Непал — південноазійська країна, що знаходиться на південних схилах Гімалаїв, між Індією і Китаєм . Загальна площа країни 147 181 км² (94-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 143 351 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 830 км². Площа країни дорівнює ¼ площі території України.
Географія Непалу | |
---|---|
Географічне положення Непалу | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південна Азія |
Координати | 28°00′ пн. ш. 84°00′ сх. д. / 28.000° пн. ш. 84.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 147 181 км² (94-те) |
• суходіл | 92,94 % |
• води | 7,06 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 3159 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Джомолунгма (8850 м) |
Найнижча точка | річка (70 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Карналі (950 км) |
Найбільше озеро | Рара (10,6 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | кварц, прісна вода, деревина, гідроенергія, рекреаційні ресурси, буре вугілля, руди кольорових металів, залізні руди |
Стихійні лиха | шторми, повіді, зсуви ґрунту, посухи |
Екологічні проблеми | знеліснення, забруднення вод, забруднення повітря |
Назва
Офіційна назва — Федеративна Демократична Республіка Непал, Непал (неп. नेपाल , संघीय लोकतान्त्रिक गणतन्त्र नेपाल — Непал, Сангхія Локтантрік Ганатантра Непал). Назва країни походить етноніму народу непа, який, у свою чергу, походить від слова «непа», що означає людей, які приручають домашню худобу. На історичних картах Південної Азії землі долини Катманду та її околиці позначаються як землі народу непар, невар, нева, ньюал тощо. Деякі дослідники стверджують, що етнонім «непа» походить від санскритських слів «ніпа» — підніжжя гір та «алайя» — житло, посилаючись на близькість країни до Гімалаїв. Інші вважають, що назва походить від тибетського «ньямпал», що означає свята земля, що пов'язано з тим фактом, що в цій країні більше 2500 років тому народився засновник буддизму, Сіддхартха Гаутама Будда.
Історія дослідження території
Географічне положення
Непал — південноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 1389 км), на півдні — з Індією (1770 км). Загальна довжина державного кордону — 3159 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Непалу багаті на ряд корисних копалин: кварц, буре вугілля, мідь, кобальт, залізну руду.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 2565 м; найнижча точка — уріз води річки (70 м); найвища точка — гора Джомолунгма (8850 м).
- Рельєф Непалу
- Гіпсометрична карта Непалу
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гімалаї
Клімат
Територія Непалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі високогірного типу. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; добові досить відчутні. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Непалу (за Кеппеном)
Непал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 210,2 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 13,32 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Непалу
- Річка Карналі
- Озеро Рара
Річки
Річки країни належать басейну Бенгальської затоки Індійського океану.
Озера
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Непалу (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %,
- орні землі — 15,1 %,
- багаторічні насадження — 1,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 12,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 25,4 %;
- інше — 45,8 %.
- Рослинний покрив, 2010 рік (англ.)
- Тераси сільгоспугідь на схилах пагорбів
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області.
Охорона природи
Непал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: руйнівні шторми; повіді; зсуви ґрунту; посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення, через рубки деревини на паливо;
- забруднення вод побутовими і промисловими стоками, стоками тваринницьких господарств;
- забруднення повітря викидами транспортних засобів.
Див. також
Примітки
- Nepal, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Непал // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво , 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Непал // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Непалу |
- Вікісховище : Атлас Непалу.
- Карти Непалу : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Nepal : ( )[англ.] : [арх. 26 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Непал : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Непалу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nepal pivdennoazijska krayina sho znahoditsya na pivdennih shilah Gimalayiv mizh Indiyeyu i Kitayem Zagalna plosha krayini 147 181 km 94 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 143 351 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 3 830 km Plosha krayini dorivnyuye ploshi teritoriyi Ukrayini Geografiya NepaluGeografichne polozhennya NepaluGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionPivdenna AziyaKoordinati28 00 pn sh 84 00 sh d 28 000 pn sh 84 000 sh d 28 000 84 000TeritoriyaPlosha147 181 km 94 te suhodil92 94 vodi7 06 Morske uzberezhzhya0 kmDerzhavnij kordon3159 kmRelyefTipgirskijNajvisha tochkagora Dzhomolungma 8850 m Najnizhcha tochkarichka 70 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaKarnali 950 km Najbilshe ozeroRara 10 6 km InshePrirodni resursikvarc prisna voda derevina gidroenergiya rekreacijni resursi bure vugillya rudi kolorovih metaliv zalizni rudiStihijni lihashtormi povidi zsuvi gruntu posuhiEkologichni problemiznelisnennya zabrudnennya vod zabrudnennya povitryaNazvaOficijna nazva Federativna Demokratichna Respublika Nepal Nepal nep न प ल स घ य ल कत न त र क गणतन त र न प ल Nepal Sanghiya Loktantrik Ganatantra Nepal Nazva krayini pohodit etnonimu narodu nepa yakij u svoyu chergu pohodit vid slova nepa sho oznachaye lyudej yaki priruchayut domashnyu hudobu Na istorichnih kartah Pivdennoyi Aziyi zemli dolini Katmandu ta yiyi okolici poznachayutsya yak zemli narodu nepar nevar neva nyual tosho Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho etnonim nepa pohodit vid sanskritskih sliv nipa pidnizhzhya gir ta alajya zhitlo posilayuchis na blizkist krayini do Gimalayiv Inshi vvazhayut sho nazva pohodit vid tibetskogo nyampal sho oznachaye svyata zemlya sho pov yazano z tim faktom sho v cij krayini bilshe 2500 rokiv tomu narodivsya zasnovnik buddizmu Siddhartha Gautama Budda Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Nepalu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Nepalu ta SShA Nepal pivdennoazijska krayina sho mezhuye z dvoma inshimi krayinami na pivnochi z Kitayem spilnij kordon 1389 km na pivdni z Indiyeyu 1770 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 3159 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 75 3 75 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Nepalu bagati na ryad korisnih kopalin kvarc bure vugillya mid kobalt zaliznu rudu Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Nepalu Div takozh Biharskij zemletrus 1988 Div takozh Zemletrus u Nepali 2015 Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 2565 m najnizhcha tochka uriz vodi richki 70 m najvisha tochka gora Dzhomolungma 8850 m Relyef Nepalu Gipsometrichna karta Nepalu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl GimalayiKlimatDokladnishe Teritoriya Nepalu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi visokogirnogo tipu Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij dobovi dosit vidchutni U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat tropichni cikloni Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Nepalu za Keppenom Nepal ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 210 2 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 13 32 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Nepalu Richka Karnali Ozero Rara Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Bengalskoyi zatoki Indijskogo okeanu Ozera Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Nepalu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 28 8 orni zemli 15 1 bagatorichni nasadzhennya 1 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 12 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 25 4 inshe 45 8 Roslinnij pokriv 2010 rik angl Terasi silgospugid na shilah pagorbiv Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ptahi Nepalu ta Ribi NepaluOhorona prirodiDokladnishe Nepal ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha rujnivni shtormi povidi zsuvi gruntu posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya cherez rubki derevini na palivo zabrudnennya vod pobutovimi i promislovimi stokami stokami tvarinnickih gospodarstv zabrudnennya povitrya vikidami transportnih zasobiv Div takozh Div takozhPivdenna AziyaPrimitkiNepal Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 27 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Nepal Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Nepal Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Nepalu Vikishovishe Atlas Nepalu Karti Nepalu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Nepal angl arh 26 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 27 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Nepal ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Nepalu