Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доісторичний Єгипет — період в історії Єгипту, що починається з часів пізнього палеоліту і закінчується бл. 3100 року до н. е., формуванням єдиної держави і встановлення влади I династії.
| Доісторичний Єгипет | |
| Наступник | Раннє царство і Стародавній Єгипет |
|---|---|
| Час/дата початку | неправильна дата (досяжна точність) |
| Час/дата закінчення | |
 Доісторичний Єгипет у Вікісховищі | |
Палеоліт
Слідів діяльності викопних видів, що відносяться до роду людей (Homo), на території Єгипту виявлено мало, але сучасна наука припускає, що тут пролягав основний маршрут розселення популяцій людини прямоходячої (Homo erectus) зі Східної Африки в Передню Азію і далі. Його африканський підвид позначається як людина, що працює (Homo ergaster). В цей час Нижній Єгипет являв собою затоку Середземного моря, що поступово ставала величезним болотом. В свою чергу Верхній Єгипет було вкрито джунглями та сильно заболочено.
На сьогодні існує альтернативна антропологічна теорія, згідно з якою близько 1,8 млн років тому. Homo ergaster і його нащадки почали розселяться з Африки по всьому світу, а Homo erectus виділився тільки в Східній Азії. Невідомі подробиці цих міграційних процесів, але, за еволюційними мірками, вони проходили досить швидко — в Азії перші людиноподібні з'явилися вже близько 1,6 млн року тому. Фактичні свідоцтва проникнення в долину Нілу давніх людей епохи нижнього палеоліту пов'язані з артефактами ашельської культури — найранішні знайдені в Бір-Кісейба (більше 300 тис. років тому), в Наг ель-Амра і оазі Харга (більше 400 тис. років тому). Археологічні знахідки цього періоду не дозволяють виділити якусь конкретну характеристику як культурного простору саме для території Єгипту.
В епохи середнього і верхнього палеоліту, згідно африканської теорії еволюції людини, через долину Нілу міг проходити один із шляхів розселення людини розумної (Homo sapiens) в Азію й Європу з місця його виникнення — Африки.
Ашельська культура в Північній Африці поступово змінилася культурою мустьєрського типу, а пізніше — атерійського. Знайдені стоянки цього періоду, були тимчасовими стоянками родинних груп мисливців і збирачів, деякі з яких могли постійно жити на заболочених берегах Нілу. Більш чітке визначення, будь-яких місцевих культурних характеристик, дослідники роблять до кінця палеоліту і зазвичай пов'язують причини заселення або догляду племен з Єгипту, з чергуванням періодів аридизації і зволоження в Північній Африці. За тисячоліття клімат тут змінювався багато разів і непридатним для проживання цей регіон робила підвищена вологість в Сахарі, результатом чого було заболочування, зливові дощі і великі повені на території Стародавнього Єгипту.
Ашельська культура
Близько 1,6 млн років тому, в часи раннього палеоліту, на основі шелльської, або (якщо шелльську розглядати як ранній період ашельської, олдувайської культури, що прийшла з території сучасної Танзанії. Ашельська — перша людська культура, яка залишила межі Африки. В Євразії змінюється мустьєрською культурою, а в Африці — сангойською.
В цей час люди харчувалися за рахунок м'яса полеглих тварин, збирання дикорослих рослин і молюсків, пізніше почали полювати. Останнє примушувало невеликі родинні групи вести кочовий спосіб життя, зазвичай слідуючи за сезонними переміщеннями тварин. У долині Нілу, вони могли полювати на слонів, буйволів, жирафів, гіпопотамів, носорогів, диких коней, диких овець, диких ослів, кабанів, оленів, газелей, антилоп, страусів. Застосовували кам'яні інструменти — чопперов і чоппінги — з 1,6 млн років тому, ручних рубил — 1,3 млн років тому, а також поширилося використання вогню з 500 000 років тому.
Мустьєрська культура
Мустьєрська епоха — це культурно-технологічний комплекс, що асоціюється з пізніми неандертальцями, і відповідна йому доісторична епоха. Відповідає середнього палеоліту або вважається завершеним давнього (нижнього) палеоліту. Геологічно доводиться на верхній плейстоцен, кінець рісс-вюрмського міжлльодовикового періоду і першу половину останнього (вюрмського) зальоденіння Європи.
Атерійська культура
Охоплює період з 90 до 30 тис. років тому. Вона належить до середнього палеоліту північної Сахари і регіону гір Атлас. Нечисленні знайдені артефакти створені, як припускають, Homo sapiens sapiens, але дуже раннього типу, в якому проявляється деяка зовнішня морфологічну схожість з неандертальцями. Дотепер знайдені залишки лише декількох скелетів. Відомо більше десятка стоянок.
Хормусійська культура
Існувала в Нубії та Верхньому Єгипті. Вона тривала в період у 26 300—23 900 років до н. е. Докладних відомостей про цю культуру поки що відомо недостатньо. Вважається проміжною культурою між шуфіхатською і фахурі. В цей час з'являються інструменти з каменю та кістки, а також гематиту.
Мезоліт
В цей період відомі культури Халфан та Харіф, Каданська, Себільська, Мушабійська культури.
Культура Халфан
Процвітала вздовж долини Нілу в Єгипті та Нубії переважно між 18 і 15 тис. роками до н. е., хоча одна історична пам'ятка в Нубії датується 22-20 тис. роками до н. е. Продовжила розвиток Хормусійської культури, особливо в розведені великої рогатої худоби й застосування інструментів з кісток.
Стала основою іберо-мавританського виробництва, яке поширилося по всій Сахарі, а потім до Піренейського півострова включно. В цей час протоєгиптяни займалися рибальством, полюванням та збиральництвом.
Каданська культура
Утворилася у Верхній Нубії і існувала протягом 13000—9000 років тому. Поступово поширилася на частину Верхнього Єгипту. Продовжувалися традиції попередньої культури, зокрема мисливство та рибальство.
В цей час почав практикуватися збір врожаю диких зернових. Поступово зменшення та висихання лівійських оаз змусило тамтешнє населення переселятися до долини Нілу. З'являються кам'яні серпи (бл. 10500 років до н. е.) та шліфувальних каменів, щоб допомогти в зборі та обробці цих рослинних продуктів перед вживанням.
Себільська культура
Відома також як культура Есна. Її період відносять до 13000-10000 рокам до н. е. Знаходилася у Верхньому Єгипті и представлена людьми доліхоцефального (довгоголового) типу. Ця культура цікава тим, що вона належить до епохи, коли відбувалося формування сучасних рас.
Продовжується збиральництво диких зернових, насамперед ячменю та пшениці. Але одомашнених зерен не знайдено. Вважається, що в цей час люди переходять від кочового до осілого способу життя. Була висунута гіпотеза, що з часом між людьми цієї епохи почалася боротьба за ресурси, що призвело до зникнення культури.
Харіфійська культура
Існувало з 9000/8800 до 8000 року до н.е, основою була сучасна пустеля Негев і Синай. В цей час настає період аридізації. Культура характеризується напівпідземними будинками. Починається поступова міграція племен з Передньої Азії до Єгипту через Синайський півострів. Як знаряддя з'являються кам'яні наконечники. Завдяки цьому вдосконалюються методи полювання.
Неоліт
Відзначений в Нижньому Єгипті існуванням культур , , , Мерімде, , . Верхньоєгипетський неоліт представлено Тасійською, Бадарійською, Амратською (Накада I), Герцейською (Накада II) і Семайнійською (Накада III) культурами. До середини IV тисячоліття до н.е. належить Додинастичний період.
Через мало придатні для проживання заболочені джунглі долини Нілу, продовжують мігрувати різні племена, які були носіями афразійських мов. За різними версіями вони йшли з Близького Сходу або Ефіопії. Ця багатовікова міграція становила проживання, з поступовим змішанням в певному напрямку.
Не пізніше ніж у V — 1-й пол. IV тис. до н. е., в долині Нілу формується європеоїдне протоєгипетське населення, що було нащадками афразійських мігрантів, що протягом століть осідали тут і змішувалися з аборигенними, а також племенами, що прийшли пізніше — протоберберами, протокушитами, протосемітами, і племенами іншого антропологічного типу, тобто негроїдами.
Протоєгипетське населення застосовувало знаряддя і снасті виготовлені з каменю, дерева і кістки. Було знайдено багато кам'яних сокир і наверш булав, наконечників для стріл і списів, проколок, шпильок, різців, кремінних ножів, пластинок для серпів, точильних каменів для шліфування. Також знайдені прикраси з глини, слонової кістки, мушель та кольорових каменів, зокрема намиста, підвіски, палетки.
Виготовлялася ліпниною різна кераміка — з розписом фарбою і рельєфними орнаментами. У цей період у деяких племен з'явилися землеробські громади, в яких вирощувалися ячмінь, пшениця, гречка, льон. Стали використовуватися примітивні зерносховища — зернові ями, обмазані глиною, а для переробки зерна — ступки і зернотертки. У населення землеробських громад почали виникати центри складування, перерозподілу продуктів сільського господарства і місця укриття від зовнішньої небезпеки — прототипи майбутніх міст.
Відомо про поширення скотарства. Протоєгиптяни розводили велику рогату худобу, ослів, овець, кіз і свиней. Прядінням виготовлялися тканини. Так, було знайдено прясельця від веретен. Житлом служили очеретяні вітрові заслони, землянки з вогнищами або споруджені із прутів і циновок, обмазаних глиною, хатини, також існували споруди з сирцевої цегли.
У період енеоліту мотичне землеробство і скотарство стають важливими галузями в господарюванні, але полювання, рибальство і збиральництво, продовжували зберігати для жителів долини Нілу велике значення. У соціальному плані цей період характеризується розкладанням первісних відносин і зародженням класового розшарування в суспільстві. Важливим технологічним проривом було освоєння виплавки міді.
Культура Фаюм А
Період охоплює 9000 — 6000 роки до н. е. Вона стала першою виробничою культурою в долині Нілу. Її стоянки розташовувалися у Фаюмській оазі, на північ від озера Біркет — Карун, на місці колишніх стоянок культури Фаюм Б (існувала в часи епі-палеоліту). Близько 6000 року до н. е. неолітичні поселення з'являються по всьому Єгипту. Наприкінці періоду утворюються декілька великих поселень, яких називають протомістами.
Основи осілого зрошувального землеробства проникають в дельту Нілу, давши початок розвитку єгипетської культури. Відбувається повноцінне одомашнення худоби. Техніки її приручення проникає з Шумеру та разом з протосемітськими племенами, з якими приходять нові види свійських тварин. Водночас з'являється ткацтво. Робляться перші примітивні судна з веслами та невеликими вітрилами.
Культура Мерімде
Охоплює період у 4750 — , або якщо враховувати крайні датування 5000 — 4100 років до н. е. Має багато схожих рис з культурою Фаюм А. Ця культура виділена зі знахідок в поселенні Мерімде-Бені-Саламе, розташованому на північ від стоянок культури Фаюм А, в західній частині дельти Нілу. Ці знахідки мають певну схожість з знахідками пізнього періоду культури Фаюм А, але демонструють певний прогрес.
В цей період стало домінувати сільське господарство, рибальство й полювання стало відігравати меншу роль. Поселення складалося з невеличких хатин. Останні будували з прутів та очерету (папірусу).
Починається розкладання родоплемінних відносин. У долині Нілу поступово розвивається зрошувальне землеробство. Протоєгиптяни починають також освоюювати гончарство, продовжує розвиватися ткацтво. Вперше приручена лівійська булана кішка, що стала згодом священною твариною богині світла Баст (Бастет).
Ель-Омарі
Існувала у 4600—4400/4 300 роках до н. е. Названа за однойменним поселенню, розташованому на східному березі Нілу, в 5 км на північ від сучасного міста Хелуана. Там знайдено сліди плетених очеретяних, вкритих глиною хатин, зернові ями, і поховання людей.
Мааді-Буто
Археологічна культура енеоліту, сліди якої виявлені в ряді місць Нижнього Єгипту, існувала близько 4000- Названа за місцем розкопок одного із стародавніх поселень в каїрському передмісті Маадія, а також стародавнього міста Буто, де були знайдені родинні археологічні пам'ятники.
Відповідала за часом верхьоєгипетській культурі Накада — фазами з I по IIC/d, і могла бути наступницею носіїв культур Мерімде, Ель-Омарі і Фаюм А. Поступово змінилася культурою Накада II (Герзейською) і остаточно витіснена Накадою III (Семайнійською).
Використовувалася проста й неприкрашена кераміка. Стала широко застосовуватися мідні знарряддя, зокрема тесла. Близько 4000 року до н. е. починається мідна доба в Єгипті. Виникають торговельні стосунки з південною Палестиною. Люди мешкали в маленьких хатинах, частково вкопаних в землю. Мертві ховалися на цвинтарях, з невеликою кількістю похоронних речей. З'являється перша косметика.
Тасійська культура
Найдавніша неолітична культура додинастичного періоду, відома на території Середнього Єгипту. Відкрита в ході археологічних розкопок всередині 1930-х років англійським археологом Генрі Брайтоном неподалік сучасного єгипетського села Таса. Представлена залишками поселень і могильниками. Основу господарства становило землеробство (пшениця, ячмінь) і скотарство (кози).
Бадарійська культура
Існувала з 4500 до 3250 року до н. е. Названа по селищу Ель-Бадарі в провінції Асьют (Єгипет), біля якого вона була відкрита на початку XX ст. Є найдавнішою сільськогосподарською культурою на території Верхнього Єгипту. Відбувається одомашнення віслюків.
Крем'яні інструменти продовжували розвиватися в гостріші та стрункіші леза, з'являються перші фаянсові вироби. В свій час поєднувалося з культурою Фаюм А та Тасійською культурою. Починається бронзова доба в Єгипті. Зводяться , з'являються меблі та посуд.
Амратська культура
Відома як Накада I. Існувала з 4000 до 3500 року до н. е. Це комплекс археологічних пам'яток сільськогосподарської культури енеоліту додинастичного періоду Стародавнього Єгипту. Прийшла на зміну Бадарійській культурі.
Основні засоби праці і зброя виготовлялись, як правило, з каменю, дерева і кісток, мідні предмети рідко зустрічаються в похованнях. Основою господарства було землеробство (мотика, без плугу) і скотарство.
Герзейська культура
Відома також як Накада II. Існувала у 3500-3200 роках до н. е. Назву отримала від могильника Герзе в Нижньому Єгипті. Представлена поселеннями і могильниками. Частина дослідників вважає цю культуру продовженням і розвитком більш ранньої амратської культури.
На пізньому етапі Герзейської культури поряд з кам'яними знаряддями праці відмічено активне використання тесел, кинджалів, серпів тощо. В господарстві, попри землеробство (вже широко застосовувалась зрошення, наприкінці IV тисячоліття до н. е. винайдений примітивний плуг) стало інтенсивно розвиватися скотарство, на основі якого відбулася всередині окремих племен, носіїв Герзейської культури. Великого розвитку набули ремесла.
Семайнійська культура
Відома також як Накада III. Існувала з 3300 до 3000 року до н. е. Створення в Єгипті на основі номів Верхнього (головні центри Абідос і Ієраконполь) і Нижнього (столиця Буто) Єгипту. У Ієраконполі, одному з найбільших поселень цього періоду, з'явився великий сакральний центр Хора. Серед археологічних пам'яток Ієраконполя та Накади знайдені одні з ранніх артефактів, пов'язаних з фігурою правителя. Поява єгипетської ієрогліфічної писемності. Остаточно постає бронзова доба. У 3150 до н. е. починається боротьба між Верхнім та Нижнім Єгиптом. Близько відбувається об'єднання Єгипту в єдину державу царем Нармером (або Менесом).
Посилання
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
Джерела
- Reynes, Midant-Beatrix (2000). The Prehistory of Egypt: From the First Egyptians to the First Pharohs. Wiley-Blackwell. .
- Facts On File, Incorporated (2009). Encyclopedia of the Peoples of Africa and the Middle East. Infobase Publishing. p. 777.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доісторичний Єгипет |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doistorichnij Yegipet period v istoriyi Yegiptu sho pochinayetsya z chasiv piznogo paleolitu i zakinchuyetsya bl 3100 roku do n e formuvannyam yedinoyi derzhavi i vstanovlennya vladi I dinastiyi Doistorichnij Yegipet NastupnikRannye carstvo i Starodavnij Yegipet Chas data pochatkunepravilna data dosyazhna tochnist Chas data zakinchennya Doistorichnij Yegipet u Vikishovishi Pobut davnih yegiptyanPaleolitSlidiv diyalnosti vikopnih vidiv sho vidnosyatsya do rodu lyudej Homo na teritoriyi Yegiptu viyavleno malo ale suchasna nauka pripuskaye sho tut prolyagav osnovnij marshrut rozselennya populyacij lyudini pryamohodyachoyi Homo erectus zi Shidnoyi Afriki v Perednyu Aziyu i dali Jogo afrikanskij pidvid poznachayetsya yak lyudina sho pracyuye Homo ergaster V cej chas Nizhnij Yegipet yavlyav soboyu zatoku Seredzemnogo morya sho postupovo stavala velicheznim bolotom V svoyu chergu Verhnij Yegipet bulo vkrito dzhunglyami ta silno zabolocheno Na sogodni isnuye alternativna antropologichna teoriya zgidno z yakoyu blizko 1 8 mln rokiv tomu Homo ergaster i jogo nashadki pochali rozselyatsya z Afriki po vsomu svitu a Homo erectus vidilivsya tilki v Shidnij Aziyi Nevidomi podrobici cih migracijnih procesiv ale za evolyucijnimi mirkami voni prohodili dosit shvidko v Aziyi pershi lyudinopodibni z yavilisya vzhe blizko 1 6 mln roku tomu Faktichni svidoctva proniknennya v dolinu Nilu davnih lyudej epohi nizhnogo paleolitu pov yazani z artefaktami ashelskoyi kulturi najranishni znajdeni v Bir Kisejba bilshe 300 tis rokiv tomu v Nag el Amra i oazi Harga bilshe 400 tis rokiv tomu Arheologichni znahidki cogo periodu ne dozvolyayut vidiliti yakus konkretnu harakteristiku yak kulturnogo prostoru same dlya teritoriyi Yegiptu V epohi serednogo i verhnogo paleolitu zgidno afrikanskoyi teoriyi evolyuciyi lyudini cherez dolinu Nilu mig prohoditi odin iz shlyahiv rozselennya lyudini rozumnoyi Homo sapiens v Aziyu j Yevropu z miscya jogo viniknennya Afriki Ashelska kultura v Pivnichnij Africi postupovo zminilasya kulturoyu mustyerskogo tipu a piznishe aterijskogo Znajdeni stoyanki cogo periodu buli timchasovimi stoyankami rodinnih grup mislivciv i zbirachiv deyaki z yakih mogli postijno zhiti na zabolochenih beregah Nilu Bilsh chitke viznachennya bud yakih miscevih kulturnih harakteristik doslidniki roblyat do kincya paleolitu i zazvichaj pov yazuyut prichini zaselennya abo doglyadu plemen z Yegiptu z cherguvannyam periodiv aridizaciyi i zvolozhennya v Pivnichnij Africi Za tisyacholittya klimat tut zminyuvavsya bagato raziv i nepridatnim dlya prozhivannya cej region robila pidvishena vologist v Sahari rezultatom chogo bulo zabolochuvannya zlivovi doshi i veliki poveni na teritoriyi Starodavnogo Yegiptu Ashelska kultura Dokladnishe Ashelska kultura Blizko 1 6 mln rokiv tomu v chasi rannogo paleolitu na osnovi shellskoyi abo yaksho shellsku rozglyadati yak rannij period ashelskoyi olduvajskoyi kulturi sho prijshla z teritoriyi suchasnoyi Tanzaniyi Ashelska persha lyudska kultura yaka zalishila mezhi Afriki V Yevraziyi zminyuyetsya mustyerskoyu kulturoyu a v Africi sangojskoyu V cej chas lyudi harchuvalisya za rahunok m yasa poleglih tvarin zbirannya dikoroslih roslin i molyuskiv piznishe pochali polyuvati Ostannye primushuvalo neveliki rodinni grupi vesti kochovij sposib zhittya zazvichaj sliduyuchi za sezonnimi peremishennyami tvarin U dolini Nilu voni mogli polyuvati na sloniv bujvoliv zhirafiv gipopotamiv nosorogiv dikih konej dikih ovec dikih osliv kabaniv oleniv gazelej antilop strausiv Zastosovuvali kam yani instrumenti chopperov i choppingi z 1 6 mln rokiv tomu ruchnih rubil 1 3 mln rokiv tomu a takozh poshirilosya vikoristannya vognyu z 500 000 rokiv tomu Mustyerska kultura Dokladnishe Mustyerska kultura Mustyerska epoha ce kulturno tehnologichnij kompleks sho asociyuyetsya z piznimi neandertalcyami i vidpovidna jomu doistorichna epoha Vidpovidaye serednogo paleolitu abo vvazhayetsya zavershenim davnogo nizhnogo paleolitu Geologichno dovoditsya na verhnij plejstocen kinec riss vyurmskogo mizhllodovikovogo periodu i pershu polovinu ostannogo vyurmskogo zalodeninnya Yevropi Aterijska kultura Dokladnishe Aterijska kultura Ohoplyuye period z 90 do 30 tis rokiv tomu Vona nalezhit do serednogo paleolitu pivnichnoyi Sahari i regionu gir Atlas Nechislenni znajdeni artefakti stvoreni yak pripuskayut Homo sapiens sapiens ale duzhe rannogo tipu v yakomu proyavlyayetsya deyaka zovnishnya morfologichnu shozhist z neandertalcyami Doteper znajdeni zalishki lishe dekilkoh skeletiv Vidomo bilshe desyatka stoyanok Hormusijska kultura Dokladnishe Isnuvala v Nubiyi ta Verhnomu Yegipti Vona trivala v period u 26 300 23 900 rokiv do n e Dokladnih vidomostej pro cyu kulturu poki sho vidomo nedostatno Vvazhayetsya promizhnoyu kulturoyu mizh shufihatskoyu i fahuri V cej chas z yavlyayutsya instrumenti z kamenyu ta kistki a takozh gematitu MezolitV cej period vidomi kulturi Halfan ta Harif Kadanska Sebilska Mushabijska kulturi Kultura Halfan Dokladnishe Procvitala vzdovzh dolini Nilu v Yegipti ta Nubiyi perevazhno mizh 18 i 15 tis rokami do n e hocha odna istorichna pam yatka v Nubiyi datuyetsya 22 20 tis rokami do n e Prodovzhila rozvitok Hormusijskoyi kulturi osoblivo v rozvedeni velikoyi rogatoyi hudobi j zastosuvannya instrumentiv z kistok Stala osnovoyu ibero mavritanskogo virobnictva yake poshirilosya po vsij Sahari a potim do Pirenejskogo pivostrova vklyuchno V cej chas protoyegiptyani zajmalisya ribalstvom polyuvannyam ta zbiralnictvom Kadanska kultura Dokladnishe Kadanska kultura Utvorilasya u Verhnij Nubiyi i isnuvala protyagom 13000 9000 rokiv tomu Postupovo poshirilasya na chastinu Verhnogo Yegiptu Prodovzhuvalisya tradiciyi poperednoyi kulturi zokrema mislivstvo ta ribalstvo V cej chas pochav praktikuvatisya zbir vrozhayu dikih zernovih Postupovo zmenshennya ta visihannya livijskih oaz zmusilo tamteshnye naselennya pereselyatisya do dolini Nilu Z yavlyayutsya kam yani serpi bl 10500 rokiv do n e ta shlifuvalnih kameniv shob dopomogti v zbori ta obrobci cih roslinnih produktiv pered vzhivannyam Sebilska kultura Dokladnishe Sebilska kultura Vidoma takozh yak kultura Esna Yiyi period vidnosyat do 13000 10000 rokam do n e Znahodilasya u Verhnomu Yegipti i predstavlena lyudmi dolihocefalnogo dovgogolovogo tipu Cya kultura cikava tim sho vona nalezhit do epohi koli vidbuvalosya formuvannya suchasnih ras Prodovzhuyetsya zbiralnictvo dikih zernovih nasampered yachmenyu ta pshenici Ale odomashnenih zeren ne znajdeno Vvazhayetsya sho v cej chas lyudi perehodyat vid kochovogo do osilogo sposobu zhittya Bula visunuta gipoteza sho z chasom mizh lyudmi ciyeyi epohi pochalasya borotba za resursi sho prizvelo do zniknennya kulturi Harifijska kultura Dokladnishe Isnuvalo z 9000 8800 do 8000 roku do n e osnovoyu bula suchasna pustelya Negev i Sinaj V cej chas nastaye period aridizaciyi Kultura harakterizuyetsya napivpidzemnimi budinkami Pochinayetsya postupova migraciya plemen z Perednoyi Aziyi do Yegiptu cherez Sinajskij pivostriv Yak znaryaddya z yavlyayutsya kam yani nakonechniki Zavdyaki comu vdoskonalyuyutsya metodi polyuvannya NeolitVidznachenij v Nizhnomu Yegipti isnuvannyam kultur Merimde Verhnoyegipetskij neolit predstavleno Tasijskoyu Badarijskoyu Amratskoyu Nakada I Gercejskoyu Nakada II i Semajnijskoyu Nakada III kulturami Do seredini IV tisyacholittya do n e nalezhit Dodinastichnij period Cherez malo pridatni dlya prozhivannya zabolocheni dzhungli dolini Nilu prodovzhuyut migruvati rizni plemena yaki buli nosiyami afrazijskih mov Za riznimi versiyami voni jshli z Blizkogo Shodu abo Efiopiyi Cya bagatovikova migraciya stanovila prozhivannya z postupovim zmishannyam v pevnomu napryamku Ne piznishe nizh u V 1 j pol IV tis do n e v dolini Nilu formuyetsya yevropeoyidne protoyegipetske naselennya sho bulo nashadkami afrazijskih migrantiv sho protyagom stolit osidali tut i zmishuvalisya z aborigennimi a takozh plemenami sho prijshli piznishe protoberberami protokushitami protosemitami i plemenami inshogo antropologichnogo tipu tobto negroyidami Protoyegipetske naselennya zastosovuvalo znaryaddya i snasti vigotovleni z kamenyu dereva i kistki Bulo znajdeno bagato kam yanih sokir i naversh bulav nakonechnikiv dlya stril i spisiv prokolok shpilok rizciv kreminnih nozhiv plastinok dlya serpiv tochilnih kameniv dlya shlifuvannya Takozh znajdeni prikrasi z glini slonovoyi kistki mushel ta kolorovih kameniv zokrema namista pidviski paletki Vigotovlyalasya lipninoyu rizna keramika z rozpisom farboyu i relyefnimi ornamentami U cej period u deyakih plemen z yavilisya zemlerobski gromadi v yakih viroshuvalisya yachmin pshenicya grechka lon Stali vikoristovuvatisya primitivni zernoshovisha zernovi yami obmazani glinoyu a dlya pererobki zerna stupki i zernotertki U naselennya zemlerobskih gromad pochali vinikati centri skladuvannya pererozpodilu produktiv silskogo gospodarstva i miscya ukrittya vid zovnishnoyi nebezpeki prototipi majbutnih mist Vidomo pro poshirennya skotarstva Protoyegiptyani rozvodili veliku rogatu hudobu osliv ovec kiz i svinej Pryadinnyam vigotovlyalisya tkanini Tak bulo znajdeno pryaselcya vid vereten Zhitlom sluzhili ocheretyani vitrovi zasloni zemlyanki z vognishami abo sporudzheni iz prutiv i cinovok obmazanih glinoyu hatini takozh isnuvali sporudi z sircevoyi cegli U period eneolitu motichne zemlerobstvo i skotarstvo stayut vazhlivimi galuzyami v gospodaryuvanni ale polyuvannya ribalstvo i zbiralnictvo prodovzhuvali zberigati dlya zhiteliv dolini Nilu velike znachennya U socialnomu plani cej period harakterizuyetsya rozkladannyam pervisnih vidnosin i zarodzhennyam klasovogo rozsharuvannya v suspilstvi Vazhlivim tehnologichnim prorivom bulo osvoyennya viplavki midi Kultura Fayum A Dokladnishe Period ohoplyuye 9000 6000 roki do n e Vona stala pershoyu virobnichoyu kulturoyu v dolini Nilu Yiyi stoyanki roztashovuvalisya u Fayumskij oazi na pivnich vid ozera Birket Karun na misci kolishnih stoyanok kulturi Fayum B isnuvala v chasi epi paleolitu Blizko 6000 roku do n e neolitichni poselennya z yavlyayutsya po vsomu Yegiptu Naprikinci periodu utvoryuyutsya dekilka velikih poselen yakih nazivayut protomistami Osnovi osilogo zroshuvalnogo zemlerobstva pronikayut v deltu Nilu davshi pochatok rozvitku yegipetskoyi kulturi Vidbuvayetsya povnocinne odomashnennya hudobi Tehniki yiyi priruchennya pronikaye z Shumeru ta razom z protosemitskimi plemenami z yakimi prihodyat novi vidi svijskih tvarin Vodnochas z yavlyayetsya tkactvo Roblyatsya pershi primitivni sudna z veslami ta nevelikimi vitrilami Kultura Merimde Dokladnishe Merimde Ohoplyuye period u 4750 abo yaksho vrahovuvati krajni datuvannya 5000 4100 rokiv do n e Maye bagato shozhih ris z kulturoyu Fayum A Cya kultura vidilena zi znahidok v poselenni Merimde Beni Salame roztashovanomu na pivnich vid stoyanok kulturi Fayum A v zahidnij chastini delti Nilu Ci znahidki mayut pevnu shozhist z znahidkami piznogo periodu kulturi Fayum A ale demonstruyut pevnij progres V cej period stalo dominuvati silske gospodarstvo ribalstvo j polyuvannya stalo vidigravati menshu rol Poselennya skladalosya z nevelichkih hatin Ostanni buduvali z prutiv ta ocheretu papirusu Pochinayetsya rozkladannya rodopleminnih vidnosin U dolini Nilu postupovo rozvivayetsya zroshuvalne zemlerobstvo Protoyegiptyani pochinayut takozh osvoyuyuvati goncharstvo prodovzhuye rozvivatisya tkactvo Vpershe priruchena livijska bulana kishka sho stala zgodom svyashennoyu tvarinoyu bogini svitla Bast Bastet El Omari Dokladnishe Isnuvala u 4600 4400 4 300 rokah do n e Nazvana za odnojmennim poselennyu roztashovanomu na shidnomu berezi Nilu v 5 km na pivnich vid suchasnogo mista Heluana Tam znajdeno slidi pletenih ocheretyanih vkritih glinoyu hatin zernovi yami i pohovannya lyudej Maadi Buto Dokladnishe Arheologichna kultura eneolitu slidi yakoyi viyavleni v ryadi misc Nizhnogo Yegiptu isnuvala blizko 4000 Nazvana za miscem rozkopok odnogo iz starodavnih poselen v kayirskomu peredmisti Maadiya a takozh starodavnogo mista Buto de buli znajdeni rodinni arheologichni pam yatniki Vidpovidala za chasom verhoyegipetskij kulturi Nakada fazami z I po IIC d i mogla buti nastupniceyu nosiyiv kultur Merimde El Omari i Fayum A Postupovo zminilasya kulturoyu Nakada II Gerzejskoyu i ostatochno vitisnena Nakadoyu III Semajnijskoyu Vikoristovuvalasya prosta j neprikrashena keramika Stala shiroko zastosovuvatisya midni znarryaddya zokrema tesla Blizko 4000 roku do n e pochinayetsya midna doba v Yegipti Vinikayut torgovelni stosunki z pivdennoyu Palestinoyu Lyudi meshkali v malenkih hatinah chastkovo vkopanih v zemlyu Mertvi hovalisya na cvintaryah z nevelikoyu kilkistyu pohoronnih rechej Z yavlyayetsya persha kosmetika Tasijska kultura Dokladnishe Tasijska kultura Najdavnisha neolitichna kultura dodinastichnogo periodu vidoma na teritoriyi Serednogo Yegiptu Vidkrita v hodi arheologichnih rozkopok vseredini 1930 h rokiv anglijskim arheologom Genri Brajtonom nepodalik suchasnogo yegipetskogo sela Tasa Predstavlena zalishkami poselen i mogilnikami Osnovu gospodarstva stanovilo zemlerobstvo pshenicya yachmin i skotarstvo kozi Badarijska kultura Dokladnishe Badarijska kultura Isnuvala z 4500 do 3250 roku do n e Nazvana po selishu El Badari v provinciyi Asyut Yegipet bilya yakogo vona bula vidkrita na pochatku XX st Ye najdavnishoyu silskogospodarskoyu kulturoyu na teritoriyi Verhnogo Yegiptu Vidbuvayetsya odomashnennya vislyukiv Krem yani instrumenti prodovzhuvali rozvivatisya v gostrishi ta strunkishi leza z yavlyayutsya pershi fayansovi virobi V svij chas poyednuvalosya z kulturoyu Fayum A ta Tasijskoyu kulturoyu Pochinayetsya bronzova doba v Yegipti Zvodyatsya z yavlyayutsya mebli ta posud Amratska kultura Dokladnishe Amratska kultura Vidoma yak Nakada I Isnuvala z 4000 do 3500 roku do n e Ce kompleks arheologichnih pam yatok silskogospodarskoyi kulturi eneolitu dodinastichnogo periodu Starodavnogo Yegiptu Prijshla na zminu Badarijskij kulturi Osnovni zasobi praci i zbroya vigotovlyalis yak pravilo z kamenyu dereva i kistok midni predmeti ridko zustrichayutsya v pohovannyah Osnovoyu gospodarstva bulo zemlerobstvo motika bez plugu i skotarstvo Gerzejska kultura Dokladnishe Gerzejska kultura Vidoma takozh yak Nakada II Isnuvala u 3500 3200 rokah do n e Nazvu otrimala vid mogilnika Gerze v Nizhnomu Yegipti Predstavlena poselennyami i mogilnikami Chastina doslidnikiv vvazhaye cyu kulturu prodovzhennyam i rozvitkom bilsh rannoyi amratskoyi kulturi Na piznomu etapi Gerzejskoyi kulturi poryad z kam yanimi znaryaddyami praci vidmicheno aktivne vikoristannya tesel kindzhaliv serpiv tosho V gospodarstvi popri zemlerobstvo vzhe shiroko zastosovuvalas zroshennya naprikinci IV tisyacholittya do n e vinajdenij primitivnij plug stalo intensivno rozvivatisya skotarstvo na osnovi yakogo vidbulasya vseredini okremih plemen nosiyiv Gerzejskoyi kulturi Velikogo rozvitku nabuli remesla Semajnijska kultura Dokladnishe Semajnijska kultura Vidoma takozh yak Nakada III Isnuvala z 3300 do 3000 roku do n e Stvorennya v Yegipti na osnovi nomiv Verhnogo golovni centri Abidos i Iyerakonpol i Nizhnogo stolicya Buto Yegiptu U Iyerakonpoli odnomu z najbilshih poselen cogo periodu z yavivsya velikij sakralnij centr Hora Sered arheologichnih pam yatok Iyerakonpolya ta Nakadi znajdeni odni z rannih artefaktiv pov yazanih z figuroyu pravitelya Poyava yegipetskoyi iyeroglifichnoyi pisemnosti Ostatochno postaye bronzova doba U 3150 do n e pochinayetsya borotba mizh Verhnim ta Nizhnim Yegiptom Blizko vidbuvayetsya ob yednannya Yegiptu v yedinu derzhavu carem Narmerom abo Menesom PosilannyaPortal Starodavnij Yegipet PrimitkiUsi roki podani do nashoyi eri DzherelaReynes Midant Beatrix 2000 The Prehistory of Egypt From the First Egyptians to the First Pharohs Wiley Blackwell ISBN 0 631 21787 8 Facts On File Incorporated 2009 Encyclopedia of the Peoples of Africa and the Middle East Infobase Publishing p 777 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Doistorichnij Yegipet