Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Істина, яка вибирається з криниці» (фр. La Vérité sortant du puits); «Істина, яка вибирається з криниці, озброєна батогом для покарання людства» (La Vérité sortant du puits armée de son martinet pour châtier l'humanité); або просто «Істина» (La Vérité) — картина французького художника Жана-Леона Жерома, написана ним у 1896 році. Знаходиться в колекції музею Анни де Бож'о у Мулену (Альє, Овернь, Франція).
| фр. La Vérité sortant du puits armée de son martinet pour châtier l’humanité | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Жан-Леон Жером |
| Час створення: | 1896 |
| Висота: | 91 см |
| Ширина: | 72 см |
| Матеріал: | олійна фарба і полотно |
| Жанр: | алегорія[d] і ню |
| Зберігається: | d |
| Музей: | |
 Істина, яка вибирається з криниці у Вікісховищі | |
Контекст, історія, створення
Французький живописець Жан-Леон Жером (1824—1904) навчався у відомих художників Поля Делароша і , які прищепили йому на все життя пристрасть до подорожей, вивчення звичаїв різних народів, а також особливу любов до Сходу. Перші картини Жерома були високо оцінені одним з найшанованіших і найвпливовіших художніх критиків — Теофілем Готьє, який став згодом його другом. На зорі народження масової культури провінціал Жером пішов назустріч новій публіці ще несформованої буржуазної Франції, ставши знаменитим у салонній аристократії та ознайомивши її як зі своїми академічними портретами й мелодраматичними полотнами, так і з картинами про наполеонівські походи й життя арабських базарів, а також роботами на міфологічні та еротичні теми. Перебуваючи на піку своєї кар'єри у мистецтві, Жером був постійним гостем імператорської сім'ї й обіймав посаду професора у Школі витончених мистецтв. Його студія була місцем зустрічі художників, акторів і письменників, а сам він став легендарним і шанованим майстром, відомим своєю уїдливою дотепністю, зневажливим ставленням до дисципліни, проте жорстко регламентованими методами викладання і крайньою ворожістю до імпресіонізму.
З кінця 1850-х років Жером виявився неймовірно заповзятливий у виборі історичних сюжетів, що мали популярність тоді, починаючи від глибокої стародавності до сучасної Франції. Водночас Жером взявся за досить еклектичне переосмислення свого академізму, в багато у чому перебуваючи під впливом Жан-Огюст-Домініка Енгра, який писав свої картини через призму особистого і повсякденного життя, а також вчителя Делароша, який обрав більш зрозумілий громадськості театральний підхід до живопису на історичні сюжети. Жером почав працювати над досягненням балансу між реалізмом майже документальної точності й науковим підходом до образної реконструкції історичних подій, розвинувши у собі вміння майстерно керувати оповідним потенціалом сюжетів своїх картин, через що вони справляли незабутнє враження на глядачів. Жером відмовився від поетичних узагальнень та ідеалізації головних героїв, проте врівноважена і прискіплива в деталях мальовнича техніка художника практично робила людей безпосередніми свідками минулих подій. Разом з тим Жерома часто звинувачували у тому, що він працює на потребу публіці й не замислюється про майбутні затребуваності сюжетів своїх картин.
У зв'язку з цим Жером вибрав гостру для французького суспільства того часу тему справи Дрейфуса, яка досягла такого масштабу в межах французького суспільства, що жодному представнику мистецтва неможливо було залишитися в стороні від її відображення одним з доступних їм способів. У число «дрейфусарів», тобто захисників Альфреда Дрейфуса, входили такі відомі французькі інтелігенти, як Еміль Золя, , , та й сам Жером. Відомий цілий ряд версій картини Жерома на тему справи Дрейфуса. Як назву він використовував приписувану Демокріту фразу «Істина лежить на дні колодязя» (грец. ἐτεῇ δὲ οὐδὲν ἴσμεν, ἐν βυθῷ γάρ ἡ ἀλήθεια; лат. in puteo… veritatem iacere demersam) з «Божественних встановлень» Лактанція. У 1894 році Жером написав олією на полотні картину з назвою «Брехуни і лицеміри над вбитою і лежачою в ямі Істиною» (лат. Mendacibus et histrionibus occisa in putes jacet alma veritas), на якій видно наслідки жорсткої розправи над жінкою в алегоричному образі Істини, яка лежить вбита на дні колодязя, в той час, як з її тіла виходить дух правди. У 1895 році ця робота виставлялася у . Після садіння Дрейфуса до в'язниці на Чортовому острові і появи доказів того, що істинним злочинцем є Фердинанд Естерхазі, в 1895 році Жером представив справжню, нову картину під назвою «Істина, яка вибирається з криниці, озброєна батогом для покарання людства» (фр. La Vérité sortant du puits armée de son martinet pour châtier l'humanité). У тому ж році картина Жерома експонувалася в Салоні французьких художників.
Композиція
Картина написана олією на полотні, а її розміри складають 91 × 72 см. На ній видна неначе воскресла фігура оголеної Істини, яка позбулася доброго спокою, але з подвоєною силою, що повернулася до неї, і вибирається з колодязя з батогом у руці, щоб покарати людство за його омани. Надавши навмисно неприродний вигляд стегна й одній нозі жінки, яку вона перекинула через край колодязя, попередньо вхопившись за нього обома руками, Жером хотів показати, що в правді й у творінні природи нічого не може бути некрасивим. При цьому риси обличчя жінки викривлені, ніби вона має намір накричати на глядача. При погляді на роботу неможливо позбутися відчуття незручності перед молодою жінкою з батогом, яка готова у своєму войовничому образі до бою і бажає покарати тих, хто не хоче її слухати. У композиційному та ідеологічному плані картина схожа з однойменною роботою , що теж присвячена справі Дрейфуса. Оголена жінка роботи Жерома також схожа на дівчат пензля , Люка-Олів'є Мерсона і Поля Бодрі, які часто вдавалися до зображення наготи у своїй творчості.
Сприйняття
За словами , біографа Жерома, ця картина довгий час висіла над ліжком художника як «благородна богиня, яка користувалась постійним шануванням господаря». Коли Жером помер, його знайшли нерухомим з піднятою вгору рукою і зі зверненим до картини обличчям, на якому застиг погляд найвищої поваги й прощання з Істиною всього його життя. Навколо майстерно написаної останньої значної роботи Жерома ніколи не вщухали суперечки, що стосуються тієї чи іншої інтерпретації сюжету. Деякі критики вважають, що Жером висловив в цій картині свої художні переконання, що полягають у неприйнятті імпресіонізму та інших нових течій в живописі кінця XIX століття. Прикладом цього може служити той факт, що на Всесвітній виставці 1900 року художник відразу зупинив президента Франції Еміля Лубе і у розмові з ним назвав картину «Сніданок на траві» Клода Моне «ганьбою французького мистецтва». Нині ряд мистецтвознавців і зовсім відкидає гіпотезу про те, що на створення картини Жерома надихнула справа Дрейфуса.
Доля
У 1978 році картина була придбана музеєм Анни де Бож'о у Мулені (Альє, Овернь, Франція), де і знаходиться в цей час. З чотирьох відомих робіт Жерома одна картина олією (100 x 72 см) знаходиться у Ліонському музеї образотворчих мистецтв, другий ескіз олією (38 x 25 5 см) разом з нарисом чорною крейдою на папері (23,8 x 22,4 см) — в у Везулі, а третій олівцевий начерк на бежевому папері (32,4 x 22,4 см) — в Музеї образотворчих мистецтв Нансі.
Мем
На відміну від багатьох оголених дів на картинах XIX століття, «Істина…» не має нальоту «палкої скромності» і виглядає свіжо і щиро у своєму прагненні кари. Завдяки цьому, в епоху інтернет-мемів зображення цієї картини або її назва часто використовується як символ жіночого гніву у різних контекстах, від феміністичних коментарів до абсурдистського гумору.
Примітки
- . Центр Гетті. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . The Los Angeles Times. 21 червня 2010. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . Ермітаж. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . Музей Орсе. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- . Музей Гетті. 20 січня 2010. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 12 жовтня 2016.
- Lewis et al, 2013, с. 366.
- Allan, Morton, 2010, с. 65.
- Brauer, 2014, с. 205—206.
- La Vérité sortant du puits. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
- . The Eclectic Light Company. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Speake, 2015, с. 327.
- (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Gerald Ackerman (2010). . Newington-Cropsey Cultural Studies Center. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- . Le Monde. 2 листопада 2010. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- . The Daily Dot (амер.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
Література
- Richard L. Lewis, Susan Ingalls Lewis. The Power of Art. — Cengage Learning, 2013. — 544 с. — .(англ.)
- Scott Christopher Allan, Mary G. Morton. Reconsidering Gérôme. — Getty Publications, 2010. — 160 с. — .(англ.)
- Fae Brauer. Rivals and Conspirators: The Paris Salons and the Modern Art Centre. — 2014. — .(англ.)
- Jennifer Speake. The Oxford Dictionary of Proverbs. — Oxford Paperback Reference Series. — Oxford University Press, 2015. — 416 с. — .(англ.)
Посилання
- «Істина, яка вибирається з криниці». . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istina yaka vibirayetsya z krinici fr La Verite sortant du puits Istina yaka vibirayetsya z krinici ozbroyena batogom dlya pokarannya lyudstva La Verite sortant du puits armee de son martinet pour chatier l humanite abo prosto Istina La Verite kartina francuzkogo hudozhnika Zhana Leona Zheroma napisana nim u 1896 roci Znahoditsya v kolekciyi muzeyu Anni de Bozh o u Mulenu Alye Overn Franciya Istina yaka vibirayetsya z krinicifr La Verite sortant du puits armee de son martinet pour chatier l humaniteTvorec Zhan Leon ZheromChas stvorennya 1896Visota 91 smShirina 72 smMaterial olijna farba i polotnoZhanr alegoriya d i nyuZberigayetsya dMuzej Istina yaka vibirayetsya z krinici u VikishovishiKontekst istoriya stvorennyaZhan Leon Zherom avtoportret 1886 rik Francuzkij zhivopisec Zhan Leon Zherom 1824 1904 navchavsya u vidomih hudozhnikiv Polya Delarosha i yaki prishepili jomu na vse zhittya pristrast do podorozhej vivchennya zvichayiv riznih narodiv a takozh osoblivu lyubov do Shodu Pershi kartini Zheroma buli visoko ocineni odnim z najshanovanishih i najvplivovishih hudozhnih kritikiv Teofilem Gotye yakij stav zgodom jogo drugom Na zori narodzhennya masovoyi kulturi provincial Zherom pishov nazustrich novij publici she nesformovanoyi burzhuaznoyi Franciyi stavshi znamenitim u salonnij aristokratiyi ta oznajomivshi yiyi yak zi svoyimi akademichnimi portretami j melodramatichnimi polotnami tak i z kartinami pro napoleonivski pohodi j zhittya arabskih bazariv a takozh robotami na mifologichni ta erotichni temi Perebuvayuchi na piku svoyeyi kar yeri u mistectvi Zherom buv postijnim gostem imperatorskoyi sim yi j obijmav posadu profesora u Shkoli vitonchenih mistectv Jogo studiya bula miscem zustrichi hudozhnikiv aktoriv i pismennikiv a sam vin stav legendarnim i shanovanim majstrom vidomim svoyeyu uyidlivoyu dotepnistyu znevazhlivim stavlennyam do disciplini prote zhorstko reglamentovanimi metodami vikladannya i krajnoyu vorozhistyu do impresionizmu Z kincya 1850 h rokiv Zherom viyavivsya nejmovirno zapovzyatlivij u vibori istorichnih syuzhetiv sho mali populyarnist todi pochinayuchi vid glibokoyi starodavnosti do suchasnoyi Franciyi Vodnochas Zherom vzyavsya za dosit eklektichne pereosmislennya svogo akademizmu v bagato u chomu perebuvayuchi pid vplivom Zhan Ogyust Dominika Engra yakij pisav svoyi kartini cherez prizmu osobistogo i povsyakdennogo zhittya a takozh vchitelya Delarosha yakij obrav bilsh zrozumilij gromadskosti teatralnij pidhid do zhivopisu na istorichni syuzheti Zherom pochav pracyuvati nad dosyagnennyam balansu mizh realizmom majzhe dokumentalnoyi tochnosti j naukovim pidhodom do obraznoyi rekonstrukciyi istorichnih podij rozvinuvshi u sobi vminnya majsterno keruvati opovidnim potencialom syuzhetiv svoyih kartin cherez sho voni spravlyali nezabutnye vrazhennya na glyadachiv Zherom vidmovivsya vid poetichnih uzagalnen ta idealizaciyi golovnih geroyiv prote vrivnovazhena i priskipliva v detalyah malovnicha tehnika hudozhnika praktichno robila lyudej bezposerednimi svidkami minulih podij Razom z tim Zheroma chasto zvinuvachuvali u tomu sho vin pracyuye na potrebu publici j ne zamislyuyetsya pro majbutni zatrebuvanosti syuzhetiv svoyih kartin U zv yazku z cim Zherom vibrav gostru dlya francuzkogo suspilstva togo chasu temu spravi Drejfusa yaka dosyagla takogo masshtabu v mezhah francuzkogo suspilstva sho zhodnomu predstavniku mistectva nemozhlivo bulo zalishitisya v storoni vid yiyi vidobrazhennya odnim z dostupnih yim sposobiv U chislo drejfusariv tobto zahisnikiv Alfreda Drejfusa vhodili taki vidomi francuzki inteligenti yak Emil Zolya ta j sam Zherom Vidomij cilij ryad versij kartini Zheroma na temu spravi Drejfusa Yak nazvu vin vikoristovuvav pripisuvanu Demokritu frazu Istina lezhit na dni kolodyazya grec ἐteῇ dὲ oὐdὲn ἴsmen ἐn by8ῷ gar ἡ ἀlh8eia lat in puteo veritatem iacere demersam z Bozhestvennih vstanovlen Laktanciya U 1894 roci Zherom napisav oliyeyu na polotni kartinu z nazvoyu Brehuni i licemiri nad vbitoyu i lezhachoyu v yami Istinoyu lat Mendacibus et histrionibus occisa in putes jacet alma veritas na yakij vidno naslidki zhorstkoyi rozpravi nad zhinkoyu v alegorichnomu obrazi Istini yaka lezhit vbita na dni kolodyazya v toj chas yak z yiyi tila vihodit duh pravdi U 1895 roci cya robota vistavlyalasya u Pislya sadinnya Drejfusa do v yaznici na Chortovomu ostrovi i poyavi dokaziv togo sho istinnim zlochincem ye Ferdinand Esterhazi v 1895 roci Zherom predstaviv spravzhnyu novu kartinu pid nazvoyu Istina yaka vibirayetsya z krinici ozbroyena batogom dlya pokarannya lyudstva fr La Verite sortant du puits armee de son martinet pour chatier l humanite U tomu zh roci kartina Zheroma eksponuvalasya v Saloni francuzkih hudozhnikiv KompoziciyaRobota Deba Ponsana Kartina napisana oliyeyu na polotni a yiyi rozmiri skladayut 91 72 sm Na nij vidna nenache voskresla figura ogolenoyi Istini yaka pozbulasya dobrogo spokoyu ale z podvoyenoyu siloyu sho povernulasya do neyi i vibirayetsya z kolodyazya z batogom u ruci shob pokarati lyudstvo za jogo omani Nadavshi navmisno neprirodnij viglyad stegna j odnij nozi zhinki yaku vona perekinula cherez kraj kolodyazya poperedno vhopivshis za nogo oboma rukami Zherom hotiv pokazati sho v pravdi j u tvorinni prirodi nichogo ne mozhe buti nekrasivim Pri comu risi oblichchya zhinki vikrivleni nibi vona maye namir nakrichati na glyadacha Pri poglyadi na robotu nemozhlivo pozbutisya vidchuttya nezruchnosti pered molodoyu zhinkoyu z batogom yaka gotova u svoyemu vojovnichomu obrazi do boyu i bazhaye pokarati tih hto ne hoche yiyi sluhati U kompozicijnomu ta ideologichnomu plani kartina shozha z odnojmennoyu robotoyu sho tezh prisvyachena spravi Drejfusa Ogolena zhinka roboti Zheroma takozh shozha na divchat penzlya Lyuka Oliv ye Mersona i Polya Bodri yaki chasto vdavalisya do zobrazhennya nagoti u svoyij tvorchosti SprijnyattyaZa slovami biografa Zheroma cya kartina dovgij chas visila nad lizhkom hudozhnika yak blagorodna boginya yaka koristuvalas postijnim shanuvannyam gospodarya Koli Zherom pomer jogo znajshli neruhomim z pidnyatoyu vgoru rukoyu i zi zvernenim do kartini oblichchyam na yakomu zastig poglyad najvishoyi povagi j proshannya z Istinoyu vsogo jogo zhittya Navkolo majsterno napisanoyi ostannoyi znachnoyi roboti Zheroma nikoli ne vshuhali superechki sho stosuyutsya tiyeyi chi inshoyi interpretaciyi syuzhetu Deyaki kritiki vvazhayut sho Zherom visloviv v cij kartini svoyi hudozhni perekonannya sho polyagayut u neprijnyatti impresionizmu ta inshih novih techij v zhivopisi kincya XIX stolittya Prikladom cogo mozhe sluzhiti toj fakt sho na Vsesvitnij vistavci 1900 roku hudozhnik vidrazu zupiniv prezidenta Franciyi Emilya Lube i u rozmovi z nim nazvav kartinu Snidanok na travi Kloda Mone ganboyu francuzkogo mistectva Nini ryad mistectvoznavciv i zovsim vidkidaye gipotezu pro te sho na stvorennya kartini Zheroma nadihnula sprava Drejfusa DolyaU 1978 roci kartina bula pridbana muzeyem Anni de Bozh o u Muleni Alye Overn Franciya de i znahoditsya v cej chas Z chotiroh vidomih robit Zheroma odna kartina oliyeyu 100 x 72 sm znahoditsya u Lionskomu muzeyi obrazotvorchih mistectv drugij eskiz oliyeyu 38 x 25 5 sm razom z narisom chornoyu krejdoyu na paperi 23 8 x 22 4 sm v u Vezuli a tretij olivcevij nacherk na bezhevomu paperi 32 4 x 22 4 sm v Muzeyi obrazotvorchih mistectv Nansi MemNa vidminu vid bagatoh ogolenih div na kartinah XIX stolittya Istina ne maye nalotu palkoyi skromnosti i viglyadaye svizho i shiro u svoyemu pragnenni kari Zavdyaki comu v epohu internet memiv zobrazhennya ciyeyi kartini abo yiyi nazva chasto vikoristovuyetsya yak simvol zhinochogo gnivu u riznih kontekstah vid feministichnih komentariv do absurdistskogo gumoru Primitki Centr Getti Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2016 The Los Angeles Times 21 chervnya 2010 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Ermitazh Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Muzej Orse Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Muzej Getti 20 sichnya 2010 Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Lewis et al 2013 s 366 Allan Morton 2010 s 65 Brauer 2014 s 205 206 La Verite sortant du puits Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2016 The Eclectic Light Company 23 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Speake 2015 s 327 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Gerald Ackerman 2010 Newington Cropsey Cultural Studies Center Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Le Monde 2 listopada 2010 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 The Daily Dot amer 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 2 serpnya 2017 LiteraturaRichard L Lewis Susan Ingalls Lewis The Power of Art Cengage Learning 2013 544 s ISBN 1133589715 angl Scott Christopher Allan Mary G Morton Reconsidering Gerome Getty Publications 2010 160 s ISBN 1606060384 angl Fae Brauer Rivals and Conspirators The Paris Salons and the Modern Art Centre 2014 ISBN 144386370X angl Jennifer Speake The Oxford Dictionary of Proverbs Oxford Paperback Reference Series Oxford University Press 2015 416 s ISBN 0198734905 angl Posilannya Istina yaka vibirayetsya z krinici Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 19 grudnya 2016