Сва тівський райо н колишній район України на північному заході Луганської області який існував протягом 1923 2020 років

Сва́тівський райо́н — колишній район України на північному заході Луганської області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Районним центром було місто Сватове. Населення становило 35 297 особи (на 1 січня 2017). Площа району 1740 км². Територією району протікає 3 річки. Найбільша — Красна, довжиною 30 км.

Сватівський район

ліквідована адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Колишній район на карті Луганська область

Основні дані

Країна:

СРСР (

УРСР),

Україна

Область:

Луганська область

Код КОАТУУ:

4424000000

Утворений:

1923 р.

Ліквідований:

2020 р.

Населення:

▼ 33 850
(на 1.01.2019)

Площа:

1740 км²

Густота:

21.7 осіб/км²

Тел. код:

+380-6471

Поштові індекси:

92600—92655

Населені пункти та ради

Районний центр:

Сватове

Міські ради:

1

Селищні ради:

1

Сільські ради:

17

Міста:

1

Смт:

1

Села:

54

Селища:

4

Районна влада

Голова ради:

Голова РДА:

Честних Валерій Станіславович

Вебсторінка:

Сватівська РДА
Сватівська райрада

Адреса:

92600, Луганська обл., Сватівський р-н, м. Сватове, майдан Злагоди, 25

Мапа

Сватівський район у Вікісховищі

Ця стаття про колишній Сватівський район, який існував у 1923—2020 роках. Про сучасний Сватівський район, утворений 2020 року див. Сватівський район.

Географія

Розташування

Район розташований у північно-західній степовій фізико-географічній зоні.

Найвища точка у селі Куземівка — 204 м.

Клімат

Середньорічні температури: (+) 7,20 °C, літня — (+) 21,80 °C, зимова — (-) 7,20 °C. Кількість опадів — 415 мм на рік.

Корисні копалини

Район забезпечений крейдою, вапняком, глинами і піском, але всі ці будівельні матеріали мають місцеве значення. На території Райгородської територіальної громади залягають поклади природного газу (родовище Зайцівське).

На більшості території району переважають чорноземи звичайні. В заплавах рік, на днищах балок і на понижених ділянках розміщені лучні і лучно-болотні ґрунти. По бонітету ґрунтів (якісна оцінка земель) район займає 3-е місце в області.

За даними інституту «Укрземпроекту», тільки водній ерозії підлягає 58 % сільськогосподарських угідь та 58,4 % ріллі, вітровій ерозії підлягає близько 38 % ріллі, внаслідок чого щорічно сільськогосподарські підприємства втрачають сотні тонн родючого шару ґрунтів.

Гідрологія

Порівняно добре район забезпечений підземними і поверхневими водами. У районі є 8 водоймищ та 56 ставків господарського призначення. Питна вода видобувається з артезіанських свердловин, але її якість не завжди відповідає держстандартам. На території міста діють біологічні очисні споруди, які потребують капітального ремонту, тому обстановка з очищенням стічних вод до сьогодні залишається напруженою.

Флора

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:

брандушка різнобарвна (Bulbocodium versicolor), Нижня Дуванка;
гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus), Сватове, Нижня Дуванка, Верхня Дуванка;
(Cephalaria litvinovii), Верхня Дуванка;
громовик донський (Onosma tanaitica), Сватове, Оборотнівка;
дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea), Нижня Дуванка, Сватове;
дрік донський (Genista tanaitica), Сватове, Нижня Дуванка;
келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Нижня Дуванка, Верхня Дуванка, Сватове, Наугольне;
ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia);
полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Нижня Дуванка, Верхня Дуванка;
ранник крейдовий (Scrophularia cretacea), Нижня Дуванка, Верхня Дуванка, Новониканорівка;
рябчик малий (Fritillaria meleagroides);
смілка крейдова (Silene cretacea);
сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси;
шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров;
шиверекія мінлива (Schivereckia podolica) на теренах області трапляється лише поблизу Оборотнівки;
(Scutellaria creticola), Сватове, Нижня Дуванка, Наугольне.

Природоохоронний фонд

Станом на 01.01.2005 року природно-заповідний фонд району є найбільшим в області і становить 17 об'єктів місцевого значення.

Терни — заказник загальнозоологічний
Джерело Містки — пам'ятка природи гідрологічна
Верхній ставок — пам'ятка природи гідрологічна
Куземівський яр — пам'ятка природи геологічна
— пам'ятка природи гідрологічна
— пам'ятка природи гідрологічна
— пам'ятка природи гідрологічна
— пам'ятка природи гідрологічна
Сватівський парк — Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Мілуватський лиман — заказник загальнозоологічний
Містківський — заказник загальнозоологічний
Гончарівський — заказник ботанічний
Сватівський заказник — заказник загальнозоологіний
Нижньодуванське — заповідне урочище
Кармазинівська — пам'ятка природи ботанічна
Надія — пам'ятка природи ботанічна
Мілуватський водолій — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва

Історія

Масове заселення Слобожанщини розпочалося у XVII столітті, коли Дніпровські козаки, на яких чинили тиск Унія і польська шляхта, масово кидали рідні місця і поселялися на Лівобережних степових просторах, створюючи козацькі містечка і слободи.

На початку XVIII століття Сватова Лучка входила до складу Ізюмського слобідського полку. Основними заняттями населення на той час було хліборобство і скотарство, а також чумацтво та .

Розвитку продуктивних сил Сватової Лучки сприяло спорудження Катерининської залізниці. Відрізок Лисичанськ—Сватове став до ладу у 1894 році, а Сватове—Куп'янськ у 1895 році.

Напередодні Першої світової війни Сватова Лучка була військовою слободою Куп'янського повіту Харківської губернії.

У 1923 році її проголосили районним центром Харківської губернії і назвали Сватове.

У 1938 році Сватове отримало статус міста і стало райцентром Луганської області.

Під час Німецько-радянської війни Сватове було окуповане 9 липня 1942 року, а звільнене від фашистських загарбників 31 січня 1943 року силами 267 стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. На фронтах Німецько-радянської війни захищали свою Батьківщину майже 3500 сватівчан, 2278 з яких загинули. Бойовими орденами і медалями нагороджено 2708 сватівчан, 8 стали Героями Радянського Союзу.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Сватівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів і підпорядковані . Адміністративний центр — місто Сватове.

Населені пункти

Населення

Станом на 01.01.2005 р. наявне населення — 41,4 тис. осіб, або 1,7 % від населення області, 8-ме місце серед районів. У тому числі:

міського — 21,5 тис. осіб;
селищного — 1,124 тис. осіб
сільського — 19,9 тис. осіб.

Мешкає у районному центрі — 19,1 тис. осіб.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

українці — 91,4 %;
росіяни — 7,3 %;
білоруси — 0,3 %
інші національності — 1 %

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

	українська	російська	вірменська	білоруська	циганська
Сватівський район	91,8	7,6	0,2	0,1	0,1
м. Сватове	89,5	9,7	0,3	0,2	0,1
смт Нижня Дуванка	94,0	5,6	0,0	0,1
Верхньодуванська сільрада	96,0	3,7
Гончарівська сільрада	93,8	5,2	0,8	0,1
Ковалівська сільрада	95,9	2,6	0,1	0,1
Коломийчихська сільрада	95,0	4,7
Круглівська сільрада	90,9	8,9		0,2
Куземівська сільрада	94,8	4,9		0,2
Маньківська сільрада	92,2	7,8
Мілуватська сільрада	94,9	4,9		0,1
Містківська сільрада	91,9	7,4	0,2	0,0	0,4
Оборотнівська сільрада	94,5	5,4		0,1
Первомайська сільрада	91,4	8,2
Петрівська сільрада	94,0	5,8		0,1
Преображенська сільрада	94,4	4,4	0,8
Райгородська сільрада	95,4	4,1		0,1
Рудівська сільрада	94,7	4,8		0,4
Свистунівська сільрада	95,6	4,2		0,1
Стельмахівська сільрада	96,1	3,9

Економіка

Основні галузі економіки району: сільське господарство з виробництва зернових, технічних культур, м'яса, молока та переробна промисловість. Вперше за останні 10 років в 2004 році в великих агроформуваннях та фермерських господарствах району отримано 115,5 тис. тонн зерна у вазі після доробка.

Соціальна сфера

Освіта та культура

У Сватівському районі 30 середніх загальноосвітніх навчальних закладів, 14 дитячих садків та 2 позашкільні установи.

В 1996 року Сватівську дитячу музичну школу було реорганізовано в районну школу мистецтв. Школа має 2 філії: у селищі Нижня Дуванка та в селі Круглому.

Система закладів культури Сватівського району включає:

Народний дім «Сватова Лучка»,
Нижньодуванський міський будинок культури,
14 сільських будинків культури,
15 сільських клубів (в тому числі 4 клуби-бібліотеки),
районну бібліотеку ім. Т. А. Полякова,
22 сільські філії бібліотек,
районну школу мистецтв ім. В. Зінкевича,
— філія районного краєзнавчого музею.

У Сватівському районі два Народних музеї:

Сватівський районний Народний Краєзнавчий, створений в 1962 році. Звання Народний присвоєно в 1972 році, має майже 10 тисяч експонатів, щороку музей відвідують майже 5 тисяч осіб.
Фомівський Народний музей історії села створений в 1980 році. Звання Народний присвоєно в 1992 році, має більше 2-х тисяч експонатів, до 500 відвідувачів (керівник Рубчевська).

У районі майже 600 археологічних пам'яток — курганів бронзової доби, сарматської культури, кочівників. 36 братських могил воїнам громадянської та Другої Світової війни, 13 пам'ятних знаків, Меморіальний комплекс Слави, Пам'яті та Скорботи загиблим воїнам-землякам, 12 Меморіальних пам'ятних дощок, пам'ятний знак воїнам 267 СД, воїнам-афганцям.

Охорона здоров'я

Медична допомога населенню Сватівського району надається 36 лікувально-профілактичними закладами, в тому числі центральною районною лікарнею на 225 ліжок, Нижньодуванською лікарнею на 50 ліжок, стоматологічною поліклінікою, 5 сільськими лікарнями амбулаторіями, 27 фельдшерськими пунктами.

У складі центральної районної лікарні функціонують вісім стаціонарних відділень, відділення швидкої допомоги, трансфузіологічне відділення з потужністю 50 літрів крові на місяць. В лікувальних закладах працює 91 лікар, 275 середніх та 149 молодших медичних працівників.

Фізична культура

У районі :

4 стадіони,
14 футбольних полів,
21 спортивна зала,
58 спортивних майданчиків,
11 стрілецьких тирів,
13 майданчиків з тренажерним обладнанням,
3 тенісних корти.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Сватівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 34,31 % (проголосували 9 496 із 27 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,36 % (3 168 виборців); Сергій Тігіпко — 16,92 % (1 607 виборців), Михайло Добкін — 11,59 % (1 101 виборців), Олег Ляшко — 7,26 % (689 виборців), Юлія Тимошенко — 6,06 % (572 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,74 %.

Примітки

Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 44/2020-рп «Про призначення В.Честних головою Сватівської районної державної адміністрації Луганської області»
(рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
Адміністративно-територіальний устрій Сватівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 квітня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сватівський район (1923—2020)

Сватівський район на сайті міста Сватове [ 4 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Харківська область (Куп'янський район)	Троїцький район	Білокуракинський район
Харківська область (Борівський район)		Старобільський район
Харківська область (Борівський район)	Кремінський район

[1] Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 44/2020-рп «Про призначення В.Честних головою Сватівської районної державної адміністрації Луганської області»

[ОРЛОК-2] (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.

[3] Адміністративно-територіальний устрій Сватівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[4] Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.

[5] . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2022.

[6] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 квітня 2016.