Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іван Цяпка | |
|---|---|
 Іван Цяпка | |
| Прізвисько | Скоропад |
| Народився | 1884 або 1887 с. Хишевичі, Рудківський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Городоцького району Львівської області |
| Помер | 1920 здогадно — під Архангельськом ·страчений |
| Місце проживання | Комарно |
| Діяльність |  УСС |
| Alma mater | Віденський університет |
| Членство | |
| Титул | Великий Комтур Лицарства Залізної Остроги |
| Військове звання |  Поручник (обер-лейтенант) |
| |
Іва́н Ця́пка (псевдо — Скоропад, 1887/1884), с. Хишевичі, нині Городоцького району — 1920, здогадно — під Архангельськом) — військовий і політичний діяч, активний учасник національно-визвольних змагань (1914–1920), адвокат.
Життєпис
Дитинство минуло в с. Хишевичі Рудківського повіту на Львівщині (нині Городоцький район). Навчався у сільській школі в Хишевичах, потім у Перемишльській гімназії (матуру, випускний іспит склав у 1906 навчальному році; згодом в УСС був найстаршим випускником цього навчального закладу). За кошти мецената допоміг своєму товаришу по науці Миколі Чорнилу видати твір «Красний примір направив» (1903).
Студентські роки
Навчався на юридичному факультеті Львівського університету (тепер ЛНУ ім. І. Франка, корпус геологічного та біологічного факультетів). Приятель Адама Коцка. Провідний учасник боротьби за український університет у Львові 1907, за що був виключений із нього. Обвинувачувач у судовій справі проти Генрика Сенкевича за зневагу українського студентства 1908. Провідник розгрому москвофільської маніфестації в с. Коропуж (сусіднє село із рідними Хишевичами), у якій брав участь посол російської думи (1909). Закінчував навчання у Віденському університеті, де брав активну участь в студентському житті, брав участь у драмах, новелах, комедіях, випускав студентські газетки. Абсольвент відділу права Віденського університету. У Відні він не лише навчався, але також був «Студентським корпорантом», тобто належав до одного із студентських братств під назвою «СІЧ».
Стрілецьке життя
У 1914 році зголосився добровольцем в УСС та був одним із організаторів УСС на Городоччині. Майже одразу його ввели до невеликого старшинського складу Легіону. У вересні 1914 року Івана Цяпку призначено четарем (командантом чоти) в IV сотні Осипа Будзиновського, яка входила до складу першого куреня УСС на чолі з курінним отаманом доктором Михайлом Волошином. Коли на базі сотні Будзиновського сформувались 10 партизанських стеж «двадцяток» (по 20-ть стрільців), то Іван Цяпка очолив одну із них. Загалом в складі Легіону УСС сформовано було тоді 40 таких стеж. Стежа Цяпки 28 вересня вийшла з Воловця, і разом із іншими стежами сотні Будзиновського зустрілась 29 березня на Бескиді з ворогом, однак змушена була відступити. Учасник карпатської капанії УСС (зима 1914–1915 років).
У березні 1915 р. отримав старшинський ступінь XII рангу. Поручник Легіону УСС, провідник сотні новобранців УСС, що 26 травня 1915 року тільки прийшла на фронт, а вже наступного дня одержала бойове хрещення в бою під Гошевом, де посилила 51 мадярський полк і чим спричинилась до зупинки II куренем УСС наступу росіян під Болеховим (сотня втратила половину людей, але держалась завзято). Взимку 1916–1917 заснував та став Першим Великим Комтуром «Ордену Залізної Остроги». Довгий час стояв на чолі Ордену і пасував «непохитників» на лицарів. У 1917–1918 році керував відділом, призначеним головно для земляних і будівельних робіт. Ця, так звана будівельна сотня, числилась бойовою формацією і як запас піхотних куренів не раз виручала в бою інші відділи Легіону.
Генеральний обозний Куреня УСС. Учасник Визвольних Змагань 1917-20 рр., вояк корпусу Січових Стрільців Євгена Коновальця, очолював суд. Саме в цей період бере собі псевдо «Скоропад». На початку 1920 р. арештований та вивезений більшовиками з Києва. Хворів на тиф, тому в арешт попав геть знесилений, лише шкіра та кості, тому кілька старшин залишились його обороняти. 26 квітня 1920 року Цяпку з побратимами відпровадили вгору по Дніпру на пароплаві. Є згадка, що після арешту Цяпка перебував у Кожухівському концтаборі під Москвою. Страчений більшовиками, можливо, в серпні 1920 року під Архангельськом. Припущення, що в'язня розстріляно 1937-го в урочищі Сандармох (Карелія), не підтверджується віднайденими документальними джерелами.
Дмитро Донцов дав характеристику Цяпці:
«людина зрештою скромна, мила, ідейна»
Роман Купчинський писав про Цяпку так:
«Його звичайно знають як фігуру смішну, одначе так дійсно не було. Він мав вправді свої смішні сторінки, наприклад, був цілком на лиці подряпаний і говорив, тільки афоризмами, одначе поза тим людина дуже ідейна і працьовита, та ще дуже гарний вояка»
Скоропадів рід
Одна з легенд оповідає, що Цяпка взяв псевдо Скоропад, бо вважав себе нащадком роду Скоропадів, а конкретніше нащадком Данила Скоропадського, брата гетьмана Івана Скоропадського. Рід так звався, бо був у них кінь, що робив 5 миль на годину, то коли предки на коня сідали, то одразу ж з нього падали.
Цікавою є історія, яку сам Цяпка розказував стрільцям, як його рід змінив прізвище: За Легендою Данило Скоропад мав село і замок поблизу Пінських боліт. Як цар Петро I напав на замок Скоропада, то після боїв Данило повернувся з бою і мав три цяпки крові на лиці:
- "Бо тут, пророцтво каже бабки:
- Колись прийде в борбі ущерб,
- Рід змінить назвище й три цяпки:
- Додасть у свій родинний герб!"
- І Цяпкою назвусь Данило:
- "Не буду більше Скоропад",
- Казав "бо й згадувать немило,
- Назвуся Цяпкою назад
Родовий герб Цяпок
Дослідники вважають родовий герб Цяпок однією з вигадок Івана Цяпки. Відносять розповідь про цей герб до байок, що побутували серед січових стрільців та членів «Лицарства Залізної Остроги», яке очолював Іван Цяпка.
Роман Купчинський так описував родовий герб Цяпок в «Скоропаді»:
: «…Над ватраном великий Герб - два бобри сперлися на лапки
- Між ними три червоні Цяпки
- А надолині – меч і серп.»
Легенда герба: Два бобри — згадка про Полісся, куди переїхав рід Цяпок, після програшу Полтавської Битви. Три Цяпки — кров пролита родом Цяпки За Віру, Націю і Честь! Меч — бо волю здобували, а серп бо працю шанували.
Твори про Івана Цяпку
- А. Лотоцький. Життя та Пригоди Цяпки-Скоропада [Архівовано 18 травня 2007 у Wayback Machine.]. — Львів: Червона Калина, 1926
- Р. Купчинський. Скоропад [Архівовано 3 січня 2009 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк: Червона Калина, 1965
- Л. Лепкий. Бо війна війною [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.], стрілецька пісня
Див. також
Примітки
- Цяпка Іван. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-24 у Wayback Machine.]
- випускник
- Див. також: Поминальные списки Карелии, 1937–1938 : Уничтоженная Карелия, Ч. 2. Большой террор. — Петрозаводск, 2002; Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937–1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003.
Джерела та література
- Науменко К. Цяпка Іван [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 483. — .
- Микола Спанчак. «Старшини УГА у Москві і Кожухові» [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Дмитро Донцов. Безідейні Суєслови [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Лесь Розлуцький. Записки до літопису Українського Січового Війська. — Львів, 2004. — С. 8, 17.
- Іван Карпинець. Участь учнів перемиської української гімназії в українській визвольній війні. / «Де сріблолентий сян пливе». Пропамятна книга ювилею 50-ліття української державної гімназії в Переишлі: 1888–1938. — Перемишль, 1938. — С. 63, 65, 67.
- http://kolomyya.org/histpub/historypub87.htm [Архівовано 10 листопада 2010 у Wayback Machine.] (згадка про маніфестацію в с. Коропуж)
Посилання
- Бо війна війною [Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
vidomij Ivan CyapkaIvan CyapkaPrizviskoSkoropadNarodivsya1884 abo 1887 s Hishevichi Rudkivskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya nini Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblastiPomer1920 1920 zdogadno pid Arhangelskom strachenijMisce prozhivannyaKomarnoDiyalnist USSAlma materVidenskij universitetChlenstvoLZO teper OZO TitulVelikij Komtur Licarstva Zaliznoyi OstrogiVijskove zvannya Poruchnik ober lejtenant Mediafajli u Vikishovishi Iva n Cya pka psevdo Skoropad 1887 1884 s Hishevichi nini Gorodockogo rajonu 1920 zdogadno pid Arhangelskom 1 vijskovij i politichnij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan 1914 1920 advokat Zmist 1 Zhittyepis 2 Studentski roki 3 Strilecke zhittya 4 Skoropadiv rid 5 Rodovij gerb Cyapok 6 Tvori pro Ivana Cyapku 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaZhittyepisred Ditinstvo minulo v s Hishevichi Rudkivskogo povitu na Lvivshini nini Gorodockij rajon Navchavsya u silskij shkoli v Hishevichah potim u Peremishlskij gimnaziyi maturu vipusknij ispit sklav u 1906 navchalnomu roci zgodom v USS buv najstarshim vipusknikom cogo navchalnogo zakladu Za koshti mecenata dopomig svoyemu tovarishu po nauci Mikoli Chornilu vidati tvir Krasnij primir napraviv 1903 Studentski rokired Navchavsya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu teper LNU im I Franka korpus geologichnogo ta biologichnogo fakultetiv Priyatel Adama Kocka Providnij uchasnik borotbi za ukrayinskij universitet u Lvovi 1907 za sho buv viklyuchenij iz nogo Obvinuvachuvach u sudovij spravi proti Genrika Senkevicha za znevagu ukrayinskogo studentstva 1908 Providnik rozgromu moskvofilskoyi manifestaciyi v s Koropuzh susidnye selo iz ridnimi Hishevichami u yakij brav uchast posol rosijskoyi dumi Mihayil Stahovich 1909 Zakinchuvav navchannya u Videnskomu universiteti de brav aktivnu uchast v studentskomu zhitti brav uchast u dramah novelah komediyah vipuskav studentski gazetki Absolvent 2 viddilu prava Videnskogo universitetu U Vidni vin ne lishe navchavsya ale takozh buv Studentskim korporantom tobto nalezhav do odnogo iz studentskih bratstv pid nazvoyu SICh Strilecke zhittyared nbsp Chetar generalnij oboznij USS Ivan Cyapka Skoropad U 1914 roci zgolosivsya dobrovolcem v USS ta buv odnim iz organizatoriv USS na Gorodochchini Majzhe odrazu jogo vveli do nevelikogo starshinskogo skladu Legionu U veresni 1914 roku Ivana Cyapku priznacheno chetarem komandantom choti v IV sotni Osipa Budzinovskogo yaka vhodila do skladu pershogo kurenya USS na choli z kurinnim otamanom doktorom Mihajlom Voloshinom Koli na bazi sotni Budzinovskogo sformuvalis 10 partizanskih stezh dvadcyatok po 20 t strilciv to Ivan Cyapka ocholiv odnu iz nih Zagalom v skladi Legionu USS sformovano bulo todi 40 takih stezh Stezha Cyapki 28 veresnya vijshla z Volovcya i razom iz inshimi stezhami sotni Budzinovskogo zustrilas 29 bereznya na Beskidi z vorogom odnak zmushena bula vidstupiti Uchasnik karpatskoyi kapaniyi USS zima 1914 1915 rokiv U berezni 1915 r otrimav starshinskij stupin XII rangu Poruchnik Legionu USS providnik sotni novobranciv USS sho 26 travnya 1915 roku tilki prijshla na front a vzhe nastupnogo dnya oderzhala bojove hreshennya v boyu pid Goshevom de posilila 51 madyarskij polk i chim sprichinilas do zupinki II kurenem USS nastupu rosiyan pid Bolehovim sotnya vtratila polovinu lyudej ale derzhalas zavzyato Vzimku 1916 1917 zasnuvav ta stav Pershim Velikim Komturom Ordenu Zaliznoyi Ostrogi Dovgij chas stoyav na choli Ordenu i pasuvav nepohitnikiv na licariv U 1917 1918 roci keruvav viddilom priznachenim golovno dlya zemlyanih i budivelnih robit Cya tak zvana budivelna sotnya chislilas bojovoyu formaciyeyu i yak zapas pihotnih kureniv ne raz viruchala v boyu inshi viddili Legionu Generalnij oboznij Kurenya USS Uchasnik Vizvolnih Zmagan 1917 20 rr voyak korpusu Sichovih Strilciv Yevgena Konovalcya ocholyuvav sud Same v cej period bere sobi psevdo Skoropad Na pochatku 1920 r areshtovanij ta vivezenij bilshovikami z Kiyeva Hvoriv na tif tomu v aresht popav get znesilenij lishe shkira ta kosti tomu kilka starshin zalishilis jogo oboronyati 26 kvitnya 1920 roku Cyapku z pobratimami vidprovadili vgoru po Dnipru na paroplavi Ye zgadka sho pislya areshtu Cyapka perebuvav u Kozhuhivskomu konctabori pid Moskvoyu Strachenij bilshovikami mozhlivo v serpni 1920 roku pid Arhangelskom Pripushennya sho v yaznya rozstrilyano 1937 go v urochishi Sandarmoh Kareliya ne pidtverdzhuyetsya vidnajdenimi dokumentalnimi dzherelami 3 nbsp Kapitula shtab ordenu Licariv Zaliznoyi Ostrogi Z insigniyami vidznakami stoyat u centri z bulavoyu velikij komtur ordenu chetar Ivan Cyapka livoruch vid nogo mech trimaye malij komtur sotnik Volodimir Bilozor zi shitom oklichnik poruchnik Mihajlo Devosser iz kijkom obryadnik chetar Lev Lepkij velikij majster ceremonij Foto zroblene 25 lyutogo 1917 roku Dmitro Doncov dav harakteristiku Cyapci lyudina zreshtoyu skromna mila idejna Roman Kupchinskij pisav pro Cyapku tak Jogo zvichajno znayut yak figuru smishnu odnache tak dijsno ne bulo Vin mav vpravdi svoyi smishni storinki napriklad buv cilkom na lici podryapanij i govoriv tilki aforizmami odnache poza tim lyudina duzhe idejna i pracovita ta she duzhe garnij voyaka Skoropadiv ridred Odna z legend opovidaye sho Cyapka vzyav psevdo Skoropad bo vvazhav sebe nashadkom rodu Skoropadiv a konkretnishe nashadkom Danila Skoropadskogo brata getmana Ivana Skoropadskogo Rid tak zvavsya bo buv u nih kin sho robiv 5 mil na godinu to koli predki na konya sidali to odrazu zh z nogo padali Cikavoyu ye istoriya yaku sam Cyapka rozkazuvav strilcyam yak jogo rid zminiv prizvishe Za Legendoyu Danilo Skoropad mav selo i zamok poblizu Pinskih bolit Yak car Petro I napav na zamok Skoropada to pislya boyiv Danilo povernuvsya z boyu i mav tri cyapki krovi na lici Bo tut proroctvo kazhe babki Kolis prijde v borbi usherb Rid zminit nazvishe j tri cyapki Dodast u svij rodinnij gerb I Cyapkoyu nazvus Danilo Ne budu bilshe Skoropad Kazav bo j zgaduvat nemilo Nazvusya Cyapkoyu nazadRodovij gerb Cyapokred nbsp Gerb Skoropada Doslidniki vvazhayut rodovij gerb Cyapok odniyeyu z vigadok Ivana Cyapki Vidnosyat rozpovid pro cej gerb do bajok sho pobutuvali sered sichovih strilciv ta chleniv Licarstva Zaliznoyi Ostrogi yake ocholyuvav Ivan Cyapka Roman Kupchinskij tak opisuvav rodovij gerb Cyapok v Skoropadi Nad vatranom velikij Gerb dva bobri sperlisya na lapki Mizh nimi tri chervoni Cyapki A nadolini mech i serp Legenda gerba Dva bobri zgadka pro Polissya kudi pereyihav rid Cyapok pislya prograshu Poltavskoyi Bitvi Tri Cyapki krov prolita rodom Cyapki Za Viru Naciyu i Chest Mech bo volyu zdobuvali a serp bo pracyu shanuvali Tvori pro Ivana Cyapkured A Lotockij Zhittya ta Prigodi Cyapki Skoropada Arhivovano 18 travnya 2007 u Wayback Machine Lviv Chervona Kalina 1926 R Kupchinskij Skoropad Arhivovano 3 sichnya 2009 u Wayback Machine Nyu Jork Chervona Kalina 1965 L Lepkij Bo vijna vijnoyu Arhivovano 27 sichnya 2010 u Wayback Machine strilecka pisnyaDiv takozhred Orden Zaliznoyi OstrogiPrimitkired Cyapka Ivan Arhiv originalu za 24 listopada 2015 Procitovano 23 listopada 2015 Arhivovano 2015 11 24 u Wayback Machine vipusknik Div takozh Pominalnye spiski Karelii 1937 1938 Unichtozhennaya Kareliya Ch 2 Bolshoj terror Petrozavodsk 2002 Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah V 2 t 2 e vid dooprac i dop K Sfera 2003 Dzherela ta literaturared Naumenko K Cyapka Ivan Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 483 ISBN 978 966 00 1359 9 Mikola Spanchak Starshini UGA u Moskvi i Kozhuhovi Arhivovano 12 sichnya 2014 u Wayback Machine Dmitro Doncov Bezidejni Suyeslovi Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Les Rozluckij Zapiski do litopisu Ukrayinskogo Sichovogo Vijska Lviv 2004 S 8 17 Ivan Karpinec Uchast uchniv peremiskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v ukrayinskij vizvolnij vijni De sriblolentij syan plive Propamyatna kniga yuvileyu 50 littya ukrayinskoyi derzhavnoyi gimnaziyi v Pereishli 1888 1938 Peremishl 1938 S 63 65 67 http kolomyya org histpub historypub87 htm Arhivovano 10 listopada 2010 u Wayback Machine zgadka pro manifestaciyu v s Koropuzh Posilannyared Bo vijna vijnoyu Arhivovano 9 bereznya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cyapka Ivan amp oldid 43937198