Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Краківські вісті загальноінформаційний щоденник краківсько львівського Українського видавництва найстабільніше українськ

Краківські вісті

Краківські вісті

Краківські вісті — загальноінформаційний щоденник краківсько-львівського Українського видавництва, найстабільніше українське періодичне видання періоду Другої світової війни.

Краківські вісті

image


Мова українська
Видавець Українське видавництво
Формат таблоїд
Засновано 1940
Власник d
Припинення публікацій 1945
Головний офіс Краків

Видання

Часопис виходив від 7 січня 1940 року у Кракові, з 10 жовтня 1944 до 29 березня 1945 років — у Відні: спочатку – двічі на тиждень (середа, субота), з 1 травня 1940 – тричі на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця), згодом набув статусу єдиної в Генеральній губернії позаурядової щоденної газети для українців.

Загалом вийшов 1401 номер. Наклад газети коливався між 7 200 та 22 500 примірниками. Спочатку регіональні редакції працювали у Ярославі, Сяноку, Холмі. Надалі для регіонів було засновано два тижневики («Краківські вісті» для Лемківщини, Підляшшя і Посяння та «Холмська земля» для Холмщини), а всі структурні підрозділи щоденника (адміністрація, редакція, друкарня) аж до моменту евакуації постійно перебували у Кракові: адреса редакції – вул. Елізи Ожешко, 7; адміністрації – вул. Кармелітська, 34. Поліграфічною базою стала колишня друкарня краківської єврейської газети «Nowy dziennik». У віденський період офіс видання знаходився на Fleischmarkt, 3–5.

Незважаючи на суворі обмеження німецькою цензурою, видання було найвпливовішим українським щоденником у роки Другої світової війни та важливим джерелом інформації про хід воєнних та післявоєнних подій на території України.

Головні редактори — В. Левицький, М. Хом'як з асистентом Л. Лепким; журналісти-кореспонденти: І. Кедрин, І. Дурбак, М. Козак, П. Сагайдачний, С. Баран, А. Курдидик та інші.

Хоча офіційно газета була незалежним виданням, тональність публікацій та їхній зміст, як наголошувала Л. В. Головата, вказують на тісні зв'язки з Українським центральним комітетом.

Історія

Кроки, необхідні для легалізації преси у захопленому німецькими військами Кракові, – переговори з властями, юридичне оформлення, забезпечення матеріальної бази, пошуки окремих журналістів і видавців – українські політемігранти здійснили ще в кінці 1939 року. Відповідальним редактором призначено досвідченого журналіста М. Хом'яка. До роботи у виданні були залучені колишні члени редколегії «Діла» – І. Кедрин-Рудницький, І. Німчук, П. Лисяк, В. Несторович, Г. Которович та інші.

Управління часописом здійснювалося на різних рівнях. Питання організації, визначення редакційного складу, вишколу кореспондентів, встановлення зв'язків з властями належали до компетенції Українського центрального комітету, єдиної санкціонованої структури, що уособлювала легальне українське життя в Генеральній губернії. Низові підрозділи УЦК – українські допомогові комітети і делегатури – здійснювали безпосередній контакт з кореспондентами, сприяли їм в отриманні інформації, повідомляли про заходи місцевих українських осередків. Представники УДК/делегатур ставали одночасно інформаторами УЦК та кореспондентами щоденника. Гонорари за матеріали редакція виплачувала на основі тарифів, визначених відділом пропаганди УЦК, і без погодження з останнім не могла самостійно працевлаштувати чи звільнити кореспондентів.

Для виконання кореспондентських функцій часто обирали місцевих активістів – управителів шкіл, вчителів, діячів кооперації, що виступали речниками політики УЦК серед українського населення, брали участь у місцевій культурно-освітній роботі, допомагали у підготовці громадських заходів. Більш кваліфікованим резервом для забезпечення пресової діяльності були політемігранти з журналістським досвідом роботи (М. Терлецький, І. Черкавський, М. Каплистий, Р. Ґут-Кульчицький, Р. Данилевич, О. Губчак, В. Безушко, Ю. Таркович).

Частина матеріалів «Краківських вістей» вказує на тісний зв'язок газети з УЦК, що здійснювався через його працівників, керівників структурних підрозділів, представників створених при комітеті професійних об'єднань – В. Кубійовича, В. Глібовицького, Я. Дзиндру, М. Василіва, П.-М. Ісаїва, М. Коновальця, Х. Кононенко, М. Кушніра, С. Левицького, А. Мілянича, Р. Осінчука, К. Паньківського, М. Пастернакову, Ю. Полянського, П. Саноцького, О. Тарнавського, І. Теслю, М. Хронов'ята та інших. Всі вони містили матеріали офіційного, пропагандистського, освітнього характеру, використовуючи щоденник як трибуну для пропаганди діяльності комітету та його позиції з усіх важливих питань національного життя у тогочасних умовах.

УЦК ініціював запровадження окремих сторінок і рубрик — літератури, господарства, жіноцтва, фейлетонів, наполегливо вимагав постійного обговорення тем з фахового шкільництва, організації праці, культурно-освітнього життя тощо. 14 січня 1940 року започатковано «Літературно-науковий додаток» для публікацій невеликих текстів белетристики, а також статей з географії, історії, етнографії, культурного розвитку укранських теренів. 28 лютого 1940 року рубрику закрили, однак літературно-художні твори, мемуари, історичні та політологічні нариси й надалі постійно друкувалися на сторінках щоденника, а деякі з цих матеріалів вслід за газетними публікаціями вийшли в Українському видавництві окремими книгами (наприклад, «Історичні нариси: Княжа доба» М. Андрусяка, «По неволі – відродження: Українська православна церква Холмщини і Підляшшя на новій дорозі» С. Барана, «Причини упадку Польщі» І. Кедрина, «Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині» та «Болеслав-Юрій II: Останній самостійний володар Галицько-Волинської держави» М. Кордуби).

Відповідно до воєнно-політичної ситуації змінювався склад дописувачів газети. На етапі становлення (1940 – І половина 1941 років) переважали політемігранти та мешканці українських етнічних земель, повітових міст і сіл Генеральної губернії. Обережність редакції в розгортанні щоденника, як з погляду кількості і складу авторів, так і щодо інформаційної різноплановості, зумовлювалася загальними цензурними приписами, випадками звільнення перших співробітників. Німецькі цензори толерували обговорення освітніх, господарських тем, не заперечували стосовно розміщення матеріалів антипольського спрямування, проте, з огляду на тимчасові домовленості з радянською стороною (пакт Молотова — Ріббентропа), стримували спроби політеміграції викривати суть ідеології і політики більшовизму. Перевагу отримала господарська та освітньо-виховна тематика (Б. Галайчук, М. Хронов'ят, Ю. Таркович, І. Коровицький). У «Краківських вістях» літературно-художні матеріали й дописи про літературу репрезентовано іменами Б. Лепкого, Л. Лепкого, Б. Гошовського, Б. Романенчука, О. Стефановича, С. Кушніренка, Ю. Яновського, художника і гумориста Е. Козака. Репортажі про події з місць найчастіше підписано псевдонімами, утвореними від географічних назв. Попри те, що в Кракові перебували лідери всіх основних політичних груп, найбільший вплив на зміст часопису мали автори із середовища ОУН.

З початком німецько-радянської війни (червень 1941) почалося масове повернення політемігрантів-дописувачів до України. Водночас редакція отримала змогу поширювати тираж на західноукраїнських землях і залучити до співпраці десятки дописувачів з Галичини. Було оприлюднено свідчення очевидців воєнно-політичних подій у Галичині від вересня 1939 до червня 1941 років – про спроби насильницької колективізації сільського господарства, більшовицькі репресії, купи тіл забитих в'язнів, списки замордованих під промовистими назвами «Українські гекатомби», «Жертви НКВД» тощо, а також фоторепортажі із застінків НКВС УРСР, відкритих у перші дні вступу нацистів до Львова. Актуальними стали спогади учасників боротьби з більшовиками та російською армією у І-й чверті століття – М. Островерхи про похід на Львів і Київ, Б. Лепкого з часів Першої світової війни, Я. Гальчевського-Войнаровського «Проти червоних окупантів» тощо.

У кінці 1941 – на початку 1942 років визначилася група кореспондентів (Б. Нижанківський, З. Тарнавський, М. Пастернакова, І. Німчук), яка спеціалізувалася на львівській тематиці: повсякденна хроніка – перейменування вулиць, вивіски, графік руху транспорту, розпорядження окупаційної влади, мартирологія, культурне життя, видавнича справа, організація освіти, суспільна опіка та інше. Наукові теми порушували львівські вчені В. Сімович, М. Возняк, І. Крип'якевич, М. Кордуба, П. Лушпинський, літературно-мистецькі – С. Гординський, Б. Гошовський, Ю. Стефаник, Л. Луців, Вас. Барвінський, Є. Цегельський. Внаслідок залучення львівських авторів матеріали з Холмщини, Лемківщини, Посяння порідшали, стало більше репортажів з Галичини. Від весни 1943 року воєнні звітодавці С. Волинець, Ол. Луцький, М. Левицький висвітлювали хроніку формування дивізії СС «Галичина».

З початком радянського контрнаступу та внаслідок поетапної евакуації у Львові певний час перебували численні втікачі зі східноукраїнських земель, серед них – харківські та київські вчені і літератори (Т. Осьмачка, Ю. Шевельов, О. Оглоблин, А. Любченко, І. Багряний та інші). Налагодивши співпрацю з українськими періодичними виданнями Генеральної губернії, друкуючи власні вірші, оповідання, спогади, наукові статті та інтерв'ю, представники новоприбулої творчої інтелігенції істотно змінили образ тутешньої української преси, зокрема покращили якість матеріалів культурного характеру «Краківських вістей».

Постійними співробітниками газети у Кракові залишалися Л. Бурачинська, І. Винницька, Б. Романенчук, Є.-Ю. Пеленський, Д. Горняткевич.

Окрему групу авторів утворили українці-військовополонені радянської армії та робітники-«остівці» (К. Дацько, П. Кізко, М. Ситник, М. Терлецький, І. Майстренко), листи, оповідання, спогади яких надавав редактор берлінської газети для полонених «Нова доба» Г. Которович.

Закордонні дописувачі газети працювали у великих європейських містах, менших населених пунктах, всюди, де діяли організовані українські громади. Із Праги матеріали про життя еміграції, культорологічні, мистецтвознавчі статті, огляди поточних подій зі східноукраїнських земель подавав Д. Антонович. З Берліна дописували Б. Осадчук, Г. Которович, С. Женецький. Десятки публікацій належали А. Курдидикові, ім'я якого, попри часті зміни ним місця проживання, не зникало на тривалий час зі шпальт. Постійним представником газети в Римі був Є. Онацький. Офіційний представник ОУН (м) у Фінляндії Б. Кентржинський спеціалізувався на скандинавській тематиці – країнознавчій, культурній і політичній.

Кореспондентський корпус щоденника зазнавав постійних втрат, що були як природними, так і через переслідування з боку гестапо (Я. Рак), польського підпілля (П. Саноцький), радянських партизанів (Є. Грицак), а на останньому етапі – повітряними бомбардуваннями союзних військ (Н. Мазепа-Сингалевич). Дестабілізація військово-політичної обстановки, масштабний евакуаційний процес і перенесення «Краківських вістей» до Відня (жовтень 1944 року) призвели до припинення співпраці з газетою багатьох авторів. Кількість кореспондентів скоротилася до лічених осіб, а перевагу в змісті на завершальному етапі отримали офіційні матеріали.

Посилання

  • Краківські вісті: народній часопис для генерал-губернаторства. — Краків, 1940 [ 18 січня 2020 у Wayback Machine.]// Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини НБУВ
  • Краківські вісті [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]// Архів видання в електронній бібліотеці «Diasporiana»
  • Номери «Краківські вісті» [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.]// Видання в архіві української періодики «Libraria»
  • Краківські вісті // Видання в архіві «Internet Archive»

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krakivski visti zagalnoinformacijnij shodennik krakivsko lvivskogo Ukrayinskogo vidavnictva najstabilnishe ukrayinske periodichne vidannya periodu Drugoyi svitovoyi vijni Krakivski vistiMova ukrayinskaVidavec Ukrayinske vidavnictvoFormat tabloyidZasnovano 1940Vlasnik dPripinennya publikacij 1945Golovnij ofis KrakivVidannyaChasopis vihodiv vid 7 sichnya 1940 roku u Krakovi z 10 zhovtnya 1944 do 29 bereznya 1945 rokiv u Vidni spochatku dvichi na tizhden sereda subota z 1 travnya 1940 trichi na tizhden ponedilok sereda p yatnicya zgodom nabuv statusu yedinoyi v Generalnij guberniyi pozauryadovoyi shodennoyi gazeti dlya ukrayinciv Zagalom vijshov 1401 nomer Naklad gazeti kolivavsya mizh 7 200 ta 22 500 primirnikami Spochatku regionalni redakciyi pracyuvali u Yaroslavi Syanoku Holmi Nadali dlya regioniv bulo zasnovano dva tizhneviki Krakivski visti dlya Lemkivshini Pidlyashshya i Posyannya ta Holmska zemlya dlya Holmshini a vsi strukturni pidrozdili shodennika administraciya redakciya drukarnya azh do momentu evakuaciyi postijno perebuvali u Krakovi adresa redakciyi vul Elizi Ozheshko 7 administraciyi vul Karmelitska 34 Poligrafichnoyu bazoyu stala kolishnya drukarnya krakivskoyi yevrejskoyi gazeti Nowy dziennik U videnskij period ofis vidannya znahodivsya na Fleischmarkt 3 5 Nezvazhayuchi na suvori obmezhennya nimeckoyu cenzuroyu vidannya bulo najvplivovishim ukrayinskim shodennikom u roki Drugoyi svitovoyi vijni ta vazhlivim dzherelom informaciyi pro hid voyennih ta pislyavoyennih podij na teritoriyi Ukrayini Golovni redaktori V Levickij M Hom yak z asistentom L Lepkim zhurnalisti korespondenti I Kedrin I Durbak M Kozak P Sagajdachnij S Baran A Kurdidik ta inshi Hocha oficijno gazeta bula nezalezhnim vidannyam tonalnist publikacij ta yihnij zmist yak nagoloshuvala L V Golovata vkazuyut na tisni zv yazki z Ukrayinskim centralnim komitetom IstoriyaKroki neobhidni dlya legalizaciyi presi u zahoplenomu nimeckimi vijskami Krakovi peregovori z vlastyami yuridichne oformlennya zabezpechennya materialnoyi bazi poshuki okremih zhurnalistiv i vidavciv ukrayinski politemigranti zdijsnili she v kinci 1939 roku Vidpovidalnim redaktorom priznacheno dosvidchenogo zhurnalista M Hom yaka Do roboti u vidanni buli zalucheni kolishni chleni redkolegiyi Dila I Kedrin Rudnickij I Nimchuk P Lisyak V Nestorovich G Kotorovich ta inshi Upravlinnya chasopisom zdijsnyuvalosya na riznih rivnyah Pitannya organizaciyi viznachennya redakcijnogo skladu vishkolu korespondentiv vstanovlennya zv yazkiv z vlastyami nalezhali do kompetenciyi Ukrayinskogo centralnogo komitetu yedinoyi sankcionovanoyi strukturi sho uosoblyuvala legalne ukrayinske zhittya v Generalnij guberniyi Nizovi pidrozdili UCK ukrayinski dopomogovi komiteti i delegaturi zdijsnyuvali bezposerednij kontakt z korespondentami spriyali yim v otrimanni informaciyi povidomlyali pro zahodi miscevih ukrayinskih oseredkiv Predstavniki UDK delegatur stavali odnochasno informatorami UCK ta korespondentami shodennika Gonorari za materiali redakciya viplachuvala na osnovi tarifiv viznachenih viddilom propagandi UCK i bez pogodzhennya z ostannim ne mogla samostijno pracevlashtuvati chi zvilniti korespondentiv Dlya vikonannya korespondentskih funkcij chasto obirali miscevih aktivistiv upraviteliv shkil vchiteliv diyachiv kooperaciyi sho vistupali rechnikami politiki UCK sered ukrayinskogo naselennya brali uchast u miscevij kulturno osvitnij roboti dopomagali u pidgotovci gromadskih zahodiv Bilsh kvalifikovanim rezervom dlya zabezpechennya presovoyi diyalnosti buli politemigranti z zhurnalistskim dosvidom roboti M Terleckij I Cherkavskij M Kaplistij R Gut Kulchickij R Danilevich O Gubchak V Bezushko Yu Tarkovich Chastina materialiv Krakivskih vistej vkazuye na tisnij zv yazok gazeti z UCK sho zdijsnyuvavsya cherez jogo pracivnikiv kerivnikiv strukturnih pidrozdiliv predstavnikiv stvorenih pri komiteti profesijnih ob yednan V Kubijovicha V Glibovickogo Ya Dzindru M Vasiliva P M Isayiva M Konovalcya H Kononenko M Kushnira S Levickogo A Milyanicha R Osinchuka K Pankivskogo M Pasternakovu Yu Polyanskogo P Sanockogo O Tarnavskogo I Teslyu M Hronov yata ta inshih Vsi voni mistili materiali oficijnogo propagandistskogo osvitnogo harakteru vikoristovuyuchi shodennik yak tribunu dlya propagandi diyalnosti komitetu ta jogo poziciyi z usih vazhlivih pitan nacionalnogo zhittya u togochasnih umovah UCK iniciyuvav zaprovadzhennya okremih storinok i rubrik literaturi gospodarstva zhinoctva fejletoniv napoleglivo vimagav postijnogo obgovorennya tem z fahovogo shkilnictva organizaciyi praci kulturno osvitnogo zhittya tosho 14 sichnya 1940 roku zapochatkovano Literaturno naukovij dodatok dlya publikacij nevelikih tekstiv beletristiki a takozh statej z geografiyi istoriyi etnografiyi kulturnogo rozvitku ukranskih tereniv 28 lyutogo 1940 roku rubriku zakrili odnak literaturno hudozhni tvori memuari istorichni ta politologichni narisi j nadali postijno drukuvalisya na storinkah shodennika a deyaki z cih materialiv vslid za gazetnimi publikaciyami vijshli v Ukrayinskomu vidavnictvi okremimi knigami napriklad Istorichni narisi Knyazha doba M Andrusyaka Po nevoli vidrodzhennya Ukrayinska pravoslavna cerkva Holmshini i Pidlyashshya na novij dorozi S Barana Prichini upadku Polshi I Kedrina Bogdan Hmelnickij u Belzchini j Holmshini ta Boleslav Yurij II Ostannij samostijnij volodar Galicko Volinskoyi derzhavi M Kordubi Vidpovidno do voyenno politichnoyi situaciyi zminyuvavsya sklad dopisuvachiv gazeti Na etapi stanovlennya 1940 I polovina 1941 rokiv perevazhali politemigranti ta meshkanci ukrayinskih etnichnih zemel povitovih mist i sil Generalnoyi guberniyi Oberezhnist redakciyi v rozgortanni shodennika yak z poglyadu kilkosti i skladu avtoriv tak i shodo informacijnoyi riznoplanovosti zumovlyuvalasya zagalnimi cenzurnimi pripisami vipadkami zvilnennya pershih spivrobitnikiv Nimecki cenzori toleruvali obgovorennya osvitnih gospodarskih tem ne zaperechuvali stosovno rozmishennya materialiv antipolskogo spryamuvannya prote z oglyadu na timchasovi domovlenosti z radyanskoyu storonoyu pakt Molotova Ribbentropa strimuvali sprobi politemigraciyi vikrivati sut ideologiyi i politiki bilshovizmu Perevagu otrimala gospodarska ta osvitno vihovna tematika B Galajchuk M Hronov yat Yu Tarkovich I Korovickij U Krakivskih vistyah literaturno hudozhni materiali j dopisi pro literaturu reprezentovano imenami B Lepkogo L Lepkogo B Goshovskogo B Romanenchuka O Stefanovicha S Kushnirenka Yu Yanovskogo hudozhnika i gumorista E Kozaka Reportazhi pro podiyi z misc najchastishe pidpisano psevdonimami utvorenimi vid geografichnih nazv Popri te sho v Krakovi perebuvali lideri vsih osnovnih politichnih grup najbilshij vpliv na zmist chasopisu mali avtori iz seredovisha OUN Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni cherven 1941 pochalosya masove povernennya politemigrantiv dopisuvachiv do Ukrayini Vodnochas redakciya otrimala zmogu poshiryuvati tirazh na zahidnoukrayinskih zemlyah i zaluchiti do spivpraci desyatki dopisuvachiv z Galichini Bulo oprilyudneno svidchennya ochevidciv voyenno politichnih podij u Galichini vid veresnya 1939 do chervnya 1941 rokiv pro sprobi nasilnickoyi kolektivizaciyi silskogo gospodarstva bilshovicki represiyi kupi til zabitih v yazniv spiski zamordovanih pid promovistimi nazvami Ukrayinski gekatombi Zhertvi NKVD tosho a takozh fotoreportazhi iz zastinkiv NKVS URSR vidkritih u pershi dni vstupu nacistiv do Lvova Aktualnimi stali spogadi uchasnikiv borotbi z bilshovikami ta rosijskoyu armiyeyu u I j chverti stolittya M Ostroverhi pro pohid na Lviv i Kiyiv B Lepkogo z chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Ya Galchevskogo Vojnarovskogo Proti chervonih okupantiv tosho U kinci 1941 na pochatku 1942 rokiv viznachilasya grupa korespondentiv B Nizhankivskij Z Tarnavskij M Pasternakova I Nimchuk yaka specializuvalasya na lvivskij tematici povsyakdenna hronika perejmenuvannya vulic viviski grafik ruhu transportu rozporyadzhennya okupacijnoyi vladi martirologiya kulturne zhittya vidavnicha sprava organizaciya osviti suspilna opika ta inshe Naukovi temi porushuvali lvivski vcheni V Simovich M Voznyak I Krip yakevich M Korduba P Lushpinskij literaturno mistecki S Gordinskij B Goshovskij Yu Stefanik L Luciv Vas Barvinskij Ye Cegelskij Vnaslidok zaluchennya lvivskih avtoriv materiali z Holmshini Lemkivshini Posyannya poridshali stalo bilshe reportazhiv z Galichini Vid vesni 1943 roku voyenni zvitodavci S Volinec Ol Luckij M Levickij visvitlyuvali hroniku formuvannya diviziyi SS Galichina Z pochatkom radyanskogo kontrnastupu ta vnaslidok poetapnoyi evakuaciyi u Lvovi pevnij chas perebuvali chislenni vtikachi zi shidnoukrayinskih zemel sered nih harkivski ta kiyivski vcheni i literatori T Osmachka Yu Shevelov O Ogloblin A Lyubchenko I Bagryanij ta inshi Nalagodivshi spivpracyu z ukrayinskimi periodichnimi vidannyami Generalnoyi guberniyi drukuyuchi vlasni virshi opovidannya spogadi naukovi statti ta interv yu predstavniki novopribuloyi tvorchoyi inteligenciyi istotno zminili obraz tuteshnoyi ukrayinskoyi presi zokrema pokrashili yakist materialiv kulturnogo harakteru Krakivskih vistej Postijnimi spivrobitnikami gazeti u Krakovi zalishalisya L Burachinska I Vinnicka B Romanenchuk Ye Yu Pelenskij D Gornyatkevich Okremu grupu avtoriv utvorili ukrayinci vijskovopoloneni radyanskoyi armiyi ta robitniki ostivci K Dacko P Kizko M Sitnik M Terleckij I Majstrenko listi opovidannya spogadi yakih nadavav redaktor berlinskoyi gazeti dlya polonenih Nova doba G Kotorovich Zakordonni dopisuvachi gazeti pracyuvali u velikih yevropejskih mistah menshih naselenih punktah vsyudi de diyali organizovani ukrayinski gromadi Iz Pragi materiali pro zhittya emigraciyi kultorologichni mistectvoznavchi statti oglyadi potochnih podij zi shidnoukrayinskih zemel podavav D Antonovich Z Berlina dopisuvali B Osadchuk G Kotorovich S Zheneckij Desyatki publikacij nalezhali A Kurdidikovi im ya yakogo popri chasti zmini nim miscya prozhivannya ne znikalo na trivalij chas zi shpalt Postijnim predstavnikom gazeti v Rimi buv Ye Onackij Oficijnij predstavnik OUN m u Finlyandiyi B Kentrzhinskij specializuvavsya na skandinavskij tematici krayinoznavchij kulturnij i politichnij Korespondentskij korpus shodennika zaznavav postijnih vtrat sho buli yak prirodnimi tak i cherez peresliduvannya z boku gestapo Ya Rak polskogo pidpillya P Sanockij radyanskih partizaniv Ye Gricak a na ostannomu etapi povitryanimi bombarduvannyami soyuznih vijsk N Mazepa Singalevich Destabilizaciya vijskovo politichnoyi obstanovki masshtabnij evakuacijnij proces i perenesennya Krakivskih vistej do Vidnya zhovten 1944 roku prizveli do pripinennya spivpraci z gazetoyu bagatoh avtoriv Kilkist korespondentiv skorotilasya do lichenih osib a perevagu v zmisti na zavershalnomu etapi otrimali oficijni materiali PosilannyaKrakivski visti narodnij chasopis dlya general gubernatorstva Krakiv 1940 18 sichnya 2020 u Wayback Machine Cifrova biblioteka istoriko kulturnoyi spadshini NBUV Krakivski visti 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Arhiv vidannya v elektronnij biblioteci Diasporiana Nomeri Krakivski visti 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Vidannya v arhivi ukrayinskoyi periodiki Libraria Krakivski visti Vidannya v arhivi Internet Archive Dzherela ta literaturaL V Golovata Krakivski visti 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 288 ISBN 978 966 00 0855 4 Encyclopedia of Ukraine vol II University of Toronto Press 1988 Zhivotko A P Istoriya ukrayinskoyi presi Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik Kiyiv Nasha kultura i nauka 1999 368 s im pok Literaturni pam yatki Ukrayini Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X

Дата публікації:
Топ