Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грецька музика, музика Греції — багатоманітна музична культура, що історично розпадається на кілька культур — давньогрецьку музику, візантійську музику та власне музику Греції на її сучасному етапі.
Музика в Давній Греції
Саме слово «музика» має давньогрецьке походження (грец. Μουσική) і походить від «муз» — у давньогрецькій міфології дочок Зевса, що дали початок поезії, мистецтву і науці.
У Стародавній Греції музика супроводжувала різні сфери життя і звучала на публічних зібраннях і заходах, в ритуалах, в театрі та іграх. Постаті музикантів зустрічаються у міфології (Орфей, Філамон, Таміріс, Марсій) та епічних поемах (Демодок і Фемій в «Одіссеї»). На античних вазах збереглися зображення музикантів, що грають на музичних інструментах, таких як арфа, кіфара, ліра. На честь богів давні греки складали гімни, наприклад пеани номи на честь Аполлона чи дифірамби на честь Діоніса.
Починаючи з 6 століття до н. е. музика стає об'єктом інтересу філософів. Зокрема Піфагор відкрив ряд акустичних закономірностей, що мають основоположне значення і для сучасної європейської теорії музики. Аристоксен висунув тезу про емпірично-слухове сприйняття музичних інтервалів, Платон і Аристотель розвинули вчення про роль музики в етичному вихованні.
Давньогрецька музика була переважно одноголосною. Її ладову основу становили давньогрецькі лади, основу яких становили тетрахорди, що могли сполучатися в октавні лади — «гармонії». Назви октавних давньогрецьких ладів (лідійський, дорійський тощо) широко використовуються і в сучасній теорії музики.
Музика у Візантії
З 4 століття і до падіння Константинополя 1453 року Греція входила до Візантійської іпмреії, що і визначало її культуру. З прийняттям і розвитком християнства основною формою побутування музики у Візантії стали літургійні піснеспіви. Їх найдревнішими видами були літургійний речитатив та псалмодія, запозичена від юдейського богослужіння. У 5-6 столітті широке поширення у візантійській традиції отримали гімни, представлені такими жанрами як тропарі, кондаки, канони, пізніше — стихіри. Розвиток візантійської гімнографії у 6—8 століттях пов'язаний з діяльністю вихідців із Сирії св. Романа Сладкоспівця, святого Андрея Критського, а також Іоана Дамаскіна. В цей час формується система осьмогласія, що використовувала лади давньогрецької музики.
З 9 століття важливим центром гімнотворчості став поблизу Константинополя. В XIV—XV століттях підйом гімнотворчості пов'язаний з діяльністю , що жив у монастирі Святого Афанасія на Афоні. Візантійська музична культура мала великий вплив на розвиток як Східної, так і Західної християнської богослужбової музики. Розроблена у Візантії невменна нотація тривалий час використовувалась і в Західній Європі, а система осьмогласія стала основою формування знаменного співу на Русі.
Паралельно із літургійною музикою у Візантії розвиваються епічні жанри — акритські пісні, що прославляли подвиги .
Народна музика Греції
Народна творчість греків багатоманітна. Пісні можна розділити на епічні, історичні, побутові, балади. Серед побутових — трудові, колискові, любовні, весільні, застільні, жартівні, календарні, присвячені масовим народним святам. Переважна більшість історичних пісень створена в роки боротьби греків проти турецького ярма (пісні клефтів) і в період становлення грецької держави, їх основним змістом стало оспівування волі й незалежності. Виконання грецьких народних пісень часто супроводжується хороводом.
Назви народних танців ведуть своє походження від місцевості, де вони існують (наприклад, критський танець), від історичної події (танець ), від назви професії (хасапіко — танець м'ясників й ін.) або беруть свої назви від ритму й руху (сіртос, сіртакі й ін.). Народний інструментарій включає різні види лютні, сопілки (авлос), ліру (критська ліра), поздовжні флейти, волинки. Особливо популярні бузукі, , мандоліна, скрипка. До складу сучасних оркестрів народних інструментів Греції входять також кларнети і гітари.
Становлення професійної школи і сучасність
В часи османського ярма професійна грецька музична культура розвивалася лише на Іонічних островах, на які турецьке владицтво не поширювалось. Іонічна школа тривалий час залишалася провідною і після здобуття Грецією незалежності 1830 року, коли розпочався новий етап в історії грецької музичної культури, тісно пов'язаний з діяльністю уродженця Керкіри Ніколаоса Мандзароса — автора національного гімну Греції (1865), ряду фортепіанних та вокально-симфонічних творів. 1840 року Мандзарос заснував , що стало професійною школою майбутніх грецьких композиторів, серед яких автори перших грецьких опер — Павлос Каррер та Спірідон Ксіндас.
1871 року була відкрита консерваторія в Афінах, а 1939 року — Національна опера. В добу італо-грецької війни 1940—1941 років найбільш відомою за виконання патріотичних пісень, а згодом «співачкою Перемоги» стала Софія Вембо.
Пізніше успіхів на міжнародній арені досягли грецькі композитори Спірідон Самарас (автор Олімпійського гімну), Мікіс Теодоракіс, Димітріс Мітропулос, Яніс Ксенакіс, Вангеліс Папатанасіу, співачка Марія Каллас; серед сучасних — тенор Маріос Франгуліс, піаніст Дімітріс Сгурос, скрипаль Леонідас Кавакос.
Софія Вембо найбільш відома в добу італо-грецької війни виконанням патріотичних пісень, а згодом здобула народне визнання як «співачка Перемоги». Кеті Хомата — естрадна співачка, представниця покоління музикантів . Серед композиторів, представників «Нової хвилі» вирізняється Діонісіс Саввопулос. Справжні зірки грецької естради другої половини 20 століття — Деміс Русос та Нана Мускурі.
В популярній музиці у XX столітті в Греції набули популярності своєрідні національні жанри — рембетика — пісні кримінального походження, а також лаїка. 2006 року завдяки перемозі Єлени Папарізу Греція приймала конкурс Євробачення.
Див. також
Джерела
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
- Греческая музыка [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grecka muzika muzika Greciyi bagatomanitna muzichna kultura sho istorichno rozpadayetsya na kilka kultur davnogrecku muziku vizantijsku muziku ta vlasne muziku Greciyi na yiyi suchasnomu etapi Muzika v Davnij GreciyiDokladnishe Davnogrecka muzika Kikladskij idol kifarist Same slovo muzika maye davnogrecke pohodzhennya grec Moysikh i pohodit vid muz u davnogreckij mifologiyi dochok Zevsa sho dali pochatok poeziyi mistectvu i nauci U Starodavnij Greciyi muzika suprovodzhuvala rizni sferi zhittya i zvuchala na publichnih zibrannyah i zahodah v ritualah v teatri ta igrah Postati muzikantiv zustrichayutsya u mifologiyi Orfej Filamon Tamiris Marsij ta epichnih poemah Demodok i Femij v Odisseyi Na antichnih vazah zbereglisya zobrazhennya muzikantiv sho grayut na muzichnih instrumentah takih yak arfa kifara lira Na chest bogiv davni greki skladali gimni napriklad peani nomi na chest Apollona chi difirambi na chest Dionisa Pochinayuchi z 6 stolittya do n e muzika staye ob yektom interesu filosofiv Zokrema Pifagor vidkriv ryad akustichnih zakonomirnostej sho mayut osnovopolozhne znachennya i dlya suchasnoyi yevropejskoyi teoriyi muziki Aristoksen visunuv tezu pro empirichno sluhove sprijnyattya muzichnih intervaliv Platon i Aristotel rozvinuli vchennya pro rol muziki v etichnomu vihovanni Davnogrecka muzika bula perevazhno odnogolosnoyu Yiyi ladovu osnovu stanovili davnogrecki ladi osnovu yakih stanovili tetrahordi sho mogli spoluchatisya v oktavni ladi garmoniyi Nazvi oktavnih davnogreckih ladiv lidijskij dorijskij tosho shiroko vikoristovuyutsya i v suchasnij teoriyi muziki Muzika u VizantiyiDokladnishe Vizantijska muzika Z 4 stolittya i do padinnya Konstantinopolya 1453 roku Greciya vhodila do Vizantijskoyi ipmreiyi sho i viznachalo yiyi kulturu Z prijnyattyam i rozvitkom hristiyanstva osnovnoyu formoyu pobutuvannya muziki u Vizantiyi stali liturgijni pisnespivi Yih najdrevnishimi vidami buli liturgijnij rechitativ ta psalmodiya zapozichena vid yudejskogo bogosluzhinnya U 5 6 stolitti shiroke poshirennya u vizantijskij tradiciyi otrimali gimni predstavleni takimi zhanrami yak tropari kondaki kanoni piznishe stihiri Rozvitok vizantijskoyi gimnografiyi u 6 8 stolittyah pov yazanij z diyalnistyu vihidciv iz Siriyi sv Romana Sladkospivcya svyatogo Andreya Kritskogo a takozh Ioana Damaskina V cej chas formuyetsya sistema osmoglasiya sho vikoristovuvala ladi davnogreckoyi muziki Z 9 stolittya vazhlivim centrom gimnotvorchosti stav poblizu Konstantinopolya V XIV XV stolittyah pidjom gimnotvorchosti pov yazanij z diyalnistyu sho zhiv u monastiri Svyatogo Afanasiya na Afoni Vizantijska muzichna kultura mala velikij vpliv na rozvitok yak Shidnoyi tak i Zahidnoyi hristiyanskoyi bogosluzhbovoyi muziki Rozroblena u Vizantiyi nevmenna notaciya trivalij chas vikoristovuvalas i v Zahidnij Yevropi a sistema osmoglasiya stala osnovoyu formuvannya znamennogo spivu na Rusi Paralelno iz liturgijnoyu muzikoyu u Vizantiyi rozvivayutsya epichni zhanri akritski pisni sho proslavlyali podvigi Narodna muzika GreciyiNarodna tvorchist grekiv bagatomanitna Pisni mozhna rozdiliti na epichni istorichni pobutovi baladi Sered pobutovih trudovi koliskovi lyubovni vesilni zastilni zhartivni kalendarni prisvyacheni masovim narodnim svyatam Perevazhna bilshist istorichnih pisen stvorena v roki borotbi grekiv proti tureckogo yarma pisni kleftiv i v period stanovlennya greckoyi derzhavi yih osnovnim zmistom stalo ospivuvannya voli j nezalezhnosti Vikonannya greckih narodnih pisen chasto suprovodzhuyetsya horovodom Nazvi narodnih tanciv vedut svoye pohodzhennya vid miscevosti de voni isnuyut napriklad kritskij tanec vid istorichnoyi podiyi tanec vid nazvi profesiyi hasapiko tanec m yasnikiv j in abo berut svoyi nazvi vid ritmu j ruhu sirtos sirtaki j in Narodnij instrumentarij vklyuchaye rizni vidi lyutni sopilki avlos liru kritska lira pozdovzhni flejti volinki Osoblivo populyarni buzuki mandolina skripka Do skladu suchasnih orkestriv narodnih instrumentiv Greciyi vhodyat takozh klarneti i gitari Stanovlennya profesijnoyi shkoli i suchasnistDemis Rusos Vangelis V chasi osmanskogo yarma profesijna grecka muzichna kultura rozvivalasya lishe na Ionichnih ostrovah na yaki turecke vladictvo ne poshiryuvalos Ionichna shkola trivalij chas zalishalasya providnoyu i pislya zdobuttya Greciyeyu nezalezhnosti 1830 roku koli rozpochavsya novij etap v istoriyi greckoyi muzichnoyi kulturi tisno pov yazanij z diyalnistyu urodzhencya Kerkiri Nikolaosa Mandzarosa avtora nacionalnogo gimnu Greciyi 1865 ryadu fortepiannih ta vokalno simfonichnih tvoriv 1840 roku Mandzaros zasnuvav sho stalo profesijnoyu shkoloyu majbutnih greckih kompozitoriv sered yakih avtori pershih greckih oper Pavlos Karrer ta Spiridon Ksindas 1871 roku bula vidkrita konservatoriya v Afinah a 1939 roku Nacionalna opera V dobu italo greckoyi vijni 1940 1941 rokiv najbilsh vidomoyu za vikonannya patriotichnih pisen a zgodom spivachkoyu Peremogi stala Sofiya Vembo Piznishe uspihiv na mizhnarodnij areni dosyagli grecki kompozitori Spiridon Samaras avtor Olimpijskogo gimnu Mikis Teodorakis Dimitris Mitropulos Yanis Ksenakis Vangelis Papatanasiu spivachka Mariya Kallas sered suchasnih tenor Marios Frangulis pianist Dimitris Sguros skripal Leonidas Kavakos Sofiya Vembo najbilsh vidoma v dobu italo greckoyi vijni vikonannyam patriotichnih pisen a zgodom zdobula narodne viznannya yak spivachka Peremogi Keti Homata estradna spivachka predstavnicya pokolinnya muzikantiv Sered kompozitoriv predstavnikiv Novoyi hvili viriznyayetsya Dionisis Savvopulos Spravzhni zirki greckoyi estradi drugoyi polovini 20 stolittya Demis Rusos ta Nana Muskuri V populyarnij muzici u XX stolitti v Greciyi nabuli populyarnosti svoyeridni nacionalni zhanri rembetika pisni kriminalnogo pohodzhennya a takozh layika 2006 roku zavdyaki peremozi Yeleni Paparizu Greciya prijmala konkurs Yevrobachennya Div takozhRebetiko i layikoDzherelaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Grecheskaya muzyka 30 zhovtnya 2014 u Wayback Machine