Історія Бучача (хронологія)

Хронологія історії Бучача за відомими джерелами.

Вигляд на місто з відрогів гори Федір

«Фігура» Божої Матері (1751)

Міщани з Бучача (близько 1878)

Бучачани (близько 1895)

Вигляд Бучача (1908)

Вояки УГА в Бучачі (1919)

Золота липа (1930)

Спортовий гурток «Буревій» (1930-ті)

Історичні світлини Бучача

Написати детальнішу хронологію є досить проблематично через відсутність значної кількості письмових першоджерел та книг, написаних після їх опрацювання (як княжої доби, так і часів окупації, часів ЗУНР) через їх вивезення за кордон (Польща, Росія), знищення під час пожеж у місті (наприклад, 1498, 1655, 1667, 1811, 1865, 1914 років), російськими та московсько-більшовицькими окупантами.

• XI ст. — даньослов'янське поселення
• 1260 — перша писемна згадка про Гаврила Бучацького, що дозволяє стверджувати про існування Бучача
• 1332 — шлюб Ганки (Анни) Бучацької за Петром Гастовтом
• 28 липня 1373 / 1379 — фундуш (заснування) для римо-католицької парохії у Бучачі
• 1392 — грамота Міхала Адванця на село Кійданів
• бл. 1393 — надання Магдебурзького права королем Ягайлом
• XIV ст. — з цього часу походять відомості про вірменів у місті
• 1401 — збільшення дотації римо-католицької парохії Міхалом і Теодориком Бучацькими
• 1427 — місто переведене на польське право
• 1434 — входження до складу Теребовлянського повіту Руського воєводства
• 1448, серпень — в таборі біля міста король Казимир Ягелончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів
• 1498 — руйнування міста молдавським господарем Штефаном III і турками
• 1508 — до міста тимчасово перенесено гродський (міський) суд з Теребовлі через її значне руйнування татарами
• 1515 — повторне надання Магдебурзького права
• 1520 (прибл.) — Ян Творовський гербу Пилява — новий власник міста
• 1547 — смерть Яна Творовського-Бучацького
• 1558 — запроваджено щовівторкові торги
• середина XVI ст. — дідич-кальвініст Миколай Бучацький-Творовський передав фарний костел своїм одновірцям
• 1578 — згадка про перебування у складі Галицької землі Руського воєводства
• 1580 — завершення будівництва кам'яного замку-фортеці
• кінець XVI ст. — місто переходить до Станіслава Ґольського як віно дружини
• бл. 1610 — зведення кам'яної церкви Св. Миколая
• 1612 — перебудова василіянського монастиря та церкви Св. Трійці
• 1612 — смерть дідича С. Ґольського, місто відійшло його брату Яну
• 1613 — смерть дідича Я. Ґольського, місто відійшло його вдові Зофії
• 1614, початок — швидке здобуття замку через підкуп залоги людьми Івана Юрія Радзивілла, який виробив собі право інтромісії на Бучач, при допомозі Станіслава Влодека
• 1616 — Станіслав Лянцкоронський, подільський воєвода, каштелян галицький; був дідичем сіл Швайківці, Шманьківчики та інших, купив Бучач і Підгайці з прилеглостями.
• близько 1618 — після тривалих судових процесів та феодальних воєн місто перейшло у власність до польного коронного писаря Стефана Потоцького
• 1622 — почався конфлікт між пробощами Бучача та дідичами з іншими сторонами конфлікту через відбирання останніми «ґрунтів», несплату коштів на утримання вікарія.
• 1648 — місто здобули війська Богдана Хмельницького
• 1648 — замок не був здобутий українськими повстанцями
• 1648–1649 — шляхтянка Марґарита Злочовська переховувала в Бучачі худобу й близько 170 коней, яких їй не повернули міщани
• 1650 — позов М. Злочовської на бучацьких міщан
• 1652 — Ян Потоцький віддав у довічне користування домініканцям монастир та церкву Св. Трійці
• 1655 — татарський набіг: фортеця вистояла, місто спалене
• перед1664 — дідич Ян Потоцький заснував у місті греко-католицьку парафію.
• 1667 — татарський набіг: замок вистояв, місто зруйноване
• 1672 — таборування Мехмеда IV біля міста
• 17/18 жовтня 1672 — підписання Бучацького миру
• 1672 — замок на деякий час став резиденцією султана Мехмеда IV
• 1672 — місто, за Бучацьким договором, поділене на західну (польську) та східну (турецьку) частини^[]
• 1673 — перебування в місті частин польських військ перед битвою під Хотином
• 1675 — напад турецького війська під проводом Ібраґіма Шишмана: замок вистояв, місто зруйноване
• 1675/1676 — смерть дідича Яна Потоцького
• 1676 — напад турків (керівник — Ібраґім Шайтан): замок і місто зруйновані
• 1676 — часткова відбудова замку
• 1683 (1687) — перебування Яна III Собеського
• 1684 — посли Галицької землі запропонували сеймові задовольнити прохання щодо звільнення від сплати податків маєтності Бучач і Золотий Потік принаймні на 6 років, оскільки вони зазнали руйнувань від ворога та кілька разів через них переходило коронне військо.
• 1709 — збудовано дерев'яну церкву (мала вигляд «шопи», три бані)
• 1712 — заснування монастиря василіянів
• 1713 — збудовано дерев'яну церкву (мала вигляд «шопи», одну баню)
• 1714 — передача костела Чесного Хреста в користування василіянам
• 1714 — початок діяльності Бучацької василіянської теологічної школи
• 1715 — ксьондз Александер Млодкевіч заснував при костелі «Братство шкапліра Матері Божої»
• 1717, 9 квітня — львівський латинський архієпископ Ян Скарбек після наради з капітулою видав звернення, яке було виголошене з амвонів катедри, щодо прав власности на костел св. Хреста
• 1727 — смерть власника міста Стефана Александера Потоцького
• 1727—1733 — вдова С. А. Потоцького Йоанна з Сенявських — власниця міста
• 1733 — Микола Василь Потоцький — новий власник міста
• 1750 — встановлення скульптури св. Яна Непомука біля Язловецької брами
• 1751 — встановлення статуї Матері Божої (біля теперішнього дитсадка «Сонечко»)
• 1751 — зведення міської ратуші
• 1751, 12 травня — урочисто закладено наріжний камінь будівлі монастиря василіян
• 1753 — початок будівництва церкви Чесного Хреста^[]
• 1754 — початок діяльності василіянської гімназії (за привілеєм короля Сигізмунда Августа)
• бл. 1755 або 1764 — зведення церкви Покрови Божої Матері
• 1755, 1 лютого — М. В. Потоцький презентував пароха церкви Св. Михайла в Язловці о. Івана Зджанського
• 1757–1758 — зведено 2-поверхове приміщення гімназії при монастиреві
• 1761 — початок розбирання фарного костелу
• 1763, 14 серпня — освячення костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
• 1770 — завершення будівництва церкви Чесного Хреста
• 1771 — завершення будівництва монастиря
• 1772 — входження у склад Монархії Габсбургів (частини Священної Римської імперії)
• 1779 — за заповітом М. В. Потоцького, дідичем міста стає Ян Потоцький (син львівського каштеляна Юзефа Потоцького)
• 1782, 13 квітня — смерть М. В. Потоцького поблизу Почаєва
• XVIII ст. — у місті вірмени-ткачі виготовляли шовкові золототканні пояси
• 1804 — у складі Австрійської імперії
• 1855, 2 травня — о 3-й годині по обіді була потужна злива, стрімка вода потоку з Нагірянки зруйнувала млини, місток між старим та новим містом (збереглися залишки, які видно з вул. Підгаєцької трошки вище церкви святого Миколая), будинки, крамниці.
• 1856 — почала діяти чоловіча Бучацька учительська семінарія
• 1867 — у складі Австро-Угорщини.
• 1875 — розроблено проект створення трьох повітових судів з центрами в Бучачі, Золотому Потоці та Монастириськах
• 1884, 1 листопада — прибув перший потяг
• 1899, 10 січня — урочисте відкриття Бучацької державної гімназії за участи намісника Леона Пінінського
• 1904 — засновано філію українського товариства «Сокіл» (керіник — С. Сіяк)
• 1904 — відкрили жіночу вчительську семінарію (пізніше отримала право публічності)
• 1904—1905 — збудовано: 3-поверховий будинок 7-класової жіночої школи (тепер приміщення Бучацької ЗОШ № 1) та 7-класову хлоп'ячу школу з 4-класовою школою для дівчат (так звана Школа «на Бараках», не збереглась, знищена після бомбардування червоними військами у 1944 р. через те, що в ній розташовувався госпіталь; зараз на її місці галявина, збереглись підпірні стіни площі, розташована між насипом залізниці та будівлею сучасного районного військового комісаріату).
• 1905, 3 вересня — розпочалася промислова виставка за присутності намісника та маршалка крайового сейму
• 1905, 8 вересня — на цей день перенесли віче Товариств промислової допомоги, заплановане на 7 вересня
• 1905, 31 жовтня — на цей призначили вибори посла до Райхсрату від V курії в окрузі Станиславів — Бучач — Тлумач — Рогатин — Підгайці замість вибулого посла
• 1909, 8 серпня — на основі повноважень, наданих міністром внутрішніх справ, радник двору та керівник староства у Станиславові як делегат намісника Міхала Бобжинського отримав доручення щодо інспектування староств східної частини Королівства Галичини і Володимирії, зокрема, й Бучацького
• 1913 — діяла друкарня Мюллера
• 1915 — Софія Ілевич заснувала приватну музичну школу.
• 1916, лютий — залізничну станцію та місто бомбардували під час нічних нальотів московські-російські нападники, одного разу використавши при цьому заряди із задушливими газами.
• 1918, 2 листопада — через більше ніж п'ять століть — у складі Української держави (з 13 листопада — ЗУНР)
• 1918, перша декада листопада — Боцюрків Іларіон обраний повітовим комісаром Бучаччини на засіданні Повітової ради
• 1919, 25 травня — Державний секретаріат змушено покинув Станіславів та переїхав до Бучача
• 1919, 27 травня — до міста вперше перебралась НКГА
• 1919, 2 червня — державна нарада ЗУНР у приміщенні Бучацького монастиря
• 1919, 4 липня — місто захопили польські війська
• 1921 — відновила діяльність повітова філія українського товариства «Сільський господар»
• 1922 — відновив діяльність «кружок У. П. Т.»
• 1923 — утворено Українське Міщанське Братство (УМБ)
• 1924 — завершено спорудження будівлі Українського Міщанського Братства
• 1920–1930-і — існування клубу копаного м'яча«Буревій»
• 1 січня 1925 — розпочав торгову діяльність магазин Бучацького Повітового Союзу Кооператив (ПСК), який розташовувався у приміщенні банку «Праця» на 1-му поверсі, канцелярія — на 2-му.
• 1929 — освятили новий будинок, де була, крім господарських приміщень, дирекція ПСК
• 1935, 8 вересня — призначено вибори до Сейму
• 1937 — створена молодіжна ланка ОУН
• 1939, 27 вересня — арешт д-ра Гриніва Михайла на святого Чесного Хреста, перший арешт відомого діяча у місті
• 1940, 13 вересня — з Бучача вивезли 46 родин (128 осіб)
• 1941, 22 червня — вранці аеродром поблизу Бучача атакували пікірувальні бомбардувальники Ju-88 підрозділу Люфтваффе KG 51 «Едельвейс»
• 1944, 25 березня — нацисти покинули місто
• 1944, 6 квітня — нацисти повернули контроль над містом
• 1947 — проживало 3288 осіб; організовано автошколу
• 1948, 1 вересня — почала діяти музична школа в приміщенні ратуші
• 1950 — організовано школу механізації сільського господарства (тепер ПТУ № 26)
• 1951–1980 — діяла обласна школа майстрів сільського господарства
• 1953-1956 — діяла школа медичних сестер
• 1955-1958 — на західній околиці міста побудовано цукровий завод, біля нього — селище цукровиків і середню школу
• 1958 — почалися регулярні рейси автобусів до Львова, Тернополя і Чорткова, а також міське сполучення
• 1960 — відкрито дитячу художню школу
• 1963 — відкрито дитячу музичну школу
• 1965, січень — відкрито дитячу спортивну школу
• 1965, 30 квітня — приєднане до міста село Нагірянка
• 1965 — початок реконструкції міського стадіону (тодішня назва «Колгоспник», пізніше «Колос»)
• 1966 — у місті спорудили консервний завод
• 1969 — запрацював лісозавод
• 1969–1970 — спиртозавод реконструйований на спирто-дріжджовий комбінат
• 1969 — проходили матчі фінального етапу всесоюзних змагань серед сільських футбольних колективів за Кубок «Золотий колос»; переміг колектив радгоспу «Дружба» (тоді с. Дружба, тепер Трибухівці)
• 1971 — почав працювати комбікормовий завод
• 1989, 9 травня — урочисто відкрили новий стадіон «Колос»
• 1990, травень — місто відвідала Міна Рознер
• 24 серпня 1991 — після відновлення незалежності — у складі України
• початок жовтня 2014 — в рамках міжнародного проекту «Література і місто» в Бучачі перебувала делегація науковців-дослідників: професор Віденського університету Алоїз Волдан, професор (спеціалізується на архітектурі) Бо Ларсон (Швеція), магістр Стефан Кубін (Австрія), яких супроводжував Микола Бевз.
• 2001 — зруйновано будівлю єврейської талмудичної школи (наприкінці рад. періоду — цех закладів гром. харчування)
• 2002, 28—29 березня — відбувся Собор Бучацької єпархії УГКЦ під назвою «Ісус Христос — відродження українського народу».
• 2003 — завдяки монастирю оо. Василіян відновила роботу ГЕС (називають Топольківською).
• 2014, 10 жовтня — місто відвідав другий Президент України Леонід Кучма.
• 2014, 15—16 листопада — відбувся Молодіжний форум Бучача за участі гостей, зокрема, зі Львова, Бережан, Чорткова.
• 2015 — замінено пішохідний місток (раніше — гімназійний міст)
• 2015, літо — переклалено покриття тротуарів непарної сторони вул. Галицької, реконструйовано обидві зупинки громадського автотранспорту в центрі
• 2015, 26 липня — святкування Дня міста (гості — Іван Попович, Павло Дворський, Ростислав Кушина, Віталіна), значні кошти надав П. Гадз.
• 2015, 20 вересня — заклали перший камінь під будівництво нового храму на честь Святих і праведних Богоотців Іоакима та Анни (УПЦКП).
• 2015, 20 листопада — місто відвідав (Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні) Роман Ващук, внук Миколи Хархаліса
• 2015, 23 листопада — масове ДТП вчинив у центрі міста водій автобусу полтавської реєстрації.
• 2015, кінець 2015 року — не діють очисні споруди.
• кінець 2015 — діють 8 вебкамер
• 2016, 25 лютого — сталось ДТП біля монастиря оо. Василіян за участи учнів ПТУ (на скутері) та місцевого підприємця
• 2016, кінець лютого — появились контейнери для пластику
• 2016, 3—5 червня — вперше відбулись «Дні Пінзеля в Бучачі»
• 2016, 22 червня — страйк бучацьких газовиків через невиплату зарплати
• 2016, 26 червня — відкрито погруддя Аґнона
• 2016, 31 липня — День міста.
• 2017, травень  — місто відвідали учасники «Всеукраїнської прощі родин Героїв Небесної Сотні»

Примітки

1. в польських джерелах Ґабріеля
2. Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки… — С. 12.
3. Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм // Збараж, 2013. — 128 с.
4. Андрусяк Ник. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
5. за даними ЕСУ — наприкінці XIV століття, М. Кобельський. Бучач // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 674. — .
6. Уніят В. Вірмени на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 106. — .
7. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — S. 37. (пол.)
8. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996)… — С. 41.
9. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 336. (пол.)
10. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 89.
11. С. Шипилявий. Бучаччина в боротьбі за самостійну Українську державу // Бучач і Бучаччина… — С. 36.
12. Odnaleziona utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] — S. 3. (пол.)
13. Smoliński Aleksander. Buczacz — perła podolskiego baroku [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Wiadomości Historyczne. — Warszawa, lipiec-sierpień 2011. — S. 56. (пол.)
14. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 13.
15. Zaucha Tomasz. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — tom 18. — 386 s. — 509 il. — S. 186. — . (пол.)
16. Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 43.
17. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996)… — С. 40.
18. Бучач // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 200.
19. Projekt podziału terytorialnego Królestwa Galicyi i Lodomerii i Wielkiego Księstwa Krakowskiego na okręgi sądów powiatowych^{[недоступне посилання з травня 2019]}. — Lwów, 1875. — 39 s. (пол.)
20. Трофим'як Б, Ханас М. «Сокіл» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 306. — .
21. Spis nauczycieli… [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów — Warszawa, 1924. — S. 390. (пол.)
22. Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 453—454.
23. Kronika. Otearcie przemysłowej wystawy w Buczaczu // Kurjer Stanislawowski. — 1905. — № 1041 (5 września). — S. 2. (пол.)
24. Na prowincji. Wiec Towarzystw [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 248 (8 września). — S. 4. (пол.)
25. Na prowincji. Ze Stanisławowa [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 248 (8 września). — S. 4. (пол.)
26. Inspekcja starostw // Kurjer Stanisławowski. — 1909. — № 1248 (8 sierpnia). — S. 1. (пол.)
27. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
28. Дем'янова І., Мельничук Б. «Листопадовий зрив» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 365. — .
29. Шипилявий C. Бучаччина в боротьбі за самостійну Українську державу // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 74.
30. Ольга Бодна. Іван Макух // ЗУНР 1918—1923. Уряди. Постаті [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 180.
31. Мизак Н. За тебе, свята Україно! [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — С. 11.
32. Smoliński Aleksander (Toruń). Buczacz — perła podolskiego baroku (2) // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — 92 s. — S. 67. (пол.)
33. // Діло. — 1922. — Ч. 8 (9839) (9 вересня). — С. 6.
34. Копаний м'яч — тодішня галицька назва футболу.
35. Шипилявий Степан. Національно-економічне відродження Бучаччини… — С. 292.
36. Н. Мизак. За тебе, свята Україно! — С. 18
37. Woźnicki M. wybory do Sejmu i Senatu w świetle ordynacji wyborczych z 1935 r. // Studia Iuridica Lublinensia. — 2014. — № 22. — S. 400. (пол.)
38. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — С. 89. — .
39. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
40. Rozen Milek. Przetrwać holokaust i żyć dalej (2) // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — 92 s. — S. 78. (пол.)
41. Великий четвер католиків
42. Козак М., Бубній П. Бучач… — С. 15.
43. Чорній, О. Бучач в європейському проекті / Оксана Чорній // Нова доба. — 2014. — № 41 (10 жовт.). — С. 2.
44. Omer Bartov. Interethnic relations in the Holocaust Lessons and Legacies VIII: From Generation to Generation за Doris L. Bergen [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] — P. 105.
45. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
46. Молодіжний форум Бучача / Бучацькі новини^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
47. Іван Бобик. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… С. 452.
48. крім «будок»
49. Кізляк
50. . Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
51. Мельничук В. У неділю — день міста // Нова доба. — 2016. — № 31 (29 лип.). — С. 2.
52. . Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
53. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
54. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
55. Степан Барна: «Найкраща реклама — конкретні результати» // Голос України. — К., 224 (6228). — 27 лист. — 2015. — С. 8.
56. Нова доба, № 50 (8672). — С. 1.
57. . Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
58. Шот М. На прощу до Зарваниці // Урядовий кур'єр. — 2017. — № 97 (5966) (30 трав.). — С. 16. — (Вісті звідусіль).

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582–588. — .
• Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — .
• Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — .
• Barącz S. Pamiątki buczackie [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)