Кацап

Каца́пи (араб. قَصَّاب‎ (ḳaṣṣāb) — м'ясник)  — зневажлива розмовна назва росіян, яку вживають українці та поляки; російська назва деяких російських субетнічних груп; презирлива назва галицьких московофілів (русофілів), яку використовували народовці.

Десять заповідей молодим дівчатам. Заповідь сьома: Ніколи не кохай кацапа (Василь Гулак, 1918).

У мові російських старообрядців «кацапи» — ніконіани, члени РПЦ.

Походження

Існують дві версії походження слова «кацап», наведені в «Етимологічному словнику української мови»:

• Основною версією вважається утворення від слова «цап» за допомогою специфічного елемента «ка-» (аналогічно «кадіб», «каблучка») — як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди. Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди.

• Достатньо обґрунтованою вважається версія що «кацап» має тюркське походження: тур., крим.-тат., азерб. kassap («м'ясник»). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де qaşşăb означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» тощо.«Треба знати, що слово „кацап“ вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить „різник“, „лютий чоловік“, „кат“, „деспот“, „злодій“». На думку Дмитра Яворницького, слово «кацап» було відоме вже у половців, або куманів вже у 1303 році, в їхньому «Codex Cumanicus», у значенні «м'ясник». У сучасній болгарській мові також вживається слово «касапи» — «м'ясники». Як прізвисько отримало поширення після здобуття Іваном IV Казані у 1552 році. Після Батуринської різні, де загинуло близько 15тис. українців, прізвисько набуло широкого вжитку і в українській мові.

Вживання слова

«Кацап» у російській мові

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово тюркського походження, буквально — «покидьок»); зокрема В. І. Даль приводить форму «коцап» як тульську і курську назву розкольників. Окрім того, «кацапи» — самоназва жителів низки населених пунктів у Тербунському районі Липецької області, Реп'євського району Воронезької області.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини XX ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово «kasap» поширене в деяких частинах Молдови.^[]

«Кацап» в українській мові

Вживається в розмовній українській мові з XVIII століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей, і похідні від нього етноніми:

Кацап, па, чол. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. зм. Кацапчик, зб. Кацапюга.

Кацапка, ки, жін. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.

Кацапня, ні.

Кацапчик, зм. від кацап.

Кацапюга, ги, м. зб. від кацап

Приклади вживання в літературі

• «Кляті кацапи, …, їдять щі навіть з тарганами» — Микола Гоголь (рос. в оригіналі).
• «Та кидайте ви й оту „кацапщину“, та краще їдьте на Гетьманщину». — Микола Гоголь (рос. в оригіналі).
• «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них, несамовитих харцизяк!» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка.
• «Іван Грозний представляли італьянці по-італійськи… поводитись по-кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач

• «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а „Ганнусю“ сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи». — Тарас Шевченко листи до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.

• «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» — Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка.

• «Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?» Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка.

• «Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: „Так скоро й всю Росію рознесуть“. Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на „кацапів“ і цим тільки загострювали міжтовариські відносини». Клим Поліщук у творі «У нетрях Латвії», 1917.

Завів кацап християнина, Зарізати хоче. Зав'язав йому назад руки, Ніж широкий точить. А кацапчук семиліток: Мало не брикає: Кругом скаче коло тата: Та все промовляє: «Да полна уж тачать батька!.. Будєт с нєго, будєт!.. Режь же, батька! то-то любо: Как трепаться будєт!» (Степан Руданський)

Фольклор

• Бог сотворив цапа, а чорт кацапа.

Похідні від слова «кацап»

Існують також різні похідні від слова «кацап»: Росію називають «Кацапією», «Кацапєтовкою», «Кацапурією», «Кацапляндією» або «Кацапстаном».

Інше

• У культовому радянському фільмі «Кін-дза-дза!» одна з двох категорій чи «рас» на планеті Плюк називається «пацаками». За одною з версій, «пацак» могло бути утворене шляхом зворотнього читання (ананімом) слова «кацап». Не заперечував подібну етимологію і сам режисер фільму Георгій Данелія: «Пацак — это, может быть, кацо, кацап, поц»..

Див. також

• Ватник (сленг)
• Кокошник
• Колоради
• Москаль
• Рашизм
• Російський світ
• Русофобія
• Совок (сленг)
• Фофудія (мем)

Примітки

1. Кацап // Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935—1940. (4 т.)
2. . lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 29 червня 2021. каца́п ... [розм., зневажл.]
3. Кацап [ 6 липня 2021 у Wayback Machine.] // Словник української мови: у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2014.
4. Кацап // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. . Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
6. Inny słownik języka polskiego PWN / Mirosław Bańko. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2014. — Т. 1: A-Ó. — 582 с. — .
7. А. З. Винников, В. И. Дынин, С. П. Толкачева. Локально-этнические группы в составе южнорусского населения Воронежского Края [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.] // Вестник ВГУ. Серия: Гуманитарные науки. — Воронеж : Воронежский государственный университет, 2004. — № 2. — С. 87—96.
8. Москвофільство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 5. — С. 1652.
9. Кацап / Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
10. Фасмер II 213, Преображенский I 302, Bruckner 211
11. Макс Фасмер пише щодо цього в своєму словнику: «С приставкой ка- от укр. цап „козел“; бритому украинцу бородатый русский казался козлом» Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
12. О происхождении слова «кацап» // Киевская старина. — 1901.— Т. 65. Кн. 3. Декабрь. — С. 474.
13. Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
14. Кацап // Словник української мови, т. 1. А–К / Яворницький Д. I. — Катеринослав: Слово, 1920. — с. 341—342.(рос.)
15. Кацап // Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615—616
16. Олексій Мустафін. Прометей прикутий. Що українцям варто знати про татарську історію. Історична правда. 2023-04-24.
17. (рос.)

    Коцап, кацап муж., тул., курск. раскольник

    Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866. [ 16 квітня 2018 у Wayback Machine.]

18. Кацап / Словарь української мови [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] 1909 р. (Б. Грінченко)
19. (рос.)

    Проклятые кацапы, как я после узнал, едят даже щи с тараканами.

    Н. В. Гоголь. (1832) Вечера на хуторе близ Диканьки. Часть вторая. Иван Федорович Шпонька и его тетушка. II Дорога [ 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] / Н. В. Гоголь. Собрание сочинений в девяти томах. Т. 1. — М.: «Русская книга», 1994.

20. (рос.)

    Бросьте въ самомъ дѣлѣ кацапію, да поѣзжайте въ гетманщину.

    Письмо Н. В. Гоголя къ М. А. Максимовичу, 1833, 2 іюля // Письма Гоголя. Томъ первый. — СПб., 1901. — С. 253.

21. (рос.)

    Бросьте в самом деле кацапию, да поезжайте в гетьманщину.

    Гоголь Н. В. Письмо Максимовичу М. А., 2 июля 1833 г. С.-Петербург [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений: [В 14 т.] / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, [1937—1952]. Т. 10. Письма, 1820—1835 / Ред. В. В. Гиппиус. — 1940. — С. 273—274.

22. Білецький О. І. Письменник і епоха. — К.: Держлітвидав УРСР, 1963. — С. 397.
23. . www.l-ukrainka.name. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
24. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 21 квітня 2021.
25. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 19 березня 2017.
26. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 19 березня 2017.
27. Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 ()
28. Кацап (великорус) // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : [Тип. В. Киршбаума], 1877. — Т. 1 : [в 2 вып.] / изд. под наблюдением ^[ru], вып. 2 : Пословицы, загадки, колдовство, ч. «Пословицы». — С. 257. — [242] (225—467) с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
29. . 7days-ua.com (амер.). Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
30. Чатлано-пацакский словарь [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
31. . kinote.info. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2021.

Посилання

• Кацап // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 615-616. — 1000 екз.
• Кацап // Етимологічно-семантичний словник української мови. Т.2: Е–Л / Митрополит Іларіон. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1982. — С. 202—203.
• Євген Наконечний. Украдене ім'я: чому русини стали українцями. Ч.23 [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.]
• М. Аркас — Історія України-Русі. 1908 (том 1)
• Францішак Хлус, Марцін Юр. Праўдзівая гісторыя Кацапа, Хахла і Бульбаша, пераказаная Вечным Жыдам [ 26 березня 2013 у Wayback Machine.] (біл.)