Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стародавній Єгипет — стародавня держава в Північно-Східній Африці, в нижній течії річки Ніл.
Джерела історичних відомостей
Можна виділити наступні три основних джерела знань про Стародавній Єгипет:
- Тексти, написані грецькими письменниками. Найбільш відомими авторами, які писали про Єгипет, були Геродот (V століття до н. е.), Гекатей (IV–III ст. до н. е.), Діодор Сицилійський (I ст. до н. е.), Страбон (I ст. до н. е. — I століття н. е.). Дані джерела страждають неповнотою і включають досить велику кількість недостовірних відомостей, що є наслідком неповних відомостей про Єгипет та його культуру у греків. Сюди ж можна включити написану грецькою мовою історію Єгипту, автором якої є єгипетський жрець Манефон. Це джерело було написане в кінці IV століття до н. е. вже після того, як Єгипет був завойований Македонією. Манефон згадує про 30 династій, які царювали в Єгипті, а також ділить всю його історію на три періоди: Давнє царство, Середнє царство і Нове царство. Праці Манефона дійшли до сучасності лише в більш пізніх списках єврейських і християнських авторів, і містять спотворення, вставки і виправлення.
- Біблія та інші єврейські релігійні книги, написані починаючи з XI століття до н. е. До цих джерел ставляться з обережністю, так як вони розглядають історію Єгипту лише у зв'язку з історією єврейського народу, і тому є неповними. Крім того, оцінки фактів історії Єгипту в даних джерелах є явно односторонніми і тенденційними.
- Найбільш важливим джерелом є документи, написи і предмети, які безпосередньо виходять зі Стародавнього Єгипту. Читання їх стало можливо завдяки розшифровці єгипетської ієрогліфічної писемності Жаном-Франсуа Шампольоном. До нашого часу дійшло досить багато папірусів, що містять записи різного характеру, написів на стінах будівель і пам'ятників, малюнків на гробницях та інших спорудах, а також предметів побуту, релігійного культу і творів мистецтва. Ці джерела містять значний об'єм відомостей про єгипетський побут, державну організацію суспільства, релігію, заняття населення, зовнішню і внутрішню політику Стародавнього Єгипту.
Періодизація
Історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на декілька етапів. Сучасна єгиптологія в історії Стародавнього Єгипту виявляє наступні етапи:
- Доісторичний Єгипет
- Додинастичний період (V–IV тис. до н. е.)
- Раннє царство;
- Давнє царство;
- Перший перехідний період;
- Середнє царство;
- Другий перехідний період;
- Нове царство;
- Третій перехідний період;
- Пізній період, або Пізніше царство;
- Перський період;
- птолемеєвський період.
Щодо датувань в єгиптології існує безліч незалежних і відносно однаково добре обґрунтованих теорій. За недостатністю джерельної бази на сьогоднішній день ми не можемо бути на сто відсотків упевненими в абсолютних датах тієї чи іншої події староєгипетської історії. Про більшість фактів можна говорити лише відносно. Так, початком давньоєгипетської цивілізації є початок Ранньодинастичного періоду, що сталося, як вважають сучасні єгиптологи, в 4-му тисячолітті до н. е. Кінець же Класичного Єгипту відомий точно — це 31 р. до н. е., коли закінчив правління останній фараон Стародавнього Єгипту Цезаріон, і Єгипет став провінцією Римської імперії.
Додинастичний Єгипет
В з багатьох невеликих територіальних утворень — номів — виникло два політичних об'єднання — Верхній Єгипет і Нижній Єгипет (зі столицями в Ієраконполі і Буто). Створення єдиної держави приписують правителю Верхнього Єгипту Менесу. Столицею об'єднаної держави близько став Мемфіс в південній частині дельти Ніла. До кінця 4-го — початку 3-го тис. відносяться перші пам'ятки, написані єгипетським ієрогліфічним письмом.
В 30-28 століттях почалися зіткнення з сусідами: кушитами (нубійцями) — на півдні, з лівійцями — на заході і кочівниками з Синайського півострова — на північному сході.
Династичний період
В XXVIII-XXIII століттях до н. е. сформувалася давньоєгипетська цивілізація. Єдність Єгипту втілювалося у владі фараонів — необмежених господарів всієї країни. Фараон був главою культів всіх богів Єгипту і сам був обожнений. Виявом цього було будівництво у цей період пірамід — гробниць фараонів Джосера, Снофру, Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мікеріна (Менкаура). Зросло значення геліопольського культу бога сонця Ра, синами якого називали себе всі фараони.
В XXIII–XXI століттях до н. е. Єгипет розпадається на безліч номів. Нове об'єднання Єгипту почалося з піднесення номархів Гераклеополя (в Середньому Єгипті), пізніше посилилися правителі південного міста Фіви. Фіванський фараон Ментухотеп I став правителем об'єднаного Єгипту.
В XXI–XVIII століттях до н. е. покровітелем фараонів був оголошений бог Амон. Аменемхет I переніс столицю з Фів в Іттауї у Фаюмській оазі. Новий розпад Єгипту.
В XVIII–XVI століттях до н. е. гіксоси захопили владу в Нижньому Єгипті і зробили своєю столицею місто Аваріс в східній частині дельти Ніла. Знищити панування гіксосів вдалося Яхмосу I. Переслідуючи їх, він вторгся в Палестину, Сирію. Його наступники встановили панування Єгипту в Палестині, Фінікії, Сирії; країна Куш до 4-го нільського порогу стала провінцією Єгипту.
При Аменхотепі III Стародавній Єгипет досяг найбільшої могутності. З провінцій в Азії і з країни Куш Стародавній Єгипет отримував як данину деревину, метали (мідь, олово, свинець, срібло), худобу, рабів, вина, ювелірні вироби, слонову кістку. З країни Пунт, куди цариця Хатшепсут направила експедицію, в Стародавній Єгипет надходили пахощі. У цей період армія Єгипту стала регулярною. Релігійна реформа Аменхотепа IV (Ехнатона) проголосила культ єдиного для єгиптян бога Атона (сонячного диска). На честь цього бога будується нова столиця Ахетатон. Після смерті Ехнатона в було відновлено шанування колишніх богів, і Фіви знову стали столицею Єгипту. Захопившись релігійною реформою, Ехнатон закинув управління державою. Занепад тривав і після його смерті, але близько фараон Рамсес II відновив могутність Єгипту. Він вів запеклу боротьбу з хетами і їх сирійськими союзниками. Столицею Єгипту при Рамсесі II став Пер-Рамсес, побудований на місці Аваріса.
Кінець єдиного Єгипту
В XI–VII до н. е. століттях зміцнилася влада номархів.
В 945 г. до н. е. лівійський воєначальник Шешонк I проголосив себе фараоном, зробивши своєю резиденцією місто Бубастіс в дельті Ніла. Він узяв Єрусалим і пограбував його.
В 671 г. до н. е. ассирійська армія Асархаддона захопила і розграбувала Мемфіс.
В 667 і 663 р. до н. е. ассирійці оволоділи Фівами. Псамметіху I вдалося знову об'єднати Стародавній Єгипет. При Нехо II, сині Псамметіха I, був проритий канал, що зв'язав Ніл з Червоним морем.
В 525 р. до н. е. Єгипет був завойований перським царем Камбісом і став перської провінцією (сатрапією).
В 405 р. до н. е. видворив перські війська з Єгипту і відновив незалежність.
В 342 р. до н. е. перси під проводом царя Артаксеркса III знову захоплюють Єгипет, піддавши його значному розоренню.
Елліністичний період
В 332 році до н. е. в Єгипет вступила армія Олександра Македонського. Стародавній Єгипет став частиною його держави. Після розділу його імперії між діадохами Єгипет дістався полководцю Птоломею Лагу — засновнику греко-македонської династії Птоломеев Лагідів (в 305-30 рр. до н. е.). Столицею стало місто Олександрія.
При Птоломеях Єгипет став головним постачальником хліба в елліністичному світі. У цей період флот Єгипту панував в Середземному морі. У правління цариці Клеопатри, останньої з династії Птоломеїв, Єгипет виявився втягнутим у політичну боротьбу в Стародавньому Римі. Після поразки флоту Єгипту в битві при Актіумі в 31 р до н. е. і самогубства Клеопатри VII Єгипет був перетворений на римську провінцію (30 р до н. е.).
Див. також
Література
- Брестед Д., Тураев Б. История Древнего Египта.— Мн.: Харвест, 2003.
- Коростовцев М. А. Писцы Древнего Египта/ Под общей редакцией А. С. Четверухина.— СПб.: Летний сад, 2001. — 368 с.
- Перепёлкин Ю. Я. История Древнего Египта.— СПб.: Летний сад, 2001.
- Шоу Я. Древний Египет. / пер. с англ. И. Сергеевой.— М.: «АСТ»; «Астрель», 2006.
Посилання
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
- Всеобщая история государства и права. Учебник для вузов в двух томах. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodavnij Yegipet starodavnya derzhava v Pivnichno Shidnij Africi v nizhnij techiyi richki Nil Dzherela istorichnih vidomostejMozhna vidiliti nastupni tri osnovnih dzherela znan pro Starodavnij Yegipet Teksti napisani greckimi pismennikami Najbilsh vidomimi avtorami yaki pisali pro Yegipet buli Gerodot V stolittya do n e Gekatej IV III st do n e Diodor Sicilijskij I st do n e Strabon I st do n e I stolittya n e Dani dzherela strazhdayut nepovnotoyu i vklyuchayut dosit veliku kilkist nedostovirnih vidomostej sho ye naslidkom nepovnih vidomostej pro Yegipet ta jogo kulturu u grekiv Syudi zh mozhna vklyuchiti napisanu greckoyu movoyu istoriyu Yegiptu avtorom yakoyi ye yegipetskij zhrec Manefon Ce dzherelo bulo napisane v kinci IV stolittya do n e vzhe pislya togo yak Yegipet buv zavojovanij Makedoniyeyu Manefon zgaduye pro 30 dinastij yaki caryuvali v Yegipti a takozh dilit vsyu jogo istoriyu na tri periodi Davnye carstvo Serednye carstvo i Nove carstvo Praci Manefona dijshli do suchasnosti lishe v bilsh piznih spiskah yevrejskih i hristiyanskih avtoriv i mistyat spotvorennya vstavki i vipravlennya Bibliya ta inshi yevrejski religijni knigi napisani pochinayuchi z XI stolittya do n e Do cih dzherel stavlyatsya z oberezhnistyu tak yak voni rozglyadayut istoriyu Yegiptu lishe u zv yazku z istoriyeyu yevrejskogo narodu i tomu ye nepovnimi Krim togo ocinki faktiv istoriyi Yegiptu v danih dzherelah ye yavno odnostoronnimi i tendencijnimi Najbilsh vazhlivim dzherelom ye dokumenti napisi i predmeti yaki bezposeredno vihodyat zi Starodavnogo Yegiptu Chitannya yih stalo mozhlivo zavdyaki rozshifrovci yegipetskoyi iyeroglifichnoyi pisemnosti Zhanom Fransua Shampolonom Do nashogo chasu dijshlo dosit bagato papirusiv sho mistyat zapisi riznogo harakteru napisiv na stinah budivel i pam yatnikiv malyunkiv na grobnicyah ta inshih sporudah a takozh predmetiv pobutu religijnogo kultu i tvoriv mistectva Ci dzherela mistyat znachnij ob yem vidomostej pro yegipetskij pobut derzhavnu organizaciyu suspilstva religiyu zanyattya naselennya zovnishnyu i vnutrishnyu politiku Starodavnogo Yegiptu PeriodizaciyaIstoriyu Starodavnogo Yegiptu prijnyato diliti na dekilka etapiv Suchasna yegiptologiya v istoriyi Starodavnogo Yegiptu viyavlyaye nastupni etapi Doistorichnij Yegipet Dodinastichnij period V IV tis do n e Rannye carstvo Davnye carstvo Pershij perehidnij period Serednye carstvo Drugij perehidnij period Nove carstvo Tretij perehidnij period Piznij period abo Piznishe carstvo Perskij period ptolemeyevskij period Shodo datuvan v yegiptologiyi isnuye bezlich nezalezhnih i vidnosno odnakovo dobre obgruntovanih teorij Za nedostatnistyu dzherelnoyi bazi na sogodnishnij den mi ne mozhemo buti na sto vidsotkiv upevnenimi v absolyutnih datah tiyeyi chi inshoyi podiyi staroyegipetskoyi istoriyi Pro bilshist faktiv mozhna govoriti lishe vidnosno Tak pochatkom davnoyegipetskoyi civilizaciyi ye pochatok Rannodinastichnogo periodu sho stalosya yak vvazhayut suchasni yegiptologi v 4 mu tisyacholitti do n e Kinec zhe Klasichnogo Yegiptu vidomij tochno ce 31 r do n e koli zakinchiv pravlinnya ostannij faraon Starodavnogo Yegiptu Cezarion i Yegipet stav provinciyeyu Rimskoyi imperiyi Dodinastichnij YegipetDokladnishe Dodinastichnij Yegipet V z bagatoh nevelikih teritorialnih utvoren nomiv viniklo dva politichnih ob yednannya Verhnij Yegipet i Nizhnij Yegipet zi stolicyami v Iyerakonpoli i Buto Stvorennya yedinoyi derzhavi pripisuyut pravitelyu Verhnogo Yegiptu Menesu Stoliceyu ob yednanoyi derzhavi blizko stav Memfis v pivdennij chastini delti Nila Do kincya 4 go pochatku 3 go tis vidnosyatsya pershi pam yatki napisani yegipetskim iyeroglifichnim pismom V 30 28 stolittyah pochalisya zitknennya z susidami kushitami nubijcyami na pivdni z livijcyami na zahodi i kochivnikami z Sinajskogo pivostrova na pivnichnomu shodi Dinastichnij periodMaska Tutanhamona Dokladnishe Dinastichnij period Starodavnogo Yegiptu V XXVIII XXIII stolittyah do n e sformuvalasya davnoyegipetska civilizaciya Yednist Yegiptu vtilyuvalosya u vladi faraoniv neobmezhenih gospodariv vsiyeyi krayini Faraon buv glavoyu kultiv vsih bogiv Yegiptu i sam buv obozhnenij Viyavom cogo bulo budivnictvo u cej period piramid grobnic faraoniv Dzhosera Snofru Heopsa Hufu Hefrena Hafra i Mikerina Menkaura Zroslo znachennya geliopolskogo kultu boga soncya Ra sinami yakogo nazivali sebe vsi faraoni V XXIII XXI stolittyah do n e Yegipet rozpadayetsya na bezlich nomiv Nove ob yednannya Yegiptu pochalosya z pidnesennya nomarhiv Gerakleopolya v Serednomu Yegipti piznishe posililisya praviteli pivdennogo mista Fivi Fivanskij faraon Mentuhotep I stav pravitelem ob yednanogo Yegiptu V XXI XVIII stolittyah do n e pokrovitelem faraoniv buv ogoloshenij bog Amon Amenemhet I perenis stolicyu z Fiv v Ittauyi u Fayumskij oazi Novij rozpad Yegiptu V XVIII XVI stolittyah do n e giksosi zahopili vladu v Nizhnomu Yegipti i zrobili svoyeyu stoliceyu misto Avaris v shidnij chastini delti Nila Znishiti panuvannya giksosiv vdalosya Yahmosu I Peresliduyuchi yih vin vtorgsya v Palestinu Siriyu Jogo nastupniki vstanovili panuvannya Yegiptu v Palestini Finikiyi Siriyi krayina Kush do 4 go nilskogo porogu stala provinciyeyu Yegiptu Pri Amenhotepi III Starodavnij Yegipet dosyag najbilshoyi mogutnosti Z provincij v Aziyi i z krayini Kush Starodavnij Yegipet otrimuvav yak daninu derevinu metali mid olovo svinec sriblo hudobu rabiv vina yuvelirni virobi slonovu kistku Z krayini Punt kudi caricya Hatshepsut napravila ekspediciyu v Starodavnij Yegipet nadhodili pahoshi U cej period armiya Yegiptu stala regulyarnoyu Religijna reforma Amenhotepa IV Ehnatona progolosila kult yedinogo dlya yegiptyan boga Atona sonyachnogo diska Na chest cogo boga buduyetsya nova stolicya Ahetaton Pislya smerti Ehnatona v bulo vidnovleno shanuvannya kolishnih bogiv i Fivi znovu stali stoliceyu Yegiptu Zahopivshis religijnoyu reformoyu Ehnaton zakinuv upravlinnya derzhavoyu Zanepad trivav i pislya jogo smerti ale blizko faraon Ramses II vidnoviv mogutnist Yegiptu Vin viv zapeklu borotbu z hetami i yih sirijskimi soyuznikami Stoliceyu Yegiptu pri Ramsesi II stav Per Ramses pobudovanij na misci Avarisa Kinec yedinogo Yegiptu Div takozh Katastrofa bronzovoyi dobi V XI VII do n e stolittyah zmicnilasya vlada nomarhiv V 945 g do n e livijskij voyenachalnik Sheshonk I progolosiv sebe faraonom zrobivshi svoyeyu rezidenciyeyu misto Bubastis v delti Nila Vin uzyav Yerusalim i pograbuvav jogo V 671 g do n e assirijska armiya Asarhaddona zahopila i rozgrabuvala Memfis V 667 i 663 r do n e assirijci ovolodili Fivami Psammetihu I vdalosya znovu ob yednati Starodavnij Yegipet Pri Neho II sini Psammetiha I buv proritij kanal sho zv yazav Nil z Chervonim morem V 525 r do n e Yegipet buv zavojovanij perskim carem Kambisom i stav perskoyi provinciyeyu satrapiyeyu V 405 r do n e vidvoriv perski vijska z Yegiptu i vidnoviv nezalezhnist V 342 r do n e persi pid provodom carya Artakserksa III znovu zahoplyuyut Yegipet piddavshi jogo znachnomu rozorennyu Ellinistichnij periodDokladnishe Ellinistichnij Yegipet V 332 roci do n e v Yegipet vstupila armiya Oleksandra Makedonskogo Starodavnij Yegipet stav chastinoyu jogo derzhavi Pislya rozdilu jogo imperiyi mizh diadohami Yegipet distavsya polkovodcyu Ptolomeyu Lagu zasnovniku greko makedonskoyi dinastiyi Ptolomeev Lagidiv v 305 30 rr do n e Stoliceyu stalo misto Oleksandriya Pri Ptolomeyah Yegipet stav golovnim postachalnikom hliba v ellinistichnomu sviti U cej period flot Yegiptu panuvav v Seredzemnomu mori U pravlinnya carici Kleopatri ostannoyi z dinastiyi Ptolomeyiv Yegipet viyavivsya vtyagnutim u politichnu borotbu v Starodavnomu Rimi Pislya porazki flotu Yegiptu v bitvi pri Aktiumi v 31 r do n e i samogubstva Kleopatri VII Yegipet buv peretvorenij na rimsku provinciyu 30 r do n e Div takozhIstoriya Yegiptu Spisok faraoniv Kultura Starodavnogo YegiptuLiteraturaBrested D Turaev B Istoriya Drevnego Egipta Mn Harvest 2003 ISBN 5 17 031907 X Korostovcev M A Piscy Drevnego Egipta Pod obshej redakciej A S Chetveruhina SPb Letnij sad 2001 368 s Perepyolkin Yu Ya Istoriya Drevnego Egipta SPb Letnij sad 2001 ISBN 5 89740 011 3 Shou Ya Drevnij Egipet per s angl I Sergeevoj M AST Astrel 2006 PosilannyaPrimitkiUsi roki podani do nashoyi eri Vseobshaya istoriya gosudarstva i prava Uchebnik dlya vuzov v dvuh tomah ISBN 978 5 94373 194 5