палаючими головешками в руках і травою, дим якої вони "пили". Інші несли одну велику сигару і при кожній зупинці запалювали її, після чого кожен робив з неї три-чотири затяжки, випускаючи дим через ніздрі. Коли всі таким чином освіжались, вирушали в путь знову, а хлопчики несли палаючі головешки до наступної зупинки.

Спутники Колумба повернулись в Іспанію і привезли з собою невеликі запаси тютюну і звичку його куріння.

Іспанське слово «tabaco», яке було запозичене з мови південноамериканського племені араваків означало різновид люльки для куріння.

Докладніше див.: (Етимологія назви)


Колумб привіз тютюн до іспанського королівського двору, де рослину довгий час вирощували як декоративну.

Родріго де Хересу — члену команди, яка плавала в Америку на Санта-Марії, приписують те, що він був першим європейським курцем. Згодом був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що валив з рота Родріго — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в'язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили.

Лише у середині XVI століття особистий лікар короля Іспанії Філіпа ІІ почав рекламувати рослину як універсальні ліки.

До 1600 року в американських колоніях Іспанії з'явилися комерційні плантації тютюну. У 1612 році зібрав перший свій урожай в англійській колонії Джеймстаун (Вірджинія), після чого країнами, в які він завозився з цих плантацій був охрещений вірджинський. Менш, ніж через 10 років тютюн став однією з головних статей віргінського експорту і навіть використовувався колоністами як своєрідна валюта при обмінній торгівлі.

У Франції

У Францію тютюн потрапив у 1556 році з Бразилії. Його було привезено з подорожі монахом Андре Теве. Андре в околицях свого міста Ангулеме засіяв плантацію тютюну. Згодом цю рослину називали «ангулемською травою».

Французький посол у Португалії привіз з Іспанії нюхальний тютюн у Париж. Жан Ніко французькій королеві Катерині Медичі запропонував тютюн як лікарський засіб від головного болю (саме звідси виникло слово «нікотин»). Нюхальний тютюн швидко входить в моду.

Кардинал Рішельє в 1621 році ввів тютюну. Міністр Кольбер зробив з виробництва і продажу тютюну королівську монополію. В ті часи виробництво тютюну було найрозвинутішим в Європі.

В Російській імперії

Ставлення до тютюну у допетровські часи було різконегативне, так російській цар Олексій карав курців батогами та виривав їм ніздрі. Викриті в цій звичці в перший раз отримували 60 ударів палок по стопам, в другий раз їм відрізали ніс і вуха. Після великої пожежі в 1634 році (згоріла дерев'яна Москва) курців жорстоко карали.

Змінив заборону на куріння Петро І в 1697 році, коли привив собі цю звичку в Нідерландах.

У 1717 році з указу Петра І збудовано в Охтирці (Харківщина) першу в Україні (і в Російській Імперії) тютюнову фабрику, що мала плантації найкращих сортів тютюну (50 га).

В Османській імперії

Султан Мурад IV (1623-1640) наказував відрубувати руки курцям в Оттоманській імперії.

В Японії

До берегів Японії звичка палити тютюн дійшла у XVI сторіччі завдяки португальським морякам та купцям. Незважаючи на закони, що забороняли куріння, штрафи, арешти, конфіскацію власності у продавців тютюну ці заходи не мали сили.

В Африці

За 150 років тютюн поширився Євразією і потрапив до Африки. Паління тютюну поширюють англійці після 1565 року.

На українських територіях в складі Російської імперії

В Україні площа під тютюном і махоркою постійно зростала: з 550 га у 1727 до 22 000 га у 1860. Це були переважно плантації садиб великих землевласників, але тютюн плекали також на своїх селяни, козаки, купці.

У Одесі в 1864 р. працювало 15 тютюнових фабрик, що належали представникам дворянської верстви, які експортували свою продукцію до Китаю, Японії, Німеччини.

В Наддніпрянській Україні сировина для тютюнового товарного виробництва купувалася на близьких і віддалених ярмарках або безпосередньо у поміщиків та селян. У 1911 посівна площа в 9 українських губерніях зросла до 28 490 га (у тому числі 13870 на Полтавщині і 13440 на Чернігівщині); у 1913 зменшилася до 24700 га (у тому числі 8 600 припадало на тютюн, 16 100 на махорку), що становило 44% площі під тютюном у Російській імперії. З цих губерній культура тютюну поширилася на Крим і Бессарабію, а в другій половині 19 ст. на Кубань і чорноморське узбережжя Кавказу.

Тютюнництво приносило урядові великі прибутки: у Російській імперії з допомогою акцизу, в Австро-Угорщині — тютюнової монополії.

Вирощування, пачкарство і продаж тютюну завжди було справою державною, оскільки це давало чималий прибуток. Тому держава завжди намагався контролювати цю галузь виробництва і продажу.

У дореволюційній Росії караїмам належала майже вся тютюнова промисловість у Криму, Москві, Петербурзі й Києві.

На Волині з 1915-1917 років відбувався спад тютюнового виробництва. Причиною спаду і призупинення тютюнового виробництва була відсутність сировини — як результат розладу транспорту і неврегулювання робітничого питання. Власник тютюнової фабрики І.Боярський повідомляв, що якщо Україна і надалі буде відірвана від основних ринків сирого листового тютюну — Кавказу і Криму, то на середину 1918 року можлива повна зупинка всіх фабрик. Цифри, наведені фабрикантом, свідчили про різке скорочення потужностей тютюнового виробництва: в 1914 році фабрикою було вироблено 14130 пудів тютюну, в 1915 році – 12718 пудів, в 1916 році – 16657 пудів, у 1917 році – 4495 пудів.

Тютюн в УРСР

У 1920 — 30-х роках посівні площі під тютюном і махоркою значно зросли; з 1950-х років площа під тютюном не зазнала значних змін, натомість зменшилася площа під махоркою (її перестали курити). Зміни посівної площі в УРСР подано у таблиці (у тис. га):

1913 1940 1950 1960 1970
тютюн 8,6 22,3 21,1 25,6 24,8
махорка 16,1 39,5 35,9 16,7 2,2

У 1950-х роках площа тютюну в УРСР становила до 30% загальносоюзної, тепер близько 17%. Валовий збір тютюну в УРСР становив 1970 23 тис. т, махорки — 2,3 тис. т; урожай 9,3 і 10,6 центнерів з га.

Основні посівні площі тютюну розміщені на Поділлі (зокрема в Тернопільській і Хмельницькій областях, на Покутті, у Криму і на Закарпатті, а також на Кубані й чорноморському узбережжі Кавказу.

В СРСР були поширені сорти тютюну: трапезонд, крупнолистий, самсун, дюбек, американ.

Тютюн в Україні. Сортотипи

Вітчизняний тютюн вирощують, в основному, на Кримському півострові, а також у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій і Тернопільській областях. Станом на 2007-2008 роки прикладом олігопольного ринку в Україні був і залишається ринок тютюнових виробів, де загальна частка п'яти найбільших суб'єктів господарювання становить 97% ринку.

Докладніше див.: (Сорти тютюну), (Вирощування тютюну в Україні)

Індустріалізація

Тепер тютюн вирощують у багатьох країнах світу. Висушене листя деяких видів тютюну використовують для тютюнопаління. Станом на 2011 рік майже весь промисловий тютюн генетично модифікований.

Докладніше: Вирощування тютюну та Тютюново-махоркова промисловість

Сучасне

Див.також: , (Олігополії в сучасній Україні)

У науці

Примітки

  1. D.H. Montgomery, The Leading Facts of American History. Boston: Ginn & Company, 1910.
  2. Беляев И.И. Табак - враг здоровья. - М.: Медицина, 1979. - 56 с. - (науч.-попул. литература)
  3. Heers J., Christophe Colomb, Hachette. — Paris, 1991. — 666 p.
  4. Посудін Ю.І. Куріння: історичні, наукові, медичні та соціальні аспекти [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Довкілля та здоров'я Науковий журнал [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — № 4 (55), 2010 [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Tobacco Use, United States 1990-1999. Oncology (Williston Park) 13 (12). December 1999.
  6. Gary Leupp: Tobacco and the State... A Brief History. Source: Dissident Voice (11-16-07). History News Network Because the Past is the Present, and the Future too (at: http://hnn.us/roundup/entries/44772.html [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.])
  7. Циганенко Л. Підприємницька діяльність дворян південноукраїнських губерній Російської імперії в другій половині XVIII – XIX ст. (на матеріалах Катеринославської та Херсонської губерній) [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.] // Часопис української історії Збірник наукових праць [ 22 березня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, Вип.22 [ 21 березня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Гуржій І. О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні: (з кінця XVIII ст. до 1861 р.) (с.: 33)
  9. Зубрицький М. Пачкарство бакуну (тютюну) в горах у Галичині в XIX ст. // Науковий збірник, присвячений професорови Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894-1904). — Львів: Виданнє Комітету, 1906. — С. 409-432
  10. Орлов А. В. Караїми мелітопольщини: історія та сучасність[недоступне посилання з червня 2019] // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2007. – Вип. XXI. – 560 с.[недоступне посилання з червня 2019]
  11. ЦДАВО України. – Ф. 1061. – Оп.1. - Спр.2. – Арк. 23-23 зв.
  12. Околович О.М. Особливості функціонування монополізованих ринків в Україні[недоступне посилання з травня 2019] // Економічний простір: Збірник наукових праць. – № 24. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – 332 с.[недоступне посилання з травня 2019]
  13. Рудишин С.Д. Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання // Наука та інновації Науково-практичний журнал. — 2011, №6. ISSN 1815-2066

Посилання

  • (яп.) Історія тютюну в Японії [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U danij statti navodyatsya istoriyi tyutyunu v jogo riznih formah vklyuchno zi vsima tyutyunovimi virobami razom Tyutyun maye dovgu istoriyu yaka bere svij pochatok vid zvichayiv narodiv Ameriki Zavantazhennya tovarnogo tyutyunu v Americi 1910 rik Istoriya poshirennya tyutyunuIstorichnoyu Batkivshinoyu tyutyunu ye Pivnichna i Pivdenna Ameriki V Ispaniyi V 1492 roci pid chas ekspediciyi do Ameriki Hristofor Kolumb visadivshis na ostrovi Gaunangani nazvanomu nimi pershovidkrivachami San Salvador pobachiv tyutyun Pershovidkrivachi z podivom sposterigali yak miscevi zhiteli vtyaguvali v sebe dim iz tliyuchih listkiv yakoyis roslini a takozh yak zhuyut i prokovtuyut jogo Aborigeni nazivali zgortki visushenogo listya tabako i sigaro Kolumb tak opisav pobachenij obryad kurinnya Nas zustrila bezlich majzhe ogolenih lyudej duzhe divnih i silnih yaki jshli iz svoyih poselen z palayuchimi goloveshkami v rukah i travoyu dim yakoyi voni pili Inshi nesli odnu veliku sigaru i pri kozhnij zupinci zapalyuvali yiyi pislya chogo kozhen robiv z neyi tri chotiri zatyazhki vipuskayuchi dim cherez nizdri Koli vsi takim chinom osvizhalis virushali v put znovu a hlopchiki nesli palayuchi goloveshki do nastupnoyi zupinki Sputniki Kolumba povernulis v Ispaniyu i privezli z soboyu neveliki zapasi tyutyunu i zvichku jogo kurinnya Ispanske slovo tabaco yake bulo zapozichene z movi pivdennoamerikanskogo plemeni aravakiv oznachalo riznovid lyulki dlya kurinnya Dokladnishe div Etimologiya nazvi Kolumb priviz tyutyun do ispanskogo korolivskogo dvoru de roslinu dovgij chas viroshuvali yak dekorativnu Rodrigo de Heresu chlenu komandi yaka plavala v Ameriku na Santa Mariyi pripisuyut te sho vin buv pershim yevropejskim kurcem Zgodom buv zaareshtovanij za pidozroyu v oderzhimosti diyavolom oskilki spivvitchizniki virishili sho dim sho valiv z rota Rodrigo yavna oznaka oderzhimosti diyavolom Heresa posadili u v yaznicyu de vin probuv cilih sim rokiv poki jogo ne vipustili Lishe u seredini XVI stolittya osobistij likar korolya Ispaniyi Filipa II pochav reklamuvati roslinu yak universalni liki Do 1600 roku v amerikanskih koloniyah Ispaniyi z yavilisya komercijni plantaciyi tyutyunu U 1612 roci zibrav pershij svij urozhaj v anglijskij koloniyi Dzhejmstaun Virdzhiniya pislya chogo krayinami v yaki vin zavozivsya z cih plantacij buv ohreshenij virdzhinskij Mensh nizh cherez 10 rokiv tyutyun stav odniyeyu z golovnih statej virginskogo eksportu i navit vikoristovuvavsya kolonistami yak svoyeridna valyuta pri obminnij torgivli U Franciyi U Franciyu tyutyun potrapiv u 1556 roci z Braziliyi Jogo bulo privezeno z podorozhi monahom Andre Teve Andre v okolicyah svogo mista Anguleme zasiyav plantaciyu tyutyunu Zgodom cyu roslinu nazivali angulemskoyu travoyu Francuzkij posol u Portugaliyi priviz z Ispaniyi nyuhalnij tyutyun u Parizh Zhan Niko francuzkij korolevi Katerini Medichi zaproponuvav tyutyun yak likarskij zasib vid golovnogo bolyu same zvidsi viniklo slovo nikotin Nyuhalnij tyutyun shvidko vhodit v modu Kardinal Rishelye v 1621 roci vviv tyutyunu Ministr Kolber zrobiv z virobnictva i prodazhu tyutyunu korolivsku monopoliyu V ti chasi virobnictvo tyutyunu bulo najrozvinutishim v Yevropi V Rosijskij imperiyi Stavlennya do tyutyunu u dopetrovski chasi bulo rizkonegativne tak rosijskij car Oleksij karav kurciv batogami ta virivav yim nizdri Vikriti v cij zvichci v pershij raz otrimuvali 60 udariv palok po stopam v drugij raz yim vidrizali nis i vuha Pislya velikoyi pozhezhi v 1634 roci zgorila derev yana Moskva kurciv zhorstoko karali Zminiv zaboronu na kurinnya Petro I v 1697 roci koli priviv sobi cyu zvichku v Niderlandah U 1717 roci z ukazu Petra I zbudovano v Ohtirci Harkivshina pershu v Ukrayini i v Rosijskij Imperiyi tyutyunovu fabriku sho mala plantaciyi najkrashih sortiv tyutyunu 50 ga V Osmanskij imperiyi Sultan Murad IV 1623 1640 nakazuvav vidrubuvati ruki kurcyam v Ottomanskij imperiyi V Yaponiyi Do beregiv Yaponiyi zvichka paliti tyutyun dijshla u XVI storichchi zavdyaki portugalskim moryakam ta kupcyam Nezvazhayuchi na zakoni sho zaboronyali kurinnya shtrafi areshti konfiskaciyu vlasnosti u prodavciv tyutyunu ci zahodi ne mali sili V Africi Za 150 rokiv tyutyun poshirivsya Yevraziyeyu i potrapiv do Afriki Palinnya tyutyunu poshiryuyut anglijci pislya 1565 roku Na ukrayinskih teritoriyah v skladi Rosijskoyi imperiyi V Ukrayini plosha pid tyutyunom i mahorkoyu postijno zrostala z 550 ga u 1727 do 22 000 ga u 1860 Ce buli perevazhno plantaciyi sadib velikih zemlevlasnikiv ale tyutyun plekali takozh na svoyih selyani kozaki kupci U Odesi v 1864 r pracyuvalo 15 tyutyunovih fabrik sho nalezhali predstavnikam dvoryanskoyi verstvi yaki eksportuvali svoyu produkciyu do Kitayu Yaponiyi Nimechchini V Naddnipryanskij Ukrayini sirovina dlya tyutyunovogo tovarnogo virobnictva kupuvalasya na blizkih i viddalenih yarmarkah abo bezposeredno u pomishikiv ta selyan U 1911 posivna plosha v 9 ukrayinskih guberniyah zrosla do 28 490 ga u tomu chisli 13870 na Poltavshini i 13440 na Chernigivshini u 1913 zmenshilasya do 24700 ga u tomu chisli 8 600 pripadalo na tyutyun 16 100 na mahorku sho stanovilo 44 ploshi pid tyutyunom u Rosijskij imperiyi Z cih gubernij kultura tyutyunu poshirilasya na Krim i Bessarabiyu a v drugij polovini 19 st na Kuban i chornomorske uzberezhzhya Kavkazu Tyutyunnictvo prinosilo uryadovi veliki pributki u Rosijskij imperiyi z dopomogoyu akcizu v Avstro Ugorshini tyutyunovoyi monopoliyi Viroshuvannya pachkarstvo i prodazh tyutyunu zavzhdi bulo spravoyu derzhavnoyu oskilki ce davalo chimalij pributok Tomu derzhava zavzhdi namagavsya kontrolyuvati cyu galuz virobnictva i prodazhu U dorevolyucijnij Rosiyi karayimam nalezhala majzhe vsya tyutyunova promislovist u Krimu Moskvi Peterburzi j Kiyevi Na Volini z 1915 1917 rokiv vidbuvavsya spad tyutyunovogo virobnictva Prichinoyu spadu i prizupinennya tyutyunovogo virobnictva bula vidsutnist sirovini yak rezultat rozladu transportu i nevregulyuvannya robitnichogo pitannya Vlasnik tyutyunovoyi fabriki I Boyarskij povidomlyav sho yaksho Ukrayina i nadali bude vidirvana vid osnovnih rinkiv sirogo listovogo tyutyunu Kavkazu i Krimu to na seredinu 1918 roku mozhliva povna zupinka vsih fabrik Cifri navedeni fabrikantom svidchili pro rizke skorochennya potuzhnostej tyutyunovogo virobnictva v 1914 roci fabrikoyu bulo virobleno 14130 pudiv tyutyunu v 1915 roci 12718 pudiv v 1916 roci 16657 pudiv u 1917 roci 4495 pudiv Tyutyun v URSR U 1920 30 h rokah posivni ploshi pid tyutyunom i mahorkoyu znachno zrosli z 1950 h rokiv plosha pid tyutyunom ne zaznala znachnih zmin natomist zmenshilasya plosha pid mahorkoyu yiyi perestali kuriti Zmini posivnoyi ploshi v URSR podano u tablici u tis ga 1913 1940 1950 1960 1970 tyutyun 8 6 22 3 21 1 25 6 24 8 mahorka 16 1 39 5 35 9 16 7 2 2 U 1950 h rokah plosha tyutyunu v URSR stanovila do 30 zagalnosoyuznoyi teper blizko 17 Valovij zbir tyutyunu v URSR stanoviv 1970 23 tis t mahorki 2 3 tis t urozhaj 9 3 i 10 6 centneriv z ga Osnovni posivni ploshi tyutyunu rozmisheni na Podilli zokrema v Ternopilskij i Hmelnickij oblastyah na Pokutti u Krimu i na Zakarpatti a takozh na Kubani j chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu V SRSR buli poshireni sorti tyutyunu trapezond krupnolistij samsun dyubek amerikan Tyutyun v Ukrayini Sortotipi Vitchiznyanij tyutyun viroshuyut v osnovnomu na Krimskomu pivostrovi a takozh u Vinnickij Zakarpatskij Ivano Frankivskij Hmelnickij i Ternopilskij oblastyah Stanom na 2007 2008 roki prikladom oligopolnogo rinku v Ukrayini buv i zalishayetsya rinok tyutyunovih virobiv de zagalna chastka p yati najbilshih sub yektiv gospodaryuvannya stanovit 97 rinku Dokladnishe div Sorti tyutyunu Viroshuvannya tyutyunu v UkrayiniIndustrializaciyaTeper tyutyun viroshuyut u bagatoh krayinah svitu Visushene listya deyakih vidiv tyutyunu vikoristovuyut dlya tyutyunopalinnya Stanom na 2011 rik majzhe ves promislovij tyutyun genetichno modifikovanij Dokladnishe Viroshuvannya tyutyunu ta Tyutyunovo mahorkova promislovistSuchasneDiv takozh Oligopoliyi v suchasnij UkrayiniU nauciPrimitkiD H Montgomery The Leading Facts of American History Boston Ginn amp Company 1910 Belyaev I I Tabak vrag zdorovya M Medicina 1979 56 s nauch popul literatura Heers J Christophe Colomb Hachette Paris 1991 666 p Posudin Yu I Kurinnya istorichni naukovi medichni ta socialni aspekti 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Dovkillya ta zdorov ya Naukovij zhurnal 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 4 55 2010 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Tobacco Use United States 1990 1999 Oncology Williston Park 13 12 December 1999 Gary Leupp Tobacco and the State A Brief History Source Dissident Voice 11 16 07 History News Network Because the Past is the Present and the Future too at http hnn us roundup entries 44772 html 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Ciganenko L Pidpriyemnicka diyalnist dvoryan pivdennoukrayinskih gubernij Rosijskoyi imperiyi v drugij polovini XVIII XIX st na materialah Katerinoslavskoyi ta Hersonskoyi gubernij 23 bereznya 2013 u Wayback Machine Chasopis ukrayinskoyi istoriyi Zbirnik naukovih prac 22 bereznya 2013 u Wayback Machine 2012 Vip 22 21 bereznya 2013 u Wayback Machine Gurzhij I O Rozvitok tovarnogo virobnictva i torgivli na Ukrayini z kincya XVIII st do 1861 r s 33 Zubrickij M Pachkarstvo bakunu tyutyunu v gorah u Galichini v XIX st Naukovij zbirnik prisvyachenij profesorovi Mihajlovi Grushevskomu uchenikami j prihilnikami z nagodi Jogo desyatilitnoyi naukovoyi praci v Galichini 1894 1904 Lviv Vidannye Komitetu 1906 S 409 432 Orlov A V Karayimi melitopolshini istoriya ta suchasnist nedostupne posilannya z chervnya 2019 Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Zaporizhzhya Prosvita 2007 Vip XXI 560 s nedostupne posilannya z chervnya 2019 CDAVO Ukrayini F 1061 Op 1 Spr 2 Ark 23 23 zv Okolovich O M Osoblivosti funkcionuvannya monopolizovanih rinkiv v Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Ekonomichnij prostir Zbirnik naukovih prac 24 Dnipropetrovsk PDABA 2009 332 s nedostupne posilannya z travnya 2019 Rudishin S D Genetichno modifikovani roslini problemi i perspektivi vikoristannya Nauka ta innovaciyi Naukovo praktichnij zhurnal 2011 6 ISSN 1815 2066Posilannya yap Istoriya tyutyunu v Yaponiyi 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine Div takozhTyutyunova promislovist Antityutyunovi kompaniyi

Дата публікації:
Топ