Гри́цики звича́йні (Capsella bursa-pastoris L., Capsella hyrcana ) — однорічна або багаторічна зелена рослина з родини капустяних (Brassicaceae).
Грицики звичайні | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
Рід: | Грицики (Capsella) |
Вид: | Грицики звичайні (C. bursa-pastoris) |
Біноміальна назва | |
Capsella bursa-pastoris |
Міжнародна назва роду походить від латинського слова, що означає «сумка». Видова назва у перекладі з латинської мови — «пастухова». Місцеві назва — дика гречка, горобинець, горобине око тощо.
Морфологічна характеристика
Однорічна трав'яниста рослина (10—15 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Прикореневі листки зібрані в розетці, перистороздільні, з трикутними, гострими, зубчастими частками, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні, сидячі, при основі стрілоподібні, стеблообгортні.
Квітки дрібні, правильні, зібрані у верхівкову китицю. Чашолистків і пелюсток по чотири, чашолистки яйцеподібні, пелюстки (2—3 мм завдовжки) білі, майже вдвоє більша від чашолистків. Тичинок шість, з них дві коротші за інші. Маточка одна, з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і головчастою приймочкою.
Плід — стиснутий з боків трикутно-оберненосерцеподібний стручечок (5—8 мм завширшки).
Екологічна приуроченість
Росте як бур'ян на лісокультурних площах, лісових розсадниках, поблизу доріг, жител. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні— червні.
Поширення
Природний ареал
- Африка
- Азія
- Аравійський півострів: Саудівська Аравія; Ємен
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Дагестан, Передкавказзя
- Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
- Західна Азія: Афганістан; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Сирія; Туреччина
- Індійський субконтинент: Пакистан
- Європа
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; європейська частина Росії; Україна
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Словаччина; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
- Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації
- Африка
- Субсахарська Африка: Кенія; Танзанія; Уганда; Еритрея; Ефіопія; Зімбабве; Заїр; Лесото; Південно-Африканська Республіка
- Макаронезія: Португалія — Азорські острови; Іспанія — Канарські острови
- Індійський океан: Маврикій; Реюньйон
- Китай
- Східна Азія: Японія; Корея
- Далекий Схід Росії
- Сибір: Східний Сибір; Західний Сибір
- Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Шрі Ланка
- Австралазія
- Північна Америка
- Тихий океан
- Південна Америка
Ареал культивування
Трапляються грицики по всій Україні. Заготовляють їх в усіх областях України.
Практичне використання
Лікарська, вітамінозна, харчова, медоносна, .
У медицині
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У науковій медицині використовують надземну частину — Herba bursae pastoris, яку рекомендують проти різноманітних внутрішніх кровотеч (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових), а також при надмірних менструаціях. Препарати грициків посилюють перистальтику кишківника, рекомендуються при застуді, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин, ревматизмі.
У народній медицині грицики використовують як кровоспинний засіб, при блюванні (токсикозі) у вагітних жінок, при гіпертонічній хворобі, гастриті та виразці шлунка, при запаленнях і піску в сечовому міхурі, при туберкульозі, простуді, геморої, жовчних каменях, нетриманні сечі, жіночих хворобах, легкому перебігу шигельозу. Сік з свіжої рослини п'ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо вживають для промивання ран, для компресів або розтирання при пораненнях чи контузії.
У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослини. У ветеринарній практиці грицики застосовують при кривавих проносах і сечі у великої рогатої худоби, при маткових кровотечах і послабленні тонусу матки.
У харчуванні
У траві грициків містяться алкалоїд бурсин, ефірні олії, сірковмісні й дубильні речовини, сапоніни, холін, яблучна, винна і лимонна кислоти, фітонциди, багато калію, залізо, мідь, хром, манган та інші мікроелементи. Листки містять вітамін С (90-170 мг%), провітамін А (10-12 мг%), вітаміни К, В2, D. Вітаміну А у грициків удвічі більше за моркву, а вітаміну В2 — у півтори рази за капусту.
Молоді рослини ніжні й смачні, придатні для приготування салатів, як приправа до м'ясних страв, їх додають у борщі, супи; з протертих листків готують пюре. Насіння грициків містить олію (27,9 — 30 %), тому його використовують як замінник гірчиці.
Рослина популярна в Китаї, де її вирощують на невгіддях як салатне зілля. Листя використовується в китайській кухні не лише для салатів, а й для юшок, овочевого пюре, борщів тощо. У густонаселених районах деяких східних країн грицики культивують на городах, де вони розвиваються в грубу рослину з соковитим великим листям. У Японії та Індії листя грициків додають до юшок. Стара зелень дає поживні та смачні бульйони. З вареного листя готують юшкове пюре. А до м'ясних страв додають на смак висушене й розтерте листя. У Білорусі та на Кавказі з листя грициків готують юшки та борщі. У Франції ніжне зілля цієї рослини — обов'язковий компонент гострих салатів.
Перетерте на порошок сухе листя, надто насіння мають гіркуватий пряний присмак, можуть заміняти гірчицю.
Рослина задовільно поїдається худобою, медонос.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають надземну частину під час цвітіння, зрізуючи ножами, серпами, а при суцільних заростях скошують косами. Сушать на відкритому повітрі, на горищах під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Суху речовину пресують у тюки вагою по 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — три роки.
Див. також
Примітки
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.26
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Грицики звичайні. CAPSELLA BURSA-PASTORIS L. [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання
- Грицики звичайні // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 128. — .
- ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris L.) [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gri ciki zvicha jni Capsella bursa pastoris L Capsella hyrcana odnorichna abo bagatorichna zelena roslina z rodini kapustyanih Brassicaceae Griciki zvichajni Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Griciki Capsella Vid Griciki zvichajni C bursa pastoris Binomialna nazva Capsella bursa pastoris L Medik 1792 Mizhnarodna nazva rodu pohodit vid latinskogo slova sho oznachaye sumka Vidova nazva u perekladi z latinskoyi movi pastuhova Miscevi nazva dika grechka gorobinec gorobine oko tosho Morfologichna harakteristikaOdnorichna trav yanista roslina 10 15 sm zavvishki Steblo pryame proste abo rozgaluzhene Prikorenevi listki zibrani v rozetci peristorozdilni z trikutnimi gostrimi zubchastimi chastkami chereshkovi Steblovi listki dribnishi cilisni lancetni sidyachi pri osnovi strilopodibni stebloobgortni Kvitki dribni pravilni zibrani u verhivkovu kiticyu Chasholistkiv i pelyustok po chotiri chasholistki yajcepodibni pelyustki 2 3 mm zavdovzhki bili majzhe vdvoye bilsha vid chasholistkiv Tichinok shist z nih dvi korotshi za inshi Matochka odna z verhnoyu zav yazzyu odnim stovpchikom i golovchastoyu prijmochkoyu Plid stisnutij z bokiv trikutno obernenosercepodibnij struchechok 5 8 mm zavshirshki Ekologichna priurochenistRoste yak bur yan na lisokulturnih ploshah lisovih rozsadnikah poblizu dorig zhitel Tinovitrivala roslina Cvite u kvitni chervni PoshirennyaPrirodnij areal Afrika Makaroneziya Madejra Pivnichna Afrika Marokko Alzhir Tunis Liviya Yegipet Aziya Aravijskij pivostriv Saudivska Araviya Yemen Kavkaz Virmeniya Azerbajdzhan Gruziya Rosijska Federaciya Dagestan Peredkavkazzya Serednya Aziya Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Zahidna Aziya Afganistan Iran Irak Izrayil Jordaniya Siriya Turechchina Indijskij subkontinent Pakistan Yevropa Shidna Yevropa Bilorus Estoniya Latviya Litva Moldova yevropejska chastina Rosiyi Ukrayina Serednya Yevropa Avstriya Belgiya Chehiya Nimechchina Ugorshina Niderlandi Slovachchina Shvejcariya Pivnichna Yevropa Daniya Finlyandiya Islandiya Irlandiya Norvegiya Shveciya Ob yednane Korolivstvo Pivdenno Shidna Yevropa Albaniya Bosniya i Gercegovina Bolgariya Horvatiya Greciya Italiya Pivnichna Makedoniya Chornogoriya Rumuniya Serbiya Sloveniya Pivdenno Zahidna Yevropa Franciya Portugaliya Ispaniya Areal naturalizaciyi Afrika Subsaharska Afrika Keniya Tanzaniya Uganda Eritreya Efiopiya Zimbabve Zayir Lesoto Pivdenno Afrikanska Respublika Makaroneziya Portugaliya Azorski ostrovi Ispaniya Kanarski ostrovi Indijskij okean Mavrikij Reyunjon Kitaj Shidna Aziya Yaponiya Koreya Dalekij Shid Rosiyi Sibir Shidnij Sibir Zahidnij Sibir Indijskij subkontinent Butan Indiya Shri Lanka Avstralaziya Avstraliya Nova Zelandiya Pivnichna Amerika Kanada Meksika Spolucheni Shtati Ameriki Grenlandiya Tihij okean Gavayi Pivdenna Amerika Braziliya Argentina Chili Urugvaj Boliviya Ekvador Peru Karibskij basejn Kuba Gayiti Yamajka Mezoamerika Kosta Rika Gvatemala Areal kultivuvannya Aziya Kitaj Shidna Aziya Koreya Traplyayutsya griciki po vsij Ukrayini Zagotovlyayut yih v usih oblastyah Ukrayini Praktichne vikoristannyaLikarska vitaminozna harchova medonosna U medicini Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya U naukovij medicini vikoristovuyut nadzemnu chastinu Herba bursae pastoris yaku rekomenduyut proti riznomanitnih vnutrishnih krovotech legenevih nirkovih nosovih shlunkovo kishkovih i osoblivo matkovih a takozh pri nadmirnih menstruaciyah Preparati gricikiv posilyuyut peristaltiku kishkivnika rekomenduyutsya pri zastudi hvorobah pechinki i nirok sechovogo mihura pri porushenni obminu rechovin revmatizmi Kvitki griciki zvichajni U narodnij medicini griciki vikoristovuyut yak krovospinnij zasib pri blyuvanni toksikozi u vagitnih zhinok pri gipertonichnij hvorobi gastriti ta virazci shlunka pri zapalennyah i pisku v sechovomu mihuri pri tuberkulozi prostudi gemoroyi zhovchnih kamenyah netrimanni sechi zhinochih hvorobah legkomu perebigu shigelozu Sik z svizhoyi roslini p yut pri revmatizmi i pronosah Zovnishno vzhivayut dlya promivannya ran dlya kompresiv abo roztirannya pri poranennyah chi kontuziyi U gomeopatiyi vikoristovuyut esenciyu z svizhoyi roslini U veterinarnij praktici griciki zastosovuyut pri krivavih pronosah i sechi u velikoyi rogatoyi hudobi pri matkovih krovotechah i poslablenni tonusu matki U harchuvanni U travi gricikiv mistyatsya alkaloyid bursin efirni oliyi sirkovmisni j dubilni rechovini saponini holin yabluchna vinna i limonna kisloti fitoncidi bagato kaliyu zalizo mid hrom mangan ta inshi mikroelementi Listki mistyat vitamin S 90 170 mg provitamin A 10 12 mg vitamini K V2 D Vitaminu A u gricikiv udvichi bilshe za morkvu a vitaminu V2 u pivtori razi za kapustu Molodi roslini nizhni j smachni pridatni dlya prigotuvannya salativ yak priprava do m yasnih strav yih dodayut u borshi supi z protertih listkiv gotuyut pyure Nasinnya gricikiv mistit oliyu 27 9 30 tomu jogo vikoristovuyut yak zaminnik girchici Roslina populyarna v Kitayi de yiyi viroshuyut na nevgiddyah yak salatne zillya Listya vikoristovuyetsya v kitajskij kuhni ne lishe dlya salativ a j dlya yushok ovochevogo pyure borshiv tosho U gustonaselenih rajonah deyakih shidnih krayin griciki kultivuyut na gorodah de voni rozvivayutsya v grubu roslinu z sokovitim velikim listyam U Yaponiyi ta Indiyi listya gricikiv dodayut do yushok Stara zelen daye pozhivni ta smachni buljoni Z varenogo listya gotuyut yushkove pyure A do m yasnih strav dodayut na smak visushene j rozterte listya U Bilorusi ta na Kavkazi z listya gricikiv gotuyut yushki ta borshi U Franciyi nizhne zillya ciyeyi roslini obov yazkovij komponent gostrih salativ Pereterte na poroshok suhe listya nadto nasinnya mayut girkuvatij pryanij prismak mozhut zaminyati girchicyu Roslina zadovilno poyidayetsya hudoboyu medonos Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbirayut nadzemnu chastinu pid chas cvitinnya zrizuyuchi nozhami serpami a pri sucilnih zarostyah skoshuyut kosami Sushat na vidkritomu povitri na gorishah pid zaliznim dahom abo pid nametami z dobroyu ventilyaciyeyu rozstilayuchi tonkim sharom Suhu rechovinu presuyut u tyuki vagoyu po 100 kg Zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Termin zberigannya tri roki Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiM L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 26 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 152DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Griciki zvichajni CAPSELLA BURSA PASTORIS L 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s PosilannyaGriciki zvichajni Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 128 ISBN 5 88500 055 7 GRICIKI ZVIChAJNI 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Griciki zvichajni Capsella bursa pastoris L 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya