Бадарійська культура (названа за селищем в провінції Асьют (Єгипет), біля якого вона була відкрита на початку XX ст.) — найдавніша сільськогосподарська культура на території Верхнього Єгипту. Існувала з 4500 по , згідно з найсміливішим датуваннями — з .
Бадарійська культура | |
---|---|
Розташування | Єгипет |
Доба | Неоліт |
Час існування | бл. 5 000 до н. е. — бл. 4 000 до н. е. |
Типова пам’ятка | |
Попередня культура | Культура Фаюм А |
Наступна культура | Амратська культура |
Бадарійська культура у Вікісховищі |
Особливості
Виявлено близько 40 поселень і 600 могил. Економіка ґрунтувалася на сільському господарстві, рибальстві і тваринництві. Серед знарядь праці були односторонні скребки, , сокири, двосторонні серпи і наконечники стріл. У похованнях виявлені останки великої худоби, собак і овець. У їжу вживалися такі злаки, як пшениця, ячмінь, сочевиця і бульби.
В 2023 році єгипетські археологи виявили наскельні малюнки віком у 5 тисяч років. На ньому зображений човен, якого тягнуть 25 чоловіків на мотузці. Це проливає нове світло на дофараонський період.
Найхарактернішою ознакою культури є — яскраво-червона, з чорною окантовкою зверху. За стилем кераміка нагадує ранню мінойську кераміку Криту, проте між бадарійською і мінойською культурами відсутня хронологічна і територіальна спадкоємність.
Мабуть, бадарійская культура існувала далеко за межами околиць Ель-Бадар, оскільки подібні археологічні знахідки виявлені на південь від населених пунктів Дендера, Армант, Ель-Каб та Нехен («Ієраконполіс» в грецьких джерелах), а також на схід від Ваді-Хаммамат.
Антропологічні дослідження численних і добре збережених бадарійських черепів показали, що у расовому відношенні бадарійці були гібридною расою, проте зі значним переважанням негроїдних елементів, характерних для Східно- або Центральноафриканської підрас (із подовженою формою черепів)[].
Зникнення
Бадарійську культуру поступово замінила амратська культура, артефакти якої археологи датують другою половиною 5-го — початком 4 тисячоліття до н. е.. Вона була по Верхньому Єгипті, і її межі простягались до Нубії.
Поступово бадарійская культура переходить в культуру Накада (Нагада, Naqada), що існувала на північ від сучасного Луксору приблизно до , причому ряд дослідників об'єднують культури Бадар і Накада в одну, зважаючи на їх високу схожість між собою. Ще одним наступником бадарійской культури, можливо, стала культура -Буто.
Художня література
У гумористичній фантастичній повісті П'єра Буля «Нескінченна ніч» Бадар зображується як надзвичайно розвинена культура, жителі якої нібито винайшли машину часу, проте пізніше деградували, змішавшись з прибульцями з майбутнього, і дали початок сучасним людям.
Галерея
- Поховання з Ієраконполя
- Бадарійська кераміка, Лейпциг, Німеччина
- Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Лувр
- Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей
- Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей
Примітки
Посилання
- Перші землероби в долині Нілу [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- The Journal of African History [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Badarijska kultura nazvana za selishem v provinciyi Asyut Yegipet bilya yakogo vona bula vidkrita na pochatku XX st najdavnisha silskogospodarska kultura na teritoriyi Verhnogo Yegiptu Isnuvala z 4500 po zgidno z najsmilivishim datuvannyami z Badarijska kulturaRoztashuvannya YegipetDoba NeolitChas isnuvannya bl 5 000 do n e bl 4 000 do n e Tipova pam yatkaPoperednya kultura Kultura Fayum ANastupna kultura Amratska kultura Badarijska kultura u VikishovishiOsoblivostiViyavleno blizko 40 poselen i 600 mogil Ekonomika gruntuvalasya na silskomu gospodarstvi ribalstvi i tvarinnictvi Sered znaryad praci buli odnostoronni skrebki sokiri dvostoronni serpi i nakonechniki stril U pohovannyah viyavleni ostanki velikoyi hudobi sobak i ovec U yizhu vzhivalisya taki zlaki yak pshenicya yachmin sochevicya i bulbi V 2023 roci yegipetski arheologi viyavili naskelni malyunki vikom u 5 tisyach rokiv Na nomu zobrazhenij choven yakogo tyagnut 25 cholovikiv na motuzci Ce prolivaye nove svitlo na dofaraonskij period Najharakternishoyu oznakoyu kulturi ye yaskravo chervona z chornoyu okantovkoyu zverhu Za stilem keramika nagaduye rannyu minojsku keramiku Kritu prote mizh badarijskoyu i minojskoyu kulturami vidsutnya hronologichna i teritorialna spadkoyemnist Mabut badarijskaya kultura isnuvala daleko za mezhami okolic El Badar oskilki podibni arheologichni znahidki viyavleni na pivden vid naselenih punktiv Dendera Armant El Kab ta Nehen Iyerakonpolis v greckih dzherelah a takozh na shid vid Vadi Hammamat Antropologichni doslidzhennya chislennih i dobre zberezhenih badarijskih cherepiv pokazali sho u rasovomu vidnoshenni badarijci buli gibridnoyu rasoyu prote zi znachnim perevazhannyam negroyidnih elementiv harakternih dlya Shidno abo Centralnoafrikanskoyi pidras iz podovzhenoyu formoyu cherepiv dzherelo ZniknennyaBadarijsku kulturu postupovo zaminila amratska kultura artefakti yakoyi arheologi datuyut drugoyu polovinoyu 5 go pochatkom 4 tisyacholittya do n e Vona bula po Verhnomu Yegipti i yiyi mezhi prostyagalis do Nubiyi Postupovo badarijskaya kultura perehodit v kulturu Nakada Nagada Naqada sho isnuvala na pivnich vid suchasnogo Luksoru priblizno do prichomu ryad doslidnikiv ob yednuyut kulturi Badar i Nakada v odnu zvazhayuchi na yih visoku shozhist mizh soboyu She odnim nastupnikom badarijskoj kulturi mozhlivo stala kultura Buto Hudozhnya literaturaU gumoristichnij fantastichnij povisti P yera Bulya Neskinchenna nich Badar zobrazhuyetsya yak nadzvichajno rozvinena kultura zhiteli yakoyi nibito vinajshli mashinu chasu prote piznishe degraduvali zmishavshis z pribulcyami z majbutnogo i dali pochatok suchasnim lyudyam GalereyaPohovannya z Iyerakonpolya Badarijska keramika Lejpcig Nimechchina Derev yana statuetka zhinki z pohovannya Badarijskoyi kulturi Luvr Derev yana statuetka zhinki z pohovannya Badarijskoyi kulturi Britanskij muzej Derev yana statuetka zhinki z pohovannya Badarijskoyi kulturi Britanskij muzejPrimitkiWatterson Barbara 1998 The Egyptians Wiley Blackwell s 31 ISBN 0 631 21195 0 Usi roki podani do nashoyi eri U Yegipti viyavili naskelni malyunki vikom u tisyachi rokiv pro sho voni govoryat Avtor Olena Yakovenko 12 05 2023 1 PosilannyaPershi zemlerobi v dolini Nilu 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine The Journal of African History 16 chervnya 2015 u Wayback Machine