Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільгельм Франц Карл Австрійський (нім. Wilhelm Franz Karl von Österreich; 21 квітня 1827, Відень ― 29 липня 1894, Баден) ― воєначальник, фельдмаршал Збройних сил Австро-Угорщини, ерцгерцог Австрійський, 57-й великий магістр Тевтонського ордена (1863–1894).
| Вільгельм Франц Карл Австрійський | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Wilhelm Franz Karl Erzherzog von Österreich | ||||||
 | ||||||
| Ім'я при народженні | нім. Wilhelm Franz Karl von Österreich | |||||
| Народився | 21 квітня 1827 Відень, Австрійська імперія | |||||
| Помер | 29 липня 1894 (67 років) d, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австро-Угорщина ·d | |||||
| Поховання | Церква Капуцинів (Відень) | |||||
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина | |||||
| Національність | австрієць | |||||
| Місце проживання | d d | |||||
| Діяльність | військовослужбовець, політик | |||||
| Alma mater | Віденський університет | |||||
| Титул | ерцгерцог | |||||
| Посада | Великий магістр Тевтонського ордена (1863–1894) | |||||
| Військове звання | фельдмаршал Збройних сил Австро-Угорщини | |||||
| Конфесія | римо-католик | |||||
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі | |||||
| Батько | Карл Тешенський | |||||
| Мати | Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька | |||||
| Брати, сестри | Марія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Карл Фердинанд Австрійський, Фрідріх Австрійський і Альбрехт Австрійський | |||||
| Нагороди |
| |||||
 герб Габсбургів-Лотаринзьких | ||||||
| ||||||
Біографія
Представник роду Габсбургів. Четвертий син Карла, герцога Тешенського і Генрієтти Александріни Нассау-Вайльбурзької, внук імператора Священної Римської імперії Леопольда ІІ і Марії Луїзи Іспанської.
Вивчав політичні науки у Віденському університеті, був студентом Йозефа фон Кудлера.
Військова кар'єра
З ранніх років готував себе до військової служби. Особливо його цікавила артилерія.
В 1842 р. вступив на службу. У цьому ж році, 1 серпня, став командувачем 12 піхотного полку, який з тих пір носив його ім'я.
В 1846 р. йому був присвоєний чин полковника піхоти. В наступному році — генерал-майора. В 1860 році став командуючим польової артилерії Ломбардо-Венеційського королівства, в 1862 — командувачем Майнцською групою військ.
Учасник багатьох битв, в тому числі при Сольферино в 1859 та в битві під Садові в 1866 командував артилерією та був поранений.
В 1862 р. призначений губернатором фортеці в Майнці.
4 січня 1867 р. імператор підвищив Вільгельма до фельдмаршала Збройних сил Австро-Угорщини.
У 1867–1894 рр. був генеральним інспектором артилерії.
До своєї смерті був керівником наступних підрозділів:
- 12-й імператорсько-королівський піхотний полк (з 1842 р.);
- 3-й імператорсько-королівський польовий гаубичний полк (з 1854 р.);
- 4-й імператорсько-королівський піхотний полк (з 1863 р.);
- 1-й східно-прусський польовий артилерійський полк;
- 5-а російська кінна артилерійська батарея;
Членство в Тевтонському ордені
В жовтні 1845 року Вільгельм Австрійський був прийнятий до Тевтонського ордена. У 1846 р. вибраний помічником великого магістра в ордені. З 1863 року після смерті ерцгерцога Максиміліана Австрійського очолив орден. Будучи магістром, сприяв організації Тевтонських польових госпіталів в австрійській армії.
Особисте життя
Вільгельм був власником одного з перших палаців, побудованих на нещодавно збудованому Рінгштрассе у Відні. Теофіл ваг Гансен будував палац за дорученням ерцгерцога в 1864–1868 навпроти міського парку. У 1870 році Вільгельм продав палац Тевтонському ордену, але продовжував жити в ньому адже був Великим магістром ордену.
Захоплювався колекціонуванням, під час військової служби зібрав велику колекцію нагород Габсбурзької монархії. Був одним із ініцаторів створення Віденського військово-історичного музею. Зібрав багато експонатів для наповнення музею.
В особистому житті ерцгерцог Австрійський, незважаючи на обітниці, дані при вступі в орден, в числі іншого, безшлюбності, був заможним, брав участь в світському житті. Багато і вдало грав на біржі, що приносило йому істотний дохід. Жив за рахунок успішної діяльності на фондовому ринку і від продажу цінних паперів. Любив бали і верхову їзду. Його численні зв'язки з жінками були причиною багатьох чуток.
Внаслідок роману з актрисою Марією Лутц в 1860 р. в них народився син Карл Борромеус Ротт.
Смерть
29 липня 1894 р. під час однієї з верхових поїздок ерцгерцог вирішив привчити коня до шуму нового паровоза. Їзда уздовж залізничної лінії закінчилася тим, що переляканий кінь скинув наїзника. В результаті падіння Вільгельм Австрійський отримав важкі поранення і в той же день помер.
Похований у Відні в Церкві Капуцинів, в родовій усипальниці Габсбургів.
Пам'ять
Після смерті Вільгельма його ім'ям був названий 3-й полк фортечної артилерії у Граці.
Йоганн Штраус в 1854 році присвятив ерцгерцогу марш на честь одужання.
На честь Вільгельма Австрійського, від імені його племінника і спадкоємця Євгена Австрійського (якому тоді було менше року) в Вайкерсдорфі (Баден) встановлена пам'ятна колона.
У 1896 році в Леопольдштадті, біля Пратера, була побудована артилерійська казарма, названа ім'ям ерцгерцога Вільгельма. Проте, до 2005 року останню будівлю казарм було знесено, а місце забудовано житловими будинками.
Оглядова вежа, побудована на вершині гори Аннінгер в 1887 році названа Вільгельмсварте, в честь ерцгерцога.
Нагороди
- Австрійський Імператорський орден Леопольда з військовим оздобленням;
- Хрест «За військові заслуги» з військовим оздобленням (Австро-Угорщина);