Історія міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області України починається з XIX століття.
Заснування
Археологічні дослідження в Костянтинівському районі показали, що заселення краю почалося в епоху раннього палеоліту, 150 000—100 000 років тому.
З часів набігу кримських татар 1769 року з'являється згадка, що на території Костянтинівського району перебувало Військо Запорозьке.
На карті Катеринославського намісництва 1792 року видання нанесена поштова станція з назвою Торецька (при річці Кривий Торець), яка була розташована в районі нинішнього південного шляхопроводу.
У 1803 році в районі сучасної Костянтинівки землю отримує поміщик Плещеєв. Тоді ж Плещеєвим заселені села Петрівка та Іванопілля на річці Кривий Торець.
На території сучасної Костянтинівки в 1812 році на землі придбаній у бахмутського купця Четверикова поміщик, підполковник Війська Донського Пантелеймон Номікосов заснував село Сантуринівку. Своє ім'я село отримало за бажанням власника й пов'язане воно з рідним або пам'ятним йому місцем Греції, що носить подібну назву, а саме, островом Санторині в Егейському морі. Ця земля була заселена двадцятьма родинами кріпаків, купленими у спадкоємців Каменських, в Корочанському уїзді, Курської губернії. У середині XIX століття на успадкованій сином поміщика землі виникло село Костянтинівка, назване по імені власника. До 1859 року в Костянтинівці проживало 29 осіб, в Сантуринівці — 280, в Новоселівці — 456.
у 1814 році поруч купує землю генерал Котляревський Петро Степанович. Маєток Котляревського Олександрове розташувався у 5 кілометрах від Костянтинівки на річці Науміха, що впадає в Кривий Торець.
Зі сходу примикає до Костянтинівки селище Новодмитрівка. Воно входило до складу Костянтинівки як вулиця Карла Маркса. Його заселення почалося в 1860—1865 роках. Першопоселенцями були німці, які становили більшість населення. Вони принесли свою культуру і побут. Будинки були великими, цегляними. Довгий час в народі населений пункт називали «Німецька колонка». До 1917 року Новодмитрівка була лютеранським селом. У 1941 році, на початку військового вторгнення Німеччини, всіх німців вивезли загони НКВС, подальша доля їх невідома.
Село Новоселівка (частина сучасного міста) розташовувалося на лівому березі в декількох кілометрах від Сантуринівки. Точна дата заснування села не встановлена. Вперше село зафіксоване на карті 1799 року під назвою Василівка. Деякий час воно належало поміщикам Філімоновим та називалось Філімонівка (також Скуськи). У 1859 році село складалася з 93 дворів і 456 жителів обох статей. Після скасування кріпосного права маєток при селі Новоселівка розпродали. Значну кількість землі придбав купець Д. Р. Попаценко, у тому числі на місці сучасного лівобережжя з центром. У маєтку вирощувалися зернові, велику територію займав фруктовий сад. Пізніше частину земель землевласник розподілить як придане між своїми дочками. Наприкінці 19 ст. в Новоселівці налічувалось 878 мешканців.
Село Костянтинівка входило до складу Катеринославської губернії, проте на карті Катеринославської губернії 1860 року кордон між Харківською та Катеринославською губерніями проходив по річці Грузська, що тече в районі Червоний сучасної Костянтинівки.
Поява промисловості (Бельгійський період)
5 січня 1870 року відбулось урочисте відкриття руху по Курсько-Харківсько-Азовській залізниці, на якій була станція Костянтинівка, що отримала свою назву від селища з такою ж назвою на честь її власника Костянтина Пантелеймоновича Номікосова. У 1880 році вона була з'єднана з Харківсько-Севастопольською залізницею. Перетворення Костянтинівки в залізничний вузол сприяло промисловому розвитку місцевості. Час слідування залізницею до Харкова складав 12 годин, до Катеринослава — 30 годин, 3 дні до Одеси.
У 1885 році в Дмитрівському відкрили земську лікарню на 20 ліжок.
Станом на 1886 рік село входило до Сантуринівської волості Бахмутського повіту.
У березні 1892 року була введена в дію Костянтинівська залізниця, яка була приєднана до магістральної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
Становлення міста та розвиток його промисловості відбувалося завдяки значному матеріальному та управлінському вкладу з боку громадян Бельгії.
1894 року Дмитро та Костянтин Номікосови відкривають цегельню при станції Костянтинівка з кількістю 40 робітників.
11 серпня 1895 року під'єсаул Дмитро Костянтинович Номікосов (онук засновника міста Номікосова) отримав від бельгійських підприємців заставу в 6756,75 рублів золотом за 210 десятин землі в заплаві річки Кривий Торець, вздовж залізниці. На цій землі бельгійцями були започатковані скляний та хімічний заводи.
14 вересня 1895 року Луї Ламбертом, Полем Нобле і Жозефом Сізеле, які представляли інтереси трьох різних бельгійських промислових груп створено Анонімне Товариство Донецьких скляних заводів. Луї Ламберт, власник Verreries des Hamendes в Жюме (Шарлеруа), став генеральним директором нової компанії. Поль Нобле, директор Glass Mariemont (Ла-Лув'єр), дочки Société Générale в Бельгії, став директором, як і Жозеф Сізеле, впливовий підприємець з Антверпена. У 1896 двоє з цієї трійці батьків-засновників, Жозеф Сізеле та Поль Нобле, на 20 десятинах купленої раніше у дідича Номікосова землі засновують біля станції Костянтинівка залізопрокатне виробництво: АТ «Залізопрокатні заводи в Костянтинівці (Донець)». Костянтинівці дуже пощастило з цією групою засновників. Якщо Луї Ламберт був асом в скловарінні і створив надприбуткове скляне, пляшкове та дзеркальне виробництва, то Жозеф Сізеле — надприбуткове металургійне. Статутний капітал товариства становив у 1896 р. 2,5 млн франків; у 1900 р. — 5 млн; у 1911 р. — 7 млн; у 1914 р. — 10 млн франків.
1895—1897 — в Сантуринівці бельгійським «Анонімним суспільством донецьких скляних і хімічних заводів» споруджені скляний і хімічний заводи.
1896 — рік будівництва. Внаслідок того що місцеві постачальники цегли з якими було підписано контракти на 6 мільйонів, не змогли забезпечити ритмічного постачання, Німець Судерман Де Бер побудував на своїй землі, за Новоселівкою та німецькою колонією (сучасна Кіндратівка) потужний цегельний завод, що виробляв вогнетривку цеглу.
1897 — почали випускати продукцію збудовані бельгійськими підприємцями керамічний і залізопрокатний (металургійний) заводи, а також пляшковий завод. Почав працювати завод майолікових виробів. Загальне число зайнятих на підприємствах становило 2 500 осіб. Село Костянтинівка та пристанційне селище стали єдиним населеним пунктом. До 1897 році в ньому проживало 3 100 осіб 1897 рік знаменує собою початок «правильної бельгійської колонії» — пише хронограф початкового етапу бельгійської колонізації Костянтинівки Сегер Бонебеккер.
Бельгійці створили у Костянтинівці металургійне виробництво повного циклу. Тут розташовувалися мартенівська піч, чавуноливарне та сталеливарне виробництво, доменна піч. Металургійне виробництво було забезпечене власним вугіллям та коксом з Государьового Байраку (сучасна Горлівка), власною залізною рудою. Вищезгадане мінімізувало виробничі витрати АТ «Залізопрокатні заводи в Костянтинівці (Донець)», що у поєднанні з грамотною кадровою політикою компанії дало вражаючий економічний ефект. Всі бельгійські новоприбульці були з промислового центру Шарлеруа та його сателітів — робітничих селищ.
За даними перепису населення 1897 р., у селищах навколо станції Костянтинівка проживало 3100 осіб. Чисельність жителів продовжувала стрімко зростати й до 17-го року становила понад 10 тисяч. Налічувалося сім колоній-заводських селищ, розташованих біля заводів, такі як залізна, скляна, хімічна тощо. По обидві боки річки Кривий Торець розташовувалися торгові селища Дмитріївський і Миколаївський, в районі залізничної станції — Номікосовський. Тут селилися торговці, купці, землевласники, дрібні промисловці, службовці, духовенство та інші.
1899 — побудований завод дзеркального (полірованого) скла та дзеркал.
Бельгія прийшла на землі Степової України пізніше, ніж Англія та Франція, але прийшла надзвичайно потужно. За 10-12 років була проведена індустріалізація та створена на землях катеринославщини «Українська Бельгія». |
У своїх спогадах Луї Де Бер звертав увагу на погану працездатність місцевих працівників у порівнянні з їх іноземними колегами:
Французький тесля на відміну від російського вп'ятеро більше працює і набагато краще. Я був щасливий, коли приїхали бельгійські будівельники. Принаймні, в порівнянні з іншими, вони добре працюють і просуваються далі. Що стосується мене, я ніколи так не кричав, та цілком можу сказати криком: так, росіяни – злодії, ледарі й погані працівники. Бельгійські будівельники здивовані, побачивши мене зараз таким крикливим; вони не впізнають мене. Цікаво, що буде, коли з’явиться Фернан Ламберт (новий керуючий директор). Заради сміху, я з цікавістю очікую на перші дні його прибуття; він добряче вдарить кулаком по столу. |
В липні 1900 року на костянтинівських заводах стався робітничий страйк. Заворушення, в яких взяли участь понад 1000 осіб, спалахнули після того, як бельгійці застосували фізичні міри до двох робітників що проступилися. Робітники закидали камінням будинки бельгійців. Наступного дня стався страйк та відбувся мітинг, де робітники закликали до боротьби з експлуататорами.
У залізничному довіднику за 1902 рік зазначається, що селище нагадує своєю монотонністю колишні військові поселення.
Наприкінці 1907 року М. В. Номікосов продав турецькопідданому Самуілу Самойловичу Фрейману свій нерухомий маєток площею 1127 десятин що утворився з частин дач села Костянтинівки і села Предтечине.
За роки кризи (1900—1908) з 15 бельгійських металургійних компаній десять зазнали краху, ще четверо "пройшли через припинення платежів, встановлення над ними адміністрації кредиторів, втрату свого акціонерного капіталу. В. І. Бовикін, В.Петерс «Бельгійське підприємництво в Росії»: «Лише костянтинівський залізопрокатний пройшов ці роки без втрат. Яким чином це сталося… нам залишається тільки гадати. Однак, це був дійсно винятковий випадок».
У квітні 1912 року в селищі пройшов страйк у відповідь на вбивство поліцією робітника пляшкового заводу, революціонера І. С. Бобильова.
В 1915 році в селищі було дві лікарні, початкова школа, училище, приватна гімназія.
Зростання промисловості позитивно вплинуло на збільшення чисельності населення селища і зробило його привабливим для трудових мігрантів. Також, населення збільшувалося за рахунок біженців з прифронтових районів країни в роки Першої світової війни. Якщо в 1914 році на металургійному заводі працювали 1755 осіб, то в жовтні 1917 року — вже 2436 осіб.
Революція 1917 року
2 березня 1917 року в Костянтинівці стало відомо про революційні події в Петрограді. Зі зреченням російського царя від влади втратили силу заборони на політичну та громадську діяльність у місті. Російська імперія припинила своє існування і це дало поштовх розвитку українського національного руху в робітничому середовищі. Розвиток політичного руху в селищі відбувався за сприянням української громадської організації «Просвіта». В Костянтинівці почали функціонувати українські політичні партії СД та СР, які пізніше стали основою першої об'єднаної селищної ради.
3 березня 1917 року по аналогії з Тимчасовим петроградським урядом на базі Дмитрівського поселення та інших робітничих колонок сформовано місцевий орган самоуправління — Тимчасовий громадський комітет.
18 березня 1917 року в селищі відбулися вибори делегатів до об'єднаної селищної робітничої ради. Обрана селищна робітнича рада не претендувала на першість в управлінні об'єднаними селами. Вся повнота влади належала Тимчасовому комітету і обраній Міській думі. В виборах брали участь 17 партій. До керівництва Костянтинівської ради робітничих і солдатських депутатів ввійшли об'єднана СДРП, українські партії СР і СД, «Просвіта». Головою виконкома обрано Луньова П., члена партії СД Після виборів до об'єднаної ради було обрано комісара міліції Самарова Олексія Андрійовича, члена партії СД.
10 травня Тимчасовий громадський комітет трансформувався в Міську думу, незважаючи на те що статус міста ще не був затверджений Тимчасовим урядом.
28 серпня 1917 року на території Костянтинівки відбувся підрайонний з'їзд Рад Костянтинівки, Дружківки, Краматорська, Нью-Йорка. В той же день до підрайонного виконкому м. Костянтинівка доходить звістка про Корніловський заколот. Підрайонний виконком розповсюджує звернення до населення з закликом бути в спокої та утримуватися від виступів. Було скликано термінові збори (пленум) підрайонного виконкому разом з представниками партій, організацій. Всі партії тимчасово забули про суперечки й об'єдналися задля опору Корніловському заколоту. Вибрано перший Ревком для охорони Лютневої революції. Після ліквідації Корніловського заколоту у вересні 1917 року стався розпуск міського ревкому по захисту революції.
В 1917 році 60 % населення Костянтинівки не вміли читати і писати.
Життя «першопрохідця» будівництва індустріальної Костянтинівки Луї Де Бера перервалося у 1917 році. Під час катувань більшовицькою міліцією йому було вирвано очі, разом з ним вбито його дружину.
Звірячий розстріл царської сім'ї Романових хунтою під керівництвом Леніна, що захопила владу в Москві, зруйнував останні сподівання на відродження імперської влади Москви в Костянтинівці, але й також став підставою для початку тривалої окупації міста у складі новоствореного червоними катами СРСР. Місто очікували темні часи Червоного терору.
Часи УНР та Національно-визвольних змагань
18 — 20 квітня 1918 року Армія Української Народної Республіки і донецька група полковника Сікевича, спільно з військом середньо-європейських країн (Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Німеччина), вигнали хунту московської Червоної армії і встановили в селищі владу Української Народної Республіки.
У квітні ж у місті вперше з'явилася українська державна символіка — прапор, герб, печатка з тризубом, українські гривні. Комендантом селища став осаул Значковий.
У листопаді 1918 Костянтинівка була взята Червоною Армією, проте в грудні вона перейшла до красновців (підрозділу Білої армії). Бої на лінії Костянтинівка-Дружківка тривали до 15 квітня 1919 року. Костянтинівка протягом трьох місяців 29 разів переходила від «червоних» до «білих» і назад.
У грудні 1918 року червоні загони Краматорської та Дружківки спільно з місцевими більшовиками (останніх було близько 40 чоловік) взяли з боєм станцію Костянтинівку.
Вночі 30 грудня 1918 року групою червоних підпільників що складалася з робітників пляшкового заводу, на станції Кіндратівка був вбитий командир гарнізону Державної варти, полковник Зеленський. Після злочину частина групи вбивць переховувалася на території заводу, частина по домівках. Наступного дня, 31 грудня 1918 року за старим стилем красновці прибули на бронепотягу з боку Дружківки, ввійшли на територію Костянтинівського пляшкового заводу і запропонували видати групу яка брала участь у вбивстві командира гарнізону Державної варти. Робітники видали групу з 16 комуністів, яких і розстріляли білогвардійці. За словами свідків, білогвардійці попереджали: Коли ми вистрілимо, то ви падайте. З числа розстріляних троє робітників залишилися в живих. Вони лежали не рухаючись в купі убитих до тих пір, поки не пішли білогвардійці.
В першій половині січня 1919 року під командуванням полковника Івана Громико в місті діяв бронепотяг «Генерал Корнілов». Бронепотяг вів діяльність в чотирьох напрямках по залізничній лінії від станції Микитівка і брав участь в багаторазових боях за Костянтинівку.
18 січня 1919 року після бою 9 рота другого офіцерського полку генерала Маркова відступає з Костянтинівки до станції Микитівка. Вперше Костянтинівку захопив червоноармійський 12 полк під командуванням Сабліна Ю. В.
29 січня 1919 року під командуванням полковника Іоніна зі станції Микитівка вийшов до бою в Костянтинівку бронепотяг «Офіцер». Він допоміг піхоті Збройних сил Півдня Росії витіснити з Костянтинівки передові частини червоних.
5 лютого 1919 року бронепоїзд «Генерал Алексєєв» брав участь в бою біля станції Костянтинівка спільно з частинами Дроздовського полку і зблизився з радянським бронепоїздом на відстань менше 1 кілометра, на заокругленні дороги. Після кількох пострілів снаряд влучив в бронепаровоз противника, і радянський бронепоїзд почав відступати.
8 лютого 1919 року бронепоїзд «Офіцер» відтіснив червоний бронепоїзд, що наступав зі сторони Костянтинівки до станції Диліївка. Потім, за підтримки піхоти він зайняв роз'їзд Олександрівський. Під вогнем бронепоїзда «Офіцер» густі ланцюги червоних були примушені до відходу. Бронепоїзд рушив далі, підійшов до станції Костянтинівка і відкрив по ній артилерійський вогонь. Тим часом червоні встигли зібратися в захищеній балці і стали наступати до залізничного полотна в тил бронепоїзда. Так як піхота білих не змогла просунутися, то бронепоїзд «Офіцер» був змушений відійти, відстрілюючись від червоних на всі боки, і повернувся на станцію Диліївка.
19 лютого 1919 року в результаті тривалого бою, червоноармійці витіснили противника, проте в кінці травня були витіснені Білою армією, і до грудня 1919 року селище перебувало під владою білогвардійців.
Навесні 1919 року червоними партизанами був страчений бельгієць, керівник Костянтинівського хімічного заводу. В районі залізопрокатного заводу він попросив людей на проїжджачому паровозі-кукушці підвезти його до станції. Партизани його взяли, але повезли до роз'їзду Кіндратівка, де знаходився партизанський штаб червоних. В штабі було вирішено стратити керівника заводу, розстріл був виконаний червоними катами Василенко, Якусевичем, Петровим (Дакетовим). Коли виявилося що після пострілів жертва ще подавала ознаки життя, кати добили її каменем по голові.
19 червня 1919 року червоні війська залишили місто.
Радянський період
Згідно довідки Костянтинівського міського відділу МГБ за 1950 рік місто Костянтинівка і район традиційно ще з 1920-х років вважалися різко антирадянськими. Свого часу частина населення регіону підтримувала Симона Петлюру й добровільно пішла на службу до військ Української Народної Республіки. В Костянтинівському районі діяли представники різних українських партій, організацій, Товариство «Просвіта» тощо. Саме це згодом багато в чому визначило політичне ставлення влади до мешканців міста й району.
Наприкінці грудня 1919 року війська Південного фронту витіснили Збройні сили Півдня Росії з селища.
У січні 1920 року створюється Костянтиново-Дружківський район. Першим головою виконкому став Р. О. Бондаренко.
У 1920 в Костянтинівці почав роботу перший на Донеччині театр.
У листопаді 1920 р. за указом РНК УСРР націоналізовані заводи.
7 березня 1923 року у складі Бахмутського округу був створений Костянтинівський район з центром в селі Костянтинівка.
У 1925 році побудований шкіряний завод (зараз Костянтинівський екстрактно-шкіряний комбінат).
З середини 1920-х до початку 30-х років в селищі Олексієво-Дружківка та місті Костянтинівка були організовані дві парафії Української Автокефальної Православної церкви. Після їх ліквідації священників та клір було репресовано. Те, що священики вели проповіді українською мовою, а учасники хору співали українських пісень, було їм інкріміновано, як прояви українського буржуазного націоналізму.
28 лютого 1926 року Костянтинівка була віднесена до розряду селищ міського типу. Населення становило 25 000 чоловік.
У роки прискореної індустріалізації побудовані цинковий завод («Укрцинк»), завод вогнетривких виробів, хлібозавод, реконструйований завод «Автоскло» (колишній дзеркальний).
19 вересня 1930 року заснована костянтинівська міськрайонна газета Прапор індустріалізації.
В грудні 1930 року почав свою роботу 1-й Державний театр російської драми Донбасу.
У 1930 році в місті було 16 шкіл з 7000 учнів, а вже в 1939 році у 25 школах навчалося понад 14000 дітей. З 1931 по 1940 рік було побудовано 8 нових шкіл. В них працювало 524 вчителя.
В 1931 році від центру до вокзалу прокладена трамвайна лінія, а в 1940 році її довжина досягла 10 км.
4 квітня 1932 року постановою ВУЦВК за підписом голови ВЦВК Г. Петровського та секретаря Ю. Войцехівського смт Костянтинівка отримала статус міста обласного підпорядкування.
В липні 1932 року за ініціативою ТСОАВІАХІМ була створена льотно-планерська школа імені Сигізмунда Леваневського, яка згодом була реорганізована в аероклуб. Аеролуб розташовувався на ділянці що оточується сучасними вулицями Леваневського, Невського, Європейська, а злітно-посадкова смуга була прокладена паралельно поруч з вулицею Леваневського. На кошти промислових підприємств міста було придбано десять навчальних літаків У-2 і п'ять планерів. Стрибки парашютистів здійснювались з висоти 800—1000 метрів. Костянтинівський аероклуб підготував понад 1000 льотчиків.
В середині 1930-х років в Україні лютував геноцид згодом названий Голодомором. В той же час відібране в українців зерно було продано в тому числі щоб профінансувати костянтинівські підприємства на виготовлення червоних зірок для Московського Кремля, саркофагу для Мавзолею В. І. Леніна, марблиту (кольорове скло) станцій Московського метрополітену, кришталевого фонтану для Всесвітньої виставки в Нью-Йорку.
У період осені 1937-зими 1938 рр. органами НКВС було репресовано близько тисячі жителів (за даними В. Нікольського та серії книг «Реабілітовані історією»), з числа переважно робітників і службовців заводів. Серед репресованих є й інженерно-технічний персонал, керівники підприємств. Більшість обвинувачень базувались на доносах. Не самотні випадки, коли на допитах співробітники НКВС використовували катування.
До 1939 року населення міста становило 96 тис. осіб, з яких 68 % складали фабрично-заводські робітники. Було реконструйовано міське господарство. Працювали виробничо-технічне, педагогічне, медичне училища, склокерамічний технікум. У 1936 році відкрито російський драматичний театр імені А. С. Пушкіна.
З лютого 1934 року дзеркальний завод став називатися «Автоскло».
За 10 років (1928—1937) площа зелених насаджень збільшилася в 14 разів.
До 1940 році неписьменність серед дорослих була майже ліквідована. Відкрилися два робітфаку. Діяли драматичний театр, два палаци культури, 4 клуби, 16 бібліотек.
Друга світова війна
Друга світова війна була розпочата в 1939 році Німеччиною при підтримці Сталіна і дійшла до кордонів Костянтинівки в середині жовтня 1941 року. В районі Костянтинівки за місто розгорнулися бойові дії Радянської армії і Вермахту.
28 жовтня 1941 року 393-я стрілецька дивізія Радянської Армії збіжала з міста і воно було взято солдатами Вермахту.
Колективізація, Голодомор, політичні репресії зробили життя українського народу нестерпним. Тому переважна більшість населення сприймала входження німецьких військ не як окупацію, а як зміну влади й очікування поліпшення свого становища.
Вже через місяць після завоювання міста окремі підприємства почали виконувати замовлення Вермахту, що було головною економічною метою чинної влади. Згодом частина підприємств почала випускати продукцію і для місцевого населення.
З початку окупації Костянтинівського району німецькими військами, місцева влада була повністю взята до своїх рук місцевими українськими патріотами. Про це свідчить той факт, що старостат і поліційний загін у Олексієво-Дружківці був упорядкований німцями тільки через рік після окупації.
Колишній сотник УНР Микола Іванович Митрофанов з дозволу німецького командування організував «Український курінь», або, як його офіційно називали в документах, — «Українську зразкову сотню».
Також українські патріоти почали друкувати часопис «Костянтинівські вісті». Головним редактором газети був місцевий вчитель української мови Анатолій (Прокофій) Прокофієвич Цимбал, завідуючий літературним сектором — член літоб'єднання «Забой» Василь Андрійович Гайоворонський.
16 січня 1942 року було відновлено шкільне навчання. У Костянтинівці та районі відкрилися 27 початкових шкіл та 12 неповних середніх.
У Костянтинівці, до якої належала Олексієво-Дружківка, заступником бургомістра й керівником відділу освіти став вчитель медичного училища Андрій Трофимович Кирпенко, який ще 1920 року був заарештований ЧК як учасник підпільного петлюрівського повстанського комітету Переяславщини. Його старшого брата тоді розстріляли, а самого Андрія випустили за недоведенністю звинувачень і неповнолітній вік.
Згідно свідченням бургомістра Костянтинівки Вокаря Федора Макаровича, в березні або квітні 1942 року до нього за рекомендацією перекладача міської управи Стріл звернувся член Організації українських націоналістів Євген Стахів, який за сприянням бургомістра познайомився з усіма активістами українського руху.
Оскільки українське життя в Костянтинівці частково було відновлене, Євген Стахів лише констатував цей факт, домовивши, що в місті відновлено Товариство «Просвіта», під дахом якого легально діятиме ОУН.
Навесні 1942 року на засіданні міської управи було створено правління «Просвіти», куди увійшли керівні співробітники управи: Кирпенко Андрій Трофимович — голова, вчитель української мови медучилища;
Петрушенко Єфим Кузьмич — завідувач правовим відділом управи;
Вокарь Федір Макарович — бургомістр міста Костянтинівка
Олексюк Прокіп Макарович — завідуючий відділом промисловості міської управи;
Цимбал Прокіп Прокопович — редактор «Костянтинівських вістей»;
Штанько Анатолій Федосієвич — директор шкіряного заводу;
Решетніков Іван Тимофійович — директор костянтинівського українського театру;
Пащенко Володимир Купріянович — секретар товариства «Просвіти»;
Плахотка Олена Дем'янівна — вчителька, секретарка «Просвіти».
У міському банку було відкрито рахунок Товариства, в друкарні «Костянтинівських вістей» за сприяння Цимбала надрукували членські квитки Товариства «Просвіта».
Варто зазначити, що з дев'яти членів правління «Просвіти» було заарештовано й засуджено сім осіб.
До «Просвіти» вступили директори багатьох шкіл: Крячко Дмитро Зосимович (Олексієво-Дружківка), Зейфріт Ніна Михайлівна (с. Миколайпілля Костянтинівського району), Чайка Олександр Іванович (Олексієво-Дружківка), Радьковський Василь Павлович (с. Миколаївка Костянтинівського району), Федорко Микола (директор головної гімназії міста Костянтинівка), Федоров Петро (школа № 17 міста) та інші.
Разом з тим члени ОУН Федір Вокарь, Андрій Кирпенко, Іван Решетніков спрямовували свою роботу на подальшу українізацію всього життя міста і району. Так, у червні 1942 року було прийнято постанову, згідно якої жовто-блакитний прапор з тризубом оголошувався прапором міста Костянтинівки. 1 червня 1942 року іншим наказом Управи Костянтинівської округи було введено українську мову, як обов'язкову в усіх установах, поліції та суді. Урядовці, які не знали української мови, мусили обов'язково відвідувати курси в гуртках українізації (2 години на тиждень).
За рік — з осені 1941 до листопада 1942 року було організовано 49 українських шкіл. Розмах українського руху в Костянтинівці був таким потужним, що навіть сусідній Добропільський район видав наказ від 6 листопада 1942 року про запровадження української мови, як єдиної в усіх сферах життя на підпорядкованій району території.
З Ясинуватої до Костянтинівки кур'єри ОУН постійно переправляли свою агітаційну літературу, яка йшла на села району, Дружківку, Олексієво-Дружківку, установи, заводи.
Особливої уваги заслуговує зразок етнічної солідарності між українськими патріотами та євреями. В суворі часи Голокосту, відома в Костянтинівці людина, єврей, Григорій Шаргородський, 1913 року народження, член «Просвіти» в окупацію був заступником директора українського театру в Костянтинівці. Його записали поляком, хоча місцеві знали, хто він, але мовчали. У місцевій газеті він навіть отримав подяку від німецького коменданта.
Побачивши такі процеси на окупованих ними територіях, німці почали діяти точнісінько як і більшовицька влада 1930-х років на теренах України. Не сподіваючись на такий масовий розмах українського руху, німці розпочали масові репресії проти його керівників та членів. Перший і самий найжорсткіший удар був націлений на актив місцевої ОУН.
Навесні 1942 року було заарештовано оунівського кур'єра Коломійця, якого згодом розстріляло Гестапо. Влітку того ж року німецька комендатура розформувала «Українську сотню», а замість неї було утворено поліцію.
13 жовтня 1942 року газета «Костянтинівські вісті» була перейменована на «Відбудову», тризуб, який з перших номерів друкувався поруч з назвою часопису, зник…
1 грудня 1942 року німецька військова комендатура усунула Директорат, а підприємства підпорядкувала безпосередньо собі. Також цього дня в Костянтинівці почала працювати Центральна торгова база, завданням якої було постачати промислові товари для населення.
В 1942 році на території Костянтинівки функціонував пересильний табір військовополонених «Дулаг 172».
Навесні 1943 року голова «Просвіти» Андрій Кирпенко зник з міста, попереджений своїм учнем, який працював у поліції, про можливість арешту.
В ході Донбаської операції місто було взяте формуванням Південно-Західного фронту збройних сил СРСР :
- 3-ї гвардійської армії в складі: 32-го ск (генерал-майор Жеребін, Дмитро Сергійович) у складі: 266-ї сд (генерал-майор Ребриков, Корній Григорович), 259-ї сд (полковник Власенко, Олексій Митрофанович); 135-ї танкової бригади (підполковник Безнощенко Михайло Захарович) 23-го тк (генерал-лейтенант Пушкін Юхим Григорович).
- 17-ї повітряної армії у складі: частини військ 5-ї гв. штурмової авіадивізії (полковник Коломійцев Леонід Вікторович), 288-ї винищувальної авіадивізії (підполковник Смірнов, Борис Олександрович).
В ніч на 6 вересня 1943 року 135 танкова бригада 23-го танкового корпусу під командуванням підполковника Безнощенко Михайла Захаровича взяла під контроль СРСР Костянтинівку. Згодом ця дата відзначається як день міста Костянтинівки.
З'єднанню що, відзначилося в боях за взяття міста Костянтинівка, присвоєно найменування «Костянтинівських»:
- 135-я танкова бригада (підполковник Безнощенко Михайло Захарович)
- 179-й винищувальний протитанковий полк (майор Савченко Яків Степанович).
За 22 місяці війська Третього рейху знищили 15 382 людини — в розташованому на території Хімічного заводу концтаборі закатували понад 10 000 мирних громадян і військовополонених, за відмову з ними співпрацювати розстріляли 305 кадрових робітників, 1000 мирних мешканців (переважно євреїв) стратили в Сергіївскій балці на північно-західній околиці міста, 1434 людини насильно вивезли на роботи в Німеччину. На військових фронтах воювали понад 20 000 костянтинівців, понад 10 000 удостоєні урядових нагород, 21 — звання Героя Радянського Союзу. У міському військкоматі зберігається книга втрат в роки війни. У ній значаться 8124 солдата, сержанта, старшини, матроса і офіцера. При відступі німецькі війська завдали місту значних збитків: підірвали частину заводів, знищили 60 % державного житлового фонду.
З приходом Радянської влади, НКВД розпочало свої репресії проти відомих у Костянтинівці українських патріотів.
Було заарештовано абсолютну більшість керівників ОУН (Вокаря, Могилу, Олексюка), директора українського театру Решетнікова, керівників шкіл та вчителів (Олексієво-Дружківці, Чайку, Кулініча).
Останнім заарештованим виявився Андрій Кирпенко — керівник Костянтинівської «Просвіти». НКВД знайшов його 19 січня 1951 року в м. Здолбунові Рівненської області, де останній працював завучем. 18 травня того ж року його було засуджено на 25 років виправних таборів.
Слід зазначити, що навіть сьогодні багато засуджених за членство в ОУН та «Просвіті» не реабілітовано. Причина — сумнозвісна стаття сталінського кримінального кодексу 54, п.3 (посібник). Вона діє безвідмовно й до сьогодні.
У 1945 році робітники заводу «Автоскло» виконали екстрене замовлення для фронту — виготовили 200 потужних відбивачів для прожекторів. Костянтинівські прожектори були використані при штурмі Зеєловських висот у ході бойової операції за взяття Берліну.
Повоєнні роки
За роки після Другої світової війни в Костянтинівці було побудовано більше 20 промислових об'єктів. До 1949 році підприємства міста були повністю відновлені.
У 1952 році було відкрито Вечірній хімічний технікум.
У 1959—1961 роках в НДІ «Автоскло» з відходів металургійного виробництва (доменних шлаків) з додаванням звичайного піску був отриманий новий будматеріал — ситал, що володіє легкістю, міцністю і довговічністю.
В 1962 році на базі заводу «Автоскло» створений науково-дослідний інститут.
У 1967 році відкрито міський історико-краєзнавчий музей.
З 1968 року Костянтинівка розвивається за єдиним генеральним планом.
У 1970 році встановлено «Пам'ятник гвардійцям п'ятирічки», на честь 40-річчя заводу «Укрцинк».
Щорічні асигнування держави на житлове будівництво за період з 1959 по 1975 рік зросли у 18 разів і склали 3 965 000 рублів.
У 1975 році на честь 30-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, споруджено Обеліск Перемоги.
1977 року до костянтинівського слідчого ізолятора було заточено та проводився допит Олексія Тихого — відомого українського дисидента, правозахисника, педагога, мовознавця, члена-засновника Української гельсінської групи. Вироком Дружківського суду він був позбавлений волі на 10 років і загинув в ув'язненні. Постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 7 грудня 1990 вироки щодо Тихого скасовано і справу закрито «за відсутністю складу злочину». 2016 року його іменем названо одну з центральних вулиць міста.
У 1981—1983 роки будуються середня школа № 1, гуртожиток для учнів медучилища, хірургічний корпус на 240 ліжок. Завод скловиробів випускав в рік 170 мільйонів пляшок для шампанських вин — 90 % усього виробництва в цій галузі в СРСР.
7 вересня 1983 року в сквері імені Тараса Шевченка біля підніжжя танка встановлена меморіальна плита, в яку замурована капсула з посланням ветеранів війни та жителів міста до нащадків 2045 року.
1990 року існування СРСР наближалося до свого краху. Більшість великих костянтинівських підприємств були збитковими — вони дофінансовувались з бюджету щоб уникнути скорочення робочих місць. Очевидно що така модель існування була нежиттєздатна та недовготривала.
6 грудня 1990 року вийшов перший номер першої в області приватної газети «Провінція».
В незалежній Україні
1991—2014 роки
На виборах Президента України 1999 року в місті голосували за Кучму (48,73 %), Симоненка (48,43 %).
29 лютого 2000 — сесія Донецької обласної Ради ухвалила рішення про організацію в Костянтинівському районі регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик». 2,1 тис. га, 550 га дзеркало водосховища, 200 видів птахів, що гніздяться і 600 видів рослин.
15 грудня 2000 — рішенням виконкому міської ради затверджений сучасний герб Костянтинівки, розроблений герольдмейстером Миколою Стародубцевим.
У 2002 році закрито школу № 10. Будівлю було продано з аукціону за 12398,4 гривень і згодом зруйновано.
На президентських виборах 2004 року місто голосувало за Януковича (93,75 %) і Ющенка (4,26 %).
У травні 2007 року попередня експертиза підтвердила результати вимірів радіоактивної плями на кордоні Костянтинівки. Рівень радіації становить близько 700 тисяч мікрорентген на годину (0,7 рентген на годину при нормі 0,000025 рентген), а територія забруднена цезієм-137.
16 січня 2008 наказом головного управління охорони здоров'я Донецької обласної держадміністрації закрите стаціонарне відділення костянтинівської психіатричної лікарні.
22 травня 2009 року за вимагання хабаря в особливо великих розмірах затриманий міський голова Ю. Роженко Засуджений до 5 років позбавлення волі з відстрочкою на 3 роки.
На президентських виборах 2010 року місто голосувало за Януковича (90,02 %); Тимошенко отримала 7,07 %.
На виборах міського голови 31 жовтня 2010 року переміг Сергій Давидов (12758 голосів — 59,9 %) — підприємець, власник і співвласник кількох українських та однієї зарубіжної компаній.
7 травня 2011 року в місті відкрилася Костянтинівська мечеть.
28 жовтня 2012 року мешканці міста взяли участь у парламентських виборах. 60,12 % (51322 осіб) проголосували за Партію регіонів, 24,24 % (20691 осіб) за Комуністичну партію, 5,36 % (4578 осіб) за ВО «Батьківщина».
13 серпня 2013 року наказом директора холдингу «Золотий врожай» Ігоря Налбантова зупинений і закритий Костянтинівський хлібозавод № 2, який виготовляв солодкі сорти хліба і кондитерські вироби.
У квітні 2014 року рішенням міської ради закрито «Зеленбуд». Функції фірми передані іншому комунальному підрозділу виконкому — «Службу єдиного замовника».
2014—2021 роки
16 квітня 2014 року Костянтинівська міська рада на чолі з секретарем Ю. Р. Розумним ухвалила рішення підтримати проведення псевдореферендуму на території Донецької області про майбутнє Донецької Народної Республіки.
28 квітня 2014 року міська рада та відділ міліції були захоплені збройним формуванням Російської Федерації «Слов'янський батальйон». Частина загарбників приїхала на автомобілі з прапором Росії.
У ніч на 4 травня українські військові розпочали проведення антитерористичної операції на території міста. На території Костянтинівки висадився десант з 2-х вертольотів. Відбувся бій біля телевежі, де протилежні сторони боролися за контроль над телевізійним висвітленням подій. В цьому бою російські найманці застосували проти українських солдатів важке озброєння. Близько 20:30 зникли всі українські телевізійні канали. В результаті бою обладнання телевежі було повністю виведено з ладу.
8 травня під тиском збройних російських найманців на 2 дні була закрита редакція газети «Провінція», яка видавалася з 1990 року. Приводом для закриття стала розбіжність у поглядах і перевидання раніше конфіскованого російськими найманцями тиражу газети. 10 травня робота редакції відновлено під керівництвом заступника редактора лояльного до терористичного угруповання, колишньому керівництву рекомендовано покинути місто.
25 травня жителі міста не змогли взяти участь у президентських виборах. Як і в ряді інших міст Донецької області, у Костянтинівці російські найманці, погрожуючи членам виборчих комісій, не дозволили організувати виборчий процес.
5 липня протистояння в Слов'янську сил Української армії і російських найманців завершилося відступом останніх з Костянтинівки. Українські солдати повернули місто під контроль України, а над будівлею міської адміністрації був піднятий український прапор. Відступаючи з міста російські найманці відібрали шкільний автобус, що належав одному з навчальних закладів міста.
6 липня над міськуправлінням міліції Костянтинівки піднятий прапор України. За наказом Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, правопорядок на вулицях Костянтинівки забезпечується спільними силами місцевих підрозділів МВС та зведеного загону міліції спеціального призначення.
Личный состав городского управления милиции приступил к выполнению своих служебных обязанностей согласно Присяге народу Украины. Тем временем в горуправлении будет работать следственно-оперативная бригада, члены которой будут изучать деятельность каждого сотрудника милиции во время оккупации города террористами. |
В ході бойових дій, які відбувалися на території Костянтинівського району протягом двох липневих тижнів, загинули четверо українських військовослужбовців. Ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.
У період з 10 по 17 вересня невідомими був повалений пам'ятник Леніну, який перебував у парку Металург (див. Ленінопад).
У вересні 2014 року почався масовий приплив людей в Костянтинівку з захоплених терористами населених пунктів. Люди приїздять з метою купити більш дешеві продукти першої необхідності, а також оформити в установах міста пенсії і соціальні виплати. У той же час державними органами спрощено механізм отримання допомог і соцвиплат для переселенців на новому місці проживання. У місті почав функціонувати центр, що надає житло біженцям.
30 жовтня 2014 року розпорядженням Президента України Петра Порошенка, на виконання Закону України «Про очищення влади», звільнений голова Костянтинівської районної державної адміністрації Сергій Чертков (див. Люстрація в Україні). Новим головою призначено В. О. Маринич.
У 2014 році Державний архів Донецької області без документів було переміщено в Костянтинівку, а його фонди залишилися у новоствореному «Держархіві ДНР».
3 липня 2015 року на виконання закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» (закон № 317-VIII) рішенням Костянтинівської міської ради № 6/58-1035 від 25.06.2015 р. демонтовано пам'ятник Леніну на Торецької вулиці.
13 жовтня 2017 року в місті встановлено перший пам'ятник Тарасові Шевченку. Погруддя відкрито біля входу до міського управління освіти, споруджено на гроші міської громади. В той же день в місті відкрито пам'ятник героям-захисникам Незалежності України. На відкритті були присутні міністр молоді та спорту України, Ігор Жданов і голова Донецької ОДА, Павло Жебрівський.
В першому турі виборів Президента України 2019 року 40.66 % виборців проголосували за Юрія Бойка, 21,4 % за Володимира Зеленського, 13.19 % за Петра Порошенка. В другому турі виборів 88,88 % містян віддали перевагу Володимиру Зеленському.
На виборах міського голови 25 жовтня 2020 року перемогу здобув Азаров Олег Анатолійович, кандидат від ОПЗЖ. Його підтримали 6804 містян (41,46 % виборців). За даними з офіційного сайту Костянтинівської міської ради він має дві вищі правові освіти, одну з відзнакою. В процесі підготування до пресконференції із ЗМІ, з'ясувалося що він не зміг пригадати текст першої статті Конституції України.
23 серпня 2008[] в 30 річницю Дня Державного Прапору України міський голова Азаров доручив урочисте підняття прапору над містом не місцевим активістам, які вперше підіймали його над міською адміністрацією в 1990 році (Ігор Резенко та Юрій Шурубов), а підсобному робочому, який в часи окупації міста російськими терористами був їх колаборантом.[]
Важливе значення в новітній історії міста має 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Батальйон, що брав участь в боях за Донецький аеропорт та стояв на обороні пунктів Піски, Зайцеве, Опитне, Водяне, Славне дислокується в Костянтинівці і є головним щитом міста від нових російських терористичних загроз.
З 2022 року
14 квітня 2022 року внаслідок військового вторгнення Російської федерації в Україну та недієздатності місцевого керівництва Президентом Зеленським було створено міську військову адміністрацію. Керівником Костянтинівської міської військової адміністрації призначено Олексія Рослова.
На початку десятої години вечора, 1 березня 2022 року, місто Костянтинівка вперше з 2-ї світової війни зазнало бомбування важкою зброєю. Є поранені, за попередніми даними — один загиблий. Понесли руйнування приблизно 10 приватних будинків в мікрорайоні Миколаєвський — з вулиці Садова до Літейної (Ліварна) — від проспекту Ломоносова до вул. Новоселівської. Також снаряд влучив у двір святині місцевих мусульман — мечеті, порозбивав вікна, залишив воронку (вирву) від розриву, легко поранив сторожа. Частка снаряду зранку ще була у дворі мечеті. Ще снаряд влучив у військкомат (дірка в даху), що через дорогу — проспект Ломоносова. Троє поранених службовців було доставлено до лікарні. Одна з них — молода жінка померла. Також один з поранених — працівник МНС (коли тушив пожежу). Заява з приводу руйнування мечеті Рустема Рефатовича Сейдаметова, мешканця Костянтинівки, кримського татарина:
Выражаю поддержку нашему имаму Камрадбею — наш дух никому не удастся сломить! А этим сволочам мы этого никогда не простим! Твари — вы в Сирии химическим оружием жгли детей в мечетях и продолжаете это делать у нас. Вам, фашистам, нет прощения. Вас надо рвать на части — иначе не понимаете! У меня разрывается сердце — Киев, Харьков, Херсон, Мариуполь — теперь мы. Как те, которые поддерживают этих фашистов ходят меж нами!? Гореть вам в аду вместе с этим зверьем! |
7 травня 2022 року внаслідок ранкового ракетного удару військ Російської федерації по інфраструктурі міста було зруйновано центральний корпус Костянтинівського професійного будівельного ліцею № 39. Пожежа була ліквідована на площі 50 кв. Унаслідок розбору завалів знайдено 9 постраждалих і двох загиблих. Друга ракета влучила поруч з загальноосвітньою школою № 15, попри пошкоджені вікна будівля вціліла.
9 травня 2022 року внаслідок складної військової обстановки та важкого стану фінансування припинила паперовий друк міська газета «Провінція». Разом з тим видання продовжило публікуватися в інтернеті.
17 травня 2022 року о 13:48 російські фашисти здійснили повторний ракетний удар по будівлі школи № 15. У будівлі зруйновано зовнішню несучу стіну з 1 по 4 поверх з подальшим руйнуванням перекриттів та даху.
18 травня 2022 року з 3 ранку до 6.30 Костянтинівка знову зазнала обстрілів — зруйновано інфраструктуру міста, житлові будинки, комплеудару подитячо-юнацьку спортивну школу . В 15.30 знову вдарили по 39 будівельному ліцею.
24 червня о 2:05 ночі фашистська Росія завдала ракетного удару по центральній котельній, що знаходиться в центрі міста. Внаслідок вибуху загинула одна людина, зруйнована котельня, пошкоджено палац культури та дозвілля, приватні будинки в центрі міста. З під завалів врятовано співробітницю котельні.
26 червня о 01:57 ночі по центру міста Росією було здійснено три ракетних удари.
13 липня 2022 року росіяни ракетним ударом знищили костянтинівську загальноосвітню школу № 3.
15 липня о 5:00 росіяни завдали ракетного удару поруч з житловим будинком по вулиці Циолковського. Будинок пошкоджено.
16 липня о 5:00 росіяни ракетним ударом знищили водопостачальну станцію Міськводоконалу, внаслідок чого лівобрежна частина міста залишилась без води.
17 липня о 4:00 росіяни вистрілили ракетою по Медичному коледжу. Будівлю навчального закладу пошкоджено.
Під час повномасштабного російського вторгнення, вранці в суботу 28 січня 2023 року російські загарбники обстріляли центр міста ракетами від С-300. Внаслідок обстрілу 3 загиблих, 14 поранених. Були пошкоджені багатоквартирні будинки, готель, гаражі, автомобілі. На той час лінія фронту була відносно віддалена від міста.
Вночі 24 березня 2023 року росіяни з С-300 обстріляли місто, потрапивши до пункту незламності (де постраждалі від війни можуть зігрітися та зарядити мобільні телефони), і вбивши трьох українських жінок, і поранивши ще кілька.
Примітки
- Константиновка: Путеводитель. Б. Н. Донцов, С. И. Колесников. Донецк — 1984.
- Журнал генерал-фельдмаршала князя А. А. Прозоровского 1769—1776 с. 349
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 20 грудня 2017.
- А міг бути Плещеєвськ, а не Костянтинівка
- Сборникъ статистическихъ сведений по Екатеринославской Губерніи. Том ІІ, ст. 45, 46
- . Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 1 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- Генеральная карта части России разделенная на губернии — 1799.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- https://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/nasha-istoriya/rodina-nomikosovikh-v-istorii-kostyantinivki [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] Родина номікосових в історії Костянтинівки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- Иллюстрированный спутник по Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороге. Х., 1902, стр. 215, 216.
- https://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/nasha-istoriya/khronologiya-podiy-belgiyskoi-kostyantinivki-1895-1919-r-chastina-3 [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] Хронологія подій Бельгійської Костянтинівки 1895—1919 р. Частина 3
- http://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/nasa-istoria/zasnuvanna-kostantinivki-castina-vii [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] Заснування Костянтинівки. Частина VII
- История городов и сёл Украинской ССР. Донецкая область. Киев — 1976
- Донецкий облпартархив. ф. 16.1.11 л.14-17
- Донецкий облпартархив. ф. 16.1.61 л.15
- Донецкий облпартархив. ф. 16.1.40 анкета
- Донецкий облпартархив. Ф.16.1.46 л.9
- Донецкий облпартархив. ф. 16.1.46 л.10
- Донецкий облпартархив. ф. 16.1.47 л.66-68; ф.16.1.11. л.18
- Донецкий облпартархив. Ф.16.1.11 л.19
- Донецкий облпартархив. ф. 115, оп. 1, д. 591, л. 62; д. 629, л. 8.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- «Історія українського війська» ст.418, «История Первой мировой войны 1914—1918» ст.273.
- Донецкий облпартархив. ф.16.1.61 л.72,83
- Борьба за октябрь на Артемовщине: сб. воспоминаний и ст. / с предисл. и под ред. М. Острогорского с.318
- Донецкий облпартархив. ф.16.1.52 л.12, ф.16.1.11 л.5
- Донецкий облпартархив. ф.16 оп.1
- Борьба за октябрь на Артемовщине: сб. воспоминаний и ст. / с предисл. и под ред. М. Острогорского с.316-317
- Журнал «Забой» № 1 — 2 січня 1927 р.
- Журнал «Военная быль: О бронепоездах добровольческой армии» № 96 с.36
- Українська РСР в період громадянської війни 1917—1920 р.р., с.191- 195
- Громадянська війна на Україні т.1 кн. 2 ст. 61,62
- «Военная быль: О бронепоездах добровольческой армии» № 96 с.38
- «Военная быль: О бронепоездах добровольческой армии» № 96 с.39
- Українська РСР в період громадянської війни 1917—1920 р.р., т. 2, стр. 191, 192, 194, 195.
- Гражданская Война на Украине 1918—1920 т.2, с.112
- ЦГАОР УССР, ф.1738, оп.1, д.39, л.322
- Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917—1959 рр. Том 2, О. Б. Добровольський. Левада, Львів — 2020.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1932 рік. – Харків: Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1932. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 20 грудня 2017.
- Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. М.: Воениздат, 1985. 598 с.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 17 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 5 грудня 2019.
- Сайт Soldat.ru
- Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917—1959 рр. Том 2 О. Б. Добровольський. Левада, Львів — 2020.
- . Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 20.12.2017.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 20.12.2017.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 грудня 2017.
- ПраРусь. Медіа-Портал. У мусульман Константинівки з'явилася власна мечеть
- . Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- Решение Константиновского городского совета № 6/45 — 818 от 16.04.2014 года
- Доповідь громадської організації «Безпека та взаємодія в Україні»: Збройна агресія Російської Федерації проти України с.61
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- Бойовики на Донеччині не дали проголосувати 80 % населення [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.](укр.)
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- В Константиновке над управлением МВД вывесили флаг Украины.
- Над горуправлением милиции Константиновки поднят флаг Украины
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . galinfo.com.ua. 24 лютого 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 16 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 16 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Результати обстрілу міста Костянтинівка московськими фашистами 1.03.2022 // Провінція #08е(1624) Середа, 9 березня 2022 р..
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Сьогодні внаслідок російської агресії в черговий раз постраждала інфраструктура нашої Костянтинівської громади
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Появилось видео с места обстрела ДЮСШ в Константиновке
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- Один загиблий, пошкоджені будинки та соціальні об'єкти — наслідки обстрілу Костянтинівки
- Костянтинівська міська територіальна громада, ситуація станом на 26.06.2022
- Наслідки ракетного удару по Костянтинівці: Ворог поцілив у центр міста, де перебувало багато людей. ВІДЕО+ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ. 28 січня 2023.
- Росіяни обстріляли Костянтинівку: 3 загиблих, 14 поранених. Українська Правда. 28 січня 2023.
- Российские войска ударили по Константиновке в Донецкой области, есть погибшие и раненые
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya mista Kostyantinivka Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini pochinayetsya z XIX stolittya Rajon suchasnogo misceznahodzhennya Kostyantinivki na karti 1869 roku Sirim kolorom poznacheno pidzemni kam yanovugilni plasti Vzdovzh vugilnoyi zhili prokladena zaliznicya ta formuyetsya aglomeraciya ZasnuvannyaArheologichni doslidzhennya v Kostyantinivskomu rajoni pokazali sho zaselennya krayu pochalosya v epohu rannogo paleolitu 150 000 100 000 rokiv tomu Z chasiv nabigu krimskih tatar 1769 roku z yavlyayetsya zgadka sho na teritoriyi Kostyantinivskogo rajonu perebuvalo Vijsko Zaporozke Na karti Katerinoslavskogo namisnictva 1792 roku vidannya nanesena poshtova stanciya z nazvoyu Torecka pri richci Krivij Torec yaka bula roztashovana v rajoni ninishnogo pivdennogo shlyahoprovodu U 1803 roci v rajoni suchasnoyi Kostyantinivki zemlyu otrimuye pomishik Plesheyev Todi zh Plesheyevim zaseleni sela Petrivka ta Ivanopillya na richci Krivij Torec Na teritoriyi suchasnoyi Kostyantinivki v 1812 roci na zemli pridbanij u bahmutskogo kupcya Chetverikova pomishik pidpolkovnik Vijska Donskogo Pantelejmon Nomikosov zasnuvav selo Santurinivku Svoye im ya selo otrimalo za bazhannyam vlasnika j pov yazane vono z ridnim abo pam yatnim jomu miscem Greciyi sho nosit podibnu nazvu a same ostrovom Santorini v Egejskomu mori Cya zemlya bula zaselena dvadcyatma rodinami kripakiv kuplenimi u spadkoyemciv Kamenskih v Korochanskomu uyizdi Kurskoyi guberniyi U seredini XIX stolittya na uspadkovanij sinom pomishika zemli viniklo selo Kostyantinivka nazvane po imeni vlasnika Do 1859 roku v Kostyantinivci prozhivalo 29 osib v Santurinivci 280 v Novoselivci 456 u 1814 roci poruch kupuye zemlyu general Kotlyarevskij Petro Stepanovich Mayetok Kotlyarevskogo Oleksandrove roztashuvavsya u 5 kilometrah vid Kostyantinivki na richci Naumiha sho vpadaye v Krivij Torec Zi shodu primikaye do Kostyantinivki selishe Novodmitrivka Vono vhodilo do skladu Kostyantinivki yak vulicya Karla Marksa Jogo zaselennya pochalosya v 1860 1865 rokah Pershoposelencyami buli nimci yaki stanovili bilshist naselennya Voni prinesli svoyu kulturu i pobut Budinki buli velikimi ceglyanimi Dovgij chas v narodi naselenij punkt nazivali Nimecka kolonka Do 1917 roku Novodmitrivka bula lyuteranskim selom U 1941 roci na pochatku vijskovogo vtorgnennya Nimechchini vsih nimciv vivezli zagoni NKVS podalsha dolya yih nevidoma Selo Novoselivka chastina suchasnogo mista roztashovuvalosya na livomu berezi v dekilkoh kilometrah vid Santurinivki Tochna data zasnuvannya sela ne vstanovlena Vpershe selo zafiksovane na karti 1799 roku pid nazvoyu Vasilivka Deyakij chas vono nalezhalo pomishikam Filimonovim ta nazivalos Filimonivka takozh Skuski U 1859 roci selo skladalasya z 93 dvoriv i 456 zhiteliv oboh statej Pislya skasuvannya kriposnogo prava mayetok pri seli Novoselivka rozprodali Znachnu kilkist zemli pridbav kupec D R Popacenko u tomu chisli na misci suchasnogo livoberezhzhya z centrom U mayetku viroshuvalisya zernovi veliku teritoriyu zajmav fruktovij sad Piznishe chastinu zemel zemlevlasnik rozpodilit yak pridane mizh svoyimi dochkami Naprikinci 19 st v Novoselivci nalichuvalos 878 meshkanciv Selo Kostyantinivka vhodilo do skladu Katerinoslavskoyi guberniyi prote na karti Katerinoslavskoyi guberniyi 1860 roku kordon mizh Harkivskoyu ta Katerinoslavskoyu guberniyami prohodiv po richci Gruzska sho teche v rajoni Chervonij suchasnoyi Kostyantinivki Poyava promislovosti Belgijskij period Zagalnij viglyad mista na pochatku 20 storichchya Zagalnij viglyad mista na pochatku 20 storichchya Zagalnij viglyad mista na pochatku 20 storichchya Plyashkovij zavod na pochatku 20 storichchya Sklyanij zavod na pochatku 20 storichchya Tovaristvo Doneckih sklyanih zavodiv u Kostyantinivci Sklyanij zavod Rizka skla Paviljon Tovaristva Doneckih sklyanih zavodiv vigotovlenij dlya vistavki v 1910 r Paviljon Tovaristva Doneckih sklyanih zavodiv vigotovlenij dlya vistavki v 1910 r zvorotna storona listivki Reklama tovaristva Doneckih Sklyanogo ta Himichnogo zavodiv 1917 rik 5 sichnya 1870 roku vidbulos urochiste vidkrittya ruhu po Kursko Harkivsko Azovskij zaliznici na yakij bula stanciya Kostyantinivka sho otrimala svoyu nazvu vid selisha z takoyu zh nazvoyu na chest yiyi vlasnika Kostyantina Pantelejmonovicha Nomikosova U 1880 roci vona bula z yednana z Harkivsko Sevastopolskoyu zalizniceyu Peretvorennya Kostyantinivki v zaliznichnij vuzol spriyalo promislovomu rozvitku miscevosti Chas sliduvannya zalizniceyu do Harkova skladav 12 godin do Katerinoslava 30 godin 3 dni do Odesi U 1885 roci v Dmitrivskomu vidkrili zemsku likarnyu na 20 lizhok Stanom na 1886 rik selo vhodilo do Santurinivskoyi volosti Bahmutskogo povitu U berezni 1892 roku bula vvedena v diyu Kostyantinivska zaliznicya yaka bula priyednana do magistralnoyi Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici Stanovlennya mista ta rozvitok jogo promislovosti vidbuvalosya zavdyaki znachnomu materialnomu ta upravlinskomu vkladu z boku gromadyan Belgiyi 1894 roku Dmitro ta Kostyantin Nomikosovi vidkrivayut cegelnyu pri stanciyi Kostyantinivka z kilkistyu 40 robitnikiv 11 serpnya 1895 roku pid yesaul Dmitro Kostyantinovich Nomikosov onuk zasnovnika mista Nomikosova otrimav vid belgijskih pidpriyemciv zastavu v 6756 75 rubliv zolotom za 210 desyatin zemli v zaplavi richki Krivij Torec vzdovzh zaliznici Na cij zemli belgijcyami buli zapochatkovani sklyanij ta himichnij zavodi 14 veresnya 1895 roku Luyi Lambertom Polem Noble i Zhozefom Sizele yaki predstavlyali interesi troh riznih belgijskih promislovih grup stvoreno Anonimne Tovaristvo Doneckih sklyanih zavodiv Luyi Lambert vlasnik Verreries des Hamendes v Zhyume Sharlerua stav generalnim direktorom novoyi kompaniyi Pol Noble direktor Glass Mariemont La Luv yer dochki Societe Generale v Belgiyi stav direktorom yak i Zhozef Sizele vplivovij pidpriyemec z Antverpena U 1896 dvoye z ciyeyi trijci batkiv zasnovnikiv Zhozef Sizele ta Pol Noble na 20 desyatinah kuplenoyi ranishe u didicha Nomikosova zemli zasnovuyut bilya stanciyi Kostyantinivka zalizoprokatne virobnictvo AT Zalizoprokatni zavodi v Kostyantinivci Donec Kostyantinivci duzhe poshastilo z ciyeyu grupoyu zasnovnikiv Yaksho Luyi Lambert buv asom v sklovarinni i stvoriv nadpributkove sklyane plyashkove ta dzerkalne virobnictva to Zhozef Sizele nadpributkove metalurgijne Statutnij kapital tovaristva stanoviv u 1896 r 2 5 mln frankiv u 1900 r 5 mln u 1911 r 7 mln u 1914 r 10 mln frankiv 1895 1897 v Santurinivci belgijskim Anonimnim suspilstvom doneckih sklyanih i himichnih zavodiv sporudzheni sklyanij i himichnij zavodi 1896 rik budivnictva Vnaslidok togo sho miscevi postachalniki cegli z yakimi bulo pidpisano kontrakti na 6 miljoniv ne zmogli zabezpechiti ritmichnogo postachannya Nimec Suderman De Ber pobuduvav na svoyij zemli za Novoselivkoyu ta nimeckoyu koloniyeyu suchasna Kindrativka potuzhnij cegelnij zavod sho viroblyav vognetrivku ceglu 1897 pochali vipuskati produkciyu zbudovani belgijskimi pidpriyemcyami keramichnij i zalizoprokatnij metalurgijnij zavodi a takozh plyashkovij zavod Pochav pracyuvati zavod majolikovih virobiv Zagalne chislo zajnyatih na pidpriyemstvah stanovilo 2 500 osib Selo Kostyantinivka ta pristancijne selishe stali yedinim naselenim punktom Do 1897 roci v nomu prozhivalo 3 100 osib 1897 rik znamenuye soboyu pochatok pravilnoyi belgijskoyi koloniyi pishe hronograf pochatkovogo etapu belgijskoyi kolonizaciyi Kostyantinivki Seger Bonebekker Belgijci stvorili u Kostyantinivci metalurgijne virobnictvo povnogo ciklu Tut roztashovuvalisya martenivska pich chavunolivarne ta stalelivarne virobnictvo domenna pich Metalurgijne virobnictvo bulo zabezpechene vlasnim vugillyam ta koksom z Gosudarovogo Bajraku suchasna Gorlivka vlasnoyu zaliznoyu rudoyu Vishezgadane minimizuvalo virobnichi vitrati AT Zalizoprokatni zavodi v Kostyantinivci Donec sho u poyednanni z gramotnoyu kadrovoyu politikoyu kompaniyi dalo vrazhayuchij ekonomichnij efekt Vsi belgijski novopribulci buli z promislovogo centru Sharlerua ta jogo satelitiv robitnichih selish Za danimi perepisu naselennya 1897 r u selishah navkolo stanciyi Kostyantinivka prozhivalo 3100 osib Chiselnist zhiteliv prodovzhuvala strimko zrostati j do 17 go roku stanovila ponad 10 tisyach Nalichuvalosya sim kolonij zavodskih selish roztashovanih bilya zavodiv taki yak zalizna sklyana himichna tosho Po obidvi boki richki Krivij Torec roztashovuvalisya torgovi selisha Dmitriyivskij i Mikolayivskij v rajoni zaliznichnoyi stanciyi Nomikosovskij Tut selilisya torgovci kupci zemlevlasniki dribni promislovci sluzhbovci duhovenstvo ta inshi 1899 pobudovanij zavod dzerkalnogo polirovanogo skla ta dzerkal Belgiya prijshla na zemli Stepovoyi Ukrayini piznishe nizh Angliya ta Franciya ale prijshla nadzvichajno potuzhno Za 10 12 rokiv bula provedena industrializaciya ta stvorena na zemlyah katerinoslavshini Ukrayinska Belgiya U svoyih spogadah Luyi De Ber zvertav uvagu na poganu pracezdatnist miscevih pracivnikiv u porivnyanni z yih inozemnimi kolegami Francuzkij teslya na vidminu vid rosijskogo vp yatero bilshe pracyuye i nabagato krashe Ya buv shaslivij koli priyihali belgijski budivelniki Prinajmni v porivnyanni z inshimi voni dobre pracyuyut i prosuvayutsya dali Sho stosuyetsya mene ya nikoli tak ne krichav ta cilkom mozhu skazati krikom tak rosiyani zlodiyi ledari j pogani pracivniki Belgijski budivelniki zdivovani pobachivshi mene zaraz takim kriklivim voni ne vpiznayut mene Cikavo sho bude koli z yavitsya Fernan Lambert novij keruyuchij direktor Zaradi smihu ya z cikavistyu ochikuyu na pershi dni jogo pributtya vin dobryache vdarit kulakom po stolu V lipni 1900 roku na kostyantinivskih zavodah stavsya robitnichij strajk Zavorushennya v yakih vzyali uchast ponad 1000 osib spalahnuli pislya togo yak belgijci zastosuvali fizichni miri do dvoh robitnikiv sho prostupilisya Robitniki zakidali kaminnyam budinki belgijciv Nastupnogo dnya stavsya strajk ta vidbuvsya miting de robitniki zaklikali do borotbi z ekspluatatorami U zaliznichnomu dovidniku za 1902 rik zaznachayetsya sho selishe nagaduye svoyeyu monotonnistyu kolishni vijskovi poselennya Naprikinci 1907 roku M V Nomikosov prodav tureckopiddanomu Samuilu Samojlovichu Frejmanu svij neruhomij mayetok plosheyu 1127 desyatin sho utvorivsya z chastin dach sela Kostyantinivki i sela Predtechine Za roki krizi 1900 1908 z 15 belgijskih metalurgijnih kompanij desyat zaznali krahu she chetvero projshli cherez pripinennya platezhiv vstanovlennya nad nimi administraciyi kreditoriv vtratu svogo akcionernogo kapitalu V I Bovikin V Peters Belgijske pidpriyemnictvo v Rosiyi Lishe kostyantinivskij zalizoprokatnij projshov ci roki bez vtrat Yakim chinom ce stalosya nam zalishayetsya tilki gadati Odnak ce buv dijsno vinyatkovij vipadok U kvitni 1912 roku v selishi projshov strajk u vidpovid na vbivstvo policiyeyu robitnika plyashkovogo zavodu revolyucionera I S Bobilova V 1915 roci v selishi bulo dvi likarni pochatkova shkola uchilishe privatna gimnaziya Zrostannya promislovosti pozitivno vplinulo na zbilshennya chiselnosti naselennya selisha i zrobilo jogo privablivim dlya trudovih migrantiv Takozh naselennya zbilshuvalosya za rahunok bizhenciv z prifrontovih rajoniv krayini v roki Pershoyi svitovoyi vijni Yaksho v 1914 roci na metalurgijnomu zavodi pracyuvali 1755 osib to v zhovtni 1917 roku vzhe 2436 osib Revolyuciya 1917 roku2 bereznya 1917 roku v Kostyantinivci stalo vidomo pro revolyucijni podiyi v Petrogradi Zi zrechennyam rosijskogo carya vid vladi vtratili silu zaboroni na politichnu ta gromadsku diyalnist u misti Rosijska imperiya pripinila svoye isnuvannya i ce dalo poshtovh rozvitku ukrayinskogo nacionalnogo ruhu v robitnichomu seredovishi Rozvitok politichnogo ruhu v selishi vidbuvavsya za spriyannyam ukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Prosvita V Kostyantinivci pochali funkcionuvati ukrayinski politichni partiyi SD ta SR yaki piznishe stali osnovoyu pershoyi ob yednanoyi selishnoyi radi 3 bereznya 1917 roku po analogiyi z Timchasovim petrogradskim uryadom na bazi Dmitrivskogo poselennya ta inshih robitnichih kolonok sformovano miscevij organ samoupravlinnya Timchasovij gromadskij komitet 18 bereznya 1917 roku v selishi vidbulisya vibori delegativ do ob yednanoyi selishnoyi robitnichoyi radi Obrana selishna robitnicha rada ne pretenduvala na pershist v upravlinni ob yednanimi selami Vsya povnota vladi nalezhala Timchasovomu komitetu i obranij Miskij dumi V viborah brali uchast 17 partij Do kerivnictva Kostyantinivskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ vvijshli ob yednana SDRP ukrayinski partiyi SR i SD Prosvita Golovoyu vikonkoma obrano Lunova P chlena partiyi SD Pislya viboriv do ob yednanoyi radi bulo obrano komisara miliciyi Samarova Oleksiya Andrijovicha chlena partiyi SD 10 travnya Timchasovij gromadskij komitet transformuvavsya v Misku dumu nezvazhayuchi na te sho status mista she ne buv zatverdzhenij Timchasovim uryadom 28 serpnya 1917 roku na teritoriyi Kostyantinivki vidbuvsya pidrajonnij z yizd Rad Kostyantinivki Druzhkivki Kramatorska Nyu Jorka V toj zhe den do pidrajonnogo vikonkomu m Kostyantinivka dohodit zvistka pro Kornilovskij zakolot Pidrajonnij vikonkom rozpovsyudzhuye zvernennya do naselennya z zaklikom buti v spokoyi ta utrimuvatisya vid vistupiv Bulo sklikano terminovi zbori plenum pidrajonnogo vikonkomu razom z predstavnikami partij organizacij Vsi partiyi timchasovo zabuli pro superechki j ob yednalisya zadlya oporu Kornilovskomu zakolotu Vibrano pershij Revkom dlya ohoroni Lyutnevoyi revolyuciyi Pislya likvidaciyi Kornilovskogo zakolotu u veresni 1917 roku stavsya rozpusk miskogo revkomu po zahistu revolyuciyi V 1917 roci 60 naselennya Kostyantinivki ne vmili chitati i pisati Zhittya pershoprohidcya budivnictva industrialnoyi Kostyantinivki Luyi De Bera perervalosya u 1917 roci Pid chas katuvan bilshovickoyu miliciyeyu jomu bulo virvano ochi razom z nim vbito jogo druzhinu Zviryachij rozstril carskoyi sim yi Romanovih huntoyu pid kerivnictvom Lenina sho zahopila vladu v Moskvi zrujnuvav ostanni spodivannya na vidrodzhennya imperskoyi vladi Moskvi v Kostyantinivci ale j takozh stav pidstavoyu dlya pochatku trivaloyi okupaciyi mista u skladi novostvorenogo chervonimi katami SRSR Misto ochikuvali temni chasi Chervonogo teroru Chasi UNR ta Nacionalno vizvolnih zmagan18 20 kvitnya 1918 roku Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i donecka grupa polkovnika Sikevicha spilno z vijskom seredno yevropejskih krayin Avstro Ugorshina Bolgariya Turechchina Nimechchina vignali huntu moskovskoyi Chervonoyi armiyi i vstanovili v selishi vladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U kvitni zh u misti vpershe z yavilasya ukrayinska derzhavna simvolika prapor gerb pechatka z trizubom ukrayinski grivni Komendantom selisha stav osaul Znachkovij U listopadi 1918 Kostyantinivka bula vzyata Chervonoyu Armiyeyu prote v grudni vona perejshla do krasnovciv pidrozdilu Biloyi armiyi Boyi na liniyi Kostyantinivka Druzhkivka trivali do 15 kvitnya 1919 roku Kostyantinivka protyagom troh misyaciv 29 raziv perehodila vid chervonih do bilih i nazad U grudni 1918 roku chervoni zagoni Kramatorskoyi ta Druzhkivki spilno z miscevimi bilshovikami ostannih bulo blizko 40 cholovik vzyali z boyem stanciyu Kostyantinivku Vnochi 30 grudnya 1918 roku grupoyu chervonih pidpilnikiv sho skladalasya z robitnikiv plyashkovogo zavodu na stanciyi Kindrativka buv vbitij komandir garnizonu Derzhavnoyi varti polkovnik Zelenskij Pislya zlochinu chastina grupi vbivc perehovuvalasya na teritoriyi zavodu chastina po domivkah Nastupnogo dnya 31 grudnya 1918 roku za starim stilem krasnovci pribuli na bronepotyagu z boku Druzhkivki vvijshli na teritoriyu Kostyantinivskogo plyashkovogo zavodu i zaproponuvali vidati grupu yaka brala uchast u vbivstvi komandira garnizonu Derzhavnoyi varti Robitniki vidali grupu z 16 komunistiv yakih i rozstrilyali bilogvardijci Za slovami svidkiv bilogvardijci poperedzhali Koli mi vistrilimo to vi padajte Z chisla rozstrilyanih troye robitnikiv zalishilisya v zhivih Voni lezhali ne ruhayuchis v kupi ubitih do tih pir poki ne pishli bilogvardijci V pershij polovini sichnya 1919 roku pid komanduvannyam polkovnika Ivana Gromiko v misti diyav bronepotyag General Kornilov Bronepotyag viv diyalnist v chotiroh napryamkah po zaliznichnij liniyi vid stanciyi Mikitivka i brav uchast v bagatorazovih boyah za Kostyantinivku 18 sichnya 1919 roku pislya boyu 9 rota drugogo oficerskogo polku generala Markova vidstupaye z Kostyantinivki do stanciyi Mikitivka Vpershe Kostyantinivku zahopiv chervonoarmijskij 12 polk pid komanduvannyam Sablina Yu V 29 sichnya 1919 roku pid komanduvannyam polkovnika Ionina zi stanciyi Mikitivka vijshov do boyu v Kostyantinivku bronepotyag Oficer Vin dopomig pihoti Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi vitisniti z Kostyantinivki peredovi chastini chervonih 5 lyutogo 1919 roku bronepoyizd General Aleksyeyev brav uchast v boyu bilya stanciyi Kostyantinivka spilno z chastinami Drozdovskogo polku i zblizivsya z radyanskim bronepoyizdom na vidstan menshe 1 kilometra na zaokruglenni dorogi Pislya kilkoh postriliv snaryad vluchiv v broneparovoz protivnika i radyanskij bronepoyizd pochav vidstupati Bronepoyizd Oficer 8 lyutogo 1919 roku bronepoyizd Oficer vidtisniv chervonij bronepoyizd sho nastupav zi storoni Kostyantinivki do stanciyi Diliyivka Potim za pidtrimki pihoti vin zajnyav roz yizd Oleksandrivskij Pid vognem bronepoyizda Oficer gusti lancyugi chervonih buli primusheni do vidhodu Bronepoyizd rushiv dali pidijshov do stanciyi Kostyantinivka i vidkriv po nij artilerijskij vogon Tim chasom chervoni vstigli zibratisya v zahishenij balci i stali nastupati do zaliznichnogo polotna v til bronepoyizda Tak yak pihota bilih ne zmogla prosunutisya to bronepoyizd Oficer buv zmushenij vidijti vidstrilyuyuchis vid chervonih na vsi boki i povernuvsya na stanciyu Diliyivka 19 lyutogo 1919 roku v rezultati trivalogo boyu chervonoarmijci vitisnili protivnika prote v kinci travnya buli vitisneni Biloyu armiyeyu i do grudnya 1919 roku selishe perebuvalo pid vladoyu bilogvardijciv Navesni 1919 roku chervonimi partizanami buv strachenij belgiyec kerivnik Kostyantinivskogo himichnogo zavodu V rajoni zalizoprokatnogo zavodu vin poprosiv lyudej na proyizhdzhachomu parovozi kukushci pidvezti jogo do stanciyi Partizani jogo vzyali ale povezli do roz yizdu Kindrativka de znahodivsya partizanskij shtab chervonih V shtabi bulo virisheno stratiti kerivnika zavodu rozstril buv vikonanij chervonimi katami Vasilenko Yakusevichem Petrovim Daketovim Koli viyavilosya sho pislya postriliv zhertva she podavala oznaki zhittya kati dobili yiyi kamenem po golovi 19 chervnya 1919 roku chervoni vijska zalishili misto Radyanskij periodZgidno dovidki Kostyantinivskogo miskogo viddilu MGB za 1950 rik misto Kostyantinivka i rajon tradicijno she z 1920 h rokiv vvazhalisya rizko antiradyanskimi Svogo chasu chastina naselennya regionu pidtrimuvala Simona Petlyuru j dobrovilno pishla na sluzhbu do vijsk Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki V Kostyantinivskomu rajoni diyali predstavniki riznih ukrayinskih partij organizacij Tovaristvo Prosvita tosho Same ce zgodom bagato v chomu viznachilo politichne stavlennya vladi do meshkanciv mista j rajonu Naprikinci grudnya 1919 roku vijska Pivdennogo frontu vitisnili Zbrojni sili Pivdnya Rosiyi z selisha U sichni 1920 roku stvoryuyetsya Kostyantinovo Druzhkivskij rajon Pershim golovoyu vikonkomu stav R O Bondarenko U 1920 v Kostyantinivci pochav robotu pershij na Donechchini teatr U listopadi 1920 r za ukazom RNK USRR nacionalizovani zavodi 7 bereznya 1923 roku u skladi Bahmutskogo okrugu buv stvorenij Kostyantinivskij rajon z centrom v seli Kostyantinivka U 1925 roci pobudovanij shkiryanij zavod zaraz Kostyantinivskij ekstraktno shkiryanij kombinat Z seredini 1920 h do pochatku 30 h rokiv v selishi Oleksiyevo Druzhkivka ta misti Kostyantinivka buli organizovani dvi parafiyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi cerkvi Pislya yih likvidaciyi svyashennikiv ta klir bulo represovano Te sho svyasheniki veli propovidi ukrayinskoyu movoyu a uchasniki horu spivali ukrayinskih pisen bulo yim inkriminovano yak proyavi ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalizmu 28 lyutogo 1926 roku Kostyantinivka bula vidnesena do rozryadu selish miskogo tipu Naselennya stanovilo 25 000 cholovik U roki priskorenoyi industrializaciyi pobudovani cinkovij zavod Ukrcink zavod vognetrivkih virobiv hlibozavod rekonstrujovanij zavod Avtosklo kolishnij dzerkalnij 19 veresnya 1930 roku zasnovana kostyantinivska miskrajonna gazeta Prapor industrializaciyi V grudni 1930 roku pochav svoyu robotu 1 j Derzhavnij teatr rosijskoyi drami Donbasu U 1930 roci v misti bulo 16 shkil z 7000 uchniv a vzhe v 1939 roci u 25 shkolah navchalosya ponad 14000 ditej Z 1931 po 1940 rik bulo pobudovano 8 novih shkil V nih pracyuvalo 524 vchitelya V 1931 roci vid centru do vokzalu prokladena tramvajna liniya a v 1940 roci yiyi dovzhina dosyagla 10 km 4 kvitnya 1932 roku postanovoyu VUCVK za pidpisom golovi VCVK G Petrovskogo ta sekretarya Yu Vojcehivskogo smt Kostyantinivka otrimala status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Kostyantinivskij aeroklub sfotografovanij z litaka Lyuftvaffe 31 serpnya 1941 roku V lipni 1932 roku za iniciativoyu TSOAVIAHIM bula stvorena lotno planerska shkola imeni Sigizmunda Levanevskogo yaka zgodom bula reorganizovana v aeroklub Aerolub roztashovuvavsya na dilyanci sho otochuyetsya suchasnimi vulicyami Levanevskogo Nevskogo Yevropejska a zlitno posadkova smuga bula prokladena paralelno poruch z vuliceyu Levanevskogo Na koshti promislovih pidpriyemstv mista bulo pridbano desyat navchalnih litakiv U 2 i p yat planeriv Stribki parashyutistiv zdijsnyuvalis z visoti 800 1000 metriv Kostyantinivskij aeroklub pidgotuvav ponad 1000 lotchikiv V seredini 1930 h rokiv v Ukrayini lyutuvav genocid zgodom nazvanij Golodomorom V toj zhe chas vidibrane v ukrayinciv zerno bulo prodano v tomu chisli shob profinansuvati kostyantinivski pidpriyemstva na vigotovlennya chervonih zirok dlya Moskovskogo Kremlya sarkofagu dlya Mavzoleyu V I Lenina marblitu kolorove sklo stancij Moskovskogo metropolitenu krishtalevogo fontanu dlya Vsesvitnoyi vistavki v Nyu Jorku U period oseni 1937 zimi 1938 rr organami NKVS bulo represovano blizko tisyachi zhiteliv za danimi V Nikolskogo ta seriyi knig Reabilitovani istoriyeyu z chisla perevazhno robitnikiv i sluzhbovciv zavodiv Sered represovanih ye j inzhenerno tehnichnij personal kerivniki pidpriyemstv Bilshist obvinuvachen bazuvalis na donosah Ne samotni vipadki koli na dopitah spivrobitniki NKVS vikoristovuvali katuvannya Do 1939 roku naselennya mista stanovilo 96 tis osib z yakih 68 skladali fabrichno zavodski robitniki Bulo rekonstrujovano miske gospodarstvo Pracyuvali virobnicho tehnichne pedagogichne medichne uchilisha sklokeramichnij tehnikum U 1936 roci vidkrito rosijskij dramatichnij teatr imeni A S Pushkina Z lyutogo 1934 roku dzerkalnij zavod stav nazivatisya Avtosklo Za 10 rokiv 1928 1937 plosha zelenih nasadzhen zbilshilasya v 14 raziv Do 1940 roci nepismennist sered doroslih bula majzhe likvidovana Vidkrilisya dva robitfaku Diyali dramatichnij teatr dva palaci kulturi 4 klubi 16 bibliotek Druga svitova vijna Druga svitova vijna bula rozpochata v 1939 roci Nimechchinoyu pri pidtrimci Stalina i dijshla do kordoniv Kostyantinivki v seredini zhovtnya 1941 roku V rajoni Kostyantinivki za misto rozgornulisya bojovi diyi Radyanskoyi armiyi i Vermahtu 28 zhovtnya 1941 roku 393 ya strilecka diviziya Radyanskoyi Armiyi zbizhala z mista i vono bulo vzyato soldatami Vermahtu Kolektivizaciya Golodomor politichni represiyi zrobili zhittya ukrayinskogo narodu nesterpnim Tomu perevazhna bilshist naselennya sprijmala vhodzhennya nimeckih vijsk ne yak okupaciyu a yak zminu vladi j ochikuvannya polipshennya svogo stanovisha Vzhe cherez misyac pislya zavoyuvannya mista okremi pidpriyemstva pochali vikonuvati zamovlennya Vermahtu sho bulo golovnoyu ekonomichnoyu metoyu chinnoyi vladi Zgodom chastina pidpriyemstv pochala vipuskati produkciyu i dlya miscevogo naselennya Z pochatku okupaciyi Kostyantinivskogo rajonu nimeckimi vijskami misceva vlada bula povnistyu vzyata do svoyih ruk miscevimi ukrayinskimi patriotami Pro ce svidchit toj fakt sho starostat i policijnij zagin u Oleksiyevo Druzhkivci buv uporyadkovanij nimcyami tilki cherez rik pislya okupaciyi Kolishnij sotnik UNR Mikola Ivanovich Mitrofanov z dozvolu nimeckogo komanduvannya organizuvav Ukrayinskij kurin abo yak jogo oficijno nazivali v dokumentah Ukrayinsku zrazkovu sotnyu Takozh ukrayinski patrioti pochali drukuvati chasopis Kostyantinivski visti Golovnim redaktorom gazeti buv miscevij vchitel ukrayinskoyi movi Anatolij Prokofij Prokofiyevich Cimbal zaviduyuchij literaturnim sektorom chlen litob yednannya Zaboj Vasil Andrijovich Gajovoronskij 16 sichnya 1942 roku bulo vidnovleno shkilne navchannya U Kostyantinivci ta rajoni vidkrilisya 27 pochatkovih shkil ta 12 nepovnih serednih U Kostyantinivci do yakoyi nalezhala Oleksiyevo Druzhkivka zastupnikom burgomistra j kerivnikom viddilu osviti stav vchitel medichnogo uchilisha Andrij Trofimovich Kirpenko yakij she 1920 roku buv zaareshtovanij ChK yak uchasnik pidpilnogo petlyurivskogo povstanskogo komitetu Pereyaslavshini Jogo starshogo brata todi rozstrilyali a samogo Andriya vipustili za nedovedennistyu zvinuvachen i nepovnolitnij vik Zgidno svidchennyam burgomistra Kostyantinivki Vokarya Fedora Makarovicha v berezni abo kvitni 1942 roku do nogo za rekomendaciyeyu perekladacha miskoyi upravi Stril zvernuvsya chlen Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Yevgen Stahiv yakij za spriyannyam burgomistra poznajomivsya z usima aktivistami ukrayinskogo ruhu Oskilki ukrayinske zhittya v Kostyantinivci chastkovo bulo vidnovlene Yevgen Stahiv lishe konstatuvav cej fakt domovivshi sho v misti vidnovleno Tovaristvo Prosvita pid dahom yakogo legalno diyatime OUN Navesni 1942 roku na zasidanni miskoyi upravi bulo stvoreno pravlinnya Prosviti kudi uvijshli kerivni spivrobitniki upravi Kirpenko Andrij Trofimovich golova vchitel ukrayinskoyi movi meduchilisha Petrushenko Yefim Kuzmich zaviduvach pravovim viddilom upravi Vokar Fedir Makarovich burgomistr mista Kostyantinivka Oleksyuk Prokip Makarovich zaviduyuchij viddilom promislovosti miskoyi upravi Cimbal Prokip Prokopovich redaktor Kostyantinivskih vistej Shtanko Anatolij Fedosiyevich direktor shkiryanogo zavodu Reshetnikov Ivan Timofijovich direktor kostyantinivskogo ukrayinskogo teatru Pashenko Volodimir Kupriyanovich sekretar tovaristva Prosviti Plahotka Olena Dem yanivna vchitelka sekretarka Prosviti U miskomu banku bulo vidkrito rahunok Tovaristva v drukarni Kostyantinivskih vistej za spriyannya Cimbala nadrukuvali chlenski kvitki Tovaristva Prosvita Varto zaznachiti sho z dev yati chleniv pravlinnya Prosviti bulo zaareshtovano j zasudzheno sim osib Do Prosviti vstupili direktori bagatoh shkil Kryachko Dmitro Zosimovich Oleksiyevo Druzhkivka Zejfrit Nina Mihajlivna s Mikolajpillya Kostyantinivskogo rajonu Chajka Oleksandr Ivanovich Oleksiyevo Druzhkivka Radkovskij Vasil Pavlovich s Mikolayivka Kostyantinivskogo rajonu Fedorko Mikola direktor golovnoyi gimnaziyi mista Kostyantinivka Fedorov Petro shkola 17 mista ta inshi Razom z tim chleni OUN Fedir Vokar Andrij Kirpenko Ivan Reshetnikov spryamovuvali svoyu robotu na podalshu ukrayinizaciyu vsogo zhittya mista i rajonu Tak u chervni 1942 roku bulo prijnyato postanovu zgidno yakoyi zhovto blakitnij prapor z trizubom ogoloshuvavsya praporom mista Kostyantinivki 1 chervnya 1942 roku inshim nakazom Upravi Kostyantinivskoyi okrugi bulo vvedeno ukrayinsku movu yak obov yazkovu v usih ustanovah policiyi ta sudi Uryadovci yaki ne znali ukrayinskoyi movi musili obov yazkovo vidviduvati kursi v gurtkah ukrayinizaciyi 2 godini na tizhden Za rik z oseni 1941 do listopada 1942 roku bulo organizovano 49 ukrayinskih shkil Rozmah ukrayinskogo ruhu v Kostyantinivci buv takim potuzhnim sho navit susidnij Dobropilskij rajon vidav nakaz vid 6 listopada 1942 roku pro zaprovadzhennya ukrayinskoyi movi yak yedinoyi v usih sferah zhittya na pidporyadkovanij rajonu teritoriyi Z Yasinuvatoyi do Kostyantinivki kur yeri OUN postijno perepravlyali svoyu agitacijnu literaturu yaka jshla na sela rajonu Druzhkivku Oleksiyevo Druzhkivku ustanovi zavodi Osoblivoyi uvagi zaslugovuye zrazok etnichnoyi solidarnosti mizh ukrayinskimi patriotami ta yevreyami V suvori chasi Golokostu vidoma v Kostyantinivci lyudina yevrej Grigorij Shargorodskij 1913 roku narodzhennya chlen Prosviti v okupaciyu buv zastupnikom direktora ukrayinskogo teatru v Kostyantinivci Jogo zapisali polyakom hocha miscevi znali hto vin ale movchali U miscevij gazeti vin navit otrimav podyaku vid nimeckogo komendanta Pobachivshi taki procesi na okupovanih nimi teritoriyah nimci pochali diyati tochnisinko yak i bilshovicka vlada 1930 h rokiv na terenah Ukrayini Ne spodivayuchis na takij masovij rozmah ukrayinskogo ruhu nimci rozpochali masovi represiyi proti jogo kerivnikiv ta chleniv Pershij i samij najzhorstkishij udar buv nacilenij na aktiv miscevoyi OUN Navesni 1942 roku bulo zaareshtovano ounivskogo kur yera Kolomijcya yakogo zgodom rozstrilyalo Gestapo Vlitku togo zh roku nimecka komendatura rozformuvala Ukrayinsku sotnyu a zamist neyi bulo utvoreno policiyu 13 zhovtnya 1942 roku gazeta Kostyantinivski visti bula perejmenovana na Vidbudovu trizub yakij z pershih nomeriv drukuvavsya poruch z nazvoyu chasopisu znik 1 grudnya 1942 roku nimecka vijskova komendatura usunula Direktorat a pidpriyemstva pidporyadkuvala bezposeredno sobi Takozh cogo dnya v Kostyantinivci pochala pracyuvati Centralna torgova baza zavdannyam yakoyi bulo postachati promislovi tovari dlya naselennya V 1942 roci na teritoriyi Kostyantinivki funkcionuvav peresilnij tabir vijskovopolonenih Dulag 172 Navesni 1943 roku golova Prosviti Andrij Kirpenko znik z mista poperedzhenij svoyim uchnem yakij pracyuvav u policiyi pro mozhlivist areshtu V hodi Donbaskoyi operaciyi misto bulo vzyate formuvannyam Pivdenno Zahidnogo frontu zbrojnih sil SRSR 3 yi gvardijskoyi armiyi v skladi 32 go sk general major Zherebin Dmitro Sergijovich u skladi 266 yi sd general major Rebrikov Kornij Grigorovich 259 yi sd polkovnik Vlasenko Oleksij Mitrofanovich 135 yi tankovoyi brigadi pidpolkovnik Beznoshenko Mihajlo Zaharovich 23 go tk general lejtenant Pushkin Yuhim Grigorovich 17 yi povitryanoyi armiyi u skladi chastini vijsk 5 yi gv shturmovoyi aviadiviziyi polkovnik Kolomijcev Leonid Viktorovich 288 yi vinishuvalnoyi aviadiviziyi pidpolkovnik Smirnov Boris Oleksandrovich V nich na 6 veresnya 1943 roku 135 tankova brigada 23 go tankovogo korpusu pid komanduvannyam pidpolkovnika Beznoshenko Mihajla Zaharovicha vzyala pid kontrol SRSR Kostyantinivku Zgodom cya data vidznachayetsya yak den mista Kostyantinivki Z yednannyu sho vidznachilosya v boyah za vzyattya mista Kostyantinivka prisvoyeno najmenuvannya Kostyantinivskih 135 ya tankova brigada pidpolkovnik Beznoshenko Mihajlo Zaharovich 179 j vinishuvalnij protitankovij polk major Savchenko Yakiv Stepanovich Za 22 misyaci vijska Tretogo rejhu znishili 15 382 lyudini v roztashovanomu na teritoriyi Himichnogo zavodu konctabori zakatuvali ponad 10 000 mirnih gromadyan i vijskovopolonenih za vidmovu z nimi spivpracyuvati rozstrilyali 305 kadrovih robitnikiv 1000 mirnih meshkanciv perevazhno yevreyiv stratili v Sergiyivskij balci na pivnichno zahidnij okolici mista 1434 lyudini nasilno vivezli na roboti v Nimechchinu Na vijskovih frontah voyuvali ponad 20 000 kostyantinivciv ponad 10 000 udostoyeni uryadovih nagorod 21 zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U miskomu vijskkomati zberigayetsya kniga vtrat v roki vijni U nij znachatsya 8124 soldata serzhanta starshini matrosa i oficera Pri vidstupi nimecki vijska zavdali mistu znachnih zbitkiv pidirvali chastinu zavodiv znishili 60 derzhavnogo zhitlovogo fondu Z prihodom Radyanskoyi vladi NKVD rozpochalo svoyi represiyi proti vidomih u Kostyantinivci ukrayinskih patriotiv Bulo zaareshtovano absolyutnu bilshist kerivnikiv OUN Vokarya Mogilu Oleksyuka direktora ukrayinskogo teatru Reshetnikova kerivnikiv shkil ta vchiteliv Oleksiyevo Druzhkivci Chajku Kulinicha Ostannim zaareshtovanim viyavivsya Andrij Kirpenko kerivnik Kostyantinivskoyi Prosviti NKVD znajshov jogo 19 sichnya 1951 roku v m Zdolbunovi Rivnenskoyi oblasti de ostannij pracyuvav zavuchem 18 travnya togo zh roku jogo bulo zasudzheno na 25 rokiv vipravnih taboriv Slid zaznachiti sho navit sogodni bagato zasudzhenih za chlenstvo v OUN ta Prosviti ne reabilitovano Prichina sumnozvisna stattya stalinskogo kriminalnogo kodeksu 54 p 3 posibnik Vona diye bezvidmovno j do sogodni U 1945 roci robitniki zavodu Avtosklo vikonali ekstrene zamovlennya dlya frontu vigotovili 200 potuzhnih vidbivachiv dlya prozhektoriv Kostyantinivski prozhektori buli vikoristani pri shturmi Zeyelovskih visot u hodi bojovoyi operaciyi za vzyattya Berlinu Povoyenni roki Za roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Kostyantinivci bulo pobudovano bilshe 20 promislovih ob yektiv Do 1949 roci pidpriyemstva mista buli povnistyu vidnovleni U 1952 roci bulo vidkrito Vechirnij himichnij tehnikum U 1959 1961 rokah v NDI Avtosklo z vidhodiv metalurgijnogo virobnictva domennih shlakiv z dodavannyam zvichajnogo pisku buv otrimanij novij budmaterial sital sho volodiye legkistyu micnistyu i dovgovichnistyu V 1962 roci na bazi zavodu Avtosklo stvorenij naukovo doslidnij institut U 1967 roci vidkrito miskij istoriko krayeznavchij muzej Z 1968 roku Kostyantinivka rozvivayetsya za yedinim generalnim planom U 1970 roci vstanovleno Pam yatnik gvardijcyam p yatirichki na chest 40 richchya zavodu Ukrcink Shorichni asignuvannya derzhavi na zhitlove budivnictvo za period z 1959 po 1975 rik zrosli u 18 raziv i sklali 3 965 000 rubliv U 1975 roci na chest 30 richchya peremogi radyanskogo narodu u Velikij Vitchiznyanij vijni sporudzheno Obelisk Peremogi Palac kulturi Zhovten vidkritij u 1976 1977 roku do kostyantinivskogo slidchogo izolyatora bulo zatocheno ta provodivsya dopit Oleksiya Tihogo vidomogo ukrayinskogo disidenta pravozahisnika pedagoga movoznavcya chlena zasnovnika Ukrayinskoyi gelsinskoyi grupi Virokom Druzhkivskogo sudu vin buv pozbavlenij voli na 10 rokiv i zaginuv v uv yaznenni Postanovoyu Plenumu Verhovnogo sudu URSR vid 7 grudnya 1990 viroki shodo Tihogo skasovano i spravu zakrito za vidsutnistyu skladu zlochinu 2016 roku jogo imenem nazvano odnu z centralnih vulic mista U 1981 1983 roki buduyutsya serednya shkola 1 gurtozhitok dlya uchniv meduchilisha hirurgichnij korpus na 240 lizhok Zavod sklovirobiv vipuskav v rik 170 miljoniv plyashok dlya shampanskih vin 90 usogo virobnictva v cij galuzi v SRSR 7 veresnya 1983 roku v skveri imeni Tarasa Shevchenka bilya pidnizhzhya tanka vstanovlena memorialna plita v yaku zamurovana kapsula z poslannyam veteraniv vijni ta zhiteliv mista do nashadkiv 2045 roku 1990 roku isnuvannya SRSR nablizhalosya do svogo krahu Bilshist velikih kostyantinivskih pidpriyemstv buli zbitkovimi voni dofinansovuvalis z byudzhetu shob uniknuti skorochennya robochih misc Ochevidno sho taka model isnuvannya bula nezhittyezdatna ta nedovgotrivala 6 grudnya 1990 roku vijshov pershij nomer pershoyi v oblasti privatnoyi gazeti Provinciya V nezalezhnij Ukrayini1991 2014 roki Na viborah Prezidenta Ukrayini 1999 roku v misti golosuvali za Kuchmu 48 73 Simonenka 48 43 29 lyutogo 2000 sesiya Doneckoyi oblasnoyi Radi uhvalila rishennya pro organizaciyu v Kostyantinivskomu rajoni regionalnogo landshaftnogo parku Kleban Bik 2 1 tis ga 550 ga dzerkalo vodoshovisha 200 vidiv ptahiv sho gnizdyatsya i 600 vidiv roslin 15 grudnya 2000 rishennyam vikonkomu miskoyi radi zatverdzhenij suchasnij gerb Kostyantinivki rozroblenij geroldmejsterom Mikoloyu Starodubcevim U 2002 roci zakrito shkolu 10 Budivlyu bulo prodano z aukcionu za 12398 4 griven i zgodom zrujnovano Na prezidentskih viborah 2004 roku misto golosuvalo za Yanukovicha 93 75 i Yushenka 4 26 U travni 2007 roku poperednya ekspertiza pidtverdila rezultati vimiriv radioaktivnoyi plyami na kordoni Kostyantinivki Riven radiaciyi stanovit blizko 700 tisyach mikrorentgen na godinu 0 7 rentgen na godinu pri normi 0 000025 rentgen a teritoriya zabrudnena ceziyem 137 16 sichnya 2008 nakazom golovnogo upravlinnya ohoroni zdorov ya Doneckoyi oblasnoyi derzhadministraciyi zakrite stacionarne viddilennya kostyantinivskoyi psihiatrichnoyi likarni 22 travnya 2009 roku za vimagannya habarya v osoblivo velikih rozmirah zatrimanij miskij golova Yu Rozhenko Zasudzhenij do 5 rokiv pozbavlennya voli z vidstrochkoyu na 3 roki Na prezidentskih viborah 2010 roku misto golosuvalo za Yanukovicha 90 02 Timoshenko otrimala 7 07 Na viborah miskogo golovi 31 zhovtnya 2010 roku peremig Sergij Davidov 12758 golosiv 59 9 pidpriyemec vlasnik i spivvlasnik kilkoh ukrayinskih ta odniyeyi zarubizhnoyi kompanij 7 travnya 2011 roku v misti vidkrilasya Kostyantinivska mechet 28 zhovtnya 2012 roku meshkanci mista vzyali uchast u parlamentskih viborah 60 12 51322 osib progolosuvali za Partiyu regioniv 24 24 20691 osib za Komunistichnu partiyu 5 36 4578 osib za VO Batkivshina 13 serpnya 2013 roku nakazom direktora holdingu Zolotij vrozhaj Igorya Nalbantova zupinenij i zakritij Kostyantinivskij hlibozavod 2 yakij vigotovlyav solodki sorti hliba i konditerski virobi U kvitni 2014 roku rishennyam miskoyi radi zakrito Zelenbud Funkciyi firmi peredani inshomu komunalnomu pidrozdilu vikonkomu Sluzhbu yedinogo zamovnika 2014 2021 roki Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 16 kvitnya 2014 roku Kostyantinivska miska rada na choli z sekretarem Yu R Rozumnim uhvalila rishennya pidtrimati provedennya psevdoreferendumu na teritoriyi Doneckoyi oblasti pro majbutnye Doneckoyi Narodnoyi Respubliki Budivlya kostyantinivskoyi miskoyi radi zahoplena rosijskimi najmancyami 28 kvitnya 2014 roku 28 kvitnya 2014 roku miska rada ta viddil miliciyi buli zahopleni zbrojnim formuvannyam Rosijskoyi Federaciyi Slov yanskij bataljon Chastina zagarbnikiv priyihala na avtomobili z praporom Rosiyi U nich na 4 travnya ukrayinski vijskovi rozpochali provedennya antiteroristichnoyi operaciyi na teritoriyi mista Na teritoriyi Kostyantinivki visadivsya desant z 2 h vertolotiv Vidbuvsya bij bilya televezhi de protilezhni storoni borolisya za kontrol nad televizijnim visvitlennyam podij V comu boyu rosijski najmanci zastosuvali proti ukrayinskih soldativ vazhke ozbroyennya Blizko 20 30 znikli vsi ukrayinski televizijni kanali V rezultati boyu obladnannya televezhi bulo povnistyu vivedeno z ladu 8 travnya pid tiskom zbrojnih rosijskih najmanciv na 2 dni bula zakrita redakciya gazeti Provinciya yaka vidavalasya z 1990 roku Privodom dlya zakrittya stala rozbizhnist u poglyadah i perevidannya ranishe konfiskovanogo rosijskimi najmancyami tirazhu gazeti 10 travnya robota redakciyi vidnovleno pid kerivnictvom zastupnika redaktora loyalnogo do teroristichnogo ugrupovannya kolishnomu kerivnictvu rekomendovano pokinuti misto 25 travnya zhiteli mista ne zmogli vzyati uchast u prezidentskih viborah Yak i v ryadi inshih mist Doneckoyi oblasti u Kostyantinivci rosijski najmanci pogrozhuyuchi chlenam viborchih komisij ne dozvolili organizuvati viborchij proces Pasazhirskij avtobus spalenij bilya blokposta DNR Rosijskij prapor na bilbordi 5 lipnya protistoyannya v Slov yansku sil Ukrayinskoyi armiyi i rosijskih najmanciv zavershilosya vidstupom ostannih z Kostyantinivki Ukrayinski soldati povernuli misto pid kontrol Ukrayini a nad budivleyu miskoyi administraciyi buv pidnyatij ukrayinskij prapor Vidstupayuchi z mista rosijski najmanci vidibrali shkilnij avtobus sho nalezhav odnomu z navchalnih zakladiv mista 6 lipnya nad miskupravlinnyam miliciyi Kostyantinivki pidnyatij prapor Ukrayini Za nakazom Ministra vnutrishnih sprav Arsena Avakova pravoporyadok na vulicyah Kostyantinivki zabezpechuyetsya spilnimi silami miscevih pidrozdiliv MVS ta zvedenogo zagonu miliciyi specialnogo priznachennya Lichnyj sostav gorodskogo upravleniya milicii pristupil k vypolneniyu svoih sluzhebnyh obyazannostej soglasno Prisyage narodu Ukrainy Tem vremenem v gorupravlenii budet rabotat sledstvenno operativnaya brigada chleny kotoroj budut izuchat deyatelnost kazhdogo sotrudnika milicii vo vremya okkupacii goroda terroristami V hodi bojovih dij yaki vidbuvalisya na teritoriyi Kostyantinivskogo rajonu protyagom dvoh lipnevih tizhniv zaginuli chetvero ukrayinskih vijskovosluzhbovciv She semero otrimali poranennya riznogo stupenya tyazhkosti U period z 10 po 17 veresnya nevidomimi buv povalenij pam yatnik Leninu yakij perebuvav u parku Metalurg div Leninopad U veresni 2014 roku pochavsya masovij pripliv lyudej v Kostyantinivku z zahoplenih teroristami naselenih punktiv Lyudi priyizdyat z metoyu kupiti bilsh deshevi produkti pershoyi neobhidnosti a takozh oformiti v ustanovah mista pensiyi i socialni viplati U toj zhe chas derzhavnimi organami sprosheno mehanizm otrimannya dopomog i socviplat dlya pereselenciv na novomu misci prozhivannya U misti pochav funkcionuvati centr sho nadaye zhitlo bizhencyam 30 zhovtnya 2014 roku rozporyadzhennyam Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka na vikonannya Zakonu Ukrayini Pro ochishennya vladi zvilnenij golova Kostyantinivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sergij Chertkov div Lyustraciya v Ukrayini Novim golovoyu priznacheno V O Marinich U 2014 roci Derzhavnij arhiv Doneckoyi oblasti bez dokumentiv bulo peremisheno v Kostyantinivku a jogo fondi zalishilisya u novostvorenomu Derzharhivi DNR 3 lipnya 2015 roku na vikonannya zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini i zaboronu propagandi yih simvoliki zakon 317 VIII rishennyam Kostyantinivskoyi miskoyi radi 6 58 1035 vid 25 06 2015 r demontovano pam yatnik Leninu na Toreckoyi vulici 13 zhovtnya 2017 roku v misti vstanovleno pershij pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pogruddya vidkrito bilya vhodu do miskogo upravlinnya osviti sporudzheno na groshi miskoyi gromadi V toj zhe den v misti vidkrito pam yatnik geroyam zahisnikam Nezalezhnosti Ukrayini Na vidkritti buli prisutni ministr molodi ta sportu Ukrayini Igor Zhdanov i golova Doneckoyi ODA Pavlo Zhebrivskij V pershomu turi viboriv Prezidenta Ukrayini 2019 roku 40 66 viborciv progolosuvali za Yuriya Bojka 21 4 za Volodimira Zelenskogo 13 19 za Petra Poroshenka V drugomu turi viboriv 88 88 mistyan viddali perevagu Volodimiru Zelenskomu Na viborah miskogo golovi 25 zhovtnya 2020 roku peremogu zdobuv Azarov Oleg Anatolijovich kandidat vid OPZZh Jogo pidtrimali 6804 mistyan 41 46 viborciv Za danimi z oficijnogo sajtu Kostyantinivskoyi miskoyi radi vin maye dvi vishi pravovi osviti odnu z vidznakoyu V procesi pidgotuvannya do preskonferenciyi iz ZMI z yasuvalosya sho vin ne zmig prigadati tekst pershoyi statti Konstituciyi Ukrayini 23 serpnya 2008 utochniti v 30 richnicyu Dnya Derzhavnogo Praporu Ukrayini miskij golova Azarov doruchiv urochiste pidnyattya praporu nad mistom ne miscevim aktivistam yaki vpershe pidijmali jogo nad miskoyu administraciyeyu v 1990 roci Igor Rezenko ta Yurij Shurubov a pidsobnomu robochomu yakij v chasi okupaciyi mista rosijskimi teroristami buv yih kolaborantom dzherelo Vazhlive znachennya v novitnij istoriyi mista maye 90 j okremij aeromobilnij bataljon imeni Geroya Ukrayini starshogo lejtenanta Ivana Zubkova Bataljon sho brav uchast v boyah za Doneckij aeroport ta stoyav na oboroni punktiv Piski Zajceve Opitne Vodyane Slavne dislokuyetsya v Kostyantinivci i ye golovnim shitom mista vid novih rosijskih teroristichnih zagroz Z 2022 roku Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Div takozh Bitva za Bahmut 2022 14 kvitnya 2022 roku vnaslidok vijskovogo vtorgnennya Rosijskoyi federaciyi v Ukrayinu ta nediyezdatnosti miscevogo kerivnictva Prezidentom Zelenskim bulo stvoreno misku vijskovu administraciyu Kerivnikom Kostyantinivskoyi miskoyi vijskovoyi administraciyi priznacheno Oleksiya Roslova Na pochatku desyatoyi godini vechora 1 bereznya 2022 roku misto Kostyantinivka vpershe z 2 yi svitovoyi vijni zaznalo bombuvannya vazhkoyu zbroyeyu Ye poraneni za poperednimi danimi odin zagiblij Ponesli rujnuvannya priblizno 10 privatnih budinkiv v mikrorajoni Mikolayevskij z vulici Sadova do Litejnoyi Livarna vid prospektu Lomonosova do vul Novoselivskoyi Takozh snaryad vluchiv u dvir svyatini miscevih musulman mecheti porozbivav vikna zalishiv voronku virvu vid rozrivu legko poraniv storozha Chastka snaryadu zranku she bula u dvori mecheti She snaryad vluchiv u vijskkomat dirka v dahu sho cherez dorogu prospekt Lomonosova Troye poranenih sluzhbovciv bulo dostavleno do likarni Odna z nih moloda zhinka pomerla Takozh odin z poranenih pracivnik MNS koli tushiv pozhezhu Zayava z privodu rujnuvannya mecheti Rustema Refatovicha Sejdametova meshkancya Kostyantinivki krimskogo tatarina Vyrazhayu podderzhku nashemu imamu Kamradbeyu nash duh nikomu ne udastsya slomit A etim svolocham my etogo nikogda ne prostim Tvari vy v Sirii himicheskim oruzhiem zhgli detej v mechetyah i prodolzhaete eto delat u nas Vam fashistam net prosheniya Vas nado rvat na chasti inache ne ponimaete U menya razryvaetsya serdce Kiev Harkov Herson Mariupol teper my Kak te kotorye podderzhivayut etih fashistov hodyat mezh nami Goret vam v adu vmeste s etim zverem Kostyantinivskij profesijnij budivelnij licej pislya rosijskogo obstrilu 7 travnya 2022 7 travnya 2022 roku vnaslidok rankovogo raketnogo udaru vijsk Rosijskoyi federaciyi po infrastrukturi mista bulo zrujnovano centralnij korpus Kostyantinivskogo profesijnogo budivelnogo liceyu 39 Pozhezha bula likvidovana na ploshi 50 kv Unaslidok rozboru zavaliv znajdeno 9 postrazhdalih i dvoh zagiblih Druga raketa vluchila poruch z zagalnoosvitnoyu shkoloyu 15 popri poshkodzheni vikna budivlya vcilila 9 travnya 2022 roku vnaslidok skladnoyi vijskovoyi obstanovki ta vazhkogo stanu finansuvannya pripinila paperovij druk miska gazeta Provinciya Razom z tim vidannya prodovzhilo publikuvatisya v interneti 17 travnya 2022 roku o 13 48 rosijski fashisti zdijsnili povtornij raketnij udar po budivli shkoli 15 U budivli zrujnovano zovnishnyu nesuchu stinu z 1 po 4 poverh z podalshim rujnuvannyam perekrittiv ta dahu 18 travnya 2022 roku z 3 ranku do 6 30 Kostyantinivka znovu zaznala obstriliv zrujnovano infrastrukturu mista zhitlovi budinki kompleudaru podityacho yunacku sportivnu shkolu V 15 30 znovu vdarili po 39 budivelnomu liceyu 24 chervnya o 2 05 nochi fashistska Rosiya zavdala raketnogo udaru po centralnij kotelnij sho znahoditsya v centri mista Vnaslidok vibuhu zaginula odna lyudina zrujnovana kotelnya poshkodzheno palac kulturi ta dozvillya privatni budinki v centri mista Z pid zavaliv vryatovano spivrobitnicyu kotelni 26 chervnya o 01 57 nochi po centru mista Rosiyeyu bulo zdijsneno tri raketnih udari 13 lipnya 2022 roku rosiyani raketnim udarom znishili kostyantinivsku zagalnoosvitnyu shkolu 3 15 lipnya o 5 00 rosiyani zavdali raketnogo udaru poruch z zhitlovim budinkom po vulici Ciolkovskogo Budinok poshkodzheno 16 lipnya o 5 00 rosiyani raketnim udarom znishili vodopostachalnu stanciyu Miskvodokonalu vnaslidok chogo livobrezhna chastina mista zalishilas bez vodi 17 lipnya o 4 00 rosiyani vistrilili raketoyu po Medichnomu koledzhu Budivlyu navchalnogo zakladu poshkodzheno Pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya vranci v subotu 28 sichnya 2023 roku rosijski zagarbniki obstrilyali centr mista raketami vid S 300 Vnaslidok obstrilu 3 zagiblih 14 poranenih Buli poshkodzheni bagatokvartirni budinki gotel garazhi avtomobili Na toj chas liniya frontu bula vidnosno viddalena vid mista Vnochi 24 bereznya 2023 roku rosiyani z S 300 obstrilyali misto potrapivshi do punktu nezlamnosti de postrazhdali vid vijni mozhut zigritisya ta zaryaditi mobilni telefoni i vbivshi troh ukrayinskih zhinok i poranivshi she kilka PrimitkiKonstantinovka Putevoditel B N Doncov S I Kolesnikov Doneck 1984 Zhurnal general feldmarshala knyazya A A Prozorovskogo 1769 1776 s 349 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2017 A mig buti Plesheyevsk a ne Kostyantinivka Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj Gubernii Tom II st 45 46 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 1 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 Generalnaya karta chasti Rossii razdelennaya na gubernii 1799 Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 https www konstantinovka com ua newspaper nasha istoriya rodina nomikosovikh v istorii kostyantinivki 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Rodina nomikosovih v istoriyi Kostyantinivki Arhiv originalu za 21 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Illyustrirovannyj sputnik po Kursko Harkovsko Sevastopolskoj zheleznoj doroge H 1902 str 215 216 https www konstantinovka com ua newspaper nasha istoriya khronologiya podiy belgiyskoi kostyantinivki 1895 1919 r chastina 3 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Hronologiya podij Belgijskoyi Kostyantinivki 1895 1919 r Chastina 3 http www konstantinovka com ua newspaper nasa istoria zasnuvanna kostantinivki castina vii 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Zasnuvannya Kostyantinivki Chastina VII Istoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Doneckaya oblast Kiev 1976 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 11 l 14 17 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 61 l 15 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 40 anketa Doneckij oblpartarhiv F 16 1 46 l 9 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 46 l 10 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 47 l 66 68 f 16 1 11 l 18 Doneckij oblpartarhiv F 16 1 11 l 19 Doneckij oblpartarhiv f 115 op 1 d 591 l 62 d 629 l 8 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 Istoriya ukrayinskogo vijska st 418 Istoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 st 273 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 61 l 72 83 Borba za oktyabr na Artemovshine sb vospominanij i st s predisl i pod red M Ostrogorskogo s 318 Doneckij oblpartarhiv f 16 1 52 l 12 f 16 1 11 l 5 Doneckij oblpartarhiv f 16 op 1 Borba za oktyabr na Artemovshine sb vospominanij i st s predisl i pod red M Ostrogorskogo s 316 317 Zhurnal Zaboj 1 2 sichnya 1927 r Zhurnal Voennaya byl O bronepoezdah dobrovolcheskoj armii 96 s 36 Ukrayinska RSR v period gromadyanskoyi vijni 1917 1920 r r s 191 195 Gromadyanska vijna na Ukrayini t 1 kn 2 st 61 62 Voennaya byl O bronepoezdah dobrovolcheskoj armii 96 s 38 Voennaya byl O bronepoezdah dobrovolcheskoj armii 96 s 39 Ukrayinska RSR v period gromadyanskoyi vijni 1917 1920 r r t 2 str 191 192 194 195 Grazhdanskaya Vojna na Ukraine 1918 1920 t 2 s 112 CGAOR USSR f 1738 op 1 d 39 l 322 Vid UNR do OUN ukrayinskij ruh na Donechchini 1917 1959 rr Tom 2 O B Dobrovolskij Levada Lviv 2020 Arhiv originalu za 26 chervnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1932 rik Harkiv Vid vo VUCVK Radyanske budivnictvo i pravo 1932 Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 19 travnya 2022 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 5 listopada 2020 Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 25 chervnya 2021 Arhiv originalu za 16 travnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2017 Spravochnik Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 598 s Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 1 sichnya 2019 Procitovano 17 veresnya 2020 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 5 grudnya 2019 Sajt Soldat ru Vid UNR do OUN ukrayinskij ruh na Donechchini 1917 1959 rr Tom 2 O B Dobrovolskij Levada Lviv 2020 Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 20 12 2017 Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 23 bereznya 2010 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 20 12 2017 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2017 PraRus Media Portal U musulman Konstantinivki z yavilasya vlasna mechet Arhiv originalu za 18 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 29 grudnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Reshenie Konstantinovskogo gorodskogo soveta 6 45 818 ot 16 04 2014 goda Dopovid gromadskoyi organizaciyi Bezpeka ta vzayemodiya v Ukrayini Zbrojna agresiya Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini s 61 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 31 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Bojoviki na Donechchini ne dali progolosuvati 80 naselennya 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 13 veresnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 V Konstantinovke nad upravleniem MVD vyvesili flag Ukrainy Nad gorupravleniem milicii Konstantinovki podnyat flag Ukrainy Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 24 veresnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 sichnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 13 bereznya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 9 chervnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 galinfo com ua 24 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 28 sichnya 2020 Arhiv originalu za 11 grudnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 serpnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2017 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 16 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2019 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2019 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 26 bereznya 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Rezultati obstrilu mista Kostyantinivka moskovskimi fashistami 1 03 2022 Provinciya 08e 1624 Sereda 9 bereznya 2022 r Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Sogodni vnaslidok rosijskoyi agresiyi v chergovij raz postrazhdala infrastruktura nashoyi Kostyantinivskoyi gromadi Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Poyavilos video s mesta obstrela DYuSSh v Konstantinovke Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 Odin zagiblij poshkodzheni budinki ta socialni ob yekti naslidki obstrilu Kostyantinivki Kostyantinivska miska teritorialna gromada situaciya stanom na 26 06 2022 Naslidki raketnogo udaru po Kostyantinivci Vorog pociliv u centr mista de perebuvalo bagato lyudej VIDEO FOTOreportazh Cenzor NET 28 sichnya 2023 Rosiyani obstrilyali Kostyantinivku 3 zagiblih 14 poranenih Ukrayinska Pravda 28 sichnya 2023 Rossijskie vojska udarili po Konstantinovke v Doneckoj oblasti est pogibshie i ranenye