Альбрехт Фрідріх Рудольф Австрійський, герцог фон Тешен (нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich-Teschen; 1817—1895) — ерцгерцог Австрійський, герцог Тешенський, фельдмаршал (1863), військовий діяч Австрійської імперії, обіймав посади головнокомандувача та генерал-інспектора Австрійської армії. Багатий землевласник та колекціонер мистецтва.
Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський | |
---|---|
нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich, Herzog von Teschen | |
Народився | 3 серпня 1817[1][2][…] Відень, Австрійська імперія[4] |
Помер | 18 лютого 1895[1][2][3] (77 років) Арко, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[4] |
Поховання | Імператорський склеп |
Країна | Долитавщина Угорщина |
Діяльність | офіцер, політик |
Учасник | Австро-прусська війна, Австро-італійська війна 1848—1849 і Q4391823? |
Титул | ерцгерцог |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] і d[5] |
Військове звання | генерал |
Партія | d |
Конфесія | католицтво |
Рід | Габсбурги-Лотаринзькі |
Батько | Карл Тешенський |
Мати | Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька |
Брати, сестри | Марія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Вільгельм Австрійський, Фрідріх Австрійський і Карл Фердинанд Австрійський |
У шлюбі з | Гільдеґарда Баварська |
Діти | Марія Тереза Австрійська, Матильда Австрійська і d[2] |
Нагороди | |
|
Біографія
Ерцгерцог Альбрехт народився у Відні 3 серпня 1817 р. в родині видатного австрійського військовика епохи наполеонівський війн ерцгерцога Карла та принцеси Генрієтти Нассау-Вейльбурзької, яка померла, коли дитині було 13 років. Ерцгерцог Альбрехт був онуком імператора Леопольда ІІ.
- Батько Альбрехта - ерцгерцог Карл Тешенський (1771-1847). Портрет роботи Георга Декера.
- Мати ерцгерцога - Генріета Нассау-Вейльбурзька (1797-1829).
- Ерцгерцог Карл Тешенський з дружиною та дітьми. Іоган Ендер, 1832.
Альбрехт не мав фахової військової освіти. Теорію військової науки йому викладав особисто батько вдома. Шляхетне походження дозволило ерцгерцогу рано розпочати військову службу. У 1836 р., коли Альбрехту було 19 років його призначили командувати батальйоном Ц. і К. піхотного полку № 13 в Граці. У 1839 р. імператорським указом підвищено до підполковника і призначено в 4-й кірасирський барона Менгдена полк, який дислокувався в Угорщині.
1844 року отримав звання фельдмаршал-лейтенанта (у 27-річному віці) та посаду командувача військової залоги Відня. У 1848 р. покидає цей пост через загострення політичної ситуації в монархії.
Після тривалого відсторонення від військової справи йде добровольцем до італійської армії фельдмаршала Радецького. В грудні цього ж року Альбрехт отримує посаду командира дивізії в ІІ армійському корпусі. З нею бере участь в битвах під Мортарою (21 березня 1849 р.) та Новарою (23 березня 1849 р.) та взятті Ліворно, що поклало край Тосканському повстанню.
У 1850 р. призначений командувати ІІІ армійським корпусом в Богемії, на випадок військової агресії з боку Пруссії. Під час Східної війни 1853—1856 рр. командував обсерваційною армією.
З 1851 по 1860 був цивільним та військовим губернатором Угорщини. Оскільки політичні справи ерцгерцогу не були до вподоби, то він не зрадів цій посаді. У 1859 р., коли розпочалась війна з Сардинією, був відправлений з дипломатичними повноваженнями до Берліна, але місія не зазнала успіху. З 1860 р. із задоволенням стає до лав війська, очолює VIII армійський корпус. У 1863 р. отримує найвищий чин у австрійському війську — фельдмаршала.
У 1866 р. з початком бойових дій проти Пруссії та Італії отримує в своє командування Південну армію. Рекомендує імператору Францу Йосифу І на пост очільника Північної армії Людвіга Бендека. Останній не погоджувався на це призначення, але ерцгерцог Альбрехт його переконав. 24 червня 1866 р. армія під керівництвом ерцгерцога Альбрехта отримала блискучу перемогу під Кустоцою. Ця подія підняла авторитет ерцгерцога серед австрійської громади. Але на богемському театрі військових дій Австрію спіткала невдача. Північна армія була розбита в битві під Садовою. Після цього ерцгерцог Альбрехт став очільником обох армій, та воювати вже не довелось, так як було досягнуто мирних домовленостей в Нікольсбурзі.
Після війни Альбрехт був призначений армійським генерал-інспектором. На цій посаді він стане одним з визначних теоретиків та організаторів Австро-Угорської армії. Ерцгерцог писав теоретичні праці, спираючись на досвід кампаній проти Італії та Пруссії. Піклувався практичною підготовкою офіцерського складу, зокрема організацією військових маневрів (зокрема весняних маневрів 1893 р. в Угорщині).
Помер 18 лютого 1895 р. в м. Арко в Тіролі. Похований в Імператорському склепі у Відні.
- Ерцгерцог Альбрехт у 1870 р.
- Фото ерцгерцога Альбрехта, виконане придворним фотографом у 1895 р.
Сім'я та захоплення
Цікавинка |
Ерцгерцогу Альбрехту було присвячено композицію авторства — «Erzherzog Albrecht marsch». |
В 26 років 19 квітня 1844 р. одружився з баварською принцесою Гільдегардою Луїзою Шарлоттою Терезією Фредерикою. Мав трьох дітей:
- Карл (1847—1848);
- Марія Терезія Анна (1845—1927);
- Матільда Марія Аденгульда (1849—1867).
- Смерть сина, дружини та доньки важко відбились на характері ерцгерцога. Був багатим землевласником, мав віллу в Арко. Любив писати твори військової тематики. У своїй віденській резиденції мав збірку творів мистецтва.
- Дружина ерцгерцога з доньками.
- Резиденція Альбрехта у Відні, де розміщується його мистецька збірка Альбертіна.
- Вілла Альбрехта в Арко, фото 1880 р.
Нагороди
- Орден Золотого руна (1830)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1852)
- Військовий орден Марії Терезії
- командорський хрест (20 червня 1849)
- великий хрест (29 серпня 1866)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го і 1-го класу з військовою відзнакою
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Військова медаль (Австро-Угорщина)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 1-го класу
- Орден Андрія Первозванного (20 липня 1839)
- Орден Святого Олександра Невського (20 липня 1839)
- Орден Білого Орла (20 липня 1839)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (20 липня 1839)
- Орден Святого Володимира 1-го ступеня
- Орден Святого Георгія
- 4-го ступеня (11 травня 1849) — «За італійську кампанію 1848 року.»
- 3-го ступеня (24 червня 1851) — «За подвиги зразкової мужності і особистої хоробрості, проявлені в італійських походах.»
- 1-го ступеня (2 липня 1870) — «За війну проти французів 1870 року.»
- Орден Святого Губерта (1843)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
- (1843)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1843)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Червоного орла
- 1-го класу
- великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Pour le Mérite (10 квітня 1849)
- Орден Вірності (Баден) (1856)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1856)
- Вищий орден Святого Благовіщення (21 вересня 1873)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (21 вересня 1873)
- Орден Корони Італії, великий хрест (21 вересня 1873)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (25 червня 1883)
- , великий хрест
- , великий хрест
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест
- , великий хрест
- , великий хрест
Інші країни
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (7 вересня 1843)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1851)
- Орден Віллема, командорський хрест (Нідерланди; 27 червня 1856)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 1 серпня 1856)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1856)
- Орден Золотого лева Нассау (червень 1858)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 22 жовтня 1859)
- Орден Слона (Данія; 19 вересня 1881)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 20 квітня 1885)
- Бальї Великого хреста честі і вірності (Мальтійський орден)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція)
- Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразильська імперія)
- Орден «Османіє» 1-го ступеня з діамантами (Османська імперія)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство)
- Орден Спасителя, великий хрест (Португальське королівство)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест з військовою відзнакою
- , великий хрест ()
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
- Верховний орден Христа (Ватикан)
- Особиста зброя та знаки Військового Ордена Марії Терезії, які належали ерцгерцогу Альбрехту. Віденський військовий музей
- Німецький маршальський жезл від імператора Вільгельма ІІ ерцгерцогу Альбрехту.
- Ерцгерцог Альбрехт в мундирі прусського генерал-фельдмаршала. Фото 1895 р.
Пам'ять
Ерцгерцог Альбрехт запам'ятався, як автор однієї з найбільших перемог австрійської армії в ХІХ ст. Його твори з військової теорії видавались у Франції,Бельгії та Російській імперії.. У 1899 р. імператор Франц Йосиф І затвердив Пам'ятну відзнаку фельдмаршала ерцгерцога Альбрехта для офіцерів генерального штабу. В цьому ж році у Відні йому було поставлено пам'ятник, автором якого є Каспар фон Цумбаш.
- Монумент ерцгерцогу Альбрехту у Відні на площі Альбрехта.
-
Ерцгерцог Альбрехт Тешенський був шефом Ц. і. К. угорського піхотного полку № 44 та 5-го уланського Литовського і 86-го піхотного Вільманстрандського полків Російської імператорської армії..
Див. також
Посилання та інформаційні джерела
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119482975 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 23. — 639 с. —
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 352
- Там само — С. 353
- . Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2015.
- Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 353
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://www.wien.gv.at/wiki/index.php/Albrecht_von_Österreich-Teschen[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht Albreht Fridrih Rudolf Avstrijskij gercog fon Teshen nim Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Osterreich Teschen 1817 1895 ercgercog Avstrijskij gercog Teshenskij feldmarshal 1863 vijskovij diyach Avstrijskoyi imperiyi obijmav posadi golovnokomanduvacha ta general inspektora Avstrijskoyi armiyi Bagatij zemlevlasnik ta kolekcioner mistectva Albreht Avstrijskij gercog Teshenskijnim Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Osterreich Herzog von TeschenNarodivsya3 serpnya 1817 1817 08 03 1 2 Viden Avstrijska imperiya 4 Pomer18 lyutogo 1895 1895 02 18 1 2 3 77 rokiv Arko Provinciya Trento Trentino Alto Adidzhe Italiya 4 PohovannyaImperatorskij sklepKrayina Dolitavshina UgorshinaDiyalnistoficer politikUchasnikAvstro prusska vijna Avstro italijska vijna 1848 1849 i Q4391823 TitulercgercogPosadachlen Palati paniv Imperskoyi Radi d i d 5 Vijskove zvannyageneralPartiyadKonfesiyakatolictvoRidGabsburgi LotarinzkiBatkoKarl TeshenskijMatiGenriyetta Aleksandrina Nassau VajlburzkaBrati sestriMariya Karolina Avstrijska Mariya Tereza Avstrijska Vilgelm Avstrijskij Fridrih Avstrijskij i Karl Ferdinand AvstrijskijU shlyubi zGildegarda BavarskaDitiMariya Tereza Avstrijska Matilda Avstrijska i d 2 NagorodiKavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Komandor ordena Mariyi Tereziyi Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Vijskova medal Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Orden Pour le Merite Prussiya Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Svyatogo Georgiya Gannover Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Orden Bilogo orla Serbiya Orden Lyudviga Gessen Orden Rutovoyi koroni Komandor vijskovogo ordena Villema Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Slona Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Orden Osmanie 1 stupenya Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Orden Genriha Leva Orden knyazya Danila I Verhovnij orden Hrista Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaErcgercog Albreht narodivsya u Vidni 3 serpnya 1817 r v rodini vidatnogo avstrijskogo vijskovika epohi napoleonivskij vijn ercgercoga Karla ta princesi Genriyetti Nassau Vejlburzkoyi yaka pomerla koli ditini bulo 13 rokiv Ercgercog Albreht buv onukom imperatora Leopolda II Batko Albrehta ercgercog Karl Teshenskij 1771 1847 Portret roboti Georga Dekera Mati ercgercoga Genrieta Nassau Vejlburzka 1797 1829 Ercgercog Karl Teshenskij z druzhinoyu ta ditmi Iogan Ender 1832 Albreht ne mav fahovoyi vijskovoyi osviti Teoriyu vijskovoyi nauki jomu vikladav osobisto batko vdoma Shlyahetne pohodzhennya dozvolilo ercgercogu rano rozpochati vijskovu sluzhbu U 1836 r koli Albrehtu bulo 19 rokiv jogo priznachili komanduvati bataljonom C i K pihotnogo polku 13 v Graci U 1839 r imperatorskim ukazom pidvisheno do pidpolkovnika i priznacheno v 4 j kirasirskij barona Mengdena polk yakij dislokuvavsya v Ugorshini 1844 roku otrimav zvannya feldmarshal lejtenanta u 27 richnomu vici ta posadu komanduvacha vijskovoyi zalogi Vidnya U 1848 r pokidaye cej post cherez zagostrennya politichnoyi situaciyi v monarhiyi Pislya trivalogo vidstoronennya vid vijskovoyi spravi jde dobrovolcem do italijskoyi armiyi feldmarshala Radeckogo V grudni cogo zh roku Albreht otrimuye posadu komandira diviziyi v II armijskomu korpusi Z neyu bere uchast v bitvah pid Mortaroyu 21 bereznya 1849 r ta Novaroyu 23 bereznya 1849 r ta vzyatti Livorno sho poklalo kraj Toskanskomu povstannyu U 1850 r priznachenij komanduvati III armijskim korpusom v Bogemiyi na vipadok vijskovoyi agresiyi z boku Prussiyi Pid chas Shidnoyi vijni 1853 1856 rr komanduvav observacijnoyu armiyeyu Z 1851 po 1860 buv civilnim ta vijskovim gubernatorom Ugorshini Oskilki politichni spravi ercgercogu ne buli do vpodobi to vin ne zradiv cij posadi U 1859 r koli rozpochalas vijna z Sardiniyeyu buv vidpravlenij z diplomatichnimi povnovazhennyami do Berlina ale misiya ne zaznala uspihu Z 1860 r iz zadovolennyam staye do lav vijska ocholyuye VIII armijskij korpus U 1863 r otrimuye najvishij chin u avstrijskomu vijsku feldmarshala Ataka C i K ulanskogo polku 13 v bitvi pid kustocoyu 1866 r U 1866 r z pochatkom bojovih dij proti Prussiyi ta Italiyi otrimuye v svoye komanduvannya Pivdennu armiyu Rekomenduye imperatoru Francu Josifu I na post ochilnika Pivnichnoyi armiyi Lyudviga Bendeka Ostannij ne pogodzhuvavsya na ce priznachennya ale ercgercog Albreht jogo perekonav 24 chervnya 1866 r armiya pid kerivnictvom ercgercoga Albrehta otrimala bliskuchu peremogu pid Kustocoyu Cya podiya pidnyala avtoritet ercgercoga sered avstrijskoyi gromadi Ale na bogemskomu teatri vijskovih dij Avstriyu spitkala nevdacha Pivnichna armiya bula rozbita v bitvi pid Sadovoyu Pislya cogo ercgercog Albreht stav ochilnikom oboh armij ta voyuvati vzhe ne dovelos tak yak bulo dosyagnuto mirnih domovlenostej v Nikolsburzi Pislya vijni Albreht buv priznachenij armijskim general inspektorom Na cij posadi vin stane odnim z viznachnih teoretikiv ta organizatoriv Avstro Ugorskoyi armiyi Ercgercog pisav teoretichni praci spirayuchis na dosvid kampanij proti Italiyi ta Prussiyi Pikluvavsya praktichnoyu pidgotovkoyu oficerskogo skladu zokrema organizaciyeyu vijskovih manevriv zokrema vesnyanih manevriv 1893 r v Ugorshini Pomer 18 lyutogo 1895 r v m Arko v Tiroli Pohovanij v Imperatorskomu sklepi u Vidni Ercgercog Albreht u 1870 r Foto ercgercoga Albrehta vikonane pridvornim fotografom u 1895 r Sim ya ta zahoplennyaCikavinka Ercgercogu Albrehtu bulo prisvyacheno kompoziciyu avtorstva Erzherzog Albrecht marsch V 26 rokiv 19 kvitnya 1844 r odruzhivsya z bavarskoyu princesoyu Gildegardoyu Luyizoyu Sharlottoyu Tereziyeyu Frederikoyu Mav troh ditej Karl 1847 1848 Mariya Tereziya Anna 1845 1927 Matilda Mariya Adengulda 1849 1867 Smert sina druzhini ta donki vazhko vidbilis na harakteri ercgercoga Buv bagatim zemlevlasnikom mav villu v Arko Lyubiv pisati tvori vijskovoyi tematiki U svoyij videnskij rezidenciyi mav zbirku tvoriv mistectva Druzhina ercgercoga z donkami Rezidenciya Albrehta u Vidni de rozmishuyetsya jogo mistecka zbirka Albertina Villa Albrehta v Arko foto 1880 r NagorodiAvstrijska imperiya Avstro Ugorshina Orden Zolotogo runa 1830 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1852 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest 20 chervnya 1849 velikij hrest 29 serpnya 1866 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go i 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Vijskova medal Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 1 go klasu Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 20 lipnya 1839 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 20 lipnya 1839 Orden Bilogo Orla 20 lipnya 1839 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 20 lipnya 1839 Orden Svyatogo Volodimira 1 go stupenya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 11 travnya 1849 Za italijsku kampaniyu 1848 roku 3 go stupenya 24 chervnya 1851 Za podvigi zrazkovoyi muzhnosti i osobistoyi horobrosti proyavleni v italijskih pohodah 1 go stupenya 2 lipnya 1870 Za vijnu proti francuziv 1870 roku Korolivstvo Bavariya Orden Svyatogo Guberta 1843 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest Korolivstvo Gannover 1843 Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest 1843 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom Orden Chervonogo orla 1 go klasu velikij hrest Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest Pour le Merite 10 kvitnya 1849 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1856 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1856 Korolivstvo Italiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 21 veresnya 1873 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 21 veresnya 1873 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 21 veresnya 1873 Ispaniya Orden Karlosa III velikij hrest z lancyugom 25 chervnya 1883 velikij hrest Korolivstvo Oboh Sicilij velikij hrest Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrest Korolivstvo Serbiya velikij hrest velikij hrest Inshi krayini Orden Lyudviga Gessen velikij hrest 7 veresnya 1843 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1851 Orden Villema komandorskij hrest Niderlandi 27 chervnya 1856 Orden Leopolda I velika strichka Belgiya 1 serpnya 1856 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest Korolivstvo Vyurtemberg 1856 Orden Zolotogo leva Nassau cherven 1858 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 22 zhovtnya 1859 Orden Slona Daniya 19 veresnya 1881 Orden Serafimiv Shvedsko norvezka uniya 20 kvitnya 1885 Balyi Velikogo hresta chesti i virnosti Maltijskij orden Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Franciya Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Brazilska imperiya Orden Osmaniye 1 go stupenya z diamantami Osmanska imperiya Orden Vezhi j Mecha velikij hrest Portugalske korolivstvo Orden Spasitelya velikij hrest Portugalske korolivstvo Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest z vijskovoyu vidznakoyu velikij hrest Orden knyazya Danila I velikij hrest Knyazivstvo Chornogoriya Verhovnij orden Hrista Vatikan Osobista zbroya ta znaki Vijskovogo Ordena Mariyi Tereziyi yaki nalezhali ercgercogu Albrehtu Videnskij vijskovij muzej Nimeckij marshalskij zhezl vid imperatora Vilgelma II ercgercogu Albrehtu Ercgercog Albreht v mundiri prusskogo general feldmarshala Foto 1895 r Pam yatErcgercog Albreht zapam yatavsya yak avtor odniyeyi z najbilshih peremog avstrijskoyi armiyi v HIH st Jogo tvori z vijskovoyi teoriyi vidavalis u Franciyi Belgiyi ta Rosijskij imperiyi U 1899 r imperator Franc Josif I zatverdiv Pam yatnu vidznaku feldmarshala ercgercoga Albrehta dlya oficeriv generalnogo shtabu V comu zh roci u Vidni jomu bulo postavleno pam yatnik avtorom yakogo ye Kaspar fon Cumbash Monument ercgercogu Albrehtu u Vidni na ploshi Albrehta Pam yatna vidznaka feldmarshala ercgercoga Albrehta Ercgercog Albreht Teshenskij buv shefom C i K ugorskogo pihotnogo polku 44 ta 5 go ulanskogo Litovskogo i 86 go pihotnogo Vilmanstrandskogo polkiv Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Div takozhAvstro italijska vijna 1848 1849 Avstro italo francuzka vijna Avstro italijska vijna 1866 Avstro prusska vijna AlbertinaPosilannya ta informacijni dzherelaEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 119482975 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 23 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Albreht Fridrih Rudolf Voennaya enciklopediya Sytina Pod red V F Novickogo i dr SPb tovarishestvo I V Sytina 1911 1915 T 2 S 352 Tam samo S 353 Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 4 serpnya 2015 Albreht Fridrih Rudolf Voennaya enciklopediya Sytina Pod red V F Novickogo i dr SPb tovarishestvo I V Sytina 1911 1915 T 2 S 353 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https www wien gv at wiki index php Albrecht von Osterreich Teschen nedostupne posilannya z chervnya 2019